- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
- Секретар : Черевач І.І.
- Захисник/адвокат : Козятник Л.Г., Ханіна С.Г., Гальчанського Є.О.
Справа № 991/7180/21
Провадження 1-кс/991/7287/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Черевач І.І., захисників Козятник Л.Г., Ханіна С.Г., детектива Іщука М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Гальчанського Євгена Олександровича на постанову детектива про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій захисник просить скасувати постанову старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Азарян В.В. від 11.10.2021 про відмову в задоволенні клопотання захисника Гальчанського Є.О. в інтересах ОСОБА_1 № 185вих2021 від 08.10.2021 про допит як свідка ОСОБА_2 щодо стосунків з ОСОБА_1 , обставин та підстав знайомства і зустрічей з ним, а також питань, які обговорювалися під час їх проведення; зобов`язати уповноважених осіб Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України допитати як свідка ОСОБА_2 щодо стосунків з ОСОБА_1 , обставин та підстав знайомства і зустрічей з ним, а також питань, які обговорювалися під час їх проведення.
Скарга обґрунтована тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Кримінальне провадження № 52021000000000060 розпочато на підставі ст. 214 КПК України за заявою ОСОБА_3 про готування до вчинення особливо тяжкого злочину - кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 368 КК України.
21.08.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за фактом того, що у період часу з червня до липня 2021 року ОСОБА_1 дізнався про зацікавленість ОСОБА_4 в організації азартних ігор на території м. Чернігова та м. Запоріжжя. У зв`язку з цим ОСОБА_1 конкретизував власний злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі від ОСОБА_4 та пов`язаних з ним юридичних та фізичних осіб за прийняття рішення КРАІЛ щодо надання дозволу на відповідність приміщень для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам закону та за подальше прийняття рішення КРАІЛ про видачу інших дозвільних та ліцензійних документів для об`єктів, які входять у сферу зацікавленості ОСОБА_4 .
Ознайомившись із матеріалами кримінального провадження сторона захисту встановила, що для проведення слідчих (розшукових) дій залучено особу - виконавця спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_4 .
Захисник стверджує, що ОСОБА_1 під час спілкування із ОСОБА_4 сприймав останнього як народного депутата Верховної Ради України VІІ скликання ОСОБА_2 , оскільки знав, що це саме він.
Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_1 на Telegramm-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» опублікована стаття, у якій зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_3.»
У зв`язку з чим, сторона захисту звернулася до Національного бюро із клопотанням про допит як свідка ОСОБА_2 щодо стосунків з ОСОБА_1 , обставин та підстав знайомства і зустрічей з ним, а також питань, які обговорювалися під час їх проведення.
За результатами розгляду клопотання старший детектив Національного бюро Азярян В.В. винесла постанову від 11.10.2021 про відмову в його задоволенні.
На думку захисника постанова детектива є незаконною, не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, наведені у ній аргументи є формальними та такими, що не відповідають дійсності, як наслідок перешкоджає реалізації права сторони захисту на збирання доказів.
У той же час, у клопотанні сторони захисту наведені достатні аргументи для проведення допиту ОСОБА_2 , насамперед з метою встановлення наявності чи відсутності провокації (підбурювання) особи на вчинення злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби детектив цьому не сприяв.
Сторона захисту в додаток до клопотання про проведення слідчої дії надала роздруковану статтю з Telegramm-каналу «ІНФОРМАЦІЯ_2» від ІНФОРМАЦІЯ_1, зміст якої свідчить про те, що ОСОБА_2 провокував ОСОБА_1 до вчинення діяння, яке інкримінується органом досудового розслідування, тому аргументи детектива щодо ненадання матеріалів, з яких би вбачався зв`язок факту знайомства та зустрічей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з обставинами кримінального провадження не відповідає дійсності.
Надання приблизного переліку питань та додавання документів, що могли б вказати на необхідність проведення слідчої дії, про які наголошує детектив у постанові, не є обов`язком сторони захисту.
У судовому засіданні захисники Козятник Л.Г., Ханін С.Г., позицію, висловлену у скарзі, підтримали, просили її задовольнити. Додатково зазначили, що із попередніх судових засідань стороні захисту від сторони обвинувачення стало відомо, що до свідка із зміненими анкетним даними ОСОБА_4 застосовано заходи безпеки. Закон, яким керувалася сторона обвинувачення при застосуванні таких заходів безпеки передбачає допит таких осіб безпосередньо у судовому засіданні, у тому числі, у закритому судовому засіданні. Разом з тим, застосування заходів безпеки не перешкоджає допитати даного свідка із справжніми анкетними даними - ОСОБА_2 . Разом з тим, сторона обвинувачення не робить спроб довести факт відсутності провокації, хоча тягар доказування такого факту лежить саме на ній.
Детектив Іщук М.О. у судовому засіданні проти вимог скарги заперечував. Зазначив, що клопотання захисника Гальчанського Є.О. старший детектив Азарян В.В. розглянула з дотриманням строків, встановлених ст. 220 КПК України, а зміст постанови від 11.10.2021 відповідає вимогам ст. 110 КПК України. Зауважив, що викладених у клопотанні захисника відомостей недостатньо для встановлення підстав для проведення допиту ОСОБА_2 як свідка, а також те, що останньому можуть бути відомі обставини, які підлягають доказування у кримінальному провадженні. Як обставина щодо допиту ОСОБА_2 як свідка захисник посилається на статтю із Telegramm-каналу «ІНФОРМАЦІЯ_2» від ІНФОРМАЦІЯ_1, походження якої стороні обвинувачення невідоме. Спроби сторони захисту ідентифікувати особу ОСОБА_4 такими способами є недопустимими.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед детективом, та обґрунтованість внесеного клопотання.
Таким чином, предметом судового контролю під час розгляду аналізованої категорії скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно задоволеного клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
У межах цього кримінального провадження захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Гальчанський Є.О. звернувся до Національного бюро із клопотанням від 08.10.2021 за № 185вих2021 про проведення слідчих та розшукових дій (в порядку ст. 220 КПК України), у якому просив: викликати та допитати як свідка ОСОБА_2 щодо стосунків з ОСОБА_1 , обставин та підстав знайомства і зустрічей з ним, а також питань, які обговорювалися під час їх проведення.
Зі змісту клопотання вбачається, що необхідність проведення такої слідчої (розшукової) дії захисник Гальчанський Є.О. мотивував тим, що згідно наданих на ознайомлення стороні захисту матеріалів кримінального провадження для проведення слідчих (розшукових) дій залучено особу - виконавця спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_4 , який діяв як зацікавлена особа в організації азартних ігор в місті Чернігові та місті Запоріжжі. Останнього начебто цікавило отримання дозволу на відповідність вимогам закону приміщень готелів; в інтересах відповідних підприємств нібито передавалась неправомірна вигода. Захисник також зазначив, що відповідно до змісту опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_1 статті на Telegramm-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» « ІНФОРМАЦІЯ_4…» Під час спілкування ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , підозрюваний не сприймав його як ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_1 знав, що спілкується з публічною особою - народним депутатом Верховної Ради України VІІ скликання.
З огляду на викладене, як зазначив захисник у клопотанні, допит ОСОБА_2 є важливим для сторони захисту в частині перевірки допустимості доказів у даному кримінальному провадженні, а також наявності чи відсутності провокації (підбурювання) особи на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який би вона не вчинила.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Вимоги до змісту постанови детектива визначені ч. 5 ст. 110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
За результатами розгляду клопотання захисника Гальчанського Є.О. від 08.10.2021 старший детектив Національного бюро Азарян В.В. винесла постанову від 11.10.2021 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.
В обґрунтування прийнятого рішення детектив зазначила інформацію про надходження клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Гальчанського Є.О., короткий виклад обставин клопотання, посилання на статті Кримінального процесуального кодексу України.
Приймаючи оскаржуване рішення детектив зауважила, що відомостей викладених у клопотанні недостатньо для встановлення підстав для проведення допиту ОСОБА_2 як свідка, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 під час його допиту як підозрюваного не повідомив орган досудового розслідування про факти знайомства та спілкування із ОСОБА_2 , а також те, що вказаній особі можуть бути відомі обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Жодних матеріалів, з яких би вбачався зв`язок факту знайомства та зустрічей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з обставинами кримінального провадження, що розслідується, та з яких орган досудового розслідування мав би можливість встановити доцільність допиту вказаної особи як свідка у кримінальному провадженні, захисником до поданого клопотання не додано.
Зі змісту постанови від 11.10.2021 також вбачається, що детектив надала оцінку доводам захисника Гальчанського Є.О. про те, що у кримінальному провадженні ОСОБА_4 доручено виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи, які визнала помилковими та такими, що не підтверджуються матеріалами досудового розслідування.
Перевіряючи обґрунтованість постанови детектива від 11.10.2021 слідчий суддя водночас оцінює не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й клопотання сторони захисту на предмет викладених у ньому вимог та їх обґрунтованості.
Так, згідно із п. 12 ч. 2 ст. 42, ч. 4 ст. 46 КПК України захисник підозрюваного має право заявляти клопотання про проведення процесуальних дій.
Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України).
Одним із видів слідчих дій є допит (ст. 224 КПК України).
Змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України (ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України).
У випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність проведення такої дії.
Дослідивши матеріали справи слідчий суддя встановив, що захисник, звертаючись до детектива із клопотанням від 08.10.2021, на обґрунтування викладених у ньому підстав, додав лише роздруківку опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_1 статті на Telegramm-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2», що за версією сторони захисту підтверджує, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 це одна і та ж сама особа.
У той же час, відомості, які підлягають перевірці в межах кримінального провадження, мають бути отримані у процесуальний спосіб та містити обставини, які б давали підстави для висновку, що проведення слідчих (розшукових) дій на їх перевірку буде дієвим заходом, тобто, за результатами проведення може бути виконане завдання кримінального провадження.
Тому, слідчий суддя погоджується із викладеними у постанові від 11.10.2021 висновками детектива про те, що сторона захисту не довела, що ОСОБА_2 можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та доцільність допиту вказаної особи як свідка у кримінальному провадженні.
Дослідивши у судовому засіданні оскаржувану постанову та клопотання сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржуване рішення детектива, з урахуванням положень ч. 5 ст. 40 КПК України, є законним, обґрунтованим, винесеним в межах повноважень.
Так, приймаючи оскаржуване рішення, детектив виклав зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування, посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України, тобто постанова відповідає вимогам пункту 2 ч. 5 ст. 110 КПК України.
Слід зазначити, що сторона захисту має право на допит свідків сторони обвинувачення, а також клопотати про виклик свідків, які сторона обвинувачення не заявила під час підготовчого провадження, надавати інші докази, які будуть підтверджувати версію про провокацію злочину.
Разом з цим, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою (п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Таким чином, у результаті прийняття детективом рішення про відмову у проведенні такої слідчої дії, як допит свідка за участю сторони захисту, не були порушені права сторони захисту.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Н. В. Мовчан