Документ № 100794944

Справа № 991/7201/21

Провадження 1-кс/991/7308/21

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.

за участю:

секретарів судового засідання: Пузиря В.Р., Заплатинської К.В.,

прокурора Козачини С.С.,

захисника Ярового А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання т.в.о. старшого детектива - керівника Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Рокуня С.В., погоджене із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Козачиною С.С. про здійснення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у кримінальному провадженні № 52020000000000184 від 12.03.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання, в якому детектив порушує перед слідчим суддею питання про здійснення спеціального досудового розслідування у відношення ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Доводи клопотання.

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000184 від 12.03.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 та інша особа, стосовно якої не надано дозволу на притягнення до кримінальної відповідальності, маючи можливість здійснювати вирішальний вплив на господарську діяльність ТОВ «Золотий Мандарин Ойл», діючи за попередньою змовою між собою та іншими особами, які були залучені до вчинення злочину на різних його етапах, протягом 2013-2016 років розробили та реалізували схему заволодіння грошовими коштами державного бюджету України, яка полягала у створенні видимих правових підстав для звернення до Європейського суду з прав людини із заявою про нібито невиконання органом державної виконавчої служби України та Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» (правонаступником якої стало ПАТ «Київенерго») рішення Господарського суду м. Києва у справі № 41/207 в частині стягнення з ПАТ «Київенерго» на користь ТОВ «Золотий Мандарин Ойл» мазуту марки М-100 вартістю 54 179 613, 40 гривень. В результаті створених відповідних правових підстав для звернення до Європейського суду з прав людини, ОСОБА_1 та інша особа, стосовно якої не надано дозволу на притягнення до кримінальної відповідальності, в ході зловживання Першим заступником Міністра юстиції України ОСОБА_2 та Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини ОСОБА_7 своїм службовим становищем в інтересах ТОВ «Золотий Мандарин Ойл», заволоділи коштами з державного бюджету України на вищевказану суму, що є особливо великим розміром, та в подальшому, з метою приховання дійсного джерела походження грошей, легалізували їх шляхом перерахування на рахунки інших підконтрольних їм юридичних осіб.

У зв`язку з наявністю достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, 22.01.2020 щодо ОСОБА_1 складено та погоджено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, повідомлення про яке, у зв`язку з невстановленням місцезнаходження останнього, здійснено у спосіб передбачений законодавством для вручення повідомлень.

В подальшому, постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 26.02.2020 ОСОБА_1 оголошено у міжнародний розшук.

02.03.2020 орган досудового розслідування звернувся до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України щодо організації міжнародного розшуку ОСОБА_1 .

Підставою для звернення до слідчого судді з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування у відношенні ОСОБА_1 стали ті обставини, що останньому повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, які у відповідності до приписів ст. 297-1 КК України надає можливість здійснення спеціального досудового розслідування, а також факт оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.

Доводи сторони обвинувачення.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Козачина С.С. у судовому засіданні клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні його тексту та додатково зазначив, що хоча орган досудового розслідування і володіє інформацією з приводу перебування ОСОБА_1 у Сполучених Штатах Америки, проте останній не становився на консульський облік у відповідній державі, не повідомляв детективу свою адресу, а тому не можливо говорити про обізнаність сторони обвинувачення щодо точного місця проживання ОСОБА_1 . Разом з цим не існує жодних обмежувальних заходів ОСОБА_1 змінити натепер наявне у нього місце проживання за кордоном. З наведених підстав, оскільки стороні обвинувачення не відоме точне місце знаходження ОСОБА_1 , а отже вони не мали можливості вручити письмове повідомлення про підозру йому особисто, таке повідомлення було здійснено у передбачений законодавством спосіб - шляхом вручення представнику житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання ОСОБА_1 , що свідчить про набуття ним статусу підозрюваного у провадженні. З вказаною позицією також погодилася і Апеляційна палати Вищого антикорупційного суду при апеляційному перегляді ухвали слідчого судді про обрання до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої за приписами ч. 6 ст. 193 КПК України.

Прокурор у своїй промові звернув увагу на обізнаність ОСОБА_1 , що відносно нього здійснюється кримінальне переслідування. Це простежується у тому, що останній звернувся за правовою допомогою до адвоката, а також разом з іншими фігурантами кримінального провадження подав заяву до Європейського Суду з прав людини щодо порушень його прав у межах кримінальному провадженні.

Крім того прокурор зазначив і про оголошення підозрюваного ОСОБА_1 у міжнародний розшук, що підтверджується постановою детектива від 26.02.2020 та скеруванням її до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, співробітники якого і координують діяльність правоохоронних органів з Інтерполом. Крім того прокурором надано пояснення і стосовно того, що в ході реалізації міжнародного договору про надання правової допомоги між США та Україною, співробітниками правоохоронних органів Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 були вручені повідомлення про підозру, повістки про виклик до детективів Національного бюро, проте останній на відповідні виклики не з`явився, причин неможливості прибуття не повідомляв та не погоджував можливості прибуття на іншу дату.

Вказане поведінка підозрюваного свідчить про ухилення від органу досудового розслідування, а отже і про актуальність постанови детектива про оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук. За наведених обставин прокурор просив клопотання задовольнити та надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 .

Доводи сторони захисту.

Захисник Яровий А.Р. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та пояснив, що ОСОБА_1 у кримінальному провадженні не набув статусу підозрюваного у зв`язку з тим, що на момент вказаної процесуальної дії - вручення повідомлення про підозру представникові житлово-експлуатаційної організації за місцем реєстрації ОСОБА_1 , останній виїхав за межі України та проживав у Сполучених Штатах Америки. Вказані обставини були відомі органу досудового розслідування, а отже повідомлення про підозру повинно було відбуватися за правилами міжнародної допомоги, встановленими ч. 7 ст. 135 КПК України, а не відповідно до ч. 2 ст. 135 цього Кодексу. Також адвокатом вказано і на необґрунтованість підозри, оскільки ОСОБА_1 не був службовою особою ні державного органу, ні юридичної особи приватної форми власності, а тому не може бути суб`єктом злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Зазначені обставини виключають можливість застосування до останнього норми Кримінального процесуального законодавства щодо здійснення спеціального досудового розслідування. Окремо від наведеного адвокат послався на відсутність червоного оповіщення в системі Генерального секретаріату Інтерполу щодо ОСОБА_1 , яка б дозволяла затримати останнього та здійснити екстрадицію до України. Відсутність такого оповіщення, на твердження захисника, є підтвердженням недоведеності прокурором перебування ОСОБА_1 у міжнародному розшуку. Окрім цього у судовому засідання адвокатом підтверджено отримання ОСОБА_1 повісток про виклик до детективів Національного антикорупційного бюро України, які були вручені йому співробітниками поліції Сполучених Штатів Америки за адресою проживання останнього. Вказані обставини адвокатом наведені на підтвердження відсутності факту переховування ОСОБА_1 та підтвердженням проживання останнього за однією адресою. Підсумовуючи свої заперечення, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення, оскільки його задоволення буде порушувати права клієнта.

Оцінка та висновки слідчого судді.

Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень врегульовані главою 24-1 КПК України.

В силу вимог ч. 1 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

Так, спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, зокрема, передбачених частинами другою - п`ятою статті 191 КК України (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем) та статтею 209 КК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Якщо у кримінальному провадженні повідомлено про підозру декільком особам, слідчий, прокурор вправі звернутися до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування лише стосовно тих підозрюваних, щодо яких наявні передбачені частиною другою цієї статті підстави, а стосовно інших підозрюваних подальше досудове розслідування у цьому самому кримінальному провадженні здійснюватиметься згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом (ч. 3 ст. 297-1 КПК України).

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 297-4 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

За наведених обставин, враховуючи приписи Кримінального процесуального законодавства України та зважаючи на твердження сторони захисту, надані у судовому засіданні, слідчий суддя при розгляду клопотання щодо надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у відношенні ОСОБА_1 повинен дати відповіді на наступні питання:

- чи набув ОСОБА_1 статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні;

- чи обґрунтована підозра;

- чи можливо здійснення спеціального досудового розслідування за фактом інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення;

- чи оголошений ОСОБА_1 у міжнародний розшук.

Щодо набуття ОСОБА_1 процесуального статусу підозрюваного у межах даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним, зокрема, є особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Порядок здійснення повідомлень визначається ст. 135 КПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Частина 2 статті 135 КПК України встановлює, що у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Із досліджених у судовому засіданні матеріалів слідчим суддею встановлено, що 22.01.2020 старшим детективом - заступником керівника Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Рокунем С.В. за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Козачиною С.С. в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000361 від 01.06.2017, складено письмове повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

У зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 за місцем реєстрації та проживання, а також відсутністю відомостей про його точне місцезнаходження, письмове повідомлення про підозру, у відповідності до вимог ст. 135 КПК України, було здійснено наступним шляхом:

- 22.01.2020, тобто в день його складання, вручено майстру технічної дільниці ЖЕД «Хрещатик», тобто організації, яка здійснює обслуговування будинку за місцем реєстрації ОСОБА_3 для передачі останньому.

Зазначене дає підстави стверджувати, що орган досудового розслідування вжив необхідних заходів для вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Разом з цим, із досліджених у судовому засіданні матеріалів, слідчим суддею встановлено, що постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Козачини С.С. від 12.03.2020, з матеріалів досудового розслідування за № 52017000000000361 в окреме провадження виділені матеріали стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , в тому числі і повідомлення останньому про підозру у скоєнні вищевказаних злочинів та виділені матеріали зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 12.03.2020 під окремим унікальним номером - № 52020000000000184.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 набув процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52020000000000184 від 12.03.2020.

Доводи сторони захисту щодо неналежного повідомлення ОСОБА_1 про підозру у скоєнні злочину з огляду на його перебування на території Сполучених Штатів Америки, критично оцінюються слідчим суддею з тих підстав, що надані захистом документи не свідчать про постійне проживання підозрюваного у відповідній державі та не доводять факту повідомлення державних інституцій України про постійне або тимчасове проживання ОСОБА_1 за кордоном, що дозволило б органу досудового розслідування беззаперечно пересвідчитись не тільки про фактичне проживання особи, але й про адресу, яка може бути визнана офіційною та використаною для листування, повідомлень та викликів. Так відповідно до Порядку ведення обліку громадян України, які проживають за межами України затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2020, консульський облік - вчинення уповноваженими посадовими особами закордонних дипломатичних установ України (далі - уповноважені посадові особи) комплексу дій з реєстрації інформації про місце проживання або перебування громадянина України на території іноземної держави шляхом внесення даних до відомчої інформаційної системи МЗС. Згідно із цим порядком подається заява про взяття на консульський облік із доданими документами, у тому числі документів іноземної держави про реєстрацію місця проживання. Крім того, після отримання заяви уповноважена посадова особа перевіряє повноту поданих документів та відповідність їх оформлення вимогам законодавства.

Зазначене може свідчити, що особа, яка звертається із заявою про взяття на консульський облік подає інформацію про місце проживання, перебування особи, чим інформує компетентний орган про адресу можливої комунікації.

У свою чергу, відповідно до Правил реєстрації місця проживання Затвердженого постановою КМУ від 02.03.2016 «…Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції».

За таких обставин, слідчий суддя звертає увагу, що орган досудового розслідування не вчиняв дій або бездіяльність, які б очевидно свідчили про недотримання процедури надіслання кореспонденції, викликів та повідомлень адресованих ОСОБА_1 , а вживав достатньо заходів для інформування останнього про перебіг досудового розслідування та необхідність вчинення відповідних процесуальних дій.

Поряд з зазначеним, не ототожнюючи захисника та підозрюваного, на переконання слідчого судді про обізнаність ОСОБА_1 щодо кримінального переслідування відносного нього можуть свідчити обставини прийняття участі у провадженні захисника, договір про правову допомогу з яким було укладено після складання та вручення письмового повідомлення про підозру - 04.05.2020, та отримання ОСОБА_1 від правоохоронних органів Сполучених Штатів Америки повісток про виклик до детективів Національного антикорупційного бюро України, що підтверджується як долученими до клопотання матеріалами, так і не заперечувалося захисником у судовому засіданні.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та можливості звернення з клопотанням про спеціальне досудове розслідування.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, у своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати стороннього спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до письмового повідомлення про підозру, як процесуального документа. Так, відповідно до зазначеної норми, даний документ, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри, що повинен бути достатнім для сприйняття третіми особами тих дій, які описуються стороною обвинувачення у відповідному документі. Разом з цим, достатність належить до оціночної категорії, а тому в кожному кримінальному провадженні за своїм внутрішнім переконанням слідчий (детектив), прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та вчиненні фінансових операцій чи правочинів з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) протоколами допиту свідків ОСОБА_4 (відносно якого застосовані заходи безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві) та свідка ОСОБА_5 , відповідно до яких вбачається наявність дійсної можливості у ОСОБА_1 здійснювати управління діяльністю ТОВ «Золотий Мандарин Ойл»; (2) копією постанови Господарського суду міста Києва від 12.05.2009 у справі № 41/207, якою частково задоволені позовні вимоги ТОВ «Золотий Мандарин Ойл» до акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»; (3) договором про відступлення права вимоги № 1004 від 10.04.2013, яким ТОВ «Золотий Мандарин Ойл» відступило на користь ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» право вимоги належних йому грошових коштів до ПАТ «Київенерго»; (4) протоколом огляду від 08.11.2019, в ході якого детективом проведено огляд банківських операцій та встановлено факт перерахування ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» на рахунок «Золотий Мандарин Ойл» грошових коштів по договору відступлення № 1004; (5) листами щодо дружнього врегулювання спору у справі «Золотий Мандарин Ойл проти України»; (6) рішенням у справі ТОВ «Золотий Мандарин Ойл проти України» від 20.10.2016, відповідно до якого заявник відмовився від підтримання своїх вимог; (7) платіжними дорученнями щодо перерахування Державною казначейською службою України на користь ТОВ «Золотий мандарин Ойл» грошових коштів на загальну суму 54 179 613, 40 гривень протягом 22-24.02.2016; (8) випискою по рахунку ТОВ «Золотий Мандарин Ойл», відповідно до якої Товариством перераховано на рахунок ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» грошові кошти у сумі 56 160 936 гривень; (9) висновком судової економічної експертизи від 10.12.2019, яким встановлена сума матеріальних збитків у розмірі54 179 613, 40 гривень та іншими матеріалами провадження у своїй сукупності.

Таким чином, дослідивши надані до суду матеріали, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

Поряд з цим, слідчий суддя звертає увагу на заперечення захисника з приводу відсутності у ОСОБА_1 повноважень у ТОВ «Золотий Мандарин Ойл» пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, що виключає можливість наділення його спеціальним статусом службової особи в розумінні приписів Кримінального законодавства, а отже і можливості здійснення у відношенні нього спеціального досудового розслідування та зазначає, що не даючи оцінку наявності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у судовому засіданні встановлено повідомлення ОСОБА_1 про підозру за ч. 3 ст. 209 КК України, яка відповідно до приписів ст. 297-1 КПК України надає органу досудового розслідування можливість здійснення спеціального досудового розслідування, а тому відповідні заперечення захисника відхиляються судом.

Щодо оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук.

Як було зазначено вище, відповідно до приписів кримінального процесуального законодавства України, для надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у відношенні підозрюваного, слідчий/прокурор мають довести слідчому судді, що такого підозрюваного, з поміж іншого, оголошено у міжнародний розшук.

Тобто норми законодавства, що регулюють спеціальне досудове розслідування не зобов`язують сторону обвинувачення доводити перед слідчим суддею саме факт перебування підозрюваної особи у розшуку, достатнім є лише факт оголошення такої особи в міжнародний розшук.

Так, чинний КПК України у жодній нормі не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук. Разом з цим в абзаці першому частини першої ст. 281 КПК України зазначено, що «якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного». Водночас ч. 2 ст. 281 КПК України встановлює, що «про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань».

Таким чином, для того, щоб підозрюваний вважався у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України оголошеним у розшук має бути наявна постава про оголошення особи в розшук.

За змістом Розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020, етапу здійснення відповідного запиту до Інтерполу щодо особи, яка розшукується з метою її затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в України передує оголошення такої особи в установленому законодавством порядку в розшук правоохоронними органами України, а документами, які додаються до запиту, зокрема, є завірена копія постанови про оголошення розшуку особи (постанови про зупинення досудового розслідування). Таким чином, вже на момент звернення із запитом до Інтерполу особа має бути оголошена в розшук.

Вищевикладене свідчить про те, що момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у міжнародний розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення такої особи в міжнародний розшук, оформленого постановою.

Із досліджених у судовому засіданні матеріалів провадження слідчим суддею встановлено таке:

- відповідно до відомостей з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», ОСОБА_1 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_6 (на час події), 07.08.2017 перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Бориспіль-D» в напрямку Федеративної Республіки Німеччини. Відомостей про їх повернення інформаційна система «Аркан» не містить. Водночас відповідні факти відсутності ОСОБА_1 на території України також не оспорювалися і захисником у судовому засіданні, яким надано пояснення щодо проживання ОСОБА_1 на території Сполучених Штатів Америки.

З огляду на вищенаведене, у зв`язку з відсутністю відомостей щодо місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 та його відсутністю на території України, постановою старшого детектива - заступника керівника Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Рокуня С.В. від 26.02.2020 підозрюваного ОСОБА_1 оголошено у міжнародний розшук. Вказана постанова про оголошення у міжнародний розшук ОСОБА_1 листом № 0421-192/8477 від 02.03.2020 скерована для виконання до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України.

Спираючись на зазначене, слідчий суддя вважає доведеним факт оголошена ОСОБА_1 у міжнародний розшук у розумінні та для процесуальної необхідності, визначеної у ст. 297-1 КПК України.

Заперечення сторони захисту щодо не доведення детективом оголошення підозрюваного у міжнародний розшук слідчим суддею відхиляються з огляду на вищезазначені обставини.

Також слідчий суддя звертає окрему увагу на ту обставину, що органом досудового розслідування вчиняються дії з метою виклику ОСОБА_1 для участі у проведенні слідчих дій шляхом направлення повісток про виклик до детективів Національного антикорупційного бюро України, які були вручені останньому уповноваженими особами на території Сполучених Штатів Америки, проте за вказаними викликами ОСОБА_1 до Національного бюро не прибув, офіційних пояснень свого неприбуття детективам не надав, як і не надав підтвердження поважності причин не прибуття, що на переконання слідчого судді свідчить про вчинення підозрюваним дій з метою ухилення від кримінальної відповідальності та обґрунтованість постанови про оголошення у міжнародний розшук останнього.

Підсумовуючи вищевикладене, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які дають підстави для здійснення спеціального досудового розслідування та оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання детектива.

Керуючись статтями 110, 297-1, 297-3, 297-4, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання т.в.о. старшого детектива - керівника Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Рокуня С.В. - задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 12.03.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000184, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Зобов`язати прокурора не пізніше 24 годин після постановлення відповідної ухвали внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000184 від 12.03.2020, відомості про здійснення спеціального досудового розслідування у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також опублікувати дану інформацію у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Якщо підстави для постановлення слідчим суддею ухвали про спеціальне досудове розслідування перестануть існувати, подальше досудове розслідування стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати згідно із загальними правилами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак