- Головуючий суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С.
- Суддя (АП ВАКС): Павлишин О.Ф., Чорна В.В.
- Секретар : Сердюк Ю.С.
Справа № 991/5361/21
Провадження №11-сс/991/543/21
Слідчий суддя: Широка К.Ю.
Головуючий: Никифоров А.С.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
Іменем України
28 жовтня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого Никифорова А.С.,
суддів Павлишина О.Ф.,
Чорної В.В.,
секретар судового засідання Сердюк Ю.С.,
за участю особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 серпня 2021 року про повернення скарги та відмову у відкритті провадження за його скаргою від 06.08.2021,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного судового рішення
і встановлені судом першої інстанції обставини
До Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 07 вересня 2021 року надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 серпня 2021 року.
Вказаною ухвалою повернуто його скаргу на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора № VYH-20210806-01-01-01-02 від 06.08.2021 року в частині ненадання витягу з ЄРДР та нерозгляду клопотання № VYH-20210718-03-01 від 18.07.2021 року, в іншій частині зазначених у скарзі вимог - відмовлено у відкритті провадження.
В обґрунтування слідчим суддею зазначено, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. В той же час, частина 2 ст. 55 КПК України не містить строку для виконання вимоги про вручення потерпілому пам`ятки про його процесуальні права та обов`язки. А тому бездіяльність, що пов`язана із неврученням ОСОБА_1 пам`ятки про його процесуальні права та обов`язки як потерпілого не може розглядатись слідчою суддею, оскільки ця бездіяльність не відноситься до випадків, передбачених у ст. 303 КПК України. А тому у частині скарги ОСОБА_1 щодо невручення пам`ятки про права та обов`язки потерпілого слідча суддя відмовила у відкритті провадження.
Щодо нерозгляду прокурором клопотання ОСОБА_1 № VYH-20210718-03-01 від 18.07.2021 року, слідчий суддя зазначила, що скаржник не довів, що він набув статусу особи, яка має право звертатися із таким клопотанням в порядку ст. 220 КПК України і, відповідно, може звертатися зі скаргою на бездіяльність. А тому у цій частині скаргу повернуто.
Щодо невручення ОСОБА_1 витягу із ЄРДР слідчий суддя зазначила, що строк надання витягу визначений у ч. 1 ст. 214 КПК України, який вказує на те, що через 24 години з моменту внесення відомостей до ЄРДР слідчий, прокурор має надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Момент вчинення бездіяльності щодо невручення ОСОБА_1 витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань безпосередньо пов`язаний із прийняттям 23.06.2021 слідчим суддею ВАКС рішення у справі 991/4202/21, яким зобов`язано внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою. В свою чергу, ОСОБА_1 знав або мав знати про внесення/невнесення до ЄРДР таких відомостей. Тобто саме з цього моменту необхідно відраховувати початок строку на оскарження бездіяльності. Проте, з моменту прийняття рішення слідчим суддею минуло більше місяця. ОСОБА_1 у скарзі прохає поновити йому строк на оскарження такої бездіяльності, проте не наводить аргументів стосовно причин для поновлення строку, оскільки переконаний, що строк він не пропустив. Тому слідча суддя прийшла до висновку про повернення скарги в частині оскарження бездіяльності з ненадання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідність скарги іншим вимогам процесуального закону слідчим суддею не перевірялась, оскільки скаргу повернуто через пропущення строку її подання.
Вимоги апеляційної скарги
і узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду, 07 вересня 2021 року засобами електронного листування ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставить вимогу про скасування ухвали слідчого судді від 06.08.2021, як незаконної, невмотивованої, необґрунтованої, прийнятої із істотним порушенням вимог КПК. Зазначає про помилковість висновків слідчого судді.
Позиції учасників судового провадження
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, прохав її задовольнити. Пояснив, що він є потерпілим в силу вимог ч.2 ст.55 КПК України, тому має право на звернення з клопотанням в порядку, визначеному ст.220 КПК України, а нерозгляд такого клопотання в триденний строк є триваючим порушенням його прав, у зв`язку з чим він своєчасно звернувся до слідчого судді зі скаргою на підставі п.1 ч.1 ст.303 КПК України.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
З підстав, передбачених ч. 3 ст. 306 КПК України, скаргу розглянуто за відсутності прокурора.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши особу, яка подала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 220 КПК України визначено, що із клопотанням про виконання будь-яких процесуальних дій має право звернутись сторона захисту, потерпілий і його представник чи законний представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. В той же час цією ж нормою встановлений триденний строк з моменту подання такого клопотання, протягом якого слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути клопотання і задовольнити його за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
В той же час, ч. 1 ст. 304 КПК України визначено, що скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
В даному випадку під моментом вчинення бездіяльності слід вважати невиконання відповідним суб`єктом свого обов`язку, чітко визначений строк вчинення якого імперативно встановлений законодавцем.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ст. 115 КПК України).
Як вбачається із матеріалів судового провадження, із клопотанням про вчинення низки процесуальних дій № VYH-20210718-03-01 ОСОБА_1 звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 18.07.2021 шляхом її направлення електронною поштою.
Беручи до уваги положення ч. 1 ст. 220 КПК України, згідно з якою розгляд клопотання здійснюється в строк не більше трьох днів з моменту подання, а також положення ст. 115 КПК, відповідно до якої при обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк, десятиденний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг триденного строку для розгляду клопотання. В даному випадку строк, відведений положеннями ст.220 КПК України на розгляд клопотання ОСОБА_1 завершився о двадцять четвертій годині 21.07.2021. Відповідно перебіг строку оскарження бездіяльності прокурора розпочався з 22.07.2021 та закінчився, з урахуванням положень ч.7 ст.115 КПК України, о двадцять четвертій годині 02.08.2021.
В той же час, зі скаргою до слідчого судді на бездіяльність прокурора щодо нерозгляду клопотання № VYH-20210718-03-01 від 18.07.2021 ОСОБА_1 звернувся шляхом її подання на електронну адресу суду о 09 годині 06 хвилині 06.08.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
У скарзі ОСОБА_1 зазначає, що строк ним не пропущений, втім, зазначає, що у випадку, якщо слідчий суддя буде вважати інакше, він просить його поновити. При цьому не наводить жодної причини поважності пропуску строку на оскарження бездіяльності прокурора, які б свідчили, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у ОСОБА_1 не було об`єктивної можливості.
Суд звертає увагу, що використання ОСОБА_1 в своїй скарзі такої мовної конструкції за якої він одночасно стверджує про дотримання строку на оскарження, та про можливість поновлення строку у разі відповідного волевиявлення у слідчого судді, не може розглядатись у якості клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки в порушення принципу диспозитивності вимагає від слідчого судді фактично самостійно ставити питання, ініціювання якого знаходиться у виключній компетенції скаржника.
А тому колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність прокурора щодо нерозгляду його клопотання № VYH-20210718-03-01 від 18.07.2021 із пропуском строку, в зв`язку з чим скарга підлягала поверненню в порядку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України.
Щодо висновків, викладених слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі, за наслідками окремої оцінки кожної з вимог, зазначених ОСОБА_1 в своєму клопотанні, з приводу нерозгляду якого він звернувся зі скаргою в порядку ст.303 КПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Положення Кримінального процесуального кодексу України не встановлюють обмежень на одночасне викладення в одному клопотанні вимог як про здійснення слідчих (розшукових) так і інших процесуальних дій. В свою чергу адресат такого клопотання має його розглянути у відповідності до вимог, визначених ст. 220 КПК України.
Водночас, слідчий суддя помилково надала правову оцінку окремо кожній з вимог ОСОБА_1 про здійснення різних процесуальних дій.
В той час як оцінці підлягали правовідносини пов`язані з процесуальною реакцією на клопотання в цілому, через призму дотримання вимог ст. ст.220 та 303 КПК України, безвідносно кількості та правової природи процесуальних дій про вчинення яких прохав ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.08.2021 не відповідають фактичним обставинам провадження, а неправильне застосування положень кримінального процесуального закону, допущене під час її постановлення, завадили слідчому судді постановити законне та обґрунтоване судове рішення.
В свою чергу, враховуючи, що скарга ОСОБА_1 № VYH-20210806-01-01-01-02 від 06.08.2021 на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо нерозгляду його клопотання №VYH-20210718-03-01 від 18.07.2021 у будь-якому випадку мала бути повернута скаржнику на підставі п.3 ч.2 ст.304 КПК України, не дивлячись на мотиви, з яких слідчим суддею була постановлена оскаржувана ухвала, її скасування з формальних підстав не призведе до будь-яких позитивних результатів для ОСОБА_1 в частині можливості розгляду його скарги по суті. А тому колегія судів вбачає за можливе обмежитись частковим скасуванням ухвали слідчого судді від 06.08.2021, з метою приведення її резолютивної частини у відповідність до вимог КПК України.
Керуючись статтями 115, 303, 304, 376, 405, 407, 409, 418, 532 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 серпня 2021 року в частині відмови у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора щодо невручення пам`ятки потерпілого - скасувати.
Виключити з абзацу першого резолютивної частини ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 серпня 2021 року слова: «в частині ненадання витягу з ЄРДР та нерозгляду клопотання № VYH-20210718-03-01 від 18.07.2021 року», в іншій частині - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: А.С. Никифоров
Судді: О.Ф. Павлишин
В.В. Чорна