Документ № 101338675

Справа № 760/14676/19

Провадження 1-кп/991/163/19

УХВАЛА

Іменем України

19 листопада 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

Головуючої судді Білоус І.О.,

суддів: Сікори К.О., Ткаченка О.В.,

секретар судового засідання Манохіна О.М.

за участі:

прокурора Макара О.І.

обвинувачених ОСОБА_1 ,

захисників Герасименка М.В., Толкачова Я.С., Авраімова А.А.,

представника потерпілого,

цивільного позивача Одинцова А.В.

представника третьої особи,

щодо майна якої вирішується

питання про арешт ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АСАП» (далі - ТОВ «ФК «АСАП») про зняття арешту з майна в порядку ч. 1 ст. 174 КПК України у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22013000000000287 від 25 листопада 2013 року стосовно:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Шпитьки Києво-Святошинського району Київської області, проживає на АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України,

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Мала Розтока Іршавського району Закарпатської області, проживає на АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Новодністровськ Сокирянського району Чернівецької області, проживає на АДРЕСА_3 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України,

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Чернігів, проживає на АДРЕСА_4 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 205, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України,

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Шпитьки Києво-Святошинського району Київської області, проживає на АДРЕСА_5 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України,

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Бровари Київської області, проживає на АДРЕСА_6 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України,

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Бориспіль Київської області, проживає на АДРЕСА_7 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України,

ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 у с. Коцюбинське Київської області, проживає на АДРЕСА_8 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України,

ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ірпінь Київської області, проживає на АДРЕСА_9 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст клопотання та позиції учасників судового провадження

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання ТОВ «ФК «АСАП» про скасування арешту майна в порядку ч. 1 ст. 174 КПК України. Вимоги клопотання мотивовані тим, що ТОВ «ФК «АСАП» є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:112:0005, що знаходиться за адресою Київська область, місто Ірпінь, вулиця Радянська, 49-б.

Обвинувачений ОСОБА_1 придбав вказану земельну ділянку за кредитні кошти, отримані згідно з Кредитним договором, укладеним 19 грудня 2007 року між ним та ВАТ «КБ «НАДРА». Забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором здійснювалось іпотекою (Договір іпотеки від 19 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «КБ «НАДРА», згідно умов якого в іпотеку банку передана земельна ділянка з кадастровим номером 3210900000:01:112:0005) та порукою (договори поруки від 19 грудня 2007 року, укладені між ВАТ «КБ «НАДРА» та ОСОБА_11 і ОСОБА_12 ).

18 травня 2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» (правонаступник ВАТ «КБ «НАДРА») та ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» укладено договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за умовами якого до останнього перейшли права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним та іпотечним договорами.

24 листопада 2020 року між ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» та ТОВ «ФК «АСАП» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги щодо грошових зобов`язань ОСОБА_1 та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, відповідно до умов яких ТОВ «ФК «АСАП» набуло прав кредитора щодо боргових та забезпечувальних зобов`язань ОСОБА_1 .

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань з повернення грошових коштів, отриманих на придбання земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:112:0005, 12 серпня 2021 року ТОВ «ФК «АСАП» звернуло стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності на вказану земельну ділянку.

Отже, як стверджує заявник, наявність арешту, накладеного згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:112:0005, перешкоджає реалізації ТОВ «ФК «АСАП» його прав власника щодо вільного розпорядження належним йому майном.

Правовою підставою для скасування арешту ТОВ «ФК «АСАП» зазначає абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України - відсутність подальшої потреби у застосуванні арешту майна.

У судовому засіданні представник ТОВ «ФК «АСАП» Дорошенка Д.П. вимоги поданого раніше клопотання підтримав та додатково пояснив, що відомості про реєстрацію арешту, накладеного згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року, в державному реєстрі відсутні, а тому про існування арешту товариству стало відомо після реєстрації за ним права власності. Оскільки, на сьогодні ТОВ «ФК «АСАП» є власником земельної ділянки, то, на думку представника Дорошенко Д.П., відпала потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання ТОВ «ФК «АСАП» не заперечував.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Авраімов А.А. надав суду письмові пояснення, у яких зазначив, що оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 3210900000:01:112:0005 була придбана за рахунок коштів, отриманих у кредит від ВАТ «КБ «НАДРА», правонаступником якого за кредитним договором є ТОВ «ФК «АСАП», то останнє має вищий пріоритет та першочергове право розпорядження вказаною земельною ділянкою. Земельна ділянка не є предметом злочину та не отримана шляхом вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим адвокат Авраімов А.А. просив вимоги клопотання ТОВ «ФК «АСАП» задовольнити.

Прокурор Макар О.І. проти задоволення клопотання ТОВ «ФК «АСАП» заперечував, зазначивши, що, на його думку, перехід права власності на земельну ділянку до ТОВ «ФК «АСАП» відбувся незаконно. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року накладено арешт на земельну ділянку з позбавленням власника прав відчуження та розпорядження нею. Підставою для переходу права власності на земельну ділянку від ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «АСАП», як слідує з інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, стала заява ОСОБА_1 про надання згоди на відчуження іпотечного майна. Про наявність арешту майна його власник - ОСОБА_1 , на думку прокурора, знав, оскільки він був ознайомлений з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, які містили ухвалу слідчого судді про накладення арешту на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_1 .

Ураховуючи, що виконання зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 , окрім іпотеки, було також забезпечене порукою, то, на думку прокурора Макара О.І., відчуження земельної ділянки може бути спробою уникнення цивільно-правової відповідальності поручителів. Ураховуючи викладене, прокурор Макар О.І. просив суд відмовити в задоволенні клопотання ТОВ «ФК «АСАП».

Представник потерпілого, цивільного позивача - адвокат Одинцов А.В. надіслав до суду письмові заперечення проти зняття арешту з майна. Позиція представника потерпілого обґрунтовується тим, що арешт на майно на той час підозрюваного, а нині обвинуваченого ОСОБА_1 було накладено законно та обґрунтовано, водночас, ураховуючи стадію розгляду судом цього кримінального провадження - підготовче судове засідання та відсутність у суду матеріалів поводження, суд, на думку представника Одинцова А.В., позбавлений можливості вирішувати питання про скасування арешту майна.

У судовому засіданні представник Одинцов А.В. повністю підтримав позицію прокурора Макара О.І., зазначивши, що жодні обставини, з моменту обґрунтованого та законного накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_1 , не змінились. Окрім того, невиконання ухвали слідчого судді про накладення арешту на земельну ділянку, на думку представника потерпілого, цивільного позивача - адвоката Одинцова А.В., містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України - невиконання судового рішення. Ураховуючи викладене, представник Одинцов А.В. просив суд відмовити в задоволенні клопотання ТОВ «ФК «АСАП».

2.Оцінка та мотиви суду

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд уважає, що клопотання ТОВ «ФК «АСАП» про зняття арешту з майна в порядку ч. 1 ст. 174 КПК України, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:112:0005, не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Судом установлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року накладено арешт (у виді позбавлення права відчуження та розпорядження) на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:112:0005, що знаходиться за адресою АДРЕСА_10 , яка належала на той час підозрюваному ОСОБА_1 .

Як слідує з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на сьогодні одноособовим власником земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:112:0005 є ТОВ «ФК «АСАП». Державна реєстрація права власності здійснена 12 серпня 2021 року, тобто після накладення арешту на земельну ділянку із позбавленням права відчуження і розпорядження нею відповідно до ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року.

Отже, із накладенням арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:112:0005 унеможливлювалась зміна її власника. Рішення про арешт земельної ділянки набрало законної сили, а тому відповідне обтяження підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Як слідує з відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:112:0005 за ТОВ «ФК «АСАП» з-поміж іншого стала заява ОСОБА_1 про надання згоди на відчуження іпотечного майна від 05 серпня 2021 року, посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семащук С.В. та зареєстрована в реєстрі за №1863. Отже, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на відчуження арештованого майна, які, відповідно до ухвали слідчого судді, не мав права вчиняти, наслідком чого стало вибуття з його власності земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:112:0005.

Суд критично оцінює доводи обвинуваченого ОСОБА_1 щодо його необізнаності із накладенням арешту на належну йому на праві власності земельну ділянку, оскільки відповідно до розписки про отримання обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування, підписаної ОСОБА_1 17 травня 2019 року, йому було надано копію обвинувального акта на 86 арк. та копію вказаного реєстру на 65 арк. (Том 1 а.с. 152). У пункті 199 розділу ІІ «Прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення» реєстру матеріалів досудового розслідування зазначена ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва про накладення арешту на майно ОСОБА_1 від 20 грудня 2017 року (Том 1 а.с. 126). Отже, на етапі виконання вимог ст. 290 КПК України вказана ухвала перебувала серед матеріалів, наданих ОСОБА_1 для ознайомлення.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, що створює передумови для досягнення завдань кримінального провадження. Натомість, вчинення дій всупереч заборонам, встановленим у зв`язку з накладенням арешту на майно, є протиправним перешкоджанням досягненню таких завдань.

Як слідує з ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року, накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:112:0005, що знаходиться за адресою АДРЕСА_10 , здійснено з метою забезпечення виконання можливого вироку суду в частині конфіскації.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, кримінальний процесуальний закон виділяє лише дві підстави для скасування арешту майна - відсутність подальшої потреби у такому заході забезпечення кримінального провадження або необґрунтованість його накладення.

Оскільки кримінальне провадження № 22013000000000287 від 25 листопада 2013 року знаходиться на стадії підготовчого судового засідання, а арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:112:0005 було накладено з метою забезпечення виконання можливого вироку суду в частині конфіскації, то актуальність збереження такого арешту продовжує існувати до набрання законної сили вироком у цьому провадженні.

Щодо обґрунтованості накладення арешту, то суд ураховує вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України (в редакції, що діяла на момент накладення арешту), відповідно до яких при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Правовою підставою накладення арешту є забезпечення виконання можливого вироку суду в частині конфіскації - п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Щодо наявності обґрунтованої підозри суд зазначає, що це кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого провадження, завданням якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду, метою якого, відповідно до глави 28 КПК України, є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначених прокурором в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри у розумінні пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Розумність та співрозмірність обмеження права власності обвинуваченого ОСОБА_1 обґрунтовується завданням кримінального провадження, що визначено в ст. 2 КПК України, відповідно до якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Ураховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується в тому числі й у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено конфіскацію майна як додаткове покарання, а саме: ч. 1 ст. 255 та ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, то арешт належної йому на праві власності (на момент його накладення) земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:112:0005 без позбавлення його права користування такою ділянкою є розумним та співрозмірним обмеженням його права власності.

Щодо наслідків арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, то вони полягають у тимчасовому втручанні в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, та не суперечать змісту ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка регулює втручання за рішенням суду в право особи на мирне володіння майном, оскільки таке втручання переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:112:0005, що знаходиться за адресою Київська область, місто Ірпінь, вулиця Радянська, 49-б, накладено обґрунтовано, подальша потреба у збереженні арешту існує, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення вимог клопотання ТОВ «ФК «АСАП» та скасування арешту.

Керуючись статтями 174, 369, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АСАП» про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року (справа № 760/28376/17, провадження № 1-кс/760/17908/17) на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:112:0005, що знаходиться за адресою Київська область, місто Ірпінь, вулиця Радянська, 49-б, у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22013000000000287 від 25 листопада 2013 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя: Білоус І.О.

Судді: Сікора К.О.

Ткаченко О.В.