Документ № 101589096

Справа № 991/9725/20

Провадження 1-кп/991/86/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

30 листопада 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі

головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі суд),

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),

захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

представників потерпілих: ДП «НАІС» - ОСОБА_13, ДП «ІСС» - ОСОБА_14,

представника цивільного позивача (Міністерства юстиції України) - ОСОБА_15,

перекладача ОСОБА_16,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні питання щодо поважності причин неприбуття в судові засідання 12.11.2021 та 25.11.2021 захисників ОСОБА_12, ОСОБА_17

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) 29.07.2015 №42015000000001624, щодо обвинувачення:

ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві,громадянин України,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1,проживає заадресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 та частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 27 та частиною 1 статті 366, частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ОСОБА_7 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві,громадянин України,зареєстрований тапроживає заадресою: АДРЕСА_4 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК,

ОСОБА_8 (народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Таллінн,громадянин Естонії,зареєстрований тапроживає заадресою: АДРЕСА_5 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК,

ОСОБА_9 (народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Запоріжжя,громадянин України,зареєстрований тапроживає заадресою: АДРЕСА_6 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

26.11.2020 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 29.07.2015 №42015000000001624.

Ухвалою ВАКС від 26.11.2020 призначено підготовче судове засідання на 21.12.2020, з перервами до 22.12.2020, 28.01.2021, 18.02.2021, 15.04.2021, 20.05.2021, 25.05.2021, 03.06.2021, 17.06.2021, 23.06.2021, 25.06.2021, 19.07.2021, 02.09.2021, 06.09.2021, 07.09.2021, 07.10.2021, 27.10.2021, 12.11.2021, 25.11.2021, 30.11.2021.

2. Короткий виклад питання та позицій сторін судового провадження.

Судове провадження у даному кримінальному провадженні здійснюється за участі таких адвокатів (захисників обвинуваченого ОСОБА_9 ):

1) ОСОБА_12 (свідоцтвопро правозаняття адвокатськоюдіяльністю від23.03.2018№ 6489/10, обліковується в Раді адвокатів Київської області, адреса робочого місця: м. Київ, Печерський район, вул. Болсуновська, буд. 8).

2) ОСОБА_17 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю від 18.07.2019 № 8154/10, обліковується в Раді адвокатів Київської області, адреса робочого місця: м. Київ, Дарницький район, вул. Драгоманова, буд. 40, літ. Є, кв. 36).

В судові засідання 12.11.2021 о 14.00 та 25.11.2021 о 09.00 ці захисники обвинуваченого ОСОБА_9 не прибули, а тому суд відклав засідання на 30.11.2021 для з`ясування поважності причин їх неприбуття.

Адвокат ОСОБА_12 на підтвердження поважності причин неприбуття в судові засідання 12.11.2021 та 25.11.2021 надав результати дослідження лабораторії «Діла» від 11.11.2021 та копії роздруківок електронних листків про тимчасову непрацездатність у період 11.11-26.11.2021, та просив не притягати до відповідальності адвоката ОСОБА_17, оскільки такий є «запасним» захисником в даному провадженні на випадок неможливості прибуття ОСОБА_12 в судові засідання та не обізнаний з матеріалами справи.

Адвокат ОСОБА_17 приймав участь в судових засіданнях 17.06.2021, 25.06.2021 та в подальшому не приймав участі в судових засіданнях, проте відповідно до статті 135 КПК належним чином повідомлявся про дати, час та місце судових засідань згідно із розписками, судовими повістками та телефонограмами, які є в матеріалах справи.

12.11.2021 на електронну адресу суду надходило клопотання ОСОБА_17 про відкладення такого судового засідання у зв`язку з його перебуванням за межами м. Києва, однак жодні докази поважності причин неприбуття не долучались. Щодо судового засідання 25.11.2021 ОСОБА_17 жодних клопотань не надсилав.

29.11.2021 до суду електронною поштою надійшло повідомлення ОСОБА_17 про розірвання договору про надання правничої допомоги із ОСОБА_9 за згодою сторін, проте жодних документів не було долучено.

Обвинувачений ОСОБА_9 в судових засіданнях 25.11.2021 та 30.11.2021 пояснив, що вважає поважними причини неприбуття його захисників у судові засідання 12.11.2021 та 25.11.2021, та також 29.11.2021 надіслав до суду електронною поштою повідомлення про розірвання договору про надання правничої допомоги із ОСОБА_17 за згодою сторін, проте жодних документів не долучив.

Прокурор ОСОБА_5 вважав поважними повідомлені причини неприбуття в судові засідання захисника ОСОБА_12 та неповажними причини неприбуття захисника ОСОБА_17 .

Інші учасники судових засідань не мали визначеної позиції щодо даного питання, й лише захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_18 в судовому засіданні 25.11.2021 зазначив, що вважає поважними причини неприбуття захисників в судові засідання, хоча вирішення питання щодо поважності причин неприбуття захисників обвинуваченого ОСОБА_9 жодним чином не торкалось прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 . Також він в судове засідання 30.11.2021 не прибув, надіславши до суду клопотання про відкладення судового засідання.

3. Обґрунтування позиції суду.

Відповідно до статті 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За частиною 1 статті 28 КПК, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. За частиною 2 статті 28 КПК, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Частиною 3 статті 28 КПК визначено критерії розумності строків кримінального провадження, до яких зокрема належить поведінка учасників кримінального провадження.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та покликані забезпечити, аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах Вемхофф проти Німеччини, § 18; Карт проти Туреччини, § 68). Також за практикою ЄСПЛ (зокрема справи «Санніно проти Італії», «Кускані проти Сполученого Королівства»), хоча ведення захисту по суті є справою обвинуваченого та його адвоката, національні суди не повинні пасивно спостерігати за випадками неефективного представництва.

Згідно з частиною 1 статті 318 КПК, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а за частиною 2 статті 318 КПК судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим кодексом.

За пунктом 1 частини 7 статті 42 КПК, підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб, а за частиною 4 статті 46 КПК, захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

За частиною 1 статті 47 КПК, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до частини 2 статті 47 КПК, захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Статтею 52 КПК визначено випадки обов`язкової участі захисника, й зокрема за частиною 1 цієї статті, участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.

ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до статті 12 КК кваліфікується як особливо тяжкий злочин, а тому участь його захисника у даному кримінальному провадженні є обов`язковою та відсутність такого унеможливлює проведення судових засідань.

За частиною 1 статті 324 КПК, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на те, що невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права є принцип правової визначеності, тобто загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності, суд зазначає, що вжите в статті 324 КПК слово «одночасно» не означає обов`язкового визнання неповажними причин неприбуття в судове засідання прокурора чи захисника в тому ж засіданні, в якому вони були відсутні, оскільки це позбавило б такого учасника судового провадження природнього права надати свої пояснення щодо підстав відсутності, а тому суд вважав можливим здійснювати встановлення фактичних причин неприбуття в подальшому під час судового провадження.

Відповідно до статті 138 КПК поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 21 чинного Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Також, за пунктом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012, адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов`язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, у разі, якщо доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов`язків адвоката.

Згідно з пунктом 11 чинних Правил адвокатської етики, затверджених рішенням з`їзду адвокатів України 09.06.2017 (із змінами від 15.02.2019), зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва. Адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення

За пунктом 12-1 тих же Правил адвокатської етики, адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки.

За пунктом 17 тих же Правил адвокатської етики, приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги, адвокат повинен зважити на свої можливості щодо його виконання, а за пунктом 18 Правил, до підписання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги у справі адвокат повинен з`ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта. Якщо після виконання цих вимог адвокат переконається у наявності фактичних і правових підстав для виконання певного доручення, він повинен неупереджено й об`єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт. Якщо за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення свідомо для адвоката існує поширена несприятлива (з точки зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних норм права, адвокат зобов`язаний повідомити про це клієнта.

Також, згідно з пунктом 44 Правил адвокатської етики, під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії…Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Суд визнає поважними причини неприбуття в судові засідання 12.11.2021 та 25.11.2021 захисника ОСОБА_12 за наявності наявних документів про його тимчасову непрацездатність.

Проте суд вважає неповажними причини неприбуття захисника ОСОБА_17 у судові засідання 12.11.2021 о 14.00 та 25.11.2021 о 09.00 без завчасного повідомлення про неможливість прибути у судове засідання та без жодного належного обґрунтування причин.

При цьому суд вважає абсолютно несерйозними посилання захисника ОСОБА_12 та обвинуваченого ОСОБА_9 на те, що ОСОБА_17 було залучено як «додаткового» чи «запасного» захисника на випадок неможливості прибуття в судове засідання захисника ОСОБА_12, оскільки таке не може сприйматись як розумне та обґрунтоване пояснення причин неприбуття, не передбачено ні переліком поважних причин, визначених статтею 138 КПК, та не відповідає наведеним вище нормам Правил адвокатської етики.

З урахуванням наведених вище обставин в сукупності, в процесуальній поведінці адвоката ОСОБА_17 наявні ознаки дисциплінарного проступку, а саме порушення правил адвокатської етики та неналежного виконання професійних обов`язків внаслідок створення перешкод для судового розгляду даного кримінального провадження та реалізації права його підзахисного на розгляд цього провадження у розумні строки, а тому суд вважає за необхідне порушити питання про дисциплінарну відповідальність такого адвоката перед кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури регіону, де він обліковується.

При цьому суд зауважує, що за пунктом 3.3 рішення Ради адвокатів України від 18.06.2020 №37, звільняються від плати за організаційне забезпечення розгляду заяв (скарг) зокрема суди, що звертаються із заявами (скаргами) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, в рамках наданих їм повноважень процесуальним законодавством України.

За пунктом 10 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність», затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 (із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 26.06.2019 №73), до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката зокрема слід відносити рішення, ухвали, постанови, звернення суддів.

Керуючись статтями 42, 46, 47, 324 КПК суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати поважними причини неприбуття захисника ОСОБА_12 в судові засідання 12.11.2021 о 14.00 та 25.11.2021 о 09.00.

2. Визнати неповажними причини неприбуття захисника ОСОБА_17 в судові засідання 12.11.2021 о 14.00 та 25.11.2021 о 09.00.

Порушити питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_17 перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 03.12.2021 у приміщенні Вищого антикорупційного суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3