Пошук

Документ № 101646959

  • Дата засідання: 09/01/2024
  • Дата винесення рішення: 09/01/2024
  • Справа №: 477/1668/18
  • Провадження №: 42018000000000647
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Вирок
  • Головуючий суддя (ВАКС): Ногачевський В.В.
  • Суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
  • Секретар : Валько К.І., Савіної Г.А., Чумаченко А.О., Федорова А.В.
  • Захисник/адвокат : Ягунова Д.В., Романюка Є.В.
  • Прокурор : Подгорець С.В., Козачина С.С.

Справа № 477/1668/18

Провадження № 1-кп/991/103/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 грудня 2021 рокумісто Київ

Колегія Вищого антикорупційного суду у складі суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретарів судового засідання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

прокурорів ОСОБА_8, ОСОБА_9,

обвинуваченої ОСОБА_10,

захисників ОСОБА_11, ОСОБА_12,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №42018000000000647 про обвинувачення

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки міста Херсон, що проживає по АДРЕСА_1, яка обіймала посаду судді Каланчацького районного суду Херсонської області, з вищою освітою, незаміжньої, раніше не судимої, на утриманні перебуває малолітня дитина,

за ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України у проханні надати для себе та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

Короткий виклад обставин справи

1. ОСОБА_10 обіймала посаду судді Каланчацького районного суду Херсонської області.

2.На її розгляд надійшов протокол про адміністративне правопорушення, складений стосовно ОСОБА_13 .

3. ОСОБА_13, вже після першого судового засідання у справі, яке не відбулося, зайшов до кабінету судді ОСОБА_10 та прохав її не притягувати його до адміністративної відповідальності.

4.Вже 04.04.2018 під контролем правоохоронних органів ОСОБА_13 у коридорі Каланчацького районного суду передав їй грошові кошти в сумі 5000грн, поклавши їх до друкованого видання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

5.Під час обшуку у кабінеті судді, ці кошти було вилучено.

6.Сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_10 вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України (далі КК України), прохання надати для себе та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

7. ОСОБА_10 з обвинуваченням не погоджується. Стверджує, що її було спровоковано, а всі ключові докази у справі зібрано в порушення вимог процесуального закону і їх необхідно визнати недопустимими.

8.Отже, у цьому кримінальному провадженні суд має з`ясувати відповіді на такі питання:

I.Чи винувата ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України?

II.Якщо так, то яке покарання буде справедливим для неї?

III.Що належить вчинити з речовими доказами, документами та заходами забезпечення? На кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі?

9.У пошуках відповідей на ці запитання суд зважав на такі міркування.

I.Чи винувата ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України?

10.За змістом ч.1, 3 ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

11.Згідно з ч. 2 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» передбачає, що сторона обвинувачення, виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК, має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожен елемент складу злочину, який визначає його кваліфікацію за кримінальним законом (згідно з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.04.2021 у справі № 751/2824/20 та від 23.02.2021 у справі № 742/642/18).

12.Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч.1 ст.11 ККУкраїни).

13.Аналіз ч.1 ст.11 КК України, що визначає поняття злочину, та ч.3 ст.368 КК України, за якою обвинувачується особа, в розрізі формулювання обвинувачення, вказує на те, що відповідальність за частиною 3 статті 368 КК України настає, зокрема, якщо доказами поза розумним сумнівом підтверджено, що:

a) ОСОБА_10 є службовою особою, яка займає відповідальне становище;

b)прохала надати для себе;

c)одержала;

d)неправомірну вигоду;

e)за вчинення нею будь-якої дії в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду;

f)з використанням наданої їй влади та службового становища;

g)при цьому її дії повинні бути винними.

14.Підтвердження доказами (належними, допустимими та достовірними) кожного з наведених елементів поза розумним сумнівом свідчитиме про доведення вини обвинуваченої. Відсутність таких доказів щодо якогось з елементів вказуватиме на невинуватість особи або ж на необхідність, за певних умов, перекваліфікації її дій.

15.Нижче буде перевірено, чи доведено стороною обвинувачення кожен з наведених у п.13 вироку елементів фактичними даними.

a)Отож, ОСОБА_10 є службовою особою, яка займає відповідальне становище

16.Відповідно до пункту 1 примітки до ст.364 КК України службовими особами у статті 368 цього Кодексу є зокрема особи, які постійно здійснюють функції представників влади.

17.Судову владу в Україні реалізовують судді (ч.2 ст.1 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

18.Крім того, в тому числі судді, є службовими особами, які займають відповідальне становище (пункт 2 примітки до ст.368 КК України).

19.Отже, суддя, згідно з наведеними нормами, є представником судової влади та службовою особою, що займає відповідальне становище.

20.Указом Президента України від 20.02.2010 №200/2010 ОСОБА_10 призначено строком на п`ять років на посаду судді Каланчацького районного суду Херсонської області (доказ 1). 22.03.2010 її зараховано до штату цього суду (доказ 2).

21.Згодом, указом Президента України від 03.04.2017 №94/2017 її призначено безстроково на посаду судді цього ж суду (доказ 3). 05.04.2017 вона приступила до виконання обов`язків за посадою (доказ 4).

22.Таким чином, ОСОБА_10, будучи суддею, здійснювала функції представника судової влади та на час описаних у обвинувальному акті подій, була службовою особою, яка займає відповідальне становище.

b)Вона прохала надати для себе кошти

23.У кримінальному законі не розкрито поняття «прохання надати неправомірну вигоду».

24.Лексичне визначення слова прохання є в тлумачному словнику української мови і означає ввічливе звертання до кого-небудь з метою домогтися чогось, спонукати кого-небудь зробити, виконати щось; просьба. (Словник української мови: в 11 томах. Том 8,1977. Стор. 335)

25.Отже, коли особа прохає надати неправомірну вигоду, вона звертається до іншої особи, з метою спонукати її до цього, при цьому розуміючи, що остання має можливість відмовити у такому проханні.

26.У 2018 році ОСОБА_13 здійснював пасажирські перевезення через адміністративний кордон з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим (показання свідка ОСОБА_13 )

27.08.02.2018 на контрольному пункті в`їзду-виїзду «Каланчак» старшим державним інспектором ВДК Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки стосовно ОСОБА_13 складено протокол про адміністративне правопорушення ІІ№0001191 (доказ 6, показання свідка ОСОБА_13 ) У протоколі зазначено, що ОСОБА_13 здійснював господарську діяльність з перевезення пасажирів автобусом Mercedes Benz ВА1346ВК без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без ліцензії на даний вид діяльності. Як вказано у протоколі, він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

28.19.02.2018 цей протокол надійшов до Каланчацького районного суду Херсонської області (доказ 7, показання обвинуваченої ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_13 )

29.Цього ж дня судовій справі присвоєно єдиний унікальний номер 657/432/18. Для її розгляду визначено головуючу суддю ОСОБА_10 (доказ 8, показання обвинуваченої ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_13 )

30.Розгляд призначено на 02.03.2018 о 09:45 год. (доказ 9)

31.23.02.2018 на поштову адресу ОСОБА_13 було направлено повістку про виклик у справі №657/432/18, яку отримано 02.03.2018 (докази 9, 10).

32.15.03.2018 ОСОБА_13 приїхав в м.Каланчак. Він зустрівся із ОСОБА_10 у її кабінеті в приміщенні Каланчацького районного суду Херсонської області. Спілкування відбувалось віч-на-віч, в позапроцесуальному порядку (показання обвинуваченої ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_13 )

33.За словами ОСОБА_13, ОСОБА_10 під час їхньої зустрічі пояснила, що він винний у вчиненні адміністративного правопорушення. Суддя повідомила його, що за вказане адміністративне правопорушення передбачений штраф у сумі від 15 до 30 тис. грн. (показання свідка ОСОБА_13 )

34. ОСОБА_13 просив не притягувати його до відповідальності, вказуючи, що у Автономній РеспубліціКрим (далі АР Крим) у нього проживає син, треба туди їздити. Зазначив, що машина, якою він здійснював пасажирські перевезення, йому не належить, його керівник з нього ці гроші з зарплати вирахує, в той час як він і так ледве не за безцінь їздить (показання обвинуваченої ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_13 )

35.Після цього ОСОБА_13 запитав у судді: «Чи якось можна вирішити це питання?» Суддя відповіла ствердно і назвала суму у 5000грн. ОСОБА_13 зазначив, що у нього такої суми немає. В свою чергу, ОСОБА_10 вказала, щоб той подумав, інакше буде штраф (показання свідка ОСОБА_13 )

36. ОСОБА_10 описані вище твердження свідка щодо надання своєї згоди на закриття справи та озвучення йому суми за такі дії заперечила (показання обвинуваченої ОСОБА_10 )

37.Суддя також відклала розгляд справи на 04.04.2021 о 08:30 год. (докази 11, 30, показання обвинуваченої ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_13 )

38.15.03.2018 ОСОБА_13 звернувся до Головного управління Служби безпеки України в АР Крим (з дислокацією в м.Херсон) (далі ГУ СБУ в АРК) із заявою у якій повідомив, що суддя ОСОБА_10 за прийняття рішення на його користь прохала у нього надати 5000 грн, пояснивши, що у разі незгоди вона прийме рішення про визнання його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення з накладенням штрафу в розмірі 17 тис. грн (доказ 28).

39.19.03.2018 він звернувся із заявою про вчинене кримінальне правопорушення до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (доказ 20)

40.04.04.2018 близько 08:50 год. ОСОБА_13 прибув до приміщення Каланчацького районного суду Херсонської області по вулиці Херсонській, 26, що у смтКаланчак, Херсонської області, прослідкувавши у напрямку службового кабінету судді ОСОБА_10 (докази 12, 13, 14).

41.Зайшовши до кабінету судді, ОСОБА_13 вказав: «Приїздив тоді, чомусь запізнився, неправильна інформація була трохи.» ОСОБА_10 у нього запитала: «Ну, що у вас доповнень немає ніяких?» На що ОСОБА_13 вказав: «Та немає, просто начальник жадний… грошей. Сказав, сам розбирайся, штраф твій. Я, якби, водієм працюю. Сказав, не вирішиш це питання, все, з роботи йдеш, є кому працювати.» (докази 13, 14)

42.Далі суддя ОСОБА_10 сказала: «нуль восьмого, нуль другого [дата складання протоколу про адміністративне правопорушення], ну штраф буде вам, я вам серйозно кажу!» Тоді ОСОБА_13 промовив: «Ну, а як ми з вами домовлялись не можна? Так свої вже там тому що. Це я, мені треба 3 місяці працювати просто безкоштовно, а як би сім`я є і...» (докази 13, 14)

43. ОСОБА_10 тоді сказала: «Я пам`ятаю, про що ми з вами говорили…»; «Ну що стаття 164…» ОСОБА_13 запитав: «Скільки?» ОСОБА_10, в свою чергу вказала: «Ну, штраф 16 тисяч.» ОСОБА_13 здивувався, почувши таку суму. На що суддя сказала: «Ну, а Ви не знали, що штраф такий, так?» ОСОБА_13 відповів, що, звичайно, він не знав. На що суддя зазначила: «Я вам казала минулого разу.» ОСОБА_13 вказав: «А ну д.., просто коли я їздив, зараз просто уже документи зробили…» (докази 13, 14)

44.Суддя ОСОБА_10 тоді пояснила: «Штраф від 1 до 2 тисяч, від 16 до 32»; «Ну так що будемо робити?» ОСОБА_13 вказав: «Ну все, як ми домовлялись!» Суддя, сказавши до ОСОБА_13 : «Йдемо!» - вивела його в коридор, зазначивши, щоб він очікував. (докази 13, 14)

45.Згодом, ОСОБА_10, вийшовши із кабінету секретаря судового засідання в коридор суду, звернулась до ОСОБА_13 : «Я правильно розумію, що ви хочете зараз оплатити штраф? Так?» ОСОБА_13 відповів ствердно. ОСОБА_10, в свою чергу, вказала: «Так, давайте.» ОСОБА_13 на що запитав: «П`ять тисяч, знижок ніяких немає?» ОСОБА_10 вказала: «Ага!» (докази 13, 14, показання свідка ОСОБА_13 )

46.Отже, з наведених вище фактичних даних суд дійшов наступних висновків. І свідок і обвинувачена підтвердили, що ОСОБА_13 під час розмови всередині березня 2018 року просив не притягувати його до адміністративної відповідальності, оскільки сума передбаченого законом штрафу є для нього надмірною. Проте, у їхніх показаннях містяться різні твердження щодо ініціатора надання коштів та взагалі домовленостей щодо їх надання. Тому не можна беззаперечно стверджувати, що ОСОБА_10 під час цієї зустрічі прохала надати їй кошти.

47.Разом з тим, 04.04.2018 вона завуальовано запитала у ОСОБА_13, чи у нього немає доповнень, спонукаючи його до розмови про кошти. Далі продовжила розмову, сказавши свідку, що йому буде штраф, двічі озвучила його суму, домагаючись, щоб ОСОБА_13 надав їй гроші, і запитала в нього: «Ну так що будемо робити?» - на що він відповів: «Ну все, як ми домовлялись». Таким чином ОСОБА_10 висловила прохання надати їй кошти.

c)Вона одержала грошові кошти від ОСОБА_13 .

48.Одержання передбачає будь-який спосіб прийняття неправомірної вигоди.

49.04.04.2018 близько 09:08 год. ОСОБА_13, попередньо підрахувавши кошти, вклав їх до друкованого видання Кодексу України про адміністративні правопорушення, який тримала в руках суддя ОСОБА_10 . Гроші передано у коридорі Каланчацького районного суду Херсонської області на другому поверсі (доказ 12, 13, показання свідків ОСОБА_13 )

50.04.04.2018 з 09:50 год. до 13:09 год. проведено обшук у службовому кабінеті судді Каланчацького районного суду Херсонської області ОСОБА_10 . У другій зверху шухляді робочого столу виявлено Кодекс України про адміністративні правопорушення синього кольору, в якому знайдено грошові кошти в сумі 5000 грн: 10 банкнот номіналом 200 грн та 6 банкнот номіналом 500 грн (докази 15, 29, показання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 )

51.За результатами проведення судової технічної експертизи документів встановлено, що зазначені грошові купюри є справжніми (доказ 16)

52.Отже, ОСОБА_10 одержала від ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 5000 грн.

d)Одержані грошові кошти є неправомірною вигодою

53.Згідно з приміткою до ст.364-1 КК України у статті 368 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти, зокрема, грошові кошти, які одержують без законних на те підстав.

54. ОСОБА_10 одержала від ОСОБА_13 грошові кошти у сумі 5000грн (пункт 52 вироку)

55.Вона на момент згадуваних подій була суддею Каланчацького районного суду Херсонської області (пункти 16-22 вироку).

56.Фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ч. 1 ст.148 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»). Суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами та складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (ч.1 та ч.2 ст.135 згаданого Закону).

57.Крім того, у відповідності до ч.2 ст.54 цього ж закону, суддя не може поєднувати свою діяльність із підприємницькою, адвокатською діяльністю, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу (крім викладацької, наукової чи творчої), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

58.Отже, оскільки ОСОБА_13 не є розпорядником коштів Державного бюджету України, відсутні відомості про те, що ОСОБА_10 могла отримати кошти у зв`язку зі здійсненням нею викладацької, наукової чи творчої діяльності, такі грошові кошти надано їй з підстав, що не зазначені в жодному з нормативних актів.

59.Таким чином, грошові кошти в сумі 5000 грн надано без законних на те підстав, тому вони є неправомірною вигодою.

e) ОСОБА_10 одержала неправомірну вигоду за ухвалення нею рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення в інтересах ОСОБА_13 .

60.Стосовно ОСОБА_13 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП (пункт 27 вироку). Вказана стаття передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу від однієї тисячі (17000грн) до двох тисяч (34000грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

61.При цьому, ОСОБА_13 під час першої зустрічі із ОСОБА_10 та 04.04.2018, коли відбулось друге призначене засідання у справі, просив суддю, щоб та не притягувала його до адміністративної відповідальності, не застосовувала до нього стягнення у виді штрафу (пункти 32-35, 41-44 вироку)

62.Після передачі ОСОБА_13 грошових коштів судді, він запитав: «А рішення суду, бо в Криму начальник сказав, якщо не приїду звільнить!» Тоді ОСОБА_10 запитала, коли той буде ще у м.Каланчак, та вказала, що рішення все одно не набрало законної сили, лише через десять днів вони зможуть його направити за його місцем проживання. Водночас, він наполягав на отриманні копії рішення в той же день, щоб показати своєму керівнику. ОСОБА_10 погодилась, але просила зачекати хвилин тридцять (доказ 13, показання свідка ОСОБА_13 )

63.04.04.2018 вона винесла постанову, згідно з якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП відносно ОСОБА_13, закрила за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (доказ 17, показання свідка ОСОБА_13 та обвинуваченої ОСОБА_10 )

64.В той же день, копію вказаної постанови було видано ОСОБА_13 (докази 13, 18, показання свідка ОСОБА_13 )

65.Отже, взамін на отриману неправомірну вигоду в сумі 5000грн суддя ОСОБА_10 закрила провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_13 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, мінімальна сума штрафу за яке розпочинається із 17000 грн.

66.Таким чином, вона одержала неправомірну вигоду за винесення постанови про закриття провадження у справі в інтересах ОСОБА_13 того, хто надав неправомірну вигоду.

f)Ухваливши таке рішення, ОСОБА_10 використала надану їй владу та службове становище

67.Використання службовою особою влади чи службового становища передбачає використання тих повноважень, якими службова особа наділена у зв`язку із зайняттям нею певної посади або здійсненням певної діяльності. Така особа діє в сфері своєї компетенції, вчиняє дії, які вона в принципі має повноваження вчиняти, перебуваючи на відповідній посаді (п.2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про хабарництво»).

68.Використання службового становища це використання своїх повноважень і можливостей, пов`язаних із займаною посадою.

69.Використання влади це використання повноважень і можливостей службовою особою, яка є представником влади.

70.Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом (ч.1 ст.1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

71.Відповідно до ст.129 Конституції України судочинство провадиться суддею, зокрема, одноособово.

72.Згідно зі ст.213, ч.1 ст.221 КУпАП судді, серед іншого, районних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ст.164 цього Кодексу.

73.Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення (стаття 276 КУпАП).

74.Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст.278 КУпАП).

75.Розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання (ст.279 КУпАП).

76.Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати, серед іншого, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

77.Стаття 284 КУпАП передбачає, що у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) може винести, серед іншого, постанову про закриття справи.

78.Як встановлено, саме суддя ОСОБА_10 здійснювала розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП відносно ОСОБА_13 (пункт 29 вироку)

79.Розгляд здійснювався нею одноособово (доказ 8, показання обвинуваченої ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_13 )

80.У судове засідання у ході розгляду справи було викликано особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_13 (доказ 10)

81.Суддею 04.04.2018 було проведено судове засідання, яке не фіксувалось за допомогою технічних засобів (докази 13, 17, показання свідка ОСОБА_13 та обвинуваченої ОСОБА_10 )

82.Того ж дня, за результатами розгляду справи, ОСОБА_10 винесено постанову про закриття провадження у справі (доказ 17, показання обвинуваченої ОСОБА_10 )

83.Розглядаючи вказану справу про адміністративне правопорушення одноособово, суддя ОСОБА_10 діяла як суд та керувалася КУпАП.

84.До кола її повноважень (можливостей) входило розгляд цієї справи, керування ходом судового процесу та засідання, відкладення розгляду справи, визначення дат проведення судових засідань, ухвалення рішення суду тощо.

85.Дії, які ОСОБА_10 вчинила за одержання неправомірної вигоди, входять до її компетенції.

86.Таким чином, вона будучи представником судової влади та використовуючи свої повноваження та можливості, пов`язані із посадою, закривши справу про адміністративне правопорушення використала надану їй владу та службове становище.

g)Дії ОСОБА_10, що полягали в проханні та отриманні неправомірної вигоди, є винними

87.Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності (ч.1 ст.23 КК України).

88.Аналіз диспозиції ч.1 та ч.3 статті 368 КК України дає можливість зробити висновок, що суб`єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом.

89.Відповідно до ч.2 ст.24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

90.Усвідомлення означає розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об`єкта, предмета, об`єктивної сторони складу злочину, а також, розуміння його суспільної небезпеки.

91.Передбачення це розумове уявлення особи про результати своєї дії. Під час вчинення злочину винний усвідомлює зміст конкретних наслідків його діяння, їх суспільно небезпечний характер (шкода, яка буде заподіяна об`єктам посягання), а також неминучість або можливість настання таких наслідків.

92.А під бажанням слід розуміти прагнення досягти конкретного результату, що передбачає свідому і цілеспрямовану діяльність особи. Бажання це воля, спрямована на досягнення чітко визначеної мети.

93.Іншими словами, сторона обвинувачення повинна довести, що ОСОБА_10, висловлюючи прохання та отримуючи неправомірну вигоду від ОСОБА_13, усвідомлювала суспільно небезпечний характер вчинюваних нею дій, передбачала їх протиправні наслідки, а також бажала їх настання.

94.Про наявність усвідомлення та передбачення ОСОБА_10 суспільної небезпеки пропозиції, одержання нею неправомірної вигоди та бажання вчинити цю дію свідчать фактичні обставини справи.

95.Доказами встановлено, що ОСОБА_10 допускала позапроцесуальне спілкування з особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_13 . Вказане спілкування відбувалось у кабінеті судді, без присутності інших осіб. Під час першої їхньої зустрічі, що не обґрунтовувалась проведенням судового засідання у справі, суддя домовилась із ОСОБА_13 про суму грошових коштів за вирішення питання про незастосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу. Слова ОСОБА_10, як пояснив ОСОБА_13, створили у нього переконання, що він винний у вчиненні адміністративного правопорушення та до нього буде застосовано штраф у сумі від 16 до 32 тис. грн у випадку його відмови передати судді грошові кошти у сумі 5000грн (докази 13, 14, показання обвинуваченої ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_13 )

96.Про усвідомлення та передбачення ОСОБА_10 суспільної небезпеки, протиправності її дій та бажання все ж вчинити їх свідчить і те, що суддя, використовуючи фрази, промовлені нею під час спілкування з ОСОБА_13 04.04.2018: «Ну так що будем робити?», «Я правильно розумію, що ви зараз хочете оплатити штраф?», «Да, давайте [щодо передачі їй коштів]», спонукала ОСОБА_13 передати їй неправомірну вигоду, поклавши кошти в кодекс (доказ 13, 14)

97.Крім цього, суддя, відразу після отримання коштів виготовила та видала ОСОБА_13 рішення, що обговорювалось між ними. Резолютивна частина рішення стосувалась саме закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_13 складу адміністративного правопорушення, що виключало можливість стягнення з нього штрафу (докази 12, 13, 17, 18, показання обвинуваченої ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_13 ) Крім цього, у рішенні вказано, що ОСОБА_13 у ході розгляду справи вину не визнав, надав пояснення з приводу адміністративного правопорушення, водночас, як зафіксовано у записах за результатами проведення НСРД, у ході судового розслідування 04.04.2018 взагалі не обговорювались деталі діяння, у зв`язку з яким він притягується до адміністративної відповідальності (докази 13, 17)

98.Із досліджених матеріалів вбачається, що ОСОБА_10 активно підтримувала розмову із ОСОБА_13 мала повне розуміння, що обговорюється питання одержання нею неправомірної вигоди у сумі 5000 грн (доказ 13, 14) Суддя під час такого спілкування, коли мова йшла про вирішення справи на користь ОСОБА_13, не заперечувала проти передання їй коштів, не вказала на протизаконність надання їй будь-яких матеріальних вигод (доказ 13, 14, показання свідка ОСОБА_13 )

99.Відповідно до п.«г» ч. 1 ст.3, ч. 1ст.22 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції на час вчинення злочину) суддям заборонялось використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

100.Згідно з ст. 2 Кодексу суддівської етики суддя не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.

101.За змістом ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» та ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, у разі надходження йому пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язаний невідкладно відмовитися від пропозиції, за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію, залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників та письмово повідомити про таку пропозицію спеціально уповноважених суб`єктів.

102.Отож, згідно з вимогами чинного законодавства та зважаючи на значний досвід роботи ОСОБА_10 на посаді судді (пункти 16-22 вироку), вона повинна була розуміти протиправність отримання будь-яких грошових коштів та недопустимість надання суддею при здійсненні правосуддя обіцянок щодо вирішення справи певним чином на користь будь-яких осіб.

103.Таким чином, ОСОБА_10, висловлюючи прохання та отримуючи неправомірну вигоду від ОСОБА_13, усвідомлювала суспільно небезпечний характер вчинюваних нею дій, передбачала їх протиправні наслідки, а також бажала їх настання, тобто вчинила злочин із прямим умислом.

Позиції сторін

104.Прокурор підтримав обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті. Зазначив, що докази є належними та допустимими, доводять обставини викладені в обвинувальному акті. У зв`язку з цим просив визнати ОСОБА_10 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із позбавленням права обіймати посади державної служби, а також з конфіскацією майна.

105. ОСОБА_10 винуватою себе не визнала.

106.Серед іншого, захисник та обвинувачена зазначили, що мала місце провокація на отримання грошових коштів (i), порушено порядок вручення ОСОБА_10 повідомлення про підозру (іі), а також низка доказів у справі є недопустимими (iiі).

i.Чи було спровоковано ОСОБА_10 на отримання неправомірної вигоди?

107.Доводи сторони захисту в описуваному аспекті можна підсумувати наступними твердженнями.

108.Намір спровокувати ОСОБА_10 з`явився у співробітників ГУ СБУ в АРК ОСОБА_16 та ОСОБА_17 після того, як суддя під час їхньої зустрічі відмовилась посприяти певній особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.

109. ОСОБА_13, на думку сторони захисту, перебував в той час в так званій залежності від правоохоронних органів, оскільки стосовно нього було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні.

110.Як зазначила сторона захисту, ОСОБА_13, коли вперше зустрівся із суддею ОСОБА_10 та дізнався про суму штрафу, передбачену ст.164 КУпАП, одразу почав пропонувати судді ОСОБА_10 «вирішити питання» у інший спосіб, за так званий «презент».

111. ОСОБА_13 після згаданої розмови із ОСОБА_10 звернувся до свого роботодавця ОСОБА_18, який запропонував йому «через особисті зв`язки вплинути на суддю». При цьому, незважаючи на те, що у м.Херсон дислокується Управління СБУ в Херсонській області, функціонувало НАБУ, ОСОБА_18 та ОСОБА_13 цілеспрямовано звертаються до ГУСБУ в АРК.

112.Сторона захисту також вказала, що 15.03.2018 ОСОБА_13 повідомив співробітників ГУ СБУ в АРК про те, що розмір грошових коштів у сумі 5000грн для нього значний і таких коштів у нього немає. Однак, вже 03.04.2018, напередодні розгляду в суді справи про адміністративне правопорушення, він добровільно передає особисті кошти в розмірі 5000грн співробітникам ГУСБУ в АРК для проведення спеціального слідчого експерименту.

113.Крім того, за твердженнями сторони захисту, поняті ОСОБА_15 та ОСОБА_19 не надавали добровільну згоду на залучення їх до проведення слідчих (розшукових) дій, а також вони були особисто присутні лише у ході обшуку кабінету судді.

114.Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні (ч.3 ст.271 КПК).

115.Беручи до уваги трактування провокації Верховним Судом та Європейським судом з прав людини, можна визначити основні критерії для її перевірки. До них слід насамперед віднести:

(i)чи існувала на першочерговому етапі у правоохоронних органів об`єктивна підозра, що особа займається злочинною діяльністю або схильна до вчинення злочину?

(ii)в який момент правоохоронні органи розпочали негласну операцію щодо «спостереження» за вчиненням злочину: вони лише «приєдналися» до злочинної діяльності чи були ініціаторами її як такої?

(iii)чи був би злочин вчинений без втручання органів влади? яким був характер дій правоохоронних органів: пасивний чи активний (у формі активного сприяння/підбурювання)?

(iv)яким є співвідношення між схильністю обвинуваченої до вчинення злочину та тиском на неї будь-яких інших осіб у певний спосіб?

(v)чи наявні у органів влади докази, що підтверджують законність проведення відповідних операцій?

116.Нижче судом, шляхом надання відповідей на поставлені запитання, буде досліджено та перевірено, чи не були дії особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, спровоковані.

(i)Чи існувала на першочерговому етапі у правоохоронних органів об`єктивна підозра, що особа займається злочинною діяльністю або схильна до вчинення злочину?

117.Перевіряючи час та обставини отримання інформації правоохоронними органами про вчинення злочину та те, коли вони почали реагувати на таку інформацію, шляхом використання способів негласного спостереження за особою, суд враховує такі фактичні обставини.

118.Стаття 214 КПК передбачає порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Саме з цього моменту починається досудове розслідування у кримінальному провадженні.

119.Із досліджених матеріалів вбачається, що відомості до ЄРДР у цьому кримінальному провадженні внесено 19.03.2018 (т. 3 а.с. 17, доказ 19)

120.Підставою для початку досудового розслідування стала заява ОСОБА_13 про вчинене кримінальне правопорушення (доказ 20) ОСОБА_13 вказав, що 15.03.2018 суддя Каланчацькогорайонного суду Херсонської області ОСОБА_10 вимагала від нього 5000 грн за закриття стосовно нього справи про адміністративне правопорушення (доказ 21)

121.Крім цього, прокурорами САП було отримано матеріали від ГУ СБУ в АРК (доказ 22) із заявою ОСОБА_13 із викладеними аналогічними фактами, до якої додано копію протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_13 (доказ 28).

122.Звернення до ГУ СБУ в АРК та після того до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із заявою про вчинення злочину підтвердив під час допиту ОСОБА_13 (показання свідка ОСОБА_13 )

123.Отже, первинним джерелом об`єктивних даних щодо вчинення кримінального правопорушення був ОСОБА_13, який повідомив про це правоохоронні органи. Його заява містила необхідні дані, що потребували перевірки (вказано час, місце, інші обставини, що свідчать про ознаки кримінального правопорушення).

124.Таким чином, у прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури були необхідні підстави для початку кримінального провадження стосовно ОСОБА_10

(ii)В який момент правоохоронні органи розпочали негласну операцію щодо «спостереження» за вчиненням злочину: вони лише «приєдналися» до злочинної діяльності чи були ініціаторами її як такої?

125.За словами ОСОБА_13, він здійснював пасажирські перевезення із материкової частини України на тимчасово окуповану територію АР Крим. Працював водієм, оскільки до 2014 року жив в АР Крим, на вказаній території у нього проживає син, до якого треба було їздити (показання свідка ОСОБА_13 )

126.Згідно з п.24 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (в редакції станом на 28.09.2017) ліцензуванню підлягає перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

127.Ліцензії на цей вид діяльності, як пояснив ОСОБА_13, він не мав. А шукав пасажирів через сервіс Blablacar. У день, коли стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення він здійснював перевезення кількох пасажирів на транспортному засобі, який належав не йому, а його керівнику ОСОБА_18 (показання свідка ОСОБА_13 )

128.08.02.2018, коли ОСОБА_13 перетинав контрольний пункт при виїзді із м.Алчевська до смт.Каланчак стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення (доказ 6, показання свідка ОСОБА_13 )

129.За правилами територіальної підсудності такий протокол передано до Каланчацького районного суду Херсонської області. Для розгляду справи про адміністративне правопорушення автоматизованою системою документообігу суду було визначено суддю ОСОБА_10 (доказ 8, показання обвинуваченої ОСОБА_10 )

130.Після отримання адмінпротоколу щодо ОСОБА_13 суддею було призначено перше судове засідання у справі на 02.03.2018 о 09:45 год. (доказ 9)

131.Із метою повідомлення ОСОБА_13 про судове засідання, за місцем його проживання: АДРЕСА_2 надіслано повістку про виклик. Її отримано 02.03.2018 (тобто в день судового засідання) (доказ 10). Зважаючи на значну віддаленість місця проживання ОСОБА_13 до місцезнаходження Каланчацького районного суду Херсонської області та час отримання повістки, його вчасне прибуття до суду було неможливим.

132.Водночас, як пояснив ОСОБА_13, він приїхав до міста Каланчак уже після судового засідання у справі. Він зайшов до кабінету судді, що мала розглядати його справу та була вказана в повістці, яку отримав (показання свідка ОСОБА_13 )

133. ОСОБА_13 зазначив, що справді у ході спілкування з суддею натякнув на можливість вирішення справи за певний «презент» (показання свідка ОСОБА_13 )

134.Водночас, вказане твердження сторона захисту трактує досить однобоко, без урахування інших обставин, про які зазначав свідок.

135. ОСОБА_13 пояснив, що коли зайшов до судді в кабінет повідомив, що стосовно нього розглядається справа про адміністративне правопорушення. Він зазначив, що запропонував вирішити питання стосовно його справи (натякнувши цим на певний «презент»), оскільки суддя ОСОБА_10 дала йому зрозуміти, що він винуватий у вчиненні адміністративного правопорушення і до нього безальтернативно буде застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі від 16 до 32 тисяч гривень. Свідок вказав, що під час зустрічі із суддею загалом хотів пояснити їй ситуацію, яка у нього склалася, розповів як працює перевізником. Він пояснював ОСОБА_10, що їздить не на своїй машині, а працює на певного власника. Суддя, незважаючи на це, наполягала, що ОСОБА_13 порушив закон. І тому, як вказав свідок, він запитав, чи можна вирішити якось це питання. Тоді ОСОБА_10, за словами ОСОБА_13, назвала суму, за яку готова закрити провадження щодо нього 5000грн (показання свідка ОСОБА_13 )

136.Вказуючи на можливість вирішити питання «іншим чином», ОСОБА_13 зважав на загальну ситуацію щодо корупційності судових органів в Україні та можливість вирішення справи на його користь за надання грошових коштів (показання свідка ОСОБА_13 ).

137.Свідок вказав, що самостійно вирішив зайти в кабінет до судді та роз`яснити їй ситуацію, що склалася, та самостійно, без будь-якого примусу правоохоронних органів, запитав про можливе вирішення справи іншим чином (без накладення штрафу) (показання свідка ОСОБА_13 )

138.При цьому, суддя, почувши, що ОСОБА_13 запитав про можливість вирішення справи на його користь, не заперечила таку пропозицію (показання свідка ОСОБА_13 )

139.Як він пояснив, почувши суму, за яку ОСОБА_10 погодилась вирішити справу на його користь, вказав, що такої суми у нього немає, вона є завеликою для нього. Суддя, в свою чергу, відклала розгляд цієї справи на іншу дату (04.04.2018 на 08:30год.), для того, щоб ОСОБА_13 подумав, інакше до нього буде застосовано штраф (показання свідка ОСОБА_13 )

140.Варто зазначити, що перша зустріч між ОСОБА_13 та ОСОБА_10 відбувалась не під контролем правоохоронців, а відтак не фіксувалась жодними аудіо-, відеозаписувальними засобами. При цьому, допитана під час судового розгляду обвинувачена не заперечила вказану зустріч, підтвердила, що ОСОБА_13 повідомляв її про певні особисті обставини, за яких просив не притягувати його до відповідальності. Водночас, обвинувачена заперечує обставину того, що між ними було погоджено суму грошових коштів, за яку справу щодо ОСОБА_13 вона може закрити (показання обвинуваченої ОСОБА_10 )

141.Обговорення між особами попередньо суми неправомірної вигоди чітко прослідковується із розмови ОСОБА_13 та судді 04.04.2018, яка зафіксована технічними засобами. Під час неї ОСОБА_10 часто посилається на певні попередні домовленості між ними (доказ 13, 14)

142.Як вбачається із наданих ОСОБА_13 показань, після першої розмови із ОСОБА_10 він звернувся до свого керівника ОСОБА_18, і попросив, щоб той надав суму 5000грн для передачі судді. Останній, в свою чергу, відмовився надати грошові кошти, однак запропонував ОСОБА_13 звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину (показання свідка ОСОБА_13 )

143.Варто зазначити, що посилання сторони захисту, що ОСОБА_18 мав через певні «особисті зв`язки вплинути на суддю», є лише довільним трактуванням показань свідка.

144. ОСОБА_13 вказав, що звернувся до свого керівника із проханням надати 5000грн, щоб їх передати судді. Свідок також зазначив, що ОСОБА_18 на це відповів, що подумає і спробує це питання вирішити [маючи на увазі надання грошових коштів]. Потім вказав, що не буде нічого робити, а натомість запропонував звернутись до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину (показання свідка ОСОБА_13 )

145.Із наданих ОСОБА_13 показань вбачається, що вони не відразу вирішили звернутись саме до ГУ СБУ в АРК. Зокрема, ОСОБА_18 хотів залишити заяву у ГУ СБУ в Херсонській області, водночас це саме була ініціатива ОСОБА_13 написати заяву у ГУ СБУ в АРК. Він зазначив, що раніше жив в АР Крим. Цьому управлінню більше довіряв, оскільки, коли було окуповано Кримський півострів, бачив як ГУ СБУ в АРК працювали, були на стороні України, йшли на патріотичні вчинки (показання свідка ОСОБА_13 )

146.Таким чином, суд відхиляє вказані доводи сторони захисту, адже вони обумовлюються виключно одним вирваним із контексту висловом із показань ОСОБА_13 та не можуть свідчити про певну зацікавленість ОСОБА_18 у провокуванні судді на надання неправомірної вигоди чи його певні домовленості із правоохоронними органами стосовно цього.

147.Слід також вказати на те, що судом вжито усіх можливих заходів задля забезпечення допиту ОСОБА_18, водночас це виявилось неможливим, адже не вдалось встановити місце його перебування на цей час (т.6 а.с.226, 231, т.7 а.с.7,200, 207).

148.Крім цього, відомостей про те, що складення адмінпротоколу стосовно ОСОБА_13 було штучно створеною ситуацією для провокації дій ОСОБА_10, матеріали справи не містять.

149.Як пояснила обвинувачена, справа стосовно ОСОБА_13 була не єдиною у Каланчацькому районному суді Херсонської області. Схожих адміністративних проваджень в той час було дуже багато, оскільки ОСОБА_20 був саме тим населеним пунктом, поруч з яким проходить лінія розмежування із тимчасово непідконтрольною Україні АРКрим (показання обвинуваченої ОСОБА_10 )

150.Сторона захисту в окресленій площині посилається, серед іншого, на те, що ОСОБА_13 може бути особою, яка перебуває в залежності від правоохоронних органів.

151.Так, під час судового розгляду стороною захисту зазначалось про те, що прізвище ОСОБА_13 згадується у кількох ухвалах Подільського районного суду м.Києва (доказ 23).

152.На переконання сторони захисту, ОСОБА_13 було залучено у ході готування провокації стосовно ОСОБА_10 правоохоронними органами, взамін за непритягнення його до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №12017100070003016 від 10.07.2017.

153.Із вказаних відомостей вбачається, що у цій справі перевірялись обставини передачі ОСОБА_21 . ОСОБА_13 належного йому транспортного засобу, який в подальшому був знятий з обліку та проданий без відома власника.

154.Відповідно до листів начальника СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві від 18.12.2019 та 11.01.2020, досудове розслідування у кримінальному провадженні на час надання відповіді на запити адвоката тривало, ОСОБА_13 не допитувався, не затримувався та не має жодного процесуального статусу у ньому (доказ 24).

155.Сам ОСОБА_13 будь-який вплив на нього правоохоронних органів, в т.ч. працівників СБУ, заперечив. Сказав, що стосовно нього немає розпочатих кримінальних проваджень, будь-яких злочинів він не вчиняв. Повідомив, що лише один раз надавав показання в межах кримінального провадження, що розслідується СВ Подільського УП ГУ НП в м.Києві. На його думку, ця справа є штучно створеною, ніякого відношення до противоправних діянь він не має (показання свідка ОСОБА_13 )

156.Також, він зазначив, що ніколи до цього не був понятим та не залучався правоохоронними органами до проведення подібних дій (показання свідка ОСОБА_13 )

157.Суд констатує, що та обставина, що стосовно особи, яка є заявником у справі про отримання неправомірної вигоди, колись також перевірялась іншим правоохоронним органом його причетність до певних кримінально караних діянь, не може сама по собі вказувати про певну її залежність загалом від системи правоохоронних органів та не може вказувати про те, що ця особа виконує їх вказівки щодо провокування.

158.Варто також звернути увагу на те, що стороні захисту двічі надавався дозвіл на здійснення тимчасового доступу до матеріалів згаданого провадження №12017100070003016 від 10.07.2017 (т.4 а.с.211-213, т.6 а.с.35-37). Разом з тим, стороною жодних відомостей про можливе відношення обставин, що перевіряються Національною поліцією, до здійснення провокації у цій справі, суду не надано.

159.При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які інші докази на підтвердження того, що ОСОБА_13 правоохоронними органами було залучено цілеспрямовано для провокації злочину.

160.Із наданих стороною захисту документів вбачається, що починаючи з 01.01.2017 ОСОБА_13 не відвідував адмінбудівлі Центрального управління СБУ та Головного управління СБУ у м.Київ та Київській області (доказ 25), а також НАБУ (доказ 26). У приміщенні Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 бував двічі: 19.03.2018 (день написання заяви про вчинення кримінального правопорушення) та 22.03.2018 (день складення документів стосовно залучення його до конфіденційного співробітництва та проведення НСРД) (доказ 27).

161.Як пояснив ОСОБА_13 та що підтверджується дослідженими матеріалами, він на момент описуваних подій проживав у Хмельницькій області та час від часу їздив до АР Крим. Не вбачається із наданих обвинуваченою ОСОБА_10 та свідком ОСОБА_13 показань, що вони раніше були знайомі, їх пов`язують будь-які інші зв`язки (показання обвинуваченої ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_13 ).

162.Таким чином, суд не знайшов будь-яких прихованих мотивів у ОСОБА_13 провокувати суддю на отримання неправомірної вигоди, під приводом її наступного викриття правоохоронним органом.

163.Крім цього, сторона захисту в контексті провокації також посилається на обставину попередніх зустрічей обвинуваченої із співробітниками ГУ СБУ вАРК.

164.Під час допиту та у ході судових дебатів ОСОБА_10 вказала, що проводила зустрічі із працівниками ГУ СБУ в АРК ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Перша така зустріч, як вказала обвинувачена, мала місце у жовтні 2017 року, коли вона вже обіймала посаду голови Каланчацького районного суду Херсонської області (доказ 5). Працівники ГУ СБУ в АРК прийшли знайомитись із округом смт.Каланчак. Суддя розповіла, які документи необхідно складати у випадку, якщо особа притягається до адміністративної відповідальності за ст.164 КУпАП. В кінці розмови у неї запитали, яка загалом ситуація у смт.Каланчак, на що вона, в свою чергу, відповіла, що все спокійно, всі підтримують Україну та промовила російською мовою фразу: «Это Каланчак, детка!» (показання обвинуваченої ОСОБА_10 )

165.Із наданих обвинуваченою показань вбачається, що проведення подібного роду зустрічей із працівниками СБУ з питань організації роботи у державному органі, зважаючи на її адміністративну посаду голови Каланчацького районного суду, не викликали у судді будь-якого занепокоєння на той час. Суддя, до того ж, під час судових дебатів зазначила, що для працівників СБУ це була звичайна практика (показання обвинуваченої ОСОБА_10 )

166.При цьому, обвинувачена звертає особливу увагу суду саме на факт особистої неприязні працівника ГУ СБУ в АРК ОСОБА_16 до неї після промовленої фрази: «Это Каланчак, детка!» - у відповідь на запитання ОСОБА_16 .

167.Суд, в свою чергу, переконаний, що використаний обвинуваченою вислів, очевидно, не є таким, що носить певний особистісний чи образливий характер. Він не є таким, що може викликати настільки сильну антипатію, неприязнь та невдоволення по відношенню до судді ОСОБА_10, що могли б спонукати ОСОБА_16 до створення умов, обстановки, які спричинили вчинення останньою корупційного злочину та залучення до провокації злочину іншу особу ОСОБА_13 .

168.У вказаному аспекті суд враховує також те, що, як обвинувачена вказала, вона допускала повторне позапроцесуальне спілкування із ОСОБА_16 після вказаного випадку, коли двічі відмовила у так званому сприянні під час вирішення уже конкретних справ, що перебували у провадженні суду.

169.При цьому, варто вказати, що ОСОБА_10 під час досудового розслідування та й впродовж більшої частини судового розгляду, зокрема й коли допитувались свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17, не запитувала їх про такі обставини.

170.Слід зазначити про те, що у випадку висловлення будь-якою особою подібних пропозицій, беззаперечним обов`язком судді є звернення із повідомленням про втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора (ч. 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

171.Обвинувачена ОСОБА_10, зважаючи на її значний досвід роботи на посаді судді, будь-яких повідомлень з приводу висловлених пропозицій, як випадок впливу на суддю при здійсненні правосуддя, не складала (показання обвинуваченої ОСОБА_10 )

172.До того ж, з моменту внесення відомостей у справі до ЄРДР досудове розслідування у даному випадку здійснювалось детективами НАБУ за процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Про будь-яку зацікавленість у провокації обвинуваченої з боку посадових осіб цих правоохоронних органів ОСОБА_10 суду не повідомляла. Співробітники ж ГУ СБУ в АРК залучались у разі необхідності та за наявності відповідних доручень детектива чи прокурора.

173.Та й сам факт можливих неприязних відносин між обвинуваченою та ОСОБА_16 не спростовує достовірність відомостей, отриманих за допомогою НСРД.

174.Таким чином, у суду відсутні сумніви стосовно того, що ОСОБА_13 діяв під впливом та координацією правоохоронних органів, зокрема й ОСОБА_16

(iii)Чи був би злочин вчинений без втручання органів влади? Яким був характер дій правоохоронних органів: пасивний чи активний (у формі активного сприяння/підбурювання)?

175.Із досліджених доказів вбачається, що дії правоохоронних органів щодо розслідування злочину почались лише після отримання відомостей від ОСОБА_13 стосовно того, що суддя у нього вимагає грошові кошти за ухвалення в його інтересах рішення.

176.При цьому, характер їх втручання у ході розслідування злочину обмежувався пасивним спостереженням/фіксуванням за ходом спілкування ОСОБА_13 із суддею ОСОБА_10 до часу її викриття.

177.Суд враховує, що правоохоронним органам було відомо зі слів ОСОБА_13, що наступне судове засідання у адміністративній справі відкладене на 04.04.2018. У цей день, з огляду на попередні домовленості між ОСОБА_13 та ОСОБА_10, і планувалась передача судді неправомірної вигоди (доказ 28).

178.Вказане обумовлювало необхідність застосування узгодженого комплексу НСРД: контроль за вчиненням злочину та аудіо-, відеоконтроль особи.

179. ОСОБА_13 було надано згоду на його залучення до проведення НСРД (т.4 а.с.4) та йому повідомлено про заборону провокувати (підбурювати) особу, на вчинення злочину (т.3 а.с.240)

180.Уже під контролем правоохоронних органів, 04.04.2018 між ОСОБА_13 та ОСОБА_10 відбулась наступна зустріч. Під час засідання ОСОБА_10 запевняла останнього, що на нього безальтернативно буде накладено штраф. ОСОБА_13, в свою чергу, після почутих від судді тверджень про штраф запитав у неї: «Ну, а як ми з вами домовлялися, не можна?» В свою чергу, суддя відповіла: «Я пам`ятаю, про що ми з вами говорили.» Крім цього, коли ОСОБА_10 знову назвала суму штрафу, передбаченого ст.164 КУпАП, а ОСОБА_13 вказав, що не знав, що сума настільки велика, суддя зазначила: «Я вам говорила минулого разу!» Тоді ОСОБА_10 вказала: «Ну так що будемо робити?» На що ОСОБА_13 відповів: «Ну, все, як домовлялись.» (доказ 13, 14)

181.Пізніше у коридорі цього ж дня суддя ОСОБА_10 запитала ОСОБА_13 : «Я правильно розумію, що ви хочете зараз оплатити штраф, так?» ОСОБА_13, відповівши ствердно на це питання, перепитав: «П`ять тисяч, знижок ніяких нема?» (доказ 13, 14)

182.Із зафіксованого у протоколах за результатами проведення НСРД спілкування ОСОБА_13 з суддею ОСОБА_10 не вбачається, що останній вживав вирази, які б провокували суддю до отримання неправомірної вигоди (доказ 13, 14)

183.Таким чином, на переконання суду, правоохоронні органи не вчиняли будь-яких активних дій з метою підбурювання судді до отримання грошових коштів. Їхня участь у застосованих негласних заходах обмежувалась виключно пасивним спостереженням за діями судді. Крім цього, суд переконаний, що без втручання правоохоронних органів злочин було б вчинено.

(iv)Яким є співвідношення між схильністю обвинуваченої до вчинення злочину та тиском на неї будь-яких інших осіб у певний спосіб?

184.Із зафіксованого у ході проведення НСРД спілкування між ОСОБА_10 та ОСОБА_13 вбачається, що саме ОСОБА_10, питаючи у нього, чи є якісь доповнення, вказуючи про суму штрафу, яка безсумнівно буде застосована до ОСОБА_13, завуальовано підводила його до надання їй грошових коштів (доказ 13, 14).

185.Крім цього, саме вона була особою, від рішення якої залежало накладення на ОСОБА_13 адміністративного стягнення.

186.При цьому, із досліджених матеріалів вбачається, що суддя мала право вибору відмовитись від отримання будь-яких матеріальних вигод чи прийняти їх. Тобто до судді не застосовувались будь-які засоби впливу, зокрема, шляхом використання прийомів шантажу чи погроз, наполегливого її схиляння до відчуття жалю. Визначальним фактором була саме поведінка судді.

187.Отож, суд переконаний, що схильність обвинуваченої до вчинення злочину значно превалювала перед будь-якими твердженнями ОСОБА_13

(v)Чи наявні у органів влади докази, що підтверджують законність проведення відповідних операцій?

188.Враховуючи специфіку вчинення корупційних кримінальних правопорушень, їх високу латентність, особу обвинуваченої, яка була суддею та обіймала адміністративну посаду голови Каланчацького районного суду Херсонської області, отримати докази в цьому кримінальному провадженні інакше як за допомогою комплексу синхронізованих НСРД було неможливим або дуже складним.

189.Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такого виду НСРД, як контроль за вчиненням злочину (частина 4статті 246 КПК). Аудіо-, відеоконтроль особи проводиться на підставі ухвали слідчого судді (стаття 260 КПК).

190.Проведення стосовно судді слідчих дій, що можуть проводитися лише з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням серед іншого заступника Генерального прокурора (частина 9статті 49 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

191.27.03.2018 прокурор САП, який входить до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні, склав клопотання про дозвіл на проведення стосовно ОСОБА_13 . НСРД, яке було задоволено слідчим суддею апеляційного суду м.Києва 29.03.2018 (т.4 а.с. 134-136).

192.Крім цього, 27.03.2018 заступником Генерального прокурора керівником САП складено клопотання про дозвіл на проведення стосовно ОСОБА_10 . НСРД, яке було 29.03.2018 також задоволене (т.4 а.с. 137-139).

193.29.03.2019 заступник Генерального прокурора - керівник САП виніс постанову про проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину (т.4 а.с.206).

194.Цього ж дня, прокурором САП ОСОБА_22, який входить до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні, видано доручення заступнику начальника Головного управління - ВБКО ГУ СБУ в АРК на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т.4 а.с.209)

195.Фіксування НСРД відбувалось відео-, звукозаписуючими пристроями, що надає можливість колегії суддів безпосередньо сприймати обставини зустрічі.

196.У результаті проведення НСРД було отримано інформацію про обставини кримінального правопорушення, а саме отримання неправомірної вигоди суддею ОСОБА_10 .

197.Отже, НСРД стосовно обвинуваченої були застосовані обґрунтовано та під належним контролем.

198.Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що обвинувачену не було спровоковано.

ii.Доводи сторони захисту щодо порядку повідомлення про підозру

199.Під чассудового розглядусторона захистувказувала,що ОСОБА_10 не можебути обвинуваченоюу цьомукримінальному провадженні, оскільки під час досудового розслідування їй не було повідомлено про підозру відповідно до норм кримінального процесуального закону.

200.Таке твердження сторони захисту є хибним та спростовується наступним.

201.Частина перша ст.42 КПК визначає, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

202.Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (п.3 ч. 1 ст. 276 КПК).

203.Стаття 278 КПК визначає порядок вручення особі повідомлення про підозру. Частина перша цієї статті визначає, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Крім цього, вказана стаття передбачає, що особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.

204.Згідно з п.3 ч.1 ст.481 КПК письмове повідомлення про підозру судді здійснюється Генеральним прокурором або його заступником.

205.Особливий порядок здійснення повідомлення про підозру суддям саме Генеральним прокурором або його заступником, які обіймають керівні адміністративні посади в органі прокуратури найвищого рівня, є однією з гарантій захисту суддів від протиправного впливу та втручання будь-яких суб`єктів у їхню професійну діяльність зі здійснення правосуддя в державі. Ця гарантія покликана також захищати суддів від дій, спрямованих на безпідставну дискредитацію та підрив авторитету судової влади в суспільстві загалом.

206.Правова природа таких гарантій полягає в тому, що вони не можуть розглядатися як особисті привілеї судді, а навпаки, мають публічно-правове призначення та служать засобом захисту від необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності, політичної репресії, примусового усунення від виконання своїх посадових та професійних обов`язків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №536/2475/14-к).

207.При цьому, глава 22 КПК регулює питання щодо порядку вручення письмового повідомлення про підозру, де законодавець, окрім термінів «здійснюється» та «складається», вживає також термін «вручається» в контексті повідомлення про підозру (частини перша і друга статті 278 КПК).

208.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у справі №536/2475/14-к зауважує, що дотримання процедури складення повідомлення про підозру (погодження та наступного підписання) Генеральним прокурором чи його заступником сумнівів не викликає, адже є необхідною умовою реалізації контролю за законністю повідомлення про підозру судді представниками прокуратури найвищого рівня.

209.Що стосується заключного етапу процедури здійснення повідомлення про підозру судді, а саме його вручення, Велика Палата Верховного Суду у вказаному рішенні зазначила, що вручення процесуального документа (повідомлення про підозру), а також повідомлення і роз`яснення (за необхідності) прав підозрюваному є кінцевим етапом, яким завершується процедура здійснення повідомлення про підозру судді. Однак саме по собі вручення тексту повідомлення про підозру судді іншим суб`єктом за умови, що його було прийнято, перевірено, складено та підписано уповноваженим на це статтею 481 КПК суб`єктом, не порушує гарантії суддівської незалежності. Подальше вручення такого документа не дає підстав вважати, що суб`єкт його вручення якимось чином впливає на реалізацію цієї гарантії.

210.Якщо в конкретному випадку існують підстави для зміни підозри або для висловлення нової, то ця процедура починатиметься заново шляхом підготовки відповідного письмового документа, який знову ж таки повинен бути складеним та підписаним Генеральним прокурором або його заступником. Особа, яка вручає текст повідомлення, на реалізацію повноважень Генерального прокурора або його заступника зі зміни підозри вплинути не може. Ця теза також підтверджує висновок про те, що саме на початковому етапі об`єктивації волевиявлення щодо повідомлення про підозру судді забезпечується гарантія суддівської незалежності.

211.Щодо процедури повідомлення та роз`яснення прав підозрюваному колегія суддів звертає увагу на таке. Предметом повідомлення (та за необхідності роз`яснення) у цьому випадку є права підозрюваного, передбачені статтею 42 КПК. Перелік цих прав, а також їхній зміст не змінюється залежно від того, хто їх повідомить - Генеральний прокурор або його заступник чи інша уповноважена особа, яка за дорученням вручатиме повідомлення про підозру. Обсяг зазначених прав, складність доведення їх змісту до адресата тощо не залежать від того, хто саме їх повідомлятиме та роз`яснюватиме.

212.Мета забезпечення відповідних гарантій для судді є досягнутою на попередніх етапах виконання комплексу дій щодо здійснення повідомлення про підозру судді. Особливих вимог щодо вручення як до акту передання особисто, безпосередньо «з рук в руки» судді складеного Генеральним прокурором або його заступником тексту повідомлення про підозру КПК не встановлює.

213.Крім цього, за частинами першою третьою статті 278 КПК письмове повідомлення про підозру повинно бути врученим у день його складення, а в разі, якщо особа затримана, то повідомлення про підозру вручається їй не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту затримання. У разі необхідності вручити повідомлення про підозру одночасно декільком суддям може виникнути ситуація, за якої дотримання відповідних часових меж буде ускладнене або унеможливлене, оскільки відповідні адресати для вручення можуть знаходитися у різних територіально віддалених місцях або ж своєю поведінкою можуть ускладнювати реалізацію процедури такого вручення.

214.Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові дійшла висновку, що вручення повідомлення про підозру судді іншою уповноваженою особою за умови, що рішення було прийняте та підписане визначеним на це статтею 481 КПК суб`єктом, не порушує гарантії суддівської незалежності. Тому, Генеральний прокурор або його заступник можуть доручити слідчому або іншому прокурору вручити судді повідомлення про підозру.

215.Водночас, відповідне доручення Генеральний прокурор або його заступник можуть надати лише тій уповноваженій особі, яка здійснювала досудове розслідування або входила до групи, яка призначена для здійснення цього кримінального провадження відповідно до статті 37 КПК.

216.Із досліджених матеріалів вбачається, що 18.04.2018 заступником Генерального прокурора керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_23 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_10 про вчинення нею злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (т.3 а.с.65-72).

217.На четвертому аркуші тексту повідомлення про підозру міститься доручення від заступника Генерального прокурора прокурору ОСОБА_8 вручити вказаний процесуальний документ ОСОБА_10 ..

218.Варто вказати, що прокурор ОСОБА_8 на час такого доручення входив до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні (т.3 а.с.49-50).

219.Згідно з ч.1 ст.111 КПК повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої, серед іншого, слідчий, прокурор, повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

220.Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу (ч.3 ст.111 КПК).

221.Глава 11 КПК включає у себе положення, що стосуються здійснення, серед іншого, виклику слідчим, прокурором.

222.Стаття 135 КПК передбачає, що особа викликається до слідчого, прокурора, шляхом вручення їй повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

223.У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч.6 ст.135 КПК).

224.Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (ч. 1 ст.136 КПК).

225.Вручення повідомлення не повинно носити лише формальний характер, а мають бути достатні відомості, що належним чином підтверджують виконання такого обов`язку. І лише у разі наявності доказів вжиття слідчим чи прокурором заходів по доведенню змісту повідомлення особі про підозру, дає підстави вважати про належне його здійснення, набуття особою статусу підозрюваного.

226.18.04.2018 прокурором ОСОБА_8 вжито заходів з метою вручення дочці обвинуваченої ОСОБА_24 за адресою її проживання ( АДРЕСА_3 ) письмового повідомлення про підозру з метою його наступного передання ОСОБА_10 (т.3 а.с.84) Водночас, ОСОБА_24 (дочка) від отримання копії повідомлення про підозру відмовилась (т.3 а.с.76-84).

227.19.04.2018 о 09:11 год. ОСОБА_10 було вручено прокурором ОСОБА_8 повідомлення про підозру та пам`ятку про права та обов`язки, роз`яснивши їх зміст (т.3 а.с.75). Будь-яких зауважень щодо вручення повідомлення про підозру нею не зазначено.

228.Таким чином, суд дійшов висновку, що суддівських гарантій у даному випадку не було порушено, оскільки повідомлення про підозру ОСОБА_10 було складено та у подальшому вручено належними суб`єктами та у відповідності із нормами КПК.

229.Такий же порядок складення та вручення повідомлення про підозру було дотримано під час зміни раніше повідомленої ОСОБА_10 підозри.

230.16.07.2018 заступником Генерального прокурора керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_23 складено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри (т.3 а.с.171-181).

231.Генеральним прокурором доручено вручити повідомлення прокурору ОСОБА_9 (арк. 7 процесуального документа), який входив до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні (т.3 а.с.49-50).

232.16.07.2018 ОСОБА_10 прокурором ОСОБА_9 було вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та пам`ятку про процесуальні права та обов`язки (т3 а.с. 184).

233.Отже, доводи сторони захисту стосовно порушення порядку вручення ОСОБА_10 повідомлення про підозру є необґрунтованими.

iii.Інші доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів

234.Також захист вказує про недопустимість протоколу за результатами проведення НСРД аудіо-, відеоконтроль особи (доказ 13).

235.Сторона зазначає, що у протоколі за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю особи було зафіксовано спілкування ОСОБА_10 та ОСОБА_13 04.04.2018 в адміністративній будівлі Каланчацького районного суду Херсонської області в період часу з 08:53 год. до 09:48год.

236.При цьому, в матеріалах справи міститься інший протокол вилучення спеціального технічного засобу від 04.04.2018 (т.4 а.с.6), у ньому місцем його складення зазначено м.Херсон, однак як також було вказано у протоколі його фактично складено в автомобілі Mercedes Sprinter НОМЕР_1, який знаходився біля будівлі суду. Крім того, протокол складено у період з 08:50 год. по 09:48 год., хоча в цей час ОСОБА_13 мав перебувати ще у приміщенні суду.

237.За змістом статей 86-87 КПК ключовою умовою визнання доказів недопустимими є встановлення факту їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. При цьому, зібрані таким шляхом докази не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень і на них не може посилатись суд при ухваленні судового рішення, оскільки це порушує право особи на справедливий судовий розгляд.

238.Судом не встановлено таких істотних порушень при складенні вказаних протоколів, що є підставою для визнання їх недопустимими.

239.Доводи стосовно того, що в протоколі вилучення спеціального технічного засобу вказано невірно адресу його складення не заслуговують на увагу, оскільки це є лише технічною опискою та не впливає на достовірність самого протоколу. Зокрема, у самому тексті протоколу, як слушно вказано захисником, зазначено про його складення саме у транспортному засобі Mercedes Sprinter. Вказане під час свого допиту підтвердили свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_13 (показання свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_13 )

240.Зазначення часу у протоколі, на переконання колегії суддів, теж не свідчить про необхідність визнання недопустимим доказу.

241.У суду немає сумнівів стосовно як вручення, так і вилучення у ОСОБА_13 спеціальних технічних засобів для фіксування негласної слідчої дії.

242.Під час судового розгляду досліджено самі відеозаписи та аудіозаписи, зафіксовані під час проведення НСРД. Відтак, колегія суддів мала можливість самостійно пересвідчитися у достовірності відображених у протоколі тверджень, а сторона захисту за наявності будь-яких сумнівів у їх правдивості вказати на недостовірність зафіксованої інформації, використання у таких записах монтажу чи інших способів спотворення дійсної інформації.

243.Сама ж обвинувачена під час її допиту в більшій мірі підтвердила дійсність таких подій, окрім самої передачі їй коштів ОСОБА_13 у коридорі Каланчацького районного суду Херсонської області (показання обвинуваченої ОСОБА_10 )

244.Із досліджених судом відеозаписів вбачається, що учасниками розмови є саме ОСОБА_13 та ОСОБА_10, йдеться про вирішення адміністративної справи стосовно ОСОБА_13, отримання ним рішення суду за результатами вирішення його спору тощо.

245.Більше того, цілісність, а відтак достовірність записів, що є додатками до протоколу за результатами НСРД аудіо-, відеоконтроль особи, була підтверджена експертним висновком. Експертом вказано на належність саме ОСОБА_10 великої кількості ключових промовлених фраз, що вказані у протоколі, крім того підтверджено цілісність файлів (доказ 14).

246.Таким чином, суд дійшов висновку, що вказані доводи сторони захисту є необґрунтованими.

247.Суд також не погоджується із аргументами захисту про необхідність визнання недопустимим і протоколу, складеного за результатами проведення НСРД контроль за вчиненням злочину (доказ 12).

248.Сторона вказує, що такий протокол не є детальним, він складений на наступний день після проведення НСРД, не слідчим, а оперуповноваженим СБУ, за відсутності ОСОБА_10 .

249.Згідно з ч.4 ст.271 КПК про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.

250.Із протоколу за результатами проведення НСРД контроль за вчиненням злочину вбачається, що вказану процесуальну дію розпочато 03.04.2018 о 21:00 год. та закінчено 04.04.2018 о 09:48 год. не відкритим фіксуванням. Відтак, до складення протоколу не повинно бути залучено ОСОБА_10 .

251.При цьому, сторона захисту хибно трактує вказану норму, оскільки негласна слідча дія контроль за вчиненням злочину та слідча дія обшук не є тотожними процесуальними діями. До того ж обшук відбувся о 09:50 год., тобто після закінчення контролю за вчиненням злочину (доказ 15).

252.Суд вважає, що складений протокол є достатньо деталізований, що дає змогу суду встановити хід (етапи) і результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії.

253.Крім того, захист помилково зазначає, що оперуповноважений ГУ СБУ в АРК ОСОБА_16 не мав повноважень на складення протоколів про результати проведення НСРД.

254.Оперативні підрозділи органів безпеки здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням прокурора. Під час виконання доручень слідчого співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого (ч.1 та ч.2 ст.41 КПК).

255.Згідно з п.5 ч.2 ст.36 КПК прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.

256.Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи органів безпеки (ч.6 ст.246 КПК).

257.Постановою про проведення НСРД контроль за вчиненням злочину від 29.03.2018 її проведення доручено працівникам ВБКОЗ ГУ СБ України в АР Крим (т.4 а.с.206-208).

258.29.03.2018 прокурором ОСОБА_22, який входить до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні, доручено ВБКОЗ ГУ СБ України, серед іншого, скласти протоколи про результатами проведення НСРД (т. 4 а.с. 209)

259.Таким чином, оперуповноважений ГУ СБУ в АРК ОСОБА_16 на час складення протоколів за результатами проведення НСРД користувався повноваженнями слідчого, а відтак міг їх складати.

260.Порушення строку на складення протоколу за результатами проведення контролю за вчиненням злочину не є істотним порушенням прав особи, а відтак не може саме по собі вказувати на необхідність визнання доказу недопустимим. Очевидним є те, що такі строки встановлено перш за все для забезпечення оперативності залучення матеріалів НСРД для потреб кримінального провадження.

Висновки щодо досліджених фактичних даних

261.В ході судового розгляду прокурором подано суду в якості доказу сторони обвинувачення протокол обшуку кабінету судді ОСОБА_10 від 04.04.2018 (доказ 15) та протоколу огляду особи та вручення їй грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину (доказ 31). Понятими під час зазначених слідчих дій були ОСОБА_15 та ОСОБА_19 .

262.Під час їх допиту в якості свідків встановлено, що вони на час проведення слідчої дії були працівниками Національної гвардії України, зокрема, здійснювали конвоювання осіб до судів.

263.Водночас, відповідно до абзацу 2 ч.7 ст.223 КПК обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

264.Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження (абз.3 ч.7 ст.223 КПК).

265.Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки тощо (ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну гвардію України»).

266.Поняття правоохоронних органів зокрема визначено у ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів». Так правоохоронні органи, це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки […] інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

267.Отож, до проведення обшуку було залучено понятих, які були працівниками правоохоронного органу. Сторони увагу суду на цю обставину не звертали.

268.Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом(ч.1 ст.86 КПК).

269.У процесуальному законі не має норми, яка б безальтернативно вказувала на те, що у разі залучення до проведення слідчої дії в якості понятих осіб, які в силу абз.3 ч.7 ст.223 КПК не можуть ними бути, докази здобуті в ході виконання такої дії слід визнавати не допустимими.

270.Не є залучення, як понятих, працівників правоохоронного органу істотним порушенням прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.

271.В той же час, у ч.3 ст.87 КПК є два пункти, що стосуються визнання доказів недопустимими під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння недопущення адвоката до проведення цієї слідчої дії та відсутність фіксації засідання при наданні дозволу на проведення обшуку.

272.Безумовною є і та обставина, що практика у кримінальному провадженні національних судів, в тому числі касаційних, не здійснюється та ніколи не здійснювалась шляхом визнання недопустимими доказів, здобутих внаслідок будь-якого порушення встановленого КПК порядку їх отримання.

273.В іншому випадку, визнання доказів недопустимими з формальних підстав унеможливило б виконання одного з основних завдань кримінального провадження - захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень.

274.Разом з тим, при оцінці допустимості доказів внаслідок порушення порядку їх отримання слід не забувати про не менш важливе завдання кримінального провадження - охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

275.Отож, судом буде надано оцінку допустимості доказів, здобутих під час обшуку, при виявлених порушеннях, у зазначеній площині.

276.Виходячи з функціонального способу тлумачення норми, можна дійти висновку, що понятий залучається до участі у кримінальному провадженні з метою засвідчення своїм підписом відповідності записів у протоколі виконаним діям. Їх участь є гарантією правильного безпосереднього сприйняття при провадженні слідчих дій обставин та фактів, що мають значення для кримінального провадження, їх належного фіксування у процесуальних документах.

277.Крім того, як додаткову гарантію належного контролю ходу такої процесуальної дії, законодавцем запроваджено в обов`язковому порядку її фіксацію за допомогою аудіо- та відеозапису.

278.Такий додатковий запобіжник до запису обшуку технічними засобами, як не заінтересовані поняті, очевидно введено тому, що не завжди можливо охопити та зафіксувати все що відбувається під час обшуку.

279.І в такому випадку, КПК дає можливість допитати понятого як свідка, для перевірки достовірності даних відображених у протоколі слідчої дії.

280.Як вбачається з протоколу обшуку від 04.04.2018 детективом ОСОБА_25 виконано обов`язок щодо запрошення до проведення цієї слідчої дії двох понятих, які виявилися працівниками військового формування з правоохоронними функціями.

281.Крім цих осіб, його проведено за участю трьох детективів, працівника СБУ та трьох сторонніх осіб, які на момент початку обшуку були у службовому кабінеті судді ОСОБА_10 на прийомі.

282.Перед проведенням обшуку детектив, зокрема цим особам ( ОСОБА_26, ОСОБА_27 та ОСОБА_28 ) роз`яснив, які дії ним проводитимуться і оскільки на момент входження слідчої групи в обшукуване приміщення вони у ньому знаходились, вони братимуть участь у них.

283.З відеозаписів обшуку вбачається, що ці учасники були в кабінеті і під час віднайдення коштів, які були надані як неправомірна вигода, і до закінчення слідчої дії та складення протоколу, у якому вони розписалися, не зробивши жодних зауважень.

284.Кабінет судді складається з однієї кімнати. З місця, де вони знаходилися, можна було безперешкодно спостерігати за усіма діями правоохоронців.

285.Крім того, фіксація проводилась двома камерами з різних ракурсів, без зупинення запису до закінчення обшуку, з перервою лише для складення протоколу.

286.Також суд зважає на ту обставину, що запрошені поняті були у цивільному одязі. При встановленні їх осіб детектив не запитував їх, чи є вони працівниками правоохоронного органу.

287.Сторонами не наведено жодних обставин, які б свідчили про заінтересованість понятих. Крім того, на момент їх допиту в засіданні як свідків, ОСОБА_15 звільнилась з Національної гвардії України, а ОСОБА_19 перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Поняті теж жодних зауважень після закінчення обшуку не висловили.

288.Віднайдення коштів в сумі 5000 грн у книжці Кодексу України про адміністративні правопорушення узгоджується з іншими доказами у справі, а саме протоколом аудіо- відеоконтролю особи та показаннями свідка ОСОБА_13 та показаннями понятих, допитаних як свідків. Номери знайдених купюр співпадають з серіями та номерами купюр оглянутими та ідентифікованими протоколом від 03.04.2018 та врученні ОСОБА_13 протоколом від 04.04.2018.

289.Отже, всі вищевказані обставини і зокрема факт безперервної фіксації обшуку двома відеокамерами, залучення до слідчої дії, як учасників, трьох сторонніх осіб, показання свідка ОСОБА_13 та протокол НСРД, що підтверджують передачу коштів ОСОБА_10, в сукупності дають усі підстави колегії суддів дійти висновку, що хід проведення слідчої дії зафіксований у протоколі належним чином.

290.Усі ці фактори виступили додатковими важелями для перевірки судом достовірності проведення слідчої дії та не викликають жодних сумнівів у допустимості здобутих за її наслідками доказів.

291.Участь згаданих понятих при врученні грошових коштів, які було надано як неправомірну вигоду, відповідно до КПК не була обов`язковою. Їх було залучено з ініціативи слідчого (оперативним працівником). А тому ця процесуальна дія не підлягає визнанню недійсною, а здобуті в подальшому докази недопустимими.

292.Також судом надано оцінку іншим доказам окремо, а також у сукупності усім зібраним доказам. Встановлено, що кожен доказ, який використаний для встановлення фактичних даних, є належним, допустимим та достовірним.

293.Вони підтверджують існування чи відсутність обставин, які мають значення для кримінального провадження.

294.Стороною обвинувачення доведено законність джерела та способу отримання доказів. Їх отримано належним суб`єктом, в межах строків досудового розслідування.

295.Усі досліджені докази відкриті сторонами одна одній у порядку статті 290 КПК. Документи суду подані в оригіналах. Необхідність подання суду документів у копіях обґрунтовано прокурором належним чином.

296.Під час здійснення оцінки показань колегією не бралися до уваги думки чи висновки учасників провадження. Суд врахував лише показання щодо фактів, які свідки сприймали особисто.

297.Сторонами не наведено достатніх фактів, що свідчили б про недостовірність будь-якого із поданих доказів. Тому колегія вважає їх достовірними.

Доказами та процесуальними документами, що підтверджують встановлені судом обставини, є:

1)копія указу Президента України «Про призначення суддів» від 20.02.2010 №200/2010 (т.5 а.с.27);

2)копія наказу Каланчацького районного суду Херсонської області від 22.03.2010 № 07-о «Про призначення ОСОБА_10 » (т.5 а.с.28);

3)копія указу Президента України «Про призначення суддів» від 03.04.2017 №94/2017 (т.5 а.с.29);

4)копія наказу Каланчацького районного суду Херсонської області «Про призначення на посаду судді ОСОБА_10, ОСОБА_29 » від 05.04.2017 №04-о (т.5 а.с.30);

5)копія наказу Каланчацького районного суду Херсонської області «Про виконання обов`язків голови суду» від 11.12.2017 №63 (т.5 а.с.31);

6)протокол про адміністративне правопорушення ІІ №0001191 від 08.02.2018, складений стосовно ОСОБА_13 (т.4 а.с.240-243);

7)супровідний лист в.о.заступника начальника Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 12.02.2018 (т.4 а.с.238);

8)протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2018 (т.4 а.с.244);

9)копія повістки про виклик до суду у справі №657/432/18 на 09:45 год. 02.03.2018 (т.5 а.с.49);

10)рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, направленого ОСОБА_13 (т.4 а.с.245);

11)копія повістки про виклик до суду у справі №657/432/18 на 08:30 год. 04.04.2018 (т.5 а.с.48);

12)протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 05.04.2018 (т.4 а.с.1-3);

13)протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 05.04.2018 (т.4 а.с.7-11);

14)висновок експерта за результатами проведення експертизи відео-, звукозапису від 19.06.2018 №116 (т.4 а.с.95-110);

15)протокол обшуку від 04.04.2018 у кабінеті судді Каланчацького районного суду Херсонської області ОСОБА_10 (т. 3 а.с. 197-202);

16)висновок експерта за результатами проведення технічної експертизи документів від 13.06.2018 №167/1 (т.3 а.с.227-232);

17)постанова Каланчацького районного суду Херсонської області від 04.04.2018 у справі №657/432/18 (т. 4 а.с. 246-247);

18)розписка ОСОБА_13 про отримання копії ухвали Каланчацького районного суду від 04.04.2018 (т. 4 а.с. 248);

19)рапорт прокурора ОСОБА_8, заступнику Генерального прокурора керівнику САП ОСОБА_23 від 19.03.2018 (т. 3 а.с. 18-19);

20)заява ОСОБА_13 про вчинене кримінальне правопорушення від 19.03.2018 (т.3 а.с.20);

21)протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19.03.2018 (т.3 а.с.21-22);

22)супровідний лист т.в.о. начальника ГУ СБУ в АР Крим (з дислокацією в м.Херсон) від 16.03.2018 №76/1/3-2619 (т.3 а.с.23);

23)роздруківки ухвал Подільського районного суду м.Києва від 14.07.2017, 13.07.2017, 17.10.2017, 25.04.2018 (т.4 а.с. 28-34);

24)копії листів начальника СВ Подільського УП ГУ НП у м.Києві у відповідь на адвокатські запити адвоката ОСОБА_11 (т. 4 а.с. 35-36);

25)лист начальника апарату голови Служби безпеки України від 13.03.2020 №10/4/я-67/1-22 (т. 2 а.с. 150);

26)копія листа керівника Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ від 03.01.2020 №043-252/261 (т. 2 а.с. 114);

27)лист в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 21.07.2020 №16/1/6-410вих-20 (т. 4 а.с. 46);

28)заява ОСОБА_13 начальнику ВБКОЗ ГУ СБУ в АР Крим (з дислокацією у м. Херсон) про вчинене кримінальне правопорушення від 15.03.2018 (т.3 а.с.27-32);

29)протокол огляду від 10.04.2018 речей, вилучених під час проведення обшуку у кабінеті суді Каланчацького районного суду Херсонської області (т.3 а.с.203-2015);

30)речовий доказ блокнот синьо-жовтого кольору із зображенням тризубу золотистого кольору на титульній сторінці та відтиском назви «optima» в нижній частині останньої сторінки;

31)протокол огляду особи та вручення їй грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину від 04.04.2018 (т.3 а.с.242-243);

32)показання обвинуваченої ОСОБА_30 від 13.10.2021;

33)показання свідка ОСОБА_13 від 16.07.2021;

34)показання свідка ОСОБА_15 від 29.01.2021;

35)показання свідка ОСОБА_31 від 29.01.2021;

36)показання свідка ОСОБА_32 від 29.01.2021

37)показання свідка ОСОБА_17 від 19.05.2021;

38)показання свідка ОСОБА_16 від 31.05.2021;

39)показання свідка ОСОБА_33 від 29.09.2021.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає доведеним наступне формулювання обвинувачення.

298.Указом Президента України «Про призначенням суддів» від 20.02.2010 №200/2010 ОСОБА_10 призначено строком на п`ять років на посаду судді Каланчацького районного суду Херсонської області, Указом Президента України «Про призначенням суддів» від 03.04.2017 №94/2017 безстроково на посаду судді Каланчацького районного суду Херсонської області.

299. ОСОБА_10, як суддя Каланчацького районного суду Херсонської області, під час виконання службових обов`язків постійно здійснює функції представника влади, у зв`язку з чим, відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України, є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

300.19.02.2018 до Каланчацького районного суду Херсонської області надійшов протокол від 08.02.2018 про адміністративне правопорушення, складений стосовно ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, за фактом порушення ним порядку провадження господарської діяльності за ч.1 ст.164 КУпАП.

301.За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №657/432/18 про вчинення ОСОБА_13 вказаного адміністративного правопорушення передано на розгляд судді ОСОБА_10 .

302.15.03.2018 ОСОБА_13 прибув до Каланчацького районного суду Херсонської області за адресою: Херсонська обл., смт Каланчак, вул.Херсонська, 26, де зустрівся із суддею ОСОБА_10 . Під час розмови, яка відбулася у службовому кабінеті судді на другому поверсі будівлі без присутності інших осіб, ОСОБА_10 домовилась із ОСОБА_13, що за прийняття рішення нею про закриття справи про адміністративне правопорушення необхідно передати їй грошові кошти у сумі 5000 грн. Наступне судове засідання було відкладено на 04.04.2018.

303.В цей день, орієнтовно о 9год. 00хв. ОСОБА_13 зайшов до кабінету судді ОСОБА_10 за згаданою адресою, для участі у розгляді адміністративної справи. Під час розмови, без присутності інших осіб, ОСОБА_10 завуальовано запитала у ОСОБА_13, чи у нього немає доповнень, спонукаючи його до розмови про кошти. Поінформувала ОСОБА_13, що за правопорушення, вчинення якого йому інкримінується, передбачений штраф у розмірі від 16000 до 32000 грн. Двічі озвучила його суму, домагаючись, щоб ОСОБА_13 надав їй гроші, і запитала в нього: «Ну так що будемо робити?» - на що він відповів: «Ну все, як ми домовлялись». Таким чином, ОСОБА_10 висловила прохання надати їй неправомірну вигоду.

304.Потім ОСОБА_10 вивела ОСОБА_13 у коридор суду та сказала очікувати. Приблизно через 5-10 хвилин вона теж вийшла у коридор та запитала ОСОБА_13, чи готовий він заплатити штраф, натякнувши таким чином надати їй неправомірну вигоду. ОСОБА_13 надав їй гроші, поклавши у книжку синього кольору, а ОСОБА_10, одержала всю раніше обумовлену суму неправомірної вигоди 5000 грн.

305.Приблизно о 9 год. 50 хв. цього ж дня секретар судових засідань видала ОСОБА_13 постанову від 04.04.2018 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення № 657/432/18.

306.Висловлюючи прохання та отримуючи неправомірнувигоду від ОСОБА_13 вона усвідомлюваласуспільно небезпечнийхарактер вчинюванихнею дій,передбачала їхпротиправні наслідки,а такожбажала їхнастання. Зазначенідії ОСОБА_10 вчинено умисно.

307.Отриману суму коштів неправомірної вигоди суддя ОСОБА_10 зберігала у друкованому виданні Кодексу про адміністративні правопорушення в обкладинці синього кольору у шухляді робочого столу в приміщенні свого службового кабінету Каланчацького районного суду Херсонської області, яку було вилучено 04.04.2018 під час проведення обшуку детективами НАБУ.

308.Таким чином, ОСОБА_10 вчинила злочин, передбачений ч.3 ст.368 КК України. Вона прохала надати для себе та одержала, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду, за вчинення нею в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

II.Яке покарання буде справедливим для ОСОБА_10 .?

309. ОСОБА_34 слід призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади з конфіскацією майна.

310.Покарання єзаходом примусу,що застосовуєтьсявід іменідержави завироком судудо особи,визнаної винноюу вчиненнізлочину,і полягаєв передбаченомузаконом обмеженніправ ісвобод засудженого. Воно має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами (частини 1 та 2 ст.50 ККУкраїни).

311.Загальні засади призначення покарання визначено у ст.65 КК України. Зокрема, суд призначає покарання:

-у межах, установлених у санкції статті КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

-враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення;

-особу винного;

-обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

-особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

312.Обвинуваченій слід призначити покарання в межах санкції ч.3 ст.368 ККУкраїни, з врахуванням положень Загальної частини КК України.

313.Вчинення особою дій, визначених ч.3 ст.368 КК України, за якою обвинувачується ОСОБА_10, карається:

-позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років;

-з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років,

-з конфіскацією майна.

314.Позбавлення волі на певний строк є основним покаранням (ч.1 ст.52 КК України).

315.Конфіскація майна - додатковим (ч.2 ст.52 КК України). Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється зокрема, за тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу (ст.59 КК України).

316.Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може застосовуватися як основне, так і як додаткове покарання (ч.3 ст.52 КК України). За одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань (ч.2 ст.52 КК України).

317.Оскільки за один злочин можна призначати лише одне основне покарання, а в санкції ч.3 ст.368 КК України дослівно зазначено "...карається позбавленням волі ...з позбавленням права обіймати певні посади ..." (використано сполучник «з»), тож у даному випадку позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю є додатковим покаранням. Якщо б у нормі йшлося про цей вид покарання як основний, законодавець скористався б сполучником «або», на означення того, що з ряду перелічуваних видів покарання можливе використання тільки одного. Використання сполучника «з» також свідчить про обов`язковість призначення додаткових покарань.

318.Отже, ОСОБА_10 слід призначити покарання, в межах санкції ч.3 ст.368 КК України, до основного покарання у виді позбавлення волі слід приєднати два додаткових покарання.

319.При призначенні обвинуваченій покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину.

320.Відповідно до ч.5 ст.12 КК України тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

321.Санкцією ч.3 ст.368 ККУкраїни передбачено максимальний строк покарання до 10 років позбавлення волі.

322.Таким чином, цей злочин є тяжким.

323. ОСОБА_10 вчинила його з прямим умислом та корисливим мотивом отримання неправомірної вигоди для себе. Вона вчинила усі дії, передбачені диспозицією згадуваної статті, отже злочин є закінченим.

324.Діями ОСОБА_10 завдано непоправну шкоду авторитету державної влади, зокрема її судовій гілці.

325.Через дії обвинуваченої та інші схожі випадки суспільство сприймає судові органи як корумповані та упереджені. Корумпованість окремих суддів, яка широко висвітлюється у засобах масової інформації, поглиблює недовіру суспільства до судових органів в цілому.

326.Вік ОСОБА_10 на момент ухвалення вироку становить 49 років (доказ 1). Вона раніше не судима (доказ 2), на наркологічному та психіатричному обліку не перебуває (докази 3, 4), за місцем проживання характеризується позитивно, товариська та ввічлива, в побуті доброзичлива та тактовна (доказ 5), незаміжня (показання обвинуваченої ОСОБА_10 ) На утриманні в ОСОБА_10 перебуває малолітня дитина, ІНФОРМАЦІЯ_3 (доказ 6)

327. ОСОБА_10 із 20.02.2010 обіймала посаду судді Каланчацького районного суду Херсонської області (пункти 16-22 вироку). 11.12.2017 вона приступила до виконання обов`язків голови Каланчацького районного суду Херсонської області (доказ 7).

328.26.04.2018 суддю ОСОБА_10 було тимчасово, до 18.06.2018, відсторонено від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням її до кримінальної відповідальності (доказ 8) 14.06.2018 цей строк було продовжено до 19.07.2018 (доказ 9)

329.30.10.2018 її було тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження (доказ 10).

330.Сумою неправомірної вигоди, отриманою ОСОБА_10, є 5000 грн (пункт52 вироку).

331.Статтями 66 та 67 КК України передбачено відповідно пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

332.Під час призначення покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують обставини, що не зазначені у статті 66 КК України.

333.Однак, під час розгляду справи судом не встановлено жодної обставини безпосередньо зазначеної у статті, як і немає причин, щоб віднести до пом`якшуючих якихось інших даних.

334.Перелік обставин, що обтяжують покарання особи зі статті 67 КК України є вичерпним та не може бути розширено. В ході судового слідства таких обставин також не здобуто.

335.Отже, суду при призначенні покарання слід виходити з інших даних, що досліджені вище.

336. ОСОБА_10 має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченою так і іншими особами.

і. Основне покарання

337.При визначенні основного покарання у виді позбавлення волі суд враховує вік обвинуваченої, наявність у неї на отриманні малолітньої дитини віком до року, позитивну характеристику обвинуваченої за місцем проживання, як обставини, що істотно знижують її суспільну небезпечність.

338.Втім, на противагу цьому, суд враховує, що її діями завдано значної шкоди авторитету судової влади.

339.Визначаючи міру покарання обвинуваченій, суд враховує відсутність у неї каяття у вчиненому злочині.

340.З врахуванням досліджених вище даних про особу ОСОБА_10 та вчиненого нею діяння суд дійшов висновку про необхідність призначення їй основного покарання строком, наближеним до мінімального, що передбачений у санкції ч.3 ст.368 КК України, - у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

341.Разом з тим, відсутні підстави для застосування до ОСОБА_10 положень ст.ст.69 (призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом), 75 (звільнення від відбування покарання з випробуванням) КК України.

іі. Додаткові покарання

342. ОСОБА_10 одержала неправомірну вигоду з використанням посади судді, яку обіймала.

343.Чесність та непідкупність є необхідними умовами для належного виконання суддею своїх обов`язків.

344.Зважаючи на вищевказані обставини, вона не має права обіймати посаду в органах державної влади впродовж максимально можливого терміну три роки.

345.Конфіскація майна є обов`язковою додатковою мірою покарання, передбаченою санкцією ч.3 ст.368 КК України.

346. ОСОБА_10 отримала неправомірну вигоду для себе в розмірі 5000 грн. Вчинений злочин є корисливим.

347.Вилученню у власність держави підлягає усе або ж частина майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (ч.1 ст.59 КК України).

348.Разом з тим, будь-яке цінне майно, що підлягає державній реєстрації, у обвинуваченої відсутнє.

349.Оскільки нею вчинено злочин з корисливих мотивів, усе виявлене належне їй майно підлягає конфіскації.

Доказами та процесуальними документами, що підтверджують встановлені судом обставини щодо покарання є:

1)копія паспорта громадянина України ОСОБА_10 (т. 2 а.с. 44);

2)вимога УІАЗ ГУНП в Херсонській області від 16.04.2018 (т.5 а.с.70);

3)лист головного лікаря КЗ «Херсонська обласна психіатрична лікарня» від 20.04.2018 №1621 (т.5 а.с.38)

4)повідомлення КУ «Обласний наркологічний диспансер Херсонської обласної ради» від 16.04.2018 №729 (т.5 а.с.71);

5)характеристика на ОСОБА_10, виконана Каланчацькою селищною радою від 24.04.2018 №1113/07-21/07 (т.5 а.с.69);

6)копія свідоцтва про народження ОСОБА_35 серії НОМЕР_2 (т.7 а.с.229);

7)копія наказу Каланчацького районного суду Херсонської області «Про виконання обов`язків голови суду» від 11.12.2017 №63 (т.5 а.с.31);

8)копія рішення Вищої ради правосуддя від 26.04.2018 №1266/о/15-18 (т.3 а.с. 94-97);

9)копія рішення Вищої ради правосуддя від 14.06.2018 №1837/о/15-18 (т. 3 а.с. 140-142);

10)копія рішення Вищої ради правосуддя від 30.10.2018 №3301/о/15-18 (т. 3 а.с.154-157);

11)показання обвинуваченої ОСОБА_10

ІІІ. Що належить вчинити з речовими доказами, документами та заходами забезпечення кримінального провадження? На кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі?

і. Речові докази, докази

350.Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому:

-гроші, що були предметом кримінального правопорушення, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю);

-майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане знищується.

351.Документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження у відповідності до положень ч. 3 ст. 100 КПК.

352.10.04.2018 визнано речовими доказами грошові кошти в сумі 5000 грн (10 банкнот номіналом 200 грн та 6 банкнот номіналом 500 гривень) кошти, що вилучені під час проведення обшуку в кабінеті судді ОСОБА_10 (доказ 1).

353.12.04.2018 блокнот синьо-жовтого кольору із зображенням тризубу золотистого кольору на титульній сторінці та відтиском назви «optima» в нижній частині останньої сторінки визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (доказ 2)

354.Вказані грошові у сумі 5000грн належать ОСОБА_13 (докази 3, 4).

355.А тому, їх необхідно йому повернути.

356.Згаданий блокнот вилучений 04.04.2018 під час обшуку у кабінеті ОСОБА_10 не має ніякої цінності, отже його необхідно знищити.

357.Документи, які були надані сторонами, слід зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

358.У той же час, суд звертає увагу, що за клопотанням володільця документа суд може видати копії цього документа, за необхідності його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.

іі. Заходи забезпечення кримінального провадження

359.В ході судового розгляду сторонами не надано документів, які б свідчили, що на час ухвалення вироку наявні чинні заходи забезпечення, які слід було б вирішити у кінцевому рішенні суду.

ііі. Відшкодування процесуальних витрат

360.Необхідно стягнути з ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз.

361.Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду (ч. 1 ст.126 КПК).

362.У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч. 2 ст. 124 КПК).

363.У кримінальному провадженні проведено техніко-криміналістичну експертизу документів та експертизу відео-, звукозапису.

364.За результатами техніко-криміналістичної експертизи документів, проведеної Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз, складено висновок експерта №167/1 від 13.06.2018 (доказ 5). Ціна проведеної експертизи становить 7293 грн (доказ 6).

365.Експертами Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України складено висновок експерта №116 від 18.06.2018 (доказ 7). Ціна проведеної експертизи становить 5005 грн (доказ 8).

366.Про вирішення питання інших можливих процесуальних витрат учасниками кримінального провадження не заявлено.

367.Таким чином, необхідно стягнути з ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати за проведення техніко-криміналістичної експертизи документів та експертизи відео-, звукозапису у загальній сумі 12298 грн.

Доказами та процесуальними документами, що підтверджують встановлені судом обставини, є:

1)постанова про визнання речовими доказами від 10.04.2018 (т.3 а.с.216-217);

2)постанова про визнання речовими доказами від 12.04.2018 (т.5 а.с.9-10);

3)заява ОСОБА_13 про надання ним грошових коштів від 03.04.2018 (т.3 а.с.235);

4)протокол огляду та ідентифікації грошових коштів від 03.04.2018 (т.3 а.с.233-234);

5)висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 13.06.2018 №167/1 (т.3 а.с. 227-232);

6)довідка №566 фактичної вартості проведення техніко-криміналістичної експертизи документів за висновком від 13.06.2018 №167/1 (т.3 а.с.226);

7)висновок експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 19.06.2018 №116 (т.4 а.с.95-110);

8)довідка про витрати на проведення експертизи №116 (т.4 а.с.118).

На підставівищевикладеного, суд

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_10 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на строк 3 (три) роки, з конфіскацією всього належного їй майна

2.Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_10 після набрання вироком законної сили.

3.Речовий доказ грошові кошти у сумі 5000 грн (10 банкнот номіналом 200 грн та 6 банкнот номіналом 500 гривень) повернути ОСОБА_13 .

4.Речовий доказ блокнот синьо-жовтого кольору із зображенням тризубу золотистого кольору на титульній сторінці та відтиском назви «optima» в нижній частині останньої сторінки знищити.

5.Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

6.Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави витрати, пов`язані із проведенням техніко-криміналістичної експертизи, проведеної Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз, у сумі 7293 грн, та експертизи відео-, звукозапису, проведеної Миколаївським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, у сумі 5005 грн.

7.Вирок може бути оскаржений впродовж тридцяти днів з для його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

8.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

9.Копію вироку негайно після його проголошення вручити присутнім в судовому засіданні учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня - надіслати іншим учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

10.Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачена та її захисник - подати клопотання про помилування.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1