- Головуючий суддя (ВАКС) : Дубас В.М.
Справа № 991/9725/20
Провадження 1-кп/991/86/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі суд),
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11,
представників потерпілих: ДП «НАІС» - ОСОБА_12, ДП «ІСС» - ОСОБА_13,
представника цивільного позивача (Міністерства юстиції України) ОСОБА_14,
перекладача ОСОБА_15,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_6, подану під час розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_8, про відвід колегії суддів
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) 29.07.2015 №42015000000001624, щодо обвинувачення:
ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті НОМЕР_1,громадянин України,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1,проживає заадресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 та частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 27 та частиною 1 статті 366, частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ОСОБА_7 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві,громадянин України,зареєстрований тапроживає заадресою: АДРЕСА_4 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК,
ОСОБА_8 (народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Таллінн,громадянин Естонії,зареєстрований тапроживає заадресою: АДРЕСА_5 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК,
ОСОБА_9 (народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Запоріжжя,громадянин України,зареєстрований тапроживає заадресою: АДРЕСА_6 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
26.11.2020 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 29.07.2015 №42015000000001624.
Ухвалою ВАКС від 26.11.2020 призначено підготовче судове засідання на 21.12.2020, з перервами до 22.12.2020, 28.01.2021, 18.02.2021, 15.04.2021, 20.05.2021, 25.05.2021, 03.06.2021, 17.06.2021, 23.06.2021, 25.06.2021, 19.07.2021, 02.09.2021, 06.09.2021, 07.09.2021, 07.10.2021, 27.10.2021, 12.11.2021, 25.11.2021, 30.11.2021, 16.12.2021, 12.01.2022.
2. Короткий виклад питання та позицій учасників судового провадження.
В судовому засіданні 12.01.2022, одразу після початку розгляду судом клопотань прокурора про обрання запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_8, обвинувачений ОСОБА_6 усно заявив про відвід колегії суддів у даному кримінальному провадженні з посиланням на пункт 4 частини 1 статті 75 Кримінального процесуальногокодексу України(далі КПК), стверджуючи про наявність підстав вважати колегію суддів упередженою щодо сторони захисту, що проявилось у прийнятті рішення про розгляд питання про обрання запобіжних заходів обвинуваченим, хоча ОСОБА_6 просив про відкладення судового засідання, оскільки в ньому відсутній адвокат ОСОБА_16 (захисник обвинуваченого ОСОБА_9 ).
Враховуючи, що заява про відвід була оголошена обвинуваченим ОСОБА_6 під час розгляду судом клопотань прокурора про обрання запобіжних заходів, який повинен здійснюватися лише за участі прокурора, обвинуваченого, його захисника, відсутність інших учасників судового провадження не перешкоджала розгляду такої заяви.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення заяви про відвід колегії суддів, вважаючи відсутніми будь-які підстави відводу, передбачені статтею 75 КПК, а також зазначивши, що наведені твердження не можуть бути підставою для відводу, а є лише намаганням ОСОБА_6 уникнути розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу, що маскується незгодою із прийнятим процесуальним рішенням колегії суддів.
Захисники ОСОБА_10, ОСОБА_11 підтримали заяву про відвід та просили її задовольнити. Інші учасники судового провадження не висловили власної позиції щодо даного питання.
3. Обґрунтування позиції суду.
Відповідно до частини 1 статті 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим. При цьому, за частиною 4 статті 80 КПК, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частиною 1 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Також згідно з частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.
Згідно із частиною 3 статті 315 КПК, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Частиною 1 статті 131 КПК передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а за пунктом 9 частини 2 статті 131 КПК, заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, запобіжні заходи.
За частиною 6 статті 193 КПК, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Суд зазначає, що в судовому засіданні 12.01.2022 у даному кримінальному провадженні під час розгляду клопотань прокурора про обрання запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (на підставі заяв прокурора про розгляд таких клопотань під час вирішення питань за статтею 315 КПК), їх захист здійснювався захисниками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ..
Наведеними вище нормами КПК не передбачена обов`язкова участь в судовому засіданні під час розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу усіх учасників судового провадження, а тому розгляд таких клопотань за присутності в судовому засіданні захисників цих обвинувачених жодним чином не торкається законних прав, свобод та інтересів інших обвинувачених, відсутність захисників яких не порушує норми КПК.
Щодо тверджень ОСОБА_6 про упередженість суду із посиланнями на продовження судового засідання для розгляду зазначених вище клопотань, суд вважає, що таке є виключно незгодою із прийнятим процесуальним рішенням та способом відтягування розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, що в жодному разі не може бути підставою для відводу колегії суддів.
Дослідивши зміст заяви про відвід, заслухавши доводи сторін, суд вважає, що заявлений обвинуваченим ОСОБА_6 відвід є необґрунтованим, з огляду на відсутність будь-яких конкретних доказів упередженості колегії суддів та конкретних обставин, які б свідчили про порушення права обвинуваченого на захист та позбавлення його можливості реалізувати процесуальні права, а також інших обставин, які обґрунтовано б викликали сумнів в неупередженості суду.
Керуючись статтями 75-81 372, 532 КПК, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід колегії суддів у даному кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 13.01.2022 в приміщенні Вищого антикорупційного суду.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3