Документ № 101083054

Справа № 991/7432/21

Провадження 1-кс/991/7537/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н. В., за участю секретаря судового засідання Черевач І.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Іваніна В.В., Козятник Л.Г., Пересунька С.В., Ханіна С.Г., прокурора Панченко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Іваніна Вадима Вікторовича про зміну запобіжного заходу,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому захисник просить змінити запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мойсака С.М. від 22.08.2021 у справі № 991/5778/21, та визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 713 700, 00 гривень.

Клопотання обґрунтовує тим, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.08.2021, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31.08.2021, стосовно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 2 102 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 5 000 658, 00 гривень, а також уразі внесення застави покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та покладення на підозрюваного обов`язків, слідчий суддя обґрунтував необхідністю мінімізації ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 , а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного.

Слідчий суддя також, дослідивши матеріали клопотання, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, погодився з позицією сторони обвинувачення щодо виключності випадку для збільшення розміру застави понад розміру, визначеному у ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним визначених обов`язків.

28.08.2021 за ОСОБА_1 внесено заставу та його звільнено з-під варти.

Як на підставу для зміни запобіжного заходу захисник посилається на те, що визначені на час обрання запобіжного заходу ризики, якими обґрунтовувалася виключність випадку збільшення розміру застави ОСОБА_1 , або істотно зменшилися або перестали існувати.

Так, ОСОБА_1 виконав покладений на нього обов`язок здати на зберігання до Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон, що, на думку захисника, значно мінімізувало ризик переховування від органів розслідування та/або суду, та взагалі унеможливило його виїзд за кордон. Разом з цим, ОСОБА_1 належним чином виконує покладені на нього обов`язки, має стійкі соціальні зв`язки, позитивну характеристику з місця роботи, тому не має жодного наміру переховуватися від органів досудового розслідування або суду.

Ризик того, що ОСОБА_1 знищить, сховає або спотворить будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, взагалі перестав існувати. В обґрунтування відсутності цього ризику захисник зазначає, що прокурор у клопотанні про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, посилався на те, що ОСОБА_1 , бажаючи приховати факт вчинення злочину здійснив заміну заяви ПП «Проммеханізація» на одержання дозволу від 09.08.2021, раніше подану ОСОБА_2 . Проте, доказів того, що оригінал цієї заяви, враховуючи проведені органом досудового розслідування слідчі дії, може знаходитися у приміщенні КРАІЛ та ОСОБА_1 , у зв`язку із займаною посадою, має доступ до оригіналу такої заяви матеріали справи не містять.

Наведені спростування цього ризику повністю підтверджені в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.10.2021 у справі № 991/7056/21, якою відмовлено прокурору у задоволенні клопотання про продовження строку відсторонення від посади. В цьому судовому рішенні також зазначено, що прокурор не довела, що у приміщенні КРАІЛ можуть перебувати матеріали, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні, та на даний час не вилучені, і які може спотворити або переховувати підозрюваний особисто або шляхом схиляння інших членів КРАІЛ та працівників апарату КРАІЛ до цього, перебуваючи на посаді. Отже, орган досудового розслідування не надав доказів існування ризику незаконного впливу на свідків, що стало однією з підстав відмови у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку відсторонення ОСОБА_1 від посади.

За вказаних обставин, захисник стверджує, що на теперішній час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу 22.08.2021, істотно зменшилися або відсутні. Тому, розмір грошової застави, визначеної ОСОБА_1 не виправданий метою застосування запобіжного заходу та наявними ризиками. На думку захисника, застава у максимальному розмірі, визначеному п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Захисники Іванін В.В., Козятник Л.Г., Пересунько С.В., Ханін С.Г., з думкою яких погодився підозрюваний ОСОБА_1 , у судовому засіданні клопотання підтримали, просили задовольнити. Захисник Пересунько С.В. додатково зазначив, що ОСОБА_1 з моменту повідомлення його про підозру не вчинив жодного порушення, а навпаки своєю поведінкою підтвердив, що він зацікавлений саме в ефективному, швидкому розслідуванні кримінального провадження, він вживає всіх можливих і передбачених кримінальним процесуальним законом заходів для сприяння цьому розслідуванню. Вважає, що винятковість обставин, яка була врахована слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу, у тому числі визначення розміру застави, на сьогоднішній день відсутня. Захисник Козятник Л.Г. акцентувала увагу на тому, що обрахування такого розміру застави, який наразі визначений слідчим суддею в ухвалі від 22.08.2021, суперечить положенням кримінального процесуального закону, з огляду на те, що кримінальним правопорушенням, вчинення якого інкриміновано ОСОБА_1 , не завдано будь-яких майнових збитків. Визначений слідчим суддею розмір застави на сьогоднішній день не може свідчити, що саме такий, а не менший розмір, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Захисник Ханін С.Г. у судовому засіданні також стверджував, що в економіці відсутня методологія, яка б могла розрахувати матеріальний стан лише на основі доходів особи. Це можливо лише аналізуючи доходи та витрати особи. На його погляд сторона обвинувачення не вчинила жодних дій, щоб обрахувати витратну частину бюджету підозрюваного. Просив врахувати утримання підозрюваним великої сім`ї, зокрема, витрати на навчання та розвиток дітей. Також зазначив, що застава внесена друзями підозрюваного, які наразі, враховуючи рівень інфляції, несуть збитки у виді упущеної вигоди, оскільки могли б розмістити ці кошти на депозиті в банку. Тобто, для підозрюваного накопичуються борги, які він повинен буде відшкодувати у подальшому заставодавцям.

Прокурор Панченко О.О. у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала. Зазначила, що сторона захисту не навела жодних нових обставин, які б давали підстави для зміни запобіжного заходу. Окрім того, зауважила, що згідно ухвали слідчого судді від 22.10.2021, якою продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, наявності ризиків, про які зазначає сторона захисту, надана відповідна оцінка. Підозрюваний ОСОБА_1 на даний час не обмежений у праві на працю, тому має можливість забезпечувати свою сім`ю. У рішеннях як слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.08.2021 про застосування запобіжного заходу, так і Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, за результатами апеляційного перегляду судового рішення, обґрунтовано наведені підстави саме щодо визначення застави в такому розмірі, який забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Згідно із частиною 4 цієї статті слідчий суддя розглядає дане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи заявлене стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що кримінальне процесуальне законодавство не визначає підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, ст. 201 КПК України вказує лише на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що під час кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому, під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування.

У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

21.08.2021 ОСОБА_1 , у межах цього кримінального провадження, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, про що не заперечували сторони у судовому засіданні.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.08.2021 у справі № 991/5778/21, залишеною без змін ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31.08.2021, до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів; визначено підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 2102 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 5 000 658 грн. У разі внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та особами, які можуть бути допитані в якості свідків у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;

- носити електронний засіб контролю.

26.08.2021 підозрюваного ОСОБА_1 звільнено з-під варти, внаслідок внесення застави, що не заперечувалось сторонами кримінального провадження.

У подальшому, 22.10.2021 слідчий суддя постановив ухвалу у справі № 991/7140/21, якою продовжив строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 до 22.12.2021.

Слідчий суддя, до повноважень якого належить здійснення у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень Кримінальним процесуальним кодексом України (ч. 3 ст. 26 КПК України).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У судовому засіданні встановлено, що сторона захисту не оспорює обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 , тому, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 26 КПК України, підстави для перевірки цієї обставини слідчим суддею відсутні.

Разом з цим, слідчий суддя враховує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри, у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, була предметом судового контролю слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного та під час апеляційного перегляду судового рішення про застосування запобіжного заходу, а також під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного.

Як встановлено зі змісту ухвали Вищого антикорупційного суду від 22.08.2021 слідчий суддя за результатом розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу визнав доведеним існування, заявлених стороною обвинувачення ризиків того, що підозрюваний може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженню іншим чином; 4) вчинити інше кримінальне правопорушення. Разом з тим, стороною обвинувачення не доведено наявність ризику того, що підозрюваний перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, тому цей ризик слідчим суддею не враховано.

Із змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.10.2021 вбачається, що слідчий суддя вважав доведеними, що на час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , не втратили свою актуальність та продовжують існувати ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду; ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Продовження існування інших ризиків: запобігання спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 , слідчий суддя вважав не доведеними.

Тобто, на момент звернення із клопотанням про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , є доведеними та продовжують існувати, заявлені стороною обвинувачення ризики того, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженню іншим чином.

Як на підставу для зміни запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_1 , в частині зменшення розміру застави, сторона захисту посилається на мінімізацію існування ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду, у зв`язку із виконання ним обов`язку - здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон інші документи що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Однак вказана обставина, на переконання слідчого судді, не свідчить про істотне зменшення вказаного ризику, оскільки такі дії вчиненні підозрюваним не добровільно, а на виконання покладеного на нього у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу обов`язку.

Крім того, як під час застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу, так і під час продовження строку дії обов`язків покладених на останнього, слідчі судді вважали доведеним існування цього ризику не тільки через наявність у підозрюваного закордонного паспорту, але також враховували і інші обставини, зокрема, тяжкість злочину, у вчиненні якого ОСОБА_1 підозрюється, наявність тісних стосунків із службовими особами правоохоронних органів, матеріальне становище підозрюваного та його сім`ї.

Належна процесуальна поведінка та відсутність порушень з боку ОСОБА_1 не може беззаперечно свідчити про істотне зменшення ризиків у кримінальному провадження, як про це стверджує сторона захисту, натомість підтверджує, що застосований вид запобіжного заходу та визначений розмір застави є таким, що достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя критично оцінює твердження сторони захисту про те, що перестав існувати ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, оскільки слідчий суддя, постановляючи ухвалу про відмову у продовженні строку відсторонення від посади ОСОБА_1 , дійшов висновку, що орган досудового розслідування не надав доказів існування ризику незаконного впливу на свідків.

Відсторонення від посади та застосування запобіжного заходу є самостійними заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються незалежно один від одного. Зазначені у ст. 157 КПК України обставини, за наявності яких підозрюваний підлягає відстороненню, не є тотожними тим, що визначені у ст. 177 КПК України, які мають враховуватись під час обрання запобіжного заходу, дослідження яких є значно ширшими.

У той же час, відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку відсторонення від посади ОСОБА_1 , слідчий суддя, зокрема, дійшов висновку, що " прокурором не доведено, що перебування ОСОБА_1 на посаді члена КРАІЛ може вплинути на проведення запланованих слідчих (розшукових) дій та процесуальних дій, окрім, допиту зазначених осіб ", що підтверджується копією ухвали від 20.10.2021.

Крім того, як встановлено вище, слідчий суддя під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 вважав, що ризик впливу на свідків з часу застосування до підозрюваного запобіжного заходу не зменшився та продовжує існувати.

Жодних інших доказів, на обґрунтування того, що на день розгляду цього клопотання ризики, наявність яких встановлена під час застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, втратили свою актуальність стороною захисту не надано.

Отже, сторона захисту не довела відсутність ризиків, які дають слідчому судді підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженню.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність на сьогоднішній день виключних підстав для визначення застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слід зазначити таке.

Частиною 4 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Так, визначаючи підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 2102 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчий суддя окрім доведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, врахував також обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, надав оцінку відповідним обставинам та дійшов висновку, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним визначених обов`язків.

Із виключністю випадку для збільшення розміру застави понад розміру, визначеному у ч. 5 ст. 182 КПК України. погодилася також колегія суддів Апеляційної палати Вищої антикорупційного суду, переглядаючи ухвалу слідчого судді від 22.08.2021, врахувавши практику Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні «Гафа проти Мальти» № 54335/14 від 22.05.2018.

Позитивна характеристика підозрюваного, перебування у шлюбі, постійне місце проживання та наявність та утриманні трьох неповнолітніх дітей, враховувалися слідчим суддею при вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Таким чином, обставини, на які посилається сторона захисту, як на підставу для зміни розміру застави, визначеної ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 22.08.2021, не є новими в розумінні ст. 201 КПК України.

Будь-яких інших обставин, що не досліджувались слідчим суддею та не були враховані при застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 чи при продовженні дії процесуальних обов`язків, покладених на нього, стороною захисту при розгляді цього клопотання не повідомлено, як і не надано доказів змін в майновому чи сімейному стані підозрюваного, чи в інших даних про його особу, які б могли бути підставою для зміни розміру застави.

Вимоги заставодавця до підозрюваного щодо відшкодування витрат внаслідок внесення за підозрюваного відповідної суми коштів, про які зазначала у судовому засіданні сторона захисту, не є обставиною, що може стати підставою для зміни запобіжного заходу та зменшення розміру застави.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно із частиною 3 цієї статті при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави заставодавцю роз`яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Тобто, внесення заставодавцем коштів в якості застави за підозрюваного є актом добровільної волі такої особи. Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов`язки як заставодавця, останній має усвідомлювати, що кошти внесені як застава за підозрюваного не обов`язково будуть повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу, а також існування ризику неповернення застави - звернення її в дохід держави.

Більше того, як зазначила у судовому засіданні прокурор та не заперечувалось стороною захисту, застава за ОСОБА_1 внесена адвокатом, який був присутній під час проведення слідчих дій 20.08.2021, що свідчить про його юридичну обізнаність щодо порядку застосування такого запобіжного заходу як застава.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для задоволення клопотання захисника підозрюваного відсутні.

Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 182, 193, 194, 201, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан