- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Никифоров А.С.
- Суддя (АП ВАКС) : Павлишин О.Ф., Чорна В.В.
- Секретар : Сердюк Ю.С.
Справа № 991/5325/21
Провадження №11-сс/991/547/21
Слідчий суддя: Воронько В.Д.
Головуючий: Никифоров А.С.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
Іменем України
09 листопада 2021 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого Никифорова А.С.,
суддів Павлишина О.Ф.,
Чорної В.В.,
секретар судового засідання Сердюк Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2021 року про повернення його скарги від 06.08.2021,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного судового рішення
і встановлені судом першої інстанції обставини
До Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 07 вересня 2021 року надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2021 року.
Вказаною ухвалою повернуто скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, подану в порядку ст. 303 КПК України від 06.08.2021.
В обґрунтування слідчим суддею зазначено, що 18.07.2021 ОСОБА_1 звернувся із клопотанням № VYH-20210718-03-01, в порядку ст. 220 КПК України до прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, в якому ставив ряд вимог. Оскільки заявнику не надано доказів того, що воно було розглянуто в порядку ст. 220 КПК України, ОСОБА_1 подав скаргу до слідчого судді в порядку ст. 303 КПК України, в якій оскаржує таку бездіяльність прокурора, а також ненадання йому витягу з ЄРДР та пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого, тобто невиконанні вимог ст. 214 КПК України.
Слідчий суддя із поданих матеріалів встановив, що ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури саме у кримінальному провадженні № 52021000000000288, підслідність у якому визначена за Солом`янським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Оскільки слідчі судді Вищого антикорупційного суду не мають повноважень здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у справах щодо злочинів, які не віднесені до його підсудності, а у даному випадку відсутня хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя дійшов висновку про повернення скарги ОСОБА_1 .
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду, 07 вересня 2021 року засобами електронного листування ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій прохає поновити йому строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу слідчого судді від 16.08.2021 як незаконну, невмотивовану, необґрунтовану, прийняту із істотним порушенням вимог КПК України. Зазначає про помилковість висновків слідчого судді.
Позиції учасників судового провадження
ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду його апеляційної скарги повідомлений належним чином (а.с. 92), однак у судові засідання 01 та 09 листопада 2021 року не з`явився. 01.11.2021 на електронну адресу Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про здійснення судового розгляду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням програми Easycon, у задоволенні якого колегією суддів у судовому засіданні було відмовлено через незазначення заявником найменування суду, якому слід доручити здійснити дії, передбачені ч. 4 ст. 336 КПК України.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
З підстав, передбачених ч. 3 ст. 306, ст. 405 КПК України, скаргу розглянуто за відсутності учасників судового провадження.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Статтею 7 КПК України визначені загальні засади кримінального провадження, серед яких зокрема законодавцем визначені принцип верховенства права та принцип законності.
В силу вимог ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частинами 1, 6 ст. 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України (ч.ч. 1,2 ст. 21 КПК України).
Відповідно до матеріалів судового провадження, ОСОБА_1 06.08.2021 звернувся в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України зі скаргою на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягала у нерозгляді його клопотання № VYH-20210718-03-01 від 18.07.2021. У зазначеному клопотанні ОСОБА_1 прохав провести низку процесуальних дій у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Біцюка А.В. від 23.06.2021 у справі № 991/4202/21 за номером 52021000000000336 від 30.06.2021 (а.с. 45-46).
В той же час, за відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим джерелом інформації, ОСОБА_1 одночасно звертався до слідчих суддів Вищого антикорупційного суду з декількома скаргами на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із нерозгляду саме згаданого вище клопотання № VYH-20210718-03-01 від 18.07.2021 (справи №991/5361/21, №991/5687/21, 991/5314/20).
Так, зокрема у справі № 991/5361/21 ухвалою слідчого судді від 06.08.2021 було повернуто скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора № VYH-20210806-01-01-01-02 від 06.08.2021 року в частині ненадання витягу з ЄРДР та нерозгляду клопотання № VYH-20210718-03-01 від 18.07.2021 року, в іншій частині зазначених у скарзі вимог - відмовлено у відкритті провадження. За наслідком апеляційного перегляду у вказаній справі було постановлено рішення, яким апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково; ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.08.2021 в частині відмови у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора щодо невручення пам`ятки потерпілого - скасовано; виключено з абзацу першого резолютивної частини ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.08.2021 року слова: «в частині ненадання витягу з ЄРДР та нерозгляду клопотання № VYH-20210718-03-01 від 18.07.2021 року»; в іншій частині оскаржувана ухвала була залишена без змін.
Таким чином, враховуючи предмет розгляду у зазначеній справі, судами вже було постановлено рішення, що набули статусу остаточного, в яких надано оцінку правовідносинам, що виникли у зв`язку з оскарженням бездіяльності прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури що полягала у нерозгляді клопотання ОСОБА_1 за № VYH-20210718-03-01 від 18.07.2021.
Кримінальний процесуальний кодекс України на відміну від інших процесуальних кодексів не містить серед засад кримінального провадження неприпустимість зловживання процесуальними правами і не встановлює критеріїв, за наявності яких поведінка учасника кримінального провадження може бути визнана зловживанням. Разом з тим, виходячи із загальних засад, зловживання можна визначити як дію або бездіяльність при реалізації учасником кримінального провадження своїх процесуальних прав без мети досягнення правомірного результату і всупереч змісту та призначенню цих прав, спрямовані на перешкоджання виконання завдань кримінального провадження. Заборона зловживання процесуальними правами не потребує закріплення у нормах КПК України, оскільки вона є загальноправовим (конституційним) принципом і поширюється на всі галузі права.
В цьому випадку, за переконанням колегії суддів, така поведінка ОСОБА_1 , що полягає у одночасному поданні до суду декількох однакових скарг, містить ознаки зловживання, спрямованого не на захист порушеного права, а на створення підстав для постановлення різних судових рішень в однакових правовідносинах та перешкоджання нормальному руху кримінального провадження. Таке зловживання процесуальним правом однозначно суперечить принципам верховенства права.
Здійснення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.08.2021 у даній справі без сумніву призведе до порушення принципу «res judicata» (принципу правової визначеності та остаточності судового рішення), який є невід`ємною складовою принципу верховенства права. Підстав для відступу від цього принципу, що був би обумовлений особливими і непереборними обставинами, колегія суддів не вбачає, а «процес заради процесу» не буде відповідати вимогам ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В даній справі, колегія суддів вважає за необхідне звернутись до положень ч. 6 ст. 9 КПК України, у зв`язку з чим доходить до наступного висновку. Подання учасником кримінального провадження до суду декількох аналогічних за змістом та предметом оскарження скарг суперечить основним засадам (принципам) кримінального судочинства (принципу верховенства права, законності та обов`язковості судових рішень), а також завданням кримінального провадження. Оскільки кримінально-правовий спір щодо бездіяльності прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з недогляду клопотання ОСОБА_1 вже вирішений, предмет судового розгляду відсутній, а створення штучних спорів шляхом подання однакових скарг Суд розцінює як зловживання ОСОБА_1 його процесуальними правами.
Вказані обставини обумовлюють необхідність скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.08.2021 та закриття провадження за скаргою ОСОБА_1 № VYH-20210806-01-01-01 від 06.08.2021 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Вирішуючи порушене в апеляційній скарзі питання про поновлення ОСОБА_1 процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів зазначає наступне.
Оскаржувану ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.08.2021, як того прохав ОСОБА_1 , було надіслано на його електронну адресу 18.08.2021 (а.с. 20) та поштовим відправленням, яке було вручено адресату 30.08.2021 (а.с. 30). Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав о 00 год 29 хв 07.09.2021 (час підпису документу кваліфікованим електронним підписом). Тобто, у будь-якому випадку п`ятиденний строк на звернення із апеляційною скаргою з моменту отримання ухвали ОСОБА_1 пропущений.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
В той же час, ОСОБА_1 для надання пояснень поважності причин пропуску встановленого строку на подання апеляційної скарги до суду не з`явився, відповідних письмових обґрунтувань не надав. Необхідність обґрунтування перед судом наявності непереборних обставин, які обумовили пропуск строку на апеляційне оскарження, знаходиться у виключній компетенції скаржника, і останній мав таку можливість. Втім, наданим правом ОСОБА_1 не скористався, поважність пропуску строку не обґрунтував ні в апеляційній скарзі, ні у судовому засіданні. А тому колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.08.2021 подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особою, яка її подала, не наведено жодної причини поважності пропуску встановленого строку, які б свідчили, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк не було об`єктивної можливості.
Оскільки колегією суддів було встановлено, що апеляційна скарга ОСОБА_1 подана із пропущенням строку на її подання, вже на стадії її розгляду, а ухвалу про повернення апеляційної скарги апеляційний суд може постановити лише на стадії відкриття апеляційного провадження (призначення апеляційного розгляду) з підстав, передбачених ч.3 ст. 399 КПК України, враховуючи позицію Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 19.02.2019 у справі № 569/17036/18 (провадження № 51-598кмо19), апеляційне провадження за апеляційною скаргою піддягало б закриттю.
Однак, оскільки Судом було встановлено наявність зловживання процесуальним правом з боку ОСОБА_1 у формі подання ним до слідчих суддів Вищого антикорупційного суду декількох аналогічних скарг на бездіяльність прокурора САП, які розглянуті, судові рішення набрали законної сили, тобто кримінально-правовий спір вже вирішений, Суд, керуючись загальними засадами кримінального провадження, з метою належного виконання завдань кримінального провадження, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, приходить до висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.08.2021 та закриття провадження за скаргою ОСОБА_1 № VYH-20210806-01-01-01 від 06.08.2021.
Керуючись статтями 2, 7, 117, 303, 304, 376, 405, 407, 409, 418, 532 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2021 року - скасувати.
Провадження за скаргою ОСОБА_1 № VYH-20210806-01-01-01 від 06.08.2021 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: А.С. Никифоров
Судді: О.Ф. Павлишин
В.В. Чорна