- Головуючий суддя (ВАКС) : Галабала М.В.
- Секретар : Яроша О.М.
Справа № 991/7693/21
Провадження 1-кс/991/7802/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
10 грудня 2021 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, представника потерпілого ОСОБА_3, детектива НАБ України ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу представника потерпілого ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_6, на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 29 жовтня 2021 року про закриття кримінального провадження №52021000000000385 від 30 липня 2021 року та
ВСТАНОВИВ:
1.До Вищого антикорупційного суду 16 листопада 2021 року надійшла скарга представника потерпілого ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_6, на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 29 жовтня 2021 року про закриття кримінального провадження №52021000000000385 від 30 липня 2021 року (далі Кримінальне провадження).
2.Представник потерпілого вмотивував скаргу таким: 1)висновки детектива НАБ України про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України базуються на показаннях прокурорів, які були старшими групи прокурорів у кримінальному провадженні №12020110000000753; 2)детективом не були з`ясовані обставини, які б підлягали дослідженню в межах цього провадження; 3)поза увагою детектива залишилися обставини, що вказують на розкрадання майна ТОВ «Хаус-Еко» та ТОВ «СП «Атад-К».
3.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 16 листопада 2021 року справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
4.Учасники судового розгляду надали такі пояснення.
4.1.Представник потерпілого ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав, просив постанову детектива НАБ України скасувати як незаконну та необґрунтовану. Надав пояснення, ідентичні доводам скарги.
4.2.Детектив НАБ України заперечив проти задоволення скарги. Надав пояснення, які узгоджуються із оскаржуваною постановою. Також звернув увагу на те, що ОСОБА_6 не з`являлася на допити, про які її було повідомлено у встановлений кримінальним процесуальним законом порядок.
5.Оцінивши обставини, що викладені в скарзі та доданих до неї матеріалах, поясненнях учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до таких висновків.
5.1.Групою детективів НАБ України здійснювалося досудове розслідування у Кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Досудове розслідування кримінального провадження розпочате Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою за заявою ОСОБА_6 . Відповідно до цієї заяви, прокурори Подільської окружної прокуратури м. Києва, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12020110000000753, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8, передали на зберігання останньому речовий доказ нежитлове приміщення по вул. Коперніка, 12Д у м. Києві та звернулись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на це майно із забороною вчинення реєстраційних дій щодо нього, внаслідок чого ОСОБА_6 не одержала свідоцтво про право на спадщину щодо указаного нежитлового приміщення, що спричинило тяжкі наслідки її інтересам.
5.2.Постановою детектива НАБ України від 29 жовтня 2021 року Кримінальне провадження було закрите у зв`язку із встановленою відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Постанова обґрунтована, зокрема, таким:
«Допитаний у якості свідка прокурор ОСОБА_9, який протягом квітня-травня 2021 року був старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12020110000000753 від 26.06.2020, повідомив, що ним було дійсно постановлено рішення про передачу речових доказів на відповідальне зберігання, а саме об`єктів нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, які вже були визнані постановою слідчого, який здійснював досудове розслідування до передачі справи до Подільської окружної прокуратури, речовими доказами. Вказана постанова виносилась з метою збереження майна потерпілих у кримінальному провадженні за їх клопотанням. Після постановлення зазначеного рішення 24.05.2021 ОСОБА_9 в присутності потерпілого ОСОБА_8 була оголошена вказана постанова особам, у яких було у користуванні майно за адресою: АДРЕСА_1 . Приміщення за вказаною адресою перебували в оренді у приватної клініки. Претензій від представників орендаторів після оголошення вказаної постанови не надходило. Зазначена постанова про передачу речових доказів на відповідальне зберігання ніким не оскаржувалось. Будь-якої неправомірної вигоди за вчинені дії чи бездіяльність у кримінальному провадженні ОСОБА_9 не отримував.
Допитаний у якості свідка прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 повідомив, що старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12020110000000753 його визначено 31.05.2021. 02.06.2021 ухвалою слідчого судді накладено арешт на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 . 04.06.2021 вказана ухвала прокурором ОСОБА_10 оголошена користувачам зазначених приміщень з метою забезпечення фактичного виконання арешту майна. У подальшому прокурором ОСОБА_10 за результатами зібраних доказів та проведених слідчих дій повідомлено про підозру ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 206 КК України. У зв`язку з невстановленням місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_6 її оголошено в розшук та отримано дозвіл суду на її затримання.
У ході огляду матеріалів кримінального провадження №12020110000000753 обставин, які б могли свідчити про зловживання владою чи службовим становищем службовими особами виявлено не було.
…
У матеріалах досудового розслідування відсутні будь-які відомості, які б свідчили про зловживання владою або службовим становищем всупереч інтересам служби в діях прокурорів Подільської окружної прокуратури м.Києва.
Із матеріалів кримінального провадження не вбачається наявність у прокурорів Подільської окружної прокуратури м. Києва спеціальної мети вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, а саме отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, як необхідного елементу суб`єктивної сторони злочину.
Крім того, для об`єктивної сторони зловживання владою та службовим становищем характерним є не тільки суспільно небезпечне діяння та завдання особі істотної шкоди, але й безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між такими діями і їх наслідками.
Також пункт 3 примітки до ст. 364 КК України встановлює, що тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Водночас, тяжкі наслідки для статті 364 КК України передбачають їх майновий характер, а саме реальні збитки або упущену вигоду.
Оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України є злочином з матеріальним складом, він вважається закінченим з моменту завдання шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам громадян.
У матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які обґрунтовані відомості завдання якої-небудь шкоди в розумінні ст. 364 КК України за результатами дій чи бездіяльності прокурорів Подільської окружної прокуратури м. Києва. Таким чином не встановлена наявність факту завдання істотної шкоди, так і будь-якого причинно-наслідкового зв`язку між діями та їх наслідками.
За таких обставин, матеріали кримінального провадження не містять жодних доказів, які б могли свідчити про наявність ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.»
5.3.Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, дати їм належну оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України). Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України (ч. 1 ст. 24 КПК України). На досудовому провадженні заявник, потерпілий, його представник чи законний представник, підозрюваний, його захисник чи законний представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження можуть оскаржити рішення прокурора про закриття кримінального провадження (п. 4 ч. 1 ст. 303 КПК України).
5.4.У розділі 3 Листа ВССУ від 12 січня 2017 року №9-49/0/4-17 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» зазначено, що правова природа оскарження постанови про закриття кримінального провадження передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.
5.5.Щодо дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження слідчий суддя звертає увагу на таке.
5.5.1.Детектив НАБ України прийняв рішення про закриття провадження у формі постанови. Він закрив його реалізуючи повноваження, передбачене ч.4 ст.284 КПК України. Також, слідчий суддя встановив, що копія постанови детектива про закриття кримінального провадження була надіслана особам, перелік яких визначений у ч.6 ст.284 КПК України.
5.5.2.В подальшому слідчий суддя встановлює чи дотримані формальні вимоги при прийнятті постанови. КПК України містить вимоги до постанови як рішення детектива. Так, постанова детектива складається з: 1)вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2)мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України; 3)резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови (ч. 5 ст. 110 КПК України).
5.5.3.У резолютивній частині оскарженої постанови не зазначено особу, якій належить її виконати, проте, з урахуванням того, що слідчий уповноважений на виконання цієї постанови (може закрити кримінальне провадження самостійно), незазначення відповідальної особи, що виконує постанову, не є, на переконання слідчого судді, порушенням. Оцінивши наданий текст постанови детектива від 29 жовтня 2021 року про закриття Кримінального провадження, слідчий суддя доходить до висновку, що ця постанова містить усі обов`язкові елементи такого процесуального рішення. Відтак, детектив дотримався процесуального порядку закриття кримінального провадження.
5.6.Щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження слідчий суддя звертає увагу на таке.
5.6.1.Для закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (відсутність в діянні складу кримінального правопорушення) детективу слід встановити: 1) наявність діяння, вчиненого особою; 2) наявність доказів, за яких можна встановити факт відсутності у діянні хоча б одного елемента складу злочину об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони.
5.6.2.Органом досудового розслідування було встановлено наявність діяння у формі: «постановлення рішення про передачу речових доказів на відповідальне зберігання, а саме об`єктів нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 ».
5.6.3.Загальною характеристикою групи злочинів у сфері службової діяльності, про імовірне вчинення яких веде мову ОСОБА_6 є заподіяння шкоди тим інтересам, суспільним відносинам, благам, задля підтримання яких у нормальному стані запроваджена посада відповідної особи, а сама вона наділена службовими повноваженнями. Також необхідно відзначити, що у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_11 про офіційне тлумачення частини другої ст. 164 КК України 1960 року (справа про службових осіб підприємств, установ та організацій) від 30 жовтня 2003 року №18-рп/2003 зазначається, що діяння, які становлять об`єктивну сторону службових злочинів (за винятком давання хабара) пов`язані зі службовою діяльністю службових осіб, порушенням ними функціональних обов`язків. Діяння, що становлять їх об`єктивну сторону, завжди вчиняються всупереч інтересам служби, тобто є незаконними і такими, що суперечать цілям і завданням, заради яких функціонує апарат управління відповідних органів, підприємств, установ та організацій і для виконання яких службові особи цих апаратів наділяються певними повноваженнями. Слідчий суддя враховує позицію, що сформульована в постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №299/2144/17. У ній зазначено, що виходячи з буквального розуміння змісту п. 3 примітки ст. 364 КК України істотна шкода може мати виключно матеріальний вимір і перераховуватися в матеріальний еквівалент. При цьому, істотна шкода, про яку йдеться вище, повинна піддаватися грошовій оцінці та не викликати сумніву (див. постанову Верховного Суду України від 27 жовтня 2016 року в справі № 5-99кс16). Відповідно до п. 4 примітки до ст. 364 КК України тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
5.6.4.В силу положень ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Під процесуальною самостійністю слідчого слід розуміти його право на підставі свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приймати відповідні процесуальні рішення та вчиняти дії, пов`язані із рухом досудового розслідування (збирати докази, проводити слідчі та негласні слідчі (розшукові) дії, інші процесуальні дії тощо), застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження, за винятком випадків, коли законом передбачене отримання на це згоди прокурора чи слідчого судді, з метою досягнення завдань кримінального провадження.
5.6.5.Слідчий суддя враховує те, що ст. 25 КПК України однією із засад кримінального провадження визначено публічність. Її зміст полягає, зокрема, в тому, що слідчий зобов`язаний в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Процесуальна активність посадових осіб, що ведуть процес на стадії досудового розслідування, зумовлена обов`язками слідчого, керівника органу досудового розслідування, прокурора всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження. З цією метою слідчий має за власною ініціативою здійснювати розслідування, проводити слідчі дії, не чекаючи клопотань щодо цього інших учасників кримінального провадження.
5.6.6.Враховуючи, що критерії оцінки ефективності досудового розслідування в кримінальному процесуальному законі не визначені, слідчий суддя вдається до аналізу практики Європейського суду з прав людини щодо позитивних обов`язків держави щодо ефективного розслідування певних випадків порушення прав людини (наприклад, такі обов`язки наявні за ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод). Так, щоб певне розслідування вважалось «ефективним», воно повинно призвести до встановлення фактів справи та до встановлення і покарання винних осіб. Це не є обов`язком досягнення результату, але є обов`язком вжиття заходів. Державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків, висновки судових експертиз та ін. (A.N. v. Ukraine, №13837/09, 29 January 2015, § 65). Таким чином, ЄСПЛ недвозначно застосовує критерій розумності у визначенні обсягу заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються певної події.
5.6.7.Оцінюючи законність постанови детектива НАБ України в частині наявності ознак в діяннях прокурорів у кримінальному провадженні №12020110000000753 від 26 червня 2020 року ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України слідчий суддя зважає на те, що під час досудового розслідування встановлено факти виконання останніми положень КПК України, що регламентують поводження із речовими доказами у кримінальному провадженні. Так, відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Відповідно до положень пункту 1 частини 6 цієї ж статті речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
5.6.8.Із наданих під час судового розгляду матеріалів Кримінального провадження встановлено, що постанова від 24 травня 2021 року прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва про передачу речових доказів у кримінальному провадженні була прийнята з метою збереження вказаних речових доказів до прийняття рішення у кримінальному провадженні та/чи вирішення питання про належність вказаних речей. Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 02 червня 2021 року у справі №758/7511/21 було задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва та накладено арешт на житлові та нежитлові приміщення, шляхом заборони розпорядження та користування ними, а також заборони проведення будь-яких реєстраційних дій із вказаним майном, зокрема, щодо об`єктів нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний арешт було накладено з мотивів того, що воно визнане речовими доказами у кримінальному провадженні.
5.6.9.Виходячи із цього слідчий суддя вважає, що посадовими особами Подільської окружної прокуратури міста Києва вживалися заходи, спрямовані на збереження речових доказів у кримінальному провадженні №12020110000000753 від 26 червня 2020 року. Вказане кримінальне провадження здійснюється за фактом шахрайського заволодіння належних померлому ОСОБА_12 майна, спадкоємцем якого є ОСОБА_8, а саме: часток у статутному капіталі ТОВ«ХАУС-ЕКО» (код 37910796), ПП «БУДЛОГІСТІК» (код 37075972), ЖБК«Коцюбиське Полісся» (код 37910602), ТОВ «СП» АТАД К» (код 22909018), ТОВ «Патріарх Холл» (код 42808258), ТОВ «Термінал А.Г.» (код 42808148), ТОВ«Житловий комплекс «Коперник» (код 35647944), а також ряду об`єктів нерухомого майна та ряду транспортних засобів, за ч. 4 ст. 190 КК України. Відомостей про визнання незаконною та скасування постанови прокурора місцевої прокуратури про передачу речових доказів на відповідальне зберігання (зокрема, в порядку адміністративного оскарження) або ж скасування ухвали слідчого судді про арешт майна, слідчому судді не було надано. Як і не надано відомостей про те, що орган досудового розслідування без належної ретельності не перевірив відомості, викладені у заяві ОСОБА_6 від 09 червня 2021 року. Це свідчить про правомірність закриття кримінального провадження з підстави, визначеної п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
5.6.10.Доводи адвоката ОСОБА_5 щодо того, що поза увагою органу досудового розслідування залишилися обставини розкрадання майна ТОВ «Хаус-Еко» та ТОВ «СП «Атад-К» є непереконливими. Адже у відповідних частинах заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 від 09 червня 2021 року йдеться про вчинення реєстраційних дій щодо відповідних юридичних осіб. Однак у ній не наводяться відомості, які б свідчили про причетність до цього прокурорів Подільської окружної прокуратури міста Києва. В прохальній ж частині своєї заяви ОСОБА_6 конкретно вказує на вчинення прокурорами Подільської окружної прокуратури міста Києва кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме зловживання владою та службовим становищем.
5.6.11.Слідчий суддя зазначає, що обов`язкового переліку слідчих дій, які повинні бути вчинені у будь-якому кримінальному провадженні, чинним законодавством не визначено. Представник потерпілої заявляв клопотання про допит ОСОБА_6 в якості потерпілої. Вказане клопотання було задоволено, 04 жовтня 2021 року скеровано повістку про виклик останньої для допиту в якості потерпілої у Кримінальному провадженні за адресою, яку зазначив її представник у своєму клопотанні. Однак ОСОБА_6 не з`явилася до органу досудового розслідування. Ідентичний результат виклику потерпілої на 29 жовтня 2021 року. Це дозволяє слідчому судді прийти до висновку про те, що ОСОБА_6 не проявляє належної зацікавленості у здійсненні кримінального провадження за її заявою. Також встановлено, що остання переховується від органів влади.
6.Таким чином, слідчий суддя вважає, що детектив всебічно, повно і неупереджено дослідив обставини кримінального провадження, зміст та форма його процесуального рішення (постанова про закриття кримінального провадження) відповідає вимогам ст. 110 КПК України, офіційне розслідування проведене ефективно, а за таких обставин доводи представника потерпілого про її необґрунтованість та незаконність не заслуговують на увагу, що вказує на необхідність відмови у задоволенні скарги про скасування постанови детектива про закриття кримінального провадження.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 9, 24, 284, 303-307, 309, 376 КПК України слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1.Скаргу представника потерпілого ОСОБА_5, що подана в інтересах ОСОБА_6, на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 29 жовтня 2021 року про закриття кримінального провадження №52021000000000385 від 30 липня 2021 року залишити без задоволення.
2.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
3.Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_13