Документ № 100953433

Справа № 991/6058/21

Провадження №11-сс/991/598/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Боднара С.Б.

суддів Панаіда І.В., Панкулича В.І.

за участю:

секретаря судового засідання Дубини Т.Ю.

підозрюваної ОСОБА_1

захисників Фоменко М.В., Ружицкого Н.А.

прокурора Подгорця С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката Фоменко Марини Володимирівни в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 вересня 2021 року, якою задоволено клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Пачевського Володимира Віталійовича про арешт нерухомого майна, яке зареєстровано за ОСОБА_2 , в межах кримінального провадження № 12014000000000496 від 05 листопада 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 вересня 2021 року задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пачевського В.В. та накладено арешт з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), на нерухоме майно шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження вказаним майном, яке є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та яке зареєстровано за ОСОБА_2 (ІПН - НОМЕР_1 ), а саме:

-квартиру АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер нерухомого майна - 1913790980000);

-нежитлове приміщення площею 3,3 кв. м. розташоване за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна - 1208145980000);

-квартиру АДРЕСА_3 , (реєстраційний номер нерухомого майна - 1162631480000).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник Фоменко М.В. звернулась до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 вересня 2021 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою у зв`язку з чим підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Сторона захисту зазначає, що право власності на зазначене нерухоме майно набуто ОСОБА_2 законним шляхом та у добросовісний спосіб, правомірність чого ніким у судовому порядку не оспорюється. Також у ході досудового розслідування не встановлено будь-яких фактів, що це майно могло бути придбане на кошти, здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 . Накладення арешту на майно здійснено слідчим суддею з порушенням положень cт.cт. 132, 170, 173 КПК України, висновок про наявність достатніх підстав для арешту майна є необґрунтованим.

Зокрема, за твердженням сторони захисту, арешт на набуте під час шлюбу майно подружжя за підозрою одного з них у вчиненні кримінального правопорушення може бути накладено за умови, якщо воно придбано за кошти, здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Органом досудового розслідування не встановлено факту заволодіння ОСОБА_1 будь-якими грошовими коштами, а відтак об`єкти нерухомого майна, зареєстровані на праві власності за чоловіком підозрюваної - ОСОБА_2 , не могли бути арештовані.

Крім того, слідчим суддею не перевірено належним чином питання обґрунтованості підозри ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні, зокрема, її підтвердження належними та достатніми доказами. Доводи сторони обвинувачення стосовно можливого зловживання службовим становищем працівниками НБУ за пособництва ОСОБА_1 є безпідставними та не відповідають системному аналізу норм законодавства з питань діяльності НБУ, оскільки вся процедура видачі стабілізаційного кредиту ПАТ «ВіЕйБі Банк» була здійснена в рамках виконання НБУ своїх прямих функцій, передбачених законодавством, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Захист стверджує, що органом досудового розслідування, слідчим суддею не враховано розподілу повноважень між структурними підрозділами НБУ, згідно якого підозрювана ОСОБА_1 не була наділена повноваженнями для прийняття рішення про видачу вищезазначеного кредиту, а також перевірки змісту програми фінансового оздоровлення банку чи програми капіталізації банку, які детективом зазначаються як основні порушення при видачі стабілізаційного кредиту. Факт підготовки проектів документів для розгляду не гарантує їх погодження уповноваженими на це особами та прийняття рішень у зазначених проектах про видачу кредиту.

Сторона захисту вважає некоректним посилання детектива на те, що ОСОБА_1 , у порушення пп. 1.8 Положення № 326, не підготувала відповідного супровідного листа та не повернула документи позичальнику, оскільки вказаним Положенням не встановлено обов`язку головного економіста повертати пакет документів, приймати рішення щодо підготовки листа про повернення пакету документів банку, у посадовій інструкції також не закріплено обов`язку/права щодо прийняття такого рішення.

За таких обставин захист стверджує, щостороною обвинувачення не доведено наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

На переконання сторони захисту НБУ активно вчиняє юридичні дії щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, результатом чого може бути повне або часткове погашення заборгованості, а тому на теперішній час відсутні підстави для віднесення вказаної заборгованості за кредитним договором до суми завданої шкоди. Висновок слідчого судді щодо порушення інтересів держави, які полягають у недоотриманні Державним бюджетом України прибутку НБУ внаслідок його зменшення через сформовані резерви під кредитні збитки на загальну суму 1 366 395 734,0 гри. не підтверджується фактичними обставинами кримінального провадження. На даний момент розмір збитків ймовірно завданих внаслідок кримінального правопорушення об`єктивно не може бути встановлений, а тому неподання НБУ цивільного позову не може бути розцінено як неналежне виконання або невиконання своїх повноважень щодо захисту інтересів держави. Слідчий суддя не дослідив належним чином зазначених вище обставин та помилково наклав арешт на майно, зокрема, за відсутності обґрунтованої підозри та розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Оскаржувана ухвала слідчого судді, за висновком захисту, призводить до надмірного та необґрунтованого процесуального обмеження прав ОСОБА_2 , а також членів його родини, які не є підозрюваними у даному кримінальному провадженні. Потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права ОСОБА_1 та третіх осіб на мирне володіння майном як його арешт, що явно порушує справедливий баланс між інтересами законного власника, гарантованими законом, та завданнями цього кримінального провадження.

03 листопада 2021 року підозрювана ОСОБА_1 надала додаткові пояснення до апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 вересня 2021 року у справі № 991/6058/21, у яких зазначається, що чинне законодавство не встановлює обов`язку для головного економіста ДПН повернути пакет документів. Таке рішення мають приймати уповноважені на це особи НБУ, а вона, отримавши відповідне завдання, зобов`язана підготувати текст проекту листа для його подальшого підписання уповноваженими особами. Згідно посадової інструкції головного економіста відділу нагляду за діяльністю банків 2 групи управління нагляду за банками 1 та 2 груп ДПН ГДБН НБУ у неї відсутні дискреційні повноваження щодо прийняття рішення про повернення пакету документів банку, підписання вихідних листів на банки.

На її думку, згідно вимог чинного законодавства, віза на проекті пояснювальної записки (на зворотньому боці аркушу з підписом керівників та підписанта) засвідчує лише особу, яка підготувала текст проекту. Візи начальника відділу та начальника управління засвідчують зміст цього проекту та відповідність підготовленого документу вимогам нормативно-правових актів НБУ.

За таких обставин ОСОБА_1 стверджує, що додані до клопотання про арешт майна матеріали жодним чином не можуть обґрунтовувати її підозру в пособництві.

У судовому засіданні підозрювана ОСОБА_1 , захисники Фоменко М.В. та Ружицький Н.А. апеляційну скаргу підтримали, прокурор Подгорець С.В. проти задоволення скарги заперечив.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження майном для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12014000000000496 від 05.11.2014, яке об`єднано із кримінальним провадженням № 12016100000001664 від 08.10.2016.

У межах даного кримінального провадження розслідуються обставини того, що 10.10.2014 виконувачем обов`язки Голови Національного банку України підписано постанову №656/БТ про надання стабілізаційного кредиту ПАТ «ВіЕйБі Банк» під заставу об`єктів нерухомості. Під час прийняття даного рішення допущені суттєві порушення норм законодавства, що регулюють порядок та підстави надання стабілізаційних кредитів банкам України. Кінцевим бенефіціарним власником банку ПАТ «ВіЕйБі Банк» на той час був ОСОБА_3 .

В порушення пункту 3.1. Положення про надання НБУ стабілізаційних кредитів банкам України (затверджене Постановою Правління НБУ №327 від 13.07.2010), в якому міститься вичерпний перелік документів, які Банк має подати до НБУ для отримання стабілізаційного кредиту, ПАТ «ВіЕйБі Банк» на момент прийняття Постанови «Про надання стабілізаційного кредиту для підтримки ліквідності» №656/БТ від 10.10.2014 не надав до Національного банку України: програму фінансового оздоровлення банку, спрямовану на вирішення протягом строку користування стабілізаційним кредитом проблем ліквідності, поліпшення структури активів, дохідності, рентабельності тощо та програму капіталізації банку, затверджену його спостережною (наглядовою) радою.

13.10.2014 службовими особами ПАТ «ВіЕйБі Банк» укладено з Національним банком кредитний договір № 43 від 13.10.2014 про надання стабілізаційного кредиту на загальну суму 1 200 000 000 грн.

При цьому, звіти про незалежні оцінки майна, виконані від імені ТОВ «Бізнес центр «Експертиза», виготовлені шляхом підроблення, а проведеними будівельно-оціночними експертизами встановлено, що загальна вартість переданого для Нацбанку в заставу майна ПАТ «ВіЕйБі Банк» становить 72 619 895 грн.

Постановою Правління НБУ від 19.03.2015 № 188 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі БАНК», а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 № 63 розпочато його ліквідацію та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію Банку.

У зв`язку з неповерненням ПАТ «ВіЕйБі Банк» суми кредиту за кредитним договором від 13.10.2014 № 43 НБУ, станом на 01.09.2020, сформовані резерви під кредитні збитки на загальну суму 1 366 395 734 грн. (у тому числі під заборгованість за тілом кредиту у сумі 1 196 788 730 грн), що зменшило суму прибутку Національного банку України та, як наслідок, відповідно до ст. 51 Закону України «Про Національний банк України», на таку ж суму зменшило перерахування прибутку НБУ до Державного бюджету України, що завдало тяжких наслідків державі.

24.05.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме, в пособництві у зловживанні службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, що завдало тяжких наслідків.

Підозра полягає в тому, що ОСОБА_1 , займаючи посаду головного економіста відділу нагляду за діяльністю банків 2 групи управління нагляду за банками 1 та 2 груп Департаменту пруденційного нагляду НБУ, діючи умисно, всупереч інтересам НБУ, з метою одержання неправомірної вигоди ПАТ «ВіЕйБі Банк», шляхом усуненням перешкод сприяла використанню директором департаменту Пруденційного нагляду НБУ ОСОБА_4 та іншими службовими особами НБУ свого службового становища, внаслідок чого державі в особі НБУ завдано збитків у сумі 1 196 788 730,00 грн., що більш ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Накладаючи за клопотанням сторони обвинувачення арешт на майно ОСОБА_1 (право власності на яке зареєстроване за її чоловіком) слідчий суддя виходив з того, що зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження доказами підтверджується обґрунтованість підозри її у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

Висновок про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, слідчий суддя дійшов на підставі безпосередньо досліджених у судовому засіданні документів, зокрема:

-листа ПАТ «ВіЕйБі Банк» №01-14636 від 07.10.2014 на ім`я першого заступника Голови НБУ Писарука О.В. щодо розгляду питання про надання кредиту рефінансування в сумі 6 млрд грн терміном на 5 років із заставою нерухомого майна (т. 1 а.с. 45);

-листа ПАТ «ВіЕйБі Банк» №01-14638 від 07.10.2014 на ім`я заступника директора Генерального департаменту - Директора департаменту пруденційного нагляду ОСОБА_4 щодо розгляду питання про надання кредиту рефінансування в сумі 6 млрд грн терміном на 5 років із заставою нерухомого майна (т. 1 а.с. 45, зворот - 49);

-листа ПАТ «ВіЕйБі Банк» №01-14635 від 07.10.2014 на ім`я першого заступника начальника Головного управління НБУ по м. Києву і Київській області ОСОБА_6 щодо розгляду питання про надання кредиту рефінансування в сумі 6 млрд грн терміном на 5 років із заставою нерухомого майна (т. 1 а.с. 50);

-службової записки начальника відділу роботи із заставою ОСОБА_7 від 08.10.2014 №06-309 відповідно до якої вартість заставного майна ПАТ «ВіЕйБі банк» є завищеною (т. 1 а.с. 50, зворот - 51);

-службової записки начальника управління правового забезпечення ОСОБА_8 від 08.10.2014, відповідно до якої надано зауваження щодо можливості отримання ПАТ «ВіЕйБі Банк» стабілізаційного кредиту (т. 1 а.с. 51, зворот - 52);

-електронного повідомлення заступника начальника Головного управління ОСОБА_9 від 09.10.2014 №06-105/18415, відповідно до якого вказано на невідповідність клопотання ПАТ «ВіЕйБі Банк» про надання стабілізаційного кредиту вимогам нормативно-правових актів НБУ (т. 1 а.с. 52, зворот -53);

-електронного повідомлення від 09.10.2014 №06-003/18447/БТ, відповідно до якого за результатами розгляду пакету документів ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо надання стабілізаційного кредиту встановлені недоліки та невідповідність клопотання нормативно-правовим актам НБУ (т. 1 а.с. 54);

-електронного повідомленням від 09.10.2014 №06-003, відповідно до якого станом на 16 годину 09.10.2014 ПАТ «ВіЕйБі Банк» не усунуті зауваження структурних підрозділів НБУ щодо пакету поданих документів на отримання стабілізаційного кредиту (т. 1 а.с. 55);

-електронного повідомлення від 09.10.2014 №06-105/18415, відповідно до якої пакет документів, поданий ПАТ «ВіЕйБі» для отримання стабілізаційного кредиту не відповідає вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (т. 1 а.с. 56-58);

-електронного повідомленням від 09.10.2014 №06-105/18501, відповідно до якого за результатом розгляді пакету документів ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо застави, наданого на усунення зауважень, встановлені невідповідності у звітах про незалежну оцінку нерухомості, а також не надано рецензії на звіти з оцінки майна (т. 1 а.с. 59-60);

-висновку про прийнятність та достатність забезпечення, запропонованого ПАТ «ВіЕйБі Банк», для отримання стабілізаційного кредиту № 06-003/18587 від 10.10.2014 (т. 1 а.с. 61);

-пояснювальної записки директора Генерального департаменту банківського нагляду НБУ Шульги А.А. щодо обґрунтування необхідності отримання ПАТ «ВіЕйБі Банк» стабілізаційного кредиту в сумі 1 200 млн грн для підтримки ліквідності та подальшого винесення на розгляд Правління НБУ зазначеного питання з додатками (т. 1 а.с. 61-70);

- постанови правління НБУ від 10.10.2014 № 656/БТ «Про надання стабілізаційного кредиту для підтримки ліквідності», відповідно до якої прийнято рішення надати ПАТ «ВіЕйБі Банк» стабілізаційний кредит для підтримки ліквідності в сумі 1 200 млн. грн. строком на 2 роки (т. 1 а.с. 70, зворот - 73);

-кредитного договору № 43 від 13.10.2014, укладеним між НБУ (кредитор) та ПАТ «ВіЕйБі Банк» (позичальник) про надання стабілізаційного кредиту для підтримки ліквідності на суму 1 200 000 000 грн (т. 1 а.с. 74 - 78);

-іпотечного договору, укладеними між НБУ (кредитор) та ПАТ «ВіЕйБі Банк», договору поруки власника істотної участі ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_3 в забезпечення виконання банком зобов`язань за кредитним договором № 43 від 13.10.2014 (т. 1 а.с. 79-87);

-листа заступника голови НБУ Чурія О.Є. № 41-0009/12288/БТ від 01.03.2018, в якому зазначено, що за період з 21.11.2014 до 26.02.2018 погашення заборгованості за кредитом та процентами користування ним ПАТ «ВіЕйБі Банк» не здійснювалося (т. 1 а.с. 88, зворот - 92);

-висновку судово-технічної експертизи документів №572-573/1 від 29.09.2017, відповідно до висновків якої звіти про незалежну оцінку майна ТОВ «Бізнес Центр Експертиза» є підробленими, оцінювачами ОСОБА_12 , ОСОБА_13 не підписувались (т. 1 а.с. 92, зворот - 97);

-висновку судової оціночно-будівельної експертизи №19/13-3/187-СЕ/17 від 12.02.2018, відповідно до висновків якої звіт про незалежну оцінку майна, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 106, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а вартість будівлі становить лише 5 054 075 грн (т. 1 а.с. 98-111);

-висновку судової оціночно-будівельної експертизи №19/13-3/136-СЕ/17 від 12.10.2017, відповідно до висновків якої звіт про незалежну оцінку майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а вартість будівлі становить лише 16 236 000 грн (т. 1 а.с. 112-118);

-висновку судової оціночно-будівельної експертизи №19/13-3/169-СЕ/17 від 31.01.2018, відповідно до висновків якої звіт про незалежну оцінку майна, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а вартість будівлі становить лише 44 764 259 грн (т. 1 а.с. 119-132);

-висновку судової оціночно-будівельної експертизи №19/13-3/186-СЕ/17 від 04.01.2018, відповідно до висновків якої звіт про незалежну оцінку майна, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 86, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а вартість будівлі становить лише 5 809 818 грн (т. 1 а.с. 133-146);

-висновку судової економічної експертизи від 14.12.2020 №СЕ2020/143 відповідно до якої втрата активів (нанесення збитків) НБУ внаслідок надання ПАТ «ВіЕйБі Банк» стабілізаційного кредиту за кредитним договором № 43 від 13.10.2014 становить 1 196 788 730 грн (т. 1 а.с. 147-250, т. 2 а.с. 1-16);

-висновку експерта № 157/1 від 14.05.2021 (т. 2 а.с. 36-46);

-рецензії Фонду державного майна на звіти про незалежну оцінку майна ПАТ «ВіЕйБі Банк» з метою визначення його ринкової вартості, відповідно до яких висновки про вартість майна складено з недотриманням вимог п. 60 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ № 1440 від 10.09.2003 (т. 2 а.с. 97-107)

-інших матеріалів кримінального провадження.

Однак колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками слідчого судді, виходячи з таких міркувань.

У тексті самої підозри ОСОБА_1 зазначено, що за результатами розгляду клопотання ПАТ «ВіЕйБі Банк» про надання кредиту вона виявила недостатність підстав для цього, про що повідомила директора департаменту Пруденційного нагляду НБУ ОСОБА_4 . Остання, у свою чергу, дала вказівку ОСОБА_1 підготувати проект пояснювальної записки з висновком про можливість надання кредиту позичальнику, що підозрювана виконала, засвідчила своїм підписом та передала керівнику підрозділу банку. Про жодні інші протиправні дії ОСОБА_1 не повідомлена, посилань на них у тексті підозри не має, відомостей про її відносини з іншими посадовими особами додані до клопотання матеріали не містять, відсутні дані про можливий зговір з ОСОБА_4 . Необґрунтованими є й доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_1 повинна була повернути ПАТ «ВіЕйБі Банк» документи на отримання кредиту, оскільки вона не мала повноважень діяти від імені НБУ у відносинах з третіми особами.

Крім того, колегія суддів враховує, що у даному кримінальному провадженні про підозру повідомлено більше п`ятнадцяти осіб. ОСОБА_1 як головний економіст банку не мала повноважень приймати будь-які рішення щодо видачі кредиту, підготовка нею проекту пояснювальної записки за вказівкою директора департаменту носила технічний, а не управлінсько-розпорядчий характер.

Повідомлення про підозру та додані до клопотання про арешт майна матеріали не містять відомостей обізнаності ОСОБА_1 про злочинні наміри інших співучасників чи про будь-які домовленості з ними. Виконання економістом вказівки директора департаменту підготувати проект пояснювальної записки для видачі кредиту, на переконання колегії суддів, не може вважатися, за наведених вище обставин, пособництвом у вчиненні злочину, а відтак підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення є необґрунтованою для цілей арешту належного їй майна.

Більше того, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у право власності ОСОБА_2 , чоловіка підозрюваної, як арешт належного їм на праві спільної сумісної власності майна з метою забезпечення позову.

Такий висновок колегії суддів не є втручанням у компетенцію органу досудового розслідування, прокурора, не перешкоджає їм й надалі підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, не скасовує підозру та не змінює її, не має правових наслідків для вирішення будь-яких інших питань кримінального провадження.

На підставі вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, підлягає скасуванню, а в задоволенні клопотання про арешт майна підозрюваної слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката Фоменко Марини Володимирівни в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 вересня 2021 року про арешт нерухомого майна, яке зареєстровано за ОСОБА_2 , в межах кримінального провадження № 12014000000000496 від 05 листопада 2014 року, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання детектива про арешт майна відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.Б. Боднар

Судді: І. В. Панаід

В.І. Панкулич