Документ № 102623062

Справа № 991/8855/21

Провадження 1-кс/991/8994/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Дубас В.М.,

(далі- слідчий суддя чи суд),

за участі:

секретаря судового засідання Ляшинської А.Ю.,

представника скаржника (адвоката) Бормотова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу від 31.12.2021 ОСОБА_1 на постанову від 17.12.2021 детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Панайотова Євгена Олександровича

про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) 06.09.2021 №52021000000000430, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 14 та частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України (далі- КК),

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий опис судового провадження.

31.12.2021 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_1 (далі - скаржник) від 29.12.2021, в якій він просив скасувати постанову детектива другого відділу першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Панайотова Є.О. від 17.12.2021 про закриття кримінального провадження від 06.09.2021 №52021000000000430 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 14 та частиною 3 статті 369 КК.

Відповідно до частини 3 статті 35 КПК за протоколом автоматизованого розподілу визначено слідчого суддю Дубаса В.М., яким призначено судовий розгляд такої скарги на 05.01.2022 з перервою до 11.01.2022.

2. Короткий виклад скарги та позицій учасників судового провадження.

Скарга обґрунтовується посиланнями на те, що 12.08.2021 скаржник як заявник звернувся до НАБУ з заявою, що йому стало відомо про готування посадовими особами ТОВ «Бузькі пороги» (як позивача у адміністративній справі № 400/2057/19 за позовом до управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2019 № 00044841407) до надання неправомірної вигоди колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду за прийняття ними рішення в інтересах позивача.

Кримінальне провадження №52021000000000430 розпочато на підставі ухвали ВАКС від 27.08.2021, якою зобов`язано уповноважену особу НАБУ внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 12.08.2021 щодо можливого готування фізичних осіб до надання неправомірної вигоди суддям Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з метою вчинення ними дій, в інтересах позивача, у адміністративній справі № 400/2057/19.

Постановою детектива НАБУ від 17.12.2021 кримінальне провадження від 06.09.2021 №52021000000000430 за попередньою кваліфікацією згідно з частиною 1 статті 14 та частини3 статті 369 КК закрите на підставі пункту 1 частини 1 статті 284 КПК, тобто за відсутністю події кримінального правопорушення.

В судовому засіданні представник скаржника - адвокат Бормотов Д.О. - підтримав скаргу, зазначивши, що в заяві про вчинення кримінального правопорушення обґрунтовано описано обставини готування до злочину, який після внесення відомостей до ЄРДР було вчинено, а саме було винесено постанову від 12.10.2021 на користь ТОВ «Бузькі Пороги» проти інтересів держави в особі ГУ ДПС України в Миколаївській області.

Детектив НАБУ Панайотов Є.О. в судові засідання не прибув, хоча належним був повідомлений про такі, що не було перешкодою для судового розгляду, та 11.01.2022 надіслав до суду письмові пояснення, де зазначив таке: «кримінальне провадження №52021000000000430 відкрито 06.09.2021 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.08.2021, якою зобов`язано уповноважену особу НАБУ внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 12.08.2021 щодо можливого готування фізичних осіб до надання неправомірної вигоди суддям Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - КАС ВС) з метою вчинення ними дій, в інтересах позивача, у адміністративній справі № 400/2057/19 за позовом ТОВ «Бузькі - Пороги» до Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2019 № 00044841407.

У ході подальшого здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, проведено ряд слідчих (процесуальних) дій, зокрема допит заявника ОСОБА_1 .

Під час допиту заявника, останнім вказано про те, що він знайомий з працівниками (володільцями, бенефіціарами) ТОВ «Бузькі - Пороги» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які, на його думку, можуть бути причетними до надання неправомірної вигоди суддям ВС та характер їх знайомства свідчить про наявність негативних, конфліктних стосунків, оскільки вказані особи є обвинуваченими у кримінальному провадженні де матір ОСОБА_1 подавала заяву про вчинення злочину (аркуш 12 протоколу допиту свідка.

Також заявником зазначено, що про обставини, описані у його заяві про вчинення злочину, він дізнався зі ЗМІ, а потім відслідковував їх по різним інформаційний джерелам, у тому числі ЄДРСР, тобто про ці обставини він дізнався виключно із відкритих джерел. Ні з ким із учасників цих подій, у тому числі із працівниками податкової служби, заявник не спілкувався.

На пряме запитання детектива, чому заявник вважає, що має місце готування до вчинення тяжкого корупційного кримінального правопорушення останній зазначив, що він переконаний у цьому, з огляду на постановлені судами першої та апеляційної інстанції рішення на користь позивача.

Слід зазначити, що судами першої та апеляційної інстанції у адміністративній справі № 400/2057/19 винесені рішення на користь позивача, якими скасовано податкове повідомлення-рішення ДФС та вказані рішення залишені в силі постановою Верховного Суду від 12.10.2021, тобто через рік після надходження касаційної скарги до суду. При цьому заявник вказує про можливе надання неправомірної вигоди виключно у суді касаційної інстанції.

Статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя не зобов`язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.

За правовим висновком, наведеним у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 3 КПК, на слідчого суддю покладається функція здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Зокрема, пунктами 3, 4 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; та рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

3.2. Статтею 284 КПК визначено вичерпний перелік випадків, за яких закривається кримінальне провадження та провадження щодо юридичної особи, а також визначено випадки, коли закриття провадження уповноважений здійснювати слідчий, коли - прокурор, а коли - суд.

Відповідно до частини 4 статті 284 КПК, слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини 1 статті 284 КПК, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру, а прокурор - щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною 1 статті 284 КПК.

Пунктом 1 частини 1 статті 284 визначено такий випадок закриття кримінального провадження, як встановлена відсутність події кримінального правопорушення.

Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, а за частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт (суспільні відносини, предмет, потерпілий); 2) об`єктивна сторона (саме діяння; злочинні наслідки; причиновий зв`язок між діянням і наслідками; місце; час; спосіб; обстановка; знаряддя; засоби вчинення; 3) cуб`єкт (фізична особа; осудність; вік кримінальної відповідальності; ознаки спеціального суб`єкта); 4) суб`єктивна сторона (вина; мотив; мета; емоційний стан). Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.

Стаття 13 КК визначає стадії вчинення кримінального правопорушення, до яких належать готування до кримінального правопорушення, замах на кримінальне правопорушення та закінчене кримінальне правопорушення.

Частина 1 статті 14 КК визначає, що готуванням до кримінального правопорушення є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення кримінального правопорушення, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення кримінального правопорушення.

Стаття 369 КК визначає кримінальним правопорушенням пропозицію чи обіцянку службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Частина 3 статті 369 КК визначає кваліфікуючу ознаку - надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, або вчинення за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до пункту 3 примітки до статті 354 КК, під пропозицією у статтях 354, 368, 368-3-370 слід розуміти висловлення працівнику підприємства, установи чи організації, особі, яка надає публічні послуги, або службовій особі наміру про надання неправомірної вигоди, а під обіцянкою - висловлення такого наміру з повідомленням про час, місце, спосіб надання неправомірної вигоди. Тобто пропозиція чи обіцянка можуть бути здійснені як в усній, так і в письмовій формі, мають бути зрозумілими, недвозначними та містити всі істотні умови.

Кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369 КК, є закінченим з моменту пропозиції чи обіцянки неправомірної вигоди, які характеризується проханням вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

3.3. Частиною 1 статті 9 КПК встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

За частиною 2 статті 9 КПК, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Частинами 1, 2 статті 223 КПК визначено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Отже, кримінальне провадження повинно закриватись після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. При цьому постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено сутність заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Судовим розглядом скарги встановлено, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні від 06.09.2021 №52021000000000430 у відповідності до вимог статті 223 КПК детективами НАБУ вчинено всі необхідні дії, спрямовані на отримання(збирання) доказів та їх перевірку, ретельно досліджено та перевірено обставини, зазначені у заяві про вчинення кримінального правопорушення, їм надано належну оцінку, досудове розслідування проведено із застосуванням всіх можливих засобів для всебічного, неупередженого та об`єктивного розслідування, з перевіркою всіх фактичних обставин справи, що може мати суттєве значення для розслідування кримінального провадження.

Після цього постановою детектива НАБУ від 17.12.2021 таке кримінальне провадження закрито з підстав того, що у ході проведення допиту скаржника як заявника ним зазначено про отримання інформації про готування до вчинення кримінального правопорушення із засобів масової інформації та різних інформаційних джерел, у тому числі Єдиного державного реєстру судових рішень та ні з ким із учасників цих подій, у тому числі із працівниками податкової служби, заявник з цього приводу не спілкувався, тобто фактично відсутня подія кримінального правопорушення.

Тобто, фактично всі доводи скаржника ґрунтуються на його суб`єктивних припущеннях щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, що не відповідає вимогам статті 62 Конституції України, за якою обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

На стадії досудового розслідування оцінка наявних в матеріалах провадження доказів здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування. Вже при розгляді кримінального провадження за сутністю суд, відповідно до статті 94 КПК, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, може прийняти рішення щодо фактичної стадії кримінального правопорушення - закінчений злочин, готування чи замах на злочин або, за наявності підстав, встановити відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.

З аналізу усталеної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»: 1) існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення; 2) факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність; 3) обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні; 4) стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.

Відповідно до частини 1 статті 36 КПК, яка кореспондується з частиною 5 статті 40 КПК прокурор, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора, слідчого.

Відтак твердження скаржника про необхідність здійснення будь-яких інших слідчих (розшукових) дій не ґрунтується на будь-яких фактичних обставинах справи, оскільки орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, в яких такий вбачає ознаки кримінального правопорушення, самостійно, за внутрішнім переконанням, визначає які саме процесуальні дії та коли належить здійснити для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у певному кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя зазначає, що оскаржувана постанова від 17.12.2021 за формою та змістом відповідає вимогам частин 5, 6 статті 110 КПК, за якою постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

3.4. З огляду на наведене вище, слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова детектива від 17.12.2021 про закриття кримінального провадження від 06.09.2021 №52021000000000430 належним чином обґрунтована, відповідає за формою та змістом вимогами КПК, тоді як скаржник не навів належних підстав для задоволення його скарги.

Відповідно до статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Керуючись статтями 303-309, 372, 532 КПК суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову від 17.12.2021 детектива НАБУ Панайотова Є.О. про закриття кримінального провадження від 06.09.2021 №52021000000000430.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошено 14.01.2022 в приміщенні ВАКС.

Слідчий суддя Дубас В.М.