Пошук

Документ № 100719441

  • Дата засідання: 27/10/2021
  • Дата винесення рішення: 27/10/2021
  • Справа №: 991/9725/20
  • Провадження №: 42015000000001624
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Дубас В.М.

Справа № 991/9725/20

Провадження 1-кп/991/86/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

27 жовтня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі

головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі суд),

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),

захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

представників потерпілих: ДП «НАІС» - ОСОБА_14, ДП «ІСС» - ОСОБА_15, ОСОБА_16,

представника цивільного позивача (Міністерства юстиції України) ОСОБА_17,

перекладача ОСОБА_18,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні

клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження, клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та клопотання адвоката ОСОБА_13 (захисника обвинуваченого ОСОБА_9 ) про повернення обвинувального акту прокурору,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) 29.07.2015 №42015000000001624, щодо обвинувачення:

ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві,громадянин України,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1,проживає заадресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 та частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 27 та частиною 1 статті 366, частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ОСОБА_7 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві,громадянин України,зареєстрований тапроживає заадресою: АДРЕСА_4 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК,

ОСОБА_8 (народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Таллінн,громадянин Естонії,зареєстрований тапроживає заадресою: АДРЕСА_5 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК,

ОСОБА_9 (народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Запоріжжя,громадянин України,зареєстрований тапроживає заадресою: АДРЕСА_6 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

26.11.2020 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 29.07.2015 №42015000000001624.

Ухвалою ВАКС від 26.11.2020 призначено підготовче судове засідання на 21.12.2020, з перервами до 22.12.2020, 28.01.2021, 18.02.2021, 15.04.2021, 20.05.2021, 25.05.2021, 03.06.2021, 17.06.2021, 23.06.2021, 25.06.2021, 19.07.2021, 02.09.2021, 06.09.2021, 07.09.2021, 07.10.2021, 27.10.2021.

2. Короткий виклад клопотань та позиції учасників провадження.

2.1. 06.10.2021 обвинуваченим ОСОБА_6 подано нове клопотання про закриття кримінального провадження в порядку вирішення питання відповідно до частини 3 статті 314 КПК (взамін поданого 06.09.2021 попереднього аналогічного клопотання), в якому стверджується, що при обчисленні строку досудового розслідування стороною обвинувачення не було враховано значний період часу, протягом якого проводились слідчі та процесуальні дії, про що свідчить зроблений розрахунок; що стороною обвинувачення не надано суду інформацію, яка міститься в Єдиному реєстрі досудових розслідувань щодо руху кримінального провадження №42015000000001624 від 29.07.2015, а також те, що стороною обвинувачення протягом всього часу розслідування приховувались від сторони захисту дані щодо винесення ряду постанов про зупинення та відновлення досудового розслідування. Відповідно до здійсненого обвинуваченим ОСОБА_6 розрахунку загального строку досудового розслідування з урахуванням постанов про зупинення та відновлення досудового розслідування, навіть без урахування ухвал слідчих суддів про скасування постанов про зупинення досудового розслідування, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні 42015000000001624 від 29.07.2015 року, на думку обвинуваченого, закінчився до дати складання обвинувального акту та звернення до суду з обвинувальним актом, тобто після закінчення строку досудового розслідування кримінального провадження, що унеможливлює його розгляд в суді та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК. Також, на думку ОСОБА_6, необхідно також врахувати той факт, що в період з 28.11.2019 по 10.03.2020 ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку статті 290 КПК не здійснювалось, а тому строк, коли слідчі та прокурори не виконували свої посадові обов`язки щодо ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, має враховуватись в загальний строк досудового розслідування.

Обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та їх захисники ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 підтримали клопотання і просили його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5, представники потерпілих ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, представник цивільного позивача ОСОБА_17 заперечували проти задоволення клопотання.

2.2. 06.09.2021 адвокат ОСОБА_13 (захисник обвинуваченого ОСОБА_9 ) подав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, в якому зазначено про невідповідність такого акту вимогам, передбачених статтею 291 КПК, а саме, по-перше, в обвинувальному акті в формулюванні обвинувачення зазначено, що ОСОБА_9 своїми незаконними діями спричинив збиток в особливо великому розмірі юридичній особі - ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, - однак потерпілим та його представниками зазначено інше підприємство - ДП «Національні інформаційні системи», - яке згідно доданої відповіді ДП НАІС №5568/08.2.15 від 05.12.2017 є новоствореним підприємством та не є правонаступником ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України і якому не спричинено ніяких збитків, тобто в обвинувальному акті відсутній потерпілий та його анкетні дані. По-друге, в обвинувальний акті відсутнє конкретне формулювання обвинувачення та не розкрито характеру дій обвинувачених та суті злочинів, у вчиненні яких вони обвинувачуються, не зазначена суб`єктивна сторона злочинів, які інкримінуються ОСОБА_9 . Також захисник посилається на те, що ОСОБА_9, не будучи посадовою особою ДП «Інформаційний центр», взагалі не може бути суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, оскільки кошти державного та місцевого бюджету не були і не могли бути йому ввірені та не перебували і не могли перебувати у його віддані, що в принципі виключає можливість їх заволодіння обвинуваченим. Крім того, дії ОСОБА_9 кваліфіковано за частиною 5 статті 191 КК як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах., проте, на думку захисту інкримінований злочин був закінчений з моменту перерахування коштів з рахунку ДП «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України, а інша об`єктивна сторона, яка описана в обвинувальному акті може бути лише прихованням злочину, а не співучастю у ньому, у разі його наявності, тобто наявна неузгодженість формулювання обвинувачення та наведення фактичних обставин в частині обсягу дій, які ставляться у вину, що становить неконкретність обвинувачення та порушує право особи на захист.

06.09.2021 обвинуваченим ОСОБА_8 також подано клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, де стверджується, що такий акт в даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам статті 291 КПК, оскільки правова кваліфікація не відповідає фактичним обставинам справи, виклад формулювання обвинувачення в існуючому вигляді дає підстави вважати його нечітким та незрозумілим, відсутній виклад об`єктивної сторони інкримінованого злочину, передбаченого статтею 191 КК, оскільки не вказано на підставі чого ОСОБА_8 було ввірено майно ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та те, що він не може бути суб`єктом кримінальних правопорушень, передбачених статтею 191 та статтею 366 КК, оскільки не є службовою особою. Також, як порушення статті 291 КПК, зазначено про відсутність потерпілого та його анкетні дані, оскільки в обвинувальному акті зазначено завдання збитку в особливо великому розмірі юридичній особі - ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, однак у розділі анкетні відомості потерпілих та їх представників зазначено підприємство - ДП «Національні інформаційні системи».Обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, та їх захисники ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, підтримали клопотання і просили його задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та їх захисники ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 підтримали клопотання і просили його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5, представники потерпілих ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, представник цивільного позивача ОСОБА_17 заперечували проти задоволення клопотання.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1.Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про закриття провадження.

Перш за все, суд повинен з`ясувати чи підлягає застосуванню у даному випадку норма, передбачена пунктом 10 частини 1 статті 284 КПК.

Відповідно допункту 2частини 3 статті 314КПК упідготовчому судовомузасіданні судмає правозокрема прийняти рішення про закриттяпровадження увипадку встановленняпідстави,передбаченої пунктом10частини 1 статті 284 цього Кодексу.

Статтею 284 КПК визначено вичерпний перелік випадків, за яких закривається кримінальне провадження та провадження щодо юридичної особи, й зокрема, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 284 КПК, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

За статтею 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до пунктів 5, 10 частини 1 статті 3 КПК, кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; а досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР ) і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до частин 2, 5 статті 28КПК проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження суд. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Відповідно до чинної частини 1 статті 219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

При цьому чинною частиною 2 статті 219 визначені диференційовані строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, а частиною 3 статті 219 КПК з дня повідомлення особі про підозру до закінчення досудового розслідування. Також згідно з першим реченням чинної частини 4 статті 219 КПК, строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу.

Чинними статтями 294, 295, 295-1 КПК, розташованими в параграфі 4 глави 24 КПК, визначені диференційовані повноваження на продовження досудового розслідування (залежно від терміну) керівника окружної прокуратури, керівника обласної прокуратури або його першого заступника чи заступника, заступника Генерального прокурора, слідчого судді. При цьому, за частиною 5 статті 294 КПК, строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Такі норми були запроваджені Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, але разом з тим в пункті 4 §2 розділу 4 цього Закону визначалось, що деякі норми (зокрема і нові редакції статей 219, 294 КПК) вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом (тобто з 16.03.2018), не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

За частиною 1 статті 5 КПК, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Форми закінчення досудового розслідування визначені частиною 2 статті 283 КПК, за якою прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акту, в даному кримінальному провадженні від 29.07.2015 №42015000000001624, 04.09.2019 за постановою прокурора Генеральної прокуратури матеріали кримінального провадження були відкриті підозрюваним, їх захисникам, представникам потерпілих, тобто досудове розслідування завершено. Постановою Генерального прокурора від 22.01.2020 здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні від 29.07.2015 №42015000000001624 було доручено детективам НАБУ, та 24.01.2020 процесуальним керівником - прокурором САП ОСОБА_19 - було доручено детективам НАБУ продовжити відкриття матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні підозрюваним, їх захисникам, потерпілим, та на виконання зазначеного доручення 27.01.2020 детектив НАБУ повідомив учасників кримінального провадження про надання доступу до матеріалів кримінального провадження.

Отже, у даному випадку судом розпочато підготовче судове провадження у кримінальному провадженні №42015000000001624, в якому відомості про вчинення кримінальних правопорушень внесені до ЄРДР 29.07.2015 (тобто до 16.03.2018 дати набрання чинності новими нормами Закону №2147-VIII), а відтак норми пункту 10 частини 1 статті 284 КПК щодо закриття провадження за спливом строків досудового розслідування, взагалі не підлягають застосуванню.

Крім того, суд зазначає, що підготовче судове провадження є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, й виходячи зі змісту частини 3 статті 314 та статті 315 КПК, під час підготовчого судового провадження суд має право прийняти обмежене коло рішень з єдиною метою - визначення можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. При цьому суд не вправі оцінювати процесуальні дії чи бездіяльність та рішення органу досудового розслідування, оскільки з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження, внаслідок відсутності можливості дослідити докази, що стосуються прийнятих процесуальних рішень детективами та прокурорами, та такі обставини можуть бути досліджені лише під час судового розгляду. Тому викладені у клопотанні обставини щодо зупинення та відновлення досудового розслідування не можуть бути предметом дослідження судом під час підготовчого судового провадження.

З огляду на наведене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження

3.2. Щодо клопотань адвоката ОСОБА_13 (захисника обвинуваченого ОСОБА_9 ) та обвинуваченого ОСОБА_8 про повернення обвинувального акту.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд, зокрема, має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно з частиною 4 статті 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього кодексу, частиною 2 якої визначено перелік необхідних відомостей: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

З врахуванням частини 4 статті 291 КПК (якою заборонено до початку судового розгляду надавати суду інші документи, крім обвинувального акту та додатків до нього), для перевірки обвинувального акту на відповідність вимогам КПК у розпорядженні суду на стадії підготовчого судового провадження фактично є лише сам обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.

За частиною 6 статті 368 КПК, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постановах Верховного Суду від 03.07.2019 в справі №273/1053/17, від 02.06.2020 в справі№ 369/9525/17) та від 29.09.2021 в справі 409/1465/16-к наведена правовий висновок, що відповідно до частини 1 статті 337КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Також в постанові Верховного Суду України від 24.11.2016 у справі №5-328кс16 зокрема зазначено таке: «Практика Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення, оскільки в контексті статті 6 Конвенції Європейський суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи («Девеер проти Бельгії» від 27 лютого 1980 року). Конкретності саме змісту обвинувачення стосується й рішення Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року, на яке міститься посилання у заяві прокурора до Верховного Суду України, що відображає послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами… При цьому суд звертає увагу, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому».

Тобто на стадії підготовчого провадження суд може повернути прокурору обвинувальний акт виключно з підстав його невідповідності формальним вимогам статті 291 КПК, це є правом, а не обов`язком суду, а підставою для такого повернення може бути лише невідповідність вимогам КПК, яка суттєво перешкоджає призначенню судового розгляду.

При цьому питання про відповідність викладення обвинувального акту фактичним обставинам справи, наявність потерпілих та їх належність, про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, про наявність чи відсутність тих чи інших відомостей, не може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження, оскільки на цій стадії судового провадження суд позбавлений можливості дослідити докази, які можуть бути досліджені лише під час судового розгляду. Також доведеність обвинувачення, які досліджуються під час судового розгляду, оцінюються судом вже в нарадчій кімнаті під час ухвалення остаточного судового рішення, тобто не можуть бути оцінені під час підготовчого судового провадження.

Окрім того, суд зазначає про неналежність посилань в клопотанні обвинуваченого ОСОБА_8 на правові позиції ухвали ВАКС від 25.11.2019 у справі № 991/703/19, якою обвинувальний акт повернуто прокурору, оскільки ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 20.02.2020 така ухвала скасована та направлено обвинувальний акт для розгляду до суду першої інстанції, з посиланнями на те, що питання про те, чи є обвинувачений суб`єктом інкримінованого йому злочину чи ні, міг чи не міг він з використанням службового становища здійснити розтрату бюджетних коштів, не підлягає вирішенню у підготовчому судовому засіданні та вирішується судом виключно вироком за результатами розгляду кримінальної справи по суті.

Таким чином, суд вважає, що викладені в поданих клопотаннях доводи не знайшли свого підтвердження, обвинувальний акт відповідає формальним вимогам статті 291 КПК, не встановлено суттєвих порушень, за яких суд може повернути обвинувальний акт прокурору, а тому такі клопотання не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 219, 284, 291, 314, 369, 372, 532 КПК, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження на підставі пункті 10 частини 1 статті 284 КПК.

2. Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про повернення обвинувального акту прокурору.

3. Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_13 (захисника обвинуваченого ОСОБА_9 ) про повернення обвинувального акту прокурору.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 01.11.2021 . у приміщенні Вищого антикорупційного суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3