Документ № 102219420

Справа № 991/196/20

Провадження 1-кп/991/2/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

24 грудня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого Крука Є.В.,

суддів: Білоус І.О., Кравчука О.О.,

секретар судового засідання Демченко Л.О.,

за участі:

прокурора Малик О.І.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників Тхорівського М.С., Руденка С.О.,

представника юридичних осіб,

щодо яких здійснюється провадження

ТзОВ «Енергія-Новий Розділ»,

ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» Григорчук І.О.,

Представника потерпілого

ПАТ «Національна акціонерна

компанія «Нафтогаз України» Ільмухіної Т.Ф.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року щодо:

ОСОБА_1 обвинуваченого за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України,

ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України,

ОСОБА_2 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Історія провадження та позиція учасників кримінального провадження

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 обвинуваченого за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України.

У підготовчому судовому засіданні на обговорення учасників кримінального провадження судова колегія поставила питання щодо необхідності направлення цього кримінального провадження до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для його передачі на розгляд іншого суду з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 статті 34 КПК України, як такого, що надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Прокурор Малик О.І. проти звернення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням про вирішення питання про направлення цього кримінального провадження до іншого суду заперечувала.

Обвинувачені, їх захисники та представник ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» підтримали звернення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням про вирішення питання про направлення цього кримінального провадження до іншого суду з огляду на непідсудність справи.

Представник потерпілого ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» Ільмухіна Т.Ф. підтримала позицію прокурора.

2. Оцінка та мотиви суду

Ураховуючи поставлене судом на обговорення питання про підсудність кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, суд зазначає наступне.

У процесі розгляду питання підсудності судом встановлено, що за ознаками, передбаченими п. 1, 2 та абз. 1 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, кримінальне провадження №52018000000000856 є непідсудним Вищому антикорупційному суду, оскільки жоден з обвинувачених не відноситься до кола суб`єктів, передбачених п. 1, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, а передбачений обвинувальним актом злочин не вчинено щодо осіб передбачених п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Разом з тим,

-особа, анкетні дані якої чітко та без будь-яких заходів знеособлення вказані прокурором в абзацах 1 та 3 сторінки 14 обвинувального акту, а саме народний депутат України ВР України 7-го скликання, та який за версією сторони обвинувачення є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТзОВ «Корпорація КРТ», ТзОВ «Енергія», ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», ТзОВ «Енергія-Тепловодосервіс» та ТзОВ «Енергія-Монтажсервіс», та яка за версією сторони обвинувачення з моменту утворення та протягом усього періоду їх існування правомочна здійснювати вирішальний вплив на їх господарську діяльність, визначати шляхи і напрямки управління ними, не є обвинуваченою в даному провадженні;

-жодна службова особа державного підприємства не є обвинуваченою в даному провадженні.

Суд звертає увагу, що з моменту складання та направлення обвинувального акта до суду минуло 2 роки, а суб`єктний склад кримінального провадження, який би дозволяв розглядати дане кримінальне провадження Вищим антикорупційним судом, не змінився.

Як вбачається зі змісту обвинувального акта, досудове розслідування в первісному кримінальному провадженні розпочато ще 22 червня 2016 року (понад 5 років станом на день винесення даної ухвали). При цьому, суд не може не звернути увагу на ту обставину, що прокурор в обвинувальному акті неодноразово, не вдаючись до жодних заходів знеособлення особи, вказує на причетність народного депутата України ВР України 7-го скликання до обставин кримінального провадження (бенефіціарний контроль та вирішальний вплив на господарську діяльність товариств, відносно яких здійснюється кримінальне провадження; товариські відносини з ОСОБА_5 , який перебуває в шлюбі з особою, яка знаходиться з народним депутатом в родинних відносинах). Разом з цим, лише припущення сторони обвинувачення про причетність народного депутата, який відноситься до кола суб`єктів, передбачених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, та який не є обвинуваченим в кримінальному провадженні, за жодних обставин не може виправдовувати розгляд справи з порушенням правил підсудності.

Позиція суду першої інстанції узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної в ухвалі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 14 грудня 2021 року в справі № 991/4989/21.

Відповідно до позиції Верховного Суду:

- виходячи з тексту чинної редакції ч. 5 ст. 216 КПК України, підстав вважати абзац 2 ч. 5 ст. 216 КПК України абзацом 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України колегія суддів не убачає;

- п. 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України не визначається підсудність Вищого антикорупційного суду. Законодавець не ототожнює підслідність НАБУ і підсудність Вищого антикорупційного суду.

Згідно зі статтями 410, 412 КПК України, порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

З урахуванням викладеного та вищевказаної позиції Верховного Суду, здійснення розгляду кримінального провадження №52018000000000856 Вищим антикорупційним судом матиме своїм наслідком безумовне скасування будь-якого рішення суду з підстав, передбачених п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 438 КПК України з посиланням на п. 6 ч. 1 ст. 412 КПК України, порушують право обвинувачених на справедливий суд (у частині права на суд, встановлений законом, та права на розумний строк розгляду справи).

Більше того, на думку колегії суддів, визначення прокурором («органом виконавчої влади»), а не «законом, ухваленим парламентом» («Річерт проти Польщі» (Richert v. Poland), § 42; «Коеме та інші проти Бельгії» (Coeme and Others v. Belgium), § 98) підсудності Вищого антикорупційного суду суперечитиме статті 125 Конституції України, яка не допускає створення надзвичайних та особливих судів. З огляду на гарантії забезпечення незалежності Вищого антикорупційного суду, запроваджені законодавцем, про які вказує Верховний суд в ухвалі від 14 грудня 2021 року в справі № 991/4989/21, суд не тільки має виключні повноваження, а зобов`язаний направити кримінальне провадження до іншого суду у разі непідсудності йому цього провадження.

Колегія суддів в котре погоджується з позицією Верховного суду, що підсудність визначається не виконавчою, а законодавчою владою. При цьому такий підхід відповідає споконвічній відданості народу України правому принципу розподілу державної влади на три незалежні одна від одної (які, за необхідності, контролюють одна одну) гілки: виконавчу, законодавчу й судову, коли ідеї системи стримування і противаг були вперше висвітлені в Конституції Пилипа Орлика 1710 року.

Таким чином, оскільки за ознаками, передбаченими п. 1, 2 та абз. 1 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, зазначене кримінальне провадження є непідсудним Вищому антикорупційному суду, то колегія суддів Вищого антикорупційного суду вважає за необхідне звернутись з поданням до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про направлення з Вищого антикорупційного суду до іншого суду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33-1, 34, 110, КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Звернутися до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням про вирішення питання про направлення до іншого суду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 06 вересня 2018 року за № 52018000000000856 (судова справа 991/196/20) за обвинуваченням ОСОБА_1 обвинуваченого за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: Крук Є.В.

Судді: Білоус І.О.

Кравчук О.О.