- Головуючий суддя (ВАКС) : Хамзін Т.Р.
- Секретар : Фінько Ю.В.
Справа № 991/7020/21
Провадження 1-кс/991/7125/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
13.10.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 08.10.2021.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2021 скаргу ОСОБА_1 було призначено до розгляду.
1. Вимоги скарги.
У скарзі ОСОБА_1 зазначає, що він подав до НАБУ заяву від 08.10.2021 щодо кримінального правопорушення вчиненого старшим слідчим ОВС слідчого відділу УСБУ в Херсонській області майором ОСОБА_2 , який таємно вдруге за хабар необґрунтовано закрив кримінальне провадження № 52018000000000544 від 11.06.2018 за ст. 364 КК України, прикривши явний злочин службових осіб «Державний ощадний банк України», завдавши йому матеріальної істотної шкоди шість мільйонів гривень, та щодо кримінального правопорушення старшим слідчим ОВС СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_4, який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000382 від 17.04.2018 за ст. 364 КК України, завдавши йому шкоди у розмірі три мільйони гривень.
За твердженням скаржника НАБУ, всупереч ст. 214 КПК України, відомості із заяви від 08.10.2021 не внесено і допущено бездіяльність. Він вважає, що відомості, викладені в заяві повинні негайно, але не пізніше 24 годин після подання заяви внестись до ЄРДР.
ОСОБА_1 просить зобов`язати НАБУ невідкладно внести відомості і про вчинення злочину, передбаченого ст. 364 КК України до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_1 про вчинення злочину та розпочати за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства.
2. Судовий розгляд.
18.10.2021 ОСОБА_1 надіслав клопотання, у якому просив розгляд провадження № 991/7020/21 провести без його участі, вказав, що скаргу підтримує у повному обсязі та наполягає на її задоволенні.
19.10.2021 представник НАБУ надіслав пояснення по справі. В поясненнях зазначено, що до НАБУ надійшла заява ОСОБА_1 від 08.10.2021 щодо можливих протиправних дій старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Херсонській області ОСОБА_4, старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Херсонській області ОСОБА_2 та слідчого ВС Херсонського ВП ГУНП у Херсонській області ОСОБА_3 . За твердженням представника НАБУ у заяві ОСОБА_1 від 08.10.2021 не наведено достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінального корупційного правопорушення, здійснення досудового розслідування якого віднесено до підслідності детективів НАБУ, у зв`язку з чим відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР. З урахуванням того, що розгляд порушених ОСОБА_1 у заяві від 08.10.2021 питань не віднесено до компетенції НАБУ, вказана заяву листом НАБУ № 111-225/31556 від 12.10.2021 скеровано для розгляду в межах компетенції до Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора, про що ОСОБА_1 було повідомлено.
Представник НАБУ просив відмовити у задоволенні скарги та розглянути скаргу без його участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
3. Оцінка та висновки слідчого судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, у порядку, передбаченому КПК України (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України). У межах судового контролю слідчий суддя здійснює розгляд скарг на бездіяльність слідчого та прокурора, відповідно до ст. 303 КПК України.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, а саме: у кримінальних провадженнях стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України ( ч. ч. 1,2 ст. 33-1 КПК України).
У заяві ОСОБА_1 від 08.10.2021 йдеться про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, яке, за його версією, було вчинено слідчими ГУНП В Херсонській област та ОВС СВ УСБУ в Херсонській області, та яким було завдано шкоди у розмірі 9 млн. грн.
Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу (примітка ст. 45 КК України).
У п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410, якщо розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
Отже, слідчий суддя вважає можливим перевірити обставини невнесення відомостей за заявою ОСОБА_1 від 08.10.2021.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Отже бездіяльність, передбачена п.1. ч.1 ст. 303 КПК України, наявна у випадку, якщо:
1) заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення були отримані належним суб`єктом (слідчим, дізнавачем, прокурором);
2) така заява чи повідомлення містять відомості про кримінальне правопорушення;
3) відомості, які містяться у заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення, не були внесені до ЄРДР протягом встановленого строку (24 годин відповідно до вимог КПК України).
Слідчий суддя встановив, що заява ОСОБА_1 від 08.10.2021 була адресована НАБУ. На копії заяви міститься штрих-код із вказівкою вхідного номеру та дати прийняття заяви на особистому прийому в НАБУ (вх. № В-13036 від 08.10.2021).
У письмових поясненнях представником НАБУ було підтверджено факт отримання заяви ОСОБА_1 та факт невнесення відомостей до ЄРДР.
Таким чином факт звернення із заявою до належного суб`єкта (НАБУ) та факт невнесення відомостей, які містились у цій заяві до ЄРДР, не викликає сумніву.
Для висновку про бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР необхідно встановити, що подана заява містить відповідні відомості про вчинення кримінального правопорушення.
У п. 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 (справа № 818/1526/18, провадження № 11-1263апп18) зазначено, що у межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР слідчий суддя надає оцінку змісту заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин, є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У заяві ОСОБА_1 містяться відомості, що, на його думку, свідчать про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, старшим слідчим ОВС СУ ГУНП у Херсонській області ОСОБА_4, старшим слідчим ОВС СВ УСБУ в Херсонській області ОСОБА_2 та слідчим СВ Херсонського ВП ГУНП у Херсонській області ОСОБА_3, які виявились у неналежному здійсненні досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 52018000000000382, № 52018000000000544, № 12017230040005506, прийнятті незаконних рішень про закриття кримінальних проваджень за сприяння начальника управління Херсонської області прокуратури, заступника прокурора Херсонської області та прокурорів Офісу Генерального прокурора.
Скаржник також долучив копію листа № В-427/8/02-2021 від 29.06.2021, адресованого йому начальником СУ ГУНП в Херсонській області, у якому повідомлялось, що 28.12.2017 за результатами проведеного досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017230040005506 слідчим СВ Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області Полєховою І. прийняте процесуальне рішення про закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, яке станом на 29.06.2021 не скасоване. 29.06.2021 слідчим управлінням ГУНП ініційовано перевірку законності прийнятого рішення про закриття.
У листі № 04/2/2-227-17 від 07.11.2019 Заступник прокурора прокуратури Херсонської області повідомив, що СУ ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000382 за ч. 1 ст. 364 КК України, а кримінальне провадження № 52018000000000544 було закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
З наведених вище обставин вбачається, що припущення щодо злочинності дій службових осіб Національної поліції, Служби безпеки України та прокурорів, висловлені у заяві ОСОБА_1 від 08.10.2021, будуються виключно на незгоді його, як заявника, із рішенням щодо закриття кримінальних проваджень та припинення досудового розслідування.
Законність рішення про закриття кримінального провадження оскаржується у встановленому законом порядку, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України. Отже, незгода з рішення органу слідства чи прокуратури є предметом судового розгляду, і автоматично не свідчить про злочинність рішення про закриття.
Жодних обставин, які б вказували на злочинність дій вказаних вище працівників правоохоронних органів та прокуратури при прийнятті рішень про закриття кримінальних проваджень, скаржником наведено не було.
Таких тверджень не достатньо для того, щоб зробити висновок про наявність кримінального правопорушення та необхідності здійснення його досудового розслідування.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У своїй постанові від 16.05.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Слідчий суддя вважає, що заява ОСОБА_1 від 08.10.2021 не містить достатніх відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Як наслідок підстави для початку процесу притягнення осіб до кримінальної відповідальності відсутні.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 щодо внесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 08.10.2021.
Рішенням Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17.06.2019 (у справі № 3-180/2018(1644/18) положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення було визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), у зв`язку з чим ці положення втратили чинність з дня ухвалення такого рішення.
Керуючись ст. ст. 24, 214, 303, 306, 307 КПК України слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 08.10.2021.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (01601, м. Київ, пров. Хрестовий, 4).
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін