- Головуючий суддя (ВАКС): Ногачевський В.В.
- Суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
- Секретар : Федорова А.В.
- Прокурор : Гарванко І.М.
Справа № 991/4996/20
Провадження № 1-кп/991/53/20
УХВАЛА
1 листопада 2021 рокумісто Київ
Колегія Вищого антикорупційного суду у складі суддів Ногачевського В.В. (головуючий), Галабали М.В., Крикливого В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Федорової А.В.,
прокурора Гарванка І.М.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
його захисника Дорошенка К.К.,
розглядає у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 52019000000000906 про обвинувачення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища міського типу Золочів Золочівського району Харківської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України.
(1)Зміст поданої заяви про відвід
Під час судового розгляду захисником Дорошенком К.К. заявлено відвід судді Крикливому В.В. від розгляду справи.
Свою заяву адвокат мотивував тим, що у сторони захисту виникли обґрунтовані сумніви в неупередженості судді Крикливого В.В. щодо можливості ним ухвалити судове рішення безсторонньо.
Як вказано у заяві, зазначені обставини знайшли свій прояв через формування у судді Крикливого В.В. стійкого переконання про ймовірне вчинення ОСОБА_1 іншого, безпосередньо пов`язаного із цим, злочину, а також формування у судді переконання, що ОСОБА_1 може переховуватись від суду, знищувати докази, впливати на свідків та вчинити інший злочин, що унеможливлює останнім у подальшому всебічну, повну й неупереджену оцінку всіх обставин кримінального провадження, а отже й неможливість ухвалення судового рішення безсторонньо у цій справі.
Захисник Дорошенко К.К. повідомляє, що 29.09.2021 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду Крикливим В.В. розглянуто клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у кримінальному провадженні, відомості про початок якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018220000000012 від 05.01.2018 року за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.
Адвокат вказує, що за результатами розгляду зазначеного клопотання, прийшовши до висновків, що доводи сторони захисту не заслуговують на увагу, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також про наявність ризиків переховуватись від суду, знищувати докази, впливати на свідків та вчинити інший злочин, передбачених ст. 177 КПК, про що постановив відповідну ухвалу у справі № 991/6635/21 (провадження № 1-кс/991/6735/21).
Захисник насамперед звертає увагу на те, що кримінальні провадження за № 52019000000000906 від 11.10.2019 та № 42018220000000012 від 05.01.2018 пов`язані між собою. Зокрема, відповідно до обвинувального акту ОСОБА_1 надавав неправомірну вигоду детективу Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_2 за закриття кримінального провадження № 42018220000000012 від 05.01.2018.
Крім того, як вказує адвокат, зазначені кримінальні провадження нерозривно пов`язані з політичним впливом найвищих посадових осіб держави на правоохоронні органи, з метою притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, які мали місце після відвідування 17.07.2019 Харківської області Президентом України, який, як вказано у клопотанні, негативно охарактеризував ОСОБА_1 .
Адвокат вказує, що під час розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за № 52019000000000906 від 11.10.2019 стороною захисту зазначалось про те, що кримінальне провадження № 42018220000000012 від 05.01.2018 є «фактовим» та в межах якого досудове розслідування фактично не здійснювалось, оскільки підстави для повідомлення про підозру ОСОБА_1 та іншим відсутні.
Зазначене кримінальне провадження, за твердженнями захисту, було необхідне для створення обстановки, за якої можливо було б підбурити ОСОБА_1 до вчинення злочину, а саме надання неправомірної вигоди детективу НАБУ, при цьому ініціатором всіх зустрічей із ОСОБА_1 був саме детектив НАБУ, який призначав зустрічі під надуманими приводами у різних місцях м. Харкова і Харківської області.
Адвокат вказує, що, розглядаючи клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у кримінальному провадженні №42018220000000012 від 05.01.2018, слідчий суддя Крикливий В.В. зробив висновки, які, на думку сторони захисту, вплинуть на його позицію у цьому кримінальному провадженні, як судді, та в нього сформувалося стійке переконання на підставі досліджених доказів у вказаному провадженні, яке безпосередньо відображено у судовому рішенні про те, що:
-повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42018220000000012 від 05.01.2018 є обґрунтованим, а відтак у ОСОБА_1 були наявні підстави вважати реальною можливість повідомлення йому та його родині про підозру у кримінальному провадженні №42018220000000012 від 05.01.2018 у 2019 році, за що останнім і передавалась неправомірна вигода детективу ОСОБА_2 у цій справі;
-у кримінальному провадженні відсутні ознаки політичного переслідування ОСОБА_1 та відсутній факт кримінального переслідування ОСОБА_1 правоохоронними органами з метою виконання завдань, поставлених вищими політичними діячами держави та відсутній факт активізації досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42018220000000012 від 05.01.2018, після політичного конфлікту ОСОБА_1 з Президентом України ОСОБА_4 , з метою створення передумов для провокації детективом НАБУ ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні за № 52019000000000906 від 11.10.2019;
-відсутній сам факт провокації детективом НАБУ ОСОБА_1 на вчинення злочину, передбаченого ч. З ст. 369 КК України, оскільки оголошена ОСОБА_1 підозра у вчиненні злочину у кримінальному провадженні № 42018220000000012 від 05.01.2018 є обґрунтованою, тобто наявні підстави вважати, що неправомірну вигоду ОСОБА_1 детективу НАБУ ОСОБА_2 було за що передавати, а відтак розслідування цього кримінального провадження могло потребувати оперативних зустрічей ОСОБА_2 з ОСОБА_1 для вирішення завдань кримінального провадження з ініційованих детективом питань, та ін.
Адвокат вказує, що викладені відомості не дозволяють стороні захисту здійснювати ефективне обстоювання своїх правових позицій у цьому кримінальному провадженні, оскільки суддя Крикливий В.В. має стійке переконання про те, що доводи сторони захисту є необґрунтованими, а також про те, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. З ст. 369 КК України.
Таким чином, адвокат Дорошенко К.К. просить відвести від розгляду справи № 991/4996/20 суддю Крикливого В.В. через існування сумнівів у його упередженості.
(2)Позиції сторін кримінального провадження
У судовому засіданні захисник Дорошенко К.К. підтримав подану ним заяву про відвід та просив її задовольнити. Обвинувачений ОСОБА_1 думку свого захисника підтримав.
Прокурор Гарванко І.М. заперечив проти задоволення відводу. Вважав, що відсутні підстави для відводу. Вказав, що під час вирішення питання про продовження строку дії процесуальних обов`язків ОСОБА_1 у іншому кримінальному провадженні захисник Дорошенко К.К. був обізнаний про те, що суддя Крикливий В.В. входить до складу колегії, що розглядає обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 по суті, водночас жодних заперечень з цього приводу не зазначив.
(3)Мотиви, з яких виходив суд під час вирішення поданої заяви
Згідно з частинами першою та другою статті 80 КПК за наявності підстав, передбачених статтею 75 цього Кодексу судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 81 КПК у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою суду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч. 1 ст. 21 КПК).
Підстави для відводу судді визначені у статтях 75 та 76 КПК.
Суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (пункт 4 частини першої статті 75 КПК).
Неупередженість означає ознаку, що характеризує особу як таку, яка не має обманної, негативної, заздалегідь сформованої думки, упередження проти кого-, чого-небудь; який складає думку про кого-, що-небудь або щось на підставі об`єктивних фактів, а не особистого почуття; безсторонній, справедливий.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
У даному випадку адвокатом Дорошенком К.К. вказується про наявність як об`єктивної так і суб`єктивної упередженості судді Крикливого В.В. Тому вказані твердження підлягають перевірці судом.
(3.1) Суб`єктивний критерій
Відповідно до усталеної судової практики національних судів та прецедентної практики ЄСПЛ (справа Кіпріану проти Кіпру no. 73797/01 у п. 38, справа Тесля проти України no. 52095/11 у п. 38, Моріс проти Франції no. 29369/10 у п. 74) за суб`єктивним критерієм особиста безсторонність суду (та окремого судді, що є частиною колегії суддів) презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Для перевірки суб`єктивного сприйняття суддею обставин вказаного кримінального провадження та наявності у нього наперед сформованих переконань по відношенню до справи щодо ОСОБА_1 суд перевіряє обставини розгляду цієї справи та можливі прояви суддею певної упередженості в бік сторони захисту.
Судом за вказаних обставин враховується, що відвід судді заявлено на етапі судового розгляду. При цьому, відвід заявлено не з підстав прийняття суддею Крикливим В.В. певних рішень, вчинення дій чи висловлення тверджень у цьому судовому провадженні, що могли б викликати сумнів у неупередженості судді. Підстави для відводу, про які зазначає захисник Дорошенко К.К., стосуються розгляду цим суддею на стадії досудового розслідування іншого провадження, підозрюваним у якому є ОСОБА_1 .
Тобто, за таких обставин суд вважає, що захисником не надано підтверджень того, що суддя наразі є суб`єктивно упередженим по відношенню до цієї справи, тобто, що його дії, поведінка чи висловлювання свідчать про наявність певного особистого почуття чи наперед сформованого переконання щодо певного учасника кримінального провадження, що не дадуть йому прийняти справедливе та безстороннє рішення у цьому кримінальному провадженні.
Отже, судом не встановлено суб`єктивного критерію упередженості.
(3.2) Об`єктивний критерій
При вирішенні питання про те, чи є в тій чи іншій справі законні підстави побоюватися, що у певного судді, який засідає в складі колегії, бракує безсторонності, позиція відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати цей страх об`єктивно виправданим. Відповідь на це питання залежить від обставин кожного конкретного випадку.
Сторона захисту вказує, що про наявність цього критерію свідчить постановлена слідчим суддею Крикливим В.В. ухвала від 29.09.2021 у справі № 991/6635/21.
На думку сторони захисту, кримінальне провадження, у якому було постановлено вказане рішення, безпосередньо пов`язане зі справою, що розглядається по суті колегіально щодо ОСОБА_1 .
Постановлення ухвали слідчим суддею Крикливим В.В. на досудовому розслідуванні, у якій було надано оцінку, зокрема обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення, а також оцінка слідчим суддею ризиків, впливає на сприйняття захистом подальших дій судді у цьому провадженні, оскільки судом буде надаватися оцінка схожим доводам сторони захисту, як упереджених.
Таким чином, суду необхідно дослідити, чи має відношення позиція судді, сформована ним як слідчим суддею щодо іншого провадження на досудовому розслідуванні, до предмету судового розгляду у цьому провадженні.
Так, відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52019000000000906 від 11.10.2019, ОСОБА_1 обвинувачується у пропозиції, а також наданні службовій особі, яка займає службове становище - детективу ОСОБА_2 , неправомірної вигоди.
Із обвинувального акту слідує, що детектив ОСОБА_2 здійснював досудове розслідування у провадженні № 52019000000000105 від 06.02.2019 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДП «Гутянське лісове господарство», що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Зі змісту формулювання обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, яке прокурором підтримується під час судового розгляду, випливає, що ОСОБА_1 висловив пропозицію щодо надання неправомірної вигоди за прийняття рішення про закриття кримінального провадження № 52019000000000105 від 06.02.2019, що відповідає інтересам ОСОБА_1 та інтересам його родичів, версія щодо причетності яких до скоєння злочину перевіряється.
При цьому, ухвалою слідчого судді Крикливого В.В. від 29.09.2021 у справі № 991/6635/21 встановлено наявність підстав для продовження строку процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України, застосовних до ОСОБА_1 . Вказане кримінальне провадження, відповідно до змісту ухвали слідчого судді, стосується можливого вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - у тому, що він, «здійснюючи фактичний контроль та керівництво діяльністю ДП «Гутянське лісове господарство», перебуваючи на посаді заступника директора та директора, діючи умисно, в інтересах афілійованих юридичних осіб, за попередньою змовою з директорами ТОВ «Стеклосервіс» ОСОБА_5 , ТОВ «Атлантіс С» ОСОБА_6 , ТОВ «Профіт Доп» ОСОБА_7 та ТОВ «САП 2020» ОСОБА_8 , організував [за зазначених в клопотанні прокурора обставин] протиправне вибуття та заволодіння лісопродукцією та пиломатеріалами державного підприємства за цінами, нижчими їх ринкової вартості на момент продажу, на користь афілійованих юридичних осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, на загальну суму 50 773 802,782 грн, що більш ніж в 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину і є відповідно до п. 4 до ст. 185 КК України особливо великим розміром, унаслідок чого державі, в особі ДП «Гутянське лісове господарство» завдано шкоди на вказану суму».
Обставини, які зобов`язаний встановлювати слідчий суддя при постановлені ухвали про продовження строку дії обов`язків
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.196 КПК в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про:
1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа;
2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу;
3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу;
4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;
5) запобіжний захід, який застосовується.
У ч. 1 ст. 177 КПК зазначено наступні ризики, що згадуються у вищевказаній нормі:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Також, при постановленні згадуваної захистом ухвали, слідчий суддя Крикливий В.В. на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний був оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Питання, на які дав відповіді суддя Крикливий В.В. при вирішенні запобіжного заходу, відрізняються від тих, які матимуть вирішальне значення при винесенні остаточного рішення у справі, в якій заявлено відвід.
У вказаному рішенні від 29.09.2021 слідчий суддя Крикливий В.В., як того вимагають положення ст.ст. 177, 194, 196 КПК, перевірив наявність обґрунтованої підозри та ризиків кримінального провадження, які стосувались у згаданому випадку підозрюваного у іншому кримінальному провадженні ОСОБА_1 . Втім, саме у цьому сторона захисту вбачає упередженість судді Крикливого В.В.
У той же час, суд вважає, що факт перевірки слідчим суддею обґрунтованості повідомлення ОСОБА_1 підозри задля продовження строку запобіжного заходу у іншому кримінальному провадженні, яке хоча й дотичне до того, що розглядається колегіально цим складом суду, однак за обставинами справи, змістом інкримінованих кримінальних правопорушень, останні значно різняться, не може бути тією об`єктивною ознакою, яка свідчить про упередженість окремо судді Крикливого В.В. у складі колегії суддів.
Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє дійти висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо.
Слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри щодо можливого вчинення особою кримінального правопорушення за стандартом доведення (переконання) «обґрунтована підозра», який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Цей стандарт переконання є значно нижчим, ніж стандарт «поза розумним сумнівом», та вимагає значно меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.
Стандарт доведення «обґрунтована підозра» не передбачає від слідчого судді встановлення винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а також проведення оцінки та дослідження доказів, як то відбувається під час судового розгляду, адже цей стандарт корелює із обсягом прав особи, що обмежуються, у даному випадку із можливістю продовження строків додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України, що за своєю суттю є одним з найменш суворих, порівняно з іншими, запобіжних заходів, встановлених главою 18 КПК.
Більше того, за своєю функцією слідчий суддя під час досудового розслідування здійснює судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування, прокуратури, а не встановлює чиюсь винуватість.
Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Згідно зі ст. 198 КПК висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Знову ж таки, слідчий суддя Крикливий В.В. вирішив лише питання необхідні для продовження строку дії обов`язків, при цьому стандарти доказування, які ним при цьому застосовувалися є суттєво нижчими ніж при винесені остаточного рішення у справі.
Як свідчить практика, зокрема і Вищого антикорупційного суду, у справах де підозрюваним, які в подальшому ставали обвинуваченими, обирались запобіжні заходи, а отже обґрунтовувалась підозра, ці особи були виправдані. Оскільки лише після дослідження усіх наявних доказів у їх сукупності, оцінки доводів сторін можна дійти висновку про винуватість особи.
Суд також зазначає, що питання доведеності провокації, що могла бути пов`язана зі справою щодо обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 369 КК України, причетність його до цього злочину, встановлення певних ознак складу цього злочину, слідчий суддя у своїй ухвалі не оцінював, не зазначав про певний заявлений стороною захисту «тиск» з боку вищих посадових осіб держави під час розслідування кримінального правопорушення.
При цьому, слід зазначити, що зважаючи на положення ч. 1 ст. 337 КПК, яка визначає межі судового розгляду, кримінальне провадження розглядається судом лише в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Встановлення причетності обвинуваченого за ч. 3 ст. 369 КК України у кримінальному провадженні № 52019000000000906 від 11.10.2019 ОСОБА_1 до іншого злочину, в тому числі того, стосовно якого щодо цієї особи може здійснюватись інше кримінальне провадження, не входить до компетенції цього складу суду та є недопустимим з огляду на засади кримінального провадження, в тому числі й при оцінці провокації злочину.
За висновками ЄСПЛ провокація має місце тоді, коли працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.
Виходячи з наведеного, суд при винесенні остаточного рішення першочергово перевірятиме чи були підстави для початку кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.369 КК України, чи мав детектив ОСОБА_2 , як особа, яка повідомила про корупційні дії ОСОБА_1 , будь-які приховані мотиви, яка була поведінка цих осіб під час їх зустрічей та якою була активність правоохоронних органів щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення.
Крім цього, обґрунтування того, що слідчим суддею Крикливим В.В. при мотивуванні своєї ухвали вказано на ризики, що можуть перешкоджати належному здійсненню досудового розслідування та судового розгляду у іншому провадженні, теж не свідчать про його упередженість у цій справі. Сама обставина оцінки перспективних спроб та чинників, які в першу чергу ґрунтуються на особистих характеристиках підозрюваного у їх взаємозв`язку із обставинами іншого провадження, за певних обставин призводила б до унеможливлення певним суддею брати участь в усіх кримінальних провадженнях, у яких згадується про ту ж особу, хоча обставини двох кримінальних проваджень є несуміжними та незалежними одне від одного.
Саме стаття 76 КПК регламентує недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні, якщо він вже брав участь у ньому під час досудового розслідування або в судах першої, апеляційної або ж касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування рішення суду відповідної інстанції.
Отож, в національну законодавстві нормативно закріплена заборона повторної участі судді у справах у тому ж провадженні. Водночас, законодавцем не зазначено у процесуальному законі заборону брати участь одному судді в двох розглядах з приводу різних подій, однак щодо тієї ж особи, яка в одному випадку перебуває у статусі обвинуваченої, в іншому - є підозрюваним.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 23 КПК суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили (п. 1 та ч. 2 ст. 94 КПК).
Крім того, преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів, має лише рішення національного суду, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами (ст.90 КПК).
Отже, оскільки усі докази суд досліджує та надає їм оцінку безпосередньо, очевидно, що з цих причин законодавцем при нормотворенні не зазначено вимогу щодо відводу судді, оскільки він вже брав участь у іншій справі щодо тієї ж особи.
У окремому, хоча і пов`язаному, кримінальному провадженні судом проводитиметься самостійний змагальний судовий процес, ключову роль у якому відіграватимуть позиції та доводи сторін.
Крім цього, посилання в ухвалі на факт здійснення стосовно ОСОБА_1 судового розгляду за обвинуваченням його за ч. 3 ст. 369 КК України є відомим фактом і іншим членам колегії. Тому посилання на цей довід при мотивуванні заяви суд вважає необґрунтованим.
Також варто, в контексті окреслення об`єктивного критерію, зупинитися на тих заходах, які було вжито суддею Крикливим В.В. під час розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу.
Зокрема, як стверджують самі ж сторони, Крикливий В.В. , розглядаючи клопотання розкрив їм факт розгляду ним у складі колегії даного кримінального провадження, проте відводів йому не заявлено.
Отже, на переконання суду, вказані адвокатом Дорошенком К.К. у своїй заяві про відвід обставини участі судді Крикливого В.В. у іншому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 у якості слідчого судді не свідчать про його упередженість у цій справі.
Таким чином, обставин, які передбачені статтями 75 та 76 КПК, що виключають участь судді Крикливого В.В. у цьому кримінальному провадженні, під час розгляду заяви про відвід не встановлено.
У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів робить висновок, що заява захисника Дорошенка К.К. про відвід судді Крикливого В.В. задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, суд постановив:
-відмовити у задоволенні заяви захисника Дорошенка Костянтина Костянтиновича про відвід судді Крикливого Віталія Вікторовича у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст.369 КК України
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення й оскарженню не підлягає.
Повний текст оголошено 05.11.2021 о 13:00 год.
Судді:
М.В. Галабала В.В. Ногачевський В.В. Крикливий