- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Павлишин О.Ф.
- Суддя (АП ВАКС) : Никифоров А.С., Чорна В.В.
- Секретар : Возна К.М.
Справа № 991/7677/21
Провадження № 11-сс/991/744/21
Слідчий суддя: Мовчан Н.В.
Доповідач: Павлишин О.Ф.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2021 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді Павлишина О.Ф.,
суддів: Никифорова А.С., Чорної В.В.,
секретар судового засідання Возна К.М.,
за участю:
захисника ОСОБА_1 - адвоката Теслюка П. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Теслюка Павла Володимировича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 грудня 2021 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Оскаржуваною ухвалою від 02.12.2021 закрито провадження за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Теслюка П.В. на рішення прокурора про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002664.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Теслюк П.В. подав апеляційну скаргу, в якій стверджує, що слідчий суддя постановив ухвалу з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та посилається на такі обставини.
У слідчого судді були відсутні правові підстави для застосування положень КПК України щодо закриття провадження.
Висновок слідчого судді про те, що скарга подана з порушеннями правил підсудності є помилковим, оскільки вона надійшла до суду та провадження по ній було відкрите до визначення підслідності кримінального провадження за Державним бюро розслідувань (далі - ДБР), що потягло за собою зміну предметної підсудності. Зміна під час розгляду скарги предметної підсудності не є підставою для висновку про те, що скарга не підлягає розгляду у суді, до якого вона була подана з дотриманням правил підсудності. До такого висновку дійшов Київський апеляційний суд у цьому ж кримінальному провадженні в ході розгляду справи №757/53392/19-к.
Посилання слідчого судді в ухвалі від 02.12.2021 на позицію Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену в ухвалі від 19.02.2019 у справі № 569/17036/18 є не релевантним, оскільки викладенні висновки стосуються питання повернення або закриття провадження судом апеляційної інстанції на ухвалу слідчого судді, яка не підлягає апеляційному оскарженню.
Неможливо об`єктивно встановити, чи була направлена скарга захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Теслюка П.В. від 12.11.2021, що надійшла до Вищого антикорупційного суду 15.11.2021, до прийняття прокурором рішення від 12.11.2021 про закриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 364 КК України, чи таке рішення було прийнято вже після подання скарги захисника.
Тому, оскільки станом на 12.11.2021 кримінальне провадження розслідувалося щодо вчинення двох кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України, та було підслідне детективам НАБУ до 17.11.2021 включно, скарга захисника була подана з дотриманням вимог КПК України.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді від 02.12.2021, постановити нову, якою скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Теслюка П.В. на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Офісу Генерального прокурора Лучківа Ю.В. від 25.06.2021 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 повернути до Вищого антикорупційного суду для виконання вимог ст. 306 КПК України.
Прокурор САП в судове засідання не прибув.
Оскільки прокурор САП належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду та не повідомив про поважні причини свого неприбуття, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України його неприбуття не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, а тому апеляційна скарга розглядається без його участі.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Теслюк П.В. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та надав пояснення, що аналогічні її доводам.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Теслюка П.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
НАБУ здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 від 27.11.2015 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
25.06.2021 прокурор САП Лучків Ю.В. виніс постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002664 від 27.11.2015 на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 280, ч.ч. 3, 5 ст. 110 КПК України,
12.11.2021 постановою прокурора САП Лучківа Ю.В. досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002664 від 27.11.2015 відновлено.
12.11.2021 прокурор САП Лучків Ю.В. виніс постанову про закриття кримінального провадження в частині підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у тому числі щодо ОСОБА_1 , на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України - у зв`язку з набранням чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
12.11.2021 постановою прокурора САП Лучківа Ю.В. досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002664 від 27.11.2015 зупинено.
17.11.2021 прокурор САП Лучків Ю.В. виніс постанову про визначення підслідності у кримінальному провадженні №42015000000002664 від 27.11.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, за слідчими Головного слідчого управління центрального апарату ДБР.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про закриття провадження слідчий суддя виходив з того, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду уповноважені на розгляд скарг, поданих в порядку ст. 303 КПК України, виключно у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду , а тому оскільки провадження відкрите за скаргою, яка не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді, це провадження підлягає закриттю.
Висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
До підсудності Вищого антикорупційного суду ч. 1 ст. 33-1 КПК України віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України, ст.ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3-369, 369-2, 369-3 цього Кодексу.
Згідно із ч.2 ст.33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Таким чином, у зв`язку з закриттям кримінального провадження №42015000000002664 в частині підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у тому числі щодо ОСОБА_1 , слідчі судді Вищого антикорупційного суду стали не уповноваженими на розгляд скарг, поданих в порядку ст. 303 КПК України, оскільки кримінальне провадження №42015000000002664 щодо кримінального правопорушення за ст.366 КК України не віднесено до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Колегія судді вважає неспроможним твердження в апеляційній скарзі щодо помилковості висновку слідчого судді, що скарга подана з порушеннями правил підсудності, з посиланням на те, що скарга надійшла до суду та провадження по ній було відкрите до визначення підслідності кримінального провадження за ДБР, з огляду на таке.
Слідчий суддя дійшов до висновку щодо наявності підстав для закриття провадження до початку розгляду скарги по суті, зважаючи на постанову від 12.11.2021 прокурора САП про закриття кримінального провадження в частині підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та постанову від 17.11.2021 прокурора САП про визначення підслідності кримінального провадження №42015000000002664 від 27.11.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, за ДБР. Тобто слідчим суддею взято до уваги не лише постанову прокурора САП від 17.11.2021 про визначення підслідності, а й постанову прокурора САП від 12.11.2021 про закриття кримінального провадження в частині підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, тобто факт, який виключає предметну підсудність кримінального провадження Вищому антикорупційному суду.
Також безпідставним визнається колегією суддів твердження в апеляційній скарзі, що зміна під час розгляду скарги предметної підсудності не є підставою для висновку про те, що скарга не підлягає розгляду у суді, до якого вона була подана з дотриманням правил підсудності, оскільки скаргу на постанову про зупинення кримінального провадження подано на пошту 12.11.2021, тобто в день винесення прокурором САП постанови про закриття кримінального провадження в частині підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у тому числі щодо ОСОБА_1 , з чого слідує, що скаргу подано з порушенням правил предметної підсудності. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень ст.ст. 33-1, 216 КПК України предметна підсудність Вищого антикорупційного суду не залежить від підслідності органу досудового розслідування, а визначається лише умовами, передбаченими пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Крім того, неспроможним є посилання в апеляційній скарзі, що неможливо об`єктивно встановити, чи була направлена скарга захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Теслюка П.В. від 12.11.2021, що надійшла до Вищого антикорупційного суду 15.11.2021, до прийняття прокурором рішення від 12.11.2021 про закриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 364 КК України, чи таке рішення було прийнято уже після подання скарги захисника, так як положеннями ст.303, ч.1 ст.304 КПК України встановлено, що строк подання скарги на постанову про зупинення досудового розслідування обчислюється днями, а строк для прийняття прокурором процесуального рішення про закриття кримінального провадження КПК України не встановлено, а тому правове значення має лише день прийняття процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії, а не черговість їх вчинення.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус судді» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Таким чином, оскільки судами повинні враховуватись лише висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, висновки інших судів, у тому числі апеляційних, правового значення не мають. Тому посилання в апеляційній скарзі на висновки Київського апеляційного суду визнається колегією суддів помилковим.
Твердження в апеляційній скарзі, що слідчим суддею враховано висновки Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладені в ухвалі від 19.02.2019 у справі № 569/17036/18, які не є релевантними, з посилання на те, що викладенні висновки стосуються питання повернення або закриття провадження судом апеляційної інстанції на ухвалу слідчого судді, яка не підлягає апеляційному оскарженню, є безпідставним, так як ці висновки стосуються провадження за скаргою, яка не може бути розглянута по суті, в зв`язку з чим відкрите (розпочате) провадження за такою скаргою підлягає закриттю з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України. Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України. Таким чином за відсутності положень КПК України, які регулюють питання помилково відкритого провадження за скаргою, яка не може бути розглянута по суті, застосування слідчим суддею загальних засад, визначених ч.1 ст.7 КПК України, не порушує вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Із огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст. 309, 376, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Теслюка Павла Володимировича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 грудня 2021 року залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: О.Ф. Павлишин
Судді: А.С. Никифоров
В.В. Чорна