Документ № 101199883

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 991/4989/21

провадження № 51-4435впс21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Ковтуновича М. І.,

суддів Анісімова Г. М., Іваненка І. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Лагоди І. О.,

захисника Руденка С. О.,

представника потерпілого Родіної Т. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Руденка С. О. про направлення кримінального провадження № 52018000000000547 (справа № 991/4989/21) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК); ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209КК; ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209КК; ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК; ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК; ч. 3 ст. 209КК; ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК; ч. 3 ст. 209КК; ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК; ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК; ч. 3 ст. 209КК, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Встановив:

У вищеназваному клопотанні, що надійшло до Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), захисник вказує про відсутність у кримінальному провадженні № 52018000000000547 обставин, передбачених законом, які б підтверджували належність цього провадження до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. На обґрунтування своїх доводів зазначає, що жоден з обвинувачених не належить до кола осіб, передбачених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК. Немає і підстав, визначених у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК, оскільки у статутному капіталі юридичних осіб, де працювали обвинувачені, відсутня частка державної або комунальної власності, яка перевищує 50 відсотків. Стосовно абзацу 1 п. 3 ч.5 ст. 216 КПК, то захисник вказує, що обвинуваченим не інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 369 та ст. 369-2 КК.

Водночас Руденко С. О. у клопотанні зазначає, що в абзаці 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК передбачено підстави для визначення прокурором підслідності, проте відсутні умови для визначення підсудності.

Крім того, за твердженням захисника, відповідно до обвинувального акту місцем вчинення останнього за часом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК, яке є і більш тяжким, вказано: АДРЕСА_1 , що належить до територіальної юрисдикції Миколаївського районного суду Львівської області.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, заперечення представника потерпілого щодо порушеного захисником питання, дослідивши наявні матеріали, колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що клопотання захисника Руденка С. О. не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як убачається з доданих до клопотання захисником матеріалів та відповіді Вищого антикорупційного суду (991/4989/21/29145/2021 від 03 листопада 2021 року), у провадженні цього суду перебуває кримінальне провадження № 52018000000000547 (справа № 991/4989/21) за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Не погоджуючись із тим, що підсудність зазначеного кримінального провадження визначено за Вищим антикорупційним судом, захисник Руденко С. О. подав клопотання до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження № 52018000000000547 з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, за результатом розгляду якого колегія суддів ухвалою від 10 серпня 2021 року залишила без задоволення указане клопотання.

Абзацом 1 ч. 3 ст. 34 КПК передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Водночас згідно з абзацом 2 ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Таким чином, відповідно до цієї норми, яка є спеціальною стосовно абзацу 1 ч. 3 ст. 34 КПК, питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції до іншого місцевого суду належить до виключної компетенції Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, яка розглядає та вирішує його у встановленому порядку.

Крім того, оскільки кримінальне провадження № 52018000000000547 (справа № 991/4989/21) перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді та вирішення питання про його направлення до іншого суду віднесено процесуальним законом до повноважень Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, Верховний Суд не перевіряє інших доводів захисника, зазначених в обґрунтуванні клопотання, щодо наявності підстав для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Ураховуючи викладене, колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника Руденка С. О.

Керуючись ст. 34 КПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Руденка С. О. про направлення кримінального провадження № 52018000000000547 (справа № 991/4989/21) за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

М. І. Ковтунович Г. М. Анісімов І. В. Іваненко