- Головуючий суддя (ВАКС): Шкодін Я.В.
- Суддя (ВАКС): Задорожна Л.І., Федоров О.В.
- Захисник/адвокат : Черезова І.Ю., Циганков А.І., Пліса Н.М., Ізовітової Л.П., Щурікової Н.С.
- Прокурор : Олефір Ю.О.
справа №761/40298/16-к
провадження №1-кп/991/143/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
«18» листопада 2021 р. м. Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого: Шкодіна Я.В.,
суддів: Задорожної Л.І., Федорова О.В.,
за участю секретаря: Ахундової В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду під час підготовчого судового засідання клопотання адвоката Черезова І.Ю., який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_1 , про виділення матеріалів кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_1 в окреме провадження у кримінальному провадженні № 42015160000000338 від 04 червня 2015 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_2 (щодо якого здійснюється спеціальне судове провадження), ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - Олефіра Ю.О.
обвинуваченого - ОСОБА_1
захисників - Черезова І.Ю., Циганкова А.І., Пліси Н.М., Ізовітової Л.П., Щурікової Н.С.
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду знаходиться кримінальне провадження №42015160000000338 від 04 червня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
В судовому засіданні 21 жовтня 2021 року захисник Черезов І.Ю. подав до суду клопотання про виділення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 в окреме провадження (заперечення на клопотання прокурора in absentia), а в судовому засіданні 18 листопада 2021 року - доповнення до зазначеного клопотання.
Відповідно до клопотання захисник зазначив, що протягом тривалого часу, фактично двох років і дотепер розгляд кримінального провадження у цьому суді «завмер» на стадії підготовчого судового засідання з підстав залишення обвинуваченим ОСОБА_2 наприкінці 2019 року території України і, як наслідок, його систематичної неявки за викликом суду, який ухвалою від 28 січня 2021 року встановив факт його ухилення від суду та задовольнив клопотання прокурора про оголошення обвинуваченого ОСОБА_2 в міжнародний розшук. На думку захисника, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 впродовж двох років тривалості підготовчого судового засідання надає до суду документи, зі змісту яких вбачається, що він лікується і обстежується в медичних закладах різних країн, а також за відсутності інформації щодо його повернення на територію України, передбачити чи іншим чином спрогнозувати його повернення та з`явлення в судове засідання не вбачається за можливе. При цьому, у даному кримінальному провадженні існує об`єктивна можливість здійснювати судовий розгляд стосовно іншого обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки він дотримується свого обов`язку щодо явки до суду, протягом п`яти років судового розгляду як в Шевченківському районному суді м. Києва, так і у Вищому антикорупційному суді демонструє ідеальну процесуальну поведінку, однак, судові засідання систематично відкладаються через неявку іншого обвинуваченого ОСОБА_2 21 жовтня 2021 року колегією суддів задоволено клопотання прокурора про здійснення стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 спеціального судового провадження, що тягне за собою наслідки, передбачені ч. 4 ст. 323 КПК України, в тому числі у випадку з`явлення обвинуваченого чи його доставки до суду, судовий розгляд продовжиться з моменту постановлення такої ухвали й повторно досліджуватимуться докази, що досліджувались за відсутності ОСОБА_2 . Зазначені обставини, на переконання захисника, свідчать про порушення права обвинуваченого ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд у розумні строки, гарантованого ст. 28 КПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, захисник вважає, що, враховуючи характер кримінального провадження, кількісний склад його учасників, виділення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 в окреме провадження не може негативно вплинути на повноту судового розгляду, а навпаки суттєво спростить їх повний та всебічний судовий розгляд, позитивно вплине на якість та ефективність здійснення судового провадження, забезпечить належне виконання завдань кримінальних проваджень та дотримання розумних строків їх розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання свого захисника підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечив, посилаючись на те, що воно суперечить повноті судового розгляду, оскільки і ОСОБА_2 і ОСОБА_1 інкримінується вчинення одного і того ж кримінального правопорушення, структура і формулювання обвинувачення якого полягає в єдиному злочинному умислі, вчиненого кожною особою з використанням своїх службових повноважень і своєї ролі, а тому надання оцінки і прийняття рішення по кожному обвинуваченому окремо перешкодить постановленню законного і обґрунтованого рішення судом. Зазначене, на думку прокурора, свідчить про неможливість виділення матеріалів в окреме провадження відповідно до ст. 217 КПК України, яка прямо забороняє таке виділення, якщо це перешкоджає повноті судового розгляду. Крім того, прокурор вважає, що виділення матеріалів кримінального провадження щодо одно з обвинувачених позбавить можливості іншого використовувати ці виділені докази для захисту себе у суді від пред`явленого обвинувачення. Щодо кримінального переслідування обвинуваченого ОСОБА_1 прокурор зазначив, що таке переслідування обумовлене тими, обставинами, що було вчинене кримінальне правопорушення та триває з моменту повідомлення йому про підозру, є певним обмеженням прав, однак відповідає вимогам закону. В даному випадку обмеження, на які посилається захисник, а саме: прибування ОСОБА_1 в судові засідання виправдовують необхідність дотримання вимог чинного закону, а порушення закону з метою зменшення обмежень є неприпустимим.
Захисник Циганков А.І. вирішення клопотання сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_1 залишив на розсуд суду, при цьому зазначив, що йому не зрозуміло, яким чином може відбуватися виділення, враховуючи те, що дане клопотання подане не на відповідній стадії та позбавляє колегію суддів можливості перевірити вплив такого виділення на повноту кримінального провадження, оскільки на етапі підготовчого судового засідання в розпорядженні суду перебувають лише обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.
Захисники Пліса Н.М., Ізовітова Л.П. та Щурікова Н.С. підтримали позицію захисника Циганкова А.І.
Заслухавши думки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та дослідивши матеріали кримінального провадження в межах, необхідних для розгляду клопотання, суд зазначає про наступне.
Згідно зі ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст. 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Частиною 1 ст. 334 КПК України визначено, що матеріали кримінального провадження можуть виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст. 217 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 217 КПК України, у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень; матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту судового розгляду.
Таким чином, із системного аналізу зазначених норм вбачається, що рішення про виділення матеріалів кримінального провадження ухвалюється судом у разі наявності визначених для цього законом підстав. При цьому, підстави виділення матеріалів кримінального провадження, передбачені ст.ст. 334, 217 КПК України, не передбачають їх широкого тлумачення, з їх аналізу слідує, що законодавець передбачив можливість, а не обов`язок прийняття рішення про виділення матеріалів кримінального провадження в разі виявлення вказаних у законі підстав для цього.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді першого заступника голови Правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» разом із ОСОБА_3 , який обіймав посаду першого заступника директора Публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод», за попередньою змовою із невстановленими особами, зловживаючи своїм службовим становищем, розтратили чуже майно, а саме кошти Публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» в сумі 205 181 833, 58 грн.
Оскільки органами досудового розслідування ОСОБА_1 і ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні одного злочину з кваліфікуючою ознакою - групою осіб, то, на думку колегії суддів, виділення матеріалів кримінального провадження стосовно одного із обвинувачених для окремого розгляду негативно плине на право іншого обвинуваченого на справедливий суд та на кримінальне провадження в цілому, оскільки окремий розгляд одного і того ж самого злочину в межах різних кримінальних проваджень в повній мірі не забезпечить швидкий, повний та неупереджений судовий розгляд та призведе до порушення загальних засад кримінального провадження.
Доводи сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_1 про порушення його права на справедливий судовий розгляд у розумні строки через систематичні неявки обвинуваченого ОСОБА_3 в судові засідання з посиланням на сумлінне дотримання ОСОБА_1 обов`язку явки до суду колегія суддів до уваги не приймає, оскільки такий його обов`язок як обвинуваченого у кримінальному провадженні прямо передбачений ст. 42 КПК України, а тривалість підготовчого судового засідання зумовлена необхідністю дотримання судом вимог чинного кримінального процесуального законодавства, зокрема, щодо розгляду клопотань, які подаються учасниками кримінального провадження на цій стадії.
З огляду на викладене, з метою забезпечення завдань кримінального провадження, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання захисника Черезова І.Ю. про виділення матеріалів кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_1 в окреме провадження.
Керуючись ст. ст. 314-316, 334, 217, 372, 376 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання адвоката Черезова І.Ю., який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_1 , про виділення матеріалів кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_1 в окреме провадження - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.
Головуючий Я.В. Шкодін
Судді Л.І. Задорожна
О.В. Федоров