Пошук

Документ № 102149774

  • Дата засідання: 20/12/2021
  • Дата винесення рішення: 20/12/2021
  • Справа №: 991/3440/20
  • Провадження №: 52016000000000380
  • Інстанція: ККС ВС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ККС ВС) : Чистик А.О.
  • Суддя (ККС ВС) : Бородій В.М., Мазур М.В.
  • Секретар : Слободян О.М.
  • Захисник/адвокат : Кругового Д.С.
  • Прокурор : Посвистак О.М.

УХВАЛА

20 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 991/3440/20

провадження № 51-5359км21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Чистика А. О.,

суддів Бородія В. М., Мазура М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Слободян О. М.,

прокурора Посвистака О. М.,

захисника Кругового Д. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Кругового Дмитра Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23 вересня 2021 року про закриття апеляційного провадження та повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 квітня 2020 року.

Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

За ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 квітня 2020 рокучастково задоволено клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України, обрано підозрюваній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Постановлено після затримання ОСОБА_1 і не пізніше ніж через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Не погоджуючись з указаним рішенням слідчого судді, захисник Круговий Д. С. оскаржив його до апеляційного суду.

За ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23 вересня 2021 року закрито провадження за апеляційною захисника Кругового Д. С., оскільки вищезазначена ухвала слідчого судді, постановлена в порядку ч. 6 ст. 193 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі, з урахуванням поданих 17 грудня 2021 року доповнень, захисник Круговий Д. С., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Не погоджується з висновком апеляційного суду про те, що ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу не підлягає оскарженню. Вважає, що цей суд під час вирішення питання про можливість оскарження вказаної ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України, застосував аналогію до ч. 5 ст. 190 КПК України, що не передбачено згаданим Кодексом. Як зазначає захисник, аналіз статей 187, 188, 189, 193, 194 КПК України дає підстави для висновку, що правова природа ухвали слідчого судді про надання дозволу на затримання з метою приводу як тимчасового запобіжного заходу та ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є різними, тому порівняння і проведення аналогії між ними є порушенням кримінального процесуального законодавства. На думку захисника, колегія суддів апеляційного суду допустила помилкове тлумачення ч. 6 ст. 193 КПК України без урахування вимог ст. 194 КПК України цього Кодексу, що призвело до неправильного її застосування та ухвалення незаконного рішення. З точки зору захисника, слідчий суддя за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу фактично обирає особі запобіжний захід у виді тримання під вартою. Оскільки КПК України прямо не встановлено обмеження права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, постановленої відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, вважає, що зазначені дії суду апеляційної інстанції порушують права ОСОБА_1 .

Позиції учасників судового провадження

Захисник Круговий Д. С. підтримав подану касаційну скаргу, просив її задовольнити та на підставі ч. 1 ст. 434-1 КПК України передати кримінальне провадження на розгляд Третьої палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду черезіснування різної практики Верховного Суду щодо можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Вказував на протилежний висновок, викладений в постанові колегії суддів Другої судової палати від 13 грудня 2018 року (справа № 483/1186/16-к). На переконання захисника, в цій справі Суд дійшов правильного висновку про можливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Прокурор Посвистак О. М. вважав касаційну скаргу захисника необґрунтованою і просив залишити її без задоволення, а оскаржену ухвалу апеляційного суду без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження й обговоривши наведені в касаційній скарзі та клопотанні захисника доводи, колегія суддів дійшла висновку, що провадження за клопотанням детектива Національного антикорупційного бюро України про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 в кримінальному провадженні № 52016000000000380 необхідно передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду через необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи у такій спосіб судову практику на однакове застосування норм права.

Згідно з ч. 6 ст. 13 вищевказаного Закону висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Частиною 2 ст. 434-1 КПК України передбачено, що суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об`єднаної палати.

У касаційній скарзі захисник Круговий Д. С. стверджує, що ухвала слідчого судді, постановлена в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, може бути оскаржена в апеляційному порядку, однак у провадженні, яке є предметом цього касаційного розгляду, апеляційний суд відмовив у перегляді відповідного рішення слідчого судді, посилаючись на те, що воно не підлягає апеляційному оскарженню.

Проте в практиці Верховного Суду існує інша правова позиція щодо можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу, яка постановлена в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Зокрема, у справі № 483/1186/16-к Друга судова палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду постановою від 13 грудня 2018 року скасувала ухвалу апеляційного суду про відмову на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника на ухвалу слідчого судді, постановлену в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, призначивши новий апеляційний розгляд у суді апеляційної інстанції.

Приймаючи зазначене рішення, колегія суддів виходила з того, що ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмова в його застосуванні згідно з п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК України підлягає оскарженню під час досудового розслідування, а зі змісту диспозицій статей 177, 178, 194, 196 КПК України вбачається, що терміни «застосування запобіжного заходу» та «обрання запобіжного заходу» використовуються як синонімічні (тотожні за своїм правовим значенням), і чіткого розмежування вказаних понять, що мало б різні процесуальні наслідки, кримінальний процесуальний закон не містить.

У цій справі колегія суддів Верховного Суду констатувала помилковість висновків апеляційного суду про те, що нормами КПК України не передбачена можливість оскарження ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яка постановлена в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, оскільки за змістом ч. 1 ст. 309 цього Кодексу в апеляційному порядку може бути оскаржена тільки ухвала слідчого судді про застосування обраного запобіжного заходу. Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження та про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд залишив поза увагою й вимогу ч. 6 ст. 9 КПК України, якою встановлено, що в разі, якщо положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Разом з тим, на переконання колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у цьому кримінальному провадженні апеляційний суд правильно відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою на ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу, постановлену в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Зокрема, пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції Українипередбачає «забезпечення права на апеляційний перегляд справи». Тобто Конституція України забезпечує можливість апеляційного перегляду саме справи, що реалізується шляхом оскарження судових рішень, якими завершено розгляд справи (кримінального провадження) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).

Відповідно до ст. 310 КПК України оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, визначено в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК України.

Частиною 3 вказаної норми процесуального закону встановлено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають, і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції, та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

У цьому провадженні слідчий суддя постановив ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах спеціальної процедури, передбаченої ч. 6 ст. 193 КПК України, яка застосовується лише в разі наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Ця спеціальна процедура відрізняється від загальної особливим порядком вирішення цього питання, який поділяється на два етапи: (1) спочатку слідчий суддя, суд вирішує питання про обрання запобіжного заходу за відсутності такої особи, а (2) після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу. Саме останнє рішення за змістом ст. 309 КПК України і підлягає апеляційному оскарженню.

З наведених вище мотивів колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 483/1186/16-к.

З метою забезпечення єдності судової практики це кримінальне провадження слід передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Водночас колегія суддів не вбачає підстав для передачі цього провадження на розгляд Третьої палати Касаційного кримінального Верховного Суду, як про те просить захисник, а тому його клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 434-1, 434-2 КПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Кругового Дмитра Сергійовича про передачу провадження на розгляд Третьої палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду задовольнити частково.

Передати дане кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

А. О. Чистик В. М. Бородій М. В. Мазур