- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
- Секретар : Черевач І.І.
- Захисник/адвокат : Козятник Л.Г., Пересунька С.В., Іваніна В.В., Ханіна С.Г.
Справа № 991/7270/21
Провадження 1-кс/991/7376/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Черевач І.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Козятник Л.Г., Пересунька С.В., Іваніна В.В., Ханіна С.Г., детектива Іщука М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Іваніна Вадима Вікторовича на повідомлення детектива про підозру,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій захисник просить скасувати здійснене відносно ОСОБА_1 повідомлення про підозру від 21.08.2021 у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021 за ч. 4 ст. 368 КК України, погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора; зобов`язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести відповідні дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скарга обґрунтована тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021.
21.08.2021 ОСОБА_1 , у межах цього кримінального провадження, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тобто у проханні службовою особою надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду або в інтересах інших осіб, дій з використанням наданої вдали та в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду або в інтересах інших осіб, дій з використанням наданої влади.
На думку захисника обставини, зазначені у повідомленні про підозру, є або суперечливими, або взагалі не відповідають матеріалам кримінального провадження; докази якими обґрунтоване повідомлення про підозру, зібрані у спосіб, що суперечить вимогам закону, містять ознаки провокації, штучно створеної версії подій, яких насправді не було; беззаперечність фактів, викладених у тексті повідомлення не доведена.
Так, у повідомленні про підозру ОСОБА_1 стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення не наводиться, а описується лише певна послідовність подій. При викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , не зазначено, які конкретно норми та заборони антикорупційного законодавства порушено ОСОБА_1 ; не вказано з якого джерела, від кого та яким способом ОСОБА_1 дізнався про зацікавленість ОСОБА_2 в організації азартних ігор, яке відношення має ОСОБА_2 до суб`єктів господарювання, які мали намір отримати відповідні дозволи; із змісту повідомлення про підозру не зрозуміло чи видано дозволи, що підтверджують відповідність приміщення готелів у відповідності до вимог закону, та яка роль у цьому процесі ОСОБА_1 ; які владні повноваження в силу займаної посади використав ОСОБА_1 для вчинення дій в інтересах надавачів неправомірної вигоди.
Захисник зазначає, що вказані обставини складають частину об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, і неконкретність повідомлення про підозру, у цій частині, не відповідає вимогам п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України та порушує право ОСОБА_1 на захист.
Сторона захисту також стверджує, що досудове розслідування розпочато стосовно ОСОБА_1 без внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Так, підставою для реєстрації кримінального провадження стала заява особи зі зміненими анкетними даними ОСОБА_3 від 03.02.2021 за вх. № 188/2376-01-кп про те, що членами Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей створюються формальні перешкоди у одержанні відповідних ліцензій, чим створюються умови для надання неправомірної вигоди.
При цьому, ОСОБА_1 серед переліку прізвищ посадовців, про які зазначав у своїй заяві ОСОБА_3 , не згадується; заява написана з використанням відомостей з мережі Інтернету - офіційного сайту КРАІЛ, за відсутності достатніх даних.
Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 52021000000000060 станом на 03.02.2021, тобто, на момент реєстрації кримінального правопорушення, також не містив відомостей про те, що ОСОБА_1 висловив прохання про надання неправомірної вигоди, а у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань станом на 21.08.2021 міститься, зокрема, виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, про які не повідомляв у своїй заяві ОСОБА_3 .
Жодні підстави для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про готування до злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, не існували, оскільки у заяві ОСОБА_3 немає даних про пропозицію неправомірної вигоди, про намір ОСОБА_1 одержати неправомірну вигоду.
Посилання у заяві ОСОБА_3 на те, що Голова та члени КРАІЛ, а саме ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , разом з Першим заступником Голови Консультаційно - експертної ради КРАІЛ ОСОБА_7 , а також Першим заступником Голови Правління ПАТ АКБ «Індустріалбанк» ОСОБА_8 та іншими особами готуються до одержання неправомірної вигоди, не давало підстав органу досудового розслідування здійснювати розслідування стосовно ОСОБА_1 , як іншої особи.
Крім того, у сторони захисту відсутні витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань після внесення 03.02.2021 відомостей за заявою ОСОБА_3 за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 368 КК України, а так само за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України.
Разом з тим, стверджуючи про наявність підстав для скасування підозри, захисник посилається на те, що матеріали кримінального провадження не підтверджують поза «розумним сумнівом» винуватість ОСОБА_1 та не спростовують факт провокації з боку органів досудового розслідування.
Протоколи негласних слідчих (розшукових) дій не містять копій судових рішень про надання дозволу на проведення таких дій, та клопотань про їх проведення, погоджених прокурором Офісу Генерального прокурора. Матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_1 також не містять постанови прокурора про здійснення контролю за вчиненням злочину.
Складений детективом протокол огляду та вручення грошових коштів від 20.08.2021 містить посилання, що дана процесуальна дія проводиться на підставі відповідного процесуального рішення прокурора у кримінальному провадженні. При цьому жодні ідентифікаційні дані такого документу не вказано. Відсутність реквізитів відповідного процесуального рішення прокурора на думку захисника свідчить, про те, що детектив, яка складала такий протокол, не була ознайомлена з відповідним документом, а відтак на той момент цього процесуального рішення не існувало.
Захисник також вказує на те, що призначені у кримінальному провадженні експертизи аудіо-, відеозапису не можуть братися до уваги, оскільки електронні докази здобуті у спосіб, який суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Так, згідно з протоколом обшуку від 20.08.2021 у ОСОБА_1 вилучено планшет та два мобільних телефона, які після завершення обшуку поміщено до полімерного сейф - пакета № 1244152. У подальшому технічні пристрої вилучалися із цього сейф-пакета без участі понятих і сторони захисту. Після чого повторно поміщені вже до іншого сейф-пакета № 0002199, який направлено для проведення експертизи. Захисник не виключає можливості, що з ними невстановленими особами проводились якісь дії з метою зміни, спотворення, видалення чи навпаки додавання інформації, або вчинення інших дій.
Водночас, за версією сторони захисту, прокурор та детектив грубо порушили вимоги кримінального процесуального законодавства щодо невідкладного звернення до суду із відповідним клопотанням для легалізації обшуку проведено у автомобілі «Шкода Октавіа», під час якого вилучені планшет та мобільні телефони, а відтак докази, здобуті у такий спосіб є недопустимими.
Крім того, у кримінальному провадженні проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, зафіксовані за допомогою малогабаритних диктофонів номери: 86016С та 6860307 , а також за допомогою аудіо/відео реєстратора «Unica AVR-12» номер 161201000273, інформацію з яких збережено на носіях інформації - картах пам`яті micro SD.
Під час ознайомлення із цим протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 10.08.2021, складеним стороною обвинувачення після прослуховування та перегляду аудіо- та відеозаписів, у сторони захисту виникли сумніви щодо автентичності відображеної у ньому інформації, оскільки у ньому не наведено повні ідентифікаційні ознаки/технічні характеристики технічних засобів, за допомогою яких записані (створені) цифрові файли, не відображені відповідні хеш-суми.
У судовому засіданні захисники Козятник Л.Г., Пересунько С.В., Іванін В.В., Ханін С.Г.позицію, висловлену у скарзі підтримали, просили її задовольнити. Надали пояснення аналогічні до викладених у скарзі.
Детектив Іщук М.О. у судовому засіданні проти вимог скарги заперечував. Зазначив, що повідомлення ОСОБА_1 про підозру здійснено у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки складне 21.08.2021 та вручене у цей же день уповноваженими особами, про що свідчить підпис підозрюваного, а зміст такого повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України. Зібрані у кримінальному провадженні на момент повідомлення про підозру від 21.08.2021 докази та їх сукупність відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», закріпленому у п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України. Так, у матеріалах провадження наявна сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_1 може бути причетним до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. Повідомлення містить стислий виклад обставин кримінального правопорушення, зокрема, зазначено час та місце висловлювання ОСОБА_1 прохання надати неправомірну вигоду, час та місце одержання ним неправомірної вигоди, обставини за яких обговорювався механізм передачі неправомірної вигоди та інші обставини. Тому посилання захисника на те, що у повідомленні про підозру не наводиться стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, а описується лише певна послідовність подій є безпідставними. З приводу незрозумілості, неконкретності повідомлення про підозру ОСОБА_1 не повідомляв орган досудового розслідування, ні в тексті повідомлення про підозру, ні під час його допиту. Посилання захисника на недолучення до протоколів негласних слідчих (розшукових) дій судових рішень про надання дозволу на їх проведення, відсутність експертних висновків щодо автентичності голосу підозрюваного ОСОБА_1 ,. не проведення експертиз на момент повідомлення про підозру, недопустимості доказів отриманих у ході проведення обшуку автомобіля «Шкода Октавія», не можуть братися до уваги, оскільки стосуються питань оцінки доказів, доведеності вини та наявності складу кримінального правопорушення в діянні підозрюваного. Такі питання повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що підозрюваний, його захисник чи законний представник на досудовому провадженні може оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Повідомлення особі про підозру є одним із ключових етапів стадії досудового розслідування, який являє собою сукупність процесуальних дій та рішень слідчого чи прокурора, спрямованих на формування у кримінальному провадженні законної і обґрунтованої підозри та забезпечення особі, яка стала підозрюваним, реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, надання можливості захищатись усіма засобами і способами, передбаченими кримінальним процесуальним законом, та впливати на наступне формулювання обвинувачення.
Згідно із ч. 4 ст. 22 КПК України повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. У випадках, передбачених цим Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором, а обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором (ч. 1 ст. 277 КК України), а згідно із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 276 КПК України у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.
У ході розгляду клопотання встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
21.08.2021 детектив Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Іщук М.О., за погодженням із прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Панченко О.О., склав повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021.
Цього ж дня о 14 годині 41 хвилини детектив повідомив про підозру ОСОБА_1 , вручив копію повідомлення про підозру і пам`ятку про процесуальні права та обов`язки, роз`яснив права підозрюваного, що підтверджується копією повідомлення про підозру.
Вказаний факт також не заперечував підозрюваний у судовому засіданні.
Прийняття детективом у кримінальному провадженні № 52021000000000060 рішення про повідомлення про підозру ОСОБА_1 та проведення процесуальної дії щодо його вручення із подальшим роз`ясненням ОСОБА_1 його прав як підозрюваного, відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України; ОСОБА_1 у повній мірі надано можливість реалізувати права, передбачені ст. 42 КПК України.
Перевіряючи наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення слідчий суддя зазначає таке.
Повідомлення про підозру на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)».
Стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
У судовому засіданні досліджені докази, зібрані у кримінальному провадженні на день складення повідомлення про підозру від 21.08.2021, а саме копії: заяви ОСОБА_3 від 03.02.2021;протоколу допиту свідка ОСОБА_3 (зі зміненими анкетними даними) від 03.02.2021; протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 10.08.2021; протоколи обшуку від 20.08.2021; протоколу огляду та вручення грошових коштів від 20.08.2021; розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1338-р «Про призначення ОСОБА_1 членом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей»; протоколів допиту свідка ОСОБА_9 від 10.08.2021, 11.08.2021 та 21.08.2021; протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 20.08.2021; протоколу обшуку від 20-21.08.2021; рішень КРАІЛ від 16.08.2021 № 502 та № 503; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.08.2021; протоколу допиту підозрюваного від 21.08.2021.
Також досліджено документи, надані стороною захисту в обґрунтування доводів скарги, зокрема, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.08.2021 у справі № 991/5822/21; роздруківки із інтернет-сайту; скріншоти із Telegram-каналу; консультативний висновок № 114/21 спеціалістів з питань експертизи відеозвукозапису та комп`ютерно- технічної експертизи від 17.09.2021. Однак, такі документи не є настільки переконливими, щоб повністю виключити можливість причетності ОСОБА_1 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Слід зазначити, що на стадії досудового розслідування оцінка наявних у матеріалах провадження доказів здійснюється не в межах оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування. Саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність або відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.
Тобто, на даній стадії досудового розслідування не є необхідним, щоб орган досудового розслідування встановив існування всіх елементів складу злочину, який інкримінується підозрюваному, оскільки, фактично досудове розслідування і здійснюється з тією метою, аби встановити всі чотири елементи складу злочину (суб`єкт, суб`єктивна сторона, об`єкт, об`єктивна сторона), а також встановити всі кваліфікуючі ознаки відповідного злочину.
Підозра ОСОБА_1 ґрунтується на вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тобто у проханні службовою особою надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду або в інтересах інших осіб, дій з використанням наданої влади та в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду або в інтересах інших осіб, дій з використанням наданої влади.
У повідомленні про підозру ОСОБА_1 зазначено час та місце висловлення останнім прохання надати неправомірну вигоду, час та місце одержання ним неправомірної вигоди, обставини передачі неправомірної вигоди, та інше.
Також у повідомленні про підозру наведені норми Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», Положення про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 891, Регламент роботи КРАІЛ, затверджений рішенням КРАІЛ від 16.02.2021 № 55, які регламентують правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, визначають правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор.
Зазначено, що на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1338-р ОСОБА_1 призначено членом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей з 30.10.2020 шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Також міститься посилання на положення підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», згідно якого член КРАІЛ є особою уповноваженою на виконання функцій держави, а отже є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», і за характером своїх повноважень здійснює функції представника влади.
Встановлення відповідних обставин є достатнім на даній стадії досудового розслідування аби стверджувати, що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальне правопорушення, яке йому інкримінується.
У свою чергу, сторона захисту не навела у скарзі обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність підозрюваного до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або не обґрунтованість повідомленої підозри, а відтак і відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є необґрунтованим.
Тому, дослідивши зміст повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 21.08.2021, слідчий суддя дійшов висновку, що він відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, щодо змісту письмового повідомлення про підозру, визначеного ст. 277 КПК України.
Слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту на підтвердження існування підстав для скасування підозри щодо штучного створення доказової бази для незаконного притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності; щодо невідповідності вимогам Кримінального процесуального кодексу України електронних доказів, отриманих за наслідками проведення негласних слідчих (розшукових) дій, з огляду на таке.
Оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті.
На стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею недопустимими можливо лише у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини, а їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження. Слідчий суддя на стадії досудового розслідування може визнати недопустимими лише очевидно недопустимі докази, порушення збирання яких не може бути спростоване будь-якими іншими матеріалами.
Доводи сторони захисту не свідчать про очевидну і категоричну недопустимість доказів зібраних органом досудового розслідування на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення.
Остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам і, за наявності правових підстав, визнання їх недопустимими, у тому числі на основі аргументів, викладених у скарзі, може бути здійснено під час розгляду кримінального провадження по суті.
З огляду на викладене, враховуючи, що при здійсненні повідомлення про підозру орган досудового розслідування дотримався вимог положень ст. 276-278 КПК України, підозра про яку повідомлено ОСОБА_1 не є вочевидь необґрунтованою, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Н. В. Мовчан