Документ № 102503681

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/8852/21

Провадження № 1-кс/991/8989/21

У Х В А Л А

04 січня 2022 рокумісто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Крикливий В.В., за участі секретаря судового засідання Чумаченко А.О., прокурора Володіна В.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Алексик Т.І., Рогожука С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Володіна В.Ю. про продовження підозрюваному ОСОБА_1 строку дії обов`язків,

в с т а н о в и в:

31.12.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу в межах кримінального провадження № 42017000000001981 від 21.06.2017.

Обґрунтування клопотання.

Відповідно до матеріалів клопотання, слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України), та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом Голови Національної поліції України (далі - НПУ) № 484о/с від 08.07.2016 полковника поліції ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Департаменту вибухотехнічної служби (далі - ДВТС) Національної поліції України та наказом № 166о/с від 27.02.2018 звільнено зі служби в поліції.

Таким чином, у період з 08.07.2016 по 27.02.2018 ОСОБА_1 обіймав в органі державної влади посаду керівника структурного підрозділу, був наділений повноваженнями щодо здійснення організаційно-розпорядчих функцій, тобто був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Враховуючи період перебування ОСОБА_1 на посаді начальника ДВТС НПУ, обсяг наданих йому прав та обов`язків, а також покладені як особисто на нього, так і на очолюваний ним структурний підрозділ функції, йому було відомо про необхідність закупівлі для потреб вибухотехнічного відділу Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - ГУНП в Луганській області) вибухозахисного обладнання. Водночас, ОСОБА_1 було відомо, що таке обладнання для потреб вибухотехнічного відділу ГУНП в Луганській області має можливість поставити його знайомий ОСОБА_2 , який є засновником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Інтертрейд?Україна Лімітед» (код ЄДРПОУ 40120045), яке, в свою чергу, є офіційним представником в Україні компанії «MED?ENG, LLC», що виробляє вибухозахисні костюми «EOD» та інше вибухозахисне обладнання.

У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 08.07.2016 по 16.09.2016 досягли злочинної домовленості, згідно з якою ОСОБА_1 зобов`язувався з використанням наданої йому влади та службового становища начальника ДВТС забезпечити закупівлю ГУНП в Луганській області вибухозахисного обладнання у ТОВ «Інтертрейд?Україна Лімітед», за що ОСОБА_2 мав надати ОСОБА_1 неправомірну вигоду.

На виконання даної злочинної домовленості ОСОБА_1 , у період з 13.09.2016 по 16.09.2016 зателефонував начальнику вибухотехнічного відділу ГУНП в Луганській області ОСОБА_3 та надав усну вказівку підготувати лист на адресу керівництва НПУ з проханням виділити додаткове фінансування на придбання вибухозахисного обладнання для потреб вибухотехнічного відділу ГУНП в Луганській області, у тому числі вибухозахисного костюма «EOD9» та маніпулятора. ОСОБА_3 не було відомо про наявність злочинної домовленості між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На виконання зазначеної вказівки ОСОБА_3 підготовлено лист «Щодо забезпечення спеціальним майном Вибухотехнічного відділу» № 3576/111/23/01?2016 від 19.09.2016, який за підписом заступника начальника ГУНП в Луганській області - начальника слідчого управління ОСОБА_4 надіслано на адресу заступника Голови НПУ - начальника Головного слідчого управління ОСОБА_5 . У листі містилося клопотання про виділення коштів для придбання необхідного першочергового майна, у тому числі вибухозахисного костюма «EOD?9В» та маніпулятора.

Розгляд вказаного листа згідно з резолюцією керівництва НПУ від 28.09.2016 доручено начальнику ДВТС ОСОБА_1 . Так, за результатами розгляду вказаного листа ОСОБА_1 підписано доповідну записку № 648/32/01?2016 від 03.10.2016, яку направлено на адресу заступника Голови НПУ ОСОБА_6 з проханням сприяти у забезпеченні обладнанням вибухотехнічного відділу ГУНП в Луганській області.

У подальшому, у період з 09.11.2016 по 10.11.2016 ОСОБА_1 зателефонував начальнику вибухотехнічного відділу ГУНП в Луганській області ОСОБА_3 , повідомив про заплановане керівництвом НПУ виділення додаткового фінансування для придбання ГУНП в Луганській області вибухозахисного обладнання, а також надав усні вказівки зв`язатися з директором ТОВ «Інтертрейд?Україна Лімітед» ОСОБА_2 та отримати від нього інформацію про технічні характеристики і вартість вибухозахисного обладнання, а також інші відомості, необхідні для закупівлі обладнання у ТОВ «Інтертрейд?Україна Лімітед»; ініціювати перед керівництвом та тендерним комітетом ГУНП в Луганській області проведення закупівлі вибухозахисного обладнання у ТОВ «Інтертрейд?Україна Лімітед».

Використовуючи отриману від ОСОБА_2 інформацію, ОСОБА_3 25.11.2016 на виконання вказівки ОСОБА_1 підписав доповідну записку «Щодо необхідності придбання спеціалізованого майна для виконання спеціальних вибухових робіт з протидії вибуховим пристроям вибухотехнічному відділу ГУНП в Луганській області», якою ініціював перед керівництвом ГУНП в Луганській області придбання у ТОВ «Інтертрейд?Україна Лімітед» вибухозахисного костюма «EOD9» та телескопічного маніпулятора «ТМ600». У вказаній доповідній записці ОСОБА_3 зазначив вартість вибухозахисного костюма «EOD9» із шоломом - 2 650 000 грн, телескопічного маніпулятора «ТМ600» - 350 000 грн, яку він отримав від ОСОБА_2 за вказівкою ОСОБА_1

25.11.2016 за підписом заступника начальника ГУНП в Луганській області ОСОБА_7 на адресу начальника Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку НПУ ОСОБА_8 надіслано лист № 4894/111/57/05?2016 із проханням виділити додаткове фінансування.

За результатами розподілу відкритих асигнувань № 535 від 01.12.2016 з рахунку № НОМЕР_5 для ГУНП в Луганській області виділено додаткові асигнування у сумі 4 000 000 грн.

Надалі ОСОБА_3 у період з 25.11.2016 по 09.12.2016 підготував для членів тендерного комітету ГУНП в Луганській області «Обгронтуваня застосування переговорної процедури під час закупів важкого вибухозахисного костюму «EOD9» з шоломом «EOD9 А» для працівників Вибухотехнічного відділу ГУНП в Луганській області» (далі - Обґрунтування). У вказаному Обґрунтуванні ОСОБА_3 зазначив про необхідність проведення переговорної процедури з ТОВ «Інтертрейд?Україна Лімітед» щодо закупівлі вибухозахисного костюму «EOD9» та телескопічного маніпулятора «ТМ600», виробництва компанії «MED?ENG, LLC» у зв`язку з відсутністю конкуренції.

Враховуючи надане ОСОБА_3 . Обґрунтування, тендерним комітетом ГУНП в Луганській області 09.12.2016 проведено з ТОВ «Інтертрейд?Україна Лімітед» переговорну процедуру закупівлі вибухозахисного костюма та телескопічного маніпулятора вартістю 3 000 000 грн (ідентифікатор закупівлі - UA?2016?12?09?002431?b).

За результатами проведеної переговорної процедури 16.12.2016 між ГУНП в Луганській області в особі заступника начальника ГУНП ОСОБА_7 та ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» в особі директора ОСОБА_2 укладено договір № 794 на закупівлю товарів за бюджетні кошти, відповідно до умов якого ТОВ «Інтертрейд?Україна Лімітед» зобов`язалося поставити вибухозахисний костюм «EOD9» в повній комплектації із захисною рукавичкою, системою охолодження «BCS?4», захисним шоломом «EOD9» із захисним щитком для дихання «EOD Visor BA», захисним забралом «Visor Steel», системою комунікації «HW?300» і телескопічним маніпулятором «ТМ600» загальною вартістю 3 000 000 грн, а ГУНП в Луганській області - здійснити оплату в 10?денний строк після підписання видаткової накладної.

На підставі підписаної ОСОБА_2 та ОСОБА_3 видаткової накладної № РН?0000006 від 16.12.2016, за платіжним дорученням № 3676 від 16.12.2016 грошові кошти у сумі 3 000 000 грн з рахунку ГУНП в Луганській області № НОМЕР_6 в Державній казначейській службі України перераховано на рахунок ТОВ «Інтертрейд?Україна Лімітед» № НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві «ОТП Банк».

У подальшому, 13.01.2017 та 26.01.2017 ОСОБА_2 перерахував із рахунку ТОВ «Інтертрейд?Україна Лімітед» на рахунок ТОВ «БіВіДжі ГРУП», реальним кінцевим бенефіціарним власником якого був ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 980 000 грн з призначенням платежу «За юридичні послуги», які, за версією слідства, насправді не надавалися.

Прокурор зазначає, що вказана неправомірна вигода в сумі 980 000 грн відповідно до п. 1 примітки до ст. 368 КК України є особливо великим розміром.

Крім того, 27.10.2016 за номером 10731020000032682 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб?підприємців та громадських формувань внесено відомості про державну реєстрацію юридичної особи - ТОВ «БіВіДжі ГРУП» (код за ЄДРПОУ 40918507). кінцевим бенефіціарним власником (контролером), засновником та керівником якого є ОСОБА_9 .

В ході досудового розслідування встановлено, що вирішальний вплив на управління та господарську діяльність ТОВ «БіВіДжі ГРУП» безпосередньо та через ОСОБА_9 мав ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» саме він був кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «БіВіДжі ГРУП».

Так, діючи на виконання вказівок ОСОБА_1 , ОСОБА_9 за допомогою системи «Клієнт?Банк» здійснено фінансові операції:

-у період з 16.01.2017 по 24.07.2017 щодо перерахування коштів у сумі 655 500 грн із банківського рахунку ТОВ «БіВіДжі ГРУП» № НОМЕР_2 відкритого в ПАТ КБ «Приватбанк», на банківський рахунок ТОВ «Валгос?2014» № НОМЕР_3 , відкритий в Акціонерному товаристві «Ощадбанк». При цьому, одним з засновників ТОВ «Валгос?2014» є знайомий ОСОБА_1 - ОСОБА_10 ;

-у період з 01.08.2017 по 04.08.2017 щодо перерахування коштів у сумі 220 000 грн із банківського рахунку ТОВ «БіВіДжі ГРУП» № НОМЕР_2 , відкритого в ПАТ КБ «Приватбанк», на банківський рахунок ТОВ «Ейч Кью Юкрейн» № НОМЕР_4 , відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк». При цьому, засновником та директором ТОВ «Ейч Кью Юкрейн» є дружина ОСОБА_11 - ОСОБА_12 .

Разом із тим, послуги ТОВ «Валгос?2014» з організації корпоративних заходів, а ТОВ «Ейч Кью Юкрейн» - з маркетингових досліджень, вивчення кон`юнктури ринку, а також зі створення та просування сторінки в соціальній мережі для ТОВ «БіВіДжі ГРУП» фактично не надавалися.

З огляду на викладене, у період з 13.01.2017 по 04.08.2017 ОСОБА_1 легалізовано 875 500 грн, одержаних як неправомірна вигода за забезпечення закупівлі ГУНП в Луганській області вибухозахисного обладнання саме у ТОВ «Інтертрейд?Україна Лімітед».

Прокурор зазначає, що враховуючи встановлені обставини, 15.04.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України, а саме про те, що він підозрюється в:

-одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великих розмірах для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища (ч. 4 ст. 368 КК України);

-легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме вчиненні фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів (ч. 1 ст. 209 КК України).

Прокурор у клопотанні вказує про наявність обґрунтованої підозри, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, та подальшу необхідність дії покладених обов`язків з обґрунтуванням ризиків кримінального провадження.

Посилається на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.11.2021, якою підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, до 10.01.2021.

Крім того, зазначає, що 14.06.2021 постановою заступника Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2021 до семи місяців, а саме до 15.11.2021 (т. 1 а.с. 23).

Разом із тим, 20.10.2021 старший детектив НАБУ на виконання доручення прокурора повідомив сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання матеріалів кримінального провадження на ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України (т. 1 а.с. 295).

Прокурор зазначає про необхідність продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, на два місяці, оскільки встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ризики не зменшилися, продовжують існувати та виправдовують застосування покладених на підозрюваного судом обов`язків. Так, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Позиція та доводи учасників судового провадження.

У судовому засіданні прокурор Володін В.Ю. клопотання підтримав, з викладених в ньому підстав та зазначив, що до тепер продовжують існувати ризики, які були встановлені слідчим суддею при обранні підозрюваному запобіжного заходу.

Захисники Алексик Т.І., Рогожук С.Л. проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на недоведеність стороною обвинувачення обґрунтованості висунутої ОСОБА_1 підозри та на відсутність підтверджень наявності ризиків, обумовлених у ст. 177 КПК України. Крім того, зазначили про закінченням строку досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42017000000001981.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисників та просив у задоволенні клопотання відмовити.

Оцінка та висновки слідчого судді щодо обґрунтованості клопотання.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали, приєднані до клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що слідчою групою детективів НАБУ проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України), та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (далі - ЄРДР) (т. 1 а.с. 19).

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 15.04.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України (т. 1 а.с. 28).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.04.2021 відносно підозрюваного ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покладені на нього обов`язки. Ухвалою від 24.06.2021 підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а також продовжений строк дії обов`язків до 24.07.2021 включно (т. 1 а.с. 40).

Згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.07.2021 у справі № 991/4824/21 клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задоволене частково, продовжено підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, а також покладені на нього обов`язки (т. 1 а.с. 73).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2021 підозрюваному ОСОБА_1 до 15.11.2021 продовжено строк дії покладених на нього обов`язків (т. 1 а.с. 89), а ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.11.2021 строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 продовжено до 10.01.2022 (т. 1 а.с. 102). Так, вказаною ухвалою від 10.11.2021 зобов`язано підозрюваного ОСОБА_1 :

-прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з будь-яких питань із підозрюваним ОСОБА_2 та свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_22 .

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.

Загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у ст. 194, 199 КПК України, конструкції яких передбачають такі критерії дослідження слідчим суддею обставин (фактів):

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу;

3) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

Статтею 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Оцінка та висновки слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри.

Системний аналіз норм чинного кримінального процесуального законодавства дає підстави дійти висновку, що під обґрунтованою підозрою слід розміти існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити інкриміноване їй правопорушення. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів. Так, прокурор обґрунтовує підозру ОСОБА_1 наступними доказами:

-листом заступника начальника ГУНП в Луганській області - начальника слідчого управління ОСОБА_4 «Щодо забезпечення спеціальним майном Вибухотехнічного відділу» від 19.09.2016 № 3576/111/23/01?2016 (т. 2 а.с. 1);

-доповідною запискою ОСОБА_1 від 02.09.2016 на адресу заступника Голови НПУ ОСОБА_6 з проханням сприяти у забезпеченні обладнанням вибухотехнічного відділу ГУНП в Луганській області (т. 2 а.с. 4);

-доповідною запискою ОСОБА_3 від 25.11.2016 «Щодо необхідності придбання спеціалізованого майна для виконання спеціальних вибухових робіт з протидії вибуховим пристроям вибухотехнічному відділу ГУНП в Луганській області» (т. 2 а.с. 16);

-обґрунтуванням, підготовленим ОСОБА_3 для членів тендерного комітету ГУНП в Луганській області щодо застосування переговорної процедури закупівлі (т. 2 а.с. 18);

-протоколом від 09.12.2016 № 1126/111/22-2016 засідання тендерного комітету ГУНП в Луганській області (т. 2 а.с. 12);

-договором від 16.12.2016 № 794 між ГУНП в Луганській області та ТОВ «Інтертрейд?Україна Лімітед» на закупівлю товарів за бюджетні кошти (т. 2 а.с. 20);

-видатковою накладною № РН-0000006 від 16.12.2016 щодо постачання ТОВ «Інтертрейд?Україна Лімітед» вибухозахисного обладнання на адресу ГУНП в Луганській області (т. 2 а.с. 24);

-платіжним дорученням від 16.12.2016 № 3676, відповідно до якого з рахунку ГУНП в Луганській області на рахунок ТОВ «Інтертрейд?Україна Лімітед» перераховано 3 000 000 грн (т. 2 а.с. 25);

-аудиторським звітом № 16 від 16.08.2019 за результатами позапланового внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності з використання бюджетних коштів щодо закупівлі вибухозахисних костюмів для вибухотехнічних підрозділів ГУНП в Донецькій та Луганській областях за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, згідно з яким під час проведення ГУНП в Луганській області закупівлі вибухозахисного костюма «EOD9» та телескопічного маніпулятора «ТМ600» допущено порушення законодавства у частині застосування переговорної процедури та інші порушення (т. 2 а.с. 26);

-протоколами допитів свідків членів тендерного комітету ГУНП в Луганській області ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , які показали, що ОСОБА_2 не був присутній на засіданнях тендерного комітету, ніхто із членів тендерного комітету з ним не спілкувався, інформація про технічні характеристики та вартість була надана тендерному комітету ТОВ «Інтертрейд?Україна Лімітед» через ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 117, 123, 129, 136, 142, 149);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , який показав, що ОСОБА_1 давав йому вказівки щодо закупівлі обладнання у ТОВ «Інтертрейд?Україна Лімітед», надав номер мобільного телефону ОСОБА_2 для отримання інформації про технічні характеристики та вартість вибухозахисного обладнання, щодо ініціювання перед керівництвом ГУНП в Луганській області та тендерним комітетом закупівлі вибухозахисного обладнання саме у ТОВ «Інтертрейд?Україна Лімітед». Крім того, ОСОБА_3 показав, що ОСОБА_2 не був присутній на засіданнях тендерного комітету. Також свідок зазначив, що під час підготовки та проведення процедури закупівлі він постійно доповідав ОСОБА_1 про стан здійснення закупівлі вибухозахисного костюму та телескопічного маніпулятора у ТОВ «Інтертрейд?Україна Лімітед» та активно спілкувався з ОСОБА_2 , з яким постійно узгоджував всі питання по закупівлі. Свідок надав показання, що ОСОБА_1 був його керівником по напрямку діяльності, за його погодженням керівника вибухотехнічного відділу (яку займав на той час ОСОБА_3 ) призначають та звільняють. Окрім того, ОСОБА_1 як керівник ДВТС має функції перевірки діяльності вибухотехнічних відділів по областях. Свідку було відомо, що мали місце факти перевірки за його вказівкою інших керівників відділів через неналежне виконання поставлених ним завдань та вказівок, за результатами яких ОСОБА_1 змушував своїх працівників центрального апарату писати максимальний негатив на відповідного керівника для прийняття подальшого рішення щодо ініціювання вжиття жорстких заходів реагування для того, щоб продемонструвати свою владу. Свідок зазначив, що на момент спілкування 10?11.11.2016 питання про вартість було вже обговорено та узгоджено між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 156);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_18 , яка показала, що ТОВ «БіВіДжі ГРУП» не надавало юридичних послуг на зазначені суми та що корпоративні заходи у ТОВ «Валгос?2014» не проводились. Крім того, згідно вказаного протоколу допиту, фактичне керівництво ТОВ «БіВіДжі ГРУП» здійснював ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 181);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_19 , яка показала, що на роботу в ТОВ «Ейч Кью Юкрейн» її приймав ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_12 підконтрольні деякі суб`єкти господарювання, зокрема: ТОВ «БіВіДжі ГРУП», ТОВ «Ейч Кью Юкрейн» та на стадії реєстрації БО «Благодійний фонд вибухотехніків «Заради життя». Із показань свідка вбачається, що діяльністю ТОВ «БіВіДжі ГРУП» фактично керував ОСОБА_1 , а також погрози з його боку у зв`язку з вказівками зняти і привезти грошові кошти (т. 2 а.с. 175);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_23 , який підтвердив факт керівництва ОСОБА_10 роботою ТОВ «Валгос?2014» та його знайомство з ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 181);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_24 , яка показала, що ТОВ «БіВіДжі ГРУП» не надавало юридичних послуг ТОВ «Інтертрейд?Україна Лімітед» на суму 980 000 грн та що корпоративні заходи у ТОВ «Валгос?2014» не проводились. Фактичне керівництво ТОВ «БіВіДжі ГРУП» здійснював ОСОБА_1 та на виконання його вказівок перераховувалися кошти з ТОВ «Інтертрейд?Україна Лімітед», а у подальшому з ТОВ «БіВіДжі ГРУП» на ТОВ «Валгос?2014» (т. 2 а.с. 216);

-протокол допиту свідка ОСОБА_22 від 14.05.2019, яка показала, що готельно?ресторанний комплекс «Опалковий замок», який здійснював свою діяльність з використанням ТОВ «Валгос?2014» та ФОП ОСОБА_10 , не був розрахований на проведення корпоративних заходів, оплата за які надходила від ТОВ «БіВіДжі Груп» та ТОВ «Ейч Кью Юкрейн». Крім того, свідок повідомила, що грошові кошти, що надходили від вказаних підприємств, знімались готівкою та ніколи не залишались для потреб комплексу (т. 2 а.с.197);

-вилученими 29.11.2017 під час проведення обшуку в службових приміщеннях ДВТС НПУ записниками та чорновими записами ОСОБА_1 , інформацією в електронному вигляді з комп`ютера ОСОБА_1 та його електронних скриньок (т. 2 а.с.197);

-протоколом огляду від 21.10.2019?22.10.2019 інформації щодо телефонних з`єднань та руху коштів на рахунках ТОВ «БіВіДжі ГРУП», ТОВ «Інтертрейд?Україна Лімітед» та інших юридичних осіб, за результатами якого досліджено обставини перерахування коштів з рахунків ТОВ «Інтертрейд?Україна Лімітед» на рахунки ТОВ «БіВіДжі ГРУП» та у подальшому з рахунків ТОВ «БіВіДжі ГРУП» на рахунки ТОВ «Валгос?2014» і ТОВ «Ейч Кью Юкрейн», а також спілкування фігурантами кримінального провадження між собою (т. 1 а.с. 151);

-протоколом огляду від 16.07.2020 електронної поштової скриньки ОСОБА_3 , за результатами якого досліджено обставини отримання від ОСОБА_2 документів та інформації необхідних для проведення ГУНП в Луганській області закупівлі вибухозахисного обладнання у ТОВ «Інтертрейд?Україна Лімітед» (т. 1 а.с. 187);

-протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_1 від 20.11.2017 та ОСОБА_9 від 20.11.2017, 22.11.2017, у яких зафіксовані обставини здійснення контролю ОСОБА_1 діяльності ТОВ «БіВіДжі ГРУП» та надання вказівок на перерахування коштів з рахунку ТОВ «БіВіДжі ГРУП» на рахунки ТОВ «Валгос?2014» та ТОВ «Ейч Кью Юкрейн» (т. 1 а.с. 213, 256, 289). Так, ОСОБА_9 у спілкуванні з бухгалтером ТОВ «БіВіДжі ГРУП» ОСОБА_20 передавала вказівки «Шефа», якого позначала літерою ОСОБА_1 та ім`ям «ОСОБА_1 » щодо необхідності проведення розрахунків, в тому числі щодо нібито проведених корпоративних заходів та необхідності реєстрації СГД, в тому числі ТОВ «Ейч Кью Юкрейн». Також зафіксована телефонна розмова між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , де останній надає вказівки відносно оплати рахунку з ТОВ «БіВіДжі ГРУП». Крім того, в розмові з іншими абонентами ОСОБА_9 розповідаючи про «шефа» називає його ОСОБА_1 або « ОСОБА_1 ». Також ОСОБА_9 в телефонній розмові повідомила, що ТОВ «БіВіДжі ГРУП» була створена для надання юридичних послуг друзям шефа;

-іншими доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах кримінального провадження.

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання обґрунтована підозра.

Враховуючи викладене, доводи захисників підозрюваного про відсутність у матеріалах провадження доказів стосовно причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих злочинів є безпідставними та спростовуються вищезазначеними документами.

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

За вказаних вище обставин, слідчий суддя вважає підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України, обґрунтованою, докази ймовірної причетності ОСОБА_1 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми, що зумовлює виправдане продовження застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Оцінка та висновки слідчого судді щодо наявності ризиків

Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 цього Кодексу.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Прокурор у поданому клопотанні зазначив про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу та покладення на нього процесуальних обов`язків, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо ризику переховування від органу досудового розслідування та суду

Обґрунтовуючи вказаний ризик, стороною обвинувачення зазначено про тяжкість покарання за інкриміновані підозрюваному злочини, зокрема санкцією ч. 1 ст. 209 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 2 років з конфіскацією майна, а санкцією ч. 4 ст. 368 КК України - у вигляді позбавлення волі від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.

Слідчий суддя погоджується з даними твердженнями прокурора, оскільки така обставина як тяжкість покарання сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тим більш, що положення статей 69 та 75 Кримінального кодексу України не передбачає можливості призначення за вчинення інкримінованих ОСОБА_1 злочинів покарання не пов`язаного з позбавленням волі з реальним його відбуттям. Тому зазначена обставина сама по собі може бути суттєвим мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Вказане узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності. Так, слідчий суддя враховує що у зв`язку із колишньою професійною діяльністю, ОСОБА_1 має широке коло знайомих, в тому числі і серед службових осіб правоохоронних органів, у тому числі НПУ.

Надаючи правову оцінку доводам сторін, виходжу з того, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Попередньою ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10.11.2021 була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який на твердження прокурора до тепер продовжує існувати.

Дослідивши матеріали досудового розслідування, вважаю обґрунтованими доводи прокурора у тій частині, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду не втратив своєї актуальності та продовжує існувати.

Продовження існування цього ризику обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_28 обов`язків прибувати за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду та повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд, при розгляді справи по суті, може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

На існування такого ризику, за твердженням прокурора вказує те, що ОСОБА_1 під час спілкування з деякими свідками надавав їм усні накази, вказівки, вимагав їх виконання, здійснював контроль за їх діяльністю, що свідчить про те, що він може впливати на них, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань та таким же чином впливати на свідків, які ще не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

Крім того, прокурор наголошує, майновий стан ОСОБА_1 та повідомлення йому про підозру в одержанні неправомірної вигоди в особливо великих розмірах свідчать про те, що він може впливати на свідків також шляхом підкупу. Також прокурор вважає, що ОСОБА_1 може вчиняти незаконний вплив на свідків з огляду на те, що останній працював в органах Національної поліції України та обіймав керівні посади, а тому у нього залишились впливові зв`язки у Національній поліції України, за допомогою яких він також матиме можливість впливу на свідків.

Слідчий суддя погоджується із прокурором, що досвід роботи в правоохоронних органах та здобутий під час перебування на керівних посадах авторитет, не виключає можливості підозрюваного чинити вплив на учасників кримінального провадження.

При цьому, із моменту ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, підозрюваний стає обізнаним про повний обсяг і зміст матеріалів, зібраних під час досудового розслідування, всіх осіб, що допитувалися у цьому кримінальному провадженні та встановлені обставини, що додатково підтверджує наявність вказаного ризику.

Таким чином, заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 , не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з іншими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні йому про підозру у цьому кримінальному провадженні, може здійснювати на них вплив, з метою їх спонукання до ненадання показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності. За таких умов, аргумент сторони захисту про те, що всі свідки вже допитані, не підкріплює її позицію про нівелювання ризику впливу на свідків.

Вказане обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на ОСОБА_1 обов`язку утримуватися від спілкування з будь?яких питань із підозрюваним ОСОБА_2 та свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_9 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_10 , ОСОБА_22 .

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

Обґрунтовуючи вказаний ризик, стороною обвинувачення зазначено, що до повідомлення ОСОБА_1 про підозру, йому було відомо про проведення досудового розслідування за фактами можливого вчинення ним кримінальних правопорушень. Враховуючи це, ОСОБА_1 вживав заходів конспірації та приховання свого місцезнаходження, а також свого реального майнового стану, що свідчить про вчинення підозрюваним дій з перешкоджання кримінальному провадженню.

Однак, з врахуванням матеріалів, доданих до клопотання та доводів учасників провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання в цій частині не є достатньо переконливим та, як наслідок, прокурором не підтверджено наявність даного ризику.

Щодо належного виконання усіх обов`язків

Сторона захисту в процесі розгляду клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_1 строку дії обов`язків, зазначила, що після застосування до останнього запобіжного заходу та покладення на нього процесуальних обов`язків, визначених статтею 194 КПК України, підозрюваний неухильно їх дотримується. Так, зазначено, що ОСОБА_1 з`являвся на першу вимогу детектива, прокурора або суду, а також не спілкувався із особами, визначеними в ухвалі слідчого судді від 28.04.2021.

Однак, слідчий суддя зауважує, що посилання захисників на добросовісне і належне виконання підозрюваного покладених на нього обов`язків та невчинення ним дій, перелік, яких визначений у ч. 1 ст. 177 КПК України не спростовує наявність вищевказаних підтверджених ризиків, оскільки необхідність належного виконання таких обов`язків покладена на підозрюваного згідно з приписами КПК України.

Слідчий суддя переконаний у тому, що демонстрація на досудовому провадженні ОСОБА_1 бездоганної процесуальної поведінки свідчить лише про те, що застосований до нього запобіжний захід (домашній арешт) є таким, що достатньою мірою гарантує виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та забезпечує його належну поведінку у кримінальному провадженні.

Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження та потребами досудового розслідування дає слідчому судді можливість продовжити строк дії покладених на підозрюваного обов`язків як додаткових заходів процесуального примусу з урахуванням вищезазначених обставин.

Тому, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , вважаю, що з метою нівелювання перерахованих вище ризиків, на підозрюваного необхідно покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, оскільки вони можуть запобігти цим ризикам.

Продовжуючи строк дії покладених на підозрюваного обов`язків, слідчий суддя також виходить із того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становить порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Враховуючи стадію кримінального провадження, на якій ставиться питання про продовження обов`язків, подальша тривалість кримінального провадження залежить від добросовісності сторони обвинувачення при виконанні вимог ст. 290 КПК України і сторони захисту при реалізації прав, передбачених цією ж статтею. Відповідно до приписів ч. 7 ст. 194 КПК України строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного може бути продовжений на строк не більше двох місяців, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню шляхом продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків до 04.03.2022 включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 194 КПК України

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора про продовження підозрюваному ОСОБА_1 строку дії обов`язків - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з будь?яких питань із підозрюваним ОСОБА_2 та свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_9 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_10 , ОСОБА_22 .

Строк дії ухвали - до 04.03.2022 включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.В. Крикливий