Документ № 101863739

справа № 991/7871/21

провадження №11-сс/991/738/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Семенникова О.Ю.,

суддів: Боднара С.Б., Калугіної І.О.,

секретаря судового засідання Таран Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 листопада 2021 року про відмову в задоволенні скарги,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).

Висновки слідчого судді щодо відмови у задоволенні скарги мотивовані тим, що викладені у заяві ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення за №VYH-20211118-01-01 від 18 листопада 2021 року обставини вже були предметом судового контролю та захищені в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом, а тому відсутні підстави для покладення на уповноважену особу САП обов`язку вчергове вносити до ЄРДР відомості аналогічного змісту за його заявою, так само як і зобов`язання уповноваженої особи виконати вимоги ст.ст.55, 56 КПК.

Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді про відмову у задоволенні скарги, вважаючи її незаконною, невмотивованою, необґрунтованою, внаслідок неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, за якою просить суд скасувати ухвалу від 25 листопада 2021 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу, зобов`язати уповноважених осіб САП внести відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою, вручити йому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 , посилаючись норми КПК, які на його думку чітко встановлюють обов`язок уповноважених осіб САП щодо внесення відповідних відомостей до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення (стаття 214 КПК), зазначив, що слідчий суддя не дослідила його скаргу і наведені докази, а також не надала оцінки розбіжностям між його заявами, скаргою та листом прокурора з доданими до нього документами. При цьому, зважаючи на наявність поважних причин його не явки до суду, слідчий суддя не мала підстави розглядати скаргу за його відсутності.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор та особа, яка подала скаргу у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, при цьому ОСОБА_1 повторно 06 грудня 2021 року надіслав клопотання про проведення апеляційного розгляду за його участю в режимі відеоконференції з іншого приміщення із використанням програми EASYCON у зв`язку з запровадженими в м. Києві обмеженнями проїзду у громадському транспорті. Слід зазначити, що ухвалою від 03 грудня 2021 року аналогічне за змістом клопотання ОСОБА_1 залишено без задоволення, а тому на підставі положень ч.4 ст.405 КПК колегія суддів вважає за можливе провести розгляд апеляційної скарги за відсутності учасників судового провадження.

Мотиви суду.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.

Частиною 1 ст.9 КПК визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

На досудовому провадженні згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

З матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність прокурора САП, в обґрунтування якої вказав на порушення прокурором вимог ст.214 КПК щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 18 листопада 2021 року про вчинення Головою Національного банку України ОСОБА_2 , заступником Голови Національного банку України ОСОБА_3 , директорами-розпорядниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, міністром внутрішніх справ України ОСОБА_4 , начальником ГСУ МВСУ та ГСУ НПУ, головою Державної служби фінансового моніторингу України та іншими службовими особами цих державних і правоохоронних органів, кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 364-1, 365-2 КК, а також вимог ст.ст.55,56 КПК щодо вручення йому пам`ятки про процесуальні обов`язки потерпілого.

Слідчим суддею встановлено, що за аналогічними заявами ОСОБА_1 Солом`янським управлінням поліції ГУ НП у м. Києві здійснюються досудові розслідування, розпочаті на виконання ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, а саме: №42021000000001493, №52021000000000336, №52021000000000288, №52020000000000628, №42020000000000896, №52020000000000740, №42021000000002416. Постановами прокурора визначено підслідність вказаних кримінальних проваджень за Солом`янським управлінням поліції ГУ НП у м. Києві, а тому заява ОСОБА_1 передана до прокуратури, що здійснює нагляд за Солом`янським управлінням поліції ГУ НП у м. Києві, для розгляду у межах досудового розслідування наведених проваджень. Тобто, викладені у заяві ОСОБА_1 обставини вчинення кримінальних правопорушень розслідуються із вересня 2020 року.

Так, з витягу з ЄРДР кримінального провадження №42020000000002416 від 11 грудня 2020 року вбачається, що на виконання ухвали Вищого антикорупційного суду від 24 листопада 2020 року прокурором САП Касьяном А.О. внесено до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_1 від 16 листопада 2020 року, відповідно до якої Голова НБУ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , директори-розпорядники ФГВФО, голова Державної служби фінансового моніторингу України та підпорядковані їм особи при здійсненні своїх повноважень стосовно факту виведення з ПАТ «Конверсбак» (в подальшому ПАТ «Міський комерційний банк») через Меіnl Bank Aktiengeselschaft 62 млн. євро, про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.365-2 КК.

Як вбачається з наявних в матеріалах провадження витягів з ЄРДР обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, у кримінальних провадженнях №42020000000002416 від 11 листопада 2020 року, №42021000000001493 від 08 липня 2021 року, №52021000000000336 від 30 серпня 2021 року, №52021000000000288 від 01 червня 2021 року, №52020000000000628 від 07 жовтня 2020 року, №42020000000000896 від 21 квітня 2021 року, є аналогічними, при цьому відповідно до постанови прокурора від 06 січня 2021 року кримінальне провадження №42021000000002416 від 11 грудня 2020 року об`єднане із кримінальним провадженням №52020000000000740 від 01 грудня 2020 року.

Постановами прокурора шостого відділу управляння процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП Касьяна А.О. визначена підслідність кримінальних проваджень №52020000000000740 від 01 грудня 2020 року, №42021000000001493 від 08 липня 2021 року, №52021000000000336 від 30 серпня 2021 року, №52021000000000288 від 01 червня 2021 року, №52020000000000628 від 07 жовтня 2020 року, №42020000000000896 від 21 квітня 2021 року за Солом`янським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Таким чином, слідчим суддею встановлено факт неодноразового подання ОСОБА_1 до слідчих суддів Вищого антикорупційного суду скарг на бездіяльність прокурорів та детективів, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявами щодо тих самих обставин, що викладені у заяві від 18 листопада 2021 року, та які вже вирішені по суті слідчими суддями, ухвали слідчих суддів виконані, а наведені ОСОБА_1 обставини вже є предметом досудового розслідування.

При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з мотивами та висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі від 25 листопада 2021 року щодо відмови у задоволенні скарги на бездіяльність прокурора САП, при цьому, оцінюючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги, суд враховує таке.

Чинним КПК закріплено процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 1 статті 214 КПК). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 2 статті 214 КПК).

Проте така процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про: (1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; (2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (пункти 4, 5 частини 5 статті 214 КПК).

Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною у згаданому Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 року № 139). Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК.

Згідно з ч.1 ст.2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18), за якою "...положеннями ст.3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин…"

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.

В аспекті викладеного такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_10 від 17 червня 2020 року, згідно з п.5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».

Колегія суддів ураховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року в справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому, у розрізі такої думки Великої Палати Верховного Суду, слідчий суддя повинен з`ясувати наведені обставини судом касаційної інстанції, як такі, що підлягають установленню, у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду скарги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог положень ст.214 КПК, колегія суддів вважає, що слідчим суддею в оскаржуваному рішенні правомірно зазначено про відсутність підстав для покладення на уповноважену особу САП обов`язку вчергове вносити до ЄРДР відомості аналогічного змісту за заявою ОСОБА_1 від 18 листопада 2021 року.

Слідчим суддею вірно встановлено, що права ОСОБА_1 щодо звернення з заявою про вчинення кримінальних правопорушень, обставини яких наведено у заяві №VYH-20211118-01-01 від 18 листопада 2021, вже були предметом судового контролю та захищені в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом.

Колегія суддів також погоджується з доводами слідчого судді про відсутність підстав для задоволення іншої вимоги скарги про зобов`язання уповноваженої особи виконати вимоги ст. ст.55, 56 КПК, оскільки ОСОБА_1 відмовлено у задоволенню скарги в частині зобов`язання уповноваженої особи, що отримала заяву про вчинення кримінального правопорушення, внести відомості до ЄРДР.

Таким чином, наявні в матеріалах скарги ОСОБА_1 відомості про вчинені кримінальні правопорушення не підлягають внесенню до ЄРДР прокурором САП, оскільки неодноразове подання ОСОБА_1 скарг до слідчих суддів Вищого антикорупційного суду з приводу бездіяльності САП та НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявами щодо тих самих обставин, вже вирішені по суті слідчими суддями, при цьому ухвали слідчих суддів виконані, наведені ОСОБА_1 обставини вже є предметом досудового розслідування, тобто його права захищені судом в порядку, передбаченому КПК, а тому прийняте слідчим суддею рішення є правильним по суті.

Разом з цим, слушними є посилання в апеляційній скарзі стосовно розгляду слідчим суддею скарги без участі ОСОБА_1 , проте з матеріалів провадження вбачається належне повідомлення особи про дату та час її розгляду, а посилання на карантинні обмеження не є обставиною, яка об`єктивно унеможливлює прибуття особи в судове засідання, вказана обставина не може бути поважною причиною неприбуття в судове засідання, а тому враховуючи обставини справи колегія суддів вважає, що це порушення в даному випадку не є істотним, оскільки не впливає на правильність та обґрунтованість судового рішення та може бути усунуто шляхом перегляду оскаржуваної ухвали за апеляційною скаргою особи.

Також в апеляційній скарзі містяться інші аргументи ОСОБА_1 , які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6§1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).

Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги процесуального законодавства, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а відтак вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 підлягають залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 395, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 листопада 2021 року про відмову в задоволенні скарги залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

______________ ______________ ______________

Семенников О.Ю. Боднар С.Б. Калугіна І.О.