Документ № 102623088

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/26/22

Провадження № 1-кс/991/27/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 рокумісто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Крикливий В.В., за участі секретаря судового засідання: Чумаченко А.О., прокурора Броневицького С.С., захисників: Мельник Т.М., Грушовця Є.А., Павловича Є.В., підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника Коваль О.С. про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12019150000000274 від 07.06.2019,

в с т а н о в и в :

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника Коваль О.С. про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12019150000000274 від 07.06.2019. У зазначеному клопотанні Коваль О.С. просила змінити застосований до ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 12.08.2021 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 550 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 3 518 500 грн із покладенням відповідних обов`язків та застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Обґрунтування клопотання

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019150000000274 від 07.06.2019, в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

При цьому, 12.08.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду щодо ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у 1 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 3 518 500 грн на випадок внесення якої покладено певні обов`язки.

У змісті клопотання захисник стверджує, що з моменту повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та з моменту постановлення ухвали про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави та визначенням кола обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , пройшов майже шестимісячний строк, протягом якого процесуальні обов`язки ОСОБА_1 неодноразово змінювались.

Також у клопотання зазначено про безпідставність наявного ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 є добросовісним громадянином та не порушує покладені на нього процесуальні обов`язки.

Між тим, заявник визнає, що добросовісне виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків саме по собі не спростовує і не нівелює ризики, про які йдеться у вищевказаних ухвалах слідчих суддів Вищого антикорупційного суду про покладення та продовження строку дії обов`язків на підозрюваного, оскільки виконання покладених обов`язків є обов`язковим для особи, щодо якої вони застосовані, однак, належна поведінка ОСОБА_1 , яка неодноразово підтверджена зібраними матеріалами, на думку заявника, має бути досліджена слідчим суддею у сукупності з не підтвердженістю існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Позиція та доводи учасників судового провадження

У судовому засіданні захисники підозрюваного клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 підтримали з підстав, викладених у ньому. Наголосили на тому, що підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 3 518 500 грн відсутні, з огляду на добросовісну поведінку підозрюваного за весь час досудового розслідування. Вказане, на думку захисту, підтверджує те, що наразі втратив актуальність ризик переховування ОСОБА_1 . Також захисниками зазначено, що вартість майна підозрюваного, яке перебуває у його власності та спільній сумісній власності, є значно меншою визначеного розміру застави. Додатково наголошено, що на утриманні підозрюваного знаходиться двоє малолітніх дітей, дружина та хвора мати. Посилаючись на вищевикладені обставини, сторона захисту прохала клопотання про зміну запобіжного заходу задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію своїх захисників та просив клопотання про зміну запобіжного заходу задовольнити.

Прокурор Броневицький С.С. проти задоволення клопотання заперечив, посилаючись на те, що сторона захисту неодноразово звертається із різного роду клопотаннями, а саме про зміну запобіжного заходу, про скасування певних обов`язків, однак ризики, які встановлено слідчим суддею в ухвалі від 12.08.2021 та якою застосовано до підозрюваного як альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 1 550 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, не втратили свою актуальність. Так, за твердженням сторони обвинувачення, продовжують існувати ризики переховування ОСОБА_1 від органів досувого розслідування чи суду, ризик знищення, приховування або спотворення речей і документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження та ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Посилаючись на вищевикладені обставини у сукупності, сторона обвинувачення просила відмовити у задоволенні клопотання.

Обставини встановлені слідчим суддею

Із доданих до клопотання матеріалів вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12019150000000274 від 07.06.2019, в межах якого 11.08.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

12.08.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду щодо ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у 1 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 3 518 500 грн на випадок внесення якої покладено обов`язки, а саме:

?прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

?не відлучатись з м. Миколаєва без дозволу детектива, прокурора або суду;

?повідомляти детектива, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

?утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

?здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорта (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

?носити електронний засіб контролю (а.с. 93).

Як вбачається із змісту вказаної ухвали, слідчий суддя встановив обґрунтованість доводів сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_1 може:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Як встановлено слідчим суддею та підтверджується матеріалами справи, визначена сума застави була сплачена за ОСОБА_1 на наступний же день після винесення ухвали про обрання запобіжного заходу (а.с. 130). Таким чином, у зв`язку із внесенням суми застави, щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Надалі, 06.10.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.08.2021, зокрема серед інших зазначено обов`язок ОСОБА_1 не відлучатись з м. Миколаєва та Миколаївської області без дозволу детектива, прокурора або суду (а.с. 109). При цьому, в ухвалі слідчий суддя зазначив про підтвердження всіх ризиків, встановлених в ухвалі від 12.08.2021, крім ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

В подальшому, 18.10.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1. скасовано один із обов`язків, визначений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.08.2021, а саме носити електронний засіб контролю (а.с. 113).

03.12.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 12.08.2021 та продовжених ухвалою слідчого судді від 06.10.2021 з урахуванням підтвердження ризиків, які передбачені пунктами 1?4 ч. 1 ст. 177 КПК України (а.с. 122).

Отже, станом на час звернення захисника з даним клопотанням встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1?4 частини 1 статті 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, схов або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому, сторона захисту необхідність зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 обґрунтовує фактично відсутністю ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, посилаючись на добросовісну поведінку підозрюваного.

Оцінка та висновки слідчого судді

Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено право підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

За змістом ст. 201 КПК України підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу: зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків. Також, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, як і при вирішенні питання про його застосування, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити й інші обставини. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 201 КПК України, на сторону захисту покладається обв`язок, долучення матеріалів, якими обґрунтовується доводи клопотання про зміну запобіжного заходу.

Клопотання розглядається слідчим суддею згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).

Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які посилається слідчий, прокурор (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується);

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування.

За змістом клопотання та доводів, наведених у судовому засіданні, підставою для зміни застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави є:

?відсутність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду;

?добросовісне та сумлінне виконання усіх обов`язків, покладених на ОСОБА_1 ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 12.08.2021, 06.10.2021 та 03.12.2021.

Крім того, як свідчить зміст клопотання про зміну запобіжного заходу, а також позиція захисників у судовому засіданні, сторона захисту не посилається на обставини, які б стосувалися обґрунтованості підозри чи втрати актуальності ризиків, передбачених пунктами 2-4 ч. 1 ст. 177 КПК України. У зв`язку з чим слідчий суддя під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу обмежується лише доводами, які зазначені в клопотанні та можуть бути підставою для зміни застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Щодо ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Оцінюючи доводи сторони захисту стосовно втрати актуальності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя зазначає, що вищевказаними ухвалами від 12.08.2021, 06.10.2021 та 03.12.2021 встановлено, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. При цьому, станом на момент винесення вказаних ухвал, підозрюваному інкримінували кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, яке відповідно до положень статті 12 КК України є особливо тяжким злочином.

Як уже встановлено, 11.08.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (а.с. 7) та в подальшому, 24.12.2021 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні того ж кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (а.с. 47).

Слідчий суддя в даному випадку враховує практику Європейського суду з прав людини, за позицією якого суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Так, санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. При цьому, вказаний злочин, згідно примітки ст. 45 КК України, належить до числа корупційних та у разі визнання особи винною у його вчиненні, до неї не буде застосовано звільнення від покарання, а також застосування більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Вищевикладене свідчить про те, що у випадку засудження особи за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, до особи буде застосовано виключно покарання у вигляді позбавлення волі з реальним строком його відбування, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти чи переховуватись.

Наведений висновок також узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 05.08.2020 у справі № 734/631/19. У вказаній постанові Верховний Суд зазначив: «За таких обставин, звільняючи особу, яку визнано винуватою у вчиненні корупційного злочину, від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд апеляційної інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме застосував закон, який не підлягає застосуванню».

Отже, у відповідності до положень статей 69 та 75 КК України за вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину не може бути призначено інше покарання ніж позбавлення волі з реальним його відбуттям. Тому слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, що зазначена обставина сама по собі може бути суттєвим мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Щодо посилань сторони захисту, що розмір застави є надто обтяжуючим для підозрюваного, то слідчий суддя звертає увагу, що в ухвалою слідчого судді від 12.08.2021 при визначенні розміру застави враховано, серед іншого сімейний стан підозрюваного, його майновий стан та доходи, а тому клопотання детектива було задоволено частково та застосовано як альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі не 22 700 000,00 грн, як того прохав детектив, а у розмірі 3 518 500 грн.

Крім того, вказана ухвала залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.09.2021, яка погодилась із висновком слідчого судді про визначення підозрюваному саме такого розміру застави, з врахуванням ролі ОСОБА_1 у співучасті у вчиненні злочину, його майнового та сімейного стану, розміру заподіяної шкоди та тяжкості інкримінованого злочину.

Водночас, слідчим суддею встановлено, що застава у розмірі 3 518 500 грн., визначена ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.08.2021 як альтернатива тримання під вартою, була сплачена за ОСОБА_1 на наступний же день після винесення ухвали про обрання запобіжного заходу щодо нього, тобто 13.08.2021. Вказане, на думку слідчого судді, спростовує доводи сторони захисту про непомірність застави та про те, що її розмір є надто обтяжливим саме для підозрюваного.

Також з врахуванням того, що застава внесена не підозрюваним, а третьою особою, тобто кошти є не ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає безпідставними твердження сторони захисту про те, що визначений розмір застави унеможливлює нормальний спосіб життя підозрюваного, що не дозволяє йому в належному стані здійснювати своє лікування чи членів його сім`ї.

Також слідчий суддя вважає сумнівними доводи сторони захисту стосовно вартості майна. Так, заявник у клопотанні сам зазначає про оціночну вартість нерухомого майна підозрюваного (що є як приватною, так і спільною сумісною власністю), визначену відповідною вповноваженою на те експертною установою, проте зазначаючи про загальну суму нерухомого майна, бере до уваги договірну вартість сторін, яка є значно меншою від оціночної.

Встановлені слідчим суддею обставини у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі доведення його вини, свідчать про існування цілком обґрунтованого ризику та наявності у підозрюваноого реальної можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, застосування до підозрюваного застави у вищевказаному розмірі разом із покладення на нього обов`язків є процесуальними заходами, спрямованими на запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, однак їх застосування не виключає існування самого ризику того, що підозрюваний може вчинити відповідну спробу переховування.

Щодо належного виконання усіх обов`язків

У клопотанні про зміну запобіжного заходу, а також у судовому засіданні захисниками зазначено, що після застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу та покладення на нього процесуальних обов`язків, визначених статтею 194 КПК України, підозрюваний неухильно їх дотримується. Так, після постановлення ухвали про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, тривалий час орган Національної поліції України, що здійснював виконання та контроль носіння електронного засобу контролю, не забезпечував виконання цього обов`язку, у зв`язку з чим ОСОБА_1 неодноразово змушений був звертатись до Головного управління у Миколаївській області з відповідними заявами. Зазначене, на думку захисників, підтверджує добросовісну поведінку підозрюваного та, як наслідок, відсутність ризику переховування.

Однак, слідчий суддя зауважує, що посилання захисника на добросовісне і належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та невчинення нею дій, перелік, яких визначений у ч. 1 ст. 177 КПК України не спростовує наявність відповідних ризиків, оскільки необхідність належного виконання таких обов`язків покладена на підозрюваного згідно з приписами КПК України, та не тягне за собою наслідком обрання іншого запобіжного заходу.

Слідчий суддя переконаний у тому, що демонстрація на досудовому провадженні ОСОБА_1 бездоганної процесуальної поведінки свідчить лише про те, що застосований до нього запобіжний захід та визначена сума застави є такими, що достатньою мірою гарантують виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та забезпечують його належну поведінку у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами доказів, оцінюючи в сукупності всі обставини кримінального провадження, повинен встановити, чи є застосований запобіжний захід пропорційним для запобігання ризикам, наявність яких було встановлено у судовому засіданні або наявні підстави для його зміни на більш м`який, про який просить сторона захисту.

З матеріалів клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, а саме 26 876 653,99 грн., тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, належить до категорії особливо тяжких.

За наслідками розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, слідчим суддею було встановлено актуальність ризиків та безпідставність доводів сторони захисту про їх зменшення.

Крім того, частиною 8 ст. 182 КПК України передбачено, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Тобто у цьому випадку застава є процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на заставодавця.

З огляду на вищезазначені обставини, які доведено у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 518 500 грн, зважаючи на обставини вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_1 та актуальність ризиків, є виправданим, дієвим та пропорційним для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

За таких обставин, у задоволенні клопотання захисника Коваль О.С. про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 201 КПК України,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання захисника Коваль О.С. про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12019150000000274 від 07.06.2019 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.В. Крикливий