Документ № 101745130

Справа № 991/7952/21

Провадження №11-сс/991/724/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого Михайленка Д. Г., суддів Калугіної І. О., Семенникова О. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Ворони К. О.,

учасники судового провадження: Слюсар Ю. Б.,

розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.11.2021 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Історія провадження

1.10.11.2021 ОСОБА_1 направив електронною поштою до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) заяву № 906 про кримінальні правопорушення, в якій просив розпочати досудового розслідування: (1) стосовно нього за статтею 383 Кримінального кодексу України з приводу повідомлення обставин, викладених ним у заяві № 906; (2) стосовно суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за статтями 111, 109, 364, 256, 375, 442 Кримінального кодексу України (далі - КК).

2.12.11.2021 НАБУ направило зазначену заяву до Державного бюро розслідувань та до Національної поліції України, повідомивши заявника, що заява не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, підслідних НАБУ.

3.24.11.2021 заявник звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (далі - ЄРДР) (далі - скарга).

4.26.11.2021 слідчий суддя відмовив в задоволенні цієї скарги.

5.29.11.2021 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Зміст та мотиви оскаржуваної ухвали

6.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

7.Слідчий суддя обґрунтував своє рішення тим, що: (1) заява про кримінальне правопорушення містить прохання внести до ЄРДР відомості щодо суддів Київського апеляційного суду, зокрема, за частиною 2 статті 364 КК, що є єдиною, зазначеною в заяві статтею, яка предметно підсудна Вищому антикорупційному суду; (2) у заяві про кримінальне правопорушення не наведено конкретних, відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення суддями злочину, визначеного частиною 2 статті 364 КК; (3) доводи скаржника ґрунтуються виключно на незгоді із прийнятим судовим рішенням, в свою чергу оцінка судових рішень може бути надана виключно в передбаченому законом процесуальному порядку; більше того, законом визначено можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у випадку вчинення дисциплінарного проступку, що здійснюється визначеним законом компетентним органом; (4) таке твердження узгоджується зі статтею 126 Конституції України, яка гарантує незалежність і недоторканність суддів, передбачає, що вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Вимоги і доводи апеляційної скарги

8.В апеляційній скарзі ОСОБА_1 висловив прохання: (1) офіційно визнати його людиною і громадянином, суб`єктом національного і міжнародного права, порушені права і свободи якої повинні захищатися нормами Конституції України; (2) скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді; (3) постановити нову ухвалу, якою визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб НАБУ по недотриманню ними вимог статті 214 КПК та зобов`язати уповноважену особу НАБУ внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення, викладені у заяві № 906 від 10.11.2021.

9.Свої вимоги обґрунтовує наступним: (1) статтею 214 КПК передбачено обов`язок слідчого внести відомості до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення, а не перенаправляти заяву до інших органів; (2) відповідно до частини 2 статті 218 КПК рішення про направлення матеріалів заяви до іншого органу досудового слідства уповноважений приймати виключно прокурор та лише після внесення відповідних відомостей до ЄРДР; (3) враховуючи те, що заява № 906 містила дві взаємовиключні вимоги про внесення відомостей до ЄРДР - стосовно апелянта [про завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину суддями] та стосовно суддів, обставин для внесення до ЄРДР даних стосовно апелянта не встановлено, то підлягали внесенню відомості про кримінальні правопорушення стосовно суддів.

Позиції учасників провадження

10.У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

11.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).

Оцінка та мотиви Суду

12.Для вирішення апеляційної скарги по суті Суд має розглянути такі питання: (1) чи передбачає закон необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення (а не про щось інше); якщо так, то (2) чи підлягають відомості заяви ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення внесенню до ЄРДР.

13.На перше питання Суд надає ствердну відповідь, на друге -протилежну.

(1) Щодо необхідності попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення

14.Суд погоджується з висновками слідчого судді стосовно того, що є законодавчі підстави для висновку про необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

15.Зазначена правова позиція є усталеною у практиці Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (наприклад, ухвали: від 02.09.2020 у справі № 991/6129/20, від 29.09.2020 у справі № 991/7770/20, від 30.09.2020 у справі № 760/10571/19, від 23.11.2020 у справі № 991/9397/20, від 23.11.2020 у справі № 991/9399/20, від 11.01.2021 у справі № 991/10390/20, від 16.01.2021 у справі № 991/8047/20, від 02.02.2021 у справі № 991/106/21, від 04.03.2021 у справі № 991/672/21, від 04.03.2021 у справі № 991/664/21, від 24.03.2021 у справі № 991/1653/21, від 14.04.2021 у справі № 991/2279/21, від 27.05.2021 у справі № 991/2500/21, від 02.06.2021 у справі № 991/3403/21, від 20.10.2021 у справі № 991/6646/21 тощо).

16.У цьому контексті Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, який у своїх постановах наголосив на такому: (1) «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18); (2) «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова від 30.09.2021 у справі № 556/450/18).

17.Такий висновок відповідає і рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_5 від 17.06.2020, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».

18.Суд враховує у цьому випадку наведені вище висновки Верховного Суду і Конституційного Суду України та не вбачає підстав відхилятися від усталеної практики Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду щодо застосування статті 214 КПК.

19.Суд також звертає увагу, що констатація того, що заява (повідомлення) про кримінальне правопорушення містить відомості саме про кримінальне правопорушення має базуватись не на детальному аналізі наявності чи відсутності кожної з ознак складу злочину, про який йдеться у заяві. Так, якщо зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу; (2) у силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, (3) існують обставини, в силу яких передбачений законом механізм притягнення до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення, не може бути застосований за відсутності відомостей з інших джерел, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

20.Також, Суд зазначає, що вимагати від заявника на етапі ініціювання кримінального провадження надання доказів (у розумінні цього терміну за КПК) неможливо. У той же час, у розпорядженні заявника, з огляду на обставини сприйняття ним події імовірного кримінального правопорушення, можуть бути речі, документи, інформація про очевидців тощо, які можуть підтверджувати ті чи інші факти, та у подальшому (після ініціювання кримінального провадження) можуть стати джерелами відповідних доказів. Непредставлення їх (недодання до заяви про кримінальне правопорушення) з урахуванням обставин, викладених у заяві, в окремих випадках може свідчити про зловживання особою правом на звернення із заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення, або ж про уявний характер самої події кримінального правопорушення.

21.Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв викладених у пункті 19 цієї ухвали.

(2) Щодо відсутності підстав для внесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_1 .

22.Суд вважає, що слідчий суддя законно відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1 щодо бездіяльності уповноважених осіб НАБУ стосовно поданої ним заяви № 906 про кримінальне правопорушення у зв`язку з відсутністю в ній достатніх об`єктивних даних, які б свідчити, що існує ймовірність вчинення корупційного кримінального правопорушення.

23.Так, в заяві № 906, адресованій до Директора НАБУ, Генерального прокурора, директора ДБР, голови СБУ, ОСОБА_1 просив розпочати досудове розслідування: (1) стосовно нього за статтею 383 КК з приводу повідомлення обставин, викладених ним у заяві № 906; (2) стосовно суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за статтями 111, 109, 256, 364, 375, 442 КК.

24.З наведеного переліку злочинів лише кримінальне провадження щодо злочину, передбаченого статтею 364 КК, за умови ймовірного вчинення його суддею підсудне Вищому антикорупційному суду (частини 1 та 2 статті 33-1, абзац 5 пункту 1 частини 3 статті 216 КПК, примітка до статті 45 КК). З цієї підстави слідчий судді законно розглянув скаргу заявника щодо бездіяльності уповноважених осіб НАБУ з невнесення до ЄРДР відомостей за заявою № 906 лише в частині ймовірного вчинення суддями злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК.

25.Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, складається з таких ознак: (1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; (2) вчинення такого діяння з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; (3) заподіяння таким діянням тяжких наслідків.

26.Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 12.05.2021 у справі № 761/26488/19 за позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів державної влади: (1) залишено без задоволення апеляційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_1 ; (2) залишено без змін рішення Шевченківського районного суд міста Києва про відмову в позові.

27.У заяві ОСОБА_1 зазначив, що: (1) 12.05.2021 колегія суддів Київського апеляційного суду у складі суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 вчинили злочин; (2) позиція суддів суперечить постанові Верховного Суду від 01.09.2021 у справі № 761/21498/17; (3) колегія суддів погодилась з явно неправосудним рішенням суду першої інстанції та з тим, що невиконання працівниками ДБР двох рішень слідчих суддів в межах кримінального провадження № 52018000000000996 є законними діями, тому для відшкодування шкоди потерпілим підстав немає; (4) таким чином колегія суддів погодилась із скасуванням судом першої інстанції наявного у ОСОБА_1 у зазначеному кримінальному провадженні статусу потерпілого.

28.Будь-яких інших відомостей, зокрема короткий виклад обставин, які на думку заявника можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, заява № 906 не містить.

29.Тобто наведені у заяві про кримінальне правопорушення та скарзі обставини, а саме констатація факту прийняття судового рішення та наведення власної інтерпретації його мотивів з посиланням на судове рішення Верховного Суду, яке прийнято після ухвалення суддями Київського апеляційного суду постанови від 12.05.2021, зводяться до незгоди з цим судовим рішенням. У той же час, в заяві не наведено жодних фактичних даних про те, що прийняте судове рішення ухвалене з метою отримання неправомірної вигоди, всупереч інтересам служби, воно спричинило тяжкі наслідки, що у сукупності могло б вказувати на ознаки кримінального правопорушення в діях суддів Київського апеляційного суду. Саме такі обставини відрізняють правомірну діяльність судді з вчинення правосуддя від кримінально караної поведінки, яка може бути кваліфікована за статтею 364 КК.

30.Зазначені у заяві ОСОБА_1 обставини не можуть свідчити про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, і що описані в ньому факти потребують перевірки засобами кримінального процесу. Таким чином, відомості заяви ОСОБА_1 не підлягають внесенню до ЄРДР.

31.Враховуючи те, що скарга ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей за його заявою № 906 про ймовірне вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого статтею 383 КК, та суддями - кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 111, 256, 375, 442 КК, є непідсудною Вищому антикорупційному суду, то слідчий суддя мав закрити провадження в цій частині на підставі пункту 2 частини 2 статті 304 КПК.

Щодо інших вимог апеляційної скарги

32.Інші вимоги апеляційної скарги Суд не розглядає, оскільки вони виходять за межі кримінально-правового законодавства та апеляційного перегляду.

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

33.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (пункт 1 частини 3 статті 407 КПК).

34.Суд дійшов висновку, що слідчий суддя правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм відповідну правову оцінку на підставі наявних матеріалів.

35.Одночасно з цим слідчий суддя мав закрити на підставі пункту 2 частини 2 статті 304 КПК провадження за скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ним бездіяльності уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР за статтями 373, 109, 111, 256, 375, 442 КК. Враховуючи те, що слідчий суддя вирішував питання щодо бездіяльності детектива НАБУ щодо невнесення до ЄРДР відомостей стосовно ймовірного вчинення суддями корупційного злочину, підсудного Вищому антикорупційному суду, то незакриття провадження в наведеній вище частині не вплинуло на правильність рішення слідчого судді по суті скарги ОСОБА_1 .

36.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 слід відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.

37.Керуючись статтями 2, 214, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.11.2021 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Г. Михайленко

Судді І. О. Калугіна

О. Ю. Семенников