- Головуючий суддя (ВАКС) : Ногачевський В.В.
- Секретар : Федорова А.В.
Справа № 991/7874/21
Провадження № 1-кс/991/7984/21
УХВАЛА
25 листопада 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Федорової А.В.,
особи, що подала скаргу - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні скарги ОСОБА_1 №№ VYH-2021119-01-02 та VYH-2021121-01-02 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
(1) Короткий виклад змісту поданої скарги
19.11.2021 та 22.11.2021 Вищим антикорупційним судом отримано вказані скарги від ОСОБА_1 .
Вказані скарги - ідентичні. Протокольною ухвалою слідчого судді такі скарги були об`єднані. Їхній зміст зводиться до такого. 18.11.2021 ОСОБА_1 направив електронною поштою заяву № VYH-20211118-01-02 про вчинення кримінальних правопорушень до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ).
У заяві йшлося про вчинення злочинів, передбачених статтями 364, 364-1, 365-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України), головою Національного банку України ОСОБА_2 , заступником Голови Національного банку України ОСОБА_3 , директорами-розпорядниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_4 , начальниками ГСУ Міністерства внутрішніх справ України та ГСУ Національної поліції, головою Державної служби фінансового моніторингу України та іншими службовими особами цих державних і правоохоронних органів. Злочин, за змістом заяви, було вчинено стосовно коштів ряду українських банків, в т.ч. ПАТ «Міський комерційний банк», із використанням кореспондентських рахунків, відкритих в «Meinl Bank Aktiengeselschaft».
Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що він є вкладником і кредитором ПАТ «Міський комерційний банк», який був визнаний неплатоспроможним і ліквідується внаслідок протиправних дій вказаних осіб.
Незважаючи на те, що із заявою про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_1 звернувся 18.11.2021, відомостей за нею до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) досі внесено не було. Також скаржник вказує, що йому не видано витягу з ЄРДР та не вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілої особи.
А тому, скаржник просить зобов`язати уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень за його заявою, надати йому витяг з ЄРДР, пам`ятку про права та обов`язки потерпілого, про результати виконання ухвали негайно поінформувати слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.
(2) Позиції учасників, висловлені у судовому засіданні
ОСОБА_1 у судовому засіданні скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не з`явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином.
Натомість представник НАБУ Дубров О.А. направив на адресу суду письмові пояснення, в яких зазначає, що порушені у заяві ОСОБА_1 питання уже були у провадженні НАБУ, про результати розгляду яких останнього проінформовано кількома листами НАБУ.
(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя під час вирішення скарги
Окремою формою судової діяльності відповідно до закону є судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування, прокуратури, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.
В свою чергу, глава 26 КПК гарантує особі можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування до слідчого судді. На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК).
У відповідності до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Крім цього, відповідно до пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
З аналізу вказаних норм вбачається обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення. При цьому, варто зазначити, що передбачена чинним КПК процедура внесення відомостей не свідчить, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Вона передбачає те, що для перевірки відповідних підстав не потрібно проводити детальну оцінку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Завданням судового контролю на цій стадії є перевірка зазначених скаржником обставин, що, на його думку, вказують на бездіяльність слідчого чи прокурора, та за наявності відповідних підстав - відновлення порушених прав.
Реалізуючи функцію судового контролю, слідчим суддею було досліджено подані ОСОБА_1 матеріали та документи, заперечення, що надійшли від органу, можлива бездіяльність якого оскаржується.
З наданої скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що 18.11.2021 ОСОБА_1 направив на електронну пошту НАБУ заяву № VYH-20211118-01-02 про вчинення кримінальних правопорушень. Того ж дня працівниками НАБУ отримано вказану заяву, що підтверджується інформацією (знімком екрану) про доставку електронного листа.
Так, у заяві вказується про вчинення головою Національного банку України, заступником голови Національного банку України, директорами-розпорядниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністром внутрішніх справ України, начальниками ГСУ МВСУ та ГСУ НПУ, головою Державною служби фінансового моніторингу України та іншими службовими особами цих органів кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 364-1, 365-2 КК України.
Заявник вказує, що із використанням кореспондентських рахунків, відкритих в «Меіnl Bank Aktiengesellschaft» було виведено значні фінансові кошти, що належать вкладникам різних українських банків. Так, зі змісту заяви вбачається, що низка українських банків уклали з банком нерезидентом «Меіnl Bank Aktiengesellschaft» договори відповідального зберігання та забезпечення, відповідно до яких в заставу банку-нерезиденту надавалися всі суми коштів, розміщені на кореспондентських рахунках, а також нараховані відсотки та будь-які майбутні надходження на ці рахунки. Водночас, банк-нерезидент використовував заставу для забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами, укладеними з третіми особами та на підставі цих договорів, списував в односторонньому позасудовому порядку кошти на свою користь, у разі невиконання позичальниками своїх зобов`язань по поверненню позичкових коштів. В результаті незаконних умисних дій, погашення боргів відбувалося за рахунок коштів українських банківських установ, тобто фактично коштів їх вкладників, та призвело до визнання цих банків неплатоспроможними і нанесло шкоду в особливо великих розмірах - 62 млн. євро.
Крім того, ОСОБА_1 вказує, що був вкладником ПАТ «Міський комерційний банк», який був у числі українських банків, що розміщував кошти на кореспондентському рахунку банку «Меіnl Bank Aktiengesellschaft», а тому вважає себе потерпілим від незаконних дій службових осіб НБУ, ФГВФО, МВСУ, СБУ та ГПУ, які на думку заявника, знали про вказану незаконну схему виведення коштів, але не припинили її.
Із наданих представником НАБУ пояснень вбачається, що раніше ОСОБА_1 уже неодноразово звертався до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій були викладені відомості з аналогічним змістом.
Зокрема, листом т.в.о. старшого детектива - керівника Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 . ОСОБА_1 повідомлено, що НАБУ отримано його заяву від 23.09.2021 № VYH-20210923-01-02 щодо можливого порушення законодавства, пов`язаного із коштами Міського комерційного банку із використанням кореспондентських рахунків, відкритих у «Меіnl Bank Aktiengesellschaft». У цьому повідомленні зазначено, що на підставі попередньої аналогічної заяви ОСОБА_1 від 21.04.2021 уже були внесені відомості до ЄРДР за № 42021000000000896 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України. Крім цього, постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП ОГП) Касьяна А.О. від 25.05.2021 підслідність у вказаному кримінальному провадженні визначена за слідчими Солом`янського управління поліції ГУНП у м. Києві.
Про схожі обставини ОСОБА_1 було повідомлено листом НАБУ від 13.10.2021 вих. № 11-188/31685.
Твердження ОСОБА_1 щодо відсутності електронного цифрового підпису на поясненнях представника НАБУ слідчий суддя не бере до уваги, оскільки у слідчого судді відсутні сумніви у достовірності вказаних представником НАБУ обставин. Слідчий суддя погоджується із твердженнями ОСОБА_1 , що ведення електронного документообігу вимагає від особи, до того ж представника органу державної влади, підписання електронного документу електронним цифровим підписом, який є необхідним для перевірки цілісності документу, а відтак його достовірності (ст. 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). При цьому, слідчий суддя враховує, що такі пояснення надійшли після надсилання НАБУ судом двох повісток про виклик. Другого разу пояснення надіслано на бланку НАБУ в нижньому лівому кутку документу проставлено позначку «Сертифікат», вказано підписувала - Дубров Олег Анатолійович та зазначено, що такий сертифікат наразі дійсний.
Крім цього, слідчим суддею враховується те, що вказані у поясненнях факти самим ОСОБА_1 загалом не заперечувались. Він вказував, що за його заявами уже було внесено відомості до ЄРДР, однак кожного разу жодних слідчих дій у межах існуючих проваджень вчинено не було. На думку заявника, детективи НАБУ з метою «затягування» строків неефективно здійснюють розслідування за викладеними ним фактами так, щоб закінчились строки притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. При цьому, важливим для ОСОБА_1 у даному випадку є вказання в ухвалі слідчого судді, на відміну від попередніх судових рішень, зобов`язання детективів поінформувати слідчого суддю про виконання рішення. При наданні пояснень у судовому засіданні від 25.11.2021 ОСОБА_1 , крім іншого, згадав, що раніше зазначав при розгляді інших його скарг, що у випадку, якщо його така вимога щодо зобов`язання інформування суду не буде задоволена, він буде ще неодноразово звертатися із подібними скаргами на дії органу досудового розслідування.
Вказане також можна прослідкувати із відкритого Єдиного державного реєстру судових рішень, ввівши ключові слова, вказані у заявах та скаргах ОСОБА_1 , зокрема й за «VYH». В результаті пошуку за цим індикатором реєстр надає відомості щодо 189 релевантних ухвал, що постановлені лише слідчими суддями Вищого антикорупційного суду. Із них можна прослідкувати, що за схожими, а часто аналогічними обставинами слідчими суддями цього суду неодноразово вносились відомості до ЄРДР за заявами ОСОБА_1 .
Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ч. 4 ст. 218 КПК , на початку розслідування слідчий перевіряє наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення. У разі якщо буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий передає слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали та відомості, повідомляє про це прокурора, потерпілого або заявника та вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Із досліджених матеріалів вбачається, що вказану вимогу законодавства детективами НАБУ та прокурорами САП ОГП уже було виконано в межах розслідування кримінального провадження № 42021000000000896 за аналогічною заявою ОСОБА_1 .
При цьому, на переконання слідчого судді, ОСОБА_1 використовує вказаний інститут кримінального процесуального права не у спосіб, що відповідає меті його існування.
Чергове внесення відомостей до ЄРДР за аналогічними обставинами, на переконання слідчого судді, є недоцільним та лише вкотре навантажуватиме судові та правоохоронні органи необхідністю встановлення тих обставин, що неодноразово раніше були предметом їх перевірки, на підставі чого прийнято відповідні процесуальні рішення.
Судовий контроль за фактами, вчергове зазначеними у скарзі ОСОБА_1 , слідчими суддями, в тому числі Вищого антикорупційного суду, було неодноразово здійснено. Права скаржника поновлювались, шляхом постановлення ухвал, якими зобов`язано правоохоронні органи внести відомості до ЄРДР. Проте, кваліфікація дій, що описуються у заявах, а також контроль за її правильністю, визначення підслідності, не охоплюються повноваженнями суду, а є дискрецією слідчого чи прокурора. І у разі незгоди з такими їх діями, скаржник вправі оскаржити їх керівнику органу досудового розслідування або ж вищестоящому прокурору.
Тому, слідчий суддя констатує відсутність бездіяльності уповноважених осіб НАБУ, оскільки у цьому випадку інтереси ОСОБА_1 уже були захищені, адже слідчими суддями до цього неодноразово здійснювався судовий контроль за фактами невнесення органом досудового розслідування чи прокурором схожих, а часом ідентичних відомостей, які останній зазначав у своїх заявах.
Таким чином, вимоги скаржника щодо зобов`язання внести відомості до ЄРДР за його заявою не підлягають задоволенню.
Клопотання скаржника зобов`язати уповноважених осіб надати йому пам`ятки про права та обов`язки потерпілого та витяг з ЄРДР не можуть бути задоволені слідчим суддею, з огляду на таке.
Постановою прокурора САП ОГП від 25.05.2021, що слідує із наданого представником НАБУ листа від 04.10.2021, підслідність у кримінальному провадженні №42021000000000896 було визначено за Солом`янським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, а його матеріали направлено до вказаного органу досудового розслідування.
Таким чином, в розпорядженні детективів НАБУ відсутні матеріали вказаного кримінального провадження, натомість усі матеріали передані до Національної поліції.
Крім того, відповідно до п. 5 ГЛ.4 Р.І. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, надання витягу з Реєстру на всіх стадіях кримінального провадження, а також копії інформації, яка міститься у Реєстрі, у конкретному кримінальному провадженні до закінчення досудового розслідування здійснюється Реєстраторами, уповноваженими на здійснення досудового розслідування та нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у ньому.
Таким чином, уповноважені особи НАБУ, досудове розслідування якими не здійснюється у вказаному кримінальному провадженні, не мають можливості надати скаржнику витягу та пам`ятки про права та обов`язки.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
ПОСТАНОВИВ:
- відмовити у задоволенні скарг ОСОБА_1 №№ VYH-2021119-01-02 та VYH-2021121-01-02 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На ухвалу слідчого судді впродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга, яка подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст оголошено 29.11.2021 о 17:00 год.
Слідчий суддя В.В. Ногачевський