Документ № 102453906

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/1/22

Провадження № 1-кс/991/1/22

УХВАЛА

05 січня 2022 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Крикливий В.В., за участі секретаря судового засідання Гончаренка П.В., прокурора Колотила О.О., детектива Давидчука Д.П., захисника Остапенка Є.С., підозрюваної ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу захисника Остапенка Євгена Сергійовича, в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру від 09.06.2021 у кримінальному провадженні № 52021000000000080 від 09.02.2021,

в с т а н о в и в :

04.01.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника Остапенка Євгена Сергійовича, в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України.

Обґрунтування скарги

Скарга мотивована тим, що у кримінальному провадженні № 52021000000000080 від 09.02.2021 повідомлення про підозру від 09.06.2021 є необґрунтованим. Так, воно не містить часу вчинення кримінального правопорушення, а саме часу висловлення прохання неправомірної винагороди. На думку заявника, зазначене є безумовною підставою для скасування підозри.

У зв`язку із цим, захисник Остапенко Є.С., в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 , звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України, у якій прохає скасувати вказане повідомлення про підозру від 09.06.2021.

Позиція та доводи учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник Остапенко Є.С. свої вимоги підтримав повністю та наполягав на їх задоволенні.

Підозрювана ОСОБА_1 , приймаючи участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, підтримала позицію свого захисника та просила скаргу задовольнити.

Прокурор заперечив проти вимог скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях, поданих судовому засіданні. Зазначив, що повідомлення про підозру від 09.06.2021 повністю відповідає вимогам статті 277 КПК України. Зокрема зазначив про надуманість доводів захисника про відсутність у повідомленні часу, коли підозрювана ОСОБА_1 висловила прохання надати неправомірну вигоду, оскільки такий час вказано. Крім того, прокурор наголосив, що сторона захисту жодним чином про порушення прав, свобод та інтересів підозрюваної ОСОБА_1 не зазначає, що, думку прокурора, додатково підтверджує безпідставність та необґрунтованість скарги.

Детектив НАБУ в судовому засіданні надав усні заперечення щодо скарги та просив у її задоволенні відмовити. Зазначив, що подана скарга не ґрунтується на положеннях чинного кримінального процесуального законодавства.

Мотиви слідчого судді

Перевіривши скаргу Остапенка Є.С. , дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно положень статті 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.

Відповідно до частини 1 статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52021000000000080 від 09.02.2021 за ознаками можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України.

В межах даного кримінального провадження Генеральним прокурором 09.06.2021 складено повідомлення про підозру судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке того ж дня їй вручено у присутності захисника (а.с. 34).

Відповідно до згаданого повідомлення про підозру вбачається, що суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке полягає у проханні та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища (ч. 3 ст. 368 КК України).

Вимоги до змісту письмового повідомлення про підозру містить стаття 277 КПК України. Так, згідно вказаної норми, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч.ч. 1, 4 ст. 278 КПК України).

Підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав та обов`язків відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276?279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про підозру, як процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства і стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення підозрюваній ОСОБА_1 у спосіб, передбачений КПК України. Так, письмове повідомлення про підозру вручено в день його складення (о 16 год 23 хв 09.06.2021), про що свідчить підпис ОСОБА_1 про отримання (а.с. 40). Крім того, в цей же день ОСОБА_1 роз`яснено права підозрюваної.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні № 52021000000000080 від 09.02.2021 відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України.

Системний аналіз норм чинного кримінального процесуального законодавства дає підстави дійти висновку, що під обґрунтованою підозрою слід розміти існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити інкриміноване їй правопорушення. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

На підтвердження причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, стороною обвинувачення надано протокол допиту свідка ОСОБА_3 (а.с. 63).

На стадії досудового розслідування оцінка наявних в матеріалах провадження доказів здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування. Саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність/відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.

З огляду на вказане, на даній стадії досудового розслідування не є необхідним, щоб органом досудового розслідування було встановлено існування всіх елементів складу злочину, який інкримінується підозрюваній, оскільки, фактично досудове розслідування і здійснюється з тією метою, аби встановити всі чотири елементи складу злочину (суб`єкт, суб`єктивна сторона, об`єкт, об`єктивна сторона), а також встановити всі кваліфікуючі ознаки відповідного злочину. Отже, на відповідній стадії досудового розслідування вирішення слідчим суддею питання про наявність/відсутність в діях підозрюваної ОСОБА_1 всіх елементів складу злочину, який їй інкримінується, є передчасним.

Разом з тим, підозра ОСОБА_1 ґрунтується на вчиненні останньою злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, - прохання та одержання нею як службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища

У повідомленні про підозру ОСОБА_1 зазначено, що 27.01.2021 адвокат ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, був запрошений суддею ОСОБА_1 до її службового кабінету. Під час розмови з ОСОБА_3 у судді ОСОБА_1 виник умисел на одержання неправомірної вигоди за ухвалення нею рішення на користь відповідача у цивільній справі № 175/3623/19 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними договору купівлі?продажу житлового будинку, довіреності та скасування рішення про державну реєстрацію переходу права власності. Так, суддя ОСОБА_1 , переслідуючи корисливий мотив, у завуальованій формі висловила прохання адвокату ОСОБА_3 надати їй неправомірну вигоду за ухвалення нею як головуючим по справі рішення на користь відповідача у розмірі 2 000 доларів США.

15.04.2021 о 10 год 24 хв у вказаному службовому кабінеті ОСОБА_1 , остання проінструктувала ОСОБА_3 щодо порядку його виступу в судовому засіданні з метою винесення рішення на користь відповідача, а також зазначила, що ОСОБА_3 необхідно додатково надати їй неправомірну вигоду в сумі 500 доларів США за скасування нею заходу забезпечення позову у згаданій цивільній справі.

У подальшому ОСОБА_1 , 07.06.2021 о 15 год 50 хв, під час зустрічі з ОСОБА_3 , яка відбулась у її службовому кабінеті, на виконання попередньої домовленості одержала від ОСОБА_3 неправомірну вигоду в розмірі 2 500 доларів США, що згідно .з офіційним курсом Національного банку України становило 68 228,50 грн.

Таким чином, слідчий суддя зауважує про безпідставність доводів сторони захисту про відсутність у вказаному повідомленні про підозру часу вчинення кримінального правопорушення, а саме часу висловлення прохання неправомірної винагороди, оскільки як уже встановлено, 27.01.2021 (абз. 2 ст. 4 повідомлення про підозру), під час розмови з ОСОБА_3 суддя Новік Л.М. у своєму службовому кабінеті у завуальованій формі висловила прохання адвокату ОСОБА_3 надати їй неправомірну вигоду за ухвалення нею як головуючим по справі рішення на користь відповідача у розмірі 2 000 доларів США (а.с. 37).

З урахуванням викладеного та з урахуванням встановлених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що даних для доведення причетності ОСОБА_1 до інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, достатньо.

Більше того, стороною захисту жодним чином не наведено у скарзі обставин та не підтверджено доказами, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність підозрюваної до злочину, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру, або не обґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є необґрунтованим.

Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку, що підозра, про яку повідомлено ОСОБА_1 , не є вочевидь необґрунтованою.

В свою чергу, повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 09.06.2021 відповідає вимогам ст. 277 КПК України та вручено у спосіб, передбачений ч. 1 ст. 278 КПК України.

Таким чином, враховуючи те, що фактичне вручення підозрюваній ОСОБА_1 повідомлення про підозру відбулося у відповідності до вимог законодавства та у спосіб, передбачений чинними нормами КПК України, за відсутності належних доказів на спростування зазначеного факту, з огляду на відповідність повідомлення про підозру вимогам ст. 277 КПК України, та відсутність повноважень у слідчого судді надавати оцінку обґрунтованості підозри з точки зору наявності достатніх та допустимих доказів для встановлення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, що є безпосереднім обов`язком суду при розгляді кримінального провадження по суті, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для скасування повідомлення від 09.06.2021 про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч ч. 3 ст. 368 КК України.

З огляду на викладене, скарга захисника Остапенка Є.С. задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги захисника Остапенка Євгена Сергійовича, в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру від 09.06.2021 у кримінальному провадженні № 52021000000000080 від 09.02.2021, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.В. Крикливий