Документ № 100804655

Справа № 991/7425/21

Провадження 1-кс/991/7530/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В., розглянувши скаргу адвоката Алексик Таміли Іванівни в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017,

ВСТАНОВИЛА:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Алексик Таміли Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017.

В обґрунтування скарги адвокат посилається на те, що у провадженні слідчої групи Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження 42017000000001981 від 21.06.2017 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_2 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. На думку сторони захисту, строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчився ще 26.01.2019, отже воно підлягає негайному закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

У зв`язку з цим адвокат просить зобов`язати прокурора першого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Володіна В.Ю. та/або іншу уповноважену особу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури:

- закрити кримінальне провадження № 42017000000001981 від 21.06.2017 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування 26.01.2019 після повідомлення особі про підозру;

- внести відомості про закриття кримінального провадження № 42017000000001981 від 21.06.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Розглянувши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

Відповідно до ст. 1, 2 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 КПК України. Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Так, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає … у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Інші положення статті 303 КПК України визначають конкретні рішення, дії чи бездіяльнісь, які можуть бути предметом судового контролю над дотриманням прав, свобод і інтересів осіб на досудовому розслідуванні.

В цій скарзі захисник, користуючись п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскаржує бездіяльність прокурора, що полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Аналіз норм кримінального процесуального законодавства свідчить, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає чотири обов`язкові ознаки:

1)слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію;

2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк;

3) з клопотанням про вчинення процесуальної дії звернувся суб`єкт, що має на це право;

4) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.

Зазначена норма закону дозволяє звернутися до суду із скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків слідчого чи прокурора, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

Дослідивши зміст скарги, слідчий суддя встановила, що за вимогами та викладеними обставинами предметом оскарження не є бездіяльність прокурора САП, пов`язана із невчиненням процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк. Адже заявлені адвокатом вимоги та обґрунтування скарги зводяться до зобов`язання закрити кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Така вимога не є релевантною пункту1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, на який посилається захисник, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи. З цієї підстави постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного уповноважений приймати прокурор (абзац третій ч. 4 ст. 284 КПК України).

Водночас частину першу статті 284 КПК України було доповнено пунктом 10 згідно із Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, яким передбачено, що зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін (пункт 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), тобто починаючи із 16.03.2018.

Дія нормативно-правового акту в часі починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з утратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце. Регулювання дії норм кримінального процесуального закону України здійснюється через ст. 5 КПК України, відповідно до якої процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Говорячи про напрям темпоральної дії нормативно-правового акту в цьому випадку, законодавець однозначно закріпив його перспективну дію (поширення нормативно-правового акту на юридичні факти, права і обов`язки учасників кримінально-процесуальних відносин, самі правовідносини, які виникають після моменту набуття ним чинності). На відміну від матеріального закону, процесуальний закон не має зворотної дії в часі, навіть в тому випадку, якщо його застосування створює більш сприятливе становище учасників кримінального провадження; поворот процесу не можливий.

Отже, п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України не має зворотної дії в часі та застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР з 16 березня 2018 року, а прокурор наділений повноваженням винести постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстави, передбаченої цією нормою, лише у справі, по якій відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після зазначеної дати.

Початок кримінального провадження норми КПК України пов`язують з фактом внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, в свою чергу кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України); досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (п. 5 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 214 КПК України). Як вбачається з матеріалів скарги, днем початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001981, у межах якого ОСОБА_1 має процесуальний статус підозрюваного, є саме 21.06.2017.

Отже, у кримінальному провадженні № 42017000000001981, що розпочате до введення в дію змін до статті 284 КПК України, якими доповнено її пунктом 10 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017, на прокурора не поширюється імперативний обов`язок прийняти рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування після повідомлення особі про підозру на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Частиною другою ст. 283 КПК України передбачено, що прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Однак ні стаття 283 КПК України, ні стаття 284 КПК України, яка регулює питання закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи не визначають для прокурора конкретного строку, впродовж якого він зобов`язаний прийняти рішення про закриття кримінального провадження.

До того ж прийняття рішення про закриття кримінального провадження пов`язано зі здійсненням прокурором за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінки наявних у провадженні доказів та відомостей з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. У частині третій статті 110 КПК України визначено, що рішення прокурора приймається у формі постанови, яка виноситься у випадках, передбачених КПК України, а також коли прокурор визнає це за необхідне. Враховуючи наведене та положення ч. 1 ст. 36 КПК України, яка закріплює самостійність прокурора у його процесуальній діяльності, визначити конкретну дату, коли прокурор зобов`язаний винести постанову про закриття певного кримінального провадження із передбаченої ч. 1 ст. 284 КПК України підстави, не представляється можливим.

Зважаючи на те, що у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017 не підлягають застосуванню положення пункту 10 ч. 1 ст. 303 КПК України в актуальній редакції (тобто у прокурора відсутній обов`язок прийняти рішення про закриття кримінального провадження у випадку, коли після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України), а також те, що для прийняття такого рішення законом не встановлено конкретних строків, які можливо було б обрахувати, слідчий суддя дійшла висновку, що захисник Алексик Т.І. подала скаргу на бездіяльність прокурора, яка не підлягає оскарженню на стадії досудового провадження в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Визначений ст. 303 КПК України перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого і прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, є вичерпним і розширеному застосуванню не підлягає. У відповідності до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 304 КПК України визначено, що у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами (ч. 5 ст. 304 КПК України).

Зважаючи на викладене, у відкритті провадження за скаргою Алексик Т.І. слід відмовити.

Керуючись ст. 1, 2, 26, 303-304, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у відкритті провадження за скаргою Алексик Таміли Іванівни в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017.

Копію ухвали разом із скаргою невідкладно надіслати особі, яка її подала.

На ухвалу слідчого судді, постановленої без виклику особи, може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя В.В. Михайленко