Документ № 102302805

Справа № 991/8530/20

Провадження 1-кп/991/76/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

16 грудня 2021 року Київ

Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді Галабали М.В., суддів Крикливого В.В., Ногачевського В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кимлика Романа Володимировича про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кам`янське Дніпропетровської області, громадянин України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 52018000000000697, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідування 12 липня 2018 року.

Підготовче провадження проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:

прокурора: Кимлика Р.В.,

захисника: Сторожук О.С.,

секретаря судового засідання: Яроша О.М.

ВСТАНОВИВ:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кимлика Р.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

1.1.В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Вищим антикорупційним судом здійснюється судовий розгляд кримінального провадження № 52018000000000697 від 12.07.2018 (далі - Кримінальне провадження) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

1.2.Ухвалою Вищого антикорупційного судому від 17 червня 2021 року надано дозвіл на здійснення спеціального судового провадження стосовно за обвинуваченого ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

2.Прокурор зазначає, що згідно матеріалів Кримінального провадження ОСОБА_1 обвинувачується у розтраті грошових коштів Державного бюджету України шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, вчиненій в особливо великих розмірах на загальну суму 58 126 559,92 грн, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також ОСОБА_7 та невстановленими досудовим слідством особами (матеріали щодо яких виділені в окремі провадження), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за наступних обставин.

13 і 18 травня 2016 року, за результатами проведення процедури конкурсних торгів, Міністерством оборони України (далі - МО України) із ТОВ «Трейд Коммодіті» в особі директора ОСОБА_1 укладено договори про постачання для державних потреб палива рідинного та газу; олив мастильних для техніки спеціального призначення /за кошти Державного бюджету/, а саме: від 13 травня 2016 № 286/1/16/8, № 286/1/16/9, № 286/1/16/10, № 286/1/16/11 та від 18 травня 2016 № 286/1/16/12, № 286/1/16/13, № 286/1/16/14, № 286/1/16/15, № 286/1/16/16, № 286/1/16/17, № 286/1/16/18, № 286/1/16/19, № 286/1/16/20, № 286/1/16/21.

У квітні-травні 2016 року, ОСОБА_2 , будучи реальним кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «Трейд Коммодіті» публічно не проявляючи себе як власник цього товариства, проте здійснюючи вирішальний вплив на діяльність вказаної юридичної особи, отримав від ОСОБА_7 , який здійснював фактичне керівництво поточною діяльністю ТОВ «Трейд Коммодіті» та виступав представником у правовідносинах з МО України, а також формального директора вказаного товариства - ОСОБА_1 відомості про акцептування МО України пропозицій ТОВ «Трейд Коммодіті» та укладання відповідних Договорів поставки.

З урахуванням вказаної вище інформації у ОСОБА_2 в період з 26 квітня до 18 травня 2016 року виник умисел на розтрату коштів Державного бюджету України в особливо великих розмірах на користь третьої особи - ТОВ «Трейд Коммодіті» шляхом організації підготовки та підписання додаткових угод до укладених вказаним товариством з МО України Договорів поставки, якими б було збільшено ціну за одиницю товару, а також подальшого безпідставного надлишкового перерахування МО України на користь ТОВ «Трейд Коммодіті» коштів за придбаний згідно з вказаними договорами товар на загальну суму 58 126 559,92 грн.

Усвідомлюючи складність та численність дій, необхідних для реалізації злочинного умислу, у тому числі необхідність створення та підписання зі сторони ТОВ «Трейд Коммодіті» ряду документів, які б в подальшому були використанні з метою розтрати коштів Державного бюджету України, ОСОБА_2 в період часу з 18 травня до 03 червня 2016 вступив у злочинну змову з не встановленими на цей час досудовим розслідуванням особами (матеріали щодо яких виділені в окреме провадження), а також з фактичним керівником ТОВ «Трейд Коммодіті» - ОСОБА_7 , та з ОСОБА_1 , який будучи формальним директором ТОВ «Трейд Коммодіті» та не приймаючи жодних рішень у господарський діяльності вказаного товариства мав би виконувати вказівки ОСОБА_7 та ОСОБА_2 .

В подальшому вказаними особами з використанням власного авторитету та ділових зв`язків в органах виконавчої та законодавчої влади, здійснено залучення до вчинення злочину ряду службових осіб МО України, які б були наділені відповідними організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та мали б повноваження на підписання відповідних документів зі сторони Міністерства, а саме: заступника Міністра оборони України ОСОБА_3 директора ДДЗ ОСОБА_4 , начальника відділу організації постачання пально-мастильних матеріалів управління постачання матеріальних ресурсів ДДЗ ОСОБА_5 та старшого інспектора відділу аудиту у сфері державних закупівель та моніторингу цін Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю МО України ОСОБА_6 .

Вказані вище особи, діючи умисно й добровільно, усвідомлюючи негативні наслідки своїх злочинних дій, маючи спільний злочинний умисел, за попередньою змовою, будучи поінформованими про злочинні наміри кожного із групи осіб, дійшли згоди про необхідність здійснення кожним з членів групи відповідно до їх службових та посадових повноважень дій, спрямованих на реалізацію спільного злочинного умислу направленого на здійснення розтрати коштів Державного бюджету України в особливо великих розмірах шляхом організації підготовки та підписання додаткових угод до Договорів поставки від 18.05.2016 № 286/1/16/12 та № 286/1/16/13, а також повторних додаткових угод до Договорів поставки від 13.05.2016 № 286/1/16/8, № 286/1/16/9, № 286/1/16/10, № 286/1/16/11 та Договорів поставки від 18.05.2016 № 286/1/16/14, № 286/1/16/15, № 286/1/16/16, № 286/1/16/17, № 286/1/16/18, № 286/1/16/19, № 286/1/16/20, № 286/1/16/21, якими б було збільшено встановлену в договорах ціну за одиницю товару, та подальшої безпідставної оплати на умовах вказаних додаткових угод шляхом надлишкового перерахування коштів Державного бюджету України з рахунку МО України в Державній казначейській службі України на рахунок контрагента за договором (ТОВ «Трейд Коммодіті») в сумі 58 126 559,92 грн.

Для реалізації вказаного вище спільного умислу групи осіб, ОСОБА_2 як реальний кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ТОВ «Трейд Коммодіті», публічно не проявляючи себе як власник цього товариства, проте здійснюючи вирішальний вплив на діяльність вказаної юридичної особи, координуючи спрямовані на вчинення злочину спільні зусилля підконтрольних йому учасників групи - фактичного керівника ТОВ «Трейд Коммодіті» та представника вказаного товариства у правовідносинах з МО України - ОСОБА_7 , а також формального директора вказаного товариства ОСОБА_1 , забезпечив вчинення злочину шляхом організації підготовки вказаними особами документів, які б слугували формальними підставами для укладання додаткових угод та приховування спільної злочинної діяльності групи осіб, підписання додаткових угод від імені суб`єкта господарювання та необхідних для їх виконання платіжних (розрахункових) документів.

ОСОБА_7 як фактичний керівник ТОВ «Трейд Коммодіті» та представник вказаного товариства у правовідносинах з МО України забезпечив підготовку документів, які б слугували формальними підставами для укладення додаткових угод та приховування спільної злочинної діяльності групи осіб.

ОСОБА_1 , як формальний директор та уповноважена на підпис від імені ТОВ «Трейд Коммодіті» документів службова особа товариства здійснив безпосередню підготовку документів, які б слугували формальними підставами для укладення додаткових угод, підписання додаткових угод від імені суб`єкта господарювання та необхідних для їх виконання платіжних (розрахункових) документів.

В свою чергу ОСОБА_3 , шляхом зловживання наданими йому як заступнику Міністра оборони України повноваженнями, координуючи спрямовані на вчинення злочину спільні зусилля підлеглих йому учасників групи - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , забезпечив вчинення злочину шляхом організації підготовки та безпосереднього підписання платіжних (розрахункових) документів, необхідних для перерахування з Державного бюджету України на користь ТОВ «Трейд Коммодіті» коштів. А також з метою приховування спільної злочинної діяльності групи підписав та подав на розгляд Міністра оборони України доповіді про необхідність підписання додаткових угод до Договорів поставки.

ОСОБА_4 , зловживаючи наданими йому як директору ДДЗ повноваженнями, організував підготовку та безпосередньо підписав додаткові угоди, а також платіжні (розрахункові) документи, необхідні для подальшого перерахування з Державного бюджету України на користь ТОВ «Трейд Коммодіті» коштів, забезпечив організацію та управління діями осіб, яким не було відомо про злочинні наміри учасників групи щодо підготовки проектів додаткових угод, а також необхідних для їх укладення та виконання документів.

ОСОБА_5 , зловживаючи наданими йому як керівнику відділу організації постачання пально-мастильних матеріалів управління постачання матеріальних ресурсів ДДЗ повноваженнями, забезпечив безпосередню підготовку проектів додаткових угод та пов`язаних з їх укладанням і виконанням документів.

ОСОБА_6 , зловживаючи наданими йому як відповідальній за здійснення внутрішнього аудиту діяльності ДДЗ службовій особі Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю МО України повноваженнями, забезпечив підготовку документів, необхідних для формального виконання вимог нормативно-правових актів, а також підготовку необхідних для усунення перешкод в незаконному і необґрунтованому перерахуванні коштів з Державного бюджету України документів.

2.1.Таким чином, на переконання сторони обвинувачення, ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також ОСОБА_1 та невстановленими на даний час особами, своїми спільними діями, в порушення п. 2 ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та п. 4.6 укладених 13 та 15 травня 2016 року між МО України та ТОВ «Трейд Коммодіті» договорів: № 286/1/16/8, № 286/1/16/9, № 286/1/16/10, № 286/1/16/11, № 286/1/16/12, № 286/1/16/13, № 286/1/16/14, № 286/1/16/15,№ 286/1/16/16, № 286/1/16/17, № 286/1/16/18, № 286/1/16/19, № 286/1/16/20 та № 286/1/16/21, тексти та умови яких є типовими, тобто ідентичними по відношенню один до одного, наступними додатковими угодами незаконно підвищено ціни на паливо:

-від 15.06.2016 № 2 за договором № 286/1/16/8 на загальну суму 2 980 081,67 грн;

-від 15.06.2016 № 2 за договором № 286/1/16/9 на загальну суму 2 744 780,74 грн;

-від 15.06.2016 № 2 за договором № 286/1/16/10 на загальну суму 4 732 694,41 грн;

-від 15.06.2016 № 2 за договором № 286/1/16/11 на загальну суму 3 057 920,22 грн;

-від 15.06.2016 № 1 за договором № 286/1/16/12 на загальну суму 7 223 025,60 грн;

-від 11.08.2016 № 1 за договором № 286/1/16/13 на загальну суму 2 575 489,88 грн;

-від 29.06.2016 № 2 за договором № 286/1/16/14 на загальну суму 5 063 147,09 грн;

-від 29.06.2016 № 2 за договором № 286/1/16/15 на загальну суму 3 631 812,80 грн;

-від 15.06.2016 № 2 за договором № 286/1/16/16 на загальну суму 5 742 891,82 грн;

-від 15.06.2016 № 2 за договором № 286/1/16/17 на загальну суму 5 071 217,12 грн;

-від 15.06.2016 № 2 за договором № 286/1/16/18 на загальну суму 4 354 468,83 грн;

-від 15.06.2016 № 2 за договором № 286/1/16/19 на загальну суму 4 524 526,90 грн;

-від 15.06.2016 № 2 за договором № 286/1/16/20 на загальну суму 5 547 553,76 грн;

-від 15.06.2016 № 2 за договором № 286/1/16/21 на загальну суму 876 949,08 грн.

2.2.Внаслідок вищевказаних діянь, на переконання прокурора, відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, Державному бюджету України завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 58 126 559,92 грн.

2.3.Прокурор вказує, що за результатами проведеного досудового розслідування та на підставі зібраних доказів 13 жовтня 2017 року в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 42 та ч. 2 ст. 135 КПК України, органом досудового розслідування вжито передбачених законом заходів для вручення ОСОБА_1 письмового повідомлення про підозру, а саме складене письмове повідомлення про підозру засобами поштового зв`язку направлено за місцем проживання (13 жовтня 2017 року) та роботи підозрюваного (24 жовтня 2017 року).

Окрім цього, прокурор зазначає, що з метою забезпечення права підозрюваного на захист, копія письмового повідомлення про підозру вручена під розписку захиснику ОСОБА_1 - адвокату Сторожук О.С., а також представнику житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання підозрюваного.

При цьому, за наслідками вжитих органом досудового розслідування заходів на даний час встановити місцезнаходження обвинуваченого не вдалося, оскільки з 19 вересня 2017 року ОСОБА_1 змінив своє місце проживання, звичайний спосіб життя та абонентські номери, обмежив коло свого спілкування.

2.4.19 жовтня 2017 року постановою детектива Національного бюро третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Литвиненка Д.І. підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в міжнародний розшук.

2.5.11 вересня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за шо передбачено ч. 5 ст. 191 КК України у спосіб, передбачений ст. 278 та Главою 11 КПК України.

2.6.Згідно відомостей Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 19 вересня 2017 року покинув територію України за паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 через пункт пропуску «Запоріжжя» авіарейсом № 260 «Запоріжжя-Стамбул» та до цього часу на територію України не повертався.

2.7.Протягом періоду здійснення досудового розслідування ОСОБА_1 неодноразово (17.10.2017, 09.11.2017, 27.11.2017, 17.07.2019, 23.07.2019, 11.09.2019, 24.09.2019, 14.01.2020, 03.02.2020, 13.02.2020, 25.02.2020, 24.09.2020), у тому числі через його захисника, засоби масової інформації загальнодержавного значення (18.01.2020, 21.01.2020, 06.02.2020, 18.02.2020, 29.02.2020 та 01.10.2020) та повідомлення на офіційному сайті Національного бюро викликався до для проведення за його участю слідчих та процесуальних дій, однак до органу досудового розслідування жодного разу не з`явився та про причини неявки не повідомив.

2.8.Також під час судового розгляду Кримінального провадження ОСОБА_1 неоднаразово викликався у судові засідання, призначені 02.11.2020, 26.11.2020, 24.12.2020, 18.03.2021, 09.04.2021, 27.04.2021, 17.06.2021, 02.09.2021, 03.09.2021, 23.09.2021, 11.11.2021, 16.12.2021, в тому числі через засоби масової інформації загальнодержавного значення.

Прокурор зазначає, що відомостями про точне місцеперебування ОСОБА_1 на даний час сторона обвинувачення не володіє.

2.9.10 січня 2020 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду на підставі ст. ст. 297-1, 297-4 КПК України постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання та надано дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_1 (in absentia).

2.10.08 жовтня 2020 року у Кримінальному провадженні складено обвинувальний акт, вручено захисникам ОСОБА_1. та направлено на розгляд до Вищого антикорупційного суду.

2.11.Ухвалою Вищого антикорупційного судому від 17 червня 2021 року надано дозвіл на здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 .

3.В обґрунтування необхідності обрання запобіжного заходу прокурор зазначає про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказує на ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків, інших обвинувачених, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

3.1.Прокурор просить обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та розглянути це клопотання за відсутності останнього в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України.

4.В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:

4.1.Прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити.

4.2.Захисник Сторожук О.С. проти задоволення клопотання заперечувала. Вважає клопотання необґрунтованим та передчасним. Пояснила, що ОСОБА_1 не отримував жодних повідомлень про розгляд кримінального провадження відносно нього. Вважає, що повідомлення про підозру не вручене належним чином ОСОБА_1 .

4.3.Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов таких висновків.

5.Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу (ч. 3 ст. 315 КПК України).

5.1.Розділ II Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

5.2.Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

5.3.Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

5.4. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за яке можливе призначення покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що відповідає законодавчо передбаченим підставам для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

5.5.Згідно із частинами 1, 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

5.6.Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

5.7.З огляду на те, що прокурор звернувся із клопотанням про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України за відсутності обвинуваченого, суд має перевірити наявність підстав передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України та наявність достатніх підстав вважати, що обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

6.В ухвалі Вищого антикорупційного суду від 17 червня 2021 року у справі № 991/8530/20, якою постановлено рішення про задоволення клопотання прокурора САП ОГП Кравченка М.М. про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , зазначено:

«5. Так, судом встановлено, що 19 вересня 2017 року ОСОБА_1 перетнув державний кордон України (рейс №260 «Запоріжжя-Стамбул»), на даний момент до України не повернувся.

5.1. За наслідками вжитих органом досудового розслідування заходів наразі встановити місцезнаходження обвинуваченого не вдалося, оскільки з 19 вересня 2017 року він змінив своє місце проживання, звичайний спосіб життя та абонентські номери, обмежив коло свого спілкування.

5.2. Постановою детектива від 19 жовтня 2017 року оголошено міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_1 .

5.3. Відповідно до листа Робочого Апарату Укрбюро Інтерполу № ІР/10641/17/Е20/37613/ЕС5/А10/5 від 12 грудня 2017 року підозрюваний ОСОБА_1 згідно з обліками Генерального секретаріату Інтерполу значиться у міжнародному розшуку за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Згідно з листом Комісії з контролю файлів Інтерполу від 23 квітня 2018 року, наданої стороною захисту, вона здійснює розгляд запиту адвоката Сторожук О.С.

5.4. Крім того матеріали свідчать про те, що ОСОБА_1 неодноразово (17 жовтня 2017 року, 09 листопада 2017 року, 27 листопада 2017 року, 17 липня 2019 року, 23 липня 2019 року, 11 вересня 2019 року, 24 вересня 2019 року, 14 січня 2020 року, 03 лютого 2020 року, 13 лютого 2020 року, 25 лютого 2020 року, 24 вересня 2020 року) викликався, у тому числі через його захисника, засоби масової інформації загальнодержавного значення (18 січня 2020 року, 21 січня 2020 року, 06 лютого 2020 року, 18 лютого 2020 року, 29 лютого 2020 року та 01 жовтня 2020 року) та повідомлення на офіційному сайті Національного антикорупційного бюро України для проведення за його участю слідчих дій та процесуальних дій, однак до органу досудового розслідування жодного разу не з`явився та про причини неявки не повідомив.

5.5. Крім того, 10 січня 2020 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на здійснення стосовно ОСОБА_1 спеціального досудового розслідування.

5.6. Отже, прокурором надано суду докази оголошення обвинуваченого в міжнародний розшук, неодноразового виклику до органу досудового розслідування для проведення слідчих дій та неодноразового ухилення від прибуття до органу досудового розслідування.

5.7. На підтвердження умислу ОСОБА_1 , спрямованого на переховування від органів слідства та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, згідно доводів, наведених у клопотанні, свідчить той факт, що протягом 2015-2017 років він неодноразово відвідував іноземні країни (Кіпр, Польшу, Туреччину), при цьому максимальний строк перебування підозрюваного поза територією України складав не більше 14 днів. Окрім того, відповідно до звернення ОСОБА_1 до НАБ України від 18 вересня 2017 року він був обізнаний про здійснення досудового розслідування щодо очолюваного ним ТОВ «Трейд Коммодіті»; а вже на наступний день покинув територію України.

5.8. На даний момент ОСОБА_1 перебуває за межами України вже понад три роки.

6. Про ухилення обвинуваченого від явки на виклик суду без поважної причини більш як два рази свідчить те, що ОСОБА_1 неодноразово викликався у підготовче судове засідання шляхом опублікування даних про судові засідання на сайті судової влади та шляхом направлення судових викликів за останнім відомим місцем проживання, проте обвинувачений не з`являвся до суду та про причини неявки суд не повідомляв.

7. Відтак, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 повинен був знати про розпочате кримінальне провадження відносно нього, він тривалий час переховується від органу слідства та суду за кордоном з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуває у розшуку, а тому наявні достатні підстави для здійснення щодо обвинуваченого спеціального судового провадження.»

6.1.Отже, з огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_1 оголошений у міжнародний розшук та виїхав з території України (констатовано ухвалою суду від 17 червня 2021 року), судом встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності обвинуваченого, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.

6.2.На даному етапі Кримінального провадження суд не вправі давати оцінку обґрунтованості підозри та пред`явленого обвинувачення, оскільки вказані обставини будуть досліджуватися судом в ході судового розгляду та за результатами чого буде прийнято остаточне рішення у справі.

7.Щодо ризиків кримінального провадження.

7.1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

7.2.Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

7.3.На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що обвинувачений може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Заявлені ризики заслуговують на увагу.

8.Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Санкція цього кримінального правопорушення передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

У ст. 5 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 р. «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, який інкримінується обвинуваченому.

19 вересня 2017 року обвинувачений покинув територію України авіарейсом № 260 сполученням «Запоріжжя-Стамбул» та до сьогоднішнього дня не повертався.

Обізнаність ОСОБА_1 щодо проведення досудового розслідування та судового розгляду, раптове залишення ним свого постійного місця проживання та постійного місця роботи в Україні, пов`язані з цим розрив усіх соціальних та інших зв`язків, зміна звичного способу життя, що мали місце безпосередньо під час досудового розслідування, у достатній мірі свідчать про те, що справжньою причиною його виїзду за межі території України є необхідність переховування від органів слідства та суду, адже після усіх попередніх виїздів за кордон ОСОБА_1 до України повертався.

Наявні обставини свідчать про можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки наразі, знаючи про кримінальне провадження та пред`явлене обвинувачення, обвинувачений переховується.

9.Ризик незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження.

Ризик незаконного впливу на свідків та інших осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

10.Що стосується ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то він не знайшов свого підтвердження під час розгляду клопотання.

11.За вищенаведених обставин суд дійшов висновку, що на час розгляду клопотання, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у поданому клопотання окрім ризику, передбаченого п. 10 цієї ухвали.

Так, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків встановлених у судовому засіданні, суд повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей (ст. 178 КПК України).

Відповідно до наведеної норми, суд враховує, що інкримінований ОСОБА_1 злочин належить до категорії особливо тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років; доведення існування декількох ризиків, в т. ч. і ризик переховування.

12.Зважаючи на вищевикладені обставини у своїй сукупності суд переконаний, що прокурором під час розгляду такого клопотання доведено необхідність обрання до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

12.1.Отже з урахуванням тяжкості злочину у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , доведення стороною обвинувачення наявності існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а отже клопотання прокурора підлягає задоволенню.

12.2.Разом з цим, слідчий суддя при постановленні ухвали враховує положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, де зазначено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193-196, 205, 315, 376 КПК України, суд постановив:

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

2.Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кам`янське Дніпропетровської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до його затримання і доставки до місця кримінального провадження та розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу судом за участю обвинуваченого або зміну обраного запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід.

3.Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: М. ГАЛАБАЛА

В. КРИКЛИВИЙ

В. НОГАЧЕВСЬКИЙ