Пошук

Документ № 101291148

  • Дата засідання: 18/11/2021
  • Дата винесення рішення: 18/11/2021
  • Справа №: 991/7764/21
  • Провадження №: 52020000000000525
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Ногачевський В.В.
  • Секретар : Федорова А.В.
  • Прокурор : Ткач І.М.

Справа № 991/7764/21

Провадження № 1-кс/991/7873/21

УХВАЛА

18 листопада 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Федорової А.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

його захисника Мироненка С.С. (в режимі відеоконференції),

прокурора Ткача І.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Ю.В. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020.

(1) Виклад змісту поданого клопотання

17.11.2021 Вищим антикорупційним судом отримано зазначене клопотання прокурора Лучківа Ю.В. щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 .

Як зазначається у клопотанні, детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

15.06.2009 між Держрезервом та ДП «Хлібна база №76» в якості зберігача було укладено договір відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву № юр-2зб/363-2009 з додатковою угодою до нього від 19.07.2016. За ним згідно з п. 2.1. зберігач зобов`язувався вживати заходів для належного зберігання цінностей відповідного виду. Відповідно до п. 2.5. зазначеного договору, зберігач зобов`язувався проводити відпуск цінностей тільки за розпорядженням (нарядом) Держрезерву та у кількості, що визначена в розпорядженні (наряді).

Станом на 01.03.2021 на відповідальному зберіганні ДП «Хлібна база №76» перебували матеріальні цінності державного резерву, а саме пшениця 3 класу у кількості 6216,426 тон, пшениця 2 класу у кількості 873,313 тон.

У ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений період часу, але не пізніше 20.10.2020, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, а саме матеріальними цінностями державного резерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні на ДП « Хлібна база №76». ОСОБА_2 достовірно усвідомлював, що для реалізації цього злочинного умислу йому необхідно розробити злочинний план, підшукати інших співучасників, вступити у змову з керівником ДП «Хлібна база №76», вчинити інші дії, направлені на заволодіння майном державного резерву.

З цією метою, ОСОБА_2 у невстановлений період часу та невстановленому місці, але не пізніше 20.10.2020, вступив у злочинну змову з раніше знайомим йому ОСОБА_3 якого наказом Держрезерву від 20.10.2020 № 315-к призначено на посаду в.о. генерального директора ДП «Хлібна база №76».

ОСОБА_2 , за участі інших невстановлених осіб, у період з 21.10.2020 по 27.11.2020, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, розробив злочинний план, направлений на заволодіння матеріальними цінностями державного резерву у вигляді зерна пшениці, яке зберігалось на ДП «Хлібна база №76».

Цей план передбачав заволодіння окремою частиною зерна пшениці Держрезерву, яке зберігалося на ДП «Хлібна база №76» під виглядом вивезення зерна пшениці іншого поклажодавця, який нібито передав таке майно на зберігання до державного підприємства, та списання з балансу ДП «Хлібна база № 76» частини зерна пшениці Держрезерву під виглядом утилізації зернових відходів, утворених внаслідок проведення технологічних робіт з сепарації та очистки зерна пшениці Держрезерву, яке знаходилось на зберіганні на державному підприємстві.

Зокрема, розроблений злочинний план передбачав:

- підготовку офіційних документів щодо погіршення якісних показників зерна пшениці державного резерву, яке знаходиться на зберіганні на ДП «Хлібна база №76;

- отримання на підставі таких офіційних документів необхідних дозволів від уповноваженого органу в особі Держрезерву на проведення технологічних робіт із забезпечення дотримання якісних показників зерна пшениці державного резерву;

- оформлення офіційних документів з відомостями про проведення робіт із забезпечення дотримання якісних показників зерна пшениці, які в дійсності проводитись не будуть, з утворенням в результаті таких робіт зернових відходів, які підлягають утилізації;

- створення офіційних документів, направлених на формування уяви про законність підстав для вивезення зерна пшениці державного резерву, яке зберігається на ДП «Хлібна база №76», шляхом складання документів, зокрема, договорів складського зберігання, складських квитанцій, внесення відомостей у службові журнали, якими підтверджуватиметься нібито прийняття ДП «Хлібна база №76» на зберігання зерна пшениці від окремо визначеної юридичної особи, яке фактично на державне підприємство завозитись не буде;

- відвантаження з ДП «Хлібна база №76» на користь окремо визначеної юридичної особи зерна пшениці державного резерву, яке зберігається на державному підприємстві;

- забезпечення безперешкодного вивезення зерна пшениці державного резерву з ДП «Хлібна база №76» на користь окремо визначеної юридичної особи вантажними транспортними засобами шляхом складання відповідних документів, зокрема, товарно-транспортних накладних;

- реалізація зерна пшениці державного резерву, вивезеного з ДП «Хлібна база № 76», за ринковими цінами та розподіл здобутих грошових коштів між усіма співучасниками;

- списання зерна пшениці державного резерву з балансу ДП «Хлібна база №76» під виглядом утилізації зернових відходів, сформованих внаслідок виконання робіт із забезпечення дотримання якісних показників зерна пшениці державного резерву;

- забезпечення фінансування окремих дій, направлених на виконання злочинного плану.

Усвідомлюючи, що для реалізації злочинного плану необхідно використати реквізити юридичної особи, яка виступить в якості поклажодавця зерна пшениці та на виконання злочинного плану забезпечить підписання необхідних фінансово-господарських документів, ОСОБА_2 у період з 21.10.2020 по 27.11.2020, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, вступив у злочинну змову, направлену на заволодіння чужим майном, з раніше знайомим йому ОСОБА_1 , який є єдиним учасником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слобожанщина» (далі - ТОВ «ТД «Слобожанщина»).

Повідомивши останньому деталі злочинного плану та отримавши від нього згоду на співучасть у діях, направлених на заволодіння майном державного резерву, у період з 21.10.2020 по 27.11.2020, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, співучасники розподілили між собою ролі у злочинному плані та розпочали активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети.

Так, ОСОБА_2 в якості організатора кримінального правопорушення взяв на себе: загальну організацію вчинення кримінального правопорушення; забезпечення фінансування кримінально протиправної діяльності; забезпечення розподілення прибутку від кримінально протиправної діяльності між усіма співучасниками.

ОСОБА_3 в якості виконавця кримінального правопорушення взяв на себе: підписання від імені керівника ДП «Хлібна база №76» офіційних документів, направлених на списання з балансу державного підприємства частини зерна пшениці державного резерву під виглядом утилізації зернових відходів; підписання від імені керівника ДП «Хлібна база №76» офіційних документів щодо нібито прийняття на зберігання від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» на зберігання зерна пшениці; забезпечення відвантаження з ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці державного резерву, у тому числі шляхом підшукання та використання інших осіб, які забезпечать завантаження та відпуск зерна пшениці;

ОСОБА_1 в якості пособника у вчиненні кримінального правопорушення взяв на себе: підписання від імені керівника ТОВ «ТД «Слобожанщина» офіційних документів щодо нібито передачі на зберігання до ДП «Хлібна база № 76» зерна пшениці; підготовку та підписання від імені керівника ТОВ «ТД «Слобожанщина» документів, необхідних для вивезення з території ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці державного резерву від виглядом повернення майна юридичній особі - поклажодавцю.

У невстановлений слідством час та місці ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що жодного майна на зберігання ТОВ «ТД «Слобожанщина» до ДП «Хлібна база №76» передавати наміру не має, підписав від імені ДП «Хлібна база №76» договір складського зберігання зерна № 31 від 27.11.2020, за умовами якого ДП «Хлібна база №76» як зерновий склад приймає від ТОВ «ТД «Слобожанщина» як поклажодавця сільськогосподарську продукцію на строкове зберігання. У свою чергу, ОСОБА_1 підписав вищеназваний договір складського зберігання від імені поклажодавця - ТОВ «ТД «Слобожанщина».

За умовами вказаного договору, ДП «Хлібна база №76» зобов`язано створити необхідні умови і забезпечити належне зберігання продукції та її схоронність, що виключає втрату, невиправдану нестачу і псування продукції протягом усього терміну зберігання, відшкодувати ТОВ «ТД «Слобожанщина» витрату або невиправдану нестачу продукції, а також погіршення її якості, якщо таке є наслідком порушень встановлених правил зберігання, коштами або однорідною продукцією належної якості.

У подальшому, 24.02.2021, перебуваючи у с. Кавуни Арбузинського району Миколаївської області, ОСОБА_4 підписав лист від імені ДП «Хлібна база №76» вих. № 47 від 24.02.2021 на адресу Держрезерву щодо необхідності проведення робіт зі збереження якісно-кількісних показників зерна пшениці держаного резерву.

01.03.2021 він також підписав лист від імені ДП «Хлібна база №76» вих. № 47/1 від 01.03.2021 на адресу Держрезерву щодо надання дозволу на проведення невідкладних заходів (сепарація, сушіння) з метою збереження якісно-кількісних показників зерна пшениці державного резерву, що перебуває на зберіганні ДП «Хлібна база №76» відповідно до договору.

У подальшому, продовжуючи дії, направлені на виконання злочинного плану, ОСОБА_3 підписав наказ № 7 від 04.03.2021, яким прийняв рішення розпочати оздоровчі заходи зерна, а саме: сушіння, вентилювання, переміщення у сухі силоси, сепарацію та відбір проб для проведення аналізів в незалежній акредитованій лабораторії.

04.03.2021 він також підписав з боку керівника ДП «Хлібна база №76» відповідні документи, якими передбачено виконання робіт з доробки зерна пшениці.

Натомість, у ході готування до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 , у період з 10.03.2021 по 12.03.2021, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, прийняв рішення про добровільну відмову від готування до вчинення кримінального правопорушення, усвідомлюючи при цьому можливість доведення ним у співучасті з іншими особами кримінального правопорушення до кінця.

Після прийняття такого рішення ОСОБА_3 звернувся до Державного агентства резерву України з заявою від 22.03.2021 про звільнення із займаної посади та наказом т.в.о. голови Державного агентства резерву України ОСОБА_5 № 59-к від 23.03.2021 був звільнений з посади в.о. генерального директора ДП «Хлібна база №76».

Бажаючи реалізувати спільний злочинний умисел до кінця, усвідомлюючи, що досягнення злочинної мети неможливо без активної участі керівника ДП «Хлібна база №76» у таких діях, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з корисливих мотивів, у період з 12.03.2021 по 24.03.2021, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, залучили у раніше розроблений злочинний план рідного брата ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , якому запропонували тимчасово очолити ДП «Хлібна база №76» та у подальшому використати своє службове становище для досягнення спільної злочинної мети у вигляді заволодіння зерном пшениці 3 класу державного резерву, яке зберігалось на вищеназваному державному підприємстві, та після його реалізації за ринковими цінами розподілити отримані кошти між усіма співучасниками.

Після отримання згоди ОСОБА_6 на участь у злочинних діях, останній на підставі його заяви наказом т.в.о. Голови Державного агентства резерву України ОСОБА_5 № 61-к від 24.03.2021 був призначений на посаду в.о. генерального директора ДП «Хлібна база №76».

Після призначення на керівну посаду, ОСОБА_6 на виконання злочинного плану, діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння майном державного резерву, зловживаючи своїм службовим становищем, у невстановлений слідством час та місці підписав від імені ДП «Хлібна база №76» лист вих. № 50 від 30.03.2021 на ім`я ОСОБА_7 , щодо утворення різниці між кількістю зерна пшениці до проведення оздоровчих заходів та кількістю зерна після проведення таких заходів в обсязі 781 403 кг, з яких відходи третьої категорії в обсязі 637 176 кг та попросив надати рекомендації щодо утилізації даних відходів.

Крім того, ОСОБА_6 на виконання злочинного плану, вчинив дії щодо приховання слідів кримінального правопорушення, усвідомлюючи, що жодних відходів зерна пшениці внаслідок проведення з ним оздоровчих заходів не утворювалось.

У подальшому ОСОБА_6 у період з 20.05.2021 по 24.05.2021, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння майном державного резерву, зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи, що жодних господарських операцій між ТОВ «ТД «Слобожанщина» та ДП «Хлібна база №76» щодо передачі майна на строкове зберігання не відбувалось, знаходячись у невстановленому слідством місці, забезпечив складання завідомо неправдивих офіційних документів щодо передачі до ДП «Хлібна база №76» на відповідальне зберігання від ТОВ «ТД «Слобожанщина» зерна пшениці 3 класу в обсязі 1 558 290 кг.

Зокрема, ОСОБА_6 , будучи достовірно обізнаним, що зерно пшениці 3 класу від ТОВ «ТД «Слобожанщина» на зберігання до державного підприємства не надходило, підписав від імені ДП «Хлібна база №76» складські квитанції щодо прийняття ДП «Хлібна база № 76» на зберігання від ТОВ «ТД «Слобожанщина» зерна пшениці 3 класу у загальному обсязі 1 558 290 кг.

У період часу з 20.05.2021 до 24.05.2021, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 з метою створення уяви про реальність господарських операцій з передачі на строкове зберігання до ДП «Хлібна база № 76» від ТОВ «ТД «Слобожанщина» вищезазначеного зерна пшениці, забезпечив підписання від імені невстановленої особи та скріплення печаткою ДП «Хлібна база № 76» товаро-транспортні накладні.

ОСОБА_1 у період часу з 20.05.2021 до 24.05.2021, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, підписав та скріпив печаткою ТОВ «ТД «Слобожанщина» вищезазначені товарно-транспорті накладні щодо нібито транспортування зерна пшениці до ДП «Хлібна база № 76» та передачу його на зберігання до державного підприємства.

У подальшому 23.05.2021 ОСОБА_6 , перебуваючи у с. Кавуни Миколаївської області, підшукав окремих фізичних осіб з числа раніше звільнених працівників ДП «Хлібна база №76», які за рахунок своїх професійних знань та навичок мали забезпечити технологічний процес із завантаження зерна пшениці державного резерву у вантажні транспорті засоби.

ОСОБА_1 у період з 23.05.2021 по 24.05.2021, перебуваючи на території Миколаївської області, підготував та підписав дозвіл-довіреність № 23 від 24.05.2021 на відвантаження зерна з додатком, у якому наведений перелік вантажних транспортних засобів у кількості 8 одиниць, які мають прибути на територію ДП «Хлібна база №76» з метою вивезення зерна пшениці державного резерву з території державного підприємства до морського порту у місті Миколаїв під виглядом повернення зерна ТОВ «ТД «Слобожанщина» та довіреність № 20 від 24.05.2021 на ім`я ОСОБА_1 на отримання від ДП «Хлібна база №76» за договором зберігання № 31 від 27.11.2020 пшениці 3 класу у кількості 1 500 тон.

Водночас, ОСОБА_6 на виконання злочинного плану, направленого на заволодіння майном державного резерву, використовуючи своє службове становище, 24.05.2021, перебуваючи на території ДП «Хлібна база №76» у с. Кавуни Миколаївської області, забезпечив безперешкодний заїзд вантажного автотранспорту та його виїзд із вантажем - зерном пшениці державного резерву з території ДП «Хлібна база №76».

24.05.2021 ОСОБА_6 забезпечив відвантаження зерна пшениці державного резерву, яке зберігалось на ДП «Хлібна база №76» у заздалегідь підшукані вісім вантажних автомобілів, у загальній кількості згідно відомостей з Журналу обліку документів на вивезення (винесення) матеріальних цінностей ДП «Хлібна база №76» та Книзі вагаря ДП «Хлібна база №76» від 2021 року 342 760 кг або 342 тони 760 кг пшениці 3 класу та підписання з боку ДП «Хлібна база №76» товарно-транспортних накладних, необхідних для вивезення зерна пшениці з території державного підприємства.

Натомість, у ході виконання об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України дії, направлені на заволодіння майном державного резерву, були зупинені детективами НАБУ у ході слідчих дій.

Згідно з оперативною інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України про рівень закупівельних цін станом на 21.05.2021, вартість зерна пшениці 3 класу у Миколаївській області станом на зазначену дату становить 7755 грн за тону.

У ході досудового розслідування 27.07.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у пособництві вчинення незакінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі та складенні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Як зазначає прокурор, повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні інкримінованого ним кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами.

03.08.2021 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період з 22:00 год. до 06:00 год. наступної доби, з покладенням на останнього строком на два місяці обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України.

На цей час, як зазначає прокурор, ризики, визначені ст. 177 КПК, не зменшились, а досудове розслідування у кримінальному провадженні неможливо завершити до закінчення строку дії ухвали про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Таким чином, прокурор у клопотанні просить продовжити ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу на два місяці.

(2) Позиції учасників провадження, висловлені в судовому засіданні

Прокурор Ткач І.М. підтримав доводи клопотання та просив продовжити ОСОБА_1 строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК на два місяці.

Захисник Мироненко С.С. заперечував проти задоволення клопотання. За цей час ОСОБА_1 не вчиняв будь-яких дій щодо реалізації ризиків. Просив застосувати щодо його підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки той уже два місяці діє цей запобіжний захід. Вказав, що носіння електронного засобу контролю спричинив певні проблеми зі здоров`ям, тому продовження цього обов`язку є недоцільним.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав свого захисника.

(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання

За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, слідчий суддя робить наступні висновки.

До запобіжних заходів частина перша статті 176 КПК відносить домашній арешт. Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби (ч. 1 ст. 181 КПК).

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців (ч. 6 ст. 181 КПК).

Крім того, частина 3 ст. 199 КПК встановлює, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують дію додаткових обов`язків; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

Частина четверта ст. 199 КПК визначає, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку домашнього арешту до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено частиною першою статті 178 КПК.

З аналізу та синтезу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно перевірити:

1)який запобіжний захід застосовано до ОСОБА_1 .?

2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення?

3)чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики з урахуванням характеризуючих обставин, визначених ст. 178 КПК?

4)чи підлягає застосований запобіжний захід зміні?

5)на який строк необхідно продовжити дію запобіжного заходу?

З огляду на це, слідчому судді необхідно дослідити окремо кожне із зазначених питань вище, за результатами чого прийняти відповідне рішення.

(3.1) Щодо запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 .

Слідчим суддею встановлено, що 03.08.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною йому залишати житло у період з 22:00 год. до 06:00 год. наступної доби строком на два місяці. Крім того, на нього цією ухвалою покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, а саме:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суд;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з наступними особами: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 ;

також з будь-якими іншим особами, у тому числі ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду);

- здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.09.2021 строк домашнього арешту у нічний час доби та дію додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, ОСОБА_6 продовжено на два місяці - до 23.11.2021 включно.

(3.2) ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені.

Проте, воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.

Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.

Таким чином, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

27.07.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у пособництві вчинення незакінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі, та складенні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Стаття 27 КК України визначає види співучасників. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення (ч. 5 ст. 27 КК України).

Частина третя статті 15 КК України передбачає, що замах на вчинення кримінального правопорушення є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Частина п`ята статті 191 КК України передбачає відповідальність, зокрема, за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі.

Згідно з п. 4 примітки до ст. 185 КК України у ст. 191 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Крім цього, ч. 1 ст. 366 КК України передбачає кримінальну відповідальність за 1. складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Окрім цього, для визначення можливості вчинення ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено відомості, надані сторонами, зокрема:

-статут ДП «Хлібна база №76», яким передбачені повноваження керівника зазначеного державного підприємства;

-договір № юр-2зб/363-2009 відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву від 15.06.2009 з додатковою угодою до нього, яким передбачений обов`язок ДП «Хлібна база № 76» зберігати майно державного резерву;

-наказ Держрезерву від 20.10.2020 № 315-к про призначення ОСОБА_3 виконуючим обов`язки генерального директора ДП «Хлібна база №76»;

-лист ДП «Хлібна база № 76» від 11.11.2020 на адресу Держрезерву;

-договір складського зберігання № 31 від 27.11.2020 з додатковою угодою до нього, укладеним між ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина»;

-лист ДП «Хлібна база № 76» вих. № 15 від 21.01.2021 на адресу Держрезерву;

-розпорядження ДП «Хлібна база № 76» № 1 від 17.02.2021, у якому зазначено, що за результатами аналізів було встановлено, що якість пшениці не відповідає чинні НД, за показниками: вологість, зернова та сміттєва домішка, запах не відповідає здоровому стану зерна. Згідно цього розпорядження ДП «Хлібна база №76» забезпечить проведення заходів з поліпшення якості зерна з обов`язковим здійсненням контролю його якості фахівцями УкрНДІ «Ресурс»;

-наказ ДП «Хлібна база № 76» від 17.02.2021 № 1-р про перевірку наявності, якісного стану та умов зберігання зерна державного резерву;

-наказ ДП «Хлібна база № 76» від 04.03.2021 № 7 про проведення оздоровчих заходів зерна Держрезерву;

-листи ДП «Хлібна база № 76» № 47 від 24.02.2021 та № 47/1 від 01.03.2021 на адресу Держрезерву про проведення невідкладних заходів з метою збереження якісно-кількісних показників зерна пшениці державного резерву;

-наказ Держрезерву від 23.03.2021 № 59-к про звільнення ОСОБА_3 з посади в.о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76»;

-наказ Держрезерву від 24.03.2021 № 61-к про призначення ОСОБА_6 в.о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76»;

-наказ ДП «Хлібна база № 76» від 26.03.2021 № 10, згідно якого ОСОБА_6 приступив до виконання обов`язків в.о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76»;

-витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ТД «Слобожанщина» та ДП «Хлібна база № 76»;

-повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_1 ;

-лист в.о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76» ОСОБА_6 вих. № 50 від 30.03.2021 на адресу Держрезерву;

-розпорядження-акти на доробку зерна, насіння олійних культур від 04.03.2021 та актами доробки зерна, насіння олійних культур і трав від 27.04.2021;

-листування ДП «Хлібна база № 76», ТОВ «ТД «Слобожанщина» з АТ «Миколаївобленерго» щодо укладення договору поруки по сплаті послуг з електропостачання на ДП «Хлібна база № 76»;

-договір поруки № 47/1-п від 01.04.2021, укладеним між ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина»;

-договір про переведення боргу № 03/10-115 від 01.04.2021 між ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина»;

-наказ в.о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76» ОСОБА_6 від 29.03.2021 № 11 про прийняття на роботу ОСОБА_30 на посаду в.о. начальника виробничо-технічної лабораторії строком на один місяць;

-наказ в.о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76» ОСОБА_6 від 29.03.2021 № 12 про прийняття на роботу ОСОБА_31 на посаду в.о. головного інженера строком на один місяць;

-товарно-транспортні накладні;

-складські квитанції на зерно;

-журнал обліку документів на вивезення (винесення) матеріальних цінностей;

-книга вагаря;

-ваговий журнал для реєстрації зважування на автоматичних вагах;

-дозвіл-довіреність на відвантаження зерна ТОВ «ТД «Слобожанщина» вих. № 23 від 24.05.2021 на адресу ДП «Хлібна база №76» про дозвіл на відвантаження пшениці 3 класу, яке зберігається за договором складського зберігання № 31 від 27.11.2020, через представника ОСОБА_1 ;

-додаток № 1, у якому наведений перелік з восьми автомобілів та водіїв за підписом директора ТОВ «ТД «Слобожанщина» ОСОБА_1 ;

-довіреність ТОВ «ТД «Слобожанщина» № 20 від 24.05.2021 на ім`я ОСОБА_1 на отримання від ДП «Хлібна база №76» за договором зберігання № 31 від 27.11.2020 пшениці 3 класу в обсязі 1 500 тон;

-товарно-транспортна накладною № 8 від 24.05.2021;

-протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 10.02.2021;

-протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 24.05.2021;

-протоколи допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ;

-протоколи допиту свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_9 , ОСОБА_22 , які працюють охоронцями на ДП «Хлібна база № 76»;

-протокол огляду від 27.05.2021 документів, вилучених у ході обшуку автомобіля Volkswagen Golf, власником якого є ДП «Хлібна база № 76»;

-протокол огляду від 28.05.2021 документів, вилучених у ході обшуку автомобіля Volkswagen Golf, власником якого є ДП «Хлібна база № 76»;

-протокол огляду від 04.06.2021 вмісту веб-ресурсу «agro.me.gov.ua»;

-протоколи огляду від 26.05.2021, 27.05.2021, 28.05.2021, 29.05.2021 транспортних засобів та напівпричепів;

-протокол обшуку від 06.05.2021;

-протокол огляду від 04.06.2021 карти пам`яті micro SD на якій зафіксовані результати негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронної інформаційної системи;

-протокол за результатами проведення оперативно-розшукового заходу (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 14.12.2020, у якому зафіксовано спілкування між ОСОБА_3 та із абонентом «ОСОБА_34», ОСОБА_32 , ОСОБА_2 ;

-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи від 13.04.2021, у якому зафіксовано спілкування ОСОБА_3 і ОСОБА_23 ;

-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 31.05.2021 щодо ОСОБА_6 ;

-протокол обшуку від 24-25 травня 2021 року;

-протоколи обшуку від 15.07.2021;

-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

З урахуванням досліджених документів, слідчий суддя приходить до переконання, що наразі є достатньо обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення.

Слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для продовження строку дії домашнього арешту.

(3.3) Прокурором доведено те, що заявлені ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ст. 177 КПК, не зменшилися.

Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.

Стаття 177 КПК визначає перелік ризиків, задля запобігання реалізації яких застосовується запобіжний захід. Ризики вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею, судом обґрунтованої ймовірності реалізації підозрюваним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що особа обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак слідчому судді необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.08.2021 визнано доведеним існування ризиків переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду (1), незаконного впливу ним на свідків (2).

В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.09.2021 встановлено наявність також ризику знищення, переховування, спотворення речей та документів (3).

Обґрунтованість тверджень про існування вказаних ризиків слідчому судді необхідно перевірити.

1. Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Санкція ч. 5 ст. 191 КК України відносить інкримінований злочин до особливо тяжких і передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 у сукупності з іншими обставинами.

ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Обставина наявності паспортів для виїзду за кордон сама по собі не є підставою для встановлення ризику переховування. Втім, слідчому судді вдалося встановити, що ОСОБА_1 виїжджав до Російської Федерації, а також у нього там проживають родичі. При цьому, вказана держава визнана державою-агресором, з огляду на це міжнародне співробітництво з цією державою буде неефективним.

Згідно з доданими до клопотання документами, ОСОБА_1 викликався для допиту в якості свідка, водночас не з`явився з причин погіршення стану здоров`я (госпіталізовано до медичного закладу). Згідно з долученою довідкою, його було госпіталізовано 27.05.2021.

При цьому, згідно з протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 09.06.2021, 26.05.2021 останній зустрічався із ОСОБА_2 28.05.2021 розмовляв про те, що дав свою машину для користування «ОСОБА_35». 04.06.2021 зафіксовано його розмови, які стосувались, серед іншого, справ стосовно «Хлібної бази», стосовно проведення переговорів тощо.

Вказані обставини свідчать про реальну можливість підозрюваного впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності шляхом організації переховування як в Україні, так і на території інших держав (в тому числі Російської Федерації) та в такий спосіб, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

2. У засіданні встановлено, що продовжує існувати ризик незаконного впливу підозрюваним на свідків.

КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Варто зазначити у контексті цього ризику, що наразі було допитано значну кількість свідків у цьому кримінальному провадженні, які надали показання щодо, зокрема, організації вивезення зерна вантажівками із ДП «Хлібна база № 76» у травні 2021.

Зважаючи на фактичне підпорядкування вказаних осіб, які, зокрема працювали як охоронці в ДП «Хлібна база № 76», брату ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до висновку про досить вірогідний ризик впливу або ж самим ОСОБА_1 , або ж через його брата на вказаних свідків. При цьому, ОСОБА_1 відомі контактні дані цих осіб, такі як мобільні телефони, адреси місць проживання тощо, що свідчить про досить велику вірогідність згаданого ризику.

Крім того, слідчий суддя також бере до уваги, що дії щодо вивезення зерна пшениці відбулись лише 24.05.2021, є коло осіб, які з достатньою вірогідністю будуть допитуватися в якості свідків надалі, щодо яких, у свою чергу, ОСОБА_1 з метою уникнення ним кримінальної відповідальності може вживати заходів для спотворення змісту та обсягу показань.

Слідчим суддею також враховується те, що детективами викликалися раніше на допит декілька свідків, які, за версією слідства, були присутніми 24.05.2021 під час вивезення майна державного резерву. Такі свідки, за твердженням детектива, проживають окремо один від одного, не пов`язані між собою родинними або близькими відносинами. Водночас, через деякий час після їх виклику до органу досудового розслідування для надання показань, усі свідки звернулись з ідентичними за формою та змістом заявами про неможливість прибуття на допит за викликом слідчого. Вказані повідомлення прокурором додаються до клопотання, із них вбачається справді те, що вони майже ідентичні та виготовлені із використанням друкованого тексту одного формату, внизу під яким проставлені підпис, дата та ім`я, виконані власноруч свідками.

3. Прокурор також зазначає про можливість знищення, приховування та спотворення речей та документів ОСОБА_1 , аргументуючи це тим, що на даний час органом досудового розслідування з об`єктивних причин не проведено усіх необхідних слідчих та розшукових дій з метою виявлення та вилучення документів, що мають значення у даному кримінальному провадженні. Дії з фактичного вивезення пшениці державного резерву розпочались 24.05.2021, частина документів, яка для цього використовувалась, була вилучена у водіїв невстановленими особами, дії, направлені на встановлення місцезнаходження таких документів, проводяться і по теперішній час.

Відповідно до показань свідків, які є водіями вантажних транспортних засобів, які 24.05.2021 забезпечували вивезення зерна пшениці державного резерву з ДП «Хлібна база №76», під час завантаження водіям було видано товаро-транспортні накладні на зерно від ДП «Хлібна база № 76» до ТОВ «ТД «Слобожанщина». При цьому, із показань, наданих свідками (охоронцями на ДП «Хлібна база №76»), ОСОБА_6 - брат ОСОБА_1 , самостійно забезпечував організацію та оформлення необхідних документів для вивезення зерна пшениці у травні 2015 року, нібито, яке приймалось на зберігання від ТОВ «ТД «Слобожанщина».

Крім того, як вказав, зокрема, свідок ОСОБА_9 процедура обліку, завезення та вивезення зерна на територію ДП «Хлібна база № 76» є доволі складною та вимагає складення та заповнення великої кількості документації. При цьому, сам ОСОБА_9 , працюючи охоронцем на ДП «Хлібна база №76» вказав, що для нього не забезпечено можливості відслідковувати на своєму моніторі інформацію із будь-яких камер відеоспостереження. Йому також не відомо, чи працюють камери відеоспостереження на ДП «Хлібна база № 76», чи ні.

У день виводу зерна, як вказав свідок ОСОБА_12 , була присутня особа на ім`я ОСОБА_33 , який є керівником ТОВ «ТД «Слобожанщина», який безпосередньо супроводжував водія однієї із вантажівок під час вивезення зерна із ДП «Хлібна база № 76».

Беручи до уваги те, що на цей час досудове розслідування триває, відтак перевіряється можливість причетності до подій, зазначених у клопотанні прокурора, інших осіб, існує вірогідність реалізації підозрюваним дій направлених на знищення, спотворення чи схову речей та документів, які мають значення для кримінального провадження. Ця вірогідність стосується не лише документів, а й електронних інформаційних систем, мобільних телефонів, оскільки наразі листування, телефонні дзвінки найчастіше здійснюється у месенджерах, які встановлені на такі пристрої. Відтак, отримання інформації із них можлива виключно за умови збереження самого пристрою.

4. Прокурором не доведено ризику можливості впливати на хід кримінального провадження іншим чином, що вказано в ухвалі слідчого судді від 03.08.2021 та від 23.09.2021. Будь-яких нових аргументів на підтвердження цього ризику прокурором не зазначено.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, знищення, схову чи спотворення речей та документів, що зумовлює подальшу дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

(3.4) Визначений ОСОБА_1 запобіжний захід не підлягає зміні, водночас, необхідно конкретизувати один із покладених на підозрюваного обов`язок.

Слідчий суддя зважає на те, що стосовно ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби. Такий запобіжний захід дозволяє підозрюваному насамперед здійснювати трудову діяльність. Крім того, обмеження права на вільне пересування не є занадто обтяжливим у даному випадку, оскільки ухвалою слідчого судді від 03.04.2021 дозволено підозрюваному вільно пересуватися в межах Харківської області у час доби, коли дія домашнього арешту не застосовується.

На думку слідчого судді, дія цього запобіжного заходу є необхідною для запобігання тим ризикам, які детально описані у пункті 3.3 цієї ухвали, насамперед ризику переховуватись та впливати на свідків. В той же час, захисником, а також самим підозрюваним на надано переконливих даних, які могли б свідчити про надмірно обтяжливу дію застосованого запобіжного заходу. Зокрема, зазначаючи про наслідки носіння електронного браслету, сторона захисту не надала жодних медичних документів, що могли б свідчити про справді обтяжливу дію цього обов`язку. При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до пп. 4 п. 5 Розділу ІІ Порядку застосування електронних засобів контролю, затверджених наказ Міністерства внутрішніх справ України 08.06.2017 № 480, поліцейський, який виконує ухвалу, зобов`язаний закріпити на тілі підозрюваного електронний браслет в найвужчому місці гомілки або зап`ястя так, щоб не допустити суттєвого порушення нормального укладу життя особи, уникнути значних незручностей під час його носіння. Оскільки, як вказує сторона захисту, браслет закріплено із порушенням таких вимог, можливим є звернення до Національної поліції із вимогою замінити браслет, змінити місце його закріплення тощо.

При цьому, у клопотанні відсутнє обґрунтування необхідності покладення на ОСОБА_1 обов`язку не спілкуватись із іншими особами, зважаючи на зміст ухвали слідчого судді від 23.09.2021. На думку, слідчого судді цей обов`язок треба конкретизувати наступним чином: «утримуватися від спілкування також з іншими підозрюваними: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 від 26.07.2021 у цьому кримінальному провадженні».

(3.5) Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід продовжити строком на два місяці в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ухвали слідчого судді від 21.09.2021 строк досудового у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020 продовжено до дев`яти місяців, тобто до 27.04.2022.

У клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу надано опис слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, які необхідно провести у кримінальному проваджені, зокрема: провести допити свідків; закінчити проведення призначених біологічної, почеркознавчої експертиз тощо. При цьому, у клопотанні надано пояснення, чому такі дії не могли бути завершені раніше.

З наданих прокурором пояснень та доданих до клопотання копій документів можна зробити висновок, що завершити досудове розслідування до завершення строку дії попередньої ухвали не вбачається можливим.

Таким чином, зважаючи на те, що строк досудового розслідування у провадженні продовжено до 27.04.2022, ще необхідно провести (завершити) ряд слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, які раніше не було проведено з об`єктивних причин, слідчий суддя вважає обґрунтованим продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_1 на два місяці, тобто до 18.01.2022.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Ю.В. задовольнити частково.

2.Продовжити на два місяці, тобто до 18.01.2022 включно, строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосованого згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.08.2021, заборонивши йому залишати житло, що за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 22:00 год. до 06:00 год. наступної доби;

3.Продовжити на два місяці, тобто до 18.01.2022 включно, строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

-не відлучатись за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування з наступними особами: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 ;

утримуватися від спілкування також з іншими підозрюваними: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 від 26.07.2021 у цьому кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

4.Строк дії ухвали - до 18.01.2022 включно.

5.В іншій частині в задоволенні клопотання - відмовити.

6.Ухвалу направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Вона подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі її подання судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст оголошено 23.11.2021 о 17:10 год.

Слідчий суддя В.В. Ногачевський