Документ № 102188637

Справа № 991/2288/21

1-кп/991/15/21

УХВАЛА

10 грудня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючий - Маслов В.В.,

судді - Строгий І.Л., Федорак Л.М.,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання - Луганський О.Ю.,

прокурор - Перов А.В.,

обвинувачені - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисники - Штокалов Є.А., Лисак О.М., Білявський Я.М., Терефенко О.Р., Кульчицький Н.С., Сухов Ю.М., Небельський Р.О.,

здійснюючи у відкритому судовому засіданні розгляд клопотання захисника Небельського Ростислава Орестовича про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні № 52020000000000362,

ВСТАНОВИВ:

1.Захисник Небельський Р.О. звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту, накладеного на майно ОСОБА_2 , відповідно до ухвали слідчого судді від 24 червня 2020 року у кримінальному провадженні № 52020000000000362. За змістом клопотання, відповідне майно перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_2 та його дружини - ОСОБА_3 і становить низку об`єктів нерухомості (земельні ділянки, квартири, житловий будинок, нежитлові приміщення), перелік якої зазначено у клопотанні захисника.

2.В обґрунтування клопотання захисник посилається на те, що згідно з ухвалами слідчого судді від 15 червня 2020 року та 8 серпня 2022 року до ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави в сумі 42 040 000 грн.

3.Проте, у зв`язку із арештом майна ОСОБА_2 , останній не міг самостійно внести визначену слідчим суддею суму застави, а тому застава була внесена у повному обсязі заставодавцем ОСОБА_4 .

4.На даний час, у зв`язку зі зміною матеріального становища заставодавця та необхідністю повернення йому коштів, внесених як застава, обвинувачений ОСОБА_2 бажає внести заставу самостійно. Для цього, ОСОБА_2 має намір після скасування судом арешту на майно, накладеного згідно з ухвалою слідчого судді від 24 червня 2020 року, реалізувати це майно та, за рахунок одержаних коштів, внести суму застави.

5.З урахуванням зазначеного, захисник Небельський Р.О. просив скасувати вказаний арешт майна.

6.У судовому засіданні захисник Небельський Р.О. підтримав заявлене клопотання.

7.Захисник Сухов Ю.М. підтримав клопотання про накладення арешту, посилаючись на те, що хоч заставодавець вніс заставу за ОСОБА_2 добровільно, проте з плином часу у ОСОБА_4 з`явилися проблеми у фінансових питаннях. Водночас, захисник стверджує, що держава вчинила щодо ОСОБА_2 несправедливо, оскільки в ухвалі слідчого судді, визначаючи розмір застави, було зазначено майно, яке може забезпечити внесення такої застави, але через кілька днів після цього, на вказане майно було накладено арешт. З огляду на це, вважає, що необхідно скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_2 та надати йому можливість реалізувати це майно з метою внесення застави і повернути кошти ОСОБА_4 .

8.Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, та зазначив, що захисником не наведено обставин, які б вказували на те, що арешт було накладено необґрунтовано або у його застосуванні відпала потреба. Так, оскільки арешт накладено з метою забезпечення можливої конфіскації як виду покарання, а ОСОБА_2 продовжує обвинувачуватись у вчиненні кримінального правопорушення, за який передбачений такий вид покарання, стороною захисту не наведено доводів, що свідчили б що в такому арешті відпала потреба. Також прокурор зазначив, що захисником не було надано доказів, які можуть підтвердити хоча б наміри обвинуваченого реалізувати ту схему, яка була запропонована стороною захисту, а саме зняття арешту з майна з метою його продажу та отримання коштів, а також внесення цих коштів як заставу замість ОСОБА_4 . Окрім того, такий механізм протирічить меті і завданням арешту майна з метою конфіскації як виду покарання, оскільки застава визначається з урахуванням майнового стану та ризиків, які існують стосовно обвинуваченого. Окрім того, у подальшому, розмір застави з об`єктивних причин може бути зменшений і майно, що було перетворено у заставу зменшиться у своєму розмірі, у порівнянні з первинним обсягом. А тому, такий механізм нівелюватиме один із видів покарання, передбачений за вчинення кримінального правопорушення.

9.Суд, заслухавши учасників судового провадження, дійшов висновку, що клопотання захисника Небельського Р.О. про скасування арешту майна задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

10.Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, зокрема, для можливої конфіскації майна.

11.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

12.У п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК передбачено, що арешт майна, зокрема, допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

13.Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК суд скасовує арешт майна одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, зокрема, у випадку непризначення покарання у виді конфіскації майна.

14.Обвинувачений, його захисник, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч.1 ст. 174 КПК).

15.Отже, за змістом наведених вище положень КПК,особі, яка звернулася з клопотанням про скасування арешту на майно, слід довести, що арешт накладено необґрунтовано або, що в подальшому його застосуванні відпала потреба.

16.З матеріалів, доданих до клопотання захисника Небельського Р.О. встановлено, що ухвалами слідчого судді від 16 і 24 червня 2020 року накладено арешт на майно, яке перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_2 та його дружини - ОСОБА_3 , з метою забезпечення можливої конфіскації майна обвинуваченого ОСОБА_2 як виду покарання.

17.Оцінюючи наявність підстав для ухвалення слідчим суддею відповідного рішення, суд виходить із того, що арешт майна, з метою забезпечення можливої конфіскації як виду покарання, накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 5 ст.170 КПК).

18.На час накладення слідчим суддею арешту на майно ОСОБА_2 останній був підозрюваним, так як 12 червня 2020 року йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, санкція якого передбачає покарання у виді конфіскації майна.

19.Виходячи з положень ст. 60, 70 СК, слідчий суддя дійшов висновку, що вказане нерухоме майно належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, а тому накладення арешту можливе лише на 1/2 частину майна, що належить ОСОБА_2 .

20.Отже, слідчий суддя цілком обґрунтовано наклав арешт на визначене в ухвалі майно, оскільки воно належить ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, і суд, за результатами судового розгляду, з огляду на положення КК, може призначити йому покарання у виді конфіскації цього майна.

21.Стороною захисту не було наведено переконливих аргументів на підтвердження необґрунтованості зазначених висновків, викладених в ухвалах слідчого судді від 16 і 24 червня 2020 року щодо накладення арешту на майно обвинуваченого.

22.Також, суд враховує, що положення КПК не визначають перелік обставин, за наявності яких потреба у застосуванні арешту майна, як засобу забезпечення кримінального провадження, припиняється. Однак логічне тлумачення відповідної норми, дає підстави дійти висновку, що вказане може мати місце у випадку, коли перестануть існувати підстави, з огляду на які було накладено арешт.

23.Водночас, на час розгляду клопотання про скасування арешту, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК не розглянуто по суті, а тому зазначені слідчим суддею підстави для арешту майна продовжують існувати.

24.За таких обставин, оскільки стороною захистуне було надано суду будь-яких доказів на підтвердження необґрунтованості накладеного арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_2 чи щодо недоцільності подальшого застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, відсутні правові підстави для задоволення клопотання захисника Небельського Р.О. про скасування арешту.

25.Окремо, суд вважає, за необхідне зазначити, що необхідність повернення внесеної ОСОБА_4 застави не може слугувати підставою для скасування арешту, накладеного на майно обвинуваченого, оскільки сплачуючи суму застави за обвинуваченого ОСОБА_2 , заставодавець діяв добровільно і мав усвідомлювати всі правові наслідки таких дій, зокрема, і неможливість повернення цих коштів до завершення судового розгляду.

Керуючись ст. 3, 170, 174, 369-372, 375 КПК, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання захисника Небельського Ростислава Орестовича про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Судді:

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак