- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
- Секретар : Никитюк Н.І.
Справа № 991/8/22
Провадження 1-кс/991/9/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
05 січня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Федоров О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Никитюк Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №52020000000000137 від 21.02.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
04.01.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане вище клопотання ОСОБА_1 , яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.01.2022 було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду Федорова О.В.
1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування
У своєму клопотанні заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.10.2021 (справа №991/6588/21, провадження 1-кс/991/6687/21).
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначає, що:
-з моменту призначення експертизи по вилученому майну пройшло більше ніж три місяці, результати її проведення на теперішній час відсутні, що звужує його права, у т.ч. на особисте спілкування, і позбавляє можливості спілкуватись мобільним та інтернет-зв`язком в реаліях сьогоднішнього часу (спілкування, планування роботи тощо);
-станом на теперішній час відсутні обставини, які б свідчили про зв`язок арештованого майна із вчиненим злочином чи доказовою базою у цьому кримінальному провадженні, а також не здобуто доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення за допомогою вилученого мобільного телефону.
На підставі викладеного, заявник просить скасувати арешт з мобільного телефону iPhone 12 Pro Max, серійний номер НОМЕР_1 , IMEY НОМЕР_2 , IMEY НОМЕР_3 .
2.Позиції учасників у судовому засіданні
Заявник просив розглянути подане ним клопотання без його участі, про що зазначив у прохальній частині самого клопотання, а також у долученій до нього заяві.
Детектив Бережний М.В. у судове засідання не з`явився, однак до початку судового засідання надіслав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні поданого клопотання. В обґрунтування своїх заперечень детектив зазначив, що у ході обшуку було встановлено наявність на відповідному мобільному телефоні ознак видалення даних, а сам пристрій був отриманий більше ніж через сім годин після початку обшуку у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 чинив опір детективам, здійснював спроби сховати пристрій, з метою приховання інформації, що може міститись на такому телефоні. Вказане свідчить, що ОСОБА_1 мав час та фізичну можливість видалити усю наявну інформацію із зазначеного телефону, в т.ч. і таку, що має значення для кримінального провадження, чим він і скористався. З огляду на зазначене, детективи, на підставі ч. 2 ст. 167 КПК України, вилучили відповідний телефон, оскільки існувала обґрунтована підозра вважати, що вказаний мобільний телефон містить видалені електронні файли та листування, а підтвердження/спростування факту видалення (знищення) інформації та її відновлення можливе лише після надання вилученої речі разом з інформацією, що на ній міститься, для проведення експертного дослідження, а також для встановлення часу та дати створення/знищення зазначеної інформації.
Крім того, у своїх запереченнях детектив вказує, що 23.09.2021 постановами детектива вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом та щодо нього призначено комп`ютерно-технічну експертизу для підтвердження/спростування факту видалення (знищення) з нього інформації. При цьому, остання постанова була скерована на виконання до експертної установи 24.09.2021, тобто через два дні після обшуку, що вказує на дотримання розумних строків.
Також детектив зауважує, що 02.11.2021 на адресу НАБУ надійшов лист від експертної установи для погодження строку виконання зазначеної експертизи у порядку ч. 2 п. 1.13 Інструкції №53/5 від 08.10.1998, яким повідомлялось про вивчення експертом наданих матеріалів, про віднесення експертизи за переліком питань та характером досліджень до категорії складної, про значне завантаження експертів, про можливість виконання експертизи у строк понад 90 календарних днів. За результатами розгляду зазначеного листа особою, яка призначала експертизу, було погоджено запропоновані експертною установою строки її виконання, і відповідна експертиза по теперішній час триває. При цьому, детектив зазначає, що для відновлення інформації є необхідною наявність самого технічного пристрою, який становить предмет дослідження експерта, що узгоджується з положеннями п. 13.3. розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.
На підставі викладеного, детектив просить у задоволенні заявленого клопотання відмовити та розглянути таке клопотання за його відсутності із урахуванням доводів поданого заперечення.
За змістом ст. 174 КПК України, неявка вказаних сторін не перешкоджає розгляду клопотання про скасування арешту, а тому слідчий суддя вирішив здійснювати його розгляд за їх відсутності.
У зв`язку з цим та у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду цього клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
3.Оцінка та висновки суду
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за наявності хоча б однієї з таких умов:
- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;
- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Зі змісту клопотання вбачається, що заявник на його обґрунтування зазначає лише про те, що у застосуванні арешту майна відпала потреба, і не вказує про його необґрунтованість, а тому з огляду на принцип диспозитивності, слідчий суддя має встановити наявність або відсутність лише вказаної заявником підстави для скасування арешту.
На підставі документів, що містяться у матеріалах клопотання та долучені детективом до його заперечень, слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000137 від 21.02.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
У межах вказаного провадження, 22.09.2021 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.09.2021 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон iPhone 12 Pro Max.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.10.2021 (справа №991/6588/21, провадження 1-кс/991/6687/21) на вказаний телефон було накладено арешт з метою збереження речових доказів.
В обґрунтування вказаного рішення слідчий суддя зазначив, що вказаний мобільний телефон перебував у безпосередньому користуванні ОСОБА_1 , причетність якого до подій кримінального правопорушення перевіряється у цьому кримінальному провадженні, а останній чинив опір детективам у проведенні обшуку, зокрема, не відчиняв двері до вказаної квартири та намагався приховати наявність в нього відповідного телефону, з метою приховання певної інформації, що може на ньому міститись.
Додатково слідчий суддя врахував, що постановою детектива Лук`янчука Ю.Л. від 23.09.2021 було призначено комп`ютерно-технічну експертизу щодо вмісту вказаного мобільного телефону, для проведення якої необхідно забезпечити наявність самого технічного пристрою, а з часу їх вилучення минув незначний проміжок часу.
Враховуючи мету і підставу арешту, а також доводи заявленого клопотання та пояснення учасників судового засідання, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи відпала подальша потреба у збереженні вилученого майна як речового доказу у цьому кримінальному провадженні.
Відповідаючи на вказане питання, слідчий суддя виходить з того, що за змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 98 КПК України, речовими доказами є, зокрема, матеріальні об`єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів клопотання, зазначений мобільний телефон було виявлено і вилучено за місцем проживання ОСОБА_1 , причетність якого до подій кримінального провадження перевіряється у цьому кримінальному провадженні і який добровільно не видав його детективам, натомість, чинив опір у відшуканні такого мобільного телефону та здійснював спроби його приховання, що може свідчити про намагання скрити від органу досудового розслідування важливу для кримінального провадження інформацію, що може на ньому міститись.
Особа власника відповідного мобільного телефону та обставини його виявлення і вилучення, зокрема, обмеження власником доступу до такого телефону, формують у слідчого судді переконання, що на вказаному пристрої дійсно можуть міститись відомості, для відшукання і збереження яких вказаний пристрій вилучався та арештовувався.
Водночас, слідчий суддя наголошує, що доказове значення у цьому кримінальному провадженні має не сам по собі матеріальний носій інформації (мобільний телефон), а наявні на ньому електронні файли і відомості.
У цьому контексті, слідчий суддя відзначає, що електронний документ не має жорсткої прив`язки до певного матеріального носія, тому один і той же документ (файл) може існувати у ідентичному вигляді на різних носіях. При цьому, всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (аналогічна позиція міститься у постановах ККС ВС у справі №490/10025/17 від 19 травня 2020 року та у справі № № 677/2040/16-к від 22 жовтня 2020 року).
З огляду на це, електронні документи є самостійними джерелами доказів, а тому, у випадку їх копіювання на інший матеріальний носій і за умови належного фіксування результатів такої дії, немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електронні документи початково містились.
Водночас, у цьому кримінальному провадженні вилучений та арештований технічний пристрій до цього часу у повному обсязі не оглянутий і його вміст не скопійований, а експертне дослідження такого пристрою не завершене.
Оцінюючи наявність об`єктивних перешкод, які завадили органу досудового розслідування провести усі відповідні дії до цього часу, слідчий суддя враховує, що проведення комп`ютерно-технічних досліджень, у тому числі на предмет наявності на технічних пристроях конкретної інформації є процесом досить тривалим та складним, потребує залучення спеціалістів, експертів та особливого програмного забезпечення. При цьому, вказаний процес очевидно ускладняються у випадках необхідності виявлення на відповідних пристроях видаленої інформації, а тому потребує значного часу.
Водночас, слідчий суддя наголошує, що будь-який тривалий строк має бути об`єктивно виправданий завданнями кримінального провадження та збалансований з правами та інтересами власника відповідного майна.
У цьому кримінальному провадженні з моменту вилучення мобільного телефону пройшло менше чотирьох місяців, що не може вважатись надмірним і не порушує прав власника майна, оскільки виправдовується складністю проведення призначеної експертизи, яка є необхідною для повного дослідження, огляду та копіювання вмісту відповідного пристрою, а також відшукання та відновлення видалених відомостей. При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що за даними експертної установи призначена експертиза відноситься до категорії складних і потребує значного часу для її проведення, а також враховує, що для надання відповідей на усі поставлені експерту питання, необхідним є використання самого технічного пристрою. Так, зокрема, для виявлення видалених файлів та відомостей і, за наявності таких, для їх подальшого відновлення необхідне надання в розпорядження експерта самого мобільного телефону та ноутбуку, що узгоджується із положеннями п. 13.3-13.7 Розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу МЮУ від 26.12.2013 №1950/5).
Крім того, суд враховує, що повноцінне дослідження, копіювання та аналіз усього вмісту технічних пристроїв є необхідним для повного та всебічного проведення досудового розслідування, зокрема, для підтвердження та спростування слідчих версій та встановлення важливих обставин для цього кримінального провадження, співставлення виявлених відомостей із результатами інших слідчих та процесуальних дій для подальшого спрямування досудового розслідування.
У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає виправданим подальше утримання вилученого мобільного телефону, враховуючи наявність у ньому ознак видаленої інформації, а також ймовірність виявлення за результатами експертизи важливих відомостей про обставини цього кримінального провадження та осіб, причетність яких перевіряється у ньому, а також необхідність повного огляду, аналізу і копіювання таких відомостей для забезпечення можливості їх подальшого використання в якості доказів під час судового розгляду.
За таких обставин, на даний час скасування арешту майна може призвести до знищення речових доказів, що в свою чергу може зашкодити подальшому проведенню досудового розслідування та судового розгляду справи по суті, а тому в задоволенні цього клопотання слідчий суддя відмовляє.
Водночас, слідчий суддя наголошує, що зі спливом часу виправданість подальшого арешту відповідних технічних пристроїв може бути предметом повторної перевірки слідчим суддею у порядку ст. 174 КПК України, а тому застосування такого заходу забезпечення на кожному етапі досудового розслідування має обґрунтовуватись реальною потребою утримання і збереження відповідного майна у розпорядженні органу досудового розслідування.
З огляду на викладене та керуючись статтями 170-174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №52020000000000137 від 21.02.2020 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя О.В. Федоров