- Головуючий суддя (ВАКС) : Дубас В.М.
Справа № 991/8770/21
Провадження 1-кс/991/8903/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Дубас В.М., (далі- слідчий суддя чи суд),
отримавши скаргу матері - героїні ОСОБА_1 (далі - скаржниця) від 28.12.2021 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ),
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
28.12.2021 о 14.16 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_1 із такими проханнями: 1) зобов`язати Детектива НАБУ у порушенні кримінального провадження за ч.5 ст.191 КК України та внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР у вчиненні кримінальних злочинів у заволодінні незаконним шляхом Державним майном, у нанесенні Державі матеріальних збитків у особливо великих розмірах у 14,5 млн.грн, що спричинило нам, потерпілим значної матеріальної та безмежної моральної шкоди. 2) зобов`язати Детективна НАБУ розпочати досудове розслідування у відповідності до ст.214 КПК України. 3) надати мені витяг з ЄРДР у вчиненні кримінального корупційного правопорушення за ч.5 ст.191 КК України, вчиненого колишнім чоловіком, корупціонером ОСОБА_2 ».
2.Короткий виклад скарги.
В скарзі стверджується таке: «На адресу: до Національного Антикорупційного Бюро України на правлено клопотання від 15.12.21р. «Украпоштою» від 16.12.21р., де чітко мною заявлені всі підстави для порушення кримінального провадження за ч.5 ст.191 КК України, вчинені кримінальні правопорушення у віджатті Державного Дитячого будинку у всіх дітей за корупційними схемами, корупціонером, Держслужбовцем, шляхом зловживання службовим положенням - яке займав на посаді начальника Управління, ОСОБА_2 1) у заволодінні незаконним шляхом Державним майном - 2х пов.будинком, який передала Держава всім дітям, на Державні кошти на суму - 14,5 млн.грн. 2) у незаконному заволодінні Державними коштами, які держава виділила, під Державне замовлення, для будівництва будинку у м.Вишгороі.3) у нанесенні Державі матеріальних збитків у особливо великих розмірах, що становить у 1996 р. 145222,3 тис.крб, що у цінах 2021р.- 14,5 млн.грн. 4) у незаконному та протиправному привласненні цих коштів та повністю привласнений 2х пов. Дитячий будинок шляхом зловживання службовим становищем та у навмисному нанесенні Державі колосальних матеріальних збитків на суму 14,5 млн.грн.5) у навмисному злому умислі, у повній свідомості у вчиненні фізичної розправи над малолітніми дітьми, коли найменшому синочку було всього два (2) рочки, та які стали жертвами та заручниками власного будинка, щоб заволодіти всім будинком, треба було розправитися з ним, примусити та вигнати із силою, примусово, влаштовує справжні катування, залишивши всіх Дітей без газу, води та світла, щоб примусити нас покинути 1 поверх, таким чином, будинок переходить у власність ОСОБА_2 . Ці тортури терпіли дві зими. Діти сльозно просили підключити опалення, т.як вчили уроки під світлом кишенькового ліхтарика, але без жалю, без співчуття до наших дітей, не пощадив: примусив голодом, без води й тепла покинути власний будинок. Доказовими злочинами, щодо порушення кримінального провадження за ч.5 ст.191 КК України, вчинених колишнім чоловіком, корупціонером ОСОБА_2 , є такі: 1. Фальшивий наказ, який власноруч був підписаний колишнім чоловіком про самовільний розподіл = не власного будинка, за свої кошти, а Державного будинка, на державні кошти, які були виділені на будівництво. 2. Виписане, власноруч, свідоцтво про право власності, завірене мокрою печаткою = Управління рай ШРБУ, а не приватизаційного відділу райдержадміністрації міста Вишгород. 3. Виписка із Протокола про профкома, на дату 1997р., вже перероблений, а перший протокол від 04.06.1996, коли сімя перебувала в шлюбі, про надання квартири АДРЕСА_1 - це весь перший поверх, де зал -25, 5 м.кв., кімната №1-22,8 м.кв., кімната №2- 20,5 м.кв., столова -18,5 м.кв., кухня - 18,5 м.кв., веранда -18,0 м.кв., веранда №2-16,5 м.кв. 4. Лист від 20.02.1996 р.. із «Укравтодора» : «Для Вашої сім`ї в м. Вишгороді будується будинок садибного типу, який зараз знаходиться в стадії завершення. Розподіл будинка, в разі Вашого розводу з ОСОБА_2 буде переведений у встановленому законом порядку» Начальник Управління Кадрів і Соц. Розвитку - ОСОБА_6. 5. Акт інвентарізаційної комісії від 25.03.96р. про розподіл будинка із підсобними спорудами до 250 м.кв. та земельної ділянки - 0,0025 га, коли сімя була в шлюбі».
До скарги додано копія клопотання від 15.12.2021, де викладено таке: «Уповноваженими Детективами НАБ України було порушено кримінальне провадження від 27.07.2020 за ч.1 ст.364 КК України, від 29.12.2020 Вишгородською окружною прокуратурою , керівником ОСОБА_3 по обоюдній домовленості із керівником прокуратури області ОСОБА_4 , за №52020000000000472, постановою - закрито. 1) Прошу: Уповноважених Детективів НАБУ про порушення кримінального провадження по факту - заволодіння незаконним шляхом державним майном; - у незаконному заволодінні Державними коштами у розмірі 14,5 млн.грн. - у нанесенні Державі матеріальних збитків у особливо великих розмірах на суму - 14,5 млн.грн Вчинені злочини із Державним будинком, який за державним замовленням був збудований на державні кошти, для всіх моїх дітей та які вислані примусово із будинка всі, без даху над головою та не можуть повернутися до свого будинка, не пускає, не дозволяє рідним дітям жити та мати свій притулок вчинені злочини кваліфікуються за ознаками злочина за ч.5 ст.191 КК України, до колишнього чоловіка ОСОБА_5 . - ОСОБА_2 обікрав навмисно, тим самим незаконно заволодів всім будинком - Державним майном, всупереч Державному Законодавству про нерухомість із державним майном.- Навмисно скриває від слідчих органів, що будинок державний, знищив всі офіційні підтверджуючі документи: Рішення Київоблавтодора про виділення Коштів на підставі загального Рішення концерна «Укравтодора» (Міністерство інфраструктури) Стаття КК України за ч.5 ст.191 КК України, вказує на ці кримінальні правопорушення вчинені ОСОБА_2 2) Прошу: Уповноважених Детективів НАБУ почати досудове розслідування із наданням мною документів для здійснення та порушення кримінального провадження, за ч.5 ст.191 КК України. 3) Прошу: За викликом на допит, долучити до провадження ці документи - повний пакет фактів злочина, який налічує до 70 (сімдесяти) аркушів. 4) Прошу: Уповноважених Детективів про надання Витягу із ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення із незаконним заволодінням Державним майном, його привласнення, шляхом заволодіння службовим становищем та у навмисному нанесенні Державі матеріальних збитків в особливо великих розмірах - у 14.5 млн.грн., колишнім чоловіком ОСОБА_2 за ч.5 ст.191 КК України; 5) Прошу: за належністю та критеріями, згідно «Положення про НАБУ» за .ч 5. Ст.216 КПК відповідають та відносяться злочини за підслідністю до детективів НАБУ: почати досудове розслідування а) злочин в розмірі 14,5 млн. б) вчинений держслужбовцем категорії «А» на посаді начальника управління РАЙДРСУ «Київоблавтодора» та копію фіскального чека від 16.12.2021.
3. Обґрунтування позиції суду.
Згідно із частиною 1 статті 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження на досудовому провадженні бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 28.12.2021 в справі №991/8738/21 повернуто ОСОБА_1 отриману 24.12.2021 первинну скаргу на службову бездіяльність детектива НАБУ, разом із усіма доданими до неї матеріалами, зокрема із доданим клопотанням від 15.12.2021, яке ідентично клопотанню, що знову надійшло до ВАКС 28.12.2021. разом із повторною скаргою.
Слідчий суддя зазначає, що норми КПК не врегульовують порядок реагування на можливі зловживання процесуальними правами учасниками кримінального провадження.
Однак, згідно із статтею 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, тобто згідно з частинами 1, 2 статті 22 КПК, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
За частиною 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу. Також, за частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство застосовується із урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Під зловживанням правом в теорії права класично розуміють дії: (1) переважним мотивом яких є заподіяння шкоди; (2) здійснення яких є абсолютно нераціональним з огляду на відсутність будь-якого законного інтересу у здійсненні права, або ж його здійснення завдає шкоди іншому; (3) право реалізується з ціллю, відмінною від тієї, для якої воно існує.
Слідчий суддя враховує, що заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 676/7346/15-к). Використання цього інституту прослідковується в практиці Конституційного Суду України (КСУ), який вказав, що повторне звернення до тієї самої особи з клопотанням щодо перевірки того самого положення закону України на відповідність тим самим положенням Конституції України, свідчить про зловживання правом на подання конституційної скарги (ухвала Першої колегії суддів Першого сенату КСУ від 09.07.2018 року № 213-1(І)/2018).
Також, за частиною 2 статті 1 КПК, кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відтак суд зауважує, що інші процесуальні закони України містять чіткі норми щодо запобігання зловживанню процесуальними правами.
Так, статтями 44 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПКУ), 43 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) та 45 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) під загальною назвою «Неприпустимість зловживання процесуальними правами» передбачено ідентичні норми, за якими учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Частинами 2-4 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка регулює діяльність Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), визначено, що суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, поданої згідно зі статтею 34, якщо вона: a) є анонімною; або b) за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі. Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає: a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви; або b) що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином. Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно з цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.
З огляду на викладене, подана скаржницею в даній справі повторна скарга, яка ідентична поданій раніше, є зловживанням своїми процесуальними правами та має наслідком постановлення судом рішення про залишення такої без розгляду.
Керуючись статтями 7, 9, 303-309, 372, 532 КПК, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Залишити без розгляду отриману 28.12.2021 скаргу ОСОБА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.
Слідчий суддя Дубас В.М.