Документ № 102525158

Дата засідання: 06/01/2022
Дата винесення рішення: 06/01/2022
Справа №: 991/25/22
Провадження №: 42017000000001097
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Секретар : Волощенко С.В.
Захисник/адвокат : Дорошенка К.К., Тодорова А.І.
Прокурор : Кимлик Р.В., Кравченко М.М.

Справа № 991/25/22

Провадження 1-кс/991/26/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рамках кримінального провадження № 42017000000001097 від 10.04.2017 р.,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017, досудове розслідування в якому здійснюється, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, в якому прокурор просить продовжити на два місяці, тобто до 10.03.2022 включно підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Одеси, українцю, громадянину України, одруженому, освіта вища, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, строк виконання покладених на нього ухвалою суду від 10.11.2021 обов`язків, а саме:

1) Прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001097, прокурора, суду;

2) Не відлучатися із населеного пункту (місто Одеса), в якому він проживає без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) Повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) Утримуватися від спілкування з будь-якою особою, яка працює чи працювала в прокуратурі Одеської області (Одеській обласній прокуратурі), співробітниками, засновниками чи представниками ТОВ «ФПГ Будова» ( ОСОБА_8, ОСОБА_9 ), ПП «Дофін» ( ОСОБА_10 ), ТОВ «Транском строй» ( ОСОБА_11 ), а також з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні.;

5) Утримуватись від відвідування будь-яких приміщень, які належать, або використовуються Одеською обласною прокуратурою, ПП «Дофін», ТОВ «Транском строй», ТОВ «ФПГ Будова»;

6) Здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється:

- в участі у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України;

- у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому злочинною організацією, а саме у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України;

2) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, відповідно до ч. 5 ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, є тяжким корупційним злочином, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 КК України, відповідно до ч. 6 ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, є особливо тяжким злочином;

3) встановлені судом ризики того, що ОСОБА_4 може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні;

4) припинення покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не може забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу, дієвості кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники адвокати ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти доводів клопотання, посилаючись на те, що подальше обмеження прав підозрюваного не відповідає цілям кримінального провадження, на необґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів, недоведеність прокурором подальшого існування встановлених судом при застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 ризиків або існування нових ризиків та належну процесуальну поведінку підозрюваного без застосування запобіжного заходу, просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Заслухавши доводи сторін та дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.11.2021 (справа № 991/7069/21 провадження № 11-сс/991/666/21) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3092700 грн та покладено додаткові процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001097, прокурора, суду; 2) не відлучатися із населеного пункту (місто Одеса), в якому він проживає без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4)утримуватися від спілкування з будь-якою особою, яка працює чи працювала в прокуратурі Одеської області (Одеській обласній прокуратурі), співробітниками, засновниками чи представниками ТОВ «ФПГ Будова» ( ОСОБА_8, ОСОБА_9 ), ПП «Дофін» ( ОСОБА_10 ), ТОВ «Транском строй» ( ОСОБА_11 ), а також з іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні; 5) утримуватись від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які використовуються Одеською обласною прокуратурою, ПП «Дофін», ТОВ «Транском строй», ТОВ «ФПГ Будова»; 6) здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначено до 10.01.2022.

Станом на 17.11.2021 на виконання вказаної ухвали за підозрюваного ОСОБА_4 внесено заставу у визначеному судом розмірі.

Як вбачається із матеріалів справи (а.с. 230), копію клопотання з додатками підозрюваний ОСОБА_4 отримав 04.01.2021, тобто, більше ніж за три години до початку розгляду клопотання слідчим суддею.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з листопада 2015 року на території міста Одеси розпочала формуватися та діяти злочинна організація, яка має чітку ієрархічну структуру, широке коло залучених учасників, розгалужену систему суб`єктів підприємницької діяльності, сталі зв`язки із правоохоронними, контролюючими та судовими органами, а також з службовими особами Одеської міської ради, які зловживаючи своїм службовим становищем та владними повноваженнями всупереч інтересам територіальної громади міста Одеси, з корисливих мотивів та з метою отримання неправомірної вигоди, приймають рішення на користь фактичних керівників злочинної організації, внаслідок чого з бюджету міста Одеси протиправно вибувають грошові кошти в особливо великих розмірах, відчужуються об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки комунальної форми власності.

ОСОБА_4, обіймаючи посаду директора департаменту комунальної власності Одеської міської ради у період з листопада 2015 року по червень 2019 року, діючи в складі злочинної організації, що сформувалася у місті Одеса під керівництвом ОСОБА_12 та за участю в ній Одеського міського голови ОСОБА_13, заступника директора департаменту комунальної власності Одеської міської ради начальника управління орендних відносин та відчуження комунального майна ОСОБА_14, директора юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_15, депутата Одеської міської ради VIІ скликання голови постійної комісії з питань комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_16, депутата Одеської міської ради VIІ скликання голови постійної комісії з питань землеустрою та земельних правовідносин Одеської міської ради та радника Одеського міського голови ОСОБА_17, за сприяння ОСОБА_18 та ОСОБА_19, шляхом зловживання своїм службовим становищем та владними повноваженнями вищої посадової особи органу місцевого самоврядування, всупереч інтересам територіальної громади міста Одеси щодо ефективного розпорядження комунальним майном, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичних осіб, що набували при цьому права на об`єкти комунальної власності (нерухоме майно та право користування земельними ділянками, на яких воно розташоване), вчинив низку злочинів, що спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам територіальної громади міста Одеси.

За змістом повідомлення про підозру ОСОБА_4 інкримінується 5 епізодів злочинної діяльності, які полягають у зловживанні владою та службовим становищем при здійсненні Одеською міською радою:

1) відчуження комунального майна за адресою: АДРЕСА_2, шляхом протиправного застосування механізму малої приватизації та передачі в користування земельної ділянки площею 1, 593 га, на якій перебувало таке майно;

2) відчуження комунального майна за адресою: АДРЕСА_3, шляхом протиправного застосування механізму малої приватизації та передачі в користування земельної ділянки площею 3, 8221 га, на якій перебувало таке майно;

3) надання у постійне користування Прокуратурі Одеської області земельних ділянок територіальної громади міста Одеси загальною площею 3, 9605 га;

4) відчуження комунального майна за адресами: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_4, шляхом протиправного застосування механізму малої приватизації та передачі в користування земельних ділянок, на яких перебуває таке майно;

5) передачі в постійне користування комунальному підприємству «Міське капітальне будівництво» земельних ділянок комунальної власності територіальної громади міста Одеси загальною площею 4, 7893 га за адресою: АДРЕСА_5 .

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється:

06.10.2021 складено та вручено ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, про що свідчить його підпис (а.с. 86).

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Як вбачається із матеріалів справи, при вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42017000000001097, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду та колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України. Такий висновок обґрунтований дослідженими в судовому засіданні матеріалами (а.с. 227-229).

При цьому, стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, про які йому повідомлено про підозру, або вказували на не обґрунтованість повідомленої підозри, а за такого, доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_4 слідчим суддею відхиляються, оскільки така підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Разом з тим, сумніви сторони захисту щодо обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри можуть бути підставою для оскарження такого повідомлення про підозру у порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

У клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, наявність яких була встановлена судом при застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави та покладення на нього додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину.

Метою продовження строку покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього вчинити дії, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

Слідчим суддею встановлено, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які наведені в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.11.2021 та існування яких стало підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу і покладення додаткових процесуальних обов`язків, на даний час продовжують існувати.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_4 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, відповідно до ч. 5 ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, є тяжким корупційним злочином, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 КК України, відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна). Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Як вбачається із матеріалів справи (а.с. 156-184), під час здійснення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_4 у межах іншого кримінального провадження №52016000000000411, де ОСОБА_4 перебуває у статусі обвинуваченого, зафіксовано розмову 16.12.2017 між особою на ім`я ОСОБА_20 та ОСОБА_4 під час якої останній повідомляє про те, що йому нещодавно дзвонив чоловік на ім`я ОСОБА_21 (по батькові збігається з керівником злочинної організації ОСОБА_12 ), який повідомив, що ОСОБА_4 мають вручити підозру і щоб той на тиждень сховався.

Після цього ОСОБА_4 покинув територію України 20.12.2017 та повернувся лише 18.02.2018 (а.с. 225).

Крім того, під час здійснення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_4 у межах кримінального провадження №52016000000000411 зафіксовано розмову 23.12.2017 між ОСОБА_4 та ОСОБА_14, під час якої останній замовляв авіаквитки до Стамбула та Бангкока для ОСОБА_4, при цьому, відповідно до змісту розмови, таке замовлення відбувалось терміново.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що за час роботи на посаді директора департаменту комунальної власності Одеської міської ради, враховуючи її специфіку та сферу діяльності, ОСОБА_4 здобув широке коло зв`язків серед посадових осіб Одеської міської ради та працівників правоохоронних органів, які, в сукупності із майновими статками підозрюваного та його дружини, ОСОБА_4 може використати з метою безперешкодного перетину державного кордону території України та переховування від органів досудового розсаджування та суду.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків та інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

Оскільки, за результатами розгляду клопотання вбачається наявність зв`язку та взаємообумовленості інкримінованих підозрюваним діянь, то існує ризик впливу ОСОБА_4 на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою їх переконання у необхідності дачі неправдивих показань або відмови від їх надання задля уникнення від можливої кримінальної відповідальності.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та, у випадку звернення сторони обвинувачення до суду із обвинувальним актом щодо нього у кримінальному провадженні № 42017000000001097, визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому діяння, ОСОБА_4 може бути призначено покарання, у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без права на звільнення від кримінальної відповідальності, призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, або звільнення від відбування покарання з випробуванням, а тому існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може прямо або опосередковано впливати на свідків, з метою їх переконання змінити свої показання, або ж надати показання, які будуть його виправдовувати чи спростовувати версії слідства.

Таким чином, ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, що були встановлені судом під час розгляду відповідного клопотання сторони обвинувачення та застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, продовжують існувати.

При вирішенні питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 тяжкого та особливо тяжкого злочину, специфіку вчинення кримінальних правопорушень у складі злочинної організації, внаслідок вчинення яких спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам територіальної громади міста Одеси.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_4 (має постійне місце проживання, одружений, на утриманні має двох дітей (доньку та падчерку), раніше не судимий, позитивно характеризується, освічений, має проблеми зі здоров`ям), проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до маловірогідності чи до їх виключення.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов до висновку, що запобігання встановленим ризикам, передбаченим п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, у разі якщо строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, не буде продовжено, - не є можливим.

При цьому, враховуючи, що строк досудового розслідування кримінального провадження № 42017000000001097 продовжено до 05.04.2022 включно, провести всі необхідні слідчі та процесуальні дії до закінчення строку дії ухвали, якою на ОСОБА_4 покладено додаткові процесуальні обов`язки, не представляється можливим у зв`язку із необхідністю проведення ряду слідчих (розшукових) дій для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на розмір застави, визначеної підозрюваному ОСОБА_4, продовження існування ризиків переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, що вказує на неможливість запобігання вказаним ризикам у разі, якщо покладені на підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду обов`язки не будуть продовжені, слідчий суддя вбачає підстави для продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного.

З метою дотримання загальних засад кримінального провадження, зокрема принципу верховенства права та розумності строків, виконання завдань кримінального провадження та забезпечення здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, зважаючи, що строк досудового розслідування кримінального провадження № 42017000000001097 продовжено до 05.04.2022 включно, слідчий суддя вважає за необхідне та достатнє продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, до 06.03.2022 включно.

Разом з тим, належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42017000000001097, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність зазначених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід, разом із покладеними на підозрюваного додатковими процесуальними обов`язками, є таким, що достатньою мірою гарантують належну поведінку ОСОБА_4 у кримінальному провадженні.

Що стосується доводів захисника щодо відсутності підстав для продовження слідчим суддею строку досудового розслідування у об`єднаному кримінальному проваджені № 42017000000001097, в якому досудове розслідування здійснюється щодо кримінальних правопорушень відомості про які внесені до ЄРДР як до, так і після 16.03.2018, і як наслідок, незаконності рішення слідчого судді про продовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, то слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.12.2021 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017 продовжено до шести місяців, тобто до 05.04.2022 включно. Вказана ухвала набрала законної сили, доказів її скасування слідчому судді не надано, а за такого, відсутні підстави вважати, що зазначене судове рішення постановлено з порушенням норм кримінального процесуального законодавства.

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне конкретизувати коло осіб, з якими підозрюваному ОСОБА_4 слід утримуватись від спілкування щодо обставин кримінального провадження № 42017000000001097 від 10.04.2017, а саме: із співробітниками, засновниками чи представниками ТОВ «ФПГ Будова» - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ПП «Дофін» - ОСОБА_10, ТОВ «Транском строй» - ОСОБА_11, та підозрюваними у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_18, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, оскільки не визначення кола таких осіб створює невизначеність для самого підозрюваного.

Таким чином, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 177, 194, 199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити на строк дії ухвали строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у виді застави, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001097, прокурора, слідчого судді, суду;

2) не відлучатися із населеного пункту (місто Одеса), в якому він проживає без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детективів, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування щодо обставин кримінального провадження № 42017000000001097 від 10.04.2017 р., із співробітниками, засновниками чи представниками ТОВ «ФПГ Будова» - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ПП «Дофін» - ОСОБА_10, ТОВ «Транском строй» - ОСОБА_11, та підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_18, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28

5) утримуватись від відвідування будь-яких приміщень, які використовуються ПП «Дофін», ТОВ «Транском строй», ТОВ «ФПГ Будова»;

6) здати на зберігання до Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 .

Строк дії ухвали - два місяці, до 06 березня 2022 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_29