- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
- Секретар : Гончаренка П.В.
- Захисник/адвокат : Остапенка Є.С.
- Прокурор : Колотило О.О.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/1/22
Провадження № 1-кс/991/1/22
У Х В А Л А
05 січня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Крикливий В.В., за участі секретаря судового засідання Гончаренка П.В., прокурора Колотила О.О., детектива Давидчука Д.П., захисника Остапенка Є.С., підозрюваної ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу захисника Остапенка Євгена Сергійовича, в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру від 09.06.2021 у кримінальному провадженні № 52021000000000080 від 09.02.2021,
в с т а н о в и в :
04.01.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника Остапенка Євгена Сергійовича, в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України.
Обґрунтування скарги
Скарга мотивована тим, що у кримінальному провадженні № 52021000000000080 від 09.02.2021 повідомлення про підозру від 09.06.2021 є необґрунтованим. Так, воно не містить часу вчинення кримінального правопорушення, а саме часу висловлення прохання неправомірної винагороди. На думку заявника, зазначене є безумовною підставою для скасування підозри.
У зв`язку із цим, захисник Остапенко Є.С., в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 , звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України, у якій прохає скасувати вказане повідомлення про підозру від 09.06.2021.
Позиція та доводи учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Остапенко Є.С. свої вимоги підтримав повністю та наполягав на їх задоволенні.
Підозрювана ОСОБА_1 , приймаючи участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, підтримала позицію свого захисника та просила скаргу задовольнити.
Прокурор заперечив проти вимог скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях, поданих судовому засіданні. Зазначив, що повідомлення про підозру від 09.06.2021 повністю відповідає вимогам статті 277 КПК України. Зокрема зазначив про надуманість доводів захисника про відсутність у повідомленні часу, коли підозрювана ОСОБА_1 висловила прохання надати неправомірну вигоду, оскільки такий час вказано. Крім того, прокурор наголосив, що сторона захисту жодним чином про порушення прав, свобод та інтересів підозрюваної ОСОБА_1 не зазначає, що, думку прокурора, додатково підтверджує безпідставність та необґрунтованість скарги.
Детектив НАБУ в судовому засіданні надав усні заперечення щодо скарги та просив у її задоволенні відмовити. Зазначив, що подана скарга не ґрунтується на положеннях чинного кримінального процесуального законодавства.
Мотиви слідчого судді
Перевіривши скаргу Остапенка Є.С. , дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно положень статті 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52021000000000080 від 09.02.2021 за ознаками можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України.
В межах даного кримінального провадження Генеральним прокурором 09.06.2021 складено повідомлення про підозру судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке того ж дня їй вручено у присутності захисника (а.с. 34).
Відповідно до згаданого повідомлення про підозру вбачається, що суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке полягає у проханні та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища (ч. 3 ст. 368 КК України).
Вимоги до змісту письмового повідомлення про підозру містить стаття 277 КПК України. Так, згідно вказаної норми, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч.ч. 1, 4 ст. 278 КПК України).
Підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав та обов`язків відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276?279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про підозру, як процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства і стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення підозрюваній ОСОБА_1 у спосіб, передбачений КПК України. Так, письмове повідомлення про підозру вручено в день його складення (о 16 год 23 хв 09.06.2021), про що свідчить підпис ОСОБА_1 про отримання (а.с. 40). Крім того, в цей же день ОСОБА_1 роз`яснено права підозрюваної.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні № 52021000000000080 від 09.02.2021 відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України.
Системний аналіз норм чинного кримінального процесуального законодавства дає підстави дійти висновку, що під обґрунтованою підозрою слід розміти існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити інкриміноване їй правопорушення. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
На підтвердження причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, стороною обвинувачення надано протокол допиту свідка ОСОБА_3 (а.с. 63).
На стадії досудового розслідування оцінка наявних в матеріалах провадження доказів здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування. Саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність/відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.
З огляду на вказане, на даній стадії досудового розслідування не є необхідним, щоб органом досудового розслідування було встановлено існування всіх елементів складу злочину, який інкримінується підозрюваній, оскільки, фактично досудове розслідування і здійснюється з тією метою, аби встановити всі чотири елементи складу злочину (суб`єкт, суб`єктивна сторона, об`єкт, об`єктивна сторона), а також встановити всі кваліфікуючі ознаки відповідного злочину. Отже, на відповідній стадії досудового розслідування вирішення слідчим суддею питання про наявність/відсутність в діях підозрюваної ОСОБА_1 всіх елементів складу злочину, який їй інкримінується, є передчасним.
Разом з тим, підозра ОСОБА_1 ґрунтується на вчиненні останньою злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, - прохання та одержання нею як службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища
У повідомленні про підозру ОСОБА_1 зазначено, що 27.01.2021 адвокат ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, був запрошений суддею ОСОБА_1 до її службового кабінету. Під час розмови з ОСОБА_3 у судді ОСОБА_1 виник умисел на одержання неправомірної вигоди за ухвалення нею рішення на користь відповідача у цивільній справі № 175/3623/19 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними договору купівлі?продажу житлового будинку, довіреності та скасування рішення про державну реєстрацію переходу права власності. Так, суддя ОСОБА_1 , переслідуючи корисливий мотив, у завуальованій формі висловила прохання адвокату ОСОБА_3 надати їй неправомірну вигоду за ухвалення нею як головуючим по справі рішення на користь відповідача у розмірі 2 000 доларів США.
15.04.2021 о 10 год 24 хв у вказаному службовому кабінеті ОСОБА_1 , остання проінструктувала ОСОБА_3 щодо порядку його виступу в судовому засіданні з метою винесення рішення на користь відповідача, а також зазначила, що ОСОБА_3 необхідно додатково надати їй неправомірну вигоду в сумі 500 доларів США за скасування нею заходу забезпечення позову у згаданій цивільній справі.
У подальшому ОСОБА_1 , 07.06.2021 о 15 год 50 хв, під час зустрічі з ОСОБА_3 , яка відбулась у її службовому кабінеті, на виконання попередньої домовленості одержала від ОСОБА_3 неправомірну вигоду в розмірі 2 500 доларів США, що згідно .з офіційним курсом Національного банку України становило 68 228,50 грн.
Таким чином, слідчий суддя зауважує про безпідставність доводів сторони захисту про відсутність у вказаному повідомленні про підозру часу вчинення кримінального правопорушення, а саме часу висловлення прохання неправомірної винагороди, оскільки як уже встановлено, 27.01.2021 (абз. 2 ст. 4 повідомлення про підозру), під час розмови з ОСОБА_3 суддя Новік Л.М. у своєму службовому кабінеті у завуальованій формі висловила прохання адвокату ОСОБА_3 надати їй неправомірну вигоду за ухвалення нею як головуючим по справі рішення на користь відповідача у розмірі 2 000 доларів США (а.с. 37).
З урахуванням викладеного та з урахуванням встановлених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що даних для доведення причетності ОСОБА_1 до інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, достатньо.
Більше того, стороною захисту жодним чином не наведено у скарзі обставин та не підтверджено доказами, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність підозрюваної до злочину, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру, або не обґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є необґрунтованим.
Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку, що підозра, про яку повідомлено ОСОБА_1 , не є вочевидь необґрунтованою.
В свою чергу, повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 09.06.2021 відповідає вимогам ст. 277 КПК України та вручено у спосіб, передбачений ч. 1 ст. 278 КПК України.
Таким чином, враховуючи те, що фактичне вручення підозрюваній ОСОБА_1 повідомлення про підозру відбулося у відповідності до вимог законодавства та у спосіб, передбачений чинними нормами КПК України, за відсутності належних доказів на спростування зазначеного факту, з огляду на відповідність повідомлення про підозру вимогам ст. 277 КПК України, та відсутність повноважень у слідчого судді надавати оцінку обґрунтованості підозри з точки зору наявності достатніх та допустимих доказів для встановлення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, що є безпосереднім обов`язком суду при розгляді кримінального провадження по суті, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для скасування повідомлення від 09.06.2021 про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч ч. 3 ст. 368 КК України.
З огляду на викладене, скарга захисника Остапенка Є.С. задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307 КПК України,
п о с т а н о в и в :
У задоволенні скарги захисника Остапенка Євгена Сергійовича, в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру від 09.06.2021 у кримінальному провадженні № 52021000000000080 від 09.02.2021, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя В.В. Крикливий