Документ № 101316318

Справа № 991/7604/21

Провадження 1-кс/991/7711/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про встановлення процесуального строку для проведення допиту у кримінальному провадженні №42017000000003293 від 18.10.2017,

ВСТАНОВИВ:

11.11.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про встановлення процесуального строку у кримінальному провадженні №42017000000003293 від 18.10.2017.

1. Доводи клопотання.

Адвокат ОСОБА_3 зазначає, що Національним антикорупційним бюро України (далі НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000003293 відносно ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 369, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 369 КК України.

У 2018 році сторона захисту звернулась до органу досудового розслідування із клопотанням №7 від 07.12.2018 у порядку ст. 220 КПК України про проведення слідчої дії допиту у якості свідка ОСОБА_5 за участі сторони захисту, яке було розглянуто та задоволено прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 . У постанові прокурора ОСОБА_6 від21.10.2019 вказано, що клопотання про повторний допит свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 були задоволені, однак повторний допит за участі сторони захисту не проводився. Заявник також стверджує, що зі змісту постанови детектива НАБУ ОСОБА_11 від 03.02.2021 вбачається, що в матеріалах кримінального провадження №42017000000003293, що надійшли до НАБУ з Генеральної прокуратури України, протоколи допитів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_5, проведених в період з 2018 по теперішній час, відсутні.

Вказане свідчить про те, що слідча дія допит свідка ОСОБА_5 у провадженні №42017000000003293 органом досудового розслідування з 2018 року по теперішній час за участі сторони захисту не проводилася, що вказує на порушення розумних строків. У зв`язку з цим у сторони захисту виникла необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про встановлення розумних строків в порядку ст. ст. 28, 114 КПК України.

Заявник наполягає на тому, що порушення слідчим зазначених положень КПК України, а саме невиконання з 2018 року задоволеного клопотання сторони захисту щодо проведення слідчої дії допиту свідка ОСОБА_5, призвело до порушення прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_4, та його прав захисника.

Адвокат ОСОБА_3 просить:

-встановити старшому детективу групи детективів (іншому детективу) НАБУ, яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000003293 від18.10.2017, процесуальний строк тривалістю десять днів з дня проголошення ухвали слідчого судді для проведення слідчої дії, а саме допиту свідка ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42017000000003293 від 18.10.2017 за участю адвоката ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4 ;

-обов`язок виконання ухвали щодо проведення слідчої дії, а саме: допиту свідка ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42017000000003293 від 18.10.2017 за участю адвоката ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, покласти на старшого детектива групи детективів (іншого детектива) НАБУ, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000003293 від 18.10.2017.

2. Судовий розгляд.

Адвокат ОСОБА_3 зазначив, що ним неодноразово подавались скарги, в тому числі на недотримання розумних строків досудового розслідування, у яких піднімалось питання щодо непроведення повторного допиту свідка ОСОБА_5 за участю сторони захисту, однак у результаті жодних дій, спрямованих на проведення слідчої (розшукової) дії, стороною обвинувачення вчинено не було.

Заявник вважає, що на даний момент рішення прокурора Генеральної прокуратури України, яким задоволено клопотання про проведення у кримінальному провадженні №42017000000003293 повторного допиту свідка ОСОБА_12 чинне, адже його ніхто не скасовував і реалізовано воно не було. Саме тому, на його переконання, таке рішення має бути реалізоване детективами НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, а непроведення допиту може призвести до втрати доказів.

У ході судового розгляду адвокат ОСОБА_3 в обґрунтування факту недопитання детективом свідка ОСОБА_12 долучив копії ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 11.06.2021 (справа №991/3935/21), від 20.07.2021 (справа №991/4783/21), від 22.09.2021 (справа №991/6316/21), листів в.о. керівника САП ОСОБА_13 щодо розгляду його скарг на недотримання розумних строків №16/1/2-18309-18 від 27.05.2021 №16/1/2-18309-18 від 30.06.2021, №16/1/2-18309-18 від 19.08.2021, скарги на недотримання розумних строків №19/04-2 від 19.04.2021.

Також заявник надав пояснення щодо розгляду його клопотання про встановлення процесуальних строків слідчим суддею Вищого антикорупційного суду у межах справи №991/1008/21.

Детектив НАБУ ОСОБА_11 до початку судового розгляду надіслала відзиви на клопотання адвоката ОСОБА_3 . Вона повідомила, що кримінальне провадження №42017000000003293 було зареєстровано 18.10.2017 слідчими Генеральної прокуратури України шляхом виділення із матеріалів кримінального провадження №42017000000003490. 19.11.2019 здійснення досудового розслідування у провадженні №42017000000003293 доручено детективам НАБУ. Отже, з18.10.2017 по 19.11.2019 досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснювали слідчі Генеральної прокуратури України.

Детектив повідомила, що листом прокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_14 від 13.12.2018 адвоката ОСОБА_15 повідомлено, що його буде залучено до проведення допиту свідка ОСОБА_5, однак такого допиту слідчі не провели. При цьому захисники підозрюваних не звертались до слідчих суддів із клопотанням про обмеження процесуальних строків для проведення вказаної процесуальної дії. Після зміни підслідності, 23.10.2020 адвокат ОСОБА_3 звернувся до детективів НАБУ в інтересах ОСОБА_16 та ОСОБА_4 в межах кримінального провадження №42017000000003293 з клопотанням про повторний допит ОСОБА_5 . У задоволенні цього клопотання детективом було відмовлено.

На думку детектива, рішення прокурорів Генеральної прокуратури України про проведення допиту свідка за участю захисника не є обов`язковим до виконання детективами НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у вказаному провадженні після зміни підслідності.

Просила відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту.

Слідчий суддя повідомив кожну із сторін про дату та час судового розгляду і надав можливість висловити власну позицію щодо вимог клопотання.

Судовий розгляд клопотання тричі відкладався. 23.11.2021 детектив ОСОБА_11 надіслала клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з необхідністю формування позиції сторони обвинувачення.

Слідчий суддя вважає, що свою позицію детектив висловила, надіславши відзиви на клопотання 18.11.2021. Починаючи з моменту надходження клопотання (11.11.2021) та моменту вирішення клопотання по суті (23.11.2021) у сторони обвинувачення було достатньо часу для формування позиції та її представлення слідчому судді.

Враховуючи, що детектив НАБУ не з`явилась для участі у ході судового, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд клопотання без її участі, враховуючи висловлену детективом позицію у відзиві.

3. Оцінка та висновки слідчого судді.

До повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України). Судовий контроль спрямований на сприяння та забезпечення реалізації прав учасників кримінального провадження, особливо тих, які не можуть бути реалізовані ними самостійно, а лише шляхом звернення до сторони обвинувачення чи до слідчого судді.

У ч. 3 ст. 26 КПК України визначається, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

У ч. 6 ст. 28 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Саме тому у ч. 1, 2 ст. 114 КПК України регламентовано порядок встановлення та межі процесуальних строків, встановлених прокурором, слідчим суддею, судом.

З наведеного вбачається, що однією з форм судового контролю на стадії досудового розслідування є розгляд питання щодо розумності строків для проведення тих чи інших процесуальних дій сторонами у кримінальному провадженні.

Адвокат ОСОБА_3 11.11.2021 звернувся із клопотанням №08/11-1 від 08.11.2021 про встановлення у кримінальному провадженні №42017000000003293 процесуального строку для проведення допиту свідка ОСОБА_5 за участю сторони захисту.

У ході судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_17 здійснювався розгляд справи №991/1008/21, у межах якої були об`єднані клопотання адвоката ОСОБА_3, подані в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, щодо встановлення у кримінальному провадженні №42017000000003293 процесуального строку для проведення допиту свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_9 за його участю.

За результатом розгляду справи №991/1008/21 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду 17.02.2021 було постановлено ухвалу, якою клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про встановлення процесуального строку для проведення слідчої дії допиту свідків, залишено без задоволення.

Адвокат ОСОБА_3 надав пояснення, відповідно до яких його доводи, викладені ним у клопотанні №08/11-1 від 08.11.2021, в судовому порядку не досліджувались та їх оцінка жодним судовим рішенням, у тому числі ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду 17.02.2021 у справі №991/1008/21, не надавалась. На його думку, у ході розгляду справи №991/1008/21 не були встановлені обставини та ненадана оцінка доводів сторони захисту щодо непроведення слідчої дії з 2018 року, не оцінено лист прокурора №15/4-32734-17 від 13.12.2018.

Слідчий суддя з такими доводами заявника не погоджується. Проаналізувавши зміст ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду 17.02.2021 (справа №991/1008/21), слідчий суддя встановив, що у межах вказаної справи здійснювався розгляд клопотання про встановлення процесуального строку для проведення у кримінальному провадженні №42017000000003293, в тому числі, допиту свідка ОСОБА_5 . Доводи адвоката ОСОБА_3, заявлені у межах клопотання №08/11-1від 08.11.2021, є аналогічними доводам захисника, яким була надана оцінка ще у лютому 2021 року. Отже, аналогічне клопотання вже було предметом судового розгляду, і внаслідок цього слідчим суддею було постановлено судове рішення.

Розгляд клопотання №08/11-1від 08.11.2021 адвоката ОСОБА_3 слідчий суддя вважає недопустимим, адже такі дії будуть порушувати принцип верховенства права, який є однією із засад кримінального провадження, а саме його елемента правової визначеності.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) (ч. 2 ст. 8 КПК України). І ЄСПЛ неодноразово надав тлумачення, що являє собою правова визначеність (певність).

Одним зосновних аспектівверховенства праває принципюридичної певності,який,серед іншого,вимагає,щоб остаточнірішення судівне моглибути поставленіпід сумнів. Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Перегляд в порядку нагляду не може розглядатися як прихована апеляція, і сама можливість двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу можливе тільки, коли воно спричинене незалежними і непереборними обставинами (п.п. 51, 52 рішення ЄСПЛ від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України»).

У межах вказаної справи було встановлено, що адвокат ОСОБА_3 використав своє право на звернення до слідчого судді із клопотанням про встановлення процесуального строку щодо проведення допиту ОСОБА_5 у межах ст. ст. 28, 114 КПК України.

Клопотання сторони захисту у кримінальному провадженні №42017000000003293 від18.10.2017 було розглянуто слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_17 і за результатами його розгляду постановлено ухвалу від 17.02.2021 у справі №991/1008/21.

Адвокат ОСОБА_3 повторно звернувся з аналогічним клопотанням до Вищого антикорупційного суду, яке 11.11.2021 було передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .

Отже, на момент звернення із клопотанням №08/11-1 від 08.11.2021 питання щодо встановлення процесуального строку для допиту свідка ОСОБА_5 вже було вирішено по суті. Аргументи заявника щодо відсутності оцінки окремих доказів та обставин, не свідчить про те, що ним було подане інше клопотання, та те, що таке клопотання не було розглянуто.

Слідчий суддя наголошує, що у разі незгоди із рішенням по суті, сторони не мають права вирішувати аналогічні за змістом питання шляхом звернення до іншого судді.

Обґрунтованість та законність рішення перевіряється виключно судами вищої інстанції, якщо можливість їх оскарження передбачена. Якщо рішення не оскаржується, то воно є обов`язковим для виконання та незмінним. Обов`язковість судового рішення є основною засадою судочинства (ст. ст. 129, 129-1 Конституції України).

Зважаючи на викладене вище, слідчий суддя дійшов висновку, що питання щодо встановлення процесуального строку проведення допиту свідка ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42017000000003293 від 18.10.2017 вже було вирішено слідчим суддею, саме тому підстави для його повторного розгляду на даний момент відсутні.

Як наслідок, слідчий суддя вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.3, 8, 26, 28, 113, 114, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про встановлення процесуального строку для проведення допиту у кримінальному провадженні №42017000000003293 від 18.10.2017.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1