- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорненька Д.С.
- Суддя (АП ВАКС): Боднар С.Б., Глотов М.С., Никифоров А.С., Панаід І.В.
- Секретар : Шковири А.М.
- Захисник/адвокат : Іванчика Р.Б., Тхорівського М.С., Руденка С.О.
- Прокурор : Гарванко І.М.
Справа №991/196/20
Провадження №11-п/991/27/21
Головуючий суддя 1 інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 грудня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
представника юридичних осіб : ТзОВ "Енергія-Новий Розділ", ТзОВ НВП "Енергія-Новояворівськ" : адвоката ОСОБА_12,
обвинувачені ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,представник потерпілогоПАТ "НАК"НафтогазУкраїни" в судове засідання не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подання про направлення з Вищого антикорупційного суду до іншого суду кримінального провадження, відомості про яке 06 вересня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52018000000000856 за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366, ч.3 ст.27, ч.3 ст.209 КК України; ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366, ч.3 ст.209 КК України; ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.3 ст.209 КК України,
в с т а н о в и л а :
28грудня 2021року доАпеляційної палатиВищого антикорупційногосуду надійшлоподання колегіїсуддів першоїінстанції Вищогоантикорупційного судупро направленнякримінального провадженняз Вищогоантикорупційного судудо іншогосуду.Подання обґрунтованотим,що упроцесі розглядупитання підсудностісудом встановлено,що заознаками,передбаченими п.1,2та абз.1п.3ч.5ст.216КПК України,кримінальне провадження№52018000000000856є непідсуднимВищому антикорупційномусуду,оскільки жоденз обвинуваченихне відноситьсядо коласуб`єктів,передбачених п.1,п.2ч.5ст.216КПК України,а передбаченийобвинувальним актомзлочин невчинено щодоосіб,передбачених п.3ч.5ст.216КПК України.Припущення сторониобвинувачення пропричетність народногодепутата,який відноситьсядо коласуб`єктів,передбачених п.1ч.5ст.216КПК Українита якийне єобвинуваченим уданому кримінальномупровадженні,за жоднихобставин неможе виправдовуватирозгляд справиз порушеннямправил підсудності.Вказують,що позиція суду першої інстанції узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 14 грудня 2021 року в справі №991/4989/21. Крім того, в абз.2 п.3 ч.5 ст.216 КПК України передбачено підстави для визначення прокурором підслідності, проте відсутні умови для визначення підсудності. Перехідні положення також не визначають підсудність Вищого антикорупційного суду. Отже, з метою забезпечення права обвинувачених на справедливий та законний суд просять направити кримінальне провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду.
30 грудня 2021 року прокурор подав заперечення на вказане подання, в якому просить відмовити в його задоволенні. Відповідно до Перехідних положень КПК України, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснювалось НАБ України, а обвинувальний акт затверджений прокурором САП, отже воно підсудне Вищому антикорупційному суду. Крім того, у вказаному кримінальному провадженні завдано збитки державі в особі ПАТ "НАК "Нафтогаз України", що має суттєве значення для бюджету України. Вказує, що ст.33-1 КПК України пов`язує підсудність Вищого антикорупційного суду із наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п.п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України, має на увазі також і ті умови про які йдеться в абз.2 п.3 ч.5 ст.216 КПК України, оскільки в них ідентичний як перелік злочинів про які йдеться у ст.33-1 КПК України та до яких відсилає абз.2 п.3 ч.5 ст.216 КПК України, так і єдність категорій тяжкості цих корупційних злочинів, які чітко визначені у п.п.1,2 абз.1 п.3 ч.5 ст.216 КПК України. Крім того, Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду вже визначалась підсудність даного кримінального провадження та вирішено питання тлумачення змісту абз.2 п.3 ч.5 ст.216 КПК України.
У судовому засіданні захисники подання підтримали, просили його задовольнити.
Представник -адвокат ОСОБА_12 подання підтримала, просила його задовільнити.
Прокурор заперечував щодо вказаного подання, просив залишити його без задоволення, підтримав подане заперечення та додатково пояснив, що в кримінальному провадженні №22016000000000243 від 22 червня 2016 року він не є процесуальним керівником групи прокурорів.
Інші учасники у судове засідання не з`явилися, їх неявка не перешкоджає розгляду подання відповідно до ч.4 ст.34 КПК України.
Заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши матеріали подання, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з абз.2 ч.3 ст.34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
При цьому, положеннямист.34 КПК Українине передбачено неодноразове здійснення процедури в порядку зазначеної статті в одному провадженні за аналогічними клопотаннями сторін чи поданнями суду, оскільки це суперечить закріпленим уст.2 вказаного Кодексузавданням кримінального провадження, а в силу приписів ч.5ст.34 КПК Україниспори про підсудність між судами не допускаються.
Як убачається з матеріалів провадження, доводи, зазначені у поданні Вищого антикорупційного суду вже були предметом неодноразового розгляду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в порядку, передбаченомуст.34 КПК України. Ухвалами Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28 січня 2020 року, від 09 квітня 2020 року, від 25 травня 2021 року, від 24 грудня 2021 року у справі №991/196/20 колегії суддів залишили без задоволення клопотання захисників та подання Вищого антикорупційного суду про передачу кримінального провадження за підсудністю з Вищого антикорупційного суду до іншого суду. Фактично колегія суддів Вищого антикорупційного суду просить переглянути рішення, які набрали законної сили.
У вказаних ухвалах суду містяться вичерпні відповіді на всі ті ж самі доводи подання з питання передачі кримінального провадження з одного суду до іншого, передбачених ст.34 КПК України.
У судовій практиці Великої Палати Верховного Суду йдеться про те, що загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень (див. постанову від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц). Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Дія вказаного принципу проявляється не лише у чіткості та зрозумілості закону, скільки в процесі його правозастосування. Гарантія остаточності та обов`язковості судових рішень є складовими принципу правової визначеності та означають, що остаточне рішення компетентного суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим як для сторін процесу, так і для суду, який ухвалив таке рішення, і не може переглядатися (див. постанову від 21 лютого 2020 року у справі №813/2646/18).
Також, відповідно до п.п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України при визначенні критеріїв здійснення досудового розслідування детективами НАБ України та подальшого можливого визначення підсудності Вищому антикорупційному суду застосовується поняття «злочин».
Згідно з ч.1 ст.11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.
Крім того, КК України допускає вчинення злочину у співучасті, що відображено у Розділі VI, у якому визначено форми такої співучасті.
Отже, умови ст.33-1 КПК України для цілей визначення підсудності Вищим антикорупційним судом будуть дотримані, коли один із злочинів, вказаних у ст.33-1 КПК України, буде вчинений за участю одного із суб`єктів, визначених у п.1,2 ч.5 ст.216 КПК України, при тому, що решта співучасників може не займати посади, визначені у п.п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України, але дії всіх співучасників охоплені єдиним умислом.
Колегією суддів встановлено, що кримінальне провадження, відомості про яке 06 вересня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52018000000000856 за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366, ч.3 ст.27, ч.3 ст.209 КК України; ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366, ч.3 ст.209 КК України; ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.3 ст.209 КК України, виділене зкримінального провадження№22016000000000243від 22червня 2016року щодоособи,котра відповідаєкритерію п.1ч.5ст.216КПК України(постановапро дорученняздійснення досудовогорозслідування іншомуоргану досудовогорозслідування від17липня 2017року,витяг зЄРДР укримінальному повадженні№ №22016000000000243від 22червня 2016року),та підсудногоВищому антикорупційномусуду.
Досудове розслідування кримінальних проваджень №22016000000000243 від 22 червня 2016 року та №52018000000000856 від 06 вересня 2018 року стосувалося одних і тих же епізодів кримінальних правопорушень, вчинених за одних і тих же обставин організованою групою, пов`язаних єдиним умислом. Натомість виділення у окремі кримінальні провадження відбулося не у зв`язку з різною правовою природою інкримінованих злочинів, а було здійснено з суто формальних підстав із метою сприяння досудовому розслідуванню та виконанню завдань, передбачених ст.2 КПК України.
Отже, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 підсудне Вищому антикорупційному суду, в тому числі, за критеріями, визначеними п.1 ч.5 ст.216 КПК України у зв`язку з обвинуваченням у вчиненні злочинів у співучасті.
Колегія суддів вважає, що підстав для задоволення подання у зв`язку з наявністю ухвали Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі №991/4989/21 немає, так як Верховний Суд, серед іншого, не давав оцінки підсудності кримінального провадження з підстави, передбаченої п.1 ч.5 ст.216 КПК України за співучасті.
Враховуючи наведене, а також те, що питання про підсудність даного кримінального провадження вже вирішено Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, а спори про підсудність між судами не допускаються, колегія суддів вважає за необхідне закрити провадження за вказаним поданням. Прийняття даного рішення узгоджується, в тому числі, із судовою практикою Верховного Суду ( ухвала від 11 липня 2019 року, провадження №51-2031 впс 19, Верховний Суд, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду), а також практикою ЄСПЛ ( п.93 рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України").
Керуючись ст.ст.33-1, 34, 216, 369-372, 376 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а :
Провадження за поданням Вищого антикорупційного суду про направлення кримінального провадження, відомості про яке 06 вересня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52018000000000856, з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
ОСОБА_6