- Головуюча суддя (ВАКС): Федорак Л.М.
- Суддя (ВАКС): Маслов В.В., Строгий І.Л.
- Секретар : Бикова К.В.
Справа № 348/1674/19
1-в/991/9/21
У Х В А Л А
11 січня 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуюча - Федорак Л.М.,
судді - Маслов В.В., Строгий І.Л.,
секретар судового засідання - Бикова К.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву про виправлення описки у виконавчому листі у кримінальному провадженні № 42018000000003211 стосовно обвинувачення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Водиця Рахівського району Закарпатської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України,
за участі захисника Дияка Д.Ю.,
в с т а н о в и в :
У судовому засіданні, під час розгляду відповідної заяви, захисник Дияк Д.Ю. заявив відвід колегії суддів у складі Федорак Лесі Миколаївни, Маслова Віктора Васильовича та Строгого Ігоря Леонідовича.
Підстави зазначеного відводу абсолютно ідентичні підставам конституційного подання щодо відповідності Конституції України Закону України «Про Вищий антикорупційний суд». Саме конституційне подання наявне у відкритих джерелах [https://ccu.gov.ua/sites/default/files/3_349_2020.pdf]. А тому, суд окремо не наводитиме його аргументи. Водночас, захисник покликався на відповідні обставини, як такі, що викликають сумнівів у неупередженості суддів.
Вирішуючи заявлений відвід, суд виходить з такого.
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75, 76 КПК України, це зокрема, й наявність сумніву у його неупередженості.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (заява № 21722/11), зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення).
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.
Фактично захисник заявив про сумніви щодо безсторонності та незалежності з позиції об`єктивного критерію.
А тому, суд буде перевіряти доводи, викладені у заяві, виключно у тому аспекті, чи такі можуть вказувати, що суд позбавлений безсторонності, та не даватиме оцінку доводам щодо того, чи Закон України «Про Вищий антикорупційний суд» відповідає Конституції України. Адже зазначене належить до повноважень Конституційного Суду України (ст. 147 Конституції України). Останній за відповідним поданням, на разі, рішення не ухвалював.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
У контексті зазначеного в рамках вирішення заяви про відвід суд вправі перевіряти тільки дотримання критеріїв неупередженості.
З цього приводу, у своєму відводі захисник заявляв про те, що суд є особливим, а судді ненаділені незалежністю.
Посилання на те, що Вищий антикорупційний суд є особливим судом, створення яких заборонено Конституцією України, не містить виправданих побоювань. Адже Вищий антикорупційний суд, створений відповідно до положень ст. 125 Конституції України, згідно з якими відповідно до закону можуть діяти вищі спеціалізовані суди. Такий Закон за № 2447-VIII прийнято 07 червня 2019 року, який набрав чинності 14 червня 2018 року, та, відповідно до якого, і діє Вищий антикорупційний суд.
Натомість, як зазначила Венеціанська комісія у своєму висновку від 09 жовтня 2017 року щодо законопроекту названого Закону, то такий суд створюється не для розгляду однієї або обмеженої кількості конкретних справ, які можуть бути передбачені термінами «надзвичайні або спеціальні суди» у статті 125 Конституції. Так само суд не має юрисдикції щодо всіх юридичних питань або всіх злочинів, вчинених певною групою посадових осіб, а також суд не наділений якимись особливими повноваженнями, він не дотримується жодних конкретних процедур, відмінних від тих, що застосовуються в існуючих кримінальних судах, які, якщо б вони існували, були ознакою спеціального суду, правила доказів також не змінені щодо Вищого антикорупційного суду.
До того ж, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Франі проти Словакії» («Fruni v. Slovakia») від 21 вересня 2011 року зазначив, що стаття 6 §1 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) щодо права на справедливий розгляд справи незалежним і неупередженим судом, встановленим законом, не може розглядатися як заборона створення спеціальних / спеціалізованих кримінальних судів, якщо вони мають правову основу. Суд не вступав у дискусії про розмежування між спеціалізованими та спеціальними судами, але він не мав заперечень проти концепції словацького суду, який на той час мав кримінальну юрисдикцію над певними державними посадовими особами та проти корупції, злочинами та іншими тяжкими злочинами. Він визнав, що «боротьба з корупцією та організованою злочинністю цілком може вимагати заходів, процедур та інституцій спеціалізованого характеру».
Те ж саме стосується гарантій незалежності суддів Вищого антикорупційного суду, які визначаються Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», що застосовуються до всіх суддів, а також Законом України «Про Вищий антикорупційний суд», який поширюється тільки на суддів Вищого антикорупційного суду, та наділяє певними додатковими гарантіями. Однак такі не ставлять суд загалом чи самих суддів у будь-яку залежність від кого-небудь.
З огляду на викладене, будь-які виправдані побоювання щодо неупередженості судді відсутні, а тому, заявлений відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 77, 80, 81, 371, 372, 375, 376 КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви захисника Дияка Дмитра Юрійовича про відвід колегії суддів у складі Федорак Лесі Миколаївни, Маслова Віктора Васильовича та Строгого Ігоря Леонідовича відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Судді:
В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак