- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
- Секретар : Ляшинської А.Ю.
Справа № 991/8299/21
Провадження 1-кс/991/8423/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Дубас В.М.,
(далі по тексту - слідчий суддя чи суд),
за участі:
секретаря судового засідання Ляшинської А.Ю.,
скаржника Мінакова І.В. ,
детектива НАБУ Ліпіна Ю.О.,
прокурора САП ОГП Олефіра Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Мінакова Івана Володимировича в інтересах АТ «Оператор газорозподільної системи» «Черкасигаз» на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна
в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) 14.07.2017 №42017000000000428, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
08.12.2021 до ВАКС надійшла скарга адвоката Мінакова І. В. (далі - скаржник) в інтересах володільця тимчасово вилученого майна АТ «Оператор газорозподільної системи» «Черкасигаз» (далі - АТ «Черкасигаз») на бездіяльність детектива (слідчого), яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, в якій скаржник просив зобов`язати уповноважених осіб НАБУ, які здійснювали досудове розслідування в кримінальному провадженні від 14.07.2017 №42017000000000428 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, повернути АТ «Черкасигаз» тимчасово вилучене майно, а саме: накопичувальну папку зі справою №31 на 176 арк., накопичувальну папку синього кольору, у якій наявні 21 прозорий файл із статутними документами, прозору папку з надписами «МВД, СБУ» у якій переписка із правоохоронними органами на 44 арк., синю накопичувальну папку з реєстраційними та статутними документами на 168 аркушах. До скарги додано: 1) копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду від 22.06.2017; 2) копію протоколу обшуку у приміщенні ПАТ «Черкасигаз» від 14.07.2017; 3) копію опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді в ході обшуку від 12.07.2017; 4) копію 1-2, 43 аркушів Статуту АТ «Оператор газорозподільчої системи «Черкасигаз»», затвердженого протоколом Загальних зборів акціонерів ПАТ «Черкасигаз» №16 від 14.04.2020; 5) копію конверту, в якому був надісланий лист НАБУ № 0411-142/37148 на адресу представника АТ «Черкасигаз» - Мінакова І.В.; 6) копію листа НАБУ № 0411-142/37148 від 01.12.2021; 6) копію договору про надання правової допомоги № 23/11 від 23.11.2021; 7) копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Судовий розгляд скарги призначено на 13.12.2021 з перервою до 20.12.2021.
2. Короткий виклад скарги та позицій учасників судового провадження.
Скаржник зазначив, що під час проведення досудового розслідування Генеральною прокуратурою України у кримінальному провадженні від 14.07.2017 №42017000000000428 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22.06.2017 проведено обшук у приміщенні ПАТ «Черкасигаз» (правонаступником якого на теперішній час є АТ «Черкасигаз»), що розташовано за адресою: місто Черкаси, вулиця М. Залізняка, 142\, під час якого були вилучені речі і документи, зазначені в протоколі обшуку та описі вилученого майна, серед яких: накопичувальна папка зі справою № 31 на 176 арк., накопичувальна папка синього кольору, у якій наявні 21 прозорий файл із статутними документами, прозора папка з надписами «МВД, СБУ» у якій переписка із правоохоронними органами на 44 арк., синя накопичувальна папка з реєстраційними та статутними документами на 168 аркушах.
В подальшому кримінальне провадження №42017000000000428 за підслідністю передано до НАБУ, і подальше досудове розслідування проводилось детективом НАБУ Ліпіним Ю.О.
01.12.2021 скаржник як представник АТ «Черкасигаз» звернувся із клопотанням до детектива про повернення зазначеного вище тимчасово вилученого майна, однак 06.12.2021 поштою отримав лист, в якому зазначена таке: «повідомляємо, що у зазначеному кримінальному провадженні закінчено досудове розслідування та прийнято відповідне процесуальне рішення від 28.12.2020. На даний час, матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000000428 перебувають у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі Офісу Генерального прокурора. Враховуючи вищевикладене, наразі, неможливо розглянути по суті питання, зазначене у Вашому зверненні». Скаржник зазначав, що вилучене під час обшуку майно відноситься до категорії тимчасово вилученого майна і порядок його повернення визначений статтею 169 КПК, а також те, що воно не відноситься за своїм змістом до речових доказів, оскільки не є знаряддям вчинення злочину, не зберегло на собі його слідів, не містить інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі не відноситься до предметів, які були об`єктом кримінально протиправних дій, або здобутих кримінально протиправним шляхом, а тому не має значення у кримінальному провадженні. Зі змісту скарги вбачається, що кримінальне провадження №42017000000000428 закрите на підставі статті 284 КПК, а також, що вилучене в АТ «Черкасигаз» вищезазначене майно за своєю формою та змістом не відноситься до майна, до якого може бути застосована спеціальна конфіскація, тому, на думку скаржника, вилучене майно підлягає поверненню.
Під час судового засідання скаржник підтримав подану скаргу та просив її задовільнити. Також під час судового засідання скаржник подав клопотання про витребування доказів, в якому він просив витребувати в уповноважених осіб НАБУ, які здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні від 14.07.2017 № 42017000000000428, дані про яке внесені до ЄРДР за частиною 5 статті 191 КК, копію процесуального рішення, на підставі якого 28.12.2020 закінчено досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, а також докази про місцезнаходження вилучених під час обшуку у скаржника речей і документів. Слідчим суддею було відмовлено в задоволенні такого клопотання з огляду на відсутність таких повноважень, передбачених КПК.
У судовому засіданні детектив НАБУ Ліпін Ю.О. та прокурор Олефір Ю.О. вважали скаргу необґрунтованою і просили відмовити в її задоволенні, надавши письмові пояснення, де повідомлялось, що 28.12.2020 винесено постанову про закриття кримінального провадження №42017000000000428 з підстави встановленої відсутності складу кримінального правопорушення, та відповідно до статті 283 КПК закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування. Отже, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого розглядаються слідчим суддею лише під час досудового розслідування, а після його закінчення окремим предметом оскарження у слідчого судді вже не можуть бути. Також зазначали, що слідчий суддя не наділений можливістю вирішувати питання про долю речових доказів в порядку частини 9 статті 100 КПК після закінчення досудового розслідування.
3. Обґрунтування позиції суду.
Відповідно до частини 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені зокрема рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно із пунктом 10 частини 1 статті 3 КПК, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; та за пунктом 5 частини 1 статті 3 КПК, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
За частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а за пунктом 6 частини 2 статті 131 КПК, тимчасове вилучення майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Судовим розглядом встановлено, що вилучені за результатами проведеного обшуку на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22.06.2017 в кримінальному провадження №42017000000000428 документи (у тому числі - накопичувальна папка зі справою №31 на 176 арк., накопичувальна папка синього кольору, у якій наявні 21 прозорий файл із статутними документами, прозора папка з надписами «МВД, СБУ» у якій переписка із правоохоронними органами на 44 арк., синя накопичувальна папка з реєстраційними та статутними документами на 168 арк.) за постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 30.10.2017 визнано речовими доказами у такому кримінальному провадженні, й дозвіл на вилучення таких документів прямо передбачений зазначеною вище ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22.06.2017.
Статтею 98 КПК визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Частина 1 статті 167 КПК визначає, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом, а за частиною 2 статті 167 КПК, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
За першим реченням частини 2 статті 168 КПК, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду, а за частиною 1 статті 169 КПК визначено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Згідно з третім реченням частини 7 статті 236 КПК, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Тобто документи, про повернення яких просить скаржник, у кримінальному провадженні №42017000000000428 мають статус речових доказів, а не тимчасового вилученого майна.
Згідно з частиною 1 статті 100 КПК, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 100 КПК визначено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому частиною 3 статті 100 КПК встановлено, що документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.
Частиною 9 статті 100 КПК встановлено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому пунктом 7 цієї частини 9 визначено, що документи, що є речовими доказами залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Судовим розглядом скарги також встановлено, що кримінальне провадження №42017000000000428 закрито постановою детектива НАБУ від 28.12.2020 на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК, тобто встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, про що свідчить наданий суду витяг з ЄРДР від 20.12.2021.
Тобто досудове розслідування в кримінальному провадженні №42017000000000428 як його стадія є закінчено.
Згідно зі статтею 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 22 КПК) та диспозитивність, зміст чого розкриває частина 1 статті 26 КПК (за якою сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим кодексом) та частина 3 статті 26 КПК (за якою слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом).
КПК розрізняє як окремі поняття «суд» та «слідчий суддя», визначаючи окремі стадії кримінального провадження - досудове розслідування і судове провадження - та належним чином розмежовуючи їх.
З огляду на наведене вище, слідчий суддя не уповноважений здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні в разі закінчення досудового розслідування у такому провадженні однією з форм, передбачених частиною 2 статті 283 КПК: закриття кримінального провадження; звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Тобто у випадку, коли кримінальне провадження закрите слідчим або прокурором, то питання про долю речових доказів вирішується судом, а не слідчим суддею, в порядку частини 9 статті 100 КПК.
Згідно із статтею 1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1». Тобто розгляд слідчим суддею ВАКС, питань, які не належать до його компетенції, суперечитиме припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Перевіривши й оцінивши відомості, наведені у скарзі, з`ясувавши позиції сторін кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що у задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись статтями 303-309, 372, 532 КПК, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні скарги адвоката Мінакова І.В. в інтересах АТ «Оператор газорозподільної системи» «Черкасигаз» на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошений 24.12.2021 у приміщенні ВАКС.
Слідчий суддя Дубас В.М.