Документ № 101956144

Справа № 707/1711/17

Провадження № 1-кп/991/176/19

УХВАЛА

8 грудня 2021 року місто Київ

Колегія Вищого антикорупційного суду у складі суддів Ногачевського В.В. (головуючий), Галабали М.В., Маслова В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Федорової А.В.,

прокурора Касьяна А.О.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників Пархоменка С.С., Білецького Є.В., Карліна О.В., Лукашенка Ю.І., Павлюха Б.Я.,

адвоката Дорошенка А.О.,

представника потерпілого Легкої М.В.,

розглянула у судовому засіданні клопотання захисника Білецького Є.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 та повернення застави заставодавцям, а також заяву адвоката Дорошенка А.О. в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про повернення коштів заставодавцям у кримінальному провадженні № 42013110000000284 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 343, ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 191, ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

(1) Зміст поданих заяви та клопотання

05.11.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява адвоката Дорошенка А.О. в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про повернення коштів заставодавцям у кримінальному провадженні № 42013110000000284.

Вона обґрунтована наступним.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 20.05.2016 у цьому кримінальному провадженні підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 5 512 000 грн. 11.08.2016 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 внесено заставу у вказаному розмірі на рахунок Апеляційного суду міста Києва, яка забезпечувала виконання ОСОБА_1 визначених обов`язків до 11.09.2016. У період з 11.09.2016 по теперішній час прокурором питання щодо продовження обов`язків не заявлялося, а судом не розглядалося. А тому, внесені заставодавцями кошти взагалі нічого не забезпечують, оскільки строк обов`язків закінчився 11.09.2016. Ці кошти перебувають на рахунку Державної казначейської служби більше 5 років. На цей час ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не бажають більше забезпечувати будь-які можливі обов`язки ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні.

У зв`язку з цим, адвокат просить повернути внесену заставу у розмірі 5 512 000 грн.

Окрім цього, 02.12.2021 до суду надійшло клопотання захисника Білецького Є.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 та повернення застави заставодавцям.

Воно мотивоване наступним.

Єдиним ризиком, встановленим під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 було можливість останнього спілкуватися з іншими учасниками кримінального провадження. З цього часу пройшло більше 5 років, а тому, такий ризик нівельовано. Стороною обвинувачення проведено необхідні слідчі дії, допитані всі свідки. За цей час не встановлено жодного факту можливого впливу на свідків чи потерпілого у кримінальному провадженні. ОСОБА_1 не є відповідачем за цивільним позовом, заявленим в межах провадження, а тому, застава не може навіть теоретично бути спрямована на погашення встановленої шкоди. ОСОБА_1 не вчинив інших злочинів, у нього народився другий син, також він утримує дружину, яка перебуває у декретній відпустці. Він отримав візу, яка дозволяє йому перебувати в США, а питання можливої його втечі ретельно перевірялось відповідними службами США протягом 3 місяців. Він 4 рази перетинав державний кордон та завжди повертався в Україну. Також, він отримав право на здійснення адвокатської діяльності. Його допущено до відбору на посаду керівника САП. Також, приймав участь у конкурсі по відбору на посаду керівника Управління захисту викривачів та обробки повідомлень про корупцію Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК. Обвинувачення пред`явлене ОСОБА_1 є неконкретним та необґрунтованим.

Такі факти, на думку захисника, свідчать про стійкі соціальні зв`язки ОСОБА_1 та відсутність будь-яких ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Особи, які вносили заставу в якості забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, бажають повернути внесені суми, адже ОСОБА_1 виконав покладені обов`язки без порушень, строки таких обов`язків закінчилися.

У клопотанні захисник просив змінити запобіжний захід ОСОБА_1 на особисте зобов`язання, розглянути заяву заставодавців щодо повернення грошових коштів.

З`ясувавши думку учасників провадження, судом було вирішено об`єднати розгляд клопотання захисника Білецького Є.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 та заяву адвоката Дорошенка А.О. в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

(2) Позиції учасників провадження

У судовому засіданні учасники зі сторони захисту підтримали клопотання захисника Білецького Є.В. та заяву адвоката Дорошенка А.О., просили їх задовольнити.

Адвокат Білецький Є.В. акцентував увагу на відсутності обґрунтованості підозри та встановлених ризиків.

Прокурор заперечував проти їх задоволення. Зазначив, що застава забезпечує виконання ОСОБА_1 обов`язків передбачених КПК. Водночас, встановлені ризики не зменшились та не перестали існувати.

(3) Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні заяви та клопотання

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подану заяву, клопотання та матеріали судового провадження, суд доходить до висновку, що заява та клопотання не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 201 КПК обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків, які впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому, суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування та судового розгляду.

Під час розгляду цього клопотання, суду перш за все необхідно дослідити обставини цього кримінального провадження (1). За змістом заяви, клопотання та доводів, наведених у судовому засіданні підставою для зміни застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави є: необґрунтованість повідомленої йому підозри (2); відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК (3), можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання (4).

(3.1) Щодо обставин цього кримінального провадження

Із Соснівського районного суду міста Черкаси 19.11.2019 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42013110000000284 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 343, ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 191, ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України. Ухвалою суду від 22.11.2019 призначено підготовче судове засідання. 04.03.2020 призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується, зокрема, у тому, що він забезпечив незаконний опис державним виконавцем та передачу ТОВ «Компанія з управління активами «Система плюс» цукру-піску ДСБУ «Аграрний фонд» у кількості 29 880 тон, в результаті чого, здійснено заволодіння державним майном на суму 211 650 000 грн.

Під час досудового розслідування цього кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20.05.2016 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також, визначено заставу у розмірі 5 512 000 гривень.

11.08.2016 ОСОБА_5 внесено в якості застави відносно ОСОБА_1 1 400 000 гривень, ОСОБА_6 - 1 600 000 гривень, ОСОБА_7 - 2 512 000 гривень.

За правилами ч. 4 ст. 202 КПК з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

(3.2) Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені.

Проте, воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства".

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.

Слідчий суддя в ухвалі від 20.05.2016 зазначив, що «при обранні запобіжного заходу враховуються докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, на які посилається сторона обвинувачення. Зокрема підтвердження того, що у період часу з 22 грудня 2015 року по 4 лютого 2016 року було здійснено вивезення належного державі в особі Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд» цукру-піску зі складів ТОВ «ЕВЕРІЗ ВЕБ СОЛЮШЕНС», що розташовані за адресою вул. Берегова-Промислова, 20, с. Червона Слобода, Черкаської області, чим заподіяно збитки державі на суму приблизно 300 млн. грн. Сторона обвинувачення на підтвердження вини підозрюваного в створення умов, за яких виявилось можливим вивезення цукру та завдання шкоди державі, посилається на покази свідків, які допитувались органом досудового розслідування, стосовно надання розпоряджень, вказівок про вчинення процесуальних дій особами, які за своїм службовим становищем перебували у підпорядкування ОСОБА_1 та надання їм носіїв інформації, де вже були сформовані процесуальні рішення. У судовому засіданні представник обвинувачення зазначив, що в матеріалах кримінального провадження містяться достовірні дані про те, що такі проекти процесуальних рішень виготовлялись у іншому місці. Також враховується, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , пов`язане з можливим використанням ним свого службового становища, що підриває авторитет органу державної влади, працівником якого він є. Крім того, з матеріалів клопотання вбачається, що у випадку доведеності вини підозрюваного, його дії призвели до завдання шкоди державі на суму, що складає близько 300 млн. гривень. У такому випадку підозрюваному загрожує покарання, яке може бути пов`язане і з позбавленням волі на строк до 6 років.»

На підтвердження доводів щодо необґрунтованості підозри захисник вказав, що ОСОБА_1 було пред`явлено підозру за ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України), а в подальшому перекваліфіковано на іншу статтю, сума збитків зменшилась з 300 млн. до 211 млн., під час оформлення візи для виїзду до США відповідне посольство перевіряло причетність ОСОБА_1 до вчинення злочинів, і не знайшло будь-яких обґрунтованих підстав вважати, що останній вчиняв якісь кримінальні правопорушення.

Однак, такі доводи є необґрунтованими. Як вбачається з ухвали слідчого судді, кримінальне провадження здійснювалося за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 1 ст. 362 КК України. Повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри це право слідчого або прокурора на будь-якій стадії досудового розслідування. Зменшення або збільшення суми збитків може відбуватися у зв`язку з проведенням нових або повторних експертиз тощо.

Згідно зі ст. 368 КПК ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, зокрема, такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Отже, питання причетності особи до кримінального правопорушення, наявності/відсутності складу певного кримінального правопорушення, факту завдання збитків, розміру цих збитків, достовірності, належності та достатності доказів відноситься до повноважень суду під час судового розгляду та ухваленні вироку.

Таким чином, питання вчинення чи невчинення ОСОБА_1 , суспільно небезпечних винних дій та інші питання пов`язані із наявністю складу відповідного кримінального правопорушення, належності, достовірності та допустимості доказів відноситься до питань, які є предметом судового розгляду.

Доводи сторони захисту є предметом судового розгляду та не спростовують факту існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

(3.3) Щодо наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК

У судовому засіданні, на обґрунтування зміни запобіжного заходу, сторона захисту посилалася на відсутність єдиного встановленого ризику спілкуватися з іншими учасниками дій. Такий ризик, на їх думку, з плином часу досудового розслідування та судового розгляду втратив свою актуальність.

Дослідивши наведені аргументи сторони захисту, суд приходить до висновку про наявність ризиків встановлених під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 .

Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Слідчий суддя в ухвалі від 20.05.2016 зазначив, що «підозрюваний є кваліфікованим юристом і обізнаний з матеріалами кримінального провадження, в межах розслідування якого він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення. Може мати можливість спілкуватись з іншими учасниками дій, у вчиненні яких він підозрюється, та надавати їм поради за рахунок свого професійного досвіду, зокрема, і щодо знищення речових доказів чи документів. Частина свідків у кримінальному провадженні може зазнавати впливу з боку підозрюваного, оскільки перебуває в його службовому підпорядкуванні. За таких обставин, застосування до підозрюваного більш м`якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК, а саме спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, можливості незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження».

Таким чином, слідчим суддею було встановлено три ризики, передбачені пунктами 2, 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК.

Перевіряючи актуальність ризику та надаючи оцінку можливості обвинуваченому незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження суд приходить до таких висновків.

Згідно з п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК учасники кримінального провадження - сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, у тому числі викривач, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник.

КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Таким чином, такий ризик як вплив на учасників, зокрема, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Під час досудового розслідування та судового розгляду, обвинуваченому стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, а тому, обвинувачений знає як їх дані, так і зміст наданих ними свідчень, що й надалі дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу на свідків.

Суд приходить до висновку про достатню вірогідність такого ризику. ОСОБА_1 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Отже, ризик незаконно впливати на учасників у цьому кримінальному провадженні є наявним, що не може бути підставою для зміни запобіжного заходу.

Відсутність ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, захисником необґрунтовано.

(3.4) Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризиків, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді застави

Як було зазначено в п.3.1 цієї ухвали, під час досудового розслідування цього кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20.05.2016 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також, визначено заставу у розмірі 5 512 000 гривень.

Такий запобіжний захід йому було обрано з урахуванням даних про особу підозрюваного, зокрема те, що він позитивно характеризується, має сім`ю (дружину та дитину). Враховано, що підозрюваний тривалий час працює в органах прокуратури та згідно наданих характеристик є кваліфікованим юристом та відповідальним працівником. Також при обранні запобіжного заходу були враховані докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, на які посилається сторона обвинувачення. що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , пов`язане з можливим використанням ним свого службового становища, що підриває авторитет органу державної влади, працівником якого він є. Крім того, з матеріалів клопотання вбачається, що у випадку доведеності вини підозрюваного, його дії призвели до завдання шкоди державі на суму, що складає близько 300 млн. гривень. У такому випадку підозрюваному загрожує покарання, яке може бути пов`язане і з позбавленням волі на строк до 6 років. Також враховано, що підозрюваний є кваліфікованим юристом і обізнаний з матеріалами кримінального провадження, в межах розслідування якого він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення. Може мати можливість спілкуватись з іншими учасниками дій, у вчиненні яких він підозрюється, та надавати їм поради за рахунок свого професійного досвіду, зокрема, і щодо знищення речових доказів чи документів. Частина свідків у кримінальному провадженні може зазнавати впливу з боку підозрюваного, оскільки перебуває в його службовому підпорядкуванні. Слідчий суддя прийшов до висновку, що застосування до підозрюваного більш м`якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК, а саме спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, можливості незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження.

Розмір застави, визначено з врахуванням тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , можливі тяжкі наслідки та збитки завдані державі від вчинення таких дій та можливий розмір завданої шкоди.

Отже, суд приходить до висновку, що, незважаючи на зміни в сімейному стані обвинуваченого та його працевлаштування, відсутні підстави для зміни запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки, менш суворий запобіжний захід, ніж застава, може негативно відобразитися на здійсненні судового розгляду (в тому числі шляхом неналежного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків) і руху кримінального провадження.

На підставі викладеного, суд постановив:

-відмовити у задоволенні клопотання захисника Білецького Є.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 та повернення застави заставодавцям, а також заяви адвоката Дорошенка А.О. в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про повернення коштів заставодавцям у кримінальному провадженні № 42013110000000284 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 343, ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 191, ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення й оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 14.12.2021 о 09:10 год.

Судді:

М.В. Галабала В.В. Ногачевський В.В. Маслов