- Головуючий суддя (ВАКС) : Сікора К.О.
- Суддя (ВАКС) : Криклива Т.Г., Танасевич О.В.
- Секретар : Тарана А.В.
Справа № 991/10457/20
Номер провадження 1-кп/991/90/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сікори К.О.,
суддів Гавриленко Т.Г.,
Танасевич О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Тарана А.В.,
розглянувши у місті Києві у відкритому судовому засіданні клопотання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_1 про скасування арешту майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 52020000000000080 від 28 січня 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Донецьк, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 209КК України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія судового провадження
1.1. У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
10 грудня 2021 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту, накладеного на автомобіль марки/моделі «BMW X5», д.н.з. НОМЕР_1 (2018 року випуску, VIN: НОМЕР_2 ).
1.2. В обґрунтування свого клопотання ОСОБА_1 зазначив, що постановою старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Рудого В.В. від 12 грудня 2018 року автомобіль марки/моделі «BMW X5», д.н.з. НОМЕР_1 (2018 року випуску, VIN: НОМЕР_2 ) визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, а ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва Головчак М.М. від 20 грудня 2018 року на вказаний автомобіль накладено арешт.
ОСОБА_1 вказав, що вищезазначене майно належить йому на праві власності та ніколи не перебувало у власності ОСОБА_2 . Наголосив, що він позбавлений можливості користуватися вказаним майном, попри те, що не має жодного стосунку до цього кримінального провадження, в межах якого про підозру йому не повідомлялось, обвинувачення не пред`являлось.
1.3. 13 грудня 2021 року до суду надійшли заперечення прокурора Рябенка О.І. на клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту, накладеного на автомобіль марки/моделі «BMW X5», д.н.з. НОМЕР_1 (2018 року випуску, VIN: НОМЕР_2 ).
В обґрунтування прокурор зазначав, що рішення слідчого судді про накладення арешту на зазначений автомобіль є обґрунтованим та потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження наразі не відпала.
Прокурор повідомив, що зазначений автомобіль отриманий в результаті вчинення інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а тому накладення оспорюваного арешту є розумним та співмірним обмеженню права власності для забезпечення виконання завдань кримінального провадження. Також прокурор звернув увагу, що зазначений автомобіль відповідає критеріям речових доказів, визначеним у ст. 98 КПК України, а обставини його придбання підлягають встановленню під час кримінального провадження. Отже, прокурор заперечував наявність підстав для скасування арешту майна.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. 13 грудня 2021 року до суду надійшла заява третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_1 про розгляд клопотання про скасування арешту майна без його участі.
2.2. Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив.
2.3. 10 грудня 2021 року надійшла заява адвоката Желіховського В.М. про розгляд клопотання про скасування арешту майна без його участі та без участі обвинуваченого ОСОБА_2 .
У вказаній заяві захисник Желіховський В.М. зазначив, що клопотання про скасування арешту майна він та обвинувачений ОСОБА_2 підтримують, а також звернув увагу, що ОСОБА_1 в ході досудового розслідування неодноразово звертався до слідчого судді з клопотаннями про скасування арешту цього майна, що вбачається з відкритих стороні захисту відповідно до ст. 290 КПК України матеріалів досудового розслідування.
2.4. Оскільки сторони кримінального провадження у судове засідання не з`явились, а передбачений КПК України порядок вирішення питання про скасування арешту майна не містить застережень щодо обов`язкової участі сторін кримінального провадження та третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, суд вважає за можливе розглянути клопотання про скасування арешту майна без їх участі.
ІІІ. Мотиви Суду
3.1. Проаналізувавши доводи клопотання про скасування арешту майна та заперечення прокурора, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Рудого В.В. від 12 грудня 2018 року автомобіль марки/моделі «BMW X5», д.н.з. НОМЕР_1 (2018 року випуску, VIN: НОМЕР_2 ) визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні (т. 5, а.с. 142-144).
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва Головчак М.М. від 20 грудня 2018 року на вказаний автомобіль було накладено арешт (т. 5, а.с. 140-141).
3.2. Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням, зокрема, іншого власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З викладеної норми вбачається, що реалізація права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна можлива у двох випадках - необґрунтованості його накладення та відсутності потреби у подальшому застосуванні такого засобу забезпечення кримінального провадження.
3.3. Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частина 1 ст. 170 КПК України регламентує, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Оцінюючи наявність потреби у збереженні арешту майна, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У цьому випадку, відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
3.4. Зі змісту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва Головчак М.М. від 20 грудня 2018 року вбачається, що арешт на автомобіль марки/моделі «BMW X5», д.н.з. НОМЕР_1 (2018 року випуску, VIN: НОМЕР_2 ) був накладений у зв`язку з відповідністю цього транспортного засобу критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до обвинувального акта зазначений автомобіль є предметом інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, оскільки, за версією сторони обвинувачення, був отриманий унаслідок його вчинення, а обставини придбання цього автомобіля підлягають встановленню під час розгляду кримінального провадження. У зв`язку з цим, на думку колегії суддів, зазначене рухоме майно має значення речового доказу у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з чим відповідає вимогам, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України.
Разом із цим, доводи ОСОБА_1 стосовно того, що підозра та обвинувачення у межах цього кримінального провадження йому не пред`являлися, а тому на належне йому майно не може бути накладено арешт, є недостатньо переконливими, оскільки саме за наявності передбачених ст. 98 КПК України умов арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи незалежно від притягнення чи непритягнення її до кримінальної відповідальності у межах певного кримінального провадження.
З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає, що на цій стадії кримінального провадження загальносуспільний інтерес в частині накладення арешту на зазначене майно для забезпечення завдань кримінального провадження переважає право особи на мирне розпорядження цим майном та не порушує справедливий баланс між загальносуспільним інтересом та інтересами власника майна.
3.5. Крім того, в ході розгляду клопотання про скасування арешту майна суд не перевіряє законність клопотання про накладення арешту на майно, оскільки це є виключною компетенцією слідчого судді під час розгляду цього клопотання по суті.
Натомість, як зазначалося вище, суд повноважний перевіряти лише обґрунтованість накладення такого арешту та факт продовження існування необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Ухвала слідчого судді від 20 грудня 2018 року містить обґрунтування накладення арешту на майно з тих підстав, які наразі не відпали. І хоча з плином часу та подальшим рухом кримінального провадження арешт майна може втрачати свою актуальність, спеціальні положення про збереження речових доказів та вирішення питання про їх долю одночасно з постановленням судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, базується на засаді безпосередності дослідження показань, речей і документів. Тоді як не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження судом, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, ураховуючи те, що арештоване майно має статус речового доказу у цьому кримінальному провадженні та необхідність у його арешті наразі є актуальною, колегія суддів приходить до висновку про відсутність умов, передбачених ст. 174 КПК України, за яких накладений на майно арешт може бути скасований, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 174, 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні клопотання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_1 про скасування арешту на майно - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддя К.О. Сікора
Судді Т.Г. Гавриленко
О.В. Танасевич