Документ № 100905002

Справа № 991/3090/19

Провадження 1-кп/991/207/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

05 листопада 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Дубаса В.М., суддів Задорожної Л.І., Шкодіна Я.В. (далі - суд),

за участі:

секретаря судового засідання Ляшинської А.Ю.,

прокурора Подгорця С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Величка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Величка М.М. про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання

у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 18.01.2017 за №42017110330000006 щодо обвинувачення ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Калінінград, СРСР, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий опис провадження.

28.12.2019 до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України (нині Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - САП ОГП) надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 18.01.2017 за №42017110330000006, щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК «Зловживання владою або службовим становищем».

Ухвалою ВАКС від 28.12.2019 призначено підготовче судове засідання на 29.01.2020 з перервами до 28.02.2020, 05.03.2020. Ухвалою ВАКС від 05.03.2020 призначено судовий розгляд на 12.03.2020 з перервами до 22.04.2020, 27.05.2020, 17.07.2020, 11.09.2020, 25.09.2020, 09.11.2020, 20.11.2020, 23.11.2020, 24.11.2020, 07.12.2020, 25.01.2021, 29.01.2021, 19.03.2021, 22.03.2021, 05.04.2021, 16.04.2021, 17.05.2021, 24.05.2021, 04.06.2021, 05.07.2021, 09.07.2021, 13.09.2021, 01.11.2021, 05.11.2021.

2. Короткий виклад поданого клопотання та позицій сторін провадження у судовому засіданні.

05.11.2021 до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Величка М.М. про зміну застосованого запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання та вирішення питання про повернення сплаченої застави особі, яка внесла її за ОСОБА_1 , із посиланням на статтю 201 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), яке обґрунтовується твердженнями про «належну процесуальну поведінку обвинуваченого протягом усього часу з моменту обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави; виконання усіх визначених та покладених на нього судом обов`язків; готовність давати суду покази під час розгляду справи по суті та доводити свою невинність». а також «той факт, що зі спливом часу будь-який ризик, у разі його наявності, а і уявності, суттєво зменшується, а відтак, достатнім запобіжним заходом, який може забезпечити мету його застосування передбачену положеннями ст. 177 КПК України», й, крім того, «сторона обвинувачення з метою ймовірного обґрунтування висунутого обвинувачення вже допитала основних своїх свідків, а забезпечити явку інших, за переконанням сторони статусом свідків - не може забезпечити їх явку вже тривалий час, у зв`язку з чим і відкладаються ряд призначених судом та погоджених з учасникам процесу - судових засідань, Навіть припускати про ймовірність вчинення ОСОБА_1 дій щодо впливу на свідків та обґрунтовувати цим наявність вигаданого ризику - є виключно блюзнірством по відношенню до Високого Суду. Щодо наявності/відсутності іншого ризику, переховуватись від суду, маю нагоду повідомити про те, що жодного, як прямого, так і доказу, сторона обвинувачення суду за весь час розгляду справи по суті, в тому числі і під час дослідження матеріалів справи, так і допиту свідків обвинувачення - не представила. Відповідно побоюватись обґрунтованого та законного, а також справедливого вердикту суду ОСОБА_2 - підстав не має, натомість сторона захисту намагається аргументовано довести відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого злочину, останній демонструє у теперішній скрутний час належну процесуальну поведінку, що зокрема свідчить про відсутність у нього мотивів для переховування від суду. З урахуванням викладеного, враховуючи той факт, що судом раніше встановлена особи обвинуваченого; його вік, стан здоров`я та соціальний постійного місця " репутацію як за місцем проживання, так і за місцем мешкання; міцні соціальні зв`язки в місці його постійного проживання, а також наявність у нього родини й утриманців, зокрема, наявність на утриманні трьох дітей, один з яких є неповнолітнім, а також 2-х малолітніх онуків; відсутність судимостей та відомостей щодо притягнення до кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності; сприяння органу досудового розслідування у встановленні дійсних обставин справи, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні».

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Величко М.М. підтримали подане клопотання й просили його задовольнити.

Прокурор Подгорець С.В. у судовому засіданні заперечив проти задоволення такого клопотання, зазначивши, що воно є необґрунтованим, оскільки наявні ризики не зменшились, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, та стороною захисту не надано жодних підтверджень щодо скрутного матеріального становища обвинуваченого.

Представник потерпілого - державного підприємства (ДП) «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» в судове засідання не прибув, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, тому його думка не з`ясовувалась.

Заставодавець ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, й за повідомленням обвинуваченого та захисника наразі перебуває за межами України.

3. Обґрунтування позиції суду.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 27.11.2019 у даному кримінальному провадженні частково задоволено клопотання старшого детектива - заступника керівника Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Борисенка О. В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 25.01.2020 включно. Визначено підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.

За тією ж ухвалою слідчого судді ВАКС, у разі внесення застави у визначеному в ухвалі слідчої судді розмірі, вважається, що до підозрюваної обрано запобіжний захід у виді застави. Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду протягом дії ухвали. Термін дії обов`язків, покладених судом, визначено на два місяці. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали. Покладено на підозрюваного такі обов`язки у випадку внесення застави: - не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №42017110330000006 від 18.01.2017 року, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; - не відвідувати приміщення ДК «Укроборонпром», ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» і ТОВ «Компанія Пром-Технологія»; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон; - носити електронний засіб контролю.

Із змісту цієї ухвали видно, що підставою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 слідчою суддею визначено ризик переховування від слідства та суду, ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, що у своїй сукупності вказує на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання.

28.11.2019 заставодавцем ОСОБА_3 на підставі зазначеної ухвали слідчого судді ВАКС внесена застава у розмірі 153680 грн. на депозитний рахунок ВАКС.

Ухвалою ВАКС від 24.11.2020 у даному кримінальному провадженні частково задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 й захисника Величка М.М. про зміну раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання та повернення сплаченої застави шляхом визначення ОСОБА_1 застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 131820 грн., та повернення заставодавцю ОСОБА_3 коштів в розмірі 21680 грн., оскільки суд вважав, що така застава буде пропорційною меті запобіжного заходу та може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

За статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК), завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

За частиною 1 статті 176 КПК, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Також за статтею 178 КПК, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. За частиною 6 статті 182 КПК, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. За частиною 11 статті 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Згідно з частиною 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За частиною 1 статті 201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

При цьому за частиною 3 статті 201 КПК, до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, а за частиною 4 статті 201 КПК, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 331 КПК, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Тобто обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення. Однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.

Також, згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) судді слід мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Також практика ЄСПЛ передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі №30671/04 від 23.01.2012 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю.

Однією з обставин, яка має враховуватись судом при оцінці ризику переховування, є суворість покарання, яке загрожує особі у випадку визнання її винною. Як неодноразово зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях, ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia), § 106, «Летельє проти Франції», п. 43). Таким чином, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , передбачено частиною 2 статті 364 КК та належить до тяжких корупційних кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення якого передбачає можливість покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зазначені обставини сама по собі можуть бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Дане кримінальне провадження №42017110330000006 знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до статті 17 КПК є встановлення судом поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначених в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри, однак попри таке, оцінці судом підлягають наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК. На теперішній час судом в цьому провадженні досліджено письмові докази, які надані стороною обвинувачення, триває виклик та допит певних свідків, проте низка свідків ще не допитана.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Величка М.М., та доводи прокурора про наявність ризиків, суд вважає доведеними ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду та незаконного впливу на недопитаних свідків, а відтак суд вважає, що більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених на нього обов`язків. При цьому судом оцінена відсутність надання стороною захисту будь-яких доказів наявності обставин, які за статтею 178 КПК, повинні враховуватись при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу. Тому в цій частині подане клопотання не підлягає задоволенню. Проте суд вважає необхідним врахувати, що тривалість застосування застави вже становить майже два роки, відсутність наразі фактів порушень обвинуваченим процесуальних обов`язків, а також, що заставодавцем є не безпосередньо обвинувачений ОСОБА_1 , а інша особа - ОСОБА_3 ,

Відповідно до частини 4 статті 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. За частиною 5 статті 182 КПК розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає можливим визначити обвинуваченому ОСОБА_1 як запобіжний захід заставу у 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (який відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ становить на теперішній час 2379 гривень), тобто розмір застави складе 95160 (дев`яносто п`ять тисяч сто шістдесят) гривень, який пропорційний меті запобіжного заходу та може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а відтак належить повернути заставодавцю ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 36660 (тридцять шість тисяч шістсот шістдесят) гривень різниці між визначеною та наявною заставою у розмірі 131820 (сто тридцять одна тисяча вісімсот двадцять) гривень.

Керуючись ст. 176, 177, 182, 201, 369, 371, 372, 532 КПК суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити частково клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Величка М.М. про зміну запобіжного заходу.

2. Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 95160 (дев`яносто п`ять тисяч сто шістдесят) гривень.

3. Повернути заставодавцю ОСОБА_3 кошти в розмірі 36660 (тридцять шість тисяч шістсот шістдесят) гривень різниці між визначеною та наявною заставою у розмірі 131820 (сто тридцять одна тисяча вісімсот двадцять) гривень.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 08.11.2021 у приміщенні Вищого антикорупційного суду.

Головуючий суддя Дубас В.М.

Судді Задорожна Л.І.

Шкодін Я.В.