Документ № 101612426

Справа № 991/7263/21

Номер провадження 1-кп/991/56/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікори К.О.,

суддів Білоус І.О.,

Танасевич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Тарана А.В.,

прокурора Мирка Б.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1

його захисників адвокатів Дем`янової О.В.,

Підлісного О.В.

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

його захисників адвокатів Мухи О.О.,

Сугоняки Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора Мирка Б.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000584 від 14 вересня 2020 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1.1. У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.

22 листопада 2021 року до суду надійшло клопотання прокурора Мирка Б.М. про продовження на два місяці строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 11 грудня 2020 року у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу.

1.2. В обґрунтування поданого клопотання прокурор послався на обґрунтованість висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а також на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду та здійснення з його боку незаконного впливу на свідків.

На думку прокурора, продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та запобігання зазначеним ризикам.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор Мирко М.Б. підтримав подане клопотання із зазначених у ньому мотивів.

2.2. Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Дем`янова О.В. заперечила проти задоволення клопотання прокурора та зазначила, що доводи прокурора про наявність ризиків переховування обвинуваченого та впливу на свідків мають абстрактний характер. Також захисник додала, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчене, докази зібрані, а тому відсутній ризик впливу на свідків з боку обвинуваченого ОСОБА_1 . Крім того, просила врахувати, що до ОСОБА_1 вже застосований запобіжний захід у вигляді застави, який здатний забезпечити виконання ним своїх обов`язків, підтвердженням чого є той факт, що ОСОБА_1 до теперішнього часу сумлінно їх виконував. До того ж, на думку захисника, покладення на обвинуваченого обов`язку уникати спілкування з будь-якими особами може зашкодити стороні захисту реалізувати своє право на збирання доказів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Підлісний О.В. висловив думку, що відсутня об`єктивна необхідність покладати на обвинуваченого зазначенні у клопотанні прокурора обов`язки, оскільки наразі кримінальне провадження перебуває на розгляді в суді. Також захисник просив врахувати, що прокурор не надав доказів наявності зв`язків обвинуваченого з працівниками правоохоронних органів, та що обвинувачений не порушував покладених на нього обов`язків раніше, має сталі соціальні зв`язки та до нього вже застосований запобіжний захід у вигляді застави, який здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив проти задоволення клопотання прокурора та зазначив, що у 2009 році ним була набута земельна ділянка у порядку безоплатної приватизації, інших майнових ресурсів він не має, а майно його родини не має відношення до цього кримінального провадження.

2.3. Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Муха О.О. заперечив проти задоволення клопотання прокурора, оскільки копія клопотання про продовження строку дії обов`язків була вручена після вручення обвинувального акта і до направлення його до суду, тобто в час, коли прокурор не мав права здійснювати жодні процесуальні дії.

Обвинувачений ОСОБА_2 - та його захисник адвокат Сугоняко Ю.П. підтримали позицію, висловлену адвокатом Мухою О.О.

ІІІ. Мотиви суду

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

3.1. Обставини, встановлені судом

Як зазначено у клопотанні прокурора, ухвалою слідчого судді від 11 грудня 2020 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 січня 2021 року з альтернативою внесення застави у розмірі 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 735 700,00 грн, та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

14 грудня 2020 року за ОСОБА_1 була внесена застава, у зв`язку з чим останнього було звільнено з-під варти.

Прокурор не надав доказів на підтвердження цих обставин, втім, вони не оспорюються учасниками кримінального провадження та підтверджуються реєстром матеріалів досудового розслідування (т. 1, а.с. 100), а тому суд вважає ці обставини встановленими.

Як вбачається з клопотання прокурора, строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , неодноразово продовжувався, востаннє - ухвалою слідчого судді від 29 вересня 2021 року (т. 1?Б, а.с. 59-64), відповідно до якої до 29 листопада 2021 року було продовжено строк дії наступних обов`язків:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатися з території України без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурор та суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) НАБ України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду);

- здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

3.2. Оцінка судом доводів прокурора

3.2.1. Оцінюючи доводи прокурора, зазначені у поданому клопотанні, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням особливостей, визначених ч. 7 ст. 194 КПК України, відповідно до яких обов`язки, передбачені частинами 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Зі змісту ч. 4 ст. 199 КПК України слідує, що при продовженні строку дії таких обов`язків суд має з`ясовувати, чи зменшилися зазначені прокурором ризики або з`явилися нові ризики, які виправдовують їх застосування.

Водночас, в силу положень ч. 2 ст. 42 КПК України, ОСОБА_1 наразі перебуває у статусі обвинуваченого, тому колегією суддів не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати наступні заявлені органом досудового розслідування ризики, що визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України:

- ризик переховування від органів досудового розслідування та суду;

- ризик впливу на свідків.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, для констатації існування ризику має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Колегія суддів звертає увагу, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчене, обвинувальний акт направлений до суду, а тому відсутні підстави давати оцінку ризику переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування, з`ясуванню належить лише ризик його переховування від суду.

3.2.2. Ризик переховування обвинуваченого від суду

В обґрунтування наявності ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду прокурор послався на тяжкість злочину, у вчинені якого він обвинувачується, та зазначив, що у обвинуваченого та його близьких родичів наявні достатні майнові ресурси, зокрема, земельні ділянки, які на думку прокурора, можуть забезпечити обвинуваченому можливість на певний час змінити місце свого проживання та перебування. Також прокурор зазначив, що у обвинуваченого ОСОБА_1 наявні сталі зв`язки із працівниками правоохоронних органів та інших органів державної влади, які також можуть бути використанні ним з метою переховування від суду.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, який відповідно до класифікації злочинів за ступенем тяжкості, закріпленої у ст. 12 КК України, належить до тяжкого злочину. Також колегія суддів враховує, що з огляду на положення ст. 45 КК України цей злочин належить до категорії корупційних, що виключає можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, а також призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України.

Зазначені обставини, на думку колегії суддів, дають підстави вважати обґрунтованою позицію прокурора про те, що тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , та наведені вище особливості закону про кримінальну відповідальність, є вагомим доводом, що підтверджує існування ризику його переховування від суду.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 5 ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 184 КПК України клопотання прокурора, серед іншого, має містити виклад обставин, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність ризиків, посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, та, відповідно, копії цих матеріалів.

Втім, прокурор не виконав обов`язку, передбаченого зазначеними положеннями КПК України, та не надав доказів, які підтверджують наявність майнових ресурсів у обвинуваченого ОСОБА_1 та його близьких родичів.

Вказаний недолік клопотання прокурора не перешкоджає його розгляду, втім, позбавляє суд можливості оцінити обґрунтованість цих доводів прокурора, а тому колегія суддів вважає їх недоведеними та не враховує при оцінці існування ризику переховування обвинуваченого від суду.

На підтвердження наявності у обвинуваченого ОСОБА_1 зв`язків із працівниками правоохоронних органів прокурор надав копію протоколу про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 19 листопада 2020 року (т. 1-А, а.с. 144-164), у якому зафіксований зміст розмови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 щодо їх знайомства з особами з числа працівників правоохоронних органів. Втім, прокурор не надав доказів на підтвердження того, що ці особи дійсно є або були працівниками правоохоронних органів, та відомостей про займані ними посади та коло їх повноважень, що перешкоджає з`ясуванню можливості надання ними допомоги у переховуванні обвинуваченого ОСОБА_1 , а тому колегія суддів також не враховує ці доводи прокурора під час оцінки існування цього ризику.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами прокурора про наявність ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду, втім, не вважає цей ризик значним.

3.2.3. Ризик незаконного впливу на свідків

Як зазначив прокурор, після відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту обвинувачений ОСОБА_1 дізнався про обсяг зібраних доказів, зокрема, свідків та зміст їх показань, а тому може вплинути на цих осіб з метою зміни ними своїх показань під час допиту в суді.

Оцінюючи можливість впливу на свідків та експерта, колегія суддів виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Разом із цим, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, обвинувачений ОСОБА_1 знатиме як їх персональні дані, так і зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування.

Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони ОСОБА_1 на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

3.3. Оцінка доводів сторони захисту

3.3.1. Колегія суддів відхиляє доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Мухи О.О. щодо відсутності у прокурора права вручати стороні захисту копію клопотання про продовження строку дії обов`язків, з огляду на те, що строк дії запобіжних заходів не обмежується лише строком досудового розслідування. Обов`язок надання стороні захисту копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання передбачений ч. 2 ст. 184 КПК України. Виконання цього обов`язку прокурором забезпечує можливість реалізації стороною захисту свого права на захист та не є підставою, яка впливає на законність та обґрунтованість клопотання.

3.3.2. Також не є обґрунтованими доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Дем`янової О.В. щодо абстрактного характеру зазначених прокурором ризиків, оскільки, як зазначив суд у пп. 3.2.2 та 3.2.3 цієї ухвали, такі ризики наявні та обґрунтовані прокурором.

3.3.3. Колегія суддів не враховує доводи сторони захисту щодо сумлінного виконання обвинуваченим ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків протягом досудового розслідування, оскільки їх виконання свідчить про дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу та не є підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора.

3.4. Висновки суду

3.4.1. Оцінюючи співмірність обов`язків, про продовження строку дії яких прокурор заявив клопотання, з встановленими судом ризиками його переховування від суду та впливу на свідків, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Прокурор просив продовжити обов`язок прибувати до прокурора та суду за першим викликом. Втім, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні станом на теперішній час закінчене, воно перебуває на розгляді в суді, а тому покладення на обвинуваченого обов`язку прибувати до прокурора за першим викликом не релевантне фактичним обставинам, у зв`язку з чим у цій частині в задоволенні клопотання прокурора має бути відмовлено.

3.4.2. Щодо покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язку утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті, колегія суддів зазначає, що така необмежена за колом осіб заборона не співмірна ризику впливу на свідків, для запобігання якому її просить застосувати прокурор.

Колегія суддів погоджується з доводами адвоката Дем`янової О.В., що покладення на обвинуваченого обов`язку в такій редакції може створити перешкоди у реалізації ним свого права на захист, зокрема, права збирати і подавати суду докази. З огляду на ці обставини, колегія суддів вважає за необхідне скоротити перелік осіб, від спілкування з якими має утримуватися обвинувачений ОСОБА_1 , та обмежити його колом свідків у цьому кримінальному провадженні.

3.4.3. Покладення інших зазначених у клопотанні обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_1 становитиме мінімальне втручання у його права, а тому є співмірним меті застосування запобіжного заходу та здатне запобігти ризику його переховування від суду, а отже, клопотання прокурора в цій частині має бути задоволене.

Керуючись статтями 194, 196, 199, 369, 372 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання прокурора Мирка Б.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу, - задовольнити частково.

2. Продовжити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до 30 січня 2022 року включно, а саме:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатися з території України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

3. У решті клопотання - відмовити.

4. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора з групи прокурорів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000584 від 14 вересня 2020 року.

5. Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

6. Направити обвинуваченому ОСОБА_1 копію ухвали негайно після її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя К.О. Сікора

Судді І.О. Білоус

О.В. Танасевич