- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
- Секретар : Черевач І.І.
- Захисник/адвокат : Козятник Л.Г., Пересунька С.В., Гальчанського Є.О.
Справа № 991/7430/21
Провадження 1-кс/991/7535/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Черевач І.І., захисників Козятник Л.Г., Пересунька С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Гальчанського Євгена Олександровича на постанову детектива про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій захисник просить скасувати постанову детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Іщука М.О. від 22.10.2021 про відмову в задоволенні клопотання захисника Гальчанського Є.О. в інтересах ОСОБА_1 № 189вих2021 від 08.10.2021 про допит як свідка ОСОБА_2 з приводу підстав та обставин його зустрічі 17.05.2021 з ОСОБА_1 , а також питань, які обговорювалися під час її проведення; зобов`язати уповноважених осіб Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України допитати як свідка ОСОБА_2 .
Скарга обґрунтована тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021, у якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження № 52021000000000060 розпочато на підставі ст. 214 КПК України за заявою ОСОБА_3 про вчинення особливо тяжкого злочину - кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч.4 ст. 368 КК України.
Із матеріалів кримінального провадження сторона захисту встановила, що у справі проводилося ряд негласних слідчих (розшукових) дій, у тому числі, спостереження за особою у публічно доступних місцях, про що 09.08.2021 складено відповідний протокол, згідно якого зафіксовано зустрічі підозрюваного ОСОБА_1 17-19.05.2021, 21-22.05.2021 із рядом осіб.
З метою всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Гальчанський Є.О. звернувся до Національного бюро із клопотанням за № 189вих2021 від 08.10.2021 про проведення слідчих дій в порядку ст. 220 КПК України, а саме - допиту як свідка ОСОБА_2 з приводу підстав та обставин її зустрічі 17.05.2021 з ОСОБА_1 , а також питань, які обговорювалися під час її проведення.
За результатами розгляду клопотання детектив Національного бюро Іщук М.О. 22.10.2021 виніс постанову про відмову у його задоволенні.
На думку захисника постанова детектива є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, а наведені в ній аргументи є формальними та такими, що не відповідають дійсності.
Так, відмову у задоволенні клопотання захисника детектив мотивує тим, що у ньому недостатньо викладено відомостей для встановлення підстав для проведення допиту ОСОБА_2 , оскільки клопотання не містить приблизного переліку питань, які захисник вважає за необхідне поставити такій особі; не зазначено, яке доказове значення ці показання можуть мати, чи підтвердять або спростують певні обставини, що наразі розслідуються у кримінальному провадженні.
Також, відмовляючи у задоволенні клопотання сторони захисту, детектив у постанові послалася, зокрема, на необхідність розсекретити та долучити до матеріалів провадження матеріали за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у яких містяться фактичні дані, що мають значення для кримінального провадження та можуть бути використані під час допитів, у тому числі члена КРАІЛ ОСОБА_2 , що забезпечить ефективність та результативність.
На думку захисника такі аргументи суперечать тим обґрунтуванням, які були викладені у клопотанні про продовження строку досудового розслідування, де однією із підстав для продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 52021000000000060 є саме допит як свідка ОСОБА_2 .
Неможливість допиту ОСОБА_2 , через необхідність розсекретити та долучити до матеріалів провадження результати проведених негласних слідчих (розшукових) дій, на думку захисника, свідчить про недотримання органом досудового розслідування вимог щодо строків та порядку розсекречування матеріальних носіїв інформації, визначених Інструкцією про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні.
Вказані обставини, як стверджує захисник, свідчать про умисне перешкоджання у реалізації права сторони захисту на збирання доказів, що порушує принципи всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, а також рівність прав на збирання доказів.
У судовому засіданні захисники Козятник Л.Г., Пересунько С.В., позицію, висловлену у скарзі підтримали, просили її задовольнити.
Детектив Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Іщук М.О. у судове засідання не прибув, на електронну адресу суду направив заяву, у якій просив судове засідання провести за його відсутності. Від детектива також надійшли письмові заперечення на скаргу про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, згідно яких детектив скаргу захисника Гальчанського Є.О. вважає безпідставною, такою, що не містить обґрунтування щодо доцільності допиту як свідка ОСОБА_2 , тому у її задоволенні просив відмовити. Зазначив також, що відомостей, викладених у клопотанні захисника Гальчанського Є.О., недостатньо для встановлення підстав для проведення допиту ОСОБА_2 на даному етапі досудового розслідування. Оскільки органом досудового розслідування у кримінальному провадженні також встановлюється причетність інших осіб до вчинення кримінального правопорушення, тому допит ОСОБА_2 наразі є недоцільним та передчасним, перешкоджатиме досягненню завдань кримінального провадження.
Відсутність представника Національного антикорупційного бюро України не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 КПК України).
Заслухавши пояснення захисників, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед детективом, та обґрунтованість внесеного клопотання.
Таким чином, предметом судового контролю під час розгляду аналізованої категорії скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно задоволеного клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Гальчанський Є.О. звернувся до Національного бюро із клопотанням від 08.10.2021 за № 189вих2021 про проведення слідчих та розшукових дій (в порядку ст. 220 КПК України), у якому просив: викликати та допитати як свідка ОСОБА_2 з приводу підстав та обставин його зустрічі 17.05.2021 з ОСОБА_1 , а також питань, які обговорювалися під час її проведення.
Необхідність проведення такої слідчої (розшукової) дії захисник Гальчанський Є.О. мотивував тим, що згідно протоколу від 09.08.2021, складеного за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії спостереження за особою у публічно доступних місцях, підозрюваний ОСОБА_1 17.05.2021, 18.05.2021, 19.05.2021, 21.05.2021, 22.05.2021 зустрічався з рядом осіб. Тому, з метою всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, є доцільність у виклику та проведенні допиту, за участі сторони захисту, ОСОБА_2 про обставини зустрічі з ОСОБА_1 17.05.2021 на вул. Хрещатик у м. Києві.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Тобто, право сторони захисту ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій є абсолютним, але питання про доцільність та необхідність їх проведення вирішується слідчим та прокурором, шляхом винесення вмотивованої постанови в порядку вимог ст. 220 КК України.
Вимоги до змісту постанови детектива визначені ч. 5 ст. 110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
За результатами розгляду клопотання захисника Гальчанського Є.О. від 08.10.2021 детектив Національного бюро Іщук М.О. виніс постанову від 22.10.2021 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.
У обґрунтування прийнятого рішення детектив зазначив інформацію про надходження клопотання захисника та підстави звернення із таким клопотанням; пославшись на норми Кримінального процесуального кодексу України навів мотиви щодо неприйняття доводів сторони захисту, зазначивши, що викладених у клопотанні захисника Гальчанського Є.О. відомостей недостатньо для встановлення підстав для проведення допиту ОСОБА_2 на даному етапі досудового розслідування, оскільки клопотання не містить примірного переліку питань, які захисник вважає за необхідне поставити такій особі; не наводяться аргументи щодо можливого зв`язку їх із обставинами кримінального провадження, що розслідується; не зазначається, яке доказове значення ці показання можуть мати, чи підтвердять або ж спростують певні обставини, що наразі розслідуються у кримінальному провадженні.
Також зазначив, що оскільки протоколи за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій у кримінальному провадженні містять дані про те, що ОСОБА_1 надавав іншим членам КРАІЛ неправомірну вигоду за прийняття відповідного рішення, то наразі орган досудового розслідування встановлює також причетність інших осіб до вчинення кримінального правопорушення. Для цього органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, зокрема, розсекретити та долучити до матеріалів провадження матеріали за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у яких містяться фактичні дані, що мають значення для кримінального провадження та можуть бути використані під час допитів, у тому числі члена КРАІЛ ОСОБА_2 , що забезпечить ефективність та результативність його проведення. За таких обставин детектив дійшов висновку, що допит особи, про яку зазначає у своєму клопотанні Гальчанський Є.О. , на даному етапі є недоцільним та передчасним, а також підвищить ризик узгодження спільних показів між ОСОБА_1 та членом КРАІЛ ОСОБА_2 з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності.
Перевіряючи обґрунтованість постанови детектива від 22.10.2021 слідчий суддя водночас оцінює не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й клопотання сторони захисту на предмет викладених у ньому вимог та їх обґрунтованості.
Так, згідно із п. 12 ч. 2 ст. 42, ч. 4 ст. 46 КПК України захисник підозрюваного має право заявляти клопотання про проведення процесуальних дій.
Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України).
Одним із видів слідчих дій є допит (ст. 224 КПК України).
Відповідно до ст. 84 КПК України джерелами доказів у кримінальному провадженні є покази свідків, тобто, фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Так, у клопотанні № 189вих2021 від 08.10.2021 захисник Гальчанський Є.О. вказав, що метою допиту ОСОБА_2 є всебічне, повне та неупереджене дослідження обставин кримінального провадження.
При цьому, захисник не зазначає, які конкретно обставини можна встановити у результаті проведення допиту як свідка ОСОБА_2 , що не дає підстав слідчому судді дійти висновку про потребу у проведенні вказаної слідчої (розшукової) дії. Захисник лише обмежується загальною вказівкою про встановлення обставин зустрічі 17.05.2021 із ОСОБА_1 , які могли б мати суттєве значення для забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження.
Слідчий суддя критично відноситься до доводів захисника, викладених у скарзі, що мотиви клопотання детектива Іщука М.О. про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 52021000000000060 суперечать мотивам викладеним у постанові від 22.11.2021.
Частиною 5 ст. 40 КПК України визначено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Процесуальна самостійність детектива, серед іншого, обумовлюється необхідністю проведення ефективного досудового розслідування та забезпечення збереження таємниці досудового розслідування на кожному етапі його перебігу.
Так, зі змісту клопотання про продовження строку досудового розслідування вбачається, що однією із підстав за яких неможливо закінчити досудове розслідування у кримінальному провадженні у визначений Кримінальним процесуальним кодексом України строк є - необхідність, з урахуванням отриманих доказів, допитати свідків, яким можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, зокрема, але не виключно, ОСОБА_2 .
Тобто, спочатку передує здійснення попередніх заходів для встановлення певних обставин справи (отримання доказів), на підставі яких детектив вирішить питання про необхідність допиту цього свідка.
На переконання слідчого судді така процесуальна поведінка органу досудового розслідування обумовлена існуючою тактикою проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки саме детектив, який здійснює слідство у кримінальному провадженні, визначає предмет та коло обставин, які підлягають доказуванню, та необхідністю вчинити окремі підготовчі дії, які забезпечать ефективність та результативність його проведення.
Вказані обставини, у тому числі, стали підставою для прийняття детективом рішення про відмову у задоволенні клопотання захисника, через що на даному етапі допит свідка ОСОБА_2 є передчасним.
Змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України (ч. 1 ст. 22 КПК України).
Тобто, у випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність проведення такої дії.
Враховуючи вимоги статей 22, 91, 223 КПК України та завдання кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що сторона захисту не довела нагальної доцільності проведення допиту як свідка ОСОБА_2 на даному етапі досудового розслідування.
Слідчий суддя враховує те, що клопотання сторони захисту розглянуто детективом в порядку та строки визначені ст. 220 КПК України.
Так, приймаючи оскаржуване рішення, детектив виклав зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування, посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України, тобто постанова відповідає вимогам пункту 2 ч. 5 ст. 110 КПК України.
Дослідивши у судовому засіданні оскаржувану постанову та клопотання сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржуване рішення детектива, з урахуванням положень ч. 5 ст. 40 КПК України, є законним, обґрунтованим, винесеним в межах повноважень.
Непогодження сторони захисту із формулюванням підстав для прийняття постанови не може свідчити про недотримання детективом вимог щодо наведення належних мотивів відмови та їх обґрунтування.
Слід також звернути увагу, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на детектива обов`язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Слідчий суддя також не погоджується з доводами сторони захисту, що детектив відмовляючи у проведенні ініційованих стороною захисту слідчих (розшукових) дій перешкоджає у реалізації права сторони захисту на збирання доказів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою (п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження доказів сторона захисту матиме змогу реалізувати своє право на допит свідків, відповідно до ст. 352 КПК України, тому у результаті прийняття детективом рішення про відмову у проведенні такої слідчої дії як допит свідків за участю сторони захисту не були порушені права сторони захисту.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Н. В. Мовчан