Документ № 100316973

Справа № 991/5796/21

Провадження №11-сс/991/576/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Панаіда І.В.,

суддів Боднара С.Б., Панкулича В.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Римаренко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Коломійцева Андрія Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 серпня 2021 року за результатами розгляду клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Бондарчука Р.М. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Катеринопіль Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні № 220142200000000065 від 03 квітня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 серпня 2021 року задоволено клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Бондарчука Р.М., підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до його затримання і доставки до місця кримінального провадження та розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу слідчим суддею за участю підозрюваного або зміну запобіжного заходу на більш м`який.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник Коломійцев А.Ю., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як незаконну, необґрунтовану та таку, що не відповідає вимогам КПК України та постановити нову, якою відмовити у клопотанні старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Бондарчука Р.М. щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційного провадження сторони до зали судових засідань не з`явились. Від захисника Коломійцева А.Ю. надійшло клопотання про відкладення апеляційного розгляду, мотивоване його зайнятістю, як представника, на засіданні адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Ознайомившись з вказаним клопотанням захисника, виходячи з положень ст. 138 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність поважних причин неявки останнього в судове засідання, оскільки відповідно до листа-повідомлення Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України представляти інтереси ТОВ «АЛІУС» на засіданні може не тільки його безпосередній керівник - Коломійцев А.Ю. , а і інший представник товариства за довіреністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Вищевказані обставини, з урахуванням належного повідомлення учасників про час та місце розгляду апеляційної скарги дають суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у їх відсутність.

Заслухавши суддю доповідача та перевіривши апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст.129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження. КПК України визначає в яких випадках і які рішення слідчих суддів, суддів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (постанова Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі №494/6/18). У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа № 646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа №161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).

Відповідно до ст.2 КПК України одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини без необґрунтованого процесуального примусу та із застосуванням належної правової процедури.

Частина 6 ст. 193 КПК України передбачає, що слідчий суддя обирає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Кримінальний процесуальний закон розрізняє обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке здійснюється за відсутності підозрюваного у разі оголошення його в міжнародний розшук, і застосування цього запобіжного заходу, що здійснюється за участю підозрюваного після його затримання і доставки до місця кримінального провадження.

Наведене свідчить про те, що ухвалене в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України судове рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, який оголошений в міжнародний розшук, за своєю правовою природою є дозволом на затримання підозрюваного з метою приводу, що передбачено ч.3 ст.187 КПК України, і відрізняється від останнього тільки тим, що підозрюваний знаходиться за межами України.

На підставі такого рішення до підозрюваного не застосовується запобіжний захід, він не може утримуватися під вартою. Відповідне клопотання розглядається слідчим суддею в судовому засіданні за участю прокурора. Розмір застави у випадку його задоволення не визначається.

Будь-яке інше тлумачення положень ч.6 ст.193 КПК України суперечитиме завданням кримінального провадження, зокрема, швидкому, повному та неупередженому розслідуванню кримінальних правопорушень, оскільки унеможливить забезпечення прибуття особи, яка переховується від органів досудового слідства та суду за межами України, для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно з ч.1 ст.309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у наданні дозволу на затримання; застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні.

Ухвала слідчого судді про дозвіл на затримання особи з метою приводу, а відповідно і ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційному оскарженню не підлягають.

Законодавче обмеження можливості апеляційного оскарження цих ухвал не порушує право особи на доступ до правосуддя, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та є пропорційним легітимній меті щодо ефективного розслідування кримінальних правопорушень, забезпечення можливості притягнення до відповідальності особи, яка переховується від органів досудового слідства та суду.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя надає дозвіл на затримання такої особи, після чого суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу або його заміну більш м`яким запобіжним заходом, що повністю відповідає вимогам п.4 ст.5 Конвенції, який покладає на суд обов`язок без зволікання встановити законність затримання особи і прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Ототожнення понять «обрання» та «застосування» запобіжного заходу в контексті їх викладення саме в ч.6 ст.193 КПК України свідчитиме про грубе втручання у права особи через можливість розгляду і вирішення питання обмеження свободи особи без її участі та призведе до повторного розгляду і вирішення слідчим суддею питання щодо запобіжного заходу. Отже, використані законодавцем в ч.6 ст.193 КПК України терміни «обрання» та «застосування» запобіжного заходу вказують на не можливість їх ототожнення через істотні відмінності за змістом і правовими наслідками.

Таким чином, вимогами ч.6 ст. 193 КПК України встановлено особливий порядок обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо осіб, оголошених у міжнародний розшук, оскільки таке рішення слідчий суддя приймає за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, і запобіжний захід лише обирається, а не застосовується фактично. Питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядається вже після затримання особи.

З огляду на вищезазначене, ухвала слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, виходячи з переліку, зазначеному у ч. 1 та ч.2 ст. 309 КПК України, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Оскарженню підлягає ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Такий підхід жодним чином не порушує права підозрюваного, обвинуваченого на захист та апеляційний перегляд судового рішення, передбаченого Конституцією України та КПК України.

З такою позицією погодилася і третя судова палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду. Ухвалою суду касаційної інстанції від 20 вересня 2021 року у справі №991/5913/21 (провадження № 51-4529 ск21) відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою сторони захисту на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06 вересня 2021 року, якою було відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 вересня 2021 року про задоволення клопотання детектива про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою в порядку ч.6 ст. 193 КПК України.

З огляду на вищевикладене, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття апеляційного провадження за скаргою адвоката Коломійцева А.Ю., оскільки апеляційну скаргу було подано на судове рішення, яке відповідно до вимог КПК України не підлягає апеляційному оскарженню. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2019 у справі № 569/17036/18.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 309, 399, 405, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження за апеляційною скаргою адвоката Коломійцева Андрія Юрійовича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 серпня 2021 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні № 220142200000000065 від 03 квітня 2014 року - закрити.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий І.В. Панаід

Судді С.Б. Боднар

В.І. Панкулич