Документ № 101661254

Справа № 991/7263/21

Номер провадження 1-кп/991/56/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікори К.О.,

суддів Білоус І.О.,

Танасевич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Тарана А.В.,

прокурора Мирка Б.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1

його захисників адвокатів Дем`янової О.В.,

Підлісного О.В.

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

його захисника адвоката Мухи О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора Мирка Б.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000584 від 14 вересня 2020 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1.1. У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.

22 листопада 2021 року до суду надійшло клопотання прокурора Мирка Б.М. про продовження на два місяці строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу.

1.2. В обґрунтування поданого клопотання прокурор послався на обґрунтованість висунутого ОСОБА_2 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а також на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування ОСОБА_2 від органів досудового розслідування та суду та здійснення з його боку незаконного впливу на свідків.

На думку прокурора, продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 обов`язків забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та запобігання зазначеним ризикам.

1.3. 30 листопада 2021 року у судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Муха О.О. надав письмові заперечення проти розгляду та задоволення клопотання прокурора про продовження обов`язків, покладених на обвинуваченого.

Як зазначив у запереченнях захисник, після завершення досудового розслідування, яке чинним КПК України пов`язується з фактом складання прокурором обвинувального акта, у прокурора відсутні повноваження на здійснення процесуальних дій, зокрема, підписання та вручення копії клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого.

До того ж, за твердженням захисника, супровідний лист про направлення до суду обвинувального акта підписаний виконувачем обов`язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищуком М.О., який не зазначений у обвинувальному акті як процесуальний керівник у цьому кримінальному провадженні.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор Мирко М.Б. підтримав подане клопотання із зазначених у ньому мотивів та додав, що обвинувачений ОСОБА_2 здійснив відчуження належної йому квартири, на яку в межах цього кримінального провадження був накладений арешт, що на думку прокурора, є підтвердженням того, що він може вчинити дії, спрямовані на переховування від суду.

У судовому засіданні прокурор уточнив клопотання, а саме просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 строк дії обов`язку прибуття за кожною вимогою до суду, а не до прокурора і суду, у решті вимог клопотання просив залишити без змін.

2.2. Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Муха О.О. заперечив проти задоволення клопотання з мотивів, зазначених у поданих ним письмових запереченнях, та додав, що обвинувачений ОСОБА_2 не був обізнаний про накладення арешту на належну йому квартиру, а тому її відчуження було здійснене у законний спосіб.

Також адвокат Муха О.О. зазначив, що належний обвинуваченому на праві власності автомобіль 2008 року виробництва, тобто його вартість не є значною та не свідчить про наявність у ОСОБА_2 значних майнових ресурсів.

2.3. Обвинувачений ОСОБА_2 , обвинувачений ОСОБА_1 , його захисники - адвокати Дем`янова О.В. та Підлісний О.В. підтримали позицію адвоката Мухи О.О. та подані ним заперечення.

ІІІ. Мотиви суду

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

3.1. Обставини, встановлені судом

Ухвалою слідчого судді від 11 грудня 2020 року до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06 лютого 2021 року з альтернативою внесення застави у розмірі 800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 681 600,00 грн, та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (т. 1-Г, а.с. 97-103).

23 грудня 2021 року за ОСОБА_2 була внесена застава, у зв`язку з чим останнього було звільнено з-під варти (т. 3, а.с. 11, 13).

Як вбачається з клопотання прокурора, строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_2 , неодноразово продовжувався, востаннє - ухвалою слідчого судді від 01 жовтня 2021 року (т. 1?Г, а.с. 107-112), відповідно до якої до 01 грудня 2021 року було продовжено строк дії наступних обов`язків:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого та прокурора у кримінальному провадженні;

- не відлучатися за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування з іншим обвинуваченим ОСОБА_1 та свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру;

- здати на зберігання до територіальних органів (територіальних підрозділів) Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон.

3.2. Оцінка судом доводів прокурора

3.2.1. Оцінюючи доводи прокурора, суд керується загальними правилами застосування запобіжних заходів, з урахуванням особливостей, визначених ч. 7 ст. 194 КПК України, відповідно до яких обов`язки, передбачені частинами 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Зі змісту ч. 4 ст. 199 КПК України слідує, що при продовженні строку дії таких обов`язків суд має з`ясовувати, чи зменшилися зазначені прокурором ризики або з`явилися нові ризики, які виправдовують їх застосування.

Водночас, в силу положень ч. 2 ст. 42 КПК України, ОСОБА_2 наразі перебуває у статусі обвинуваченого, тому колегією суддів не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати наступні заявлені органом досудового розслідування ризики, що визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України:

- ризик переховування від органів досудового розслідування та суду;

- ризик впливу на свідків.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, для констатації існування ризику має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Колегія суддів звертає увагу, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчене, обвинувальний акт направлений до суду, а тому відсутні підстави давати оцінку ризику переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування, з`ясуванню належить лише існування ризику його переховування від суду.

3.2.2. Ризик переховування обвинуваченого від суду

В обґрунтування наявності ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_2 від суду прокурор послався на тяжкість злочину, у вчинені якого він обвинувачується, та зазначив, що у обвинуваченого та його близьких родичів наявні достатні майнові ресурси, зокрема, корпоративні права та автомобіль, які на думку прокурора, можуть забезпечити обвинуваченому можливість протягом певного часу змінити місце свого проживання та перебування. Також прокурор зазначив, що у обвинуваченого ОСОБА_2 наявні сталі зв`язки із працівниками правоохоронних органів та окремими народними депутатами України, які також можуть бути використанні ним з метою переховування від суду.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, який відповідно до класифікації злочинів за ступенем тяжкості, закріпленої у ст. 12 КК України, належить до тяжкого злочину. Також колегія суддів враховує, що з огляду на положення ст. 45 КК України цей злочин належить до категорії корупційних, що виключає можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, а також призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України.

Зазначені обставини, на думку колегії суддів, дають підстави вважати обґрунтованою позицію прокурора про те, що тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , є вагомим доводом, що підтверджує існування ризику його переховування від суду.

Також прокурор зазначив про існування достатніх майнових ресурсів у обвинуваченого ОСОБА_2 та його близьких родичів, зокрема, належність йому на праві власності 50% статутного капіталу ТОВ «Айчерга» у розмірі 200 тис. грн, а також транспортного засобу Porshe Cayenne. Прокурор не надав доказів відомостей щодо вартості належного обвинуваченому ОСОБА_2 транспортного засобу, а також відомостей щодо структури належних йому корпоративних прав та їх реальної вартості, які дозволили б оцінити можливість їх реалізації та використання з метою переховування від суду.

На підтвердження наявності у обвинуваченого ОСОБА_2 зв`язків із працівниками правоохоронних органів прокурор надав копію протоколу про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 19 листопада 2020 року (т. 1-В, а.с. 144-164), у якому зафіксований зміст розмови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 щодо їх знайомства з особами з числа працівників правоохоронних органів. Втім, прокурор не надав доказів на підтвердження того, що ці особи дійсно є або були працівниками правоохоронних органів, та відомостей про займані ними посади та коло їх повноважень, що перешкоджає з`ясуванню можливості надання ними допомоги у переховуванні обвинуваченого ОСОБА_2 .

Як зазначив прокурор у судовому засіданні, інформація про те, що ОСОБА_2 є помічником-консультантом народного депутата України ОСОБА_6 , станом на момент розгляду клопотання є неактуальною.

Отже, прокурором не доведена наявність у обвинуваченого ОСОБА_2 достатніх майнових ресурсів та сталих зв`язків з працівниками правоохоронних органів і народними депутатами України, а тому колегія суддів враховує лише тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , наведені вище особливості закону про кримінальну відповідальність та погоджується з доводами прокурора про наявність ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_2 від суду, втім, не вважає цей ризик значним.

3.2.3. Ризик незаконного впливу на свідків

Як зазначив прокурор, після відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту обвинувачений ОСОБА_2 дізнався про обсяг зібраних доказів, зокрема, свідків та зміст їх показань, а тому може вплинути на цих осіб з метою зміни ними своїх показань під час допиту в суді.

Оцінюючи можливість впливу на свідків та експерта, колегія суддів виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Разом із цим, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, обвинувачений ОСОБА_2 знатиме як їх персональні дані, так і зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування.

Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони ОСОБА_2 на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

3.3. Оцінка доводів захисту

3.3.1. Колегія суддів відхиляє доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Мухи О.О. щодо відсутності у прокурора права вручати стороні захисту копію клопотання про продовження строку дії обов`язків, з огляду на те, що строк дії запобіжних заходів не обмежується лише строком досудового розслідування. Обов`язок надання стороні захисту копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання передбачений ч. 2 ст. 184 КПК України. Виконання цього обов`язку прокурором забезпечує можливість реалізації стороною захисту свого права на захист та не є підставою, яка впливає на законність та обґрунтованість клопотання.

Положення кримінального процесуального закону, відповідно до яких прокурор здійснює повноваження у кримінальному провадженні з його початку до завершення, на які посилається захисник, не релевантні фактичним обставинам, оскільки завершення кримінального провадження (у контексті ч. 3 ст. 37 КПК України) та завершення досудового розслідування (у контексті ч. 1 ст. 290 КПК України) за своєю правовою природою є різними подіями, адже досудове розслідування - це перша стадія кримінального провадження, і у випадку направлення обвинувального акта до суду момент завершення досудового розслідування не збігається з моментом завершення кримінального провадження.

3.3.2. Оцінюючи доводи захисника щодо підписання супровідного листа про направлення до суду обвинувального акта виконувачем обов`язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищуком М.О. колегія суддів зазначає, що вимоги до обвинувального акта, зокрема, щодо його складання та затвердження, передбачені ст. 291 КПК України. Кримінальний процесуальний закон не містить вимог щодо порядку його передачі до суду, а тому направлення його разом з супровідним листом, підписаним керівником органу прокуратури, прокурори якої здійснювали процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, не суперечить вимогам КПК України та не порушує прав обвинувачених.

Також колегія суддів зазначає, що постанови Верховного Суду від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20 та від 22 лютого 2021 року у справі № 754/7061/15, на які посилається адвокат Муха О.О. у своїх запереченнях, не релевантні його доводам щодо відсутності повноважень прокурорів після завершення досудового розслідування та підписання супровідного листа керівником органу прокуратури.

3.4. Висновки суду

3.4.1. Оцінюючи співмірність обов`язків, про продовження строку дії яких прокурор заявив клопотання, з встановленим судом ризиком переховування обвинуваченого від суду, на переконання колегії суддів, на обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно покласти наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися за межі України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до територіальних органів (підрозділів) державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон.

Покладення таких обов`язків на обвинуваченого становитиме мінімальне втручання у його права, а тому є співмірним меті застосування запобіжного заходу.

3.4.2. Обов`язок утримуватися від спілкування з іншим обвинуваченим ОСОБА_1 та свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті, також, на думку суду, становитиме мінімальне втручання в права обвинуваченого ОСОБА_2 та забезпечить запобігання ризику незаконного впливу на свідків, а отже, клопотання прокурора має бути задоволене.

Керуючись статтями 194, 196, 199, 369, 372 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання прокурора клопотання прокурора Мирка Б.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу, - задовольнити.

2. Продовжити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до 01 лютого 2022 року включно, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися за межі України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з іншим обвинуваченим ОСОБА_1 та свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті;

- здати на зберігання до територіальних органів (підрозділів) державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон.

3. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора з групи прокурорів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000584 від 14 вересня 2020 року.

4. Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

5. Направити обвинуваченому ОСОБА_2 копію ухвали негайно після її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя К.О. Сікора

Судді І.О. Білоус

О.В. Танасевич