Пошук

Документ № 101537635

  • Дата засідання: 25/11/2021
  • Дата винесення рішення: 25/11/2021
  • Справа №: 991/7263/21
  • Провадження №: 52020000000000584
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Сікора К.О.
  • Суддя (ВАКС) : Білоус І.О., Танасевич О.В.
  • Секретар : Тарана А.В.
  • Захисник/адвокат : Янової О.В., Мухи О.О., Корнійця О.С., Яненка О.Л., Сугоняки Ю.П.

Справа № 991/7263/21

Номер провадження 1-кп/991/56/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікори К.О.,

суддів Білоус І.О.,

Танасевич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Тарана А.В.,

прокурора ОСОБА_5.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

його захисників адвокатів Дем`янової О.В.,

Підлісного О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

його захисників адвокатів Мухи О.О.,

Корнійця О.С.,

Лук`яненка О.Л.,

Сугоняки Ю.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві спільну заяву обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Мухи О.О. про відвід прокурора ОСОБА_5. у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000584 від 14 вересня 2020 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.

1.2. 25 листопада 2021 року у підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Муха О.О. заявили відвід прокурору ОСОБА_5., про що надали спільну заяву.

В обґрунтування своєї заяви сторона захисту зазначила, що існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості прокурора ОСОБА_5., що є підставою для його відводу, зокрема:

- факт подання обвинуваченим ОСОБА_2 до Державного бюро розслідувань заяви про вчинення прокурором ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 370 КПК України;

- невручення прокурором ОСОБА_5. копії обвинувального акта захисникам обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокатам Сугоняці Ю.П. та Богатиру В.В.;

- ненадання прокурором ОСОБА_5. відомостей про рух кримінального провадження на запит сторони захисту.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

Обвинувачений ОСОБА_2 , його захисники - адвокати Муха О.О., Сугоняка Ю.П., Корнієць О.С., Лук`яненко О.Л., обвинувачений ОСОБА_3 , його захисники - адвокати Дем`янова О.В. та Підлісний О.В. підтримали заяву про відвід із зазначених у ній мотивів.

Прокурор ОСОБА_5. заперечив проти задоволення заяви про відвід, оскільки вона мотивована, на думку прокурора, винятково незгодою сторони захисту з прийнятими прокурорами рішеннями та оцінкою доказів, яка має відбуватися на іншій стадії судового розгляду. Інших доводів, які відповідно до положень КПК України могли б бути підставою для відводу, заява про відвід, за твердженням прокурора, не містить.

ІІІ. Мотиви суду

3.1. Заслухавши думку осіб, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні, дослідивши заяву про відвід та додані до неї матеріали, суд дійшов наступних висновків.

3.2. Правове регулювання

3.2.1. У практиці Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) дотримання права на справедливий суд, закріпленого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оцінюється в цілому, не обмежуючись лише судовим розглядом висунутого особі обвинувачення, але й включаючи досудове розслідування, як початковий етап кримінального процесу, адже об`єктивність, повнота та всебічність дослідження всіх обставин під час розслідування є невід`ємною передумовою справедливості судового розгляду.

3.2.2. Прокурор, як один з учасників кримінального провадження, що належить до сторони обвинувачення, реалізує функції прокуратури, передбачені ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, зокрема, організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в суді, а тому його об`єктивність є неодмінною передумовою забезпечення права на справедливий суд.

Слід зазначити, що здійснення об`єктивного розслідування прокурором є одним із основоположних міжнародних стандартів. Так, відповідно до Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня - 7 вересня 1990 pоку), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов`язки справедливо, послідовно та швидко, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов`язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об`єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (пп. 12, 13). Необ`єктивність, упереджене і дискримінаційне ставлення прокурора до учасників кримінального провадження і поєднання в одній особі різних процесуальних функцій є підставою для відводу (самовідводу) прокурора.

3.2.3. Нормами національного кримінального процесуального законодавства, якими імплементовано гарантії неупередженості прокурора під час здійснення ним своїх повноважень, виступають положення ч. 1 ст. 36 КПК України, за змістом яких прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, та положення ст. 77 КПК України, які виключають участь прокурора у кримінальному провадженні за наявності підстав, які можуть викликати обґрунтований сумнів в його неупередженості.

3.2.4. З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити відвід прокурору. Варто підкреслити, що ч. 5 ст. 80 КПК України визначає, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, заявляючи відвід прокурору, особа повинна не просто декларувати сумнів у неупередженості прокурора, а зазначити конкретні обставини, які його викликають, який вплив ці обставини мають на об`єктивність прокурора, та підтвердити їх належними доказами.

Необхідність доведення підстав для відводу також випливає з практики ЄСПЛ, який зазначав, що відсутність упередженості або прихильності презюмується, поки не надано доказів протилежного. При встановленні неупередженості думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно обґрунтованим (рішення у справах «Білуха проти України», «Веттштайн проти Швейцарії», «Мікалеф проти Мальти»).

3.2.5. Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, за якими критеріями має встановлюватися неупередженість прокурора, як ключова складова цього інституту кримінального процесуального права. Лінгвістичний підхід дозволяє визначити її як синонім об`єктивності, тобто надання оцінки фактам та вчинення дій щодо них виключно на підставі їх правової природи за відсутності особистих та позапрофесійних мотивів.

Системний аналіз норм ст. 77 КПК України дозволяє визначити упередженість як зацікавленість службової особи у певних результатах процесуальних дій чи рішень, які вчиняються цією особою. При цьому ця зацікавленість має носити особистий характер, тобто створювати конфлікт публічних і приватних інтересів прокурора, або інтересів його близьких родичів чи інших осіб, і вона повинна мати ступінь, здатний вплинути на об`єктивність прокурора при прийнятті ним рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Водночас упередженість прокурора, яка може бути викликана особистими мотивами, необхідно відмежовувати від його професійної зацікавленості у розгляді кримінального провадження, яка є проявом реалізації ним функцій прокуратури.

3.3. Оцінка доводів сторони захисту

3.3.1. Як зазначено у заяві про відвід, факт подання обвинуваченим ОСОБА_2 до Державного бюро розслідувань заяви про вчинення прокурором ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 370 КПК України (том № 2 а.с. 108-115), свідчить про позбавлення останнього можливості бути неупередженим у цьому кримінальному провадженні.

Колегія суддів не оцінює доводи сторони захисту щодо наявності в діях прокурора ОСОБА_5. ознак кримінального правопорушення, оскільки для цього у КПК України передбачена окрема правова процедура, яку вже ініціював обвинувачений ОСОБА_2 , подавши відповідну заяву до Державного бюро розслідувань, і це вочевидь виходить за межі повноважень суду у цьому кримінальному провадженні. Тому оцінці підлягає лише можливий вплив самого факту подання цієї заяви на неупередженість прокурора.

Слід зазначити, що принцип презумпції невинуватості, закріплений ст. 17 КПК України, забороняє вважати особу винною у вчиненні кримінального правопорушення до набрання обвинувальним вироком законної сили. Отже, заява про вчинення кримінального правопорушення є оціночним судженням особи щодо наявності в діях інших осіб ознак кримінального правопорушення, і така заява сама по собі не є підтвердженням вчинення злочину.

На переконання колегії суддів, реалізація обвинуваченим свого права на перевірку в установленому порядку дій прокурора на предмет наявності в них складу злочину не є підставою, яка автоматично створює сумніви в неупередженості прокурора. Якщо вважати інакше, інститут відводу може стати засобом усунення прокурора виключно за бажанням сторони захисту, що вочевидь не відповідатиме засаді змагальності сторін. Тому, за відсутності конкретних доводів, яким чином подання заяви про відвід прокурора вплинуло на його неупередженість, та відсутності доказів на їх підтвердження, колегія суддів не вважає заяву про відвід обґрунтованою в цій частині.

3.3.2. Як зазначила сторона захисту, адвокат Муха О.О. 11 травня 2021 року звернувся до прокурора ОСОБА_5. з клопотанням (т. 2, а.с. 157-168), до якого, серед іншого, додав копії свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю та ордерів на підтвердження залучення обвинуваченим ОСОБА_2 для свого захисту адвокатів Сугоняки Ю.П. та Богатира В.В., втім, прокурор в порушення ч. 1 ст. 293 КПК України не вручив цим адвокатам під розписку копію обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 48 КПК України захисник може бути залучений або підозрюваним, обвинуваченим, або іншими особами за його проханням чи згодою. Як вбачається з зазначеного клопотання, документи на підтвердження повноважень адвокатів Сугоняки Ю.П. та Богатира В.В. надав захисник Муха О.О., втім, докази згоди обвинуваченого ОСОБА_2 чи його доручення (прохання) на залучення інших захисників до клопотання долучені не були.

Сторона захисту не надала доказів перешкоджання з боку прокурора участі цих захисників у кримінальному провадженні, до того ж, копія обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування була вручена обвинуваченому (т. 1, а.с. 104), а тому наразі колегія суддів не вбачає порушення права обвинуваченого на захист.

Отже, ці доводи сторони захисту колегія суддів вважає необґрунтованими.

3.3.3. Колегія суддів встановила, що адвокат Муха О.О. звернувся до прокурорів з заявою про надання відомостей про рух кримінального провадження (т. 2, а.с. 179-182).

Листом № 16/1/4-26192-20 від 11 жовтня 2021 року (т. 2, а.с. 183) прокурор ОСОБА_5. відмовив у наданні зазначених відомостей з огляду на положення п. 6 глави 4 розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року. На думку сторони захисту, ця відмова прокурора є перешкоджанням у здійсненні права на захист.

Колегія суддів також не вважає цю обставину підставою для відводу прокурора, оскільки вона полягає у незгоді сторони захисту із правовою позицією прокурора щодо порядку отримання відомостей про рух кримінального провадження, викладеною у зазначеному листі, втім, така незгода не свідчить про упередженість прокурора та не може бути підставою для його усунення від участі в кримінальному провадженні.

3.4. Отже, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Муха О.О. не навели доводів існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_5., їх заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 75, 77, 81, 369, 372 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні спільної заяви обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Мухи О.О. про відвід прокурора ОСОБА_5. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.О. Сікора

Судді І.О. Білоус

О.В. Танасевич