Документ № 100375402

Справа № 991/2685/21

Провадження 1-кп/991/18/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гавриленко Т.Г.

суддів Танасевич О.В.

Сікори К.О.

за участі:

секретаря судового засідання Чеботаренка А.П.

прокурора Беспалова О.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

його захисника, адвоката Іванця А.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_2

його захисника, адвоката Яценка Я.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Іванця А.Ю., про скасування запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 у вигляді застави у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000000091 від 11.01.2020, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чернігів, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Чернівці, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

I. Історія провадження

1.1 На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.

1.2 Ухвалою суду від 20.04.2021 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

1.3 12.10.2021 від захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Іванця А.Ю., надійшло клопотання, яке містить вимогу скасувати застосований до ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2020 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 476 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 000 552 грн, який був зменшений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2020 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 175 760 грн. Внесену заставу просив повернути заставодавцю ОСОБА_3 .

Вимогу про скасування цього запобіжного заходу захисник пов`язував з порушенням правил предметної підсудності під час його застосування, а також спливом строку дії обов`язків, для забезпечення виконання яких була застосована застава.

II. Позиції сторін судового провадження

2.1 Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокат Іванець А.Ю., під час підготовчого судового засідання своє клопотання підтримав. Додатково повідомив, що хоча ухвали слідчих суддів в частині застосованого запобіжного заходу не були оскаржені в апеляційному порядку, однак Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду було констатовано порушення правил предметної підсудності під час постановлення слідчими суддями Печерського районного суду м. Києва інших ухвал у цьому кримінальному провадженні.

2.2 Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання свого захисника підтримав та просив суд його задовольнити.

2.3 Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник, адвокат Яценко Я.В., клопотання захисника також підтримали.

2.4 Прокурор проти поданого клопотання заперечував та вважав, що ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та ухвала про зменшення її розміру були постановлені належним судом в межах територіальної юрисдикції органу досудового розслідування - ТУ ДБР, розташованим у м. Києві, тобто Печерським районним судом м. Києва.

ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду

3.1 Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, проаналізувавши доводи клопотання, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

3.2 Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2020 (справа № 757/5606/20-к) до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у межах 476 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 000 552 грн та покладенням на підозрюваного обов`язків за першим викликом слідчого або прокурора з`являтись до органу досудового розслідування; не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (т. 4, а.с. 6-8).

07.02.2020 заставу у розмірі 1 000 552 грн було внесено на рахунок ТУ ДСА у м. Києві дружиною обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2020 розмір визначений застави був зменшений до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 175 760 грн. Вирішено повернути заставодавцю ОСОБА_3 частину грошових коштів у розмірі 824 792 грн, які були внесенні нею в якості застави (т. 4, а.с. 9-11).

Не погоджуючись з цими рішеннями слідчих суддів, захисник обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокат Іванець А.Ю. звернувся в порядку ч. 3 ст. 315 КПК України з клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді застави.

Як підставу для скасування застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу захисник вказує на незаконність ухвал слідчого судді, якими він був застосований та змінений розмір застави.

Перевіривши вказані доводи, колегія суддів враховує, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ст. 331 КПК України).

Так, положення глави 18 КПК України, серед іншого, регулюють порядок застосування та зміни запобіжних заходів до підозрюваного, обвинуваченого, які, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 331 КПК України, підлягають застосуванню у тому числі під час вирішення питання про скасування запобіжного заходу.

У ст. ст. 200-201 КПК України визначено, що підставами звернення з клопотанням про скасування запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

З аналізу положень глави 18 КПК України вбачається, що під час підготовчого судового засідання та судового розгляду суд не наділений повноваженнями перевіряти ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу на предмет її законності, оскільки вирішення цих питань відноситься до повноважень виключно суду апеляційної інстанції, що прямо передбачено у главі 31 КПК України.

Отже, оскільки перевірка дотримання вимог кримінального процесуального закону під час застосування запобіжного заходу, про необхідність здійснення якої зазначає у клопотанні захисник Іванець А.Ю., виходить за межі повноважень суду, то в цій частині вимоги захисника не ґрунтуються на законі.

3.3 В якості іншої підстави для скасування застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу захисник зазначив сплив строку дії обов`язків, для забезпечення виконання яких була застосована застава.

Проаналізувавши наведені захисником доводи, колегія суддів враховує, що ч.ч. 5, 6 ст. 194 КПК України визначають правові підстави та надають перелік обмежувальних заходів (обов`язків), які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого одночасно із застосуванням запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Однією із характерних рис таких обов`язків є їх строковий характер (ч. 7 ст. 194 КПК). Це означає, що обов`язки, покладені на підозрюваного, обвинуваченого у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу, виникають із моменту прийняття відповідного процесуального рішення слідчим суддею, судом (ухвали) або настання певної умови (внесення застави як альтернативного запобіжного заходу). Вони припиняють свою дію після закінчення, зміни або скасування запобіжного заходу, або після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки.

Разом з цим, припинення дії таких обов`язків свідчить лише про пом`якшення обмежувальних заходів під час застосування запобіжного заходу і не є підставою для його скасування. Це пояснюється тим, що такі обов`язки не мають самостійного значення і є доповненням до будь-якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Інакше кажучи, це допоміжний захід процесуального примусу, спрямований на зменшення ризиків кримінального провадження, наявність яких установлена під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу.

Враховуючи зазначене, а також ту обставину, що захисником у клопотанні не порушується питання про зменшення заявлених стороною обвинувачення або попередньо встановлених судом ризиків, що визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що у задоволенні клопотання захисника належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 201, 314 - 316, 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Іванця А.Ю., про скасування запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 , - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя: Т.Г. Гавриленко

Судді: О.В. Танасевич

К.О. Сікора