Документ № 102219382

Справа №991/1071/20

Номер провадження 1-кп/991/20/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24грудня 2021року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

за участі:

секретарів судового засідання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

прокурорів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

обвинуваченого ОСОБА_10,

його захисників адвокатів ОСОБА_11,

ОСОБА_12,

спеціалістів ОСОБА_13, ОСОБА_14,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000003675 від 14листопада 2017року, за обвинуваченням

ОСОБА_15, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Жлобин, Республіка Білорусь, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, працює директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська медіа група», неодружений, з вищою освітою, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1.1.14листопада 2017року Генеральною прокуратурою України до Єдиного реєстру досудових розслідувань (у подальшому - ЄРДР) були внесені відомості за номером 42017000000003675 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 Кримінального кодексу України (у подальшому КК України) (т.3, а.с.4).

1.2.04лютого 2020року до Вищого антикорупційного суду з Офісу Генерального прокурора надійшов обвинувальний акт з додатками у цьому кримінальному провадженні.

Ухвалою суду від 05лютого 2020року у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, а ухвалою від 06травня 2020року судовий розгляд (т.1, а.с.60-61; т.2, а.с.215-217).

ІІ. Формулювання обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_10 та визнаного судом доведеним

2.1.Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 20березня 2014року за №12014000000000134, з попередньою правовою кваліфікацією за ч.5 ст.191 КК України, за фактом розтрати та привласнення державного майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем службовими особами ТОВ«Фаворит Систем» та ТОВ«Кувейт Енерджі Юкрейн» під час видобутку та реалізації вуглеводнів.

У межах досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні досліджувались обставини видобування та подальшої реалізації природного газу на виконання умов договору про спільну діяльність №429 від 13травня 2004року (з урахуванням змісту додаткової угоди №7 від 28серпня 2012року), відповідно до якого сторони цього договору ТОВ«Фаворит Систем», ТОВ«Кувейт Енерджі Юкрейн», ДК«Укргазвидобування» НАК«Нафтогаз України» зобов`язувались спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення мети щодо здійснення робіт по відновленню та збільшенню видобутку вуглеводнів згідно з Програмою спільної діяльності.

Також за умовами зазначеного договору створене (придбане) у межах спільної діяльності майно було спільною частковою власністю сторін із визначенням відповідних часток, а ТОВ«Фаворит Систем», у свою чергу, було уповноважено здійснювати функції оператора спільної діяльності.

2.2.21жовтня 2014року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_16 був накладений арешт на 8938,385 тисяч кубічних метрів природного газу, який обліковувався за ТОВ«Фаворит Систем» як за оператором спільної діяльності за договором спільної діяльності №429 від 13травня 2004року, а також встановлено заборону щодо продажу цього майна (передачі або відчуження будь-яким іншим способом).

28листопада 2017року Генеральним прокурором України об`єднано в одному провадженні матеріали досудових розслідувань №12013220540000400, №12014000000000134, №12014000000000164, №42016000000002914, 42017000000002391, №42017000000002914, з присвоєнням об`єднаному кримінальному провадженню номеру 12013220540000400, у межах якого 29листопада 2017року була визначена підслідність за слідчим відділом управління особливо важливих справ Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України.

У межах об`єднаного кримінального провадження за №12013220540000400 було визначено групу прокурорів, до складу якої включено заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_17 .

Реалізуючи повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12013220540000400, ОСОБА_17 здійснював функції представника влади, а тому згідно з п.1 примітки до ст.364 КК України та п.2 примітки до ст.368 КК України був службовою особою, яка займає відповідальне становище. При цьому, межі незалежності та дискреційних повноважень прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють досудове слідство, окрім КПК України, окреслені у ч.3 ст.17, ч.1 ст.25 Закону України «Про прокуратуру».

У межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013220540000400 оперативному підрозділу було доручено здійснити виклик ОСОБА_10 для допиту в якості свідка, як особи, яка від імені ДК«Укргазвидобування» НАК«Нафтогаз України» підписала додаткову угоду №7 від 28серпня 2012року до договору про спільну діяльність №429 від 13травня 2004року.

2.3.Приблизно з 1 по 21червня 2018року ОСОБА_10 погодився на зустріч зі співробітником оперативного підрозділу ОСОБА_18 та, отримавши від останнього інформацію про наміри сторони обвинувачення отримати від нього викривальні свідчення, ініціював зустріч з ОСОБА_17 як прокурором у кримінальному провадженні №12013220540000400.

10липня 2018року у проміжок часу з 19 години 26 хвилин до 20 години 46 хвилин у приміщенні торговельно-розважального центру «Магелан», розташованого за адресою: місто Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 13В, ОСОБА_10 зустрівся з ОСОБА_17 та обговорив з ним питання щодо розслідування органами прокуратури кримінальних проваджень стосовно низки фізичних та юридичних осіб, діяльність яких пов`язана, у тому числі, з видобутком та продажем природного газу на території України упродовж попередніх років. Під час зазначеного спілкування ОСОБА_10 повідомив про свою обізнаність щодо окремих обставин здійснення спільної діяльності за вже згадуваним договором №429 від 13травня 2004року, зокрема, щодо арешту природного газу, що обліковувався за ТОВ«Фаворит Систем» як оператором спільної діяльності, а також проявив зацікавленість у реалізації в інтересах інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб можливих варіантів скасування вказаного заходу забезпечення, що передбачало вчинення ОСОБА_17, як прокурором у межах кримінального провадження №12013220540000400, певних процесуальних дій.

2.4.Продовжуючи реалізацію свого умислу, спрямованого на скасування арешту природного газу, 12липня 2018року з 18 години 58 хвилин до 19 години 15 хвилин у приміщенні ресторану «Чайхона базар» (колишній заклад «Якіторія»), розташованого за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/4, ОСОБА_10 знову зустрівся з ОСОБА_17 та повідомив йому про необхідність отримання гарантій лояльної позиції прокурора під час розгляду клопотання про скасування арешту майна та після його скасування невжиття прокурором дій щодо повторного ініціювання накладення арешту на природний газ. Одночасно ОСОБА_10, діючи умисно, з метою скасування арешту природного газу, запропонував ОСОБА_17 неправомірну вигоду за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використанням влади, наданої йому як прокурору у кримінальному провадженні №12013220540000400, під час розгляду слідчим суддею клопотання про скасування арешту майна, а також за наступне невчинення в інтересах зазначених осіб дій щодо ініціювання накладення повторного арешту природного газу, що обліковувався за ТОВ«Фаворит Систем» як оператором спільної діяльності за договором про спільну діяльність №429 від 13травня 2004року.

Продовжуючи злочинні дії, спрямовані на надання неправомірної вигоди службовій особі, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_17 про наявність у засобах масової інформації новини про затримання прокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_19 за фактом отримання неправомірної вигоди у сумі 200000 доларів США за скасування вищевказаного арешту природного газу та зазначив, що неправомірна вигода, яка пропонується наразі ОСОБА_17, є такою ж за розміром, після чого домовився з останнім про наступну зустріч через 2-3 тижні.

2.5.08серпня 2018року з 14 години 53 хвилин до 15 години 03 хвилин у приміщенні ресторану «Курені», розташованого за адресою місто Київ, Паркова дорога, будинок 4, ОСОБА_10 в черговий раз зустрівся з ОСОБА_17 та повідомив йому про вжиті ним та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами заходи для скасування арешту природного газу, а також про необхідність надання слідчому судді листа від прокурора про розгляд клопотання про скасування арешту газу без його участі та висловлення правової позиції щодо можливості скасування цього заходу забезпечення.

Одночасно ОСОБА_10, діючи умисно, з метою скасування арешту природного газу пообіцяв ОСОБА_17 надати 09серпня 2018року у приміщенні ресторану «Курені» половину раніше запропонованої неправомірної вигоди за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використанням влади, наданої йому як прокурору у кримінальному провадженні №12013220540000400, під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, а також наступне невчинення в інтересах тих самих осіб дій щодо повторного ініціювання накладення арешту на природний газ, що обліковувався за ТОВ«Фаворит Систем» як оператором спільної діяльності за договором про спільну діяльність №429 від 13травня 2004року.

2.6.Наступного дня, 09серпня 2018року з 11 години 59 хвилин до 13 години 16 хвилин у приміщенні ресторану «Курені», розташованого за адресою місто Київ, Паркова дорога, будинок 4, ОСОБА_10 зустрівся з ОСОБА_17 та повідомив йому про призначене на 27серпня 2018року судове засідання з розгляду клопотання про скасування арешту природного газу та бажані варіанти процесуальної поведінки прокурора під час розгляду зазначеного клопотання.

Під час цієї зустрічі, ОСОБА_10, реалізовуючи попередні домовленості, перебуваючи у салоні автомобіля TOYOTA Corolla, номерний знак НОМЕР_1, розташованого поруч з приміщенням ресторану «Курені», надав ОСОБА_17 неправомірну вигоду у розмірі 100000 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на цю дату еквівалентно 2696172грн 60 коп.

2.7.Таким чином, ОСОБА_10 09серпня 2018року о 13 годині 17 хвилин, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, надав ОСОБА_17 неправомірну вигоду у розмірі 100000 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на цю дату еквівалентно 2696172грн 60 коп, за вчинення дій щодо скасування арешту природного газу в обсязі 8938,385 тисяч кубічних метрів, що обліковується за ТОВ«Фаворит Систем» як за оператором спільної діяльності, з використанням наданої йому як прокурору у кримінальному провадженні №12013220540000400 влади, а також наступне невчинення в інтересах тих самих осіб дій щодо повторного ініціювання накладення арешту на вказане майно з використанням наданої йому влади, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.369 КК України.

ІІІ. Стаття (частина статті) закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

3.1.У ч.3 ст.369 КК України законодавець криміналізував, поміж іншого, таке діяння, як надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади. Слід зазначити, що ця норма залишалась незмінною з часу вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення (серпень 2018року).

3.2.Як розтлумачено в примітці до ст.364-1 КК України, під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

3.3.Відповідно до п.2 примітки до ст.368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, є, зокрема, прокурори. При цьому, як вже зазначалось, межі незалежності та дискреційних повноважень прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють досудове слідство, окрім КПК України, окреслені у відповідних положеннях Закону України «Про прокуратуру».

IV. Позиція сторони захисту

4.1. ОСОБА_10 своєї винуватості в інкримінованому йому злочині не визнав, відмовився від надання показань та відповідей на поставлені запитання. Проте, під час судових дебатів та, проголошуючи останнє слово, зазначив, що він не мав наміру давати хабар, бути посередником чи зустрічатися з ОСОБА_17, він також не ініціював зустріч з ним. Наполягав, що у розпорядженні суду відсутні записи всіх розмов, зафіксованих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій (у подальшому - НС(Р)Д), тому він позбавлений можливості посилатись на обставини, які спростовують його винуватість в інкримінованому йому злочині. На переконання ОСОБА_10, єдина можливість довести його невинуватість полягала у наданні суду результатів дослідження на детекторі брехні, чим він і скористався.

4.2.Захисники обвинуваченого ОСОБА_10 адвокати ОСОБА_12 та ОСОБА_11 під час судового розгляду та в судових дебатах висловили твердження про недоведеність належними і допустимими доказами винуватості ОСОБА_10, в обґрунтування чого зазначили, що:

1) досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалось з порушенням правил підслідності, передбачених ст.216 Кримінального процесуального кодексу України (у подальшому КПК України), а саме всі базові за версією сторони обвинувачення докази були здобуті неналежним органом досудового розслідування Генеральною інспекцією Генеральної прокуратури України, в той час як лише 21серпня 2018року підслідність у кримінальному провадженні була визначена за НАБУ. На думку захисників, всі здобуті до зазначеної дати докази є недопустимими з огляду на положення п.2 ч.3 ст.87 КПК України;

2) відомості про вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення у серпні 2018року були внесені до ЄРДР з порушенням встановленого порядку, що виявилось в ігноруванні вимог про необхідність реєстрації окремого кримінального провадження, в той час як інформація щодо ОСОБА_10 була внесена у кримінальне провадження №42017000000003675, зареєстроване в ЄРДР ще 14листопада 2017року. При цьому досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні розпочалось і здійснювалось з метою встановлення іншої події злочину, вчиненого іншим суб`єктом ( ОСОБА_20 ), тому докази відносно ОСОБА_10 отримані внаслідок реалізації слідчими і прокурорами не передбачених нормами КПК України повноважень, з порушенням встановленої ч.3 ст.214 КПК України заборони;

3) результати НС(Р)Д відносно обвинуваченого не можуть використовуватись у якості належних і допустимих доказів з огляду на наступні порушення:

ОСОБА_17 надав завідомо неправдиві показання про його зустріч з ОСОБА_10 21червня 2018року, які були використані як підстава для звернення до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення аудіо-, відеоконтролю відносно обвинуваченого;

ухвала слідчого судді від 04липня 2018року постановлена з порушенням ч.2 ст.248 КПК України з огляду на відсутність обґрунтованих відомостей про обставини, які б давали підстави підозрювати ОСОБА_10 у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, адже згідно з витягом з ЄРДР та показаннями ОСОБА_17 пропозиція надання неправомірної вигоди була висловлена лише 10липня 2018року;

у першому протоколі про хід проведення НС(Р)Д за результатами зустрічі 10липня 2018року не зафіксовано жодних відомостей про обставини висловлення пропозиції надання неправомірної вигоди;

до протоколів про результати проведення НС(Р)Д за результатами зустрічей 10 та 12липня 2018року не приєднано первинних (оригінальних) носіїв інформації, на яких зафіксовано результати процесуальних дій, а лише копії з аудіофайлами, створеними в інші дні, ніж 11 та 13липня 2018року, з огляду на що такі носії інформації мають бути виключені з числа доказів;

постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 06серпня 2018року прийнята на підставі відомостей, отриманих незаконним способом;

4) у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_10 мала місце провокація злочину, оскільки ініціаторами зустрічі з ним були працівники правоохоронних органів, натомість, ОСОБА_10 кілька разів відмовлявся від пропозиції ОСОБА_18 та ОСОБА_17 зустрітися. У свою чергу, обвинувачений був змушений до переговорів з ОСОБА_17 з огляду на тиск правоохоронних органів (проведення напередодні обшуку у його помешканні, переслідування близьких тощо).

4.3.Також захисниками надано у матеріали кримінального провадження численні скарги, заперечення проти ухвал слідчих суддів та клопотання про визнання доказів недопустимими. Оцінку доводам сторони захисту, викладеним у цих процесуальних документах, буде надано у відповідних розділах вироку.

V. Встановлені судом обставини та докази, які їх підтверджують

5.1.Обставини працевлаштування ОСОБА_10 на ПАТ«Укргазвидобування» та укладення договору про спільну діяльність

13травня 2004року між ТОВ«Бурова компанія «Рудіс» та Дочірньою компанією «Укргазвидобування» НАК«Нафтогаз України» (у подальшому ДК«Укргазвидобування») було укладено договір №429 про спільну діяльність (т.7, а.с.85-91).

До зазначеного договору про спільну діяльність були укладені численні додаткові угоди (т.7, а.с.92-106).

23березня 2010року відповідно до наказу №111-к від цієї ж дати ОСОБА_10 призначено на посаду заступника директора з комерційних питань ДК«Укргазвидобування» (т.7, а.с.46), а 06квітня 2010року відповідно до наказу №129-к від цієї ж дати ОСОБА_10 переведено на посаду першого заступника директора ДК«Укргазвидобування» (т.7, а.с.45).

Наказом ПАТ«Укргазвидобування» №6-к від 27грудня 2012року ОСОБА_10 з цієї ж дати було переведено на посаду першого заступника Голови Правління ПАТ«Укргазвидобування» на умовах укладеного з ним контракту (т.7, а.с.154).

Наказом ДК«Укргазвидобування» №288 від 22червня 2010року «Про розподіл обов`язків між директором, першим заступником директора, головним інженером та заступником директора» передбачені, зокрема, наступні обов`язки першого заступника директора ОСОБА_10 розгляд пропозицій, укладення угод та здійснення реалізації природного газу, газового конденсату, скрапленого газу, бензину та інших продуктів газонафтопереробки, а також здійснення контролю за комерційним обліком, балансом газу та реалізацією вуглеводнів, видобутих за договорами про спільну діяльність (т.7, а.с.134-143). Крім того, передбачено, що у безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_10 знаходяться Департамент матеріально-технічного забезпечення та закупівель, а також Управління реалізації продукції власного виробництва.

Аналогічні обов`язки ОСОБА_10 та перелік департаментів та управлінь, що підпорядковуються йому як першому заступнику Голови Правління ДК«Укргазвидобування», були передбачені у наказах цієї компанії №215 від 19травня 2011року «Про розподіл обов`язків між директором, першим заступником директора, головним інженером та заступником директора», №54 від 15лютого 2013року «Про розподіл обов`язків між Головою Правління, першим заступником Голови Правління, головним інженером та заступниками Голови Правління» (т.7, а.с.47-64, 65-83).

Додаткові угоди №7 від 28серпня 2012року та №8 від 29квітня 2013року до договору про спільну діяльність №429 від 13травня 2004року з боку ДК«Укргазвидобування» та ПАТ«Укргазвидобування», що є правонаступником ДК«Укргазвидобування», були підписані першим заступником Голови Правління ОСОБА_10 (т.7, а.с.107-112).

Відповідно до наказу ПАТ«Укргазвидобування» №18-к від 11березня 2014року ОСОБА_10 було звільнено з посади першого заступника Голови Правління з 11березня 2014року за власним бажанням (т.7, а.с.163).

З наведеного вбачається, що з 2010 по 2014 роки обвинувачений працював у ДК«Укргазвидобування» (ПАТ«Укргазвидобування»), що є дочірньою компанією НАК«Нафтогаз України», та у межах своєї компетенції опікувався укладенням угод та здійсненням реалізації природного газу, а також здійснював контроль за комерційним обліком, балансом газу та реалізацією вуглеводнів, видобутих за договорами про спільну діяльність.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність в обвинуваченого значного досвіду у цій галузі промисловості, а також про обізнаність ОСОБА_10 з процесами, що у ній відбуваються.

5.2.Обставини внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне провадження №12014000000000134 та накладення арешту на природний газ

5.2.1.20березня 2014року до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне провадження №12014000000000134, з фабули якого вбачається, що відповідно до договору про спільну діяльність №429, укладеного між ПАТ«Укргазвидобування», ТОВ«Фаворит Систем» та ТОВ«Кувейт Енерджі Юкрейн», здійснювався щомісячний видобуток природного газу в обсязі понад 8 мільйонів кубічних метрів. Внаслідок реалізації ТОВ«Фаворит Систем» природного газу за заниженою вартістю і переведення різниці у готівку у березні 2013року державі в особі ПАТ«Укргазвидобування» завдано збитки у розмірі приблизно 16,9 мільйонів гривень. Зазначені дії попередньо були кваліфіковані за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України (т.5, а.с.186-187, 195, 196-197, 224-226).

5.2.2.У межах вказаного кримінального провадження слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_16 було постановлено ухвалу від 21жовтня 2014року, за змістом якої визнано обґрунтованою підозру щодо створення службовими особами ПАТ«Укргазвидобування», за попередньою змовою із службовими особами ТОВ«Фаворит Систем» та ТОВ«Кувейт Енерджі Юкрейн», схеми з розкрадання коштів з продажу природного газу, яка полягала у продажі підконтрольним підприємствам за заниженою ціною природного газу, видобутого відповідно до договору про спільну діяльність №429 від 13травня 2004року. За версією органу досудового розслідування зазначена схема з розкрадання коштів реалізовувалась, зокрема, протягомберезня 2013року, тобто у період обіймання ОСОБА_10 посади першого заступника Голови Правління ПАТ«Укргазвидобування».

З резолютивної частини ухвали вбачається, що слідчим суддею був накладений арешт на 8938,385 тисяч кубічних метрів природного газу, який обліковувався за ТОВ«Фаворит Систем» за договором спільної діяльності №429 від 13травня 2004року, укладеним між ПАТ«Укргазвидобування», ТОВ«Фаворит систем» та ТОВ«Кувейт Енерджі Юкрейн», який був закачаний до ПСГ ПАТ«Укртрансгаз» згідно з розпорядженням НАК«Нафтогаз України» №4833/21-14 від 25вересня 2014року. Учасникам договору спільної діяльності було заборонено продавати (передавати або будь-яким іншим чином відчужувати) арештоване майно (т.5, а.с.211-213).

Зазначена ухвала була отримана представниками ПАТ«Укргазвидобування», ПАТ«Укртрансгаз», НАК«Нафтогаз України», ТОВ«Фаворит Систем», ТОВ«Арабський енергетичний альянс» (правонаступник ТОВ«Кувейт Енерджі Юкрейн»), про що свідчать підписи на зворотньому боці ухвали, а також позначки про отримання на відповідних листах Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України (т.5, а.с.214, 219-222). Виконання ухвали про накладення арешту на майно підтверджується протоколами виконання ухвали про арешт майна (т.5, а.с.215-218).

5.3.Обставини визначення органу досудового розслідування, групи слідчих і прокурорів, підслідності у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12014000000000134, а також об`єднання з іншим кримінальним провадженням

13жовтня 2017року постановою про доручення досудового розслідування кримінального провадження іншому органу досудового розслідування Генеральний прокурор доручив здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014000000000134 від 20березня 2014року іншому органу досудового розслідування у межах одного органу слідчому відділу управління особливо важливих справ Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України (т.5, а.с.232-233).

18жовтня 2017року постановою про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12014000000000134 старшим прокурором цієї групи було визначено заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОСОБА_17 (т.5, а.с.234).

Цього ж дня, постановою про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні №12014000000000134 старшим такої групи було визначено начальника слідчого відділу управління особливо важливих справ Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_21 (т.5, а.с.235-236).

28листопада 2017року постановою про об`єднання матеріалів досудових розслідувань в одному провадженні було об`єднано матеріали досудових розслідувань №12013220540000400 від 31січня 2013року, №12014000000000134 від 20березня 2014року, №12014000000000164 від 01квітня 2014року, №42016000000002914 від 17жовтня 2016року, №42017000000002391 від 25липня 2017року, №42017000000002914 від 14вересня 2017року. Об`єднаному кримінальному провадженню було присвоєно номер 12013220540000400 (т.5, а.с.240-241).

29листопада 2019року постановою про визначення підслідності Генеральний прокурор вирішив спір про підслідність та визначив підслідність у кримінальному провадженні №12013220540000400 від 31січня 2013року за слідчим відділом управління особливо важливих справ Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України (т.5, а.с.244-247).

З витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12013220540000400 (запис 21) вбачається, що фабула цього об`єднаного кримінального провадження також включала в себе обставини можливих зловживань при виконанні договору про спільну діяльність №625 у період обіймання ОСОБА_10 посади першого заступника Голови Правління ДК«Укргазвидобування» (т.6, а.с.15-41).

5.4.Посади, які обіймали ОСОБА_17 та ОСОБА_21, та обставини набуття ними повноважень прокурора та слідчого, відповідно, у межах об`єднаного кримінального провадження №12013220540000400, внесеного до ЄРДР 31січня 2013року

5.4.1.З довідки про трудову діяльність ОСОБА_17 в органах прокуратури та наказу Генеральної прокуратури №420-ц від 13квітня 2017року вбачається, що у період часу з 14квітня 2017року щонайменше дожовтня 2018року він обіймав посаду заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України (т.5, а.с.171-174, 184).

У межах об`єднаного кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 31січня 2013року за №12013220540000400, група прокурорів змінювалась неодноразово (т.5, а.с.248-249; т.6, а.с.1-2, 3-4, 5-6, 7-9). Заступник начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОСОБА_17 входив до групи прокурорів відповідно до постанов Генерального прокурора від 17 та 25січня, 16березня, 20червня і 05липня 2018року.

Слід зазначити, що з довідок, наданих Генеральною прокуратурою України, вбачається, що у період зчервня 2018року по 09серпня 2018року ОСОБА_17 не перебував у відпустках та не надавав до Департаменту кадрової роботи та державної служби листки непрацездатності (т.5, а.с.177,178).

ОСОБА_17, реалізуючи повноваження прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 31січня 2013року за №12013220540000400, здійснював функції представника влади, а тому згідно з п.1 примітки до ст.364 КК України та п.2 примітки до ст.368 КК України був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

5.4.2. ОСОБА_21 з 14квітня 2017року щонайменше дожовтня 2018року обіймав посаду начальника слідчого відділу управління особливо важливих справ Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України (т.5, а.с.183).

У межах об`єднаного кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 31січня 2013року за №12013220540000400, група слідчих визначалась і змінювалась неодноразово (т.5 а.с.242-243; т.6, а.с.13-14). Начальник слідчого відділу управління особливо важливих справ Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_21 входив до групи слідчих відповідно до постанов начальника та в.о. начальника зазначеного слідчого відділу від 29листопада 2017року і 05липня 2018року.

5.5.Обставини, які передували зустрічам ОСОБА_17 та ОСОБА_10 влітку 2018року

5.5.1.Відповідно до листа Генеральної прокуратури №14/2/1-36811-16 від 25вересня 2017року, витягу з розпорядження начальника ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях №495/ДСК від 19жовтня 2017року, рапорту від 11листопада 2018року помічник начальника 1 управління ГУ СБУ в Луганській та Донецькій областях полковник ОСОБА_18 був відряджений у розпорядження заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури ОСОБА_17 для здійснення оперативного супроводу кримінального провадження №12013330540000400 (т.3, а.с.110-112, 115-116).

5.5.2.Відповідно до листа №14/5-1вих-19 від 21січня 2019року прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_22 повідомив, що 12березня2018рокуним якслідчим булоздійснено виклик ОСОБА_10 телефоном на16березня2018рокудо приміщенняГПУ дляпроведення слідчоїдії допиту свідка.Протягом 2017-2018років,зокрема,у червні2018року,інші виклики ОСОБА_10 у порядку,передбаченому ст.135КПК України,для проведеннядопиту йогов якостісвідка нимне здійснювалися(т.9, а.с.23-24).

Цей доказ було надано стороною захисту на підтвердження того факту, що влітку 2018року ОСОБА_10 не викликався на допит у якості свідка. Але суд зауважує, що вказаним листом підтверджується лише факт нездійснення виклику ОСОБА_10 саме ОСОБА_22 (слідчим у кримінальному провадженні №12013330540000400), в той час, як досудове розслідування вказаного кримінального провадження здійснювалось групою слідчих, а процесуальне керівництво - групою прокурорів.

5.5.3.Під час досудового розслідування у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 31січня 2013року за №12013220540000400, ОСОБА_17 доручив ОСОБА_18 здійснити виклик ОСОБА_10 для допиту у якості свідка з питань, пов`язаних з підписанням додаткової угоди №7 від 28серпня 2012року до договору про спільну діяльність №429.

Ці обставини узгоджуються з показаннями свідків, допитаних безпосередньо у судовому засіданні у порядку ст.352 КПК України.

Так, свідок ОСОБА_17 повідомив суду, що у період злистопада 2017року по серпень 2018року він займав посаду заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ГПУ, керував групою прокурорів з 12 осіб та у них у провадженні перебували матеріали щодо розслідування епізодів кримінальних правопорушень, вчинених злочинною організацією, яка існувала за часів каденції колишнього Президента України та займалася тим, що розкрадала активи різних державних підприємств і виводила їх за кордон. Зокрема, свідок повідомив, що відбувалося розкрадання природного газу шляхом змови осіб, які представляли різні групи впливу на колишнього Президента України, а після зміни влади у співучасників відбувся внутрішній конфлікт через те, кому належать залишки різних активів, у тому числі природного газу. Вказав, що 96 особам було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину та декілька десятків справ вже закінчилися ухваленням обвинувальних вироків. Група прокурорів займалася тим, що аналізувала кримінальні провадження, які з 2014року знаходилися у провадженні інших органів досудового розслідування і знаходила докази, які б давали можливість конфісковувати активи.

Свідок зазначив, що було прийнято рішення проаналізувати та приєднати кримінальне провадження за номером з останніми цифрами 134, в ході розслідування якого було встановлено декілька епізодів розкрадання шляхом виведення ряду активів через компанію ТОВ«Фаворит Систем» на зарубіжну компанію, де куплялися активи для різних чиновників. Процесуальним керівництвом цієї справи займалися два прокурори ОСОБА_23 та ОСОБА_24, які доповідали ОСОБА_25 інформацію щодо ходу розслідування справи, а він вносив це в загальний план розслідування. Раз на тиждень свідок доповідав про перебіг розслідування Генеральному прокурору і визначав завдання кожному члену групи.

ОСОБА_17 також повідомив, що оперативному співробітнику ОСОБА_18, прикріпленому до групи від СБУ, було надано доручення вручити повістку ОСОБА_10, однак останній відмовився від офіційного прибуття та запропонував зустріч у неформальній обстановці. ОСОБА_17 повідомив, що про це він доповів Генеральному прокурору України ОСОБА_26 та поїхав на зустріч, яка була призначена у ТРЦ«Магелан», разом з ОСОБА_18 .

Свідок ОСОБА_18 під час допиту зазначив, що в період 2017-2018 років він працював у Службі безпеки України на посаді помічника начальника управління по оперативним питанням та в цей період на підставі листа Генерального прокурора керівнику СБУ від 25жовтня 2017року був відряджений для участі в оперативно-слідчій групі в межах розслідування кримінального провадження щодо АТ «Укртрансгаз», оперативний супровід та ведення оперативно-розшукової справи щодо якого він здійснював до моменту передачі справи до прокуратури. Вказав, що процесуальним керівником у цьому кримінальному провадженні був ОСОБА_17 . Свідок повідомив, що він мав виконати доручення слідчого щодо вручення повістки ОСОБА_10, однак встановити фактичне його місце проживання не було можливості, у зв`язку з чим було прийнято рішення вважати місцем проживання ОСОБА_10 місце проживання його матері.

У ОСОБА_18 відбулася телефонна розмова з ОСОБА_10 (хто кому зателефонував перший - він не пам`ятає), в ході якої він повідомив обвинуваченому про необхідність вручення йому повістки про виклик до слідчого для допиту в якості свідка. Свідок ОСОБА_18 зазначив, що після цього його відрядили в АТО та в цей період відбувся допит ОСОБА_10 . Коли він повернувся з АТО, то йому зателефонував ОСОБА_10, вони домовилися про зустріч, яка відбулася на початкучервня в кафе «Хачапурі», розташованому в ТРЦ«Магелан». Свідок зазначив, що для нього метою зустрічі було отримати відповіді на певні питання, необхідні для проведення додаткового допиту. Зокрема, йому було доручено зібрати додаткову інформацію по структурам, до яких міг бути причетний ОСОБА_10, і про осіб, які могли володіти інформацією про існування тих чи інших схем, які були предметом документування, з метою організації відповідних процесуальних дій, зокрема, виїмки, обшуку, організації запитів, тощо.

Свідок повідомив, що в ході розмови він мав намір дізнатися про характер дій ТОВ«Фаворит Систем», АТ «Укргазвидобування» та структур, пов`язаних з ними. У ході їхньої розмови ОСОБА_10 підняв питання про долю арештованого газу, але оскільки це перебуває поза межами компетенції ОСОБА_18, останній порадив ОСОБА_10 звертатися до прокурора ОСОБА_17 щодо цього питання та запропонував надати його номер телефону. Однак, ОСОБА_10 попросив, щоб його зустріч з ОСОБА_17 організував ОСОБА_18 .

Ці показання узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_27, який під час допиту повідомив суду, що познайомився з ОСОБА_10 у 2014 році у спортивному клубі. У 2017 чи 2018 році на зустрічі випускників він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_18 і в ході спілкування останній запитав в нього, чи знає він ОСОБА_10 та попросив організувати з ним зустріч.

Свідок зазначив, що коли зустрівся з ОСОБА_10, то повідомив йому про бажання ОСОБА_18 з ним зустрітися, однак ОСОБА_10 відмовився. Вказав, що він повідомив про це ОСОБА_18 і той через декілька днів знову звернувся з проханням організувати його зустріч з ОСОБА_10, оскільки ця зустріч в інтересах останнього.

ОСОБА_27 поінформував суд, що саме він вмовив ОСОБА_10 на зустріч з ОСОБА_18, після чого він організовував від трьох до п`яти їхніх зустрічей (точну кількість не пам`ятає) шляхом відправлення повідомлень у додатку «WhatsApp». Повідомив, що перша зустріч відбувалася у ТРЦ«Магелан», під час якої він їх познайомив та пішов, однак зрозумів, що темою зустрічей було кримінальне провадження, пов`язане з НАК«НафтогазУкраїни».

Крім того, свідок повідомив, що організовував також одну зустріч ОСОБА_10 з ОСОБА_17 на прохання ОСОБА_18, однак про те, хто такий ОСОБА_17, він дізнався лише зі слів ОСОБА_18 . Організація зустрічей проходила наступним чином: ОСОБА_18 писав йому повідомлення про місце зустрічі, а він повідомляв про це ОСОБА_10 .

Свідок наголосив, що ОСОБА_10 після першої зустрічі від подальших зустрічей не відмовлявся та не повідомляв йому про те, що обговорювалося на зустрічах.

Під час одночасного допиту свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_27 останні надали показання, які в цілому узгоджуються між собою.

5.5.4.Упродовжчервня 2018року ОСОБА_10 погодився на зустріч із співробітником оперативного підрозділу ОСОБА_18 та згодом, будучи обізнаним від нього про наміри сторони обвинувачення отримати від нього викривальні свідчення, ініціював зустріч з ОСОБА_17 як прокурором у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 31січня 2013року за №12013220540000400.

Свідок ОСОБА_18 під час допиту пояснив суду, що після зустрічі з ОСОБА_10 він повідомив прокурора ОСОБА_17 про бажання ОСОБА_10 з ним зустрітися, після чого він організовував їхні зустрічі. Перша зустріч ОСОБА_17 з ОСОБА_10 відбулася також в ТРЦ«Магелан». Зазначив, що він після роботи привіз ОСОБА_17 до вказаного ТРЦ, познайомив його з ОСОБА_10 і пішов.

Також повідомив, що одна із організованих зустрічей не відбулася у зв`язку із зайнятістю ОСОБА_17, після чого він виявив бажання прийти на вказану зустріч з метою домовитися про отримання документів за запитом щодо нафтової компанії, яка у свій час була під контролем ОСОБА_10 . Зазначив, що вказана зустріч відбулася в ресторані «Чайхона Базар», розташованому на бульварі Лесі Українки у місті Києві. Наступна зустріч ОСОБА_17 з ОСОБА_10 відбулася у ресторані «Курені». Чи відбувалися зустрічі ОСОБА_17 з ОСОБА_10 без його відома йому не відомо.

5.5.5.Зі змісту ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21жовтня 2014року, фабули кримінального провадження №12014000000000134, внесеного до ЄРДР 20березня 2014року (яке у подальшому було об`єднано з кримінальним провадженням №12013220540000400), вбачається, що встановленню у цьому кримінальному провадженні підлягають обставини виконання договору про спільну діяльність №429 від 13травня 2004року у період обіймання ОСОБА_10 відповідної посади в ДК«Укргазвидобування» і віднесення до його компетенції контролю за реалізацією вуглеводнів, видобутих за договорами про спільну діяльність.

Також у матеріалах кримінального провадження наявна копія протоколу обшуку від 16травня 2018року, за змістом якого цього ж дня у межах кримінального провадження №52017000000000607, внесеного до ЄРДР 08вересня 2017року, детективами НАБУ було проведено обшук за участю ОСОБА_10 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 (т.7, а.с.114-121). Зі змісту протоколу обшуку вбачається вилучення речей і документів, які стосуються діяльності ПАТ«Укргазвидобування».

Виходячи зі змісту повідомлення про підозру від 21серпня 2018року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України, у межах кримінального провадження №12013220540000400, внесеного до ЄРДР 31січня 2013року, ОСОБА_10 було повідомлено про підозру в участі у період зберезня 2010року по серпень 2018року у підконтрольній колишньому Президенту України злочинній організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також у незаконному заволодінні протягом 2010-2014 років у складі цієї злочинної організації чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах (т.7, а.с 17-42).

Факт обізнаності обвинуваченого в питаннях та обставинах, що підлягають доведенню у межах кримінального провадження, прокурором у якому був ОСОБА_17, також вбачається зі змісту розмов ОСОБА_10 та ОСОБА_17, зафіксованих в ході проведення НС(Р)Д (т.4, а.с.14-43, 50-55, 73-78, 104-105).

Так, під час розмови 10липня 2018року лунали діалоги наступного змісту (К ОСОБА_17, ОСОБА_28 ):

«К: ну мы ловим там Ставицкого

Т: Ставицкий там был изначально (не розбірливо)

К: а сегодня?

Т: сегодня его уже нет с 14 года, примерно (не розбірливо) …»

…

«Т: А в «Фаворите» уже. Говорили тогда собственники, что где-то пятьдесят»

«К: а на какие курченовские компании скидывали газ этот?

Т: десять процентов через ОСОБА_29 было (декілька слів неозбірливо), десять процентов через (не розбірливо) …»

«Т: так там же и ОСОБА_30 вместе с ними (не розбірливо)

К: вот с Буровым не видно его

Т: такое (не розбірливо) в три раза цена завышена или в четыре даже по сравнению с той ценой. Они ж делали все эти (не розбірливо)».

Під час зустрічі 12липня 2018року між ОСОБА_17 та ОСОБА_10 відбулись діалоги наступного змісту (К ОСОБА_17, ОСОБА_28 ):

«Т: потому что у меня уже было такое, в 14 году мы восстанавливали директора Укргаз (1 сл.), его же Коболев назначил, через полгода уволил, потому что он не хотел подписывать о переуступке долга, он взял там кучу долгов …

К: ну есть там, да, я если честно сильно туда не вникал

Т: та я рассказываю, они взялись тогда подписать о профилактике уступки, он отказался, его и сбили, мы там договорились, я там старшим товарищам позвонил, ну мы все договорились, если его восстанавливают по суду, то его уже тогда не уволят, мы все сделаем, в суде рассказываем, восстанавливаем его по суду, ровно через день его увольняют, так и не приняли на работу, и меняют должность, сейчас же президент должен розглянуть, сейчас же управление, это уже проходили».

Під час зустрічі 08серпня 2018року між ОСОБА_17 та ОСОБА_10 відбувся діалог наступного змісту (К ОСОБА_17, ОСОБА_28 ):

«Т: просто мне интересно, они меня дергали-дергали, а сейчас был суд в АДРЕСА_3 июля было решение Стокгольма, арбитража касательно «Карпаты-газ»…

К: ну вы рассказывали

Т: ну про решение не рассказывал досконально, я его прочитал вчера и теперь вся ихняя позиция, все, что у них прописано в уголовном деле, в фабуле ….и у них вся позиция, которая в уголовном деле, она вся в Стокгольме рассматривалась и вся прописана, что убытков нет, коррупции нет, того нет, того нет, и они затихли сейчас. Это еще Углава со ОСОБА_31 встречался, видел?».

5.5.6.На думку суду, зацікавленість працівників правоохоронних органів в організації зустрічі та/або допиту ОСОБА_10 з метою надання ОСОБА_10 свідчень у межах кримінального провадження №12013220540000400, внесеного до ЄРДР 31січня 2013року, є цілком логічною і пояснюється його трудовою діяльністю та пов`язаною з нею обізнаністю щодо виконання умов договору про спільну діяльність №429 від 13травня 2004року.

У той час, як сторона захисту не навела суду будь-якої альтернативної версії подій, яка б, зокрема, свідчила про інші, приховані мотиви ОСОБА_18 та ОСОБА_17 організувати зустріч з обвинуваченим, і, відповідно, про підбурення ОСОБА_10 до вчинення злочину. Оцінка доводам сторони захисту щодо наявності ознак провокації у діях співробітників правоохоронних органів буде надана в п.7.1 вироку.

5.6.Обставини зустрічей ОСОБА_10 та ОСОБА_17, а також надання ОСОБА_10 неправомірної вигоди ОСОБА_17 .

5.6.1.Судом встановлено, що ОСОБА_10 зустрічався з ОСОБА_17 щонайменше чотири рази:

1) 10липня 2018року з 19 год. 26 хв. до 20 год 46 хв. - у приміщенні торговельно-розважального центру «Магелан», розташованого за адресою: місто Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 13В;

2) 12липня 2018року з 18 год. 58 хв. до 19 год. 15 хв. у приміщенні ресторану «Чайхона базар» (колишній заклад «Якіторія»), розташованого за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/4;

3) 08серпня 2018року з 14 год. 53 хв. до 15 год. 03 хв. у приміщенні ресторану «Курені», розташованого за адресою місто Київ, Паркова дорога, будинок 4;

4) 09серпня 2018року з 11 год. 59 хв. до 13 год. 16 хв. у приміщенні ресторану «Курені», розташованого за адресою місто Київ, Паркова дорога, будинок 4.

Зазначені обставини встановлені судом на підставі доказів, отриманих за наслідком проведення НС(Р)Д та допиту свідків ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_27, показання яких наведені вище.

Також суд враховує зміст репліки ОСОБА_10 під час зустрічі з ОСОБА_17 09серпня 2018року «Мы знаем, мы встречаемся третий раз», «Его я видел два раза, а мы с тобой третий раз встречаемся» [за контекстом йдеться про ОСОБА_18 ].

5.6.2.Суд також вважає за необхідне звернути увагу на показання свідка ОСОБА_17, який під час безпосереднього допиту повідомив, що з ОСОБА_10 вперше познайомився в ТРЦ«Магелан». Зустрічі відбувалися по готовності ОСОБА_10 після його консультацій з юристами, про що обвинувачений повідомляв ОСОБА_18, а той, в свою чергу, - ОСОБА_17 .

Друга зустріч з ОСОБА_10 відбулася в ресторані (свідок точну назву не пам`ятав, вказав, що це колишній ресторан «Якіторія»), розташованому на бульварі Лесі Українки, куди обвинувачений приїхав на спортивному мотоциклі, і на цій зустрічі, окрім інформації, яка цікавила ОСОБА_17, від ОСОБА_10 пролунала пропозиція надати неправомірну вигоду. Свідок вказав, що ОСОБА_10 показав йому на телефоні статтю про прокурора ОСОБА_19 та неправомірну вигоду, призначену для нього, і ОСОБА_17 зрозумів, що йому пропонується неправомірна вигода у розмірі 200000 доларів США.

Третя зустріч відбулася у ресторані «Курені», розташованому на Парковій алеї.

Свідок розповів, що на четверту зустріч він приїхав раніше, оскільки проводилася НС(Р)Д, а також з ним прибули співробітник внутрішньої безпеки та оперативні працівники центрального апарату СБУ. Він сам піднявся на верхній поверх ресторану. Коли підійшов ОСОБА_10, то вони спілкувалися на ті ж теми, що й на попередніх зустрічах, а наприкінці розмови ОСОБА_10 дав зрозуміти, що привіз для ОСОБА_17 чи то подарунок, чи то презент (свідок точно не пам`ятав, як висловився обвинувачений) та показав згорток, ці дії були сприйняті свідком як намір передати неправомірну вигоду. ОСОБА_17 пояснив суду, що оскільки службовий автомобіль був обладнаний устаткуванням для проводення НС(Р)Д, він запропонував ОСОБА_10 піти в автомобіль.

ОСОБА_17 сів в автомобіль на заднє сидіння, оскільки це було передбачено інструкцією про НС(Р)Д, а ОСОБА_10 сів на переднє сидіння, передав йому пакунок з грошовими коштами та сказав, що там 100000 доларів США. ОСОБА_10 зазначив, що другу половину суми передасть після вирішення питання з арештованим газом. Суд принагідно зауважує, що показання ОСОБА_17 щодо визначення ОСОБА_10 часу надання другої частини неправомірної вигоди не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, втім з репліки ОСОБА_10 під час зустрічі 08серпня 2018року вбачається намір передати саме половину неправомірної вигоди наступного дня, тобто 09серпня 2018року. Оскільки згідно з інструкцією про НС(Р)Д необхідно було впевнитися у тому, що у пакунку дійсно знаходяться грошові кошти, то ОСОБА_17 вибірково взяв один пакунок, і під фіксацію зазначив, що це грошові кошти, подав сигнал про те, що передача неправомірної вигоди відбулася, після чого ОСОБА_10 затримали.

Свідок ОСОБА_17 вказав, що теми бесід з ОСОБА_10 на кожній зустрічі були однакові, та останній повідомив йому важливу для слідства інформацію, яку б під час офіційного допиту не надав, а також передав флешку (на якій саме зустрічі, він не пам`ятає) з цінною інформацією, в результаті чого було закінчено досудове розслідування та повідомлено про підозру іншим членам злочинного угрупування, і саме у цьому полягало досягнення мети зустрічей для ОСОБА_17 .

5.6.3.З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_17 надав добровільну згоду на проведення щодо нього НС(Р)Д, а також на залучення його до конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні №42017000000003675, внесеному до ЄРДР 14листопада 2017року, що підтверджується відповідними заявами від 15листопада 2017року (т.3, а.с.98, 99).

5.6.4.Судом встановлено, що старший слідчий в ОВС відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_32 звернувся до Апеляційного суду міста Києва з клопотаннями від 04 та 26липня 2018року про проведення НС(Р)Д відносно ОСОБА_10, а саме аудіо-, відеоконтролю особи, (візуального) спостереження за особою в публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів, обстеження публічного недоступних місць шляхом таємного проникнення, у тому числі з використанням технічних засобів (т.4, а.с.1-4, 56-59).

Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду міста Києва №01-14603т/НСД від 04липня 2018року клопотання від 04липня 2018року було задоволено повністю. Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду міста Києва №01-16327т/НСД від 27липня 2018року клопотання від 26липня 2018року було задоволено частково (т.4, а.с.5-7, 60-62).

5.6.5.Судом також встановлено, що старший слідчий в ОВС відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_32 звернувся до Апеляційного суду міста Києва з клопотаннями від 04 та 26липня 2018року про проведення НС(Р)Д відносно ОСОБА_17, а саме про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, аудіо-, відеоконтролю особи, (візуального) спостереження за особою в публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів, обстеження публічно недоступних місць шляхом таємного проникнення, у тому числі з використанням технічних засобів (т.4, а.с.166-169, 173-176).

5.6.6.Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду міста Києва №01-14604т/НСД від 04липня 2018року клопотання від 04липня 2018року було задоволено повністю. Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду міста Києва №01-16328т/НСД від 27липня 2018року клопотання від 26липня 2018року було задоволено частково (т.4, а.с.170-172, 177-179).

5.6.7.Відповідно до ч.6 ст.246 КПК України організація виконання зазначених ухвал була доручена оперативним підрозділам органів безпеки шляхом скерування на ім`я заступника начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ на підставі доручень від 04 та 27липня 2018року (т.4, а.с.8-9, 63-64).

За результатами проведення НС(Р)Д заступник начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ ОСОБА_33 скерував прокурору відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_34 протоколи про хід проведення НС(Р)Д (т.4, а.с.10, 65).

5.6.8.Стороною обвинувачення надано протоколи старшого оперуповноваженого в ОВС 2 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_35, реєстраційні номери 14/2/2-8610, 14/2/2-8609 від 30липня 2018року, реєстраційні номери 14/2/2-9051, 14/2/2-9050, 14/2/2-9056, 14/2/2-9054, 14/2/2-9055 від 10серпня 2018року про хід проведення НС(Р)Д (аудіо-, відеоконтроль особи) з додатками (т.4, а.с.11-12, 13, 44-48, 49, 66-71, 72, 98-102, 103, 106-130, 131, 161-162, 163, 180-205, 206).

5.6.9.Матеріальні носії інформації оптичні диски, що є додатками до протоколів про хід проведення НС(Р)Д від 30липня та 10серпня 2018року, стали предметом огляду, за наслідками чого детективами НАБУ було складено відповідні протоколи від 20-21, 24, 24-25, 25-26вересня 2018року, 20лютого та 19березня 2019року (т.4, а.с.14-43, 50-55, 73-78, 104-105, 132-160, 164-165, 207-208).

Із зазначених протоколів про хід проведення НС(Р)Д та протоколів огляду вбачається, що на матеріальних носіях інформації оптичних дисках, що надійшли з Департаменту оперативно-технічних заходів СБ України, містяться аудіофайли, на яких зафіксовані розмови між обвинуваченим ОСОБА_10 і ОСОБА_17, які відбулись під час зустрічей 10 і 12липня, 08 і 09серпня 2018року.

5.6.10. Так, під час зустрічі 10липня 2018року, яка відбулась у ТРЦ«Магелан», між ОСОБА_36 та ОСОБА_17, серед іншого, відбулись наступні діалоги (К ОСОБА_17, ОСОБА_28 ):

«К: Вот я ему говорю «Что это была за ситуация, что приняли этого самого, прокурора у Гуцуляка на взятке по этой же ситуации? Вы приходите с такой же, вот»

Т: такое же предложение» …

«Т: (декілька слів нерозбірливо) нашли вариант, сейчас мы выпишем и вы сделаете»…

«Т: я технику отработаю»

З фраз ОСОБА_10 «вот,как бы,вся история.Моя цельсегодня темузакрыть»,«нашли вариант,сейчас мывыпишем,и высделаете» (у відповідь на фрази ОСОБА_17 «Как выэту ситуациювидите?Что (нерозбірливо)делать?» вбачається мета обвинуваченого вирішити питання скасування арешту, накладеного на газ ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21жовтня 2014року, та подальшого неініціювання прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у межах кримінального провадження №12013220540000400, накладення повторного арешту. Водночас, з контексту розмови стає зрозумілим, що у співрозмовників на той час існувала думка про другорядну, невирішальну роль прокуратури у цьому питанні (у тому сенсі, що суб`єктом прийняття рішення про скасування арешту є слідчий суддя).

Слід зазначити, що відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи №21161/18-39/15634?15636/19-39 від 26вересня 2019року (т.6, а.с.145-164), за наслідком аналізу носія, на якому зафіксована зустріч ОСОБА_10 і ОСОБА_17 10липня 2018року, встановлено наступне:

у мовленні ОСОБА_17, зафіксованому на оптичному диску «Verbatim DVD-R, 4.7 Gb», зміст якого викладений у протоколі огляду від 20-21вересня 2018року, не міститься висловлювань, які за змістом можна було б тлумачити як спонукання ОСОБА_10 до пропонування, обіцянки чи надання неправомірної вигоди ОСОБА_17 та/або службовим особам Генеральної прокуратури України за вчинення ними дій з використанням службового становища, пов`язаних з арештом природного газу, а отже і мовних ознак підбурювання до вчинення вказаних дій;

у мовленні ОСОБА_10, зафіксованому на оптичному диску «Verbatim DVD-R, 4.7 Gb», зміст якого викладений у протоколі огляду від 20-21вересня 2018року, не міститься висловлювань, які за змістом можна було б тлумачити як пропонування або обіцянку надання ОСОБА_17 та/або службовим особам Генеральної прокуратури України неправомірної вигоди за вчинення ними дій з використанням службового становища, пов`язаних з арештом природного газу.

5.6.11.Під час зустрічі 12липня 2018року, яка відбулась у приміщенні громадського харчування «Чайхона Базар» (раніше заклад «Якіторія»), між ОСОБА_36 та ОСОБА_17, серед іншого, відбулись наступні діалоги (Т ОСОБА_10, ОСОБА_37 ):

«Т: … мы же проходили много раз, не здесь, а в другом месте. Поэтому вопрос конечно надо потому, что как только снимут арест, на следующий день его, в этот же день продадут и все. Чтобы не было искушения наложить его назад, но тем не менее оно все может быть. И плюс опять же надо уже на слово, будет общаться с судьей, скажет, что прокуратура не против.

К: угу»

Цей фрагмент свідчить про обізнаність ОСОБА_10 щодо повноважень прокурора повторно ініціювати накладення арешту на природний газ і намагання унеможливити такий розвиток подій.

«Т: … Если говорите да, то занимаемся. Чтоб дурную работу не делать.

К: ну понятно. Что вы хотите понятно. Что вы предлагаете?

Т: я пока только. То, что я предлагаю или предлагал, вы знаете.

К: нет, до нас отходили, доходили разные отголоски

Т: ну

К: от 80 до 300

Т: не, ровно то же самое, что было вот по той громкой истории

К: я честно, не помню

Т: ну я назвал ту же цифру, которая была по громкой, о которой мы разговаривали в прошлый раз

К: там, где попался этот

Т: да, это даже прошумело в ефир, давай назовем в 2 раза меньше

К: но это мне надо поднять посмотреть, я ж не смотрел там

Т: там все написано

К: хорошо

Т: почитайте. Там среднее между тем, что вы сказали, и тем, что между ними»

…

«Т: тогда, мы занимаемся?

К: ну да, три, три недели

Т: ну я предполагаю

К: мы тут будем

Т: мы уже обсудили определенную схему

К: хорошо

Т: переговорят с этими … с судьями».

Слід зазначити, що відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи №21161/18-39/15634?15636/19-39 від 26вересня 2019року (т.6, а.с.145-164), за наслідком аналізу носія, на якому зафіксована зустріч ОСОБА_10 і ОСОБА_17 12липня 2018року, встановлено наступне:

у мовленні ОСОБА_17, зафіксованому на оптичному диску «Verbatim DVD-R, 4.7 Gb», зміст якого викладено у протоколі огляду від 24вересня 2018року, не міститься висловлювань, які за змістом можна було б тлумачити як спонукання ОСОБА_10 до пропонування, обіцянки чи надання неправомірної вигоди ОСОБА_17 та/або службовим особам Генеральної прокуратури України за вчинення ними дій з використанням службового становища, пов`язаних з арештом природного газу, а отже і мовних ознак підбурювання до вчинення вказаних дій;

у мовленні ОСОБА_10, зафіксованому на оптичному диску «Verbatim DVD-R, 4.7 Gb», зміст якого викладено у протоколі огляду від 24вересня 2018року, містяться висловлювання, які за змістом можна тлумачити як пропонування надання ОСОБА_17 суми коштів, яка фігурувала у справі про затримання прокурора ГПУ в якості хабаря, за вчинення ним дій, пов`язаних з арештом природного газу, з використанням службового становища.

Суд дійшов переконання, що саме під час цієї зустрічі ОСОБА_10 висловив безпосередньо прокурору ОСОБА_17 пропозицію надання неправомірної вигоди у розмірі 200000 доларів США за зайняття нейтральної процесуальної позиції під час розгляду клопотання про скасування арешту майна (природного газу) та неініціювання накладення повторного арешту на зазначене майно.

Міркування, з яких суд дійшов висновку про визначення ОСОБА_10 розміру неправомірної вигоди у сумі 200000 доларів США, наведені у п.5.7 вироку.

5.6.12.Під час зустрічі 08серпня 2018року, яка відбулась у приміщенні ресторану «Курені», між ОСОБА_36 та ОСОБА_17, серед іншого відбулись наступні діалоги (Т ОСОБА_10, ОСОБА_37 ):

«Т: … По нашим, там оно чуть осложнилось, судья уперлась, но на 27-е рассмотрение, но там Лариса, не помню как…

К: Цокол?

Т: Цокол

К: она уже бралась за это»

…

«Т: ну она говорит, что. Ну я расскажу, как есть, она говорит: «Ну мне надо, чтобы прокуратура написала письмо, что она не против, чтоб они не явились на заседание». Я как бы сам с ней не общаюсь, я понимаю, что дофига…

К: чтоб мы не явились или написали ей письмо?

Т: и то, и то. Я говорю: не дофига? Она ж не бесплатно все это делает и вот вопрос как быть? Теоретически можно ее поломать, но она просит там такое (декілька слів не розбірливо) в процессе»

…

«Т: … так если что я могу половину отдать чтоб не было чего-то как-то, тяну время или что-то, это ж в общих интересах, я если можно так сделаю, я дам Виталику.

К: он же не в курсе

Т: но прошлый раз ты сказал, что через Виталика, я ему не говорил ничего

К: не, он не в курсе, та не надо ничего

Т: давай я лучше сам завезу, просто встретимся завтра, когда удобно. Я и сразу отдам позицию адвоката, ты почитаешь, скажешь, что можно в этой ситуации …».

Також зі змісту розмови випливає, що ОСОБА_10 і ОСОБА_17 домовились про зустріч наступного дня, 09серпня 2018року, о 12 годині 00 хвилин у ресторані «Курені».

Слід зазначити, що відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи №21161/18-39/15634?15636/19-39 від 26вересня 2019року (т.6, а.с.145-164), за наслідком аналізу носія, на якому зафіксована зустріч ОСОБА_10 і ОСОБА_17 08серпня 2018року, встановлено наступне:

у мовленні ОСОБА_17, зафіксованому на оптичному диску «Verbatim DVD-R, 4.7 Gb», зміст якого викладено у протоколі огляду від 24-25вересня 2018року, не міститься висловлювань, які за змістом можна було б тлумачити як спонукання ОСОБА_10 до пропонування, обіцянки чи надання неправомірної вигоди ОСОБА_17 та/або службовим особам Генеральної прокуратури України за вчинення ними дій з використанням службового становища, пов`язаних з арештом природного газу, а отже і мовних ознак підбурювання до вчинення вказаних дій;

у мовленні ОСОБА_10, зафіксованому на оптичному диску «Verbatim DVD-R, 4.7 Gb», зміст якого викладено у протоколі огляду від 24-25вересня 2018року, містяться висловлювання, які за змістом можна тлумачити як пропонування надання ОСОБА_17 половини суми коштів, яка фігурувала у справі про затримання прокурора ГПУ в якості хабаря, за вчинення ним дій, пов`язаних з арештом природного газу, з використанням службового становища.

Суд дійшов переконання, що під час цієї зустрічі ОСОБА_10 повідомив про свій намір передати наступного дня, 09серпня 2018року, половину неправомірної вигоди, запропонованої ОСОБА_17 12липня 2018року.

5.6.13.Під час зустрічі 09серпня 2018року, яка відбулась у приміщенні ресторану «Курені», між ОСОБА_36 та ОСОБА_17, серед іншого відбулись наступні діалоги (Т ОСОБА_10, ОСОБА_37 ):

«Т: Цокол. Платишь, в смысле? Это ж клопотання по вашему (не доказав)

К: ну, еще мы еще (не доказав)

Т: Ну, был суд (не доказав). Ну, это которое в суд попало. Оно ж потом расписывается

К: но вы не подали еще?

Т: она ж в суде?

К: уже в суде?

Т: уже расписана, да

К: а когда оно будет слушаться?

Т: 27-го, в понедельник.

К: в понедельник. Я не думаю, что она будет так расписывать вот это все

Т: да, она расписывает то, что ей принесут»

Так, судом встановлено, що під час зустрічі ОСОБА_10 передає ОСОБА_17 проект клопотання про скасування арешту майна («я тебе оставлю, почитаете просто. Или в понедельник, или когда»), а також повідомив про те, що клопотання вже зареєстровано в суді, призначене до розгляду на 27-ме число, понеділок, та для його розгляду автоматичною системою документообігу суду визначено суддю Цокол. Під час цієї зустрічі ОСОБА_10 і ОСОБА_17 обговорюють зміст клопотання та ухвали, яка може бути постановлена за результатами його розгляду, а також можливу позицію органу прокуратури при розгляді клопотання про скасування арешту майна (прибуття або неприбуття у судове засідання, подання або неподання заперечень).

Також під час цієї зустрічі додатково підтверджується намір ОСОБА_10 забезпечити продаж природного газу після скасування арешту майна:

«К: так вы же его продадите?

Т: Естественно»

Перед виходом з ресторану «Курені» ОСОБА_10 простягнув ОСОБА_38 певний предмет, при цьому між ними відбувся наступний діалог (Т ОСОБА_10, ОСОБА_37 ):

«К: это что?

Т: это сувенир.

К: а можно чтобы вы до машины донесли сувенир?».

Після виходу з ресторану в службовому автомобілі, яким користувався ОСОБА_17, ОСОБА_10 передав останньому коробку, при цьому між ними відбувся наступний діалог:

«Т: оставить это?

К: да, оставляйте. Сколько тут, сто?

Т: Да».

5.6.14.Незазначення певних деталей, як-то точної суми, валюти, використання скорочень, певних мовних кодів пояснюється наміром приховати злочинні дії та метою спілкування, яка з боку обвинуваченого полягала у вирішенні питань правового характеру у незаконний спосіб, шляхом вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з досліджених судом результатів НС(Р)Д, вбачається, що попри спілкування незавершеними фразами ОСОБА_17 та ОСОБА_10 були обізнані про предмет розмови, добре орієнтувались у технічних питаннях, пов`язаних зі скасуванням арешту майна та можливістю повторного звернення прокуратури з відповідним клопотанням про накладення арешту на майно.

Колегія суддів дійшла висновку про неможливість витлумачити зміст спілкування ОСОБА_10 та ОСОБА_17 в інший спосіб, оскільки з самого контексту такого спілкування та з урахуванням вилучення грошових коштів убачається, що йдеться про половину раніше обумовленої суми, а саме 100000 доларів США.

5.6.15.У межах цього кримінального провадження було проведено НС(Р)Д контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину із застосуванням технічних засобів аудіо та відеофіксації, контроль за виконанням якої було покладено на ГУ БКОЗ СБ України, що підтверджується відповідною постановою від 06серпня 2018року (т.4, а.с.209-211). Постанова проведення НС(Р)Д контроль за вчиненням злочину від 06серпня 2018року для організації виконання була скерована з Генеральної прокуратури України до Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ, що підтверджується листом №25/1/1-4564т від цієї ж дати (т.4, а.с.212).

З протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 10серпня 2018року вбачається, що зазначена НС(Р)Д була проведена 09серпня 2018року у період часу з 11 години 38 хвилин до 13 години 20 хвилин (т.4, а.с.213-214). За її наслідками було встановлено, що, перебуваючи в службовому автомобілі ОСОБА_17, ОСОБА_10 передав ОСОБА_17 коробку з грошовими коштами, при цьому обвинувачений на питання ОСОБА_17 ствердно відповів, що там 100000 доларів США.

5.6.16.09серпня 2018року у період часу з 09 години 40 хвилин до 10 години 00 хвилин в присутності понятих, за участі ОСОБА_17 та ОСОБА_39, який перебував на посаді водія ГПУ, було оглянуто багажник і салон автомобіля, за результатами чого грошові кошти в іноземній або національній валюті виявлено не було, що підтверджується протоколом огляду автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 з додатком від 09серпня 2018року (т.3, а.с.119-129).

5.6.17.Того ж дня, у період часу з 13 години 52 хвилин до 14 години 30 хвилин в присутності понятих, за участі ОСОБА_17 та ОСОБА_39, на задньому пасажирському сидінні зазначеного транспортного засобу було виявлено грошові кошти в сумі 100000 доларів США, а також картонну коробку і пакет, які, зі слів ОСОБА_17, були передані йому в цьому автомобілі ОСОБА_10, що підтверджується протоколом огляду автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 з додатками від 09серпня 2018року (т.3, а.с.132, 133-138).

Водієм ГПУ ОСОБА_40 заявами від 09серпня 2018року двічі було надано дозвіл на проведення огляду транспортного засобу, який згідно з наказом закріплений за ним, а саме автомобілю марки «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 (т.3, а.с.118, 131).

5.6.18.Протоколом огляду мотоцикла «BMW R1200GS», д.н.з. НОМЕР_2, з додатками (фототаблиця та диск) від 09серпня 2018року встановлено, що цього ж дня, у період часу з 14 години 45 хвилин до 15 години 10 хвилин в присутності понятих, за участі спеціаліста, на відкритому багажнику мотоцикла у мотоциклетному шоломі ОСОБА_10 було виявлено 7 аркушів паперу формату А 4 з друкованим текстом (у файлі), які, зі слів ОСОБА_10, є роздруківкою клопотання (т.3, а.с.140-157, 158). Перед оглядом мотоциклу у ОСОБА_10 було отримано заяву від 09серпня 2018року про надання добровільної згоди на проведення огляду мотоцикла «BMW R1200GS», д.н.з. НОМЕР_2, який перебував у його користуванні (т.3, а.с.139).

Згодом аркуші паперу, вилучені 09серпня 2018року, були оглянуті детективом НАБУ, що підтверджується протоколом огляду документів від 02жовтня 2018року з додатками (т.3, а.с.215-231). З додатку №3 до протоколу огляду від 02жовтня 2018року вбачається, що під час огляду мотоцикла «BMW R1200GS», д.н.з. НОМЕР_2, було вилучено роздруківку клопотання про скасування арешту, без дати, у межах кримінального провадження №12014000000000134, внесеного до ЄРДР 20березня 2014року, адресованого слідчому судді Печерського районного суду міста Києва від ТОВ«Фаворит Систем» як оператора за договором спільної діяльності №429 від 13травня 2004року. Зміст прохальної частини клопотання полягав:

у скасуванні арешту на майно, а саме: 8938,385 тисяч кубічних метрів природного газу, який обліковується за ТОВ«Фаворит Систем» за договором спільної діяльності №429 від 13травня 2004року, укладеним між ПАТ«Укргазвидобування», ТОВ«Фаворит систем» та ТОВ«Кувейт Енерджі Юкрейн», який був закачаний до ПСГ ПАТ«Укртрансгаз» згідно з розпорядженням НАК«Нафтогаз України» №4833/21-14 від 25вересня 2014року;

у скасуванні заборони ПАТ«Укргазвидобування», ТОВ«Фаворит систем» та ТОВ«Кувейт Енерджі Юкрейн» продавати (передавати або будь-яким іншим чином відчужувати) зазначене вище майно;

у скасуванні заборони АТ «Укртрансгаз», як правонаступнику майнових та немайнових прав ПАТ«Укртрансгаз», здійснювати будь-які дії, пов`язані з передачею 8938,385 тисяч кубічних метрів природного газу, який обліковується за ТОВ«Фаворит Систем» за зазначеним вище договором спільної діяльності, який був закачаний до ПСГПАТ«Укртрансгаз» згідно з вже згадуваним розпорядженням НАК«Нафтогаз України».

На останньому аркуші роздруківки клопотання у якості особи-підписанта зазначено «Директор ТОВ«Фаворит систем» як Оператора за договором спільної діяльності №429 від 13травня 2004року ОСОБА_41 » (т.3, а.с.225-231).

5.6.19.У судовому засіданні в порядку, передбаченому статтею 357 КПК України, був досліджений речовий доказ роздруківка клопотання про скасування арешту, адресованого слідчому судді Печерського районного суду міста Києва від ТОВ«Фаворит Систем».

5.6.20. Відповідно до довідки старшого слідчого в ході проведення оглядів автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1, та мотоцикла «BMW R1200GS», д.н.з. НОМЕР_2, проведених 09серпня 2018року, застосовано технічні засоби фіксування цифрову камеру Panasonic Full HD HC-V770, про що повідомлено учасникам слідчих дій. Після складання протоколів відео, на якому зафіксовано огляд зазначених транспортних засобів, записано на два цифрові носії інформації сріблястого кольору Verbatim DVD-R (т.3, а.с.130).

5.7.Докази, які підтверджують розмір запропонованої ОСОБА_10 . ОСОБА_17 неправомірної вигоди та наданої у подальшому її частини

5.7.1.Судом встановлено, що під час розмови 12липня 2018року обвинувачений висунув ОСОБА_17 пропозицію надати неправомірну вигоду у розмірі 200000 доларів США, при цьому визначив суму опосередковано, вказавши на суму грошових коштів, яка фігурувала в іншому кримінальному провадженні №42016000000000961, внесеному в ЄРДР 07квітня 2016року.

Так, 29вересня 2016року прокурору другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України було повідомлено про підозру у вчиненні замаху на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб (зі знайомим адвокатом) шляхом зловживання довірою. За версією сторони обвинувачення, прокурор намагався заволодіти майном директора ТОВ«Фаворит Систем» у розмірі 200000 доларів США, створивши у нього враження можливості зняття арешту з 8938385 кубічних метрів природного газу та скасування заборони ТОВ«Фаворит Систем», ТОВ«Кувейт Енерджі Юкрейн», ПАТ«Укргазвидобування» продавати (передавати або будь-яким іншим способом відчужувати) зазначений природний газ, арешт на який було накладено в межах кримінального провадження №12014000000000134 відповідно до зазначеної вище ухвали слідчого судді.

Наведене підтверджується змістом повідомлень про підозру від 29вересня 2016року та про зміну раніше повідомленої підозри від 19червня 2017року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України (т.6, а.с.49-58, 59-69).

5.7.2.Суд звертає увагу, що тотожність запропонованого ОСОБА_10 розміру неправомірної вимоги сумі коштів, що фігурує у кримінальному провадженні №42016000000000961, внесеному до ЄРДР 07квітня 2016року, також підтверджується:

1) змістом розмови між ОСОБА_17 і обвинуваченим ОСОБА_10, яка відбулась 10липня 2018року (т.4, а.с.21). Зокрема, під час цієї розмови відбувся діалог наступного змісту ( ОСОБА_37, ОСОБА_28 ):

«К: Вот я ему говорю «Что это была за ситуация, что приняли этого самого, прокурора у Гуцуляка на взятке по этой же ситуации? Вы приходите с такой же, вот»

Т: Такое же предложение»;

2) змістом розмови між ОСОБА_17 і обвинуваченим ОСОБА_10, яка відбулась 12липня 2018року (т.4, а.с.46). Зокрема, під час цієї розмови відбувся діалог наступного змісту (К ОСОБА_17, ОСОБА_28 ):

«Т: то же самое, что было по этому громкому

К: я честно, не помню

Т: ну я назвал уже цифру, которая была по громкой, о которой мы разговаривали в прошлый раз

К: там, где попался этот

Т: да, это даже прошумело в эфир, давай назовем в два раза меньше

К: но это мене надо понять, посмотреть, я ж не смотрел там

Т: там все написано

К: хорошо».

5.7.3.Згодом, під час зустрічі 08серпня 2018року ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_17 про намір передати під час наступної зустрічі половину узгодженої неправомірної вигоди, тобто 100000 доларів США, що підтверджується наступною розмовою (К ОСОБА_17, ОСОБА_28 ):

«Т: … так если что я могу половину отдать чтоб не было чего-то как-то, тяну время или что-то, это ж в общих интересах, я если можно так сделаю, я дам ОСОБА_42 .

К: он же не в курсе

Т: но прошлый раз ты сказал, что через Виталика, я ему не говорил ничего

К: не, он не в курсе, та не надо ничего

Т: давай я лучше сам завезу, просто встретимся завтра, когда удобно. Я и сразу отдам позицию адвоката, ты почитаешь, скажешь, что можно в этой ситуации …».

5.7.4.У судовому засіданні були досліджені наступні документи та висновок експерта, які мають стосунок до предмету неправомірної вигоди та її розміру:

протокол огляду від 09серпня 2018року, з додатками, в ході якого проведено огляд грошових коштів у сумі 100000 доларів США, вилучених згідно з протоколом огляду автомобіля TOYOTA COROLLA, номерний знак НОМЕР_1 (т.5, а.с.17-30, 31-33);

висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №21162?21164/18-33/21371?21467/18-33 від 17жовтня 2018року, з додатком, зі змісту якого вбачається, що купюри номіналом 100 доларів США у кількості 1000 штук (за переліком) за способом друку їх реквізитів та наявними в них захисними елементами є відповідними купюрами номіналом 100 доларів США зразка 2006року, які випущені в обіг Федеральною резервною системою США (т.5, а.с.117-129);

лист Національного банку України №61-0053/51649 від 25вересня 2018року, з якого вбачається, що офіційний курс гривні до іноземної валюти станом на 09серпня 2018року складає 2696,1726грн за 100 доларів США (т.5, а.с.142);

протокол огляду речей від 06листопада 2018року з додатками, складений старшим детективом НАБУ ОСОБА_43, в ході якого оглянуто сейф-пакет білого кольору №026477929 з паперовою биркою наступного змісту: «Пакет №2 Вилучені поліетиленове упакування грошових коштів згідно з протоколом огляду місця події від 09.08.2018, проведеного за адресою: м.Київ, бул.Л. Українки, 26-А, кабінет 417 у кримінальному провадженні №42017000000003675 від 14листопада 2017року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 Кримінального кодексу України» з двома підписами (т.6, а.с.70-72).

5.7.5.Крім того, у судовому засіданні в порядку, передбаченому ст.357 КПК України, були досліджені речові докази грошові кошти у сумі 100000 доларів США.

5.8.Висновки експертизи, надані стороною обвинувачення

Крім висновку експерта за результатами проведення судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи №21161/18-39/15634?15636/19-39 від 26вересня 2019року (т.6, а.с.145-164), зміст якого описаний у п.5.6 вироку, суд враховує у якості джерел доказів, що доводять певні обставини у кримінальному провадженні, наведені нижче висновки експерта.

5.8.1.Висновок експерта за результатами проведення експертизи звукозапису №21158/21159/18-35/28811?28814/18-35 від 31січня 2019року (т.6, а.с.117-137), яким встановлено наступне:

1) слова та висловлювання, що зафіксовані на відео- та аудіозаписі досліджуваних розмов №3 і №4 на DVD-R дисках «Verbatim» з реєстраційними номерами, відповідно, 2726 (№3) та 2726/2 (№4), позначені в наданих матеріалах досудового розслідування в кримінальному провадженні №42017000000003675 від 14листопада 2017року символом « ОСОБА_10 », промовлені гр. ОСОБА_10 .

Суд принагідно зауважує, що на DVD-R дисках «Verbatim» з реєстраційними номерами 2726 (№3) та 2726/2 (№4) зафіксовані зустрічі, які відбувались між ОСОБА_17 та ОСОБА_10 08 та 09серпня 2018року;

2) слова та висловлювання, що зафіксовані в аудіозапису досліджуваних розмов №1 і №2 на DVD-R дисках «Verbatim» з реєстраційними номерами, відповідно, №2675 (№1) і 2672 (№2), позначені в наданих матеріалах досудового розслідування в кримінальному провадженні №42017000000003675 від 14листопада 2017року символом « ОСОБА_10 », промовлені ймовірно гр. ОСОБА_10 .

Суд принагідно зауважує, що на DVD-R дисках «Verbatim» з реєстраційними номерами №2675 (№1) і 2672 (№2) зафіксовані зустрічі, які відбувались між ОСОБА_17 та ОСОБА_10 10 та 12липня 2018року. Оцінку твердженню експерта про ймовірність належності ОСОБА_10 висловлювань суд надасть пізніше, у цьому ж пункті вироку;

3) слова та висловлювання, що зафіксовані на відео- та аудіозаписі досліджуваних розмов №№1-4 на DVD-R дисках «Verbatim» з реєстраційними номерами, відповідно, 2675 (№1), 2672 (№2), 2726 (№3) та 2726/2 (№4) і позначені в наданих матеріалах досудового розслідування в кримінальному провадженні №42017000000003675 від 14листопада 2017року символом « ОСОБА_17 », промовлені гр. ОСОБА_17 .

5.8.2.Висновок експерта №8/4 від 14червня 2019року з ілюстративною таблицею за результатами комплексної експертизи звукозапису та технічної експертизи (т.6, а.с.208-259; т.7, а.с.1-11), відповідно до якого:

1) щодо оптичного диску DVD-R марки «Verbatim», реєстр. №2672 (зустріч 10липня 2018року):

методами лінгвістичного аналізу встановлено, що в розмовах, які зафіксовані на частині файлів присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_17, у решті файлів встановити це неможливо через причини, зазначені у п.4.1.Висновку;

встановити методами технічного аналізу, чи присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_17 в розмовах, зафіксованих у файлах на зазначеному диску неможливо через причини, зазначені у п.3.1.1 Висновку;

встановити, чи присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_10 в розмовах, зафіксованих у файлах на зазначеному диску, методами технічного і лінгвістичного аналізів неможливо через причини, зазначені у пунктах 3.1.1 і 4.1 Висновку;

методами технічного аналізу встановлено, що зафіксовані на диску записи монтажу не піддавалися;

2) щодо оптичного диску DVD-R марки «Verbatim», реєстр. №2675 (зустріч 12липня 2018року):

методами лінгвістичного аналізу встановлено, що в розмові у файлі «180712_190830_001001.wav», присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_17 ;

методами лінгвістичного аналізу встановити, чи присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_17 в розмові, яка зафіксована у файлі «180712_185828_001001.wav», неможливо через причини, зазначені у п.4.1.Висновку;

методами лінгвістичного аналізу встановлено, що в розмовах, які зафіксовані на вказаному оптичному диску присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_10 ;

встановити методами технічного аналізу, чи присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_17 та гр. ОСОБА_10 в розмовах, зафіксованих у файлах на зазначеному диску, неможливо через причини, зазначені у п.3.1.1 Висновку;

методами технічного аналізу встановлено, що записи, які зафіксовані на оптичному диску DVD-R марки «Verbatim», реєстр. №2675, монтажу не піддавалися;

3) щодо оптичного диску DVD-R марки «Verbatim», реєстр. №2726/1 (зустріч 08серпня 2018року):

методами лінгвістичного аналізу встановлено, що в розмові у файлах «Фрагмент.wav», що міститься в папці «АК», «2018_08_08_14_53_сh2.mp4», що міститься в папці «ВК», присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_17 та гр. ОСОБА_10 ;

зміст розмов, зафіксованих на файлах, тотожний змісту розмови, зафіксованої у файлі «2018_08_08_14_52_сh2.mp4» на карті пам`яті micro SD марки «Transcend», реєстр. №2721;

встановити методами технічного аналізу, чи присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_17 та гр. ОСОБА_10 в розмовах, зафіксованих у зазначених вище файлах, неможливо через причини, зазначені у п.3.1.1 Висновку;

методами технічного аналізу встановлено, що записи, зафіксовані у файлах на оптичному диску DVD-R марки «Verbatim», реєстр. №2726/1, піддавалися монтажу, та є безперервними фрагментами записів, зафіксованих на оптичному диску DVD-R марки «Verbatim», реєстр. №2726;

4) щодо оптичного диску DVD-R марки «Verbatim, реєстр. №2726/3 (зустріч 09серпня 2018року в ресторані «Курені» та службовому автомобілі ОСОБА_17 ):

методами лінгвістичного аналізу встановлено, що в розмовах, які зафіксовані у файлах на цьому диску, присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_17 та гр. ОСОБА_10 ;

розмови, зафіксовані на цьому диску, мають тотожний зміст із розмовами, які зафіксовані на картках пам`яті micro SD марки «Transcend», реєстр. №2720, micro SD марки «Transcend», реєстр. №2731;

встановити методами технічного аналізу, чи присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_17 та гр. ОСОБА_10 в розмовах, зафіксованих у зазначених вище файлах, неможливо через причини, зазначені у п.3.1.1 Висновку;

методами технічного аналізу встановлено, що записи, зафіксовані на оптичному диску DVD-R марки «Verbatim», реєстр. №2726/3, піддавались монтажу та є безперервними фрагментами записів, зафіксованих на картках пам`яті micro SD марки «Transcend», реєстр. №2720, micro SD марки «Transcend», реєстр. №2731;

встановити методами технічного аналізу, чи присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_17 та гр. ОСОБА_44 в розмовах, зафіксованих у зазначених вище файлах, неможливо через причини, зазначені у п.3.1.1 Висновку;

5) щодо оптичного диску DVD-R марки «Verbatim», реєстр. №2726/4 (зустріч 09серпня 2018року в службовому автомобілі ОСОБА_17 ):

методами лінгвістичного аналізу встановлено, що в розмовах, які зафіксовані на зазначеному диску присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_17 та гр. ОСОБА_10 ;

зазначені розмови є складовими розмов, зафіксованих на картці пам`яті micro SD марки «Transcend», реєстр. №2720, на оптичному диску DVD-R марки «Verbatim», реєстр. №2726/3, на карті пам`яті micro SD марки «Transcend», реєстр. №2731;

встановити методами технічного аналізу, чи присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_17 та гр. ОСОБА_10 в розмовах, зафіксованих у зазначених вище файлах, неможливо через причини, зазначені у п.3.1.1 Висновку;

методами технічного аналізу встановлено, що записи, які зафіксовані на оптичному диску DVD-R марки «Verbatim», реєстр. №2726/4, піддавалися монтажу, та є безперервними фрагментами записів, зафіксованих на картах пам`яті SD марки «Transcend», реєстр. №№2722, 2723;

6) методами технічного аналізу встановлено, що записи, які зафіксовані на картках пам`яті SD марки «Transcend», реєстр. №2722, реєстр. №2723, реєстр. №2721, реєстр. №2720 монтажу не піддавалися.

5.8.3.За наслідками аналізу вищевказаних висновків експертизи суд дійшов висновку про те, що матеріальні носії інформації, на яких були зафіксовані зустрічі ОСОБА_10 та ОСОБА_17 10 і 12липня, 08 і 09серпня 2018року (картки пам`яті), та копії цих носіїв (оптичні диски) стали предметом експертиз, за результатами яких було виявлено:

відсутність ознак монтажу. Суд зауважує, що у тих випадках, коли експерт зазначив про наявність ознак монтажу, йшлось виключно про створення безперервних фрагментів записів (з карток пам`яті, на які первісно фіксувались НС(Р)Д, на оптичні диски), що повністю кореспондує положенням ч.1 ст.266 КПК України у частині необхідності відтворення у протоколі лише тієї інформації, яка має значення для кримінального провадження. Ознака безперервності свідчить про те, що зазначені дії органу досудового розслідування зі створення фрагментів записів не спотворили зміст відомостей, отриманих з матеріалів НС(Р)Д. Зафіксовані на носіях інформації розмови носять логічний та послідовний характер, що виключає фальсифікацію або викривлення змісту спілкування ОСОБА_10 та ОСОБА_17

належність слів і висловів, що лунали під час зустрічей, ОСОБА_17 та ОСОБА_10 . Щодо висновку експерта про ймовірність промовляння ОСОБА_10 слів та висловлювань, що зафіксовані на DVD-R дисках «Verbatim» з реєстраційними номерами, відповідно №2675 (№1) і 2672 (№2) і позначені символом « ОСОБА_10 », у суду немає підстав для сумнівів у тому, що на зазначених оптичних носіях відображені партії мовлення саме ОСОБА_10 і ОСОБА_17, оскільки у наступній експертизі, результати якої оформлені у вигляді висновку №8/4 від 14червня 2019року, була підтверджена належність ОСОБА_10 слів та висловлювань, що лунали під час зустрічі 12липня 2018року. У свою чергу, зміст розмов, що відбулись 12липня 2018року, свідчить про логічне продовження спілкування, що відбулось між ОСОБА_10 та ОСОБА_17 10липня 2018року.

Таким чином, висновки експертів у своїй сукупності підтверджують зміст спілкування, відображений в протоколах про хід НС(Р)Д, протоколах огляду, а також належність мовних партій ОСОБА_17 та ОСОБА_10 та відсутність ознак монтажу.

5.9.Висновок суду про вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення

5.9.1.Дослідивши наведені докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеними такі фактичні обставини:

(а) зустріч ОСОБА_10 та ОСОБА_17 09серпня 2018року у ресторані «Курені»;

(б) передання ОСОБА_10 ОСОБА_17 у службовому автомобілі, яким користувався останній, неправомірної вигоди у розмірі 100 000 доларів США, яка була частиною неправомірної вигоди, запропонованої ОСОБА_10 ОСОБА_17 раніше у розмірі 200000 доларів США;

(в) надання неправомірної вигоди за зайняття прокурором нейтральної позиції (незаперечення проти клопотання про скасування арешту майна) при розгляді слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва клопотання про скасування арешту майна, накладеного відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21жовтня 2014року, а також за неініціювання повторного накладення арешту на майно (природний газ). Зазначені дії мали бути вчинені/не вчинені в інтересах третьої осіб.

5.9.2.Як вже було встановлено судом, ОСОБА_17 у серпні 2018року, обіймаючи посаду заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва та будучи прокурором у кримінальному провадженні №12013220540000400, в розумінні п.1 примітки до ст.364 та п.2 примітки до ст.368 КК України мав статус службової особи, яка займала відповідальне становище.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.171 КПК України, в межах виконання повноважень сторони обвинувачення зі здійснення процесуального керівництва ОСОБА_17, як прокурору у зазначеному кримінальному провадженні, зокрема, було надано право звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

5.9.3. ОСОБА_45 є фізичною, осудною особою, якій виповнилось 16 років, тобто повністю підпадає під визначення загального суб`єкта кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.

5.9.4.Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_10, характеризується виною виключно у формі прямого умислу. Досліджені судом докази беззаперечно свідчать про умисне вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України. Так, ОСОБА_10 достеменно усвідомлював, що він запропонував та надав неправомірну вигоду службовій особі, яка займає відповідальне становище, за виконання та невиконання певних дій з використанням наданої їй влади в інтересах третіх осіб. Мотиви, з яких ОСОБА_10 вдався до вчинення кримінального правопорушення, на кваліфікацію за ч.3 ст.369 КК України не впливають.

5.9.5.Сукупність досліджених судом доказів поза будь-яким розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_10 надав ОСОБА_17, як особі, яка займала відповідальне становище, неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 100 000 доларів США, а ОСОБА_17, будучи залученим до конфіденційного співробітництва та діючи в межах контролю за вчиненням злочину, прийняв її.

Надавши ОСОБА_17 неправомірну вигоду за вчинення (невчинення) дій, зазначених у пп.(в) п.5.10.1 вироку, ОСОБА_10 заподіяв шкоди безпосередньому об`єкту злочину, передбаченого ст.369 КК України, а саме: встановленому порядку здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, зокрема, порядку застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених главою 17 КПК України, а також суспільним відносинам, що забезпечують належну діяльність органів державної влади, а також їх службових осіб, у частині їх непідкупності та фінансування виключно у порядку, встановленому законодавством.

При констатації заподіяння шкоди об`єкту кримінального правопорушення суд виходить з того, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження на засадах законності є невід`ємною складовою концепції верховенства права та обов`язковою умовою досягнення мети кримінального провадження.

5.10. Неналежні докази

Певний обсяг доказів як сторони обвинувачення, так і сторони захисту суд вважає такими, що не підтверджують прямо або опосередковано існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а отже неналежними. Зокрема, йдеться про докази, наявні у т.3, а.с.96, 97, 224; т.5, а.с.170, 188-194, 198-210, 223, 227-229, 232-233, 237-239; т.7, а.с.124-128; т.10, а.с.38-58.Зазначені документи стосуються залучення ОСОБА_21 до конфіденційного співробітництва та надання останнім згоди на проведення щодо нього НС(Р)Д, проблемних питань щодо ПАТ«Харківський ЦУМ», трудової діяльності ОСОБА_46 в органах прокуратури, здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014000000000134 до набуття ОСОБА_17 повноважень прокурора у ньому та до об`єднання його з кримінальним провадженням за №12013220540000400, внесення змін до договору про спільну діяльність №429 від 13травня 2004року після подій, які є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014000000000134 (після об`єднання - №12013220540000400).

Висновок експерта №105/1 від 31жовтня 2019року (т.10, а.с.38-57), який складений за наслідками проведення судово-лінгвістичної експертизи змісту спілкування ОСОБА_17, ОСОБА_20 та ОСОБА_47, суд визнає неналежним доказом з огляду на межі судового розгляду у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, суд вважає неналежним доказом роздруківку вироку Вищого антикорупційного суду від 23вересня 2020року у справі №991/7534/20 (т.9, а.с.187-201) з огляду на неможливість надання цьому рішенню преюдиціального значення.

Так, чинне кримінальне процесуальне законодавство містить вичерпний перелік випадків, за яких можливе застосування преюдиції, і враховуючи положення ч.1 ст.90 КПК України, це судове рішення не містить таких висновків, які б були обов`язковими для врахування під час судового розгляду цього кримінального провадження.

Також неналежним доказом суд визнає відомості, отримані за наслідком тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 12лютого 2019року, які містять інформацію про телефонні з`єднання між ОСОБА_18 та ОСОБА_10 . При відтворенні диску сторона захисту звертала увагу суду лише на телефонні з`єднання, які відбулись 05березня 2018року (т.8, а.с.190, 191). Суд визнає цей доказ неналежним з огляду на те, що обвинуваченому інкримінується вчинення злочину, подія якого мала місце влітку 2018року.

VI. Підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою

6.1.Під час судового розгляду обвинувачення не змінювалось, але судом були встановлені підстави для визнання його частини необґрунтованою, а саме у частині інкримінування ОСОБА_10 вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою з невстановленими особами.

Як зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_10 обвинувачується у наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи певної дії з використанням наданої влади, а також за невчинення службовою особою в інтересах третьої особи певної дії з використанням наданої влади, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.

Частиною 2 статті 28 КК України передбачено, що кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.

Інакше кажучи, злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб`єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об`єктивну сторону складу злочину. При цьому можливим є такий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину.

Домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження заздалегідь об`єкту злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Таку домовленість (або змову) може бути досягнуто лише шляхом обміну інформацією між учасниками і лише до моменту виконання його об`єктивної сторони. Хоча інформація може бути виражена не лише у вербальній формі, але й жестами та діями, але у будь-якому разі має бути доведено, що до початку вчинення злочину такий обмін інформацією відбувся, без чого не можна вважати, що між учасниками досягнуто домовленості (тобто змови).

Таким чином, будь-який обмін інформацією (вербальний чи невербальний) має не залишати сумнівів у тому, що між учасниками спілкування досягнуто домовленості про вчинення певного злочину.

6.2.Під час промови у судових дебатах та в ході судового розгляду прокурор в обґрунтування змови ОСОБА_10 з невстановленими особами посилався на роздруківку клопотання про скасування арешту майна, де містилось місце для підпису директора ТОВ«Фаворит Систем» ОСОБА_48 .

Проте, будь-яких інших доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб або у будь-якій іншій формі співучасті, стороною обвинувачення не надано.

Суд дійшов висновку, що роздруківка клопотання про скасування арешту майна та інші наявні у матеріалах провадження докази не підтверджують факт змови ОСОБА_10 з іншими особами, обмін інформацією між ними, розподіл ролей та вчинення конклюдентних дій з метою виконання єдиного злочинного умислу.

Отже, за наслідками судового розгляду суд констатує недоведеність існування осіб, з якими обвинувачений вступив у змову, та факту обміну інформацією між ОСОБА_10 та цими особами, а також непідтвердження узгодженості ними спільних дій з метою досягнення єдиної злочинної мети.

Слід зазначити,що виключенняцієї кваліфікуючоїознаки зізмісту обвинуваченняне впливаєна кваліфікаціюкримінального правопорушення,оскільки ч.3ст.369КК Українимістить альтернативнікваліфікуючі ознаки - якщо неправомірна вигода надається службовій особі, яка займає відповідальне становище, або якщо такі діяння вчиняються за попередньою змовою групою осіб.

VІI. Оцінка суду та мотиви неврахування деяких доказів сторони обвинувачення і сторони захисту

7.1.Аналіз тверджень сторони захисту про провокацію ОСОБА_10 до вчинення злочину

7.1.1.Сторона захисту стверджувала, що співробітники правоохоронних органів ОСОБА_17 і ОСОБА_18 підбурили ОСОБА_10 до вчинення злочину, оскільки саме вони ініціювали спільну зустріч ОСОБА_10 і ОСОБА_17, від якої ОСОБА_10 двічі відмовлявся. Також у судових дебатах сторона захисту посилалась на надання стороною обвинувачення суду неповного обсягу результатів НС(Р)Д та на той факт, що ОСОБА_17 через ОСОБА_18 передав ОСОБА_10 пропозицію, від якої останній з огляду на переслідування з боку правоохоронних органів не міг відмовитись.

7.1.2.Відповідно до ч.3 ст.271 КПК України під час підготовки та проведення контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем.

Для розмежування події провокації та допустимої поведінки при використанні законних таємних методів під час кримінального провадження суд застосовує усталену практику Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, викладену у численних рішеннях з окресленого питання (рішення Європейського суду з прав людини «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Таранекс проти Латвії», «Раманаускас проти Литви», «Баннікова проти Російської Федерації», «Вєсєлов та інші проти Російської Федерації», а також постанови Верховного Суду від 22липня 2020року у справі №689/9761/16-к, від 12травня 2021року у справі №166/1199/18 тощо).

Зокрема, у випадку визнання заяви про підбурювання такою, що не є явно необґрунтованою, для визнання доказів допустимими суду належить з`ясувати, чи було слідство «по суті пасивним», чи був би злочин вчинений без втручання влади, чи мало місце з боку влади спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; вагомість причин проведення оперативної закупки, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою. Вплив на суб`єкта може бути у формі наполегливого спонукання до надання/отримання неправомірної вигоди, погроз, шантажу, звернення до почуття жалю, обіцянки фінансової вигоди, ініціативних контактів, нагадувань та запрошень до особистої зустрічі, а також повторних пропозицій, незважаючи на попередню відмову, тощо.

Критерії перевірки обґрунтованості тверджень заявників щодо провокації вчинення злочину (матеріально-правовий і процесуальний тести) визначені також Верховним Судом у постановах від 07жовтня 2020року у справі №725/1199/19 та від 02квітня 2019року у справі №734/2421/17).

Ретельно проаналізувавши доводи сторони захисту про підбурення ОСОБА_10 до вчинення кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про безпідставність таких тверджень з огляду на наступне.

7.1.3.Позиція сторони захисту щодо провокації вчинення кримінального правопорушення спростовується змістом розмов між ОСОБА_10 (Т) і ОСОБА_17 (К), зафіксованих за результатами проведення НС(Р)Д, зокрема:

1) діалогами, що відбулись під час зустрічі 10липня 2018року:

«К: коллеги говорят, что надо встретиться, поговорить

Т: да, ну, там (не розбірливо) все это просто, в общем-то (не розбірливо) да? Изначально я там со своими товарищами общался».

«Т: Кстати, может поднять эту флешку там, если ее (не розбірливо)

К: Давайте, давайте».

І пізніше під час цієї ж зустрічі (за контекстом про флешку):

«Т: я ее завтра, завтра возьму (не розбірливо)

К: та увидимся ж (не розбірливо) ну увидимся, заберу»;

2) діалогами, що відбулись під час зустрічі 08серпня 2018року:

«Т: … ну смотри, на ты? на вы? Как?

К: та как

Т: на ты, как проще»;

3) діалогами, що відбулись під час зустрічі 09серпня 2018року:

«Т: мы на ты или на вы? Через раз

К: ну, как учили, так и общаемся».

Крім того, під час зустрічі 09серпня 2018року саме ОСОБА_10 додатково наголошує ОСОБА_17 на безпідставності та нераціональності збереження арешту на газ («Но на самом деле ситуация такая, что если смотреть на это объективно, он там лежит, деньги съедаются, ну там за хранение «Трансгаза» … Никто от этого не выиграет, ни государство, ни компания. Никто. Его надо было или уже конфисковать давным-давно, за 4 года, либо какой-то может быть компромиссный вариант»). З наведеного можна зробити висновок, що саме обвинувачений був зацікавлений у вирішенні цього питання і, відповідно, ініціював скасування арешту майна.

Також під час цієї ж зустрічі ОСОБА_17 висловлює стурбованість з приводу скасування арешту газу і повідомляє ОСОБА_10 про своє занепокоєння («просто мне эта ситуация не сильно нравится, если честно», «мне, честно скажу, это не нравится»). Втім, обвинувачений запевняє ОСОБА_17, що вирішує такі питання на постійній основі («это ж не первый раз такой процесс судьями. У меня много таких») і з огляду на кількість проведених зустрічей варто визначитись у питаннях взаємної довіри («нужно расслабиться»).

Згодом, у цей самий день, обвинувачений, перебуваючи у службовому автомобілі ОСОБА_17, зазначає «это я, знаешь, когда этому давали прокурору взятку, вот этот, который (не доказав). Мы взяли каждую пачку упаковали в этот, упаковали в клеенку такую обтягивающую. Я говорю: «Офигенно, принесли прокурору взятку, а каждая пачка, в этом, как в магазине упакована».

Зміст спілкування, вільний обмін інформацією між співрозмовниками, охоче підтримання певних тем розмов, надання послуг і виконання прохань у порядку дружньої або принаймні взаємовигідної допомоги (надання флешки, до прикладу), на думку суду, спростовує твердження сторони захисту про примусовий характер зустрічей, необхідність яких для ОСОБА_10 була нібито викликана певними погрозами, небезпекою та шантажем.

Навпаки, висловлені з боку ОСОБА_10 пропозиції перейти на «ти», «не турбуватись», «розслабитись» свідчать про певну фамільярність та панібратство у спілкуванні з ОСОБА_17 та спростовують наявність у ОСОБА_10 почуття остраху під час такого спілкування.

Характер висловлювань ОСОБА_10 спростовує також версію сторони захисту про шантаж, яка пролунала під час судових дебатів, оскільки спілкування з позиції жертви, яка виконує дію з почуття страху та всупереч своїй волі, має дещо інше забарвлення. Тоді як вислови ОСОБА_10 спокійні, виважені, з них не вбачається, що обвинувачений нервував, відчував себе у небезпеці або висловив пропозицію про надання неправомірної вигоди та власне надав її ОСОБА_17 з безвиході, або з інших мотивів, які не пов`язані з його власним волевиявленням. Навпаки, у ході спілкування ОСОБА_10 виявляє свою обізнаність про способи і методи досягнення певних цілей шляхом використання незаконних механізмів та розповідає про власний досвід у цій сфері. Вочевидь, колегія суддів не спроможна у повній мірі ідентифікувати мотиви, з яких обвинувачений ОСОБА_10 розповідав це ОСОБА_17, але витлумачити зазначені висловлення в інший спосіб, ніж наведено в обвинувальному акті, не виявляється за можливе.

Разом з тим, суд проаналізував твердження сторони захисту про наявність між обвинуваченим та ОСОБА_17 діалогу від 09серпня 2018року наступного змісту:

«Т: Я к тому что может быть вдлинную затянуть? И себе там делать экспертизы. Можно год подождать. Какие проблемы?

К: Та где мы будем через год?».

Суд не вбачає з вищенаведеної розмови ознак провокації, оскільки, по-перше, цьому діалогу передували репліки, не пов`язані з питанням скасування арешту на природний газ (щодо розміщення публікацій у закордонних ЗМІ), тобто за контекстом цей діалог не стосувався цього питання. По-друге, з протоколу про хід НС(Р)Д від 10серпня 2018року, на якому зафіксовано зазначений діалог, та з оптичного диску, який є додатком до цього протоколу і був відтворений у судовому засіданні, вбачається наступний зміст цього діалогу:

«Т: ну там не много, кто публикует эти вещи. Парочку «БНЕ», «Драхом стейт» это любит публиковать. Я к тому что, может быть вдлинную затянуть? Вы себе там делаете экспертизы все, еще раз, можно год подождать. Какие проблемы?

К: Да, где мы еще (не доказав). Где будет? (не доказав)

Т: дело еще через год?

К: да».

Таким чином, зміст зазначеної розмови, на думку суду, по-перше, у жодному випадку не може бути витлумачений як доказ здійснення ОСОБА_17 провокації щодо ОСОБА_10, а по-друге, не відповідає змісту розмови, наведеному у протоколі про хід НС(Р)Д від 10серпня 2018року.

7.1.4.На підтвердження обставин наявності у мовній партії ОСОБА_17 ознак підбурення сторона захисту надала у матеріали провадження висновок експерта №056/85 від 23березня 2020року (т.8, а.с.82-109). Експертизою встановлено наступне:

мовна партія Кулика в текстовому матеріалі, наданому для експертизи, містить прямий мовленнєвий акт «спонукання співрозмовника до висловлення пропозиції» у репліці Что вы хотите понять, что вы предлагаете? І в наступних уточнюючих репліках;

контекст діалогу в цілому й окремі репліки учасників діалогу зокрема дають лінгвістичні підстави стверджувати, що ці репліки містять імпліцитну вказівку на те, що пропозиція, до якої спонукає свого співрозмовника учасник діалогуК., стосується грошових сум.

З огляду на положення ч.10 ст.101 КПК України колегія суддів наводить наступні підстави незгоди із зазначеним висновком експерта.

По-перше, з його змісту вбачається (т.8, а.с.83), що для експертизи надано текст протоколу про хід проведення НС(Р)Д (аудіо-, відеоконтроль особи) від 20липня 2018року. Втім, у матеріалах кримінального провадження відсутні протоколи про хід проведення НС(Р)Д від зазначеної дати.

На жаль, з огляду на те, що копія протоколу про хід проведення НС(Р)Д, яка була надана на дослідження експерту, не долучена у якості додатку до висновку експертизи, суд позбавлений можливості порівняти цей протокол з протоколами про хід проведення НС(Р)Д від 30липня 2018року, наявними у матеріалах провадження, і констатувати, до прикладу, технічну описку.

По-друге, зміст діалогів, наведених у дослідній частині висновку експертизи, свідчить, що експерту на дослідження не надані всі відомості, отримані за наслідками проведення НС(Р)Д, наявні у матеріалах кримінального провадження, натомість експерт аналізує зміст лише одного нетривалого діалогу.

По-третє, ст.7 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз і наведено їх вичерпний перелік, в той час як експертиза, надана стороною захисту, була здійснена державним підприємством «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України», яке такого статусу не має.

Отже, колегія суддів надає перевагу наданому стороною обвинувачення висновку експерта за результатами проведення судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи №21161/18-39/15634?15636/19-39 від 26вересня 2019року (т.6, а.с.145-164), оскільки предметом цього експертного дослідження були всі матеріальні носії інформації, на яких зафіксовані зустрічі ОСОБА_17 і ОСОБА_10 10, 12липня та 08серпня 2018року.

7.1.5.На підставі досліджених під час судового розгляду доказів суд встановив, що первісно метою зустрічі ОСОБА_17 з ОСОБА_10 було надання останнім свідчень, які мали значення для кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 31січня 2013року за №12013220540000400, що детально описано у п.5.5 вироку. Зазначені обставини підтверджуються також показаннями свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

Щодо тверджень сторони захисту про недостовірність та ненадійність показань свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18, суд зазначає наступне.

Чинне кримінальне процесуальне законодавство, а саме ст.96 КПК України, передбачає процедуру з`ясування достовірності показань свідка. Суд зауважує, що стороні захисту не чинилось перешкод під час допиту свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_27 . Так, свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_27 були навіть допитані двічі. Певна розбіжність у відомостях, що надавались свідком ОСОБА_18 під час допиту, на думку суду, пояснюється спливом трьох років після подій, щодо яких він допитувався, а по-друге, не спотворює обставини, які підлягають доведенню у цьому кримінальному провадженні. Крім того, у порядку, передбаченому ч.15 ст.352 КПК України, сторонам кримінального провадження було надано можливість з`ясувати причини розбіжностей у показаннях ОСОБА_18 та ОСОБА_27 шляхом проведення їх одночасного допиту.

Сторона захисту також не скористалась правом, наданим ч.2 ст.96 КПК України, зокрема, не надала показань, документів, які підтверджують відповідну репутацію та нечесність свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

Суд зауважує, що твердження сторони захисту про значні статки нелегального походження ОСОБА_17, ймовірну злочинну діяльність ОСОБА_17 та ОСОБА_18, по-перше, не доведені жодними доказами, а по-друге, вочевидь перебувають поза межами судового розгляду, що окреслені у ст.337 КПК України.

7.1.6.Твердження сторони захисту про примушування обвинуваченого до зустрічі з ОСОБА_17, яке, зокрема, виявилось у тому, що напередодні за місцем проживання ОСОБА_10 проводився обшук та його близьких переслідували, на думку суду, є надуманими, оскільки з матеріалів провадження вбачається, що обшук у домоволодінні ОСОБА_10 16травня 2018року проводили детективи НАБУ, тобто іншого органу досудового розслідування, до діяльності якого ОСОБА_17 не має жодного стосунку (т.7, а.с.114-121). Стороною захисту не доведений зв`язок між проведенням обшуку детективами НАБУ та намірами прокурора ОСОБА_17 та співробітника СБУ ОСОБА_18 змусити обвинуваченого погодитись на зустріч. Так само у матеріали провадження не надано доказів переслідування осіб, близьких до обвинуваченого, а також доказів наявності будь-якого причинно-наслідкового зв`язку між таким потенційним переслідуванням та підбуренням ОСОБА_10 до надання неправомірної вигоди.

З огляду на посилання захисників на запрошення ОСОБА_10 до неофіційної бесіди саме за ініціативою співробітника СБУ ОСОБА_18, яка була реалізована через знайомого обвинуваченого ОСОБА_27, суд звертає увагу на помилкове ототожнення стороною захисту ініціативи проведення зустрічі (яка дійсно первісно виходила від ОСОБА_17, який надав вказівку ОСОБА_18 викликати на допит обвинуваченого) з ініціативою висловлення пропозиції та надання неправомірної вимоги (яка виходила від ОСОБА_10 ).

7.1.7.Крім того, на підтвердження обставин підбурення ОСОБА_10 до вчинення кримінального правопорушення сторона захисту надала висновок експерта №125 від 30червня 2020року за результатами проведення психофізіологічної експертизи із застосуванням комп`ютерного поліграфа (т.8, а.с.111-182). Експертизою встановлено наступне:

свідчення, які викладав ОСОБА_10 про те, що він не домовлявся з адвокатом ОСОБА_20 про спільні дії для скасування арешту природного газу (видобутого у результаті спільної діяльності АТ «Укргазвидобування», ТОВ«Фаворит Систем» та ТОВ«Кувйет Енерджі Юкрейн») у кримінальному провадженні, яке перебувало у процесуальному керівництві прокурора ГПУ ОСОБА_17, відповідають змісту слідів в його пам`яті та ймовірність правдивості цієї відповіді становить 99,9 %;

свідчення, які викладав ОСОБА_10 про те, що він не домовлявся з директором ТОВ«Кувейт Енерджі Юкреййн» ОСОБА_49 про спільні дії для скасування арешту природного газу (видобутого у результаті спільної діяльності АТ «Укргазвидобування», ТОВ«Фаворит Систем» та ТОВ«Кувейт Енерджі Юкрейн») у кримінальному провадженні, яке перебувало у процесуальному керівництві прокурора ГПУ ОСОБА_17, відповідають змісту слідів його пам`яті та ймовірність правдивості цієї відповіді становить 97,7 %;

свідчення, які викладав ОСОБА_10 про те, що він не був з власної волі ініціатором першої зустрічі з прокурором ГПУ ОСОБА_17 влітку 2018року (21червня 2018року) щодо скасування арешту природного газу (видобутого у результаті спільної діяльності АТ «Укргазвидобування», ТОВ«Фаворит Систем» та ТОВ«Кувейт Енерджі Юкрейн») у кримінальному провадженні, яке перебувало у процесуальному керівництві прокурора ГПУ ОСОБА_17, відповідають змісту слідів в його пам`яті та ймовірність правдивості цієї відповіді становить 98,3 %.

Суд звертає увагу, що коло можливих відповідей на питання, поставлені перед експертом, що проводив психофізіологічну експертизу із застосуванням комп`ютерного поліграфа, носить обмежений характер і стосується виключно наявності або відсутності змови ОСОБА_10 з адвокатом ОСОБА_20 та директором ТОВ«Кувейт Енерджі Юкрейн» ОСОБА_49 у питанні скасування арешту природного газу у кримінальному провадженні, процесуальним керівником у якому був ОСОБА_17 . Тоді як суд вже виключив з пред`явленого ОСОБА_10 обвинувачення кваліфікаційну ознаку щодо вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, роздруківка клопотання, вилученого під час обшуку мотоцикла, яким користувався ОСОБА_10, свідчить про те, що це клопотання мало бути підписано директором ТОВ«Фаворит Систем» ОСОБА_50, а ця особа взагалі не фігурує у запитаннях, що були поставлені ОСОБА_10 під час психофізіологічної експертизи. До того ж формат обраних експертом запитань не дозволяє визначити коло осіб, з якими обвинувачений спілкувався з метою досягнення бажаного для себе результату (скасування арешту, накладеного на природний газ, і продаж цього газу до моменту потенційного повторного ініціювання прокуратурою накладення арешту на зазначене майно).

З матеріалів НС(Р)Д, а також з кількості учасників договору про спільну діяльність, убачається значна кількість людей, зацікавлених у скасуванні арешту газу, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ухвалою від 21жовтня 2014року, з чого суд робить висновок про неможливість на підставі наявних матеріалів сформувати їх повний та вичерпний перелік, і, відповідно, імплементувати цей перелік у питання, які ставились обвинуваченому ОСОБА_10 під час проведення психофізіологічної експертизи.

Щодо поставленого перед ОСОБА_10 питання, чи був він ініціатором першої зустрічі з ОСОБА_17 21червня 2018року щодо скасування арешту природного газу, суд зауважує, що відповідь на це питання не входить до переліку обставин, які підлягають доведенню у цьому кримінальному провадженні. Так, суд вже звертав увагу на хибність ототожнення ініціативи в організації та призначенні зустрічі та ініціативи у пропозиції надання неправомірної вигоди. До того ж, у матеріалах провадження відсутні докази та судом, відповідно, не встановлено, що 21червня 2018року між ОСОБА_17 та ОСОБА_10 відбулась особиста зустріч. Як пояснив ОСОБА_17 під час допиту, скоріш за все, прохання ОСОБА_10 зустрітись, а також зацікавленість останнього у вирішенні питання скасування арешту природного газу були передані йому ОСОБА_18 .

Крім того, надаючи оцінку висновку психофізіологічної експертизи із застосуванням комп`ютерного поліграфа, суд враховує наступне.

Відповідно до п.6.8, пп.6.8.1 розділу VI «Психологічна експертиза» Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/3 від 08жовтня 1998року, з метою отримання орієнтувальної інформації можуть проводитися опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп`ютерного поліграфа. Предметом опитування із застосуванням комп`ютерного поліграфа є, зокрема, отримання орієнтувальної інформації, необхідної для конструювання версій розслідування певних подій.

З наведеного вбачається, що опитування із застосуванням комп`ютерного поліграфа не є окремим видом експертизи, а лише допоміжним інструментом у межах психологічної експертизи, до того ж має досить обмежену мету отримання орієнтувальної інформації. Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30липня 2020року у справі №299/1523/16-ц.

7.1.8.Сторона захисту посилалась на наступні мотиви, якими керувався ОСОБА_17, провокуючи ОСОБА_10 до вчинення злочину, - здобуття викривальних доказів у кримінальному провадженні №12013220540000400, що мало забезпечити ОСОБА_17 кар`єрне зростання, збільшення показників кількості кримінальних проваджень, відомості про які за ініціативою ОСОБА_17 вносяться до ЄРДР, та систематичне проведення ОСОБА_17 . НС(Р)Д за відсутності передбачених законом підстав.

Разом з тим, жодна з цих версій не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду. У матеріалах справи відсутні докази (а) переведення ОСОБА_17 на іншу посаду невдовзі після затримання ОСОБА_10 чи оголошення йому підозри, (б) існування в органах прокуратури нормативних значень показників порушених кримінальних проваджень чи (в) отримання ОСОБА_17 неправомірної вигоди.

7.1.9.Суд констатує, що під час судового розгляду стороною захисту не порушувалось питання забезпечення захисникам права збирати докази, які могли б підтвердити чи спростувати твердження сторони захисту про приховані мотиви ОСОБА_17 та ОСОБА_18, а також про підбурення ОСОБА_10 до вчинення злочину.

Також, поза увагою суду не може залишитись той факт, що сторона захисту не представила перед судом жодної альтернативної версії подій, що відбулись, яка б на думку стороннього спостерігача мала своїм наслідком розумний сумнів у винуватості ОСОБА_10 .

7.1.10. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність провокації у цьому кримінальному провадженні з огляду на таке:

(а) у цьому кримінальному провадженні беззаперечно були підстави для внесення до ЄРДР 14листопада 2017року відомостей про кримінальне правопорушення з попередньою кваліфікацією за ч.3 ст.368 КК України, підставою для чого був спільний рапорт ОСОБА_17 і ОСОБА_21 . Разом з тим, після передачі ОСОБА_10 ОСОБА_17 через ОСОБА_18 запиту на зустріч з повідомленням про зацікавленість у скасуванні арешту, накладеного на природний газ, в органу досудового розслідування були підстави для внесення змін до фабули кримінального правопорушення в ЄРДР;

(б) у матеріалах провадження відсутні докази наявності у ОСОБА_17 прихованих мотивів повідомлення про вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення та провокування його до вчинення цього злочину. Стороною захисту також не була представлена суду жодна альтернативна версія подій, що відбувались;

(в) НС(Р)Д відносно обвинуваченого здійснено обґрунтовано та із застосуванням належного судового контролю. Так, колегією суддів перевірено постановлення ухвал про дозвіл на проведення НС(Р)Д із дотриманням територіальної підсудності за наслідками розгляду клопотань слідчого;

(г) зміст та характер спілкування свідчать про пасивність ОСОБА_17 при здійсненні ОСОБА_10 пропозиції надати неправомірну вигоду та власне при її наданні, а також про вчинення ОСОБА_10 дій з надання неправомірної вигоди ОСОБА_17 з власної волі з повним усвідомленням посади, яку той обіймав, та кола його повноважень.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 07липня 2021року у справі №752/4292/16-к, відповідно до якої кримінальна відповідальність за порушення заборони надання неправомірної вигоди службовій особі настає у тому разі, коли особа, яка надає неправомірну вигоду, усвідомлює, що надає її саме такій особі, й у зв`язку з можливостями її посади, значущістю, статусністю та вагомістю цієї посади, переконана у тому, що мету, яку вона переслідує, буде досягнуто завдяки можливостям посади, яку обіймає зазначена посадова особа.

Зі змісту розмов ОСОБА_17 і обвинуваченого вбачається, що останній у повній мірі усвідомлював, з ким він розмовляє, яку посаду ОСОБА_17 обіймає, в якому кримінальному провадженні він здійснює процесуальне керівництво, а також коло його повноважень, що випливають з наданої влади.

7.2.Аналіз доводів про визнання всіх доказів недопустимими внаслідок порушення правил підслідності

7.2.1.З огляду на твердження сторони захисту про порушення правил підслідності у межах кримінального провадження за №42017000000003675, внаслідок чого всі зібрані стороною обвинувачення докази є недопустимими, судом досліджено такі процесуальні рішення, документи та інші матеріали:

рапорт начальника слідчого відділу ОСОБА_21 та заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОСОБА_17 від 14листопада 2017року, відповідно до якого 14листопада 2017року о 12 годині 15 хвилин адвокат ОСОБА_20, як представник інтересів «керівництва внутрішньої безпеки» [цитата з рапорту] ТОВ«Кувейт Енерджі Юкрейн» у кримінальному провадженні №12014000000000134, висунув ОСОБА_17 та ОСОБА_21, як службовим особам, пропозицію від імені вказаної компанії надати неправомірну вигоду в розмірі 400000 доларів США за вирішення питання про зняття арешту, накладеного у провадженні на певний обсяг природного газу загальною вартістю 2 млн. доларів США, та закриття кримінального провадження відносно вказаної компанії (т.3, а.с.1);

витяг з кримінального провадження №42017000000003675 від 14листопада 2017року, з фабули якого вбачається, що службовим особам, які займають відповідальне становище, від представника однієї з компаній надійшла пропозиція неправомірної вигоди за вчинення дій (зняття арешту) в інтересах цієї компанії. У якості органу досудового розслідування зазначена Генеральна прокуратура України (т.3, а.с.4);

повідомлення про початок досудового розслідування кримінального провадження №42017000000003675 від 14листопада 2017року (т.3, а.с.5);

постанова про доручення здійснення досудового розслідування від 09лютого 2018року, якою здійснення досудового розслідування цього кримінального правопорушення доручено слідчим відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України (т.3, а.с.12);

постанови про доручення здійснення досудового розслідування слідчій групі від 14 та 28листопада 2017року, 16лютого, 16квітня та 14вересня 2018року, якими визначено слідчу групу, яка здійснюватиме досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000003675 від 14листопада 2017року, та згодом внесено зміни до її складу (т.3, а.с.2-3, 8-9, 15-16, 17-18, 30-31);

постанови від 15листопада 2017року, 08 та 16лютого, 16серпня та 04вересня 2018року про визначення групи прокурорів, про зміну групи прокурорів, якими визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні №42017000000003675 від 14листопада 2017року та згодом внесено зміни до її складу (т.3, а.с.6-7, 10-11, 13-14, 21-22, 28-29);

витяг з кримінального провадження №42017000000003675 від 14листопада 2017року, датований 09серпня 2018року, з якого вбачається, що особою, яку повідомлено про підозру, є ОСОБА_10 . У якості органу досудового розслідування зазначена Генеральна прокуратура України (т.3, а.с.19);

постанова від 21серпня 2018року про визначення підслідності кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України у кримінальному провадженні №42017000000003675 від 14листопада 2017року за НАБУ (т.3, а.с.23-25). З супровідного листа №25/1/1-34491-17 від 17вересня 2018року вбачається, що матеріали кримінального провадження за підозрою ОСОБА_10 для організації досудового розслідування були отримані НАБУ від САП 18вересня 2018року (т.3, а.с.26);

після передачі матеріалів кримінального провадження до НАБУ відповідними постановами була визначена група прокурорів та група слідчих для здійснення процесуального керівництва та досудового розслідування, відповідно (т.3, а.с.27, 28-29, 30-31);

повідомлення від 09серпня 2018року про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, від 09серпня 2018року про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, від 11жовтня 2019року про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення (т.4, а.с.224-230, 231-241; т.7, а.с.181-190).

7.2.2.Сторона захисту стверджує, що з дати внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення (14листопада 2017року) і до дати визначення підслідності у кримінальному провадженні №42017000000003675 за НАБУ (21серпня 2018року) досудове розслідування здійснювалось неуповноваженим органом, тобто з грубим порушенням правил підслідності, що свідчить про недопустимість всіх зібраних у цей період доказів.

Надаючи оцінку таким доводам сторони захисту, колегія суддів виходить з наступного.

7.2.3.Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України у редакції, чинній на момент реєстрації кримінального провадження і визначення його підслідності за НАБУ, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Частиною 7 ст.214 КПК України у редакції, чинній на момент реєстрації кримінального провадження і визначення його підслідності за НАБУ, передбачено, що якщо відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені прокурором, він зобов`язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

Визначений КПК України порядок початку досудового розслідування є єдиним для всіх органів досудового розслідування, незалежно від підслідності і місця в системі правоохоронних органів, та не підлягає довільному трактуванню.

Суд зауважує,що звитягу укримінальному провадженнівід 14листопада2017рокувбачається,що відомостіпро кримінальнеправопорушення буливнесені доЄРДР непрокурором,а старшимслідчим вособливо важливихсправах ОСОБА_51 (т.3,а.с.4).Додатково цепідтверджується резолюцієюна рапортівід 17листопада2017року« ОСОБА_52 внести відомостідо ЄРДР»(т.3, а.с.1).

Відповідно до ч.2 ст.218 КПК України у редакції, чинній на момент реєстрації кримінального провадження і визначення його підслідності за НАБУ, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

Зазначена норма не містить посилань на час, в межах якого прокурором має бути визначена підслідність за іншим органом досудового розслідування, тоді як несвоєчасне проведення слідчим відповідних процесуальних дій може призвести до безповоротної втрати доказів, а відтак неможливості забезпечення досягнення мети кримінального провадження.

Таким чином, у слідчого не було обов`язку та процесуальних механізмів самостійно визначити підслідність кримінального провадження або вплинути на її визначення до моменту визначення прокурором іншої підслідності, що і відбулось 21серпня 2018року. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08 грудня 2021 року у справі № 517/639/17.

З наведеного вбачається відсутність будь-яких порушень при здійсненні досудового розслідування кримінального провадження №42017000000003675, внесеного до ЄРДР 14листопада 2017року.

7.2.4.Посилання сторони захисту на друге речення ч.5 ст.36 КПК України, відповідно до якого забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ, іншому органу досудового розслідування, не є слушними з огляду на наступне.

Колегія суддів вдається до системного тлумачення зазначеної норми і трактує її у нерозривному взаємозв`язку з першим реченням ч.5 ст.36 КПК України, відповідно до якого Генеральний прокурор,керівникрегіональної прокуратури, їх перші заступники та заступникисвоєю вмотивованою постановою мають право доручити здійсненнядосудового розслідуваннябудь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.

З наведеного вбачається, що заборона на доручення досудового розслідування кримінального правопорушення, підслідного НАБУ, встановлена саме для випадків, коли особи, перелічені у першому реченні ч.5 ст.36 КПК України, з огляду на неефективність досудового розслідування виносять постанову про доручення досудового розслідування іншому органу.

Мета цієї норми покликана унеможливити зміну підслідності провадження, щодо якого НАБУ вже здійснює досудове розслідування, і передати це провадження іншому органу досудового розслідування внаслідок недостатньої ефективності детективів НАБУ.

Натомість, предметом цього кримінального провадження є ситуація, за якої старший слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури самостійно вніс відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР (як його прямо зобов`язує ч.1 ст.216 КПК України) і продовжував здійснювати досудове розслідування доти, доки прокурор не визначив підслідність (як його прямо зобов`язує ч.2 ст.218 КПК України), що і було зроблено прокурором постановою про визначення підслідності від 21серпня 2018року.

З наведеного вбачається нерелевантність положень ч.5 ст.36 КПК України до цих правовідносин.

7.2.5.Надаючи оцінку твердженням сторони захисту про недопустимість доказів, отриманих з 14листопада 2017року до 21серпня 2018року з огляду на положення п.2 ч.3 ст.87 КПК України, суд виходить з наступного.

Відповідно до зазначеної норми недопустимими є також докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Системний аналіз наведеної норми, а також ч.2 ст.36 (повноваження прокурора), ч.2 ст.39 (повноваження керівника органу досудового розслідування), ч.2 ст.40 (повноваження слідчого) КПК України у редакції, чинній на момент реєстрації кримінального провадження і визначення його підслідності за НАБУ, дозволяє дійти висновку, що йдеться про недопустимість доказів, отриманих внаслідок вчинення прокурором або слідчим дій всупереч повноваженням, наданим їм кримінальним процесуальним законом. Тобто у контексті реалізації повноважень слідчого йдеться про випадки отримання доказів внаслідок реалізації повноважень інших, ніж надані йому ч.2 ст.40 КПК України.

На думку суду, сама по собі реалізація визначеним у законний спосіб слідчим своїх повноважень, передбачених ч.2 ст.40 КПК України, не може нівелювати доказову цінність відомостей, отриманих органом досудового розслідування всупереч положенням ст.216 КПК України.

7.2.6.Крім того, суд вважає, що складовою частиною тлумачення чинного кримінального процесуального законодавства є історичний аналіз нормотворення. Так, суд звертає увагу, що ст.87 КПК України була доповнена ч.3 відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1694-VII від 14жовтня 2014року. Статті аналогічного чи тотожного змісту до набрання чинності зазначеним законом КПК України не містив.

У пояснювальній записці до проекту закону «Про прокуратуру» зазначено, що для недопущення використання прокурором повноважень, якими він наділений для забезпечення представництва інтересів громадянина або держави в суді, в інших цілях, зокрема, з метою збирання у спрощеному порядку доказів під час кримінального провадження, законопроектом забороняється використання таких доказів у кримінальному провадженні як недопустимих.

З наведеного суд приходить до висновку, що метою доповнення чинного кримінального процесуального законодавства України зазначеною нормою є недопущення використання саме прокурором своїх повноважень всупереч вимогам КПК України у контексті реформи органів прокуратури, яка почалась у 2014 році. Слід зауважити, що станом на 2014 рік органи прокуратури також здійснювали функцію нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, а також безпосередньо здійснювали досудове розслідування.

І саме з метою унеможливлення використання як доказів у кримінальному провадженні відомостей, здобутих органами прокуратури під час виконання ними функцій представництва інтересів держави і громадянина в суді, і була внесена у КПК України відповідна норма.

Наведений історичний дискурс свідчить про хибність позиції сторони захисту щодо розповсюдження положень п.2 ч.3 ст.87 КПК України на випадки здійснення досудового розслідування органом, визначеним всупереч положенням ст.216 КПК України. З наведеного вбачається відсутність підстав для визнання доказів очевидно недопустимими і виключення їх з обсягу доказової бази.

7.2.7.Отже, суд приходить до висновку, що вищевказані обставини не вплинули на загальну законність досудового розслідування, справедливість судового розгляду, а стороною захисту не наведені аргументи, які б свідчили про порушення права на захист або будь-яких інших фундаментальних прав обвинуваченого ОСОБА_10 під час здійснення досудового розслідування.

Такого переконання суд дійшов, з огляду на наступне.

Вирішуючи на підставі ч.1 ст.87 КПК України питання щодо допустимості доказу, який отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав чи свобод людини, суд має обґрунтувати, яке саме фундаментальне право чи свобода особи були порушені, в чому саме полягає істотність такого порушення в тій мірі, що обумовлює недопустимість доказу, та за відповідності ситуації переліку критеріїв, наведених в ч.2 ст.87 КПК України, послатись на конкретний пункт цієї норми. Іншими словами, навіть істотне порушення прав і свобод людини не тягне за собою очевидну недопустимість доказів в автоматичному порядку. Сторона, яка стверджує про процесуальні порушення, має не лише довести наявність таких порушень, а й обґрунтувати, що ці порушення позначилися або могли позначитися на результаті судового розгляду, у тому числі на допустимості доказів, використаних в судовому розгляді. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15червня 2021року у справі №204/6541/16-к.

У разі встановлення іншого порушення прав і свобод людини, крім істотних, суд в кожному конкретному випадку має перевірити, у тому числі, чи вплинуло таке порушення на загальну справедливість судового розгляду за критеріями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ та національного законодавства.

Крім того, при вирішенні питання щодо допустимості фактичних даних, отриманих з порушенням процесуального закону, суд в кожному конкретному випадку має встановити: чи спричинило це порушення появу обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих у результаті проведення процесуальної дії; чи можливо усунути такі сумніви за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування. У цьому випадку докази, отримані з порушенням КПК України, можуть бути використані судом як допустимі лише у разі, якщо: ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних; порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. У разі встановлення порушення, що породжує сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути на основі інших доказів чи за допомогою проведення додаткових процесуальних дій, суд має визнати такий доказ недопустимим. Суд здійснює встановлення достовірності доказу шляхом дослідження та аналізу його змісту, перевірки та співставлення з іншими доказами на предмет об`єктивного взаємозв`язку та взаємоузгодження.

Вищевказані критерії визнання доказів недопустимими визначені у постанові Верховного Суду від 22жовтня 2021року у справі №487/5684/19.

Застосовуючи передбачений у цій постанові і такий, що ґрунтується на нормах КПК України, диференційований порядок вирішення питання про недопустимість доказів, колегія суддів констатує, що:

(1) стороною захисту з дотриманням принципів змагальності та диспозитивності не доведено, а судом на підставі доказів, наявних у матеріалах кримінального провадження, не віднайдено підстав для висновку про порушення жодного фундаментального права чи свободи ОСОБА_10, а також про істотність такого порушення в тій мірі, що обумовлює недопустимість зібраних до моменту передачі справи до НАБУ доказів.

Так, у відповідному пункті вироку судом проаналізовано та надано оцінку доводам сторони захисту про підбурення ОСОБА_10 до вчинення кримінального правопорушення. Матеріали, отримані за наслідками проведення НС(Р)Д, були предметом огляду детектива НАБУ, об`єктом декількох експертиз і зрештою були досліджені та відтворені у судовому засіданні.

Суд дослідив процесуальні документи, які були підставою для проведення НС(Р)Д, зокрема, клопотання слідчого, ухвали слідчих суддів, і дійшов висновку про отримання дозволу на проведення НС(Р)Д у встановленому законом порядку, у межах територіальної та предметної підсудності. Поза увагою суду не може залишитись той факт, що процедура отримання дозволу на проведення НС(Р)Д і власне сам процес здійснення НС(Р)Д відбувається з дотриманням режиму секретності і без участі сторони захисту. З огляду на що твердження сторони захисту про порушення права на захист ОСОБА_10 через недотримання правил підслідності, є хибними і такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Недотримання правил підслідності, навіть якщо воно мало місце, автоматично не може вважатись порушенням права на захист, оскільки ані Конституція України, ані положення національного законодавства, ані положення будь-яких міжнародних договорів, що визначають стандарти справедливого розгляду у кримінальних справах, не передбачають права особи вимагати розслідування певним органом розслідування. Право на захист передбачає, що процесуальні можливості, необхідні для захисту від обвинувачення, мають бути забезпечені будь-яким органом, який проводить розслідування, однак як би широко не були визначені його межі, не сягає так далеко, щоб надати стороні захисту можливість контролювати, який орган буде проводити розслідування. Включення права на розслідування органом, визначеним ст.216 КПК України, у склад фундаментальних прав особи є невиправданим. Вищенаведений висновок відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 09лютого 2021року у справі №640/5023/19.

(2) з наведених вище підстав недотримання правил підслідності не спричинило появу у суду обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих в результаті проведення слідчих та процесуальних дій. Суд зауважує, що у цьому кримінальному провадженні такий обґрунтований сумнів міг виникнути лише щодо матеріалів, отриманих за наслідками проведення НС(Р)Д, оскільки за час здійснення досудового розслідування Генеральною інспекцією Генеральної прокуратури України були здобуті лише ці докази. Так, у матеріалах кримінального провадження відсутні відомості, які дозволили б суду сумніватись у змісті результатів НС(Р)Д. Як вже зазначалось, матеріали НС(Р)Д були отримані органом досудового розслідування за наслідками рішення слідчого судді, постановленого з дотриманням правил підсудності, хід НС(Р)Д був зафіксований у відповідних протоколах старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах 2 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_53 з дотриманням положень Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України №114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16листопада 2012року. Згодом носії інформації стали предметом огляду детектива НАБУ та об`єктом експертизи. Враховуючи вищенаведене, у суду відсутні підстави вважати, що здійснення досудового розслідування Генеральною інспекцією Генеральної прокуратури України вплинуло на достовірність отриманих фактичних даних. Твердження сторони захисту про провокацію ОСОБА_10 до вчинення злочину, про приховані мотиви ОСОБА_17 у спілкуванні з обвинуваченим, а також про вплив ОСОБА_17 на хід досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Посилання сторони захисту на постанови Верховного Суду від 24травня 2021року у справі №640/5023/19, від 14липня 2021року у справі №490/5668/17, від 23червня 2021року у справі №648/1016/17, від 25жовтня 2021року у справі №159/1383/17, від 28жовтня 2021року у справі №725/5014/18 є не релевантним, оскільки вказані постанови стосуються недопустимості доказів, отриманих внаслідок здійснення слідчих та розшукових дій органом досудового розслідування, визначеним прокурором у зв`язку з констатацією неефективності досудового розслідування органом, визначеним ст.216 КПК України. Колегія суддів вище вже наголошувала на необхідності системного тлумачення ч.5 ст.36 КПК України та нерозповсюдження її дії на ситуації внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР слідчим і самостійне здійснення ним досудового розслідування до моменту визначення прокурором підслідності.

Посилання сторони захисту на постанову Верховного Суду від 14квітня 2020року у справі №761/34909/17 також не стосуються предмету цього кримінального провадження, оскільки у згадуваній постанові йдеться про самостійне внесення прокурором відомостей до ЄРДР та продовження ним здійснення досудового розслідування, тобто про випадки самостійного здійснення прокурором досудового розслідування, і відтак, суміщення функції слідчого і процесуального керівника в одній особі.

Тому суд першої інстанції, будучи судом факту та детально проаналізувавши обставини цього кримінального провадження, з огляду на зміст ч.6 ст.368 КПК України дійшов висновку про можливість неврахування вищевказаних правових позицій Верховного Суду з огляду на їх нерелевантність.

Твердження сторони захисту про недопустимість зібраних доказів з огляду на позицію, викладену у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №9-2388/0/4-16 від 13вересня 2016року та на сайті НАБУ (спільна заява НАБУ та САП щодо безальтернативної недопустимості доказів), не є слушними, оскільки такі позиції не є джерелами кримінального процесуального законодавства у розумінні ч.2 ст.1 КПК України (т.2, а.с.198-199, 200-201).

7.2.8.У якості резюме колегія суддів зауважує, що хибною, й навіть небезпечною, є формальна позиція, яка полягає у визнанні недопустимими всіх доказів, зібраних органом досудового розслідування, визначеного всупереч вимогам ст.216 КПК України.

З огляду на положення наведених вище норм суд не може погодитись з тим, що слідчі різних органів досудового розслідування як суб`єкти владних повноважень мають різні права і обов`язки, які обумовлюються органом досудового розслідування, працівниками якого вони є.

В іншому випадку треба припустити абстрактну ситуацію, за якої слідчі ДБР володіють іншими повноваженнями, ніж наприклад детективи НАБУ, і така різниця прямо передбачена нормами КПК України. Але ж це прямо суперечить чинним нормам кримінального процесуального закону і загальним засадам кримінального процесу, які стверджують загальний і незмінний статус слідчого незалежно від органу досудового розслідування, працівником якого він є. Навпаки, чинний кримінальний процесуальний закон стоїть на позиції відсутності ієрархії і пріоритетності у статусі різних органів досудового розслідування.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дотримується думки, що:

(1) помилки при визначенні підслідності кримінального провадження, якщо вони не позначаються на істотних та фундаментальних правах особи,

(2) суперечки між різними органами досудового розслідування з приводу підслідності кримінальних проваджень, результати вирішення таких спорів про підслідність,

(3) нечіткість та недосконала конструкція норм чинного кримінального процесуального закону,

не можуть впливати на допустимість доказів у кримінальному провадженні і унеможливлювати притягнення до кримінальної відповідальності особи, винуватість якої у вчиненні злочину доведена поза розумним сумнівом.

7.3.Аналіз доводів щодо внесення в ЄРДР відомостей про вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення з порушенням встановленого порядку, а також доводів про безпідставність здійснення НС(Р)Д відносно ОСОБА_10 .

7.3.1.Сторона захисту стверджує, що слідчі і розшукові дії відносно обвинуваченого були здійснені поза межами досудового розслідування, оскільки відомості про кримінальне провадження №42017000000003675 були внесені до ЄРДР 14листопада 2017року щодо іншої події, з фабули цього кримінального провадження вбачається інший суб`єкт вчинення кримінального правопорушення адвокат ОСОБА_20, а дії, за вчинення/не вчинення яких ОСОБА_17 та ОСОБА_21 пропонувалась неправомірна вигода, мали зовсім інший зміст, ніж зазначено у фабулі кримінального правопорушення, а згодом і в обвинувальному акті щодо ОСОБА_10 .

Так, на думку сторони захисту, отримавши повідомлення про нібито вчинення ОСОБА_10 злочину, слідчий не виконав вимог ст.214 КПК України, не вніс до ЄРДР відомостей про інше кримінальне правопорушення. Ні слідчий, ні прокурор не реєстрували злочину, про який ОСОБА_17 повідомив рапортом та під час допитів, інформація про вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення з`явилась шляхом зміни фабули у вже зареєстрованому кримінальному провадженні.

Враховуючи вищенаведене, сторона захисту клопотала про визнання недопустимими всіх доказів, отриманих в результаті слідчих дій відносно ОСОБА_10 .

7.3.2.З метою надання оцінки цим твердженням сторони захисту суд вважає за необхідне проаналізувати докази, які містять не висвітлену раніше у цьому вироку інформацію про обставини реєстрації кримінального провадження №42017000000003675 в ЄРДР, а також внесення до його фабули змін у зв`язку із вчиненням ОСОБА_10 кримінального правопорушення.

Як вже зазначалось, первісно відомості у кримінальному провадженні №42017000000003675 були внесені стосовно здійснення представником однієї з компаній (адвокатом ОСОБА_20 ) пропозиції надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище, за вчинення дій (скасування арешту)в інтересах цієї компанії (т.3, а.с.1, 4).

У липні та серпні 2018року до фабули кримінального правопорушення були внесені зміни, пов`язані із вчиненням ОСОБА_10 (через ОСОБА_18 ) пропозиції надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище ( ОСОБА_17 ), а згодом - зміни, пов`язані із вчиненням ОСОБА_10 надання такої неправомірної вигоди (т.10, а.с.155, т.3, а.с.19).

7.3.3.Свідок ОСОБА_54 під час допиту в суді зазначив, що він є директором ТОВ«Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ» (попередня назва ТОВ«Кувейт Енерджі Юкрейн»). Підтвердив обставини знайомства з ОСОБА_10 як із заступником директора підприємства «Украгазвидобування», а також з адвокатом ОСОБА_20 . Повідомив, що з цим адвокатом було укладено цивільно-правовий договір, предметом якого було представництво інтересів філії ТОВ«Кувейт Енерджі Юкрейн», розташованої у Полтаві.

Свідок підтвердив факт укладення згадуваного раніше договору про спільну діяльність між ТОВ«Кувейт Енерджі Юкрейн», ТОВ«Фаворит Систем» та ДП«Украгазвидобування» та обставини накладення ухвалою Печерського районного суду міста Києва арешту на видобутий на виконання зазначеного договору природний газ. Зазначив, що адвокат ОСОБА_20 пропонував йому шляхи вирішення питання скасування арешту, накладеного на природний газ, який належить ТОВ«Кувейт Енерджі Юкрейн», однак юристи компанії не підтримали запропоновані ним варіанти, тому вони не були реалізовані.

ОСОБА_55 також повідомив суду, що у 2014 чи 2016 році він отримав повістку з ГПУ про виклик для допиту у якості свідка, у ГПУ його допитували протягом 3-4 годин за участі адвоката ОСОБА_20 щодо діяльності злочинної організації під керівництвом колишнього Президента України, потім у приміщенні ГПУ він мав незрозумілу для нього розмову щодо грошових коштів, необхідних для скасування зазначеного арешту, з особою, пізніше ідентифікованою ним як ОСОБА_17 . Водночас, свідок не підтвердив власну обізнаність про здійснення ОСОБА_20 пропозиції надання неправомірної вигоди ОСОБА_21 та ОСОБА_17 за скасування арешту, накладеного на природний газ, а також здійснення такої пропозиції за його вказівкою.

7.3.4.З довідок про трудову діяльність в органах прокуратури ОСОБА_21 та ОСОБА_20, наданих Генеральною прокуратурою України, вбачається, що щонайменше з 2006 по 2015 рік зазначені особи здійснювали трудову діяльність в органах прокуратури, обіймаючи різні посади в органах прокуратури Полтавської області (т.5, а.с.181, 182).

Попри те, що обставини попереднього знайомства ОСОБА_21 і ОСОБА_20 не підлягають доведенню у межах цього кримінального провадження, і зазначені особи не були допитані під час судового розгляду, суд враховує відомості щодо їх одночасного обіймання різних посад в органах прокуратури Полтавської області як такі, що узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_17 . Зокрема, у тій частині, що підставою для внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне провадження №42017000000003675 14листопада 2017року було висловлення ОСОБА_20 пропозиції раніше знайомому ОСОБА_21, а згодом ОСОБА_21 та ОСОБА_17 надати неправомірну вигоду у розмірі 400000 доларів США за скасування арешту майна (природного газу) та закриття кримінального провадження.

Під час допиту в суді ОСОБА_17 зазначив, що того ж дня про виниклу ситуацію він повідомив рапортом Генерального прокурора та начальника Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_56 у зв`язку з можливою причетністю до вказаних злочинів прокурорів. За словами свідка ОСОБА_17, його було залучено до проведення НС(Р)Д, але затримання адвоката ОСОБА_20, не відбулось через витік інформації.

Як повідомив свідок, згодом, влітку 2018року з пропозицією надання неправомірної вигоди за скасування арешту природного газу у справі за №12013220540000400 до ОСОБА_17 звернувся колишній перший заступник Голови Правління ПАТ«Укргазвидобування» ОСОБА_10, про що свідок рапортом повідомив Генерального прокурора.

Суд не вважає, що відсутність у матеріалах кримінального провадження письмового рапорту ОСОБА_17 на ім`я Генерального прокурора спростовує показання цього свідка. Так, по-перше, кримінальне процесуальне законодавство взагалі не оперує дефініцією «рапорт» у контексті обов`язкової підстави для зміни фабули кримінального провадження, а по-друге, рапорт від 14листопада 2017року за підписами ОСОБА_17 та ОСОБА_21 достеменно свідчить про підстави для внесення до ЄРДР відомостей у кримінальному провадженні та за своєю суттю є повідомленням про вчинення злочину.

За твердженням ОСОБА_17, предметом звернення як ОСОБА_20, так і ОСОБА_10 до свідка було вирішення питання скасування арешту природного газу, при цьому вони обидва повідомляли про домовленість із судом, однак не вистачало лише позиції прокурора, який мав або не заперечувати про скасування арешту, або забезпечити неприбуття прокурора у судове засідання.

ОСОБА_17 підтвердив, що вже під час першої зустрічі з ОСОБА_10 в ТРЦ«Магелан» відносно нього та обвинуваченого здійснювались НС(Р)Д. На запитання прокурора і суду свідок повідомив, що точно не пам`ятає, що було підставою для здійснення НС(Р)Д відносно ОСОБА_10 .

Суд ретельно проаналізував твердження сторони захисту про безпідставність здійснення НС(Р)Д відносно ОСОБА_10 під час першої зустрічі 10липня 2018року, а також відповіді ОСОБА_17 під час допиту, з яких убачається, що свідок усвідомлював важливість отримання судом точної відповіді на це питання, втім повідомив, що точно не пам`ятає ці обставини. Зазначив, що наскільки він пам`ятає, здійснення НС(Р)Д під час зустрічі 10липня 2018року відбувалось у межах фіксації епізода з ОСОБА_20, для «подстраховки» [мовою оригіналу] і підставою для цього було усвідомлення ОСОБА_17, що з боку ОСОБА_10 будуть вестись розмови корупційного змісту.

На уточнююче питання ОСОБА_17 повідомив, що висновок про намір ОСОБА_10 вести розмови корупційного змісту, що стосуються скасування арешту, накладеного на природний газ, він ймовірно зробив з рапорту ОСОБА_18 . На думку колегії суддів, це цілком узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_18 про те, що первісно обвинувачений спілкувався з ОСОБА_18, який згодом передав ОСОБА_17 зміст цього спілкування, у тому числі про зацікавленість ОСОБА_10 у скасуванні арешту, накладеного на природний газ.

З огляду на вказане, суд не вбачає зі змісту відповідей ОСОБА_17, а також з інших доказів, наявних у матеріалах кримінального провадження, ознак незаконності здійснення НС(Р)Д відносно обвинуваченого під час зустрічі 10липня 2018року. Крім того, у визначеному главою 21 КПК України порядку слідчим суддею Апеляційного суду міста Києва було здійснено належний судовий контроль під час надання дозволу на здійснення НС(Р)Д.

7.3.5.Суд зауважує, що під час зустрічі ОСОБА_10 та ОСОБА_17 09серпня 2018року між ними, поміж іншого, відбулась розмова наступного змісту (Т ОСОБА_10, ОСОБА_57 ):

«Т: … Ничего не поменялось за 4 года по сути. Каждый день могу распускать слухи, каждый день. Клопотань было уже 50.

К: ну, до 27-го время есть. Узнаем»

…

«Т: за 4 года никто его не снял. Эти ж пробовали сами

К: ну, оно было не у нас, поэтому мне это не совсем (не дог.)

Т: (1-2 сл.) сам пробовал снимать. Вообще непонятно, какое отношение имеет к этому, но он пытался снять арест с «Фаворита». Но у него это тоже не получается

К: Оно не у нас, поэтому я не знаю, какими механизмами он там удерживался. При нас его никто не снимал. Ходили там спрашивали

Т: еще ж и год не прошел

К: выходили там с разными размерами».

Слід звернути увагу, що арешт на природний газ був накладений у 2014 році, розмова між обвинуваченим і ОСОБА_17 відбулась майже через 4 роки, з чого можна дійти висновку про неодноразові намагання та численні спроби різних зацікавлених осіб скасувати арешт на природний газ, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21жовтня 2014року.

Зазначені обставини також підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_17, які він надав під час судового розгляду.

З постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 07листопада 2019року також убачається зацікавленість невстановленого кола осіб у вчиненні протягомлистопада 2017року серпня 2018року дій, спрямованих на скасування арешту, накладеного на природний газ, та намір цих осіб надати службовій особі, яка займає відповідальне становище ОСОБА_17, неправомірну вигоду за таке скасування, а також за невчинення дій в інтересах третіх осіб щодо повторного арешту вказаного майна (т.10, а.с.2-3).

7.3.6.З міркувань, наведених у пунктах 7.3.2-7.3.5 вироку, суд дійшов висновку про зацікавленість різних груп та значного кола осіб у скасуванні арешту природного газу в незаконний спосіб, тому цілком логічним і зрозумілим виглядає позиція органу досудового розслідування щодо внесення змін до фабули кримінального правопорушення за наслідками появи нових обставин у межах цього кримінального провадження.

Вирішальними характеристиками вчиненого злочину є (1) надання неправомірної вигоди (2) службовій особі, яка займає відповідальне становище (3) за вчинення цією службовою особою дій з використанням наданої їй влади (відповідна поведінка під час розгляду клопотання про скасування арешту майна) та (4) невчинення таких дій (незвернення з клопотанням про повторне накладення арешту на природний газ).

Слід зазначити, що ці вирішальні характеристики збігаються у фабулі первісно зареєстрованого кримінального провадження (щодо дій ОСОБА_20 ) та в його зміненій фабулі (щодо дій ОСОБА_10 ), та відповідають діям, які зрештою були вчинені обвинуваченим 09серпня 2018року.

Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_20 обговорював більш широкий спектр дій, які мають бути вчинені прокурором (закриття кримінального провадження у частині) не свідчать про неможливість розслідування дій ОСОБА_10 у межах кримінального провадження, відомості про яке були внесені 14листопада 2017року, а лише є свідченням існування у зацікавлених осіб різної стратегії та тактики досягнення мети у межах кримінального провадження №12013220540000400, процесуальне керівництво у якому здійснював ОСОБА_17 .

7.3.7.З огляду на те, що кримінальне провадження №42017000000003675 було внесене до ЄРДР 14листопада 2017року з фабулою, з якої вбачається пропозиція надати неправомірну вигоду адвокатом ОСОБА_20 (який представляв інтереси підприємства ТОВ«Кувейт Енерджі Юкрейн»), тобто за попередньою змовою групою осіб, прокурору ОСОБА_17 та слідчому ОСОБА_21, кваліфікація зазначеного обґрунтовано була здійснена за ч.3 ст.369 КК України. Виходячи з положень ст.12 КК України, це кримінальне правопорушення належить до категорії тяжких.

Відповідно до ч.2 ст.246 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260,261,262,263,264(в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді),267,269,269-1,270,271,272,274цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Таким чином, звернення до відповідного суду з клопотанням про дозвіл на проведення НС(Р)Д у межах цього кримінального провадження з огляду на його кваліфікацію відповідало вимогам чинного кримінального процесуального законодавства.

7.3.8.У контексті посилання сторони захисту про недотримання органом досудового розслідування вимог Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України №69 від 17липня 2012року (у подальшому Положення про ЄРДР), при внесенні змін у фабулу кримінального провадження №42017000000003675, відомості про яке внесені до ЄРДР 14листопада 2017року, слід зауважити наступне.

Внесення до ЄРДР відомостей про вчинене кримінальне правопорушення не впливає на законність кримінального провадження, адже витяг з цього реєстру не є доказом у розумінні ст.84 КПК України (постанова Верховного Суду від 09вересня 2020року у справі №761/28347/15-к).

7.3.9.Також на підтвердження факту наявності порушень при внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР сторона захисту посилалась на висновок експерта №17-3/1852 від 10грудня 2019року (т.8, а.с.76-80). Вказаною експертизою встановлено, що надані на експертизу документи технічні зображення (копії): Витягу №1 з кримінального провадження №42017000000003675, дата внесення до ЄРДР 14листопада 2017року о 16:19:58 із зображенням підпису реєстратора ОСОБА_58 (об`єкт дослідження №1) та Витягу №1 з кримінального провадження №2017000000003675, дата внесення до ЄРДР 14листопада 2017року о 16:19:58 із зображенням підпису реєстратора ОСОБА_59 (об`єкт дослідження №2), виготовлені з одного і того ж документа (паперового/електронного), який був використаний у якості зразка (шаблона) при створенні наданих документів, у зміст якого вносились зміни. При цьому на розгляд експертизи було поставлено питання: «Чи відповідає зображення змісту (текст, реквізити, знаки) об`єкта дослідження №1 зображенню змісту об`єкта №2?».

Надаючи оцінку цьому висновку експерта, суд звертає увагу, що різниця у формі і змісті витягів з ЄРДР очевидна, і до такого висновку суд дійшов шляхом звичайного огляду зазначених документів, тобто для цього наявність спеціальних знань не є необхідною. З наведених вище міркувань суд дійшов висновку про відсутність порушень при внесенні змін до фабули кримінального правопорушення у межах цього кримінального провадження.

Більш того, суд вважає, що зазначеним висновком експерта не підтверджується існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні, з огляду на що суд визнає цей доказ неналежним в силу положень ст.85 КПК України.

7.4.Аналіз тверджень сторони захисту про порушення, допущені під час здійснення НС(Р)Д

7.4.1.Сторона захисту посилалась на недопустимість та неналежність результатів НС(Р)Д з огляду на відсутність у матеріалах кримінального провадження рішення слідчого чи прокурора про залучення ОСОБА_17 до проведення НС(Р)Д.

Однак, твердження сторони захисту про обов`язковість прийняття рішення, передбаченого ч.6 ст.246 КПК України, у формі постанови у відповідності до ч.3 ст.110 КПК України, свідчать про хибне тлумачення норм чинного законодавства. В силу ч.3 ст.110 КПК України постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

При цьому необхідності винесення окремного процесуального рішення детектива чи прокурора про залучення особи до конфіденційного співробітництва кримінальний процесуальний закон не передбачає.

У п.5.6.3 вироку міститься інформація про надання ОСОБА_17 згоди на залучення його до конфіденційного співробітництва та проведення щодо нього НС(Р)Д (т.3, а.с.98, 99). На відповідних заявах наявні підписи слідчого ОСОБА_58 із резолюцією «До матеріалів» та датою 15листопада 2017року. З наведеного вбачається, що слідчим було прийнято передбачене ч.6 ст.246 КПК України рішення про залучення ОСОБА_17 до проведення НС(Р)Д, а, в свою чергу, форма такого рішення не впливає на загальну законність досудового розслідування.

7.4.2.За твердженням захисників, протокол про хід проведення НС(Р)Д від 30липня 2018року за наслідками негласної слідчої дії, проведеної 10липня 2018року, є неналежним доказом, а відомості, зафіксовані у додатках до нього, - недопустимими, оскільки:

зазначеним протоколом встановлена неможливість відтворити у текстовій формі зміст аудіофайлів, за допомогою наявних засобів;

експерти, що володіють спеціальними знаннями, підтвердили непридатність результатів НС(Р)Д, зі змісту висновку експерта неможливо встановити, чи належить голос на фрагментах звукозапису ОСОБА_10 (арк. 19, 20, 51, 96 висновку експерта №8/4 від 14червня 2019року);

дата носія інформації не співпадає з датою проведення аудіоконтролю, тобто до протоколу від 30липня 2018року не додано оригінальних аудіозаписів, що є порушенням ч.1 ст.252, ч.3 ст.107, ч.2 ст.266 КПК України;

участь ОСОБА_18 в НС(Р)Д не була оформлена відповідно до вимог КПК України.

7.4.2.1.Надаючи оцінку сумнівам сторони захисту у достовірності змісту розмов, що відбулись 10липня 2018року, з огляду на неможливість за допомогою наявних засобів відтворити у текстовій формі зміст аудіофайлів, суд виходить з наступного.

З протоколу про хід проведення НС(Р)Д (аудіо-, відеоконтроль особи) від 30липня 2018року, реєстраційний номер 14/2/2-8610, дійсно вбачається, що у зв`язку з несприятливими факторами та умовами, в яких здійснювався аудіоконтроль особи, відтворити у текстовій формі зміст зазначених аудіофайлів, за допомогою наявних засобів, не виявилось за можливе.

Водночас, саме формулювання «за допомогою наявних засобів» свідчить про те, що успішне відтворення аудіофайлів не виключається і є можливим з використанням інших технічних засобів, що і було здійснено у ході складання протоколу огляду від 20-21вересня 2018року.

З протоколу про хід проведення НС(Р)Д від 30липня 2018року та протоколу огляду від 20-21вересня 2018року вбачається, що предметом цих процесуальних дій (відображення змісту інформації, отриманої в ході НС(Р)Д, та огляд цієї інформації) був один і той самий носій компакт-диск Verbatim DVD-R, 4.7 Gb, реєстр. №2672 (таємно) від 11липня 2018року, зміст якого, поміж іншого, був відтворений у судовому засіданні у порядку, передбаченому ст.359 КПК України.

Таким чином, у колегії суддів відсутні підстави для висновку про недопустимість відомостей, отриманих в ході НС(Р)Д, що відбувались 10липня 2018року.

7.4.2.2.Судом було ретельно проаналізовано висновки експерта, надані як стороною обвинувачення, так і стороною захисту. Зокрема, у п.5.8.3 вироку суд дійшов висновку про відсутність ознак монтажу в електронних документах на носіях інформації, що є додатками до протоколів про хід проведення НС(Р)Д. Попри те, що у деяких випадках експерт дійшов висновку про наявність ознак монтажу, суд у цій частині обґрунтував свою незгоду з висновком експертизи, оскільки коли експерт зазначив про наявність ознак монтажу, йшлось виключно про створення безперервних фрагментів записів (з карток пам`яті, на які первісно фіксувались НС(Р)Д, на оптичні диски). Тобто такі висновки експерта свідчать про різну інтерпретацію одних і тих самих понять, що не може свідчити про недопустимість відомостей, отриманих за наслідками здійснення НС(Р)Д.

Тим більше, що висновки експертизи сторони обвинувачення фрагментарно і водночас у своїй сукупності свідчать про те, що кожна із зустрічей, які відбулись між ОСОБА_17 та ОСОБА_10 10 та 12липня, 08 та 09серпня 2018року, були належним чином зафіксовані і отримані за наслідками цих зустрічей відомості мають істотне значення у кримінальному провадженні.

Щодо нібитоненалежності ОСОБА_10 висловів,зафіксованих підчас зустрічі10липня2018року,суд такожнадавав оцінкуцьому твердженнюу п.5.8.3.вироку.Так,усуду немає підстав для сумнівів у тому, що на зазначених оптичних носіях відображені партії мовлення саме ОСОБА_10 і ОСОБА_17, оскільки висновки експерта у своїй сукупності свідчать про логічне та послідовне продовження розмов між зазначеними особами. І в тих випадках, коли з будь-яких технічних причин у певних фрагментах експерту не вдалось достеменно ідентифікувати мовлення ОСОБА_10 та ОСОБА_17, наступні або попередні фрагменти, ідентифіковані належним чином, свідчать про загальний продовжуваний характер спілкування між ними, який об`єднаний кількома ключовими темами розмов.

Твердження сторони захисту щодо можливого здійснення технічного втручання та редагування записів не спираються на будь-які об`єктивні дані щодо таких припущень. Досліджені у судовому засіданні аудіо-, відеограми не містять ознак фальшування, підробки, які б сприймались органами слуху та зору.

Зауваження сторони захисту щодо неприпустимості відображення у протоколах результатів НС(Р)Д здобутих відомостей не у повному обсязі, а лише їх окремих частин, спростовується положеннями ч.1 ст.266 КПК України, які прямо передбачають відтворення у протоколі лише тієї інформації, яка має значення для конкретного кримінального провадження.

7.4.2.3.Суд не погоджується з позицією сторони захисту про порушення вимог КПК України з огляду на надання суду не оригіналів аудіо-, відеозаписів за результатами проведення НС(Р)Д, а їхніх копій, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації. При цьому законодавець зазначає, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа його відображення, якому надається таке ж значення як документу.

Електронним документом є документ, інформація в якому подана у формі електронних даних і для використання якого потрібні засоби обчислювальної техніки (ДСТУ 7157:2010, затверджені наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11березня 2010року №8 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості»).

З огляду на положення статей 5, 7, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документу є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для сприйняття його змісту людиною. При цьому допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватись винятково на підставі того, що він має електронну форму, а у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з примірників вважається оригіналом електронного документа. Отже, головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія.

Інакше кажучи, один і той самий електронний документ може одночасно існувати одразу на кількох матеріальних носіях та при цьому мати статус оригіналу.

Матеріальні носії, що є додатками до протоколів про хід проведення НС(Р)Д, містять електронні документи. Ці матеріальні носії є похідними від певних баз (накопичувачів) даних, але вони є самостійними джерелами доказів, тобто вони є оригіналом (відображенням) електронних документів, яким згідно з ч.3 ст.99 КПК України надається таке ж значення, як самому документу.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07жовтня 2020року №725/1199/19.

7.4.2.4.Суд не погоджується з висновком сторони захисту про участь ОСОБА_18 в НС(Р)Д та незалучення його до проведення НС(Р)Д у порядку, встановленому КПК України.

Зі змісту відтворених під час судового розгляду матеріальних носіїв інформації, на яких містились відомості про результати проведення НС(Р)Д не вбачається спілкування будь-яких інших осіб, крім ОСОБА_17 та ОСОБА_10 . Стороною обвинувачення не надано суду належних та допустимих доказів того, що у розмовах, зміст яких має доказове значення у цьому кримінальному провадженні, брали участь треті особи.

Зазначені обставини підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18, які окремо один від одного поінформували суд, що на зустрічі 10липня 2018року ОСОБА_18 забезпечив їх знайомство і одразу пішов.

Згадка у розмовах між ОСОБА_10 та ОСОБА_17 про якогось « ОСОБА_60 » [мовою оригіналу] не свідчить про участь ОСОБА_18 у здійсненні НС(Р)Д, а навпаки додатково підтверджує зазначені вище показання свідків та той факт, що під час цієї розмови ОСОБА_18 вочевидь не був присутній.

7.4.3.Сторона захисту зазначала про неналежність протоколу про хід проведення НС(Р)Д від 30липня 2018року за наслідками негласної слідчої дії, проведеної 12липня 2018року, та недопустимість відомостей, зафіксованих у додатках до нього, оскільки дата носія інформації не співпадає з датою проведення аудіоконтролю, тобто до протоколу від 30липня 2018року не додано оригінальних аудіозаписів, що є порушенням ч.1 ст.252, ч.3 ст.107, ч.2 ст.266 КПК України.

Через встановлену судом у п.7.4.2.3 вироку відсутність порушень, про які стверджувала сторона захисту, аналогічне клопотання сторони захисту про виключення з числа доказів оптичних дисків Verbatim DVD-R, 4.7 Gb, реєстраційні номери 2672, 2675, задоволенню не підлягає.

7.4.4.Також захисники посилались на недопустимість змісту результатів втручання у приватне спілкування ОСОБА_10 з огляду на постановлення ухвал, якими надано дозвіл на проведення НС(Р)Д, з порушенням вимоги щодо обов`язкової реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду відповідно до вимог ст.35 КПК України.

Стороною захисту надано у матеріали кримінального провадження копії листів Київського апеляційного суду №475н/т від 20лютого 2020року, №552н/т від 27лютого 2020року та Апеляційного суду міста Києва б/н від 26лютого 2020року, зі змісту яких вбачається, що автоматизованою системою електронного документообігу суду «Апеляція», яка була впроваджена в Апеляційному суді міста Києва, не передбачалось здійснення автоматизованого розподілу клопотань, які надходили у порядку глави 21 КПК України (т.8, а.с.183, 185, 187). Як наслідок, Київський апеляційний суд повідомив про неможливість надати звіти автоматизованого визначення слідчого судді, за результатом чого було постановлено ухвали від 04 та 27липня 2018року.

Суд вважає твердження сторони захисту про недопустимість відомостей, отриманих за наслідками проведення НС(Р)Д, надуманими, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.517 КПК України досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, проводяться з дотриманням вимог режиму секретності.

Згідно з п.253 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №939 від 18грудня 2013року, вхідні секретні документи реєструються в журналі обліку вхідних документів, який ведеться за формою згідно з додатком 39, та зберігаються у відповідному режимно-секретному відділі.

Частиною 1 ст.247 КПК України у редакції, що діяла на час проведення НС(Р)Д відносно ОСОБА_10, визначено, що розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється слідчим суддею апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. У свою чергу, п.18 ч.1 ст.3 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому ст.247 КПК України, слідчим суддею є голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.

З наведених норм убачається, що для здійснення розподілу документів, які містять відповідний гриф секретності, зокрема клопотань про надання дозволу на проведення НС(Р)Д, існує особливий порядок, який застосовується з метою дотримання режиму секретності. З огляду на постановлення ухвал Апеляційного суду міста Києва від 04 та 27липня 2018року у межах відповідної територіальної юрисдикції, тобто уповноваженим складом суду, колегія суддів не вбачає підстав для визнання результатів проведення НС(Р)Д недопустимими з наведених захисниками підстав.

Той факт, що сторона захисту ставить під сумнів дотримання слідчим суддею шестигодинного терміну для постановлення ухвали від 27липня 2018року, передбаченого ч.1 ст.248 КПК України, за наслідками розгляду клопотання слідчого від 26липня 2018року, не має вирішального значення для допустимості доказів, отриманих за наслідками проведення НС(Р)Д.

У цьому контексті суд керується диференційованим підходом до вирішення питання про визнання доказів недопустимими, висвітленим у п.7.2.7 вироку, і констатує відсутність підстав вважати, що таке ймовірне, але недоведене стороною захисту порушення призвело до порушення фундаментальних прав та свобод ОСОБА_10 .

7.4.5.Сторона захисту в окремому клопотанні та під час судових дебатів зазначала про недопустимість доказів, отриманих на підставі постанови про хід НС(Р)Д контроль за вчиненням злочину від 06серпня 2018року, через порушення, зазначені у п.7.4.2 вироку, а також з огляду на недотримання вимог ч.4 ст.271 КПК України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком сторони захисту з огляду на наступне.

Так, ОСОБА_10 було затримано 09серпня 2018року о 13 год. 25 хв., після передання ОСОБА_17 неправомірної вигоди, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від цієї ж дати (т.4, а.с.215-223). З протоколу затримання вбачається, він був складений старшим слідчим ОСОБА_61, у присутності понятих, за участю адвокатів ОСОБА_12, ОСОБА_62, при цьому обвинувачений відмовився від послуг адвоката по дорученню для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_63 . Під час затримання ОСОБА_10 було повідомлено підстави затримання, роз`яснено права, передбачені ч.3 ст.42 КПК України, вручено пам`ятку підозрюваного. Ознайомившись з підставами затримання, правами та обов`язками затриманого, обвинувачений (на той час затриманий) пояснив, що заяв та зауважень не має. За наслідками складання протоколу затримання від захисників надійшли наступні зауваження: в протоколі не зазначено особу, яка здійснювала відеозйомку та носій, на який здійснено запис (адвокат ОСОБА_12 ), не дотримано порядок затримання та відеофіксації (адвокат ОСОБА_64 ).

Протокол про результати контролю за вчиненням злочину був складений наступного дня, 10серпня 2018року, за відсутності ОСОБА_10 (т.4, а.с.213-214), що і стало підставою для сторони захисту стверджувати про недопустимість доказу. Протокол про результати контролю за вчиненням злочину в свою чергу був складений на підставі постанови прокурора про проведення НС(Р)Д контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину із застосуванням технічних засобів аудіо та відеофіксації від 06серпня 2018року (т.4, а.с.209-211). При складанні відповідної постанови про проведення НС(Р)Д прокурор у повній мірі дотримався вимог, передбачених ч.7 ст.271 КПК України.

З протоколу про результати контролю за вчиненням злочину вбачається, що під час складання йому було присвоєно гриф секретності «таємно», а власне контроль за вчиненням злочину здійснювався 09серпня 2018року з 11 год. 38 хв. до 13 год. 20 хв. При цьому зі змісту протоколу не слідує, що ОСОБА_10 був повідомлений про здійснення щодо нього НС(Р)Д, зазначено лише про затримання його о 13 год. 19 хв. після того, як він вийшов з автомобіля, яким користувався ОСОБА_17, після завершення їх зустрічі.

Відповідно до ч.4 ст.271 КПК України про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї НС(Р)Д. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.

По-перше, чинний кримінальний процесуальний закон не містить визначення терміну «відкрите фіксування», але з огляду на системне тлумачення норм КПК України суд дійшов висновку, що відкрите фіксування полягає у повідомленні особи, яка вчиняє (вчинила) злочин, про здійснення фіксування її діяльності із зазначенням виду НС(Р)Д, осіб, які брали участь в її проведенні, у відкритті їй інших важливих обставин здійснення контролю за вчиненням злочину, способу фіксації тощо.

Під час затримання ОСОБА_10 безпосередньо після вчинення злочину його не було повідомлено про здійснення щодо нього НС(Р)Д (контроль за вчиненням злочину, обстеження публічно недоступного місця, аудіо-, відеоконтроль особи), тобто така інформація не відкривалась обвинуваченому.

Таким чином, неспроможними є твердження сторони захисту про закінчення контролю за вчиненням злочину відкритим фіксуванням, тому були відсутні підстави для складання протоколу у присутності ОСОБА_10 та підписання його останнім, оскільки цей протокол не є протоколом відкритого фіксування контролю за вчиненням злочину у розумінні ч.4 ст.271 КПК України. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22жовтня 2021року у справі №487/5684/19.

По-друге, складання протоколу про результати контролю за вчиненням злочину наступного дня після проведення цієї НС(Р)Д та без участі обвинуваченого не порушує істотно права та свободи ОСОБА_10, у тому числі право на захист відповідно до статей 20, 42 КПК України. Цими статтями, зокрема, передбачено право особи подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу. В свою чергу, за своїм змістом наведена вимога ч.4 ст.271 КПК України спрямована саме на забезпечення такого права, адже інші права, визначені статтями 20, 42 КПК України, не сумісні зі стадією складання протоколу (як затримання особи, так і за результатами контролю за вчиненням злочину). Як убачається зі змісту протоколу затримання, захисники ОСОБА_10 в повній мірі реалізували це право і навели свої зауваження, ОСОБА_10 зазначив про відсутність заяв та зауважень.

7.4.6.Твердження сторони захисту про необґрунтованість ухвал Апеляційного суду міста Києва про дозвіл на здійснення НС(Р)Д щодо ОСОБА_10, з огляду на їх постановлення за відсутності ознак, передбачених ч.2 ст.246 КПК України, та про відсутність у органу досудового розслідування підстав для проведення зустрічі між ОСОБА_10 та ОСОБА_17 10липня 2018року із застосуванням аудіо-, відео-контролю особи вже оцінювались судом у пунктах 7.3.2-7.3.7 вироку. Разом з цим, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

У судових дебатах сторона захисту зазначала, що свідок ОСОБА_18 під час допиту в суді не зазначав про те, що ОСОБА_10 повідомив йому про намір надати ОСОБА_17 неправомірну вигоду. Разом з цим, суд констатує, що під час допиту сторона захисту (як і сторона обвинувачення) не ставила свідку ОСОБА_18 пряме питання з цього приводу, з огляду на що у суду відсутні підстави для визнання цієї обставини доказом, що свідчить на користь обвинуваченого.

Так, під час судового розгляду допит свідка ОСОБА_18 відбувався двічі 16березня та 25травня 2021року. ОСОБА_17, в свою чергу був допитаний 19травня 2021року, з огляду на що суд дійшов висновку про забезпечення сторони захисту всіма процесуальними важелями, необхідними і достатніми для допиту свідків.

Твердження сторони захисту, що відповідно до витягу з ЄРДР пропозиція надання неправомірної вигоди була висловлена лише 10липня 2018року, спростовується витягом з ЄРДР (т.10, а.с.155), та показаннями свідка ОСОБА_17, який зазначив, що, наскільки він пам`ятає, перший раз ОСОБА_10 звернувся до нього з пропозицією надати неправомірну вигоду через ОСОБА_18, а вже особисто висловив її на другій зустрічі 12липня 2018року.

Твердження сторони захисту про порушення слідчим суддею Апеляційного суду міста Києва ч.7 ст.97 КПК України, яке потягло за собою безпідставне визнання достатньою підставою для надання дозволу на проведення НС(Р)Д відносно ОСОБА_10 відомостей, зазначених у протоколі додаткового допиту ОСОБА_17 від 02липня 2018року, спростовуються наступним.

По-перше, зазначена норма стосується недопустимості показань співробітника оперативного підрозділу щодо наданих йому пояснень під час здійснення кримінального провадження. Системний аналіз кримінального процесуального закону дозволяє дійти висновку, що йдеться про кримінальне провадження №12013220540000400, у межах якого оперативний співробітник ОСОБА_18 здійснював свої повноваження. Водночас, як убачається з показань свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18 та підтверджується матеріалами кримінального провадження, останній мав статус оперативного співробітника у межах кримінального провадження №12013220540000400, в той час як не був ні прокурором, ні слідчим, ні оперативним співробітником у межах кримінального провадження №42017000000003675.

По-друге, показання, які містять вислови іншої особи, надані з метою доведення того, що інша особа висловилася саме так за певних обставин, не можуть вважатися показаннями з чужих слів, оскільки у такому разі вони є повідомленням про факт висловлювання, який свідок безпосередньо спостерігав. Аналогічні висновки здійснені у постановах Верховного Суду від 07жовтня 2021року у справі №166/362/19, від 19листопада 2019року у справі №441/845/17.

7.5.Аналіз тверджень про невідкриття стороні захисту речових доказів

Щодо тверджень сторони захисту про невідкриття у порядку ст.290 КПК України речових доказів суд виходить з того, що ознайомлення з матеріалами досудового розслідування є правом сторони захисту, а не обов`язком сторони обвинувачення, яка лише надає доступ до матеріалів досудового розслідування, тому нереалізація зазначеного права за умов належного виконання стороною обвинувачення приписів ст.290 КПК України не є підставою для визнання доказів недопустимими. Такий висновок підтверджується постановою Верховного Суду від 10грудня 2019року у справі №132/185/17.

У матеріалах кримінального провадження наявні копії клопотань адвоката ОСОБА_12 про відкриття матеріалів досудового розслідування, у яких сторона захисту порушує питання надання доступу до повних даних з ЄРДР щодо кримінального провадження (т.2, а.с.139-143, 146-150, 154-159). Втім, матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що сторона захисту аналогічним чином намагалась реалізувати своє право на ознайомлення з речовими доказами, водночас, про існування таких доказів стороні захисту було відомо з п.30 протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 27вересня 2018року, п.10 додатку №1 до протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування (підтвердження факту надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 20листопада та 17грудня 2019року) (т.7, а.с.200-202, 222-223, 246).

З протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 03лютого 2020року вбачається, що ознайомлення ОСОБА_10 та його захисників з матеріалами досудового розслідування тривало у період з 18листопада 2019року до 03лютого 2020року (т.7, а.с.215). Зі змісту цього ж протоколу вбачається, що матеріали досудового розслідування надано ОСОБА_10 та його захисникам у повному обсязі, втім, 03лютого 2020року сторона захисту повідомила, що більше не має наміру знайомитись з матеріалами досудового розслідування (у тому числі з матеріальними носіями інформації та речовими доказами).

Крім того, з ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23грудня 2019року вбачається, що ОСОБА_10 та його захисникам адвокатам ОСОБА_12, ОСОБА_11 було встановлено строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 04лютого 2020року включно (т.7, а.с.213-214). Зазначене у контексті положень ч.10 ст.290 КПК України свідчить, що сторона захисту вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів.

Враховуючи вищенаведене, зокрема, строк, протягом якого сторона захисту здійснювала ознайомлення з матеріалами, беззаперечну обізнаність сторони захисту про існування таких доказів, суд оцінює критично твердження сторони захисту про невідкриття їй речових доказів.

7.6.Щодо відсутності у ОСОБА_18 повноважень на здійснення оперативного супроводу кримінального провадження №12013220540000400

Сторона захисту стверджувала, що ОСОБА_18 на час ініціювання зустрічі з ОСОБА_10 не мав повноважень на здійснення оперативного супроводу кримінального провадження шляхом відрядження до Департаменту міжнародно-правового співробітництва ГПУ у місті Києві, оскільки з витягу з розпорядження №495/ДСК від 19жовтня 2017року вбачається, що його було відряджено лише на 30 днів.

Водночас, відповідно до рапорту прокурора ОСОБА_65 для оперативного супроводу кримінального провадження №12013220540000400 з 14червня по 11листопада 2018року до міста Києва відряджено помічника начальника 1 управління ГУ СБУ в Луганській та Донецькій областях полковника ОСОБА_18 (т.3, а.с.115-116).

З наведеного вбачається, що ОСОБА_18, перебуваючи у відрядженні, здійснював оперативний супровід кримінального провадження №12013220540000400 влітку 2018року, коли він зустрівся з ОСОБА_10 та організував зустріч останнього з ОСОБА_17, тому доводи сторони захисту у цій частині є неспроможними.

7.7.Щодо доводів сторони захисту про звернення до суду з обвинувальним актом після завершення строку досудового розслідування

Сторона захисту стверджувала про недопустимість всіх доказів, наданих стороною обвинувачення, у зв`язку зі зверненням до суду з обвинувальним актом після завершення строку досудового розслідування. Такий висновок сторона захисту зробила, посилаючись на те, що в порушення ч.1 ст.290 КПК України детективи НАБУ не виконали обов`язку повідомити підозрюваного ОСОБА_10 про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування в межах строку досудового розслідування, а саме до 15листопада 2019року.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 08листопада 2019року прокурор у порядку ст.290 КПК України доручив детективу НАБУ повідомити ОСОБА_10 та його захисників про те, що зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акта, а також надати їм доступ до матеріалів досудового розслідування (т.7, а.с.204).

На виконання зазначеного доручення детектив НАБУ листами від 11 та 12листопада 2019року повідомив ОСОБА_10 та його захисників ОСОБА_11, ОСОБА_12 про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, а також скерував їм копію листа прокурора, відповідно (т.7, а.с.205, 206).

Направлення засобами поштового зв`язку повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування підтверджується журналом вихідних документів НАБУ за 11листопада 2019року, реєстрами відправки простих та рекомендованих листів через ПАТ«Укрпошта» від 11 та 13листопада 2019року, відомостями на кореспонденцію, фіскальним чеком, списком рекомендованих листів з повідомленням (т.10, а.с.194-197, 198-208).

У службовій записці детектива НАБУ ОСОБА_59 наведені обставини виконання детективом НАБУ доручення прокурора від 11листопада 2019року, зокрема, акцентовано увагу на діях сторони захисту, що свідчать про намір уникнути отримання повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (т.7, а.с.208-209).

Отже, стороною захисту не доведене порушення стороною обвинувачення обов`язку, передбаченого ч.1 ст.290 КПК України, з огляду на що клопотання сторони захисту про визнання всіх доказів, наданих стороною обвинувачення, недопустимими не підлягає задоволенню.

7.8.Мотиви суду щодо скарг та заперечень проти ухвал слідчих суддів, поданих стороною захисту на стадії підготовчого судового засідання

Під час підготовчого судового засідання сторона захисту звернулась до суду з численними скаргами на рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, а також із запереченнями проти ухвал слідчих суддів. За наслідками проведення підготовчого судового засідання судом було постановлено ухвалу від 06травня 2020року, якою заперечення проти ухвал слідчих суддів були долучені до матеріалів справи, у задоволенні скарг було відмовлено з огляду на неможливість надання оцінки доводам сторони захисту під час підготовчого судового засідання.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне проаналізувати основні доводи скарг та заперечень проти ухвал слідчих суддів за наслідками судового розгляду.

7.8.1.Колегія суддів звертає увагу, що одночасно з наданням оцінки доводам сторони захисту щодо недотримання правил підслідності у кримінальному провадженні судом проаналізовано доводи скарг захисника ОСОБА_12 на рішення слідчого, прокурора (т.1, а.с.125-169). З огляду на невстановлення підстав для визнання недопустимими доказів через недотримання правил підслідності, суд приходить до висновку, що відповідні скарги також не полягають задоволенню з підстав, наведених у п.7.2 вироку.

7.8.2.Надаючи оцінку обґрунтованості скарг захисника ОСОБА_12 на дії слідчого щодо звернення з клопотаннями про надання дозволу на проведення НС(Р)Д та прокурора щодо погодження такого клопотання (т.1, а.с.170-181, 188-208), суд виходить з наступного:

твердження сторони захисту про недотримання слідчим і прокурором свого обов`язку оцінити докази на предмет їх допустимості та достовірності та не вчиняти процесуальну дію на підставі очевидно недопустимих і недостовірних доказів суд оцінює, виходячи з положень ч.1 ст.94 КПК України. З аналізу клопотань слідчих про надання дозволу на проведення НС(Р)Д від 23червня 2018року та 04липня 2018року вбачається, що слідчі та прокурор в межах своєї компетенції оцінили за своїм внутрішнім переконанням докази, зазначені ними у якості обґрунтування зазначених клопотань, наслідком чого стало звернення до слідчого судді Апеляційного суду міста Києва, який в свою чергу здійснив судовий контроль за дотриманням прав, свобод та законних інтересів осіб під час досудового розслідування;

щодо порушення правил підслідності аналіз цьому доводу сторони захисту був наданий у п.7.2 цього вироку.

7.8.3.Також під час підготовчого судового засідання стороною захисту було подано скарги на постанови детектива НАБУ та постанови прокурора САП про відмову стороні захисту у задоволенні клопотання про відкриття всіх матеріалів досудового розслідування у порядку ст.290 КПК України (т.1, а.с.223-249; т.2, а.с.3-5).

Зазначені скарги мотивовані тим, що в ході досудового розслідування в ЄРДР створюється та зберігається інформація, яка відображає дотримання законності у кримінальному провадженні, а відтак належить до матеріалів досудового розслідування, що зафіксовані в електронному вигляді.

Зміст ч.2 ст.290 КПК України дозволяє ототожнити матеріали досудового розслідування з будь-якими доказами, у тому числі з тими, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

В той же час ЄРДР є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 Глави 2 Розділу І Положення про ЄРДР, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з ч.2 ст.84 КПК України витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів. Зазначене повністю узгоджується з вже згадуваним вище правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у справі №761/28347/15-к від 09вересня 2020року.

Водночас, усвідомлюючи можливість отримання завдяки даним з ЄРДР доказів, що мають істотне значення для кримінального провадження, суд всіляко сприяв стороні захисту в реалізації такого її процесуального права, зокрема, ухвалами від 25серпня та 02грудня 2020року були задоволені клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме до даних з ЄРДР, що перебувають у володінні Офісу Генерального прокурора (т.4, а.с.87-93; т.8, а.с.45-51). Тобто захисники обвинуваченого під час судового розгляду мали можливість отримати доступ до цієї бази даних, а також достатньо часу на підготовку аргументів, які б ґрунтувались на отриманих з ЄРДР відомостях.

7.8.4.Стосовно скарги на бездіяльність детектива та прокурора щодо недотримання вимог процесуального закону до форми процесуального рішення, а також порядку внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР колегія суддів зазначає наступне (т.2, а.с.6-11).

Відповідно до ч.3 ст.110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови; постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. При здійсненні перекваліфікації дій, вчинення яких інкримінується обвинуваченому, додаванні кваліфікуючих ознак складання такої постанови чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Також суд вважає хибними та такими, що прямо суперечать ч.2 ст.1 КПК України, твердження сторони захисту про те, що Положення про ЄРДР є частиною кримінального процесуального законодавства України. З огляду на зазначене, невідображення в ЄРДР інформації про зміну кваліфікації дій, вчинення яких інкримінується обвинуваченому, не може свідчити про порушення прокурором і слідчим кримінального процесуального законодавства.

Разом з тим, оцінюючи численні посилання сторони захисту на невмотивованість відповідних процесуальних рішень сторони обвинувачення, оформлених у формі постанов, суд налогошує на важливості дотримання стандартів складання процесуальних документів у формі постанов слідчого, прокурора. Частиною 5 ст.110 КПК України визначені вимоги до процесуального рішення слідчого, прокурора у формі постанови. Зокрема, у мотивувальній частині постанови мають міститись відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.

Таким чином, законом передбачена вимога мотивування прокурором, слідчим постанови до тієї межі, до якої це є необхідним для забезпечення розуміння її змісту будь-якою зацікавленою особою. Втім, уважно проаналізувавши зміст відповідних постанов у межах цього кримінального провадження, суд дійшов висновку, що недотримання цієї вимоги не має своїм наслідком визнання доказів недопустимими, як про це стверджує сторона захисту.

7.8.5.Заперечення сторони захисту проти ухвал слідчих суддів стосуються ухвал слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 04 та 27липня 2018року про надання дозволу на проведення НС(Р)Д, а також ухвали слідчого судді ВАКС від 23грудня 2019року щодо встановлення обвинуваченому та його захисникам строку на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (т.1, а.с. 209-222; т.2, а.с.12-15).

З приводу надання правової оцінки ухвалам слідчих суддів суд констатує, що ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, це рішення не підлягає сумніву (п. 61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а проста можливість існування двох поглядів на одне питання не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу виправдані, тільки якщо вони необхідні в обставинах істотного і незаперечного характеру (п. 52 рішення у справі «Рябих проти Росії»).

У цьому контексті суд зауважує, що ухвали слідчих суддів постановлені належним суб`єктом та відповідають вимогам, які передбачені чинним кримінальним процесуальним законом, зокрема, у частині дотримання територіальної, предметної та інстанційної підсудності, форми та змісту судового рішення.

Надання оцінки мотивам, з яких слідчі судді дійшли відповідних висновків, свідчитиме про намагання колегії суддів повторно оцінити докази, надані слідчими в обґрунтування своїх клопотань. В той час як суд, який здійснює судовий розгляд по суті пред`явленого обвинувачення, позбавлений можливості надати оцінку доказам, якими слідчий обґрунтовував перед слідчим суддею необхідність надання дозволу на проведення НС(Р)Д та встановлення стороні захисту строку на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Разом з тим, слід зауважити, що ухвали слідчих суддів не є доказами у кримінальному провадженні та не доводять обставини, які підлягають доказуванню. Тому колегія суддів не вбачає за можливе надавати оцінку доводам, наведеним в ухвалах слідчих суддів, оскільки до відповідних висновків слідчі судді дійшли за своїм внутрішнім переконанням, керуючись власним суддівським розсудом.

Факт надання слідчими суддями Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_66 та ОСОБА_67 різної правової оцінки доводам клопотання детектива НАБУ про надання дозволу на проведення НС(Р)Д відносно ОСОБА_10 не свідчить достеменно про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді від 23червня 2018року та, відповідно, про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді від 04липня 2018року. Можливість повторного звернення з клопотанням про надання дозволу на НС(Р)Д прямо передбачена ч.5 ст.248 КПК України і є формою реалізації повноважень слідчого, прокурора.

Твердження сторони захисту про порушення стороною обвинувачення ч.5 ст.223 КПК України з огляду на те, що прокурор не надав у матеріали кримінального провадження ухвалу слідчого судді Апеляційного суду м.Києва від 23червня 2018року, якою слідчому було відмовлено у задоволенні клопотання про дозвіл на проведення НС(Р)Д відносно ОСОБА_10, суд вважає непереконливими з огляду на зміст зазначеної норми. Так, обов`язок сторони обвинувачення про долучення відповідних документів до матеріалів провадження виникає лише за умов отримання таких доказів під час проведення слідчої (розшукової) дії. Втім, як вбачається з пояснень сторони обвинувачення і не спростовується стороною захисту у задоволенні клопотання слідчого було відмовлено, відповідно, жодна слідча (розшукова) дія не проводилась.

Необхідність встановлення відсутності факту зволікання сторони захисту з ознайомленням з матеріалами досудового розслідування беззаперечно не має такого істотного значення, оскільки єдиним наслідком встановлення строку для ознайомлення з матеріалами є констатація того, що сторона захисту реалізувала своє право на доступ до матеріалів. Втім в ході судового розгляду сторона захисту займала проактивну позицію, зверталась до суду з відповідними заявами і клопотаннями, із запереченнями щодо доказів сторони обвинувачення, неодноразово ознайомлювалась з матеріалами кримінального провадження, з чого вбачається, що ймовірне порушення слідчим суддею ВАКС вимог КПК України при постановленні ухвали від 23грудня 2019року не впливає на висновки суду по суті пред`явленого обвинувачення.

VIІI. Відомості, які характеризують особу обвинуваченого

8.1. ОСОБА_10 раніше несудимий (т.7, а.с.169, 178), з вищою освітою, на обліку лікарів нарколога і психіатра не перебуває (т.7, а.с.166, 168, 171, 174).

8.2.У матеріалах кримінального провадження наявна досудова доповідь Києво-Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області (т.3, а.с.183-187). Зі змісту досудової доповіді вбачається, що на дії ОСОБА_10 не надходило скарг від жителів села, де він проживає, останній перебуває в добрих стосунках зі своїми рідними та близькими, бере активну участь у вихованні дітей, був нагороджений численними подяками за активну громадську позицію, патріотизм, співпрацю, волонтерську допомогу тощо, нагороджений пам`ятними медалями «За вірність традиціям батальйону», «Милосердя мужність турбота».

Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється уповноваженим органом з питань пробації як середній, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб як низький.

Також стороною захисту надано у матеріали кримінального провадження лист ГО«Трансперенсі Інтернешнл Україна» №ТІ-363 від 26червня 2020року, відповідно до якого саме з відгуку ОСОБА_68 на моніторинговому порталі DOZORRO розпочалось дослідження закупівлі Mitsubishi Outlander PHEV фахівцями ТІ Україна, згодом обставини цієї закупівлі набули значного розголосу, за наслідком чого вартість придбання автомобілів було зменшено замовником (т.8, а.с.189).

ІХ. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

9.1.Обставини, передбачені статтями 66, 67 КК України, які б обтяжували або пом`якшували покарання ОСОБА_10, судом не встановлені.

Х. Мотиви призначення покарання

10.1.При призначенні обвинуваченому ОСОБА_10 покарання суд згідно з вимогами статті 65 Кримінального кодексу України враховує:

1) ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке з огляду на положення ч.5 ст.12 та примітки до ст.45 КК України відноситься до корупційних тяжких злочинів;

2) особу винного, зокрема його молодий вік (т.1, а.с.78), позитивні характеристики (т.3, а.с.183-187), вищої освіти, відсутність судимостей (т.7, а.с.169, 178), неперебування на обліку лікарів нарколога і психіатра (т.7, а.с.166, 168, 171, 174), активну громадянську позицію (т.8, а.с.189);

3) відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, передбачених статтями 66, 67 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання суд також враховує суттєвий негативний вплив, який справляє корупція в правоохоронних органах на довіру громадян до держави та її рішень. Зокрема, хибне враження щодо можливості вирішення будь-якого питання у неправовий спосіб із задіянням особистих зв`язків або шляхом надання неправомірної вигоди зводить нанівець багаторічну роботу по реформуванню правоохоронної системи та органів прокуратури, провокує зневагу до представників органів правопорядку та прокурорів, які здійснюють процесуальний контроль над досудовим розслідуванням і підтримують державне обвинувачення в суді. Як наслідок, пересічні громадяни не відчувають належної поваги до працівників правоохоронних органів і воліють відновлювати свої порушені права самостійно. Саме таким чином корупція у глобальних масштабах породжує так звану побутову корупцію, і навпаки. Суд свідомий того, що на зміну такого status rerum (лат. стан справ) піде багато років, але вважає за необхідне наголошувати на цьому за кожної можливості.

10.2.Як на час вчинення інкримінованого ОСОБА_10 кримінального правопорушення (09серпня 2018року), так і на час ухвалення вироку диспозиція і санкція ч.3 ст.369 КК України залишались незмінними і передбачали, що зазначені у ч.1 або ч.2 цієї статті діяння, якщо неправомірна вигода надана службовій особі, яка займає відповідальне становище, караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

10.3.Виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на суспільну небезпеку тяжкого корупційного кримінального правопорушення та об`єкт посягання, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_10 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень недостатнім буде покарання у виді позбавлення волі на рівні мінімальної межі санкції частини статті. У той же час, враховуючи особу обвинуваченого, нагородження його численними подяками та медалями, а також інші обставини кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що покарання в максимальному розмірі також буде очевидно несправедливим через надмірну суворість. Враховуючи вищевикладене, суд переконаний, що для виправлення ОСОБА_10 та запобігання вчиненню ним нових злочинів достатнім буде покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

Крім того, санкція ч.3 ст.369 КК України передбачає альтернативне додаткове покарання у виді конфіскації майна. Відповідно до ч.1 ст.59 КК України конфіскації підлягає все або частина майна, яке є власністю засудженого.

Виходячи з основних засад призначення покарання, вчинення злочину вперше, колегія суддів вважає за можливе для виправлення ОСОБА_10 та досягнення пропорційності між завданою суспільним інтересам шкодою та відновленням справедливості не застосовувати альтернативне додаткове покарання у виді конфіскації його майна.

10.4.Застосування до ОСОБА_10 положень статей 69, 75 КК України, а саме призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, та звільнення від відбування покарання з випробовуванням не передбачене вказаними положеннями КК України в зв`язку з тим, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.369 КК України, відноситься до корупційних.

ХІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

11.1.Запобіжний захід

11.1.1.Під час судових дебатів прокурор клопотав про застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що з огляду на неможливість застосування положень статей 69, 75 КПК України обвинуваченому загрожує реальна міра покарання у виді позбавлення волі, відповідно, наявний ризик переховування ОСОБА_10 від суду.

11.1.2.Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 10серпня 2018року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17вересня 2018року, до ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 3000000грн (т.5, а.с.1-7, 9-12).

Як убачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, довідки про судимість, 13серпня 2018року ОСОБА_10 був звільнений з-під варти у зв`язку із внесенням застави у розмірі 3000000,00грн (т.1, а.с.22; т.7, а.с.178).

11.1.3.З огляду на те, що до обвинуваченого вже застосовано запобіжний захід, суд розглядає клопотання прокурора як клопотання про зміну запобіжного заходу, і, проаналізувавши його доводи, приходить до висновку про необхідність його часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до абз.9 п.2 ч.3 та абз.12 п.2 ч.4 ст.374 КПК України у разі визнання особи винуватою у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження та мотиви його ухвалення.

За змістом ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами 5 та 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування.

Частиною 4 ст.202 КПК України передбачено, що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Колегія суддів вважає, що прокурором належним чином обґрунтована наявність достатніх підстав вважати, що ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_10 від суду збільшився з урахуванням його засудження до відбування покарання у виді позбавлення волі. Втім, прокурором не доведено, що жодний з більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти існуючому ризику.

11.1.4.Враховуючи наведене та з урахуванням положень ч.4 ст.194 КПК України, відсутні підстави для зміни запобіжного заходу з застави на тримання під вартою, втім, на обвинуваченого ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили доцільно покласти наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

носити електронний засіб контролю.

11.2.Щодо зарахування строку попереднього ув`язнення

11.2.1.Як вже було зазначено, ОСОБА_10 був затриманий 09серпня 2018року та звільнений з-під варти у зв`язку з внесенням застави 13серпня 2018року, тобто тривалість його попереднього ув`язнення склала п`ять днів.

11.2.2.Вирішуючи питання про зарахування строку попереднього ув`язнення у строк призначеного ОСОБА_10 за цим вироком покарання, суд враховує правовий висновок щодо застосування норми, передбаченої ч.5 ст.72 КК України, викладений у п.107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29серпня 2018року у справі №663/537/17.

У цьому висновку визначено, що якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21червня 2017року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення» №2046-VIII (пряма дія Закону №2046-VIII).

11.2.3.Таким чином, відповідно до ч.5 ст.72КК України у строк покарання ОСОБА_10 підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення з моменту його фактичного затримання 09серпня 2018року по день звільнення з ДУ «Київський слідчий ізолятор», тобто 13серпня 2018року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

11.3.Процесуальні витрати

Відповідно до ч.2 ст.154 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (т.1, а.с.12).

11.4.Речові докази і арешт майна

11.4.1.Долю речей і документів, які постановами слідчого від 01жовтня 2019року були визнані речовими доказами (т.3, а.с.232-234; т.5, а.с.82-94), суд вирішує в порядку, визначеному ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.174, ч.4 ст.374 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, про скасування арешту майна.

Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.

11.4.2.Постановою про визнання речовими доказами від 10серпня 2018року було визнано речовими доказами наступні речі і документи:

грошові кошти у сумі 100000 доларів США (1000 купюр номіналом по 100 доларів США);

паперові стрічки в кількості 10 штук, якими були обгорнуті грошові кошти з написами «ONE HUNDREDS BER, $ 10,000»;

пакет чорного кольору 1 шт.;

картонна коробка жовтого (оранжевого) кольору з написом «Gegabyte» 1 шт.;

поліетиленовий прозорий файл формату А4, в якому знаходилися 7 аркушів паперу формату А4 з друкованим текстом;

окремий аркуш паперу формату А4 з друкованим текстом з обох сторін;

електронний ключ з написом «MINI»;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Mini Cooper S Countryman, номер шасі НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_4 ;

грошові кошти в іноземній валюті: одна купюра номіналом 20 злотих серії AS3622282, одна купюра номіналом 20 євро серії SD1358465258, одна монета номіналом 1 євро та одна монета номіналом 20 євроцентів;

грошові кошти в сумі 50 копійок однією монетою;

платіжні банківські картки Альфа-Банк platinum Black НОМЕР_5 OLEKSII TAMRAZOV EUR, platinum Black НОМЕР_6 OLEKSII TAMRAZOV UAN, platinum Black НОМЕР_7 OLEKSII TAMRAZOV USD (т.5, а.с.82-94).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17серпня 2018року накладено арешт на речі і документи, перелічені в постанові про визнання речовими доказами від 10серпня 2018року (т.5, а.с.73-81). Як убачається із зазначеної ухвали метою накладення арешту щодо 100000 доларів США було те, що вони є предметом кримінального правопорушення, а щодо решти речей і документів збереження речових доказів.

11.4.3.Що стосується грошових коштів у сумі 100000 доларів США (1000 купюр номіналом по 100 доларів США), суд з огляду на положення п.1 ч.2 ст.96-1, п.3 ч.1 ст.96-2 КК України, п.5 ч.9 ст.100 КПК України вважає за необхідне застосувати до них спеціальну конфіскацію.

До висновку про необхідність застосування спеціальної конфіскації суд дійшов, враховуючи, що грошові кошти у розмірі 100000 доларів США були предметом кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі.

11.4.4.Щодо решти речових доказів, на які було накладено арешт ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17серпня 2018року, суд зазначає наступне.

З огляду на положення п.7 ч.9 ст.100 КПК України поліетиленовий прозорий файл формату А4, в якому знаходяться 7 аркушів паперу формату А4 з друкованим текстом (роздруківка клопотання про скасування арешту майна) має залишитись у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання, а накладений на цей документ арешт скасуванню не підлягає.

Решта речових доказів, на які було накладено арешт ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17серпня 2018року, зокрема, паперові стрічки, якими були обгорнуті грошові кошти, пакет чорного кольору, картонна коробка жовтого (оранжевого) кольору, окремий аркуш паперу формату А4 з друкованим текстом з обох сторін, електронний ключ з написом «MINI», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Mini Cooper S Countryman, номер шасі НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_4, грошові кошти в іноземній та національній валюті, платіжні банківські картки Альфа-Банк, після набрання вироком законної сили мають бути повернуті ОСОБА_10 .

До такого висновку суд дійшов з огляду на те, що в ході судового розгляду зазначеними речами та документами прокурор не обґрунтовував ті обставини, які підлягають доказуванню, та не доводив під час судового розгляду, що ці матеріальні об`єкти були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Виходячи з викладеного, колегія суддів констатує, що у подальшому застосуванні арешту до наведених речей та документів відпала потреба, адже вони не містять ознак речових доказів, наведених в ч.1 ст.98 КПК України, а тому згідно з ч.1 ст.100, ч.1 ст.174 цього ж Кодексу вони повинні бути повернуті володільцю, тобто ОСОБА_10 .

11.4.5.Постановою про визнання речовими доказами від 01жовтня 2019року документи, вилучені 09серпня 2018року в ході огляду мотоцикла BMW R120063, на якому приїхав ОСОБА_10, були визнані речовими доказами (т.3, а.с.232-234).

Суд констатує, що у вищевказаних постановах про визнання речовими доказами дублюються два документи - поліетиленовий прозорий файл формату А4, в якому знаходяться 7 аркушів паперу формату А4 з друкованим текстом, та окремий аркуш паперу формату А4 з друкованим текстом з обох сторін.

З огляду на вирішення долі цих речей у п.10.4.4 вироку, суд не вбачає за необхідне зупинятись повторно на цьому питанні.

11.4.6.Відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04жовтня 2019року на корпоративні права ОСОБА_10 щодо ТОВ«Всеукраїнська Медіа Група» (код ЄДРПОУ 38825492) було накладено арешт у вигляді заборони розпоряджатися зазначеними корпоративними правами (т.7, а.с.195-196). Судом встановлено, що ОСОБА_10 є єдиним засновником ТОВ«Всеукраїнська Медіа Група» (код ЄДРПОУ 38825492) з часткою вартістю 8000000,00грн.

З огляду на рішення суду про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_10 покарання у виді конфіскації майна (п. 10.3 вироку), арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04жовтня 2019року, підлягає скасуванню після набрання вироком законної сили.

11.4.7.Щодо арешту, накладеного на корпоративні права ОСОБА_10 у ТОВ«Моноліт Група - М» (код ЄДРПОУ 34082505), з огляду на лист Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про припинення реєстрації цієї юридичної особи, суд дійшов висновку про необхідність скасування арешту (т.7, а.с.199).

На підставі викладеного, керуючись статтями 370, 373, 374-376 КПК України,

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_15 визнати винуватим за пред`явленим йому обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

Зарахувати на підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_10 у строк основного покарання строк його попереднього ув`язнення з 09 по 13серпня 2018року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

2.До набрання вироком законної сили запобіжний захід, застосований до ОСОБА_10 у вигляді застави в розмірі 3000000,00грн, залишити без змін, а після набрання вироком законної сили заставу, якщо вона не буде звернена в дохід держави, повернути особі, яка її внесла.

До набрання вироком законної сили покласти на ОСОБА_10 наступні обов`язки:

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

носити електронний засіб контролю.

3.Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави витрати на залучення експерта:

для проведення судово-технічної експертизи документів №21162-21164/18-33/213 71-21467/18-33 від 17жовтня 2018року, що склали 28600,00грн;

для проведення експертизи звукозапису №21158/21159/18-35/28811-28814/18-35 від 31січня 2019року, що склали 20020,00грн;

для проведення судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи №21Г61/18-39/1.5634-15636/19-39 від 26вересня 2019року, що склали 15700,00грн;

для проведення комплексної експертизи звукозапису та технічної експертизи №8/4 від 14червня 2019року, що склали 118849,00грн.

4.На підставі статей 96-1, 96-2 КК України до речових доказів грошових коштів у сумі 100 000 (сто тисяч) доларів США, а саме: 1000 купюр номіналом 100 доларів США, на які накладено арешт ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17серпня 2018року, застосувати спеціальну конфіскацію шляхом їх примусового безоплатного вилучення у власність держави.

5.Арешт, накладений ухвалою Печерського районногосуду містаКиєва від17серпня2018року на речові докази, а саме на:

паперові стрічки в кількості 10 штук, якими були обгорнуті грошові кошти з написами «ONE HUNDREDS BER, $ 10,000»;

пакет чорного кольору 1 шт.;

картонну коробку жовтого (оранжевого) кольору з написом «Gegabyte» 1 шт.;

окремий аркуш паперу формату А4 з друкованим текстом з обох сторін;

електронний ключ з написом «MINI»;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Mini Cooper S Countryman, номер шасі НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_4 ;

грошові кошти в іноземній валюті: одна купюра номіналом 20 злотих серії AS3622282, одна купюра номіналом 20 євро серії SD1358465258, одна монета номіналом 1 євро та одна монета номіналом 20 євроцентів;

грошові кошти в сумі 50 копійок однією монетою;

платіжні банківські картки Альфа-Банк platinum Black НОМЕР_5 OLEKSII TAMRAZOV EUR, platinum Black НОМЕР_6 OLEKSII TAMRAZOV UAN, platinum Black НОМЕР_7 OLEKSII TAMRAZOV USD, - після набрання вироком законної сили скасувати, а речі і документи - повернути ОСОБА_10 .

6.Речовий доказ - поліетиленовий прозорий файл формату А4, в якому знаходяться 7 аркушів паперу формату А4 з друкованим текстом залишити у матеріалах кримінального провадження.

7.Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04жовтня 2019року на корпоративні права ОСОБА_10 щодо ТОВ«Всеукраїнська Медіа Група» (код ЄДРПОУ 38825492) та щодо ТОВ«Моноліт Група - М» (код ЄДРПОУ 34082505), скасувати після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3