Документ № 101291145

Справа № 991/7640/21

Провадження № 1-кс/991/7748/21

УХВАЛА

18 листопада 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Федорової А.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

його захисника Єрмолаєва В.В. (в режимі відеоконференції),

прокурора Ткача І.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Єрмолаєва Віктора Володимировича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу, подане у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020.

(1) Зміст поданого клопотання

12.11.2021 Вищим антикорупційним судом отримано клопотання захисника Єдмолаєва Віктора Володимировича про зміну запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 .

Відповідно до змісту поданого клопотання 23.09.2021 слідчий суддя розглянув клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Ю.В. та продовжив ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту до 23.11.2021 включно.

На думку захисника, на цей час відпали чи хоча б значно зменшилися ризики, передбачені ст. 177 КПК. Зокрема, підозрюваний ОСОБА_1 за час дії запобіжного заходу не здійснював спроб порушити покладені на нього ухвалою обов`язки. Він здав до уповноважених органів влади свої паспорти для виїзду за кордон. Оскільки до нього застосовано цілодобовий домашній арешт він не має змоги належним чином реалізувати право на працю та забезпечувати собі нормальне існування.

Адвокат також зазначає у клопотанні, що ОСОБА_1 проживає у м. Харків, а кримінальне правопорушення вчинено у іншому регіоні, при носінні засобу контролю, ризик впливу на свідків нівелюється.

Таким чином, захисник Єрмолаєв В.В. просить у клопотанні змінити ОСОБА_1 застосований запобіжний захід на домашній арешт із забороною залишати житло в період часу з 22:00 години до 06:00 години.

(2)Позиції учасників, висловлені у судовому засіданні

У судовому засіданні захисник Єрмолаєв В.В. підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити. Додав документи щодо стану здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 .

Підозрюваний вказав на проблеми зі здоров`ям, водночас проведення лікування в умовах цілодобового домашнього арешту є значно утрудненим.

Прокурор Ткач І.М. заперечив проти задоволення клопотання з підстав його необґрунтованості. Вказав на ризики, передбачені ст. 177 КПК, які неодноразово встановлювались слідчим суддею у цьому кримінальному провадженні. Зазначив, що у межах застосованого запобіжного заходу можлива реалізація підозрюваним лікування у випадку об`єктивної необхідності. Звернув увагу на те, що подані документи не свідчать про певні об`єктивні обставини, що зумовлюють зміну запобіжного заходу.

(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя під час вирішення клопотання

За результатами дослідження матеріалів клопотань та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, слідчий суддя робить наступні висновки.

Частиною 1 статті 201 КПК передбачено право підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід, його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Закон забороняє звернення із таким клопотанням раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею (ч. 5 ст. 201 КПК).

Відповідно до ч. 4 ст. 201 КПК клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. При цьому, найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч. 3 ст. 176 КПК).

Частина перша статті 181 КПК передбачає, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).

Крім цього, у статті 178 КПК визначений перелік обставин, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу.

З аналізу вказаних норм процесуального закону можна встановити, що сторона захисту наділена правом звернутися до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу у випадку, якщо виникли нові обставини, які не були враховані слідчим суддею під час його застосування. Крім цього, таке звернення може ґрунтуватися на тривалій дії певного запобіжного заходу, в тому числі пов`язаного з обмеженням свободи на вільне пересування.

Таким чином, для вирішення питань, що поставлені у клопотанні захисника, слідчому судді необхідно встановити:

1)чи виконано захисником загальні вимоги закону, що стосуються порядку подання та змісту клопотання про зміну запобіжного заходу;

2)чи наявна обґрунтована підозра вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;

3)чи наявні ризики, визначені ст. 177 КПК;

4)чи можливим є застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням наведених захисниками характеризуючих обставин щодо підозрюваного;

У процесі вирішення вказаних питань, слідчий суддя робить наступні висновки щодо кожного з них.

(3.1) Захисником виконано загальні вимоги закону, що стосуються порядку подання клопотання про зміну запобіжного заходу.

Слідчим суддею встановлено, що 23.09.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було продовжено ОСОБА_1 строк дії домашнього арешту та додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 195 КПК.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.10.2021 вищевказане рішення про залишено без змін.

Із клопотанням про зміну запобіжного заходу захисник звернувся 12.11.2021, тобто через 30 днів з часу постановлення про продовження строку запобіжного заходу.

(3.2) ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України

Оцінку обґрунтованості підозри надано у рішеннях слідчого судді, якими застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід та його дію продовжено.

У слідчого судді під час вирішення питання про зміну запобіжного заходу немає підстав відходити від таких висновків. Зокрема, ні прокурором, ні підозрюваним чи його захисником певних нових обставин, що впливають на висновок про обґрунтованість підозри не вказано.

(3.3) Наразі продовжують існувати ризики, визначені ст. 177 КПК

Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.

Стаття 177 КПК визначає перелік ризиків, задля запобігання реалізації яких застосовується запобіжний захід. При цьому, ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що особа обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак слідчому судді необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.09.2021 визнано доведеним існування ризиків переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, знищення, приховування, спотворення речей та документів, що мають значення для кримінального провадження.

При цьому, жодних переконливих відомостей, які могли б вказувати про припинення існування вказаних ризиків, стороною захисту у своєму клопотанні не наведено, як і не додано жодних документів, які могли б свідчити про появу певних обставин, що значною мірою їх мінімізують чи усувають.

Отож, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 3 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України. Санкція ч. 5 ст. 191 КК України відносить інкримінований злочин до особливо тяжких і передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 у сукупності з іншими обставинами.

ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, до цього систематично здійснював поїздки за кордон. Зазначене вказує на наявність реальної загрози втечі ОСОБА_1 за межі території України, можливості подальшого переховування на території іноземних країн.

Враховується матеріальний стан та спосіб отримання доходів підозрюваного ОСОБА_1 , який надає йому можливість перебувати йому як за межами кордонів України так і на території України тривалий час. Окрім того, враховуються відомості про наявність значної кількості знайомих осіб ОСОБА_1 , які проживають за межами території України, що також може сприяти його переховуванню.

Вказані обставини свідчать про реальну можливість підозрюваного впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності шляхом організації переховування як в Україні, так і на території інших держав та в такий спосіб, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

2. У засіданні встановлено, що продовжує існувати ризик незаконного впливу підозрюваним на свідків.

КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Варто зазначити у контексті цього ризику, що наразі було допитано значну кількість свідків у цьому кримінальному провадженні, які надали показання щодо, зокрема, організації вивезення зерна вантажівками із ДП «Хлібна база № 76» у травні 2021.

При цьому у протоколах за результатами НСРД було зафіксовано неодноразове спілкування ОСОБА_1 із ОСОБА_3 , братом якого є ОСОБА_4 .

Зважаючи на фактичне підпорядкування частини допитаних свідків, які, зокрема працювали як охоронці в ДП «Хлібна база № 76», ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов висновку про досить вірогідний ризик впливу або ж самим ОСОБА_1 або через інших осіб на цих свідків.

Слідчий суддя в контексті означеного ризику враховує те, що ОСОБА_1 із залученням ОСОБА_5 вчиняли дії, направлені на схиляння ОСОБА_6 до надання показань в якості свідка в іншому кримінальному провадженні, укладення угоди про визнання винуватості. Із протоколу допиту свідка ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_5 та інша особа на ім`я « ОСОБА_1 , який був так званим «смотрящим» на державному підприємстві», погрожували останньому задля надання ОСОБА_6 певних показань. До того ж, у протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій прослідковується спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , а також ОСОБА_6 ,

До того ж, згідно з протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вказали на фотознімок ОСОБА_1 як на особу ім`я ОСОБА_1 , « Смотрящий » на ДП «Хлібна база № 73», який фактично керував діями ОСОБА_5 як директора цього державного підприємства.

Слідчим суддею також враховується те, що детективами викликалися раніше на допит декілька свідків, які, за версією слідства, були присутніми 24.05.2021 під час вивезення майна державного резерву. Такі свідки проживають окремо один від одного, не пов`язані між собою родинними або близькими відносинами. Водночас, через деякий час після їх виклику до органу досудового розслідування для надання показань, усі свідки звернулись з ідентичними за формою та змістом заявами про неможливість прибуття на допит за викликом слідчого.

3. Слідчий суддя вважає можливим реалізацію підозрюваним дій направлених на знищення, спотворення чи схову речей та документів, які мають значення для кримінального провадження.

На цей час органом досудового розслідування з об`єктивних причин не проведено усіх необхідних слідчих та розшукових дій з метою виявлення та вилучення документів, що мають значення у даному кримінальному провадженні. Зокрема до даного часу не віднайдено частину документів, які 24.05.2021 використовувались водіями та були передані ними невстановленим особам.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_11 , який допитувався щодо обставин вчинення іншого епізоду кримінального провадження, особа на ім`я ОСОБА_1 (виконував роль «смотрящего» на державному підприємстві) телефонувала ОСОБА_11 з приводу місцезнаходження записів відеоспостереження з ДП «Хлібна база №73» та повідомив, що з цього питання ОСОБА_11 зателефонує ОСОБА_5 , після чого останній звернувся з пропозицією до ОСОБА_11 про передачу йому носія інформації з такими відеозаписами.

Слідчий суддя враховує вказану обставину, а відтак вважає, можливим за відсутності дієвого запобіжного заходу, вдаватися ОСОБА_1 до дій щодо приховування, спотворення чи створення ним певних документів чи речей.

(3.4) Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту необхідно змінити

У своєму клопотанні адвокат Єрмолаєв В.В. просить змінити застосований до ОСОБА_1 цілодобовий домашній арешт на домашній арешт в нічний час доби.

При вирішенні питання про можливу зміну запобіжного заходу слідчий суддя враховує ту обставину, що строк тримання ОСОБА_1 під цілодобовим домашнім арештом складає три місяці.

Разом з тим, слідчому судді надано документи, що свідчать про те, що ОСОБА_1 переніс та має певні захворювання. При цьому, можливість отримання ОСОБА_1 необхідної медичної допомоги в умовах постійної ізоляції вдома є значно утрудненою.

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч. 1 ст. 3 Конституції України).

За вказаних обставин слідчий суддя вважає, що, зважаючи на досить тривалу дію вказаного обмежувального для підозрюваного заходу, домашній арешт ОСОБА_1 необхідно пом`якшити, змінивши його із цілодобового на нічний, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22:00 год до 6:00 год без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду.

Інші обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК та покладені на ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.08.2021, продовжені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.09.2021, необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання адвоката Єрмолаєва В.В. про зміну запобіжного заходу задовольнити.

2.Змінити запобіжний захід, застосований до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 22:00 год до 06:00 год, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22:00 год до 6:00 год без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду.

3.Решту обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК та покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.08.2021, продовжених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.09.2021, залишити без змін

4.Ухвалу направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст оголошено 23.11.2021 о 17:30 год.

Слідчий суддя В.В. Ногачевський