Документ № 101291146

Справа № 991/7762/21

Провадження № 1-кс/991/7871/21

УХВАЛА

18 листопада 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Федорової А.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

його захисника Єрмолаєва В.В. (в режимі відеоконференції),

прокурора Ткача М.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Ю.В. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020.

(1) Виклад змісту поданого клопотання

17.11.2021 Вищим антикорупційним судом отримано зазначене клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_1 .

Як зазначається у клопотанні, детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

15.06.2009 між Державним агентством резерву України (далі - Держрезерв) та ДП «Хлібна база №76» в якості зберігача було укладено договір відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву № юр-2зб/363-2009 з додатковою угодою до нього від 19.07.2016. За ним Згідно з п. 2.1. зберігач зобов`язувався вживати заходів для належного зберігання цінностей відповідного виду. Відповідно до п. 2.5. зазначеного договору, зберігач зобов`язувався проводити відпуск цінностей тільки за розпорядженням (нарядом) Держрезерву та у кількості, що визначена в розпорядженні (наряді).

Станом на 01.03.2021 на відповідальному зберіганні ДП «Хлібна база №76» перебували матеріальні цінності державного резерву, а саме пшениця 3 класу у кількості 6216,426 тон, пшениця 2 класу у кількості 873,313 тон.

У ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений період часу, але не пізніше 20.10.2020, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, а саме матеріальними цінностями державного резерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні на ДП « Хлібна база №76». ОСОБА_1 достовірно усвідомлював, що для реалізації цього злочинного умислу йому необхідно розробити злочинний план, підшукати інших співучасників, вступити у змову з керівником ДП «Хлібна база №76», вчинити інші дії, направлені на заволодіння майном державного резерву.

З цією метою ОСОБА_1 у невстановлений період часу та невстановленому місці, але не пізніше 20.10.2020, вступив у злочинну змову з раніше знайомим йому ОСОБА_2 якого наказом Держрезерву від 20.10.2020 № 315-к призначено на посаду в.о. генерального директора ДП «Хлібна база №76».

ОСОБА_1 за участі інших невстановлених осіб у період з 21.10.2020 по 27.11.2020, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, розробив злочинний план, направлений на заволодіння матеріальними цінностями державного резерву у вигляді зерна пшениці, яке зберігалось на ДП «Хлібна база №76».

Цей план передбачав заволодіння окремою частиною зерна пшениці Держрезерву, яке зберігалося на ДП «Хлібна база №76» під виглядом вивезення зерна пшениці іншого поклажодавця, який нібито передав таке майно на зберігання до державного підприємства, та списання з балансу ДП «Хлібна база № 76» частини зерна пшениці Держрезерву під виглядом утилізації зернових відходів, утворених внаслідок проведення технологічних робіт з сепарації та очистки зерна пшениці Держрезерву, яке знаходилось на зберіганні на державному підприємстві.

Зокрема, розроблений злочинний план передбачав:

- підготовку офіційних документів щодо погіршення якісних показників зерна пшениці державного резерву, яке знаходиться на зберіганні на ДП «Хлібна база №76;

- отримання на підставі таких офіційних документів необхідних дозволів від уповноваженого органу в особі Держрезерву на проведення технологічних робіт із забезпечення дотримання якісних показників зерна пшениці державного резерву;

- оформлення офіційних документів з відомостями про проведення робіт із забезпечення дотримання якісних показників зерна пшениці, які в дійсності проводитись не будуть, з утворенням в результаті таких робіт зернових відходів, які підлягають утилізації;

- створення офіційних документів, направлених на формування уяви про законність підстав для вивезення зерна пшениці державного резерву, яке зберігається на ДП «Хлібна база №76», шляхом складання документів, зокрема, договорів складського зберігання, складських квитанцій, внесення відомостей у службові журнали, якими підтверджуватиметься нібито прийняття ДП «Хлібна база №76» на зберігання зерна пшениці від окремо визначеної юридичної особи, яке фактично на державне підприємство завозитись не буде;

- відвантаження з ДП «Хлібна база №76» на користь окремо визначеної юридичної особи зерна пшениці державного резерву, яке зберігається на державному підприємстві;

- забезпечення безперешкодного вивезення зерна пшениці державного резерву з ДП «Хлібна база №76» на користь окремо визначеної юридичної особи вантажними транспортними засобами шляхом складання відповідних документів, зокрема, товарно-транспортних накладних;

- реалізація зерна пшениці державного резерву, вивезеного з ДП «Хлібна база № 76», за ринковими цінами та розподіл здобутих грошових коштів між усіма співучасниками;

- списання зерна пшениці державного резерву з балансу ДП «Хлібна база №76» під виглядом утилізації зернових відходів, сформованих внаслідок виконання робіт із забезпечення дотримання якісних показників зерна пшениці державного резерву;

- забезпечення фінансування окремих дій, направлених на виконання злочинного плану.

Усвідомлюючи, що для реалізації злочинного плану необхідно використати реквізити юридичної особи, яка виступить в якості поклажодавця зерна пшениці та на виконання злочинного плану забезпечить підписання необхідних фінансово-господарських документів, ОСОБА_1 у період з 21.10.2020 по 27.11.2020, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, вступив у злочинну змову, направлену на заволодіння чужим майном, з раніше знайомим йому ОСОБА_3 , який є єдиним учасником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слобожанщина» (далі - ТОВ «ТД «Слобожанщина»).

Повідомивши останньому деталі злочинного плану та отримавши від нього згоду на співучасть у діях, направлених на заволодіння майном державного резерву, у період з 21.10.2020 по 27.11.2020, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, співучасники розподілили між собою ролі у злочинному плані та розпочали активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети.

Так, ОСОБА_1 в якості організатора кримінального правопорушення взяв на себе: загальну організацію вчинення кримінального правопорушення; забезпечення фінансування кримінально протиправної діяльності; забезпечення розподілення прибутку від кримінально протиправної діяльності між усіма співучасниками.

ОСОБА_2 в якості виконавця кримінального правопорушення взяв на себе: підписання від імені керівника ДП «Хлібна база №76» офіційних документів, направлених на списання з балансу державного підприємства частини зерна пшениці державного резерву під виглядом утилізації зернових відходів; підписання від імені керівника ДП «Хлібна база №76» офіційних документів щодо нібито прийняття на зберігання від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» на зберігання зерна пшениці; забезпечення відвантаження з ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці державного резерву, у тому числі шляхом підшукання та використання інших осіб, які забезпечать завантаження та відпуск зерна пшениці;

ОСОБА_3 в якості пособника у вчиненні кримінального правопорушення взяв на себе: підписання від імені керівника ТОВ «ТД «Слобожанщина» офіційних документів щодо нібито передачі на зберігання до ДП «Хлібна база № 76» зерна пшениці; підготовку та підписання від імені керівника ТОВ «ТД «Слобожанщина» документів, необхідних для вивезення з території ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці державного резерву від виглядом повернення майна юридичній особі - поклажодавцю.

У невстановлений слідством час та місці ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що жодного майна на зберігання ТОВ «ТД «Слобожанщина» до ДП «Хлібна база №76» передавати наміру не має, підписав від імені ДП «Хлібна база №76» договір складського зберігання зерна № 31 від 27.11.2020, за умовами якого ДП «Хлібна база №76» як зерновий склад приймає від ТОВ «ТД «Слобожанщина» як поклажодавця сільськогосподарську продукцію на строкове зберігання. У свою чергу, ОСОБА_3 підписав вищеназваний договір складського зберігання від імені поклажодавця - ТОВ «ТД «Слобожанщина».

За умовами вказаного договору, ДП «Хлібна база №76» зобов`язано створити необхідні умови і забезпечити належне зберігання продукції та її схоронність, що виключає втрату, невиправдану нестачу і псування продукції протягом усього терміну зберігання, відшкодувати ТОВ «ТД «Слобожанщина» витрату або невиправдану нестачу продукції, а також погіршення її якості, якщо таке є наслідком порушень встановлених правил зберігання, коштами або однорідною продукцією належної якості.

У подальшому, 24.02.2021, перебуваючи у с. Кавуни Арбузинського району Миколаївської області, підписав лист від імені ДП «Хлібна база №76» вих. № 47 від 24.02.2021 на адресу Держрезерву щодо необхідності проведення робіт зі збереження якісно-кількісних показників зерна пшениці держаного резерву.

01.03.2021 він також підписав лист від імені ДП «Хлібна база №76» вих. № 47/1 від 01.03.2021 на адресу Держрезерву щодо надання дозволу на проведення невідкладних заходів (сепарація, сушіння) з метою збереження якісно-кількісних показників зерна пшениці державного резерву, що перебуває на зберіганні ДП «Хлібна база №76» відповідно до договору.

У подальшому продовжуючи дії, направлені на виконання злочинного плану, ОСОБА_2 підписав наказ № 7 від 04.03.2021, яким прийняв рішення розпочати оздоровчі заходи зерна, а саме: сушіння, вентилювання, переміщення у сухі силоси, сепарацію та відбір проб для проведення аналізів в незалежній акредитованій лабораторії.

04.03.2021 він також підписав з боку керівника ДП «Хлібна база №76» відповідні документи, яким передбачено виконання робіт з доробки зерна пшениці.

Натомість у ході готування до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 , у період з 10.03.2021 по 12.03.2021, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, прийняв рішення про добровільну відмову від готування до вчинення кримінального правопорушення, усвідомлюючи при цьому можливість доведення ним у співучасті з іншими особами кримінального правопорушення до кінця.

Після прийняття такого рішення ОСОБА_2 звернувся до Державного агентства резерву України з заявою від 22.03.2021 про звільнення із займаної посади та наказом т.в.о. Голови Державного агентства резерву України ОСОБА_4 № 59-к від 23.03.2021 був звільнений з посади в.о. генерального директора ДП «Хлібна база №76».

Бажаючи реалізувати спільний злочинний умисел до кінця, усвідомлюючи, що досягнення злочинної мети неможливо без активної участі керівника ДП «Хлібна база №76» у таких діях, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з корисливих мотивів, у період з 12.03.2021 по 24.03.2021, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, посвятили у раніше розроблений злочинний план рідного брата ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , якому запропонували тимчасово очолити ДП «Хлібна база №76» та у подальшому використати своє службове становище для досягнення спільної злочинної мети у вигляді заволодіння зерном пшениці 3 класу державного резерву, яке зберігалось на вищеназваному державному підприємстві, та після його реалізації за ринковими цінами розподілити отримані кошти між усіма співучасниками.

Після отримання згоди ОСОБА_5 на участь у злочинних діях, останній на підставі його заяви наказом т.в.о. Голови Державного агентства резерву України ОСОБА_4 № 61-к від 24.03.2021 був призначений на посаду в.о. генерального директора ДП «Хлібна база №76».

Після призначення на керівну посаду, ОСОБА_5 на виконання злочинного плану, діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння майном державного резерву, зловживаючи своїм службовим становищем, у невстановлений слідством час та місці підписав від імені ДП «Хлібна база №76» лист вих. № 50 від 30.03.2021 на ім`я Держрезерву , щодо утворення різниці між кількістю зерна пшениці до проведення оздоровчих заходів та кількістю зерна після проведення таких заходів в обсязі 781 403 кг, з яких відходи третьої категорії в обсязі 637 176 кг, та попросив надати рекомендації щодо утилізації даних відходів.

Крім того, ОСОБА_5 на виконання злочинного плану, вчинив дії щодо приховання слідів кримінального правопорушення, усвідомлюючи, що жодних відходів зерна пшениці внаслідок проведення з ним оздоровчих заходів не утворювалось.

У подальшому ОСОБА_5 на виконання злочинного плану у період з 20.05.2021 по 24.05.2021, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння майном державного резерву, зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи, що жодних господарських операцій між ТОВ «ТД «Слобожанщина» та ДП «Хлібна база №76» щодо передачі майна на строкове зберігання не відбувалось, знаходячись у невстановленому слідством місці, забезпечив складання завідомо неправдивих офіційних документів щодо передачі до ДП «Хлібна база №76» на відповідальне зберігання від ТОВ «ТД «Слобожанщина» зерна пшениці 3 класу в обсязі 1 558 290 кг.

Зокрема, ОСОБА_5 , будучи достовірно обізнаним, що зерно пшениці 3 класу від ТОВ «ТД «Слобожанщина» на зберігання до державного підприємства не надходило, підписав від імені ДП «Хлібна база №76» складські квитанції щодо прийняття ДП «Хлібна база № 76» на зберігання від ТОВ «ТД «Слобожанщина» зерна пшениці 3 класу у загальному обсязі 1 558 290 кг.

У період часу з 20.05.2021 до 24.05.2021, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 з метою створення уяви про реальність господарських операцій з передачі на строкове зберігання до ДП «Хлібна база № 76» від ТОВ «ТД «Слобожанщина» вищезазначеного зерна пшениці, забезпечив підписання від імені невстановленої особи та скріплення печаткою ДП «Хлібна база № 76» товаро-транспортні накладні.

ОСОБА_3 у період часу з 20.05.2021 до 24.05.2021, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, підписав та скріпив печаткою ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» вищезазначені товарно-транспорті накладні щодо нібито транспортування зерна пшениці до ДП «Хлібна база № 76» та передачу його на зберігання до державного підприємства.

У подальшому 23.05.2021 ОСОБА_5 , перебуваючи у с. Кавуни Миколаївської області, підшукав окремих фізичних осіб з числа раніше звільнених працівників ДП «Хлібна база №76», які за рахунок своїх професійних знань та навичок мали забезпечити технологічний процес із завантаження зерна пшениці державного резерву у вантажні транспорті засоби.

ОСОБА_3 у період з 23.05.2021 по 24.05.2021, перебуваючи на території Миколаївської області, підготовив та підписав дозвіл-довіреність № 23 від 24.05.2021 на відвантаження зерна з додатком, у якому наведений перелік вантажних транспортних засобів у кількості 8 одиниць, які мають прибути на територію ДП «Хлібна база №76» з метою вивезення зерна пшениці державного резерву з території державного підприємства до морського порту у місті Миколаїв під виглядом повернення зерна ТОВ «ТД «Слобожанщина» та довіреність № 20 від 24.05.2021 на ім`я ОСОБА_3 на отримання від ДП «Хлібна база №76» за договором зберігання № 31 від 27.11.2020 пшениці 3 класу у кількості 1 500 тон.

Водночас, ОСОБА_5 на виконання злочинного плану, направленого на заволодіння майном державного резерву, використовуючи своє службове становище, 24.05.2021, перебуваючи на території ДП «Хлібна база №76» у с. Кавуни Миколаївської області, забезпечив безперешкодний заїзд вантажного автотранспорту та його виїзд із вантажем - зерном пшениці державного резерву з території ДП «Хлібна база №76».

24.05.2021 ОСОБА_5 забезпечив відвантаження зерна пшениці державного резерву, яке зберігалось на ДП «Хлібна база №76» у заздалегідь підшукані вісім вантажних автомобілів, у загальній кількості згідно відомостей з Журналу обліку документів на вивезення (винесення) матеріальних цінностей ДП «Хлібна база №76» та Книзі вагаря ДП «Хлібна база №76» від 2021 року 342 760 кг або 342 тони 760 кг пшениці 3 класу та підписання з боку ДП «Хлібна база №76» товарно-транспортних накладних, необхідних для вивезення зерна пшениці з території державного підприємства.

Натомість, у ході виконання об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України дії, направлені на заволодіння майном державного резерву, були зупинені детективами НАБУ у ході слідчих дій.

Згідно з оперативною інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України про рівень закупівельних цін станом на 21.05.2021, вартість зерна пшениці 3 класу у Миколаївській області станом на зазначену дату становить 7755 грн за тону.

При цьому, органом досудового розслідування встановлено, що у ході підготовки до вчинення кримінального правопорушення, направленого на заволодіння майно державного резерву, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 узгоджували свої дії безпосередньо з ОСОБА_1 , який будучи організатором кримінального правопорушення керував діями вказаних осіб, направлених на реалізацію злочинного плану та доведення кримінального правопорушення до кінця.

Наведені вище обставини свідчать про організацію ОСОБА_1 у співучасті з іншими особами кримінально протиправних дій, направлених на заволодіння зерном пшениці державного резерву у загальному обсязі 1 558 тон 290 кг на загальну суму 12 084 539 гривень.

При цьому, ОСОБА_1 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

У ході досудового розслідування 27.07.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру в організації незакінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

Як зазначає прокурор, повідомлена ОСОБА_1 , підозра у вчиненні інкримінованого ним кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами.

03.08.2021 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України.

Строк дії запобіжного заходу, як вказано у клопотанні, закінчується 23.11.2021.

На цей час, як зазначає прокурор, ризики, визначені ст. 177 КПК, не зменшились, а досудове розслідування у кримінальному провадженні неможливо завершити до закінчення дії ухвали про продовження строку дії цілодобового домашнього арешту, застосованого до ОСОБА_1 .

Таким чином, прокурор у клопотанні просить продовжити ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу на два місяці.

(2) Позиції учасників провадження, висловлені в судовому засіданні

Прокурор Ткач І.М. просив продовжити строк дії запобіжного заходу ОСОБА_1 . Водночас, із урахуванням постановленої слідчим суддею ухвали від 18.11.2021 змінив вимоги свого клопотання - продовжити строк домашнього арешту в нічний час доби та додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, на два місяці.

Захисник Єрмолаєв В.В. вказав, що з урахуванням зміненого прокурором клопотання не заперечує проти його задоволення та продовження на два місяці запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання

За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, слідчий суддя робить наступні висновки.

До запобіжних заходів частина перша статті 176 КПК відносить домашній арешт. Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби (ч. 1 ст. 181 КПК).

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців (ч. 6 ст. 181 КПК).

Крім того, частина 3 ст. 199 КПК встановлює, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують дію додаткових обов`язків; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

Частина четверта ст. 199 КПК визначає, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку домашнього арешту до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено частиною першою статті 178 КПК.

З аналізу та синтезу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно перевірити:

1)який запобіжний захід застосовано до ОСОБА_1 .?

2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення?

3)чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики з урахуванням характеризуючих обставин, визначених ст. 178 КПК?

4)чи підлягає застосований запобіжний захід зміні?

5)на який строк необхідно продовжити дію запобіжного заходу?

З огляду на це, слідчому судді необхідно дослідити окремо кожне із зазначених питань вище, за результатами чого прийняти відповідне рішення.

(3.1) Щодо запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 .

Слідчим суддею встановлено, що 03.08.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього строком до 26.09.2021 обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатися із м. Харкова без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

утримуватися від спілкування з наступними особами: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ;

утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 від 26.07.2021 у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020;

- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді від 23.09.2021 вказаний запобіжний захід було продовжено на два місяці.

При цьому, 18.11.2021 слідчим суддею за клопотанням сторони захисту вказаний запобіжний захід було змінено з цілодобового домашнього арешту на нічний із залишенням без змін обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

(3.2) Щодо обґрунтованості підозри

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені.

Проте, воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.

Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.

Таким чином, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

27.07.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру в організації незакінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

Стаття 27 КК України визначає види співучасників. Згідно з ч. 3 ст. 27 КК України організатором є особа, яка організувала вчинення кримінального правопорушення (кримінальних правопорушень) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування кримінально протиправної діяльності організованої групи або злочинної організації.

Частина третя статті 15 КК України передбачає, що замах на вчинення кримінального правопорушення є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Частина п`ята статті 191 КК України передбачає відповідальність, зокрема, за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі.

Згідно з п. 4 примітки до ст. 185 КК України у ст. 191 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

Окрім цього, для визначення можливості вчинення ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено відомості, надані сторонами, зокрема:

-статут ДП «Хлібна база №76», яким передбачені повноваження керівника зазначеного державного підприємства;

-договір № юр-2зб/363-2009 відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву від 15.06.2009 з додатковою угодою до нього, яким передбачений обов`язок ДП «Хлібна база № 76» зберігати майно державного резерву;

-наказ Держрезерву від 20.10.2020 № 315-к про призначення ОСОБА_2 виконуючим обов`язки генерального директора ДП «Хлібна база №76»;

-лист ДП «Хлібна база № 76» від 11.11.2020 на адресу Держрезерву;

-договір складського зберігання № 31 від 27.11.2020 з додатковою угодою до нього, укладеним між ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина»;

-лист ДП «Хлібна база № 76» вих. № 15 від 21.01.2021 на адресу Держрезерву;

-розпорядження ДП «Хлібна база № 76» № 1 від 17.02.2021, у якому зазначено, що за результатами аналізів було встановлено, що якість пшениці не відповідає чинні НД, за показниками: вологість, зернова та сміттєва домішка, запах не відповідає здоровому стану зерна. Згідно цього розпорядження ДП «Хлібна база №76» забезпечить проведення заходів з поліпшення якості зерна з обов`язковим здійсненням контролю його якості фахівцями УкрНДІ «Ресурс»;

-наказ ДП «Хлібна база № 76» від 17.02.2021 № 1-р про перевірку наявності, якісного стану та умов зберігання зерна державного резерву;

-наказ ДП «Хлібна база № 76» від 04.03.2021 № 7 про проведення оздоровчих заходів зерна Держрезерву;

-листи ДП «Хлібна база № 76» № 47 від 24.02.2021 та № 47/1 від 01.03.2021 на адресу Держрезерву про проведення невідкладних заходів з метою збереження якісно-кількісних показників зерна пшениці державного резерву;

-наказ Держрезерву від 23.03.2021 № 59-к про звільнення ОСОБА_2 з посади в.о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76»;

-наказ Держрезерву від 24.03.2021 № 61-к про призначення ОСОБА_5 в.о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76»;

-наказ ДП «Хлібна база № 76» від 26.03.2021 № 10, згідно якого ОСОБА_5 приступив до виконання обов`язків в.о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76»;

-витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ТД «Слобожанщина» та ДП «Хлібна база № 76»;

-повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ;

-лист в.о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76» ОСОБА_5 вих. № 50 від 30.03.2021 на адресу Держрезерву;

-розпорядження-акти на доробку зерна, насіння олійних культур від 04.03.2021 та актами доробки зерна, насіння олійних культур і трав від 27.04.2021;

-листування ДП «Хлібна база № 76», ТОВ «ТД «Слобожанщина» з АТ «Миколаївобленерго» щодо укладення договору поруки по сплаті послуг з електропостачання на ДП «Хлібна база № 76»;

-договір поруки № 47/1-п від 01.04.2021, укладеним між ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина»;

-договір про переведення боргу № 03/10-115 від 01.04.2021 між ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина»;

-наказ в.о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76» ОСОБА_5 від 29.03.2021 № 11 про прийняття на роботу ОСОБА_29 на посаду в.о. начальника виробничо-технічної лабораторії строком на один місяць;

-наказ в.о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76» ОСОБА_5 від 29.03.2021 № 12 про прийняття на роботу ОСОБА_30 на посаду в.о. головного інженера строком на один місяць;

-товарно-транспортні накладні;

-складські квитанції на зерно;

-журнал обліку документів на вивезення (винесення) матеріальних цінностей;

-книга вагаря ДП «Хлібна база №76» за 2021 р.;

-ваговий журнал для реєстрації зважування на автоматичних вагах;

-дозвіл-довіреність на відвантаження зерна ТОВ «ТД «Слобожанщина» вих. № 23 від 24.05.2021 на адресу ДП «Хлібна база №76» про дозвіл на відвантаження пшениці 3 класу, яке зберігається за договором складського зберігання № 31 від 27.11.2020, через представника ОСОБА_3 ;

-додаток № 1, у якому наведений перелік з восьми автомобілів та водіїв за підписом директора ТОВ «ТД «Слобожанщина» ОСОБА_3 ;

-довіреність ТОВ «ТД «Слобожанщина» № 20 від 24.05.2021 на ім`я ОСОБА_3 на отримання від ДП «Хлібна база №76» за договором зберігання № 31 від 27.11.2020 пшениці 3 класу в обсязі 1 500 тон;

-товарно-транспортна накладна № 8 від 24.05.2021;

-протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 10.02.2021

-протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 24.05.2021;

-протоколи допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ;

-протоколи допиту свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_8 , ОСОБА_21 , які працюють охоронцями на ДП «Хлібна база № 76»;

-протокол огляду від 27.05.2021 документів, вилучених у ході обшуку автомобіля Volkswagen Golf, власником якого є ДП «Хлібна база № 76»;

-протокол огляду від 28.05.2021 документів, вилучених у ході обшуку автомобіля Volkswagen Golf, власником якого є ДП «Хлібна база № 76»;

-протокол огляду від 04.06.2021 вмісту веб-ресурсу «agro.me.gov.ua»;

-протоколи огляду від 26.05.2021, 27.05.2021, 28.05.2021, 29.05.2021 транспортних засобів та напівпричепів;

-протокол обшуку від 06.05.2021;

-протокол огляду від 04.06.2021 карти пам`яті micro SD на якій зафіксовані результати негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронної інформаційної системи;

-протокол за результатами проведення оперативно-розшукового заходу (зняття інформації з транспортних телемунікаційних мереж) від 14.12.2020, у якому зафіксовано спілкування між ОСОБА_2 та із абонентом «Ірина», ОСОБА_31 , ОСОБА_1 ;

-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи від 13.04.2021, у якому зафіксовано спілкування ОСОБА_2 і ОСОБА_22 ;

-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телемунікаційних мереж) від 31.05.2021 щодо ОСОБА_5 ;

-протокол обшуку від 24-25 травня 2021 року;

-протоколи обшуку від 15.07.2021;

-інші матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

З урахуванням досліджених документів, слідчий суддя приходить до переконання, що наразі є достатньо обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення.

Слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для продовження строку дії домашнього арешту.

(3.3) Прокурором доведено те, що заявлені ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ст. 177 КПК, не зменшилися.

Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.

Стаття 177 КПК визначає перелік ризиків, задля запобігання реалізації яких застосовується запобіжний захід. Ризики вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею, судом обґрунтованої ймовірності реалізації підозрюваним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що особа обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак слідчому судді необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.09.2021 визнано доведеним існування ризиків переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду (1), незаконного впливу ним на свідків (2), знищення, приховування або ж спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення (3).

У своєму клопотанні прокурор також зазначає про можливість перешкоджання ОСОБА_1 кримінальному провадженню іншим чином (4).

Обґрунтованість тверджень про існування вказаних ризиків слідчому судді необхідно перевірити.

1. Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 3 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України. Санкція ч. 5 ст. 191 КК України відносить інкримінований злочин до особливо тяжких і передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 у сукупності з іншими обставинами.

ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, до цього систематично здійснював поїздки за кордон. Зазначене вказує на наявність реальної загрози втечі ОСОБА_1 за межі території України.

Враховується матеріальний стан та спосіб отримання доходів підозрюваного ОСОБА_1 , який надає йому можливість перебувати як за межами кордонів України так і на території України тривалий час. Окрім того, враховуються відомості про наявність значної кількості знайомих осіб ОСОБА_1 , які проживають за межами території України, що також може сприяти його переховуванню.

Вказані обставини свідчать про реальну можливість підозрюваного впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності шляхом організації переховування як в Україні, так і на території інших держав та в такий спосіб, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

2. У засіданні встановлено, що продовжує існувати ризик незаконного впливу підозрюваним на свідків.

КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Варто зазначити у контексті цього ризику, що наразі було допитано значну кількість свідків у цьому кримінальному провадженні, які надали показання щодо, зокрема, організації вивезення зерна вантажівками із ДП «Хлібна база № 76» у травні 2021.

При цьому у протоколах за результатами НСРД було зафіксовано неодноразове спілкування ОСОБА_1 із ОСОБА_3 , братом якого є ОСОБА_5 .

Зважаючи на фактичне підпорядкування частини допитаних свідків, які, зокрема працювали як охоронці в ДП «Хлібна база № 76», ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшов висновку про досить вірогідний ризик впливу або ж самим ОСОБА_1 або через інших осіб на цих свідків.

Крім цього, слідчий суддя враховує доводи прокурора про те, що ОСОБА_1 із залученням ОСОБА_31 вчиняли дії, направлені на схиляння ОСОБА_32 до надання показань в якості свідка в іншому кримінальному провадженні та укладення угоди про визнання винуватості. Із протоколу допиту свідка ОСОБА_32 вбачається, що ОСОБА_31 та інша особа на ім`я « ОСОБА_1 , який був так званим «смотрящим» на державному підприємстві», погрожували останньому задля надання ним певних показань у якості свідка. До того ж, у протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій прослідковується спілкування між ОСОБА_31 та ОСОБА_1 , а також ОСОБА_32 ,

Згідно з наданими протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідки ОСОБА_34 та ОСОБА_35 вказали на фотознімок ОСОБА_1 як на особу ім`я ОСОБА_1 , « Смотрящий » на ДП «Хлібна база № 73», який фактично керував діями ОСОБА_31 як директора цього державного підприємства.

Слідчим суддею також враховується те, що детективами викликалися раніше на допит декілька свідків, які, за версією слідства, були присутніми 24.05.2021 під час вивезення майна державного резерву. Такі свідки, за твердженням прокурора, проживають окремо один від одного, не пов`язані між собою родинними або близькими відносинами. Водночас, через деякий час після їх виклику до органу досудового розслідування для надання показань, усі свідки звернулись з ідентичними за формою та змістом заявами про неможливість прибуття на допит за викликом слідчого.

3. Слідчий суддя вважає можливою реалізацію підозрюваним дій, направлених на знищення, спотворення чи приховування речей та документів, які мають значення для кримінального провадження.

У своєму клопотанні прокурор зазначає, що на цей час органом досудового розслідування з об`єктивних причин не проведено усіх необхідних слідчих та розшукових дій з метою виявлення та вилучення документів, що мають значення у даному кримінальному провадженні. Зокрема до даного часу не віднайдено частину документів, які 24.05.2021 використовувались водіями та були передані ними невстановленим особам.

Слідчий суддя також зважає на доводи, які містяться у клопотанні прокурора, що відповідно до показань свідка ОСОБА_37 , який допитувався щодо обставин вчинення іншого епізоду кримінального провадження, особа на ім`я ОСОБА_1 (виконував роль «смотрящего» на державному підприємстві) телефонувала ОСОБА_37 з приводу місцезнаходження записів відеоспостереження з ДП «Хлібна база №73» та повідомив, що з цього питання ОСОБА_37 зателефонує ОСОБА_31 , після чого останній звернувся з пропозицією до ОСОБА_37 про передачу йому носія інформації з такими відеозаписами.

Слідчий суддя враховує вказану обставину, а відтак вважає, можливим за відсутності дієвого запобіжного заходу, вдаватися ОСОБА_1 до дій щодо приховування, спотворення чи створення ним певних документів чи речей.

4. Слідчий суддя вважає недоведеним можливість ОСОБА_1 впливати на хід досудового розслідування іншим чином, що було зазначено в ухвалі слідчого судді про обрання та продовження строку дії запобіжного заходу.

При обґрунтуванні цього ризику прокурором не зазначено будь-яких нових обставин, які могли б підтвердити цей ризик.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, знищення, приховування чи спотворення речей та документів, що зумовлює подальшу дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

(3.4) Визначений ОСОБА_1 запобіжний захід не підлягає зміні, водночас, необхідно конкретизувати покладені на підозрюваного обов`язки.

Слідчий суддя насамперед враховує те, що 18.11.2021 запобіжний захід ОСОБА_1 було пом`якшено, шляхом зміни цілодобового домашнього арешту на нічний.

В цьому аспекті слідчий суддя зважає на думку сторони захисту, яка не заперечувала стосовно задоволення зміненого прокурором клопотання.

Зважаючи на вказане, слідчий суддя дійшов висновку, що застосований запобіжний захід не підлягає зміні.

При цьому, варто також зазначити, що у своєму клопотанні прокурор просить про продовження ОСОБА_1 строків дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, що були визначені в ухвалі слідчого судді від 03.08.2019 та 23.09.2021. Водночас, формулює їх не у відповідності із змістом ухвал слідчого судді. Формулювання обов`язків, запропоноване прокурором, на думку слідчого судді, має більш обтяжливий для підозрюваного характер, водночас обґрунтування цьому прокурором у клопотанні не наведено. Відтак зміст обов`язків необхідно залишити у відповідності до змісту ухвали від 03.08.2021 та 23.09.2021 щодо застосування ОСОБА_1 та продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

(3.5) Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід продовжити на два місяці в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ухвали слідчого судді від 21.09.2021 строк досудового у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020 продовжено до дев`яти місяців, тобто до 27.04.2022.

У клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу надано опис слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, які необхідно провести у кримінальному проваджені, зокрема: провести допити свідків; закінчити проведення призначених біологічної, почеркознавчої експертиз тощо. При цьому, у клопотанні надано пояснення, чому такі дії не могли бути завершені раніше.

З наданих прокурором пояснень та доданих до клопотання копій документів можна зробити висновок, що завершити досудове розслідування до завершення строку дії попередньої ухвали не вбачається можливим.

Таким чином, зважаючи на те, що строк досудового розслідування у провадженні продовжено до 27.04.2022, ще необхідно провести (завершити) ряд слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, які раніше не було проведено з об`єктивних причин, слідчий суддя вважає обґрунтованим продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_1 на два місяці, тобто до 18.01.2022.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Ю.В. задовольнити частково.

2.Продовжити на два місяці, тобто до 18.01.2022 включно, строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 22:00 год. до 06:00 год., заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22:00 год до 6:00 год без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду.

3.Продовжити на два місяці, тобто до 18.01.2022 включно, строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

-не відлучатись із м. Харків, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

-утримуватися від спілкування з наступними особами: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ;

утримуватися від спілкування також з іншими підозрюваними: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 від 26.07.2021 у цьому кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

4.Строк дії ухвали - до 18.01.2022 включно.

5.В іншій частині в задоволенні клопотання - відмовити.

6.Ухвалу направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Вона подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі її подання судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст оголошено 23.11.2021 о 17:00 год.

Слідчий суддя В.В. Ногачевський